Виникнення музичних преференцій сучасної студентської молоді (за даними емпіричного соціологічного дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виникнення музичних преференцій сучасної студентської молоді (за даними емпіричного соціологічного дослідження)

Л.М. Нестеренко

У статті наведено аргументи стосовно доцільності використання поняття музичних преференцій унаслідок зміни соціокультурних умов функціонування комунікативної системи “композитор - реципієнт ”, нових практик створення, поширення та сприйняття музики в межах культури. Пояснено етимологію цього поняття, репрезентовано модель, або схему, їх виникнення, що подана в контексті структурно-функціональної парадигми. На рівні емпіричного соціологічного дослідження проаналізовано елементи запропонованої схеми на прикладі музичних преференцій студентів різних професійних груп ВНЗ м. Луганська, розглянуто культурні практики студентської молоді в контексті повсякденності.

Ключові слова: музичні преференції, потреби, емоції, ситуації, культурні практики.

Нестеренко Л. Н. Возникновение музыкальных преференций современной студенческой молодежи (по данным эмпирического социологического исследования)

В статье приводятся аргументы в отношении целесообразности использования понятия музыкальных преференций вследствие изменения социокультурных условий функционирования коммуникативной системы “композитор - реципиент”, новых практик создания, распространения и восприятия музыки в поле культуры. Поясняется этимология данного понятия, репрезентируется модель, или схема, их возникновения, представленная в контексте структурно - функциональной парадигмы. На уровне эмпирического социологического исследования анализируются элементы предложенной схемы на примере музыкальных преференций студентов различных профессиональных групп ВНЗ г. Луганска, рассматриваются культурные практики студенческой молодежи в контексте повседневности.

Ключевые слова: музыкальные преференции, потребности, эмоции, ситуации, культурные практики.

Nesterenko L. The Emergence of Musical Preferences of Modern College Students (According to Empirical Sociological Research)

The article presents arguments as to the appropriateness of using the notion of musical preferences due to changes in socio-cultural conditions of functioning communication system “composer-recipient” of new practices of creation, distribution and perception of music in the field of culture. Explained the etymology of this concept, representing the model or design of their occurrence, presented in the context of structural- functional paradigm. Characterized by elements of the scheme, including “needs emotions and feelings musical preferences situation meet the needs cultural practices musical preferences”. Indicated on a separate subsystem - “cultural practices musical preferences” - in the context of the given model the emergence of musical preferences. The results of two empirical sociological research conducted, presents data on the choice of a particular music, technical means of listening to music on the part of the respondents three professional student groups - musicians, specialists in engineering and the humanities. The article deals with the most pressing needs of the students, one of which is communication; At the same time, as a rule, communication is mediated music. Analyzes the choice of music, conducted with a view to harmonizing the internal state in a situation of stress, instability, characterized by different sectors of society - political, economic, family and others. A comparison of the musical preferences of the respondents revealed their students and the difference caused by professional affiliation of respondents three student groups. Characterized by cultural practices that are considered from the point of view of the theory of Pierre Bourdieu. In accordance with this theory of practice related to the complex of dispositions and practical schemes of perception, evaluation and action. Describes the practice in the context of everyday concept of phenomenological sociology, coming from the last review as routine, stereotyped, repetitive actions of individuals. In an empirical case study cultural practices are treated as part of the method applied in the works Ukrainian sociologist N. Kovalisko as a three-component model - the conjunction: “position - disposition - the practice.” As a result of the use of the elements of this method is represented refined model the relationship of musical preferences and cultural practices: “the position ^ musical preferences ^ ^ ^ cultural practices. ” As the social position of the respondents selected students their specialization, future profession as a differentiating feature of their cultural practices.

Key words: musical preferences, needs, emotions, situation, cultural practices.

Проблема взаємовідносин музики й соціальних класів, груп і страт завжди викликала інтерес у науковців. Причиною звернення дослідників до зазначеної проблеми є суспільна роль музичного мистецтва, функціонування музики в межах праці та дозвілля, політики та культури, сім'ї та побуту.

Відзначимо, що одним із основних питань у контексті взаємовідносин музичного мистецтва та соціуму є вивчення музичних уподобань групи й особистості. Уподобання обраних об'єктів музичної культури є маркером стилів життя, засобом соціалізації та адаптації індивідів, результатом культурних практик тощо.

Зазначимо, що в умовах змін особливостей функціонування комунікативної системи “композитор - реципієнт”, нових практик створення, розповсюдження та споживання музичного мистецтва вивчення музичних переваг є необхідним та своєчасним.

У контексті питання соціологічного дослідження музичних уподобань існують певні особливості. Однією з них є науковий “арсенал” теорій та концепцій, які використовувались ще в умовах радянського соціального простору та залишились актуальними в численних працях дослідників і сьогодні. Найбільш популярним у роботах є оціночний підхід до вивчення музичних переваг у контексті нормативної естетичної теорії, із диференціацією індивідів за критерієм якості обраних музичних зразків на спільноти тих, хто має “правильні” або “неправильні” смаки.

Іншою особливістю соціологічного вивчення музичних уподобань є, навпаки, різноманіття підходів із боку спеціалістів різних галузей науки. У межах соціологічного підходу методологічним підґрунтям вивчення музичних переваг є роботи соціологів, соціальних філософів та соціальних психологів Т. Адорно, Г. Андрєєвої, М. Вебера, А. Здравомислова, Ф. Знанецького, У. Томаса, А. Шюца, Я. Щєпаньського, В. Ядова. Серед сучасних вітчизняних науковців аспекти дозвілля студентської молоді, розвитку духовного потенціалу, молодіжної культури та молодіжної субкультури, ціннісних орієнтацій, музичного семіозису, музичного та музично-естетичного сприйняття, культурних і культурно-дозвіллєвих практик, культурного капіталу тощо розглянуто в працях російського педагога В. Лісовського, російських соціологів З. Сікович, Т. Щєпанської, О. Омельченко, російського соціального психолога В. Семенова, українського соціолога, естетика Р. Шульги, українського філософа, естетика О. Капічіної, українського педагога В. Вербеця, українського психолога О. Костюка, українських соціологів Є. Головахи, Н. Паніної, Н. Побєди, Ю. Тарабукіна, Л. Скокової, А. Ручки та ін. Різноманіття дисциплін вплинуло на різноманіття підходів до вивчення музичних преференцій, що потребує більш детального вивчення цього поняття в контексті соціологічного підходу.

Проблемою у статті є те, що змінені умови функціонування музичної культури привели й до нових траекторій виникнення музичних преференцій. При цьому теоретичні методи дослідження, які використовувались у іншій соціокультурній ситуації та залучаються й до сучасних наукових розвідок, не повною мірою відповідають практиці виникнення цього феномену. Тому стає необхідним вибір й інших стратегій соціологічного дослідження, нових понять у контексті соціології, які привели б до адекватного відображення дійсного стану музичних уподобань у змінених умовах.

Метою статті є визначення та пояснення етимології поняття музичних преференцій, репрезентація моделі, або схеми, виникнення останніх, а також аналіз даних емпіричного соціологічного дослідження на прикладі музичних преференцій студентів різних спеціальностей ВНЗ м. Луганська.

Відмітимо, що поняття “музичні преференції” є достатньо новим у контексті вітчизняної соціології, проте вже популярним терміном у дослідженнях західних авторів [17]. При цьому на відміну від музичних преференцій поняття “преференції” в останні роки широко увійшло в межі різних дисциплін, у тому числі й до соціології. Так, цей термін застосовується в різних напрямках соціологічних досліджень: у зв'язку із вивченням економічних преференцій, політичних, електоральних, культурних тощо.

Перш ніж почати викладання даних дослідження, необхідно розглянути поняття преференцій та пояснити його етимологію. У “Великому тлумачному словнику сучасної української мови” англомовне поняття “преференція” (від англ. preference) визначається як “перевага, пільга, яка надається кому-небудь у користуванні чимсь” [3, с. 1107]. У соціологічному словнику поняття “преференції” (від лат. praeferentia) трактується в значенні пільг, що надаються за міжнародними домовленостями у цілях розширення торгівлі між країнами [10, с. 260].

На нашу думку, вивчення музичних преференцій у статті є цікавим завданням, оскільки, з одного боку, це поняття є досить новим, потребує досліджувати ще невідомі процеси та феномени. З іншого боку, нововведений термін не свідчить про відсутність досліджень музичних феноменів як у межах соціології, так і в межах інших підходів. Серед близьких понять і структур є, перш за все, естетичний смак, а також установки, ціннісні орієнтації, художні потреби та художні інтереси, габітус тощо [6].

У запропонованій нами моделі виникнення музичних уподобань використовуються елементи концепції диспозиційної регуляції соціальної поведінки особистості В. Ядова [16]. В основі диспозиційної концепції є схема, яка вважається в соціології загальноприйнятою основою регуляції поведінки. Диспозиційна структура складається із таких елементів: потреба диспозиція ситуація. Принцип дії цієї схеми у механізмі установки, виявленому грузинським психологом Д. Узнадзе та його послідовниками, який має наступні складові: потреба установка ситуація.

Вибір диспозиційної концепції зумовлено спільними ознаками “установчо-диспозиційних” структур: з одного боку, - музичних преференцій, з іншого, - установок, ціннісних орієнтацій, диспозицій. Запропонована модель виникнення музичних преференцій є такою: потреби емоції та почуття музичні преференції ситуації задоволення потреб культурні практики музичні преференції. Зазначимо, що “культурні практики музичні преференції” утворили окрему підсистему в межах схеми виникнення музичних преференцій. Введення нового елемента - емоцій та почуттів - пояснюється об'єктом дослідження - музичними перевагами - та його специфікою.

Крім того, ми виходимо із системного підходу та подаємо музичні преференції ієрархізованою трирівневою системою, елементами якої стають вищезазначені складові. Зауважимо, що система музичних преференцій відрізняється від ієрархізованої чотирирівневої диспозиційної структури в контексті концепції В. Ядова в аспекті виключення елементу найвищого рівня - ціннісних орієнтацій. Крім того, зазначені підсистеми нашої моделі також мають трирівневу ієрархізовану побудову та є взаємоузго- дженими між собою: кожному із трьох рангів музичних уподобань - нижчому, середньому й вищому - відповідає ранг потреб, емоцій, ситуацій та культурних практик.

З метою практичного вивчення проблеми виникнення музичних преференцій нами було проведено два емпіричних соціологічних дослідження та обрано метод анкетованого опитування. Перше анкетоване опитування побудоване за багатоступеневою квотною вибіркою та проведено серед студентів ВНЗ м. Луганська (вересень-жовтень 2011 р.): Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля (далі - СНУ ім. В. Даля), Луганського національного університету імені Т. Г. Шевченка (ЛНУ), Луганського національного аграрного університету (ЛНАУ), Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка (ЛДУВС) (N=15440, n=831).

Зазначимо, що вікові ознаки вибірки відповідають умовам квоти: до опитування запрошено студентів від 17 років, 2-5 курсів денного відділення технічних та гуманітарних спеціальностей. Також зазначимо, що питання в анкетах російською мовою, оскільки викладання у вузах Луганська в основному проходить цією мовою.

Вибірку сформовано за навчальним закладом (табл. 1).

музичний преференція соціокультурний комунікативний

Таблиця 1

Вибірка за ВНЗ