Ціннісні орієнтації та життєві установки молоді у сучасному соціокультурному контексті

* За даними авторського соціологічного дослідження (Дніпропетровський регіон, 2011 р., n = 470)

Мікросередовище значною мірою сприяє формуванню особистості молодої людини. Саме родина як психологічна єдність подружжя, батьків та дітей формує вміння адекватно сприймати й розуміти себе та інших; здатність до самоствердження себе як особистості, прояву своїх індивідуальних особливостей, здібностей, інтересів та потреб і вміння взаємодіяти з іншими в реальних ситуаціях; впевненість у власній необхідності, потребу любити близьких. У сучасному світі сімейне поле тісно переплітається з професійним. Воно створює спільний простір економічних відносин і відповідних видів діяльності - репродуктивної, психологічної, рекреаційної, що традиційно розуміється як поле послуг, прав і обов'язків одне перед одним. Тому, не зважаючи на те, що сьогодні в шлюбі та в сім'ї відбуваються суттєві зміни, які відображають більш широкі соціальні перетворення, цінність сім'ї, що є центром емоційної і матеріальної підтримки людини, для сучасної молоді є дуже високою.

За останні десятиріччя у свідомості молоді відбулась переорієнтація від переваги нематеріальних цінностей до матеріальних, головним чинником якої є ступінь задоволення власним соціально-економічним статусом. З таблиці видно, що гроші й матеріальні блага, які молодь визнає необхідними для того, щоб зберігати впевненість у собі, посіли друге місце. Бажання жити забезпечено не несе в собі нічого поганого. Проте іноді заради досягнення матеріального статку молодь готова йти на аморальні вчинки, що свідчить про її бездуховність. Так, дослідження показало, що для 6% респондентів є прийнятним шахрайство, 3,5% - рекет, вимагання, а 26% - шлюб “заради грошей” (причому частка представниць жіночої статі тут переважує не так суттєво, як очікувалось). Можна констатувати, що бажання бути соціально успішним, багатим, шанованим і керувати людьми переважає над загальногуманістичними цінностями. Так, згідно з даними Інституту соціології НАН України [2, с. 228-239], в уявленнях про успіх у житті матеріальний достаток (82%) обирають практично на рівні з фізичним здоров'ям, при цьому можливості для самореалізації, розвитку здібностей залишаються на останніх позиціях (11%).

Проблема одночасного співіснування безлічі можливостей, з одного боку, та відсутності доступу до них - з іншого, ускладнюється тим, що сьогодні не існують визнані правильними моделі досягнення бажаної ста- тусної позиції, підтримувані державою, такі як ідея престижу досягнення професійних, економічних успіхів у результаті наполегливої праці, розвитку майстерності, нарощування компетенцій. З професійністю та майстерністю опитані молоді люди різною мірою пов'язують самовідчуття себе як особистості (38%). Проте певна кількість молоді не визнає працю необхідною для досягнення успіху в професійному полі. Таким чином, для молоді показником життєвого успіху є саме матеріальна й статусна ознаки; засоби його досягнення взагалі не мають особливого значення.

“Ідея диференціації цінностей відповідно до тих чи інших факторів (статі, віку, навчально-освітнього статусу, професійної діяльності, сімейного стану та ін.) у публікаціях подана слабо або взагалі не згадується” [4, с. 132]. Однак численні дослідження доводять, що молодь орієнтується на прагматичні цінності (це більш властиво для юнаків). Це стосується насамперед освіти, яка дає змогу в перспективі поліпшити “якість життя”, завоювати певний соціально-економічний статус. Орієнтація на освіту проявляється більше у дівчат [11, с. 89-92]. Для виявлення характеру можливостей різних груп молоді у сфері освіти Д. Костянтиновський розробив і застосував кількісні та якісні показники, що охоплюють професійні орієнтації та індивідуальні шанси учнів. Їх взаємодія становить траєкторію життєвого шляху індивідів і груп. При цьому життєві шляхи трактуються автором як реалізація можливостей, які надаються суспільством, що підкреслює соціальну сутність цієї проблеми [7].

На думку третини опитаних молодих людей, саме вміння спілкуватися та культура поведінки, що виступають культурним капіталом, допомагають людині бути особистістю, зберігати впевненість у собі. Для 25% самовідчуття себе як особистості пов'язане з особистою індивідуальністю. Для певної кількості опитаних самореалізація по суті означає прояв активності, підприємливості з використанням ділових зв'язків. Для 10% молоді, що досліджувалась, формою самовираження стає віра в Бога. І лише для 3% опитаних силове вирішення проблеми стає засобом самореалізації.

Таким чином, ми розглянули ієрархію цінностей, якими молодь керується у процесі конструювання інтеграційних практик. У цьому розподілі можна побачити, що традиційні основи особистого становлення, такі як сім'я, культура поведінки, корисні соціальні зв'язки, чесність, принциповість, співіснують з типовими для сучасної свідомості цінностями - професійність, гроші, підприємливість, індивідуалізм.

Щодо індивідуалізму, то ця тема є дискусійною. Так, наприкінці ХХ ст. Н. Генов поставив закономірне питання: чи може бути стійким соціальний порядок, що базується на індивідуалізмі? [13, С. 68]. У ході дискусії з цього питання І. Бутенко спробувала визначити, на якій основі може відбуватися соціальна інтеграція в індивідуалізованому суспільстві: “Чим зазвичай урівноважується індивідуалізм? Що може реінтегрувати атомізованих індивідів? У Північній Америці та Західній Європі йому протистоїть розвинена мережа організацій; незважаючи на різноманітну риторику, тут підтримуються утворення колективного типу. Колективні зв'язки - необхідна умова для соціальної інтеграції навіть у найрозвинутіших суспільствах”. Проте в пострадянських країнах “інститути громадянського суспільства досі так і не стали базою для інтеграції відокремлених громадян” [3, с. 134].

Отже, трансформація соціального простору змушує молодь обирати ті цінності, які відповідають життєвим обставинам, за відсутності при цьому чіткого соціального контролю. Разом з тим, достатньо вільна нормативно-ціннісна структура суспільства не відтворює тверді життєві цілі й норми, що повинні виступати соціальними орієнтирами. Це призводить до невизначеності життєвої позиції молодих людей, переваги емоційних елементів свідомості, що породжує суперечливі умови становлення молодої особистості. Амбівалентність вибору одних цінностей, а в повсякденності використання інших - говорить про позицію неузгодженого габітусу, невідповідності старої й нової систем сприйняття й оцінювання дійсності. Хоча існує думка, що рівень морального стану нинішньої молоді в цілому достатньо високий [5, с. 125-127]. До плюралістичності цінностей, норм додається фрагментарність життєвої траєкторії особистості, коли молода людина сприймає власне життя як сукупність пов'язаних між собою епізодів. Ці висновки підтверджуються іншими дослідниками, що вивчають проблеми сучасної молоді, зокрема І. Мартинюком зазначено, що “у погляді на суспільні проблеми і перспективи молоді властива певна “мозаїчність”, аморфність уявлень і переконань, спричинена динамічністю суспільних перетворень, інституційною неусталеністю, з одного боку, й відсутністю життєвого досвіду та каркасу освячених традицією норм - з іншого” [10, с. 224-225]. Фрагментарність припускає різне “дотримання правил” і ситуаційність вибору прийнятних моделей поведінки, відсутність довгострокових життєвих планів, сприйняття життєвого шляху як сукупності епізодів (інколи не пов'язаних між собою), відносність норм щодо принципів гри та надмірну зацікавленість собою і власними задоволеннями [1].

Ціннісно-нормативні уявлення про майбутнє виступають важливим елементом у структурі життєвої стратегії особистості. Згідно з даними національного опитування, молоді респонденти найчастіше обирають такі позиції життєвого успіху: “дружна родина” - 48%; “наявність вірних друзів” - 30%; “гарне здоров'я” - 16,9% і “можливість працювати на себе, а не на інших” - 17%. Досить низький рівень актуального успіху являє собою категорія “професійна кар'єра” - 6%, “досягнутий рівень матеріального добробуту” - 9% і “можливість добре відпочивати, подорожувати” - 4% [12, с. 478]. За даними національного опитування за 2007 р. [8, с. 346-354], на запитання “Кого можна вважати успішною людиною в українському суспільстві?”, більшість молодих респондентів обирають: “успішного бізнесмена” - 45,7%, “депутата” - 33,7%, “людину з високими доходами” - 32,7% і “людину, щасливу в сімейному житті” - 42,5%.

Слід також відмітити, що сьогодні посилюється орієнтація молоді на гедоністичні цінності (одержання від життя різних матеріальних насолод) як прояв демонстративності життєвого стилю. Дослідження показало, що в структурі дозвілля опитаної молоді домінують різні види спілкування і спожитку засобів масової культури. Ці форми не потребують матеріальних витрат, проте вони є спрямованими не на творчий та духовний розвиток, а на підтримку життєвого тонусу, отримання задоволення. Дозвілля в молодіжному середовищі виконує в основному рекреативну функцію, у той час як пізнавальна, креативна функція не реалізується взагалі або реалізується недостатньо. Наприклад, художню літературу близько третини опитаних або взагалі не читають, або читають дуже рідко. Рекреативні дозвільні орієнтації підкріплюються змістом теле- та радіомовлення, які поширюють цінності масової культури. Дані дослідження показали, що дозвільна самореалізація молоді здійснюється переважно поза закладами культури; 60% молодих людей не беруть участі ні в якій суспільній, культурній, молодіжній організації; 11% опитаних є членами профспілки; 2% - займаються політичною діяльністю і 1% - виконують суспільну роботу в соціальній службі. Лише 2% опитаної молоді перебувають у молодіжному суспільному об'єднанні; Лише 14% молодих людей постійно відвідують спортивний клуб або секцію, 2% - театральну студію, 6% респондентів є членами клубу за інтересами. Д. Белл відзначає, що в сучасному суспільстві відбувається заміщення цінностей буржуазного життя гедонізмом, що, у свою чергу, фіксує зміни морально-етичних цінностей у суспільстві. Гедоністичне ставлення до життя припускає істотну трансформацію уявлень про конструювання успішного біографічного проекту.

Висновки. Таким чином, дослідження відобразило загальну картину соціокультурних орієнтацій сучасної молоді. Зрозуміло, що культурний спожиток є динамічним, здатним відновлюватися, проявляється у визначених та індивідуальних продуктах духовного виробництва. Негативні тенденції в цій сфері можуть бути подолані в ході позитивних соціально-економічних змін. Процес конструювання біографічного проекту включає множину аспектів, що охоплюють соціальне життя - приватна й публічна сфера, суб'єктивний аспект, самореалізація тощо. Динаміка соціокультурних змін накладає високі вимоги до соціальної якості особистості молоді. Еталоном сучасної інтегрованої особистості є соціальний суб'єкт, що бере участь в системі соціальних відносин на основі принципів активності й відповідальності за своє власне життя.

Список використаної літератури

1. Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Бауман ; [пер. с англ; под ред. В. Л. Иноземцева]. - Москва : Логос, 2002. - 390 с.

2. Бевзенко Л. Д. Ресурси реалізації соціальних інтересів громадян: вітчизняні та західні реалії в уявленнях українців / Л. Д. Бевзенко // Українське суспільство 1992-2009. Динаміка соціальних змін / за ред. В. Ворони, М. Шульги. - Київ : ІС НАНУ, 2009. - С. 228-239.

3. Бутенко И. А. Социальная интеграция - на какой базе она возможна? / И. А. Бутенко // Социологические исследования. - 2000. - № 12. - С. 131-136.

4. Гегер А. Э. Выявление индивидуальных и групповых ценностей в группе молодежи: релевантные методические решения / А. Э. Гегер // Социологические иссле-дования. - 2010. - № 1. - С. 132-141.

5. Гронас М. “Чистый вигляд” и взгляд практика: Пьер Бурдье о культуре [Эле-ктронный ресурс] / М. Гронас. - Режим доступа: http://www.nlo.magazine.ru/philosoph/ sootech/main11.html.

6. Злобіна О. Г. Особистість як суб'єкт соціальних змін / О. Г. Злобіна. - Київ: Інститут соціології НАН України, 2004. - 400 с.

7. Константиновский Д. Л. Неравенство и образование. Опыт социологических исследований жизненного старта российской молодежи (1960-е годы - начало 2000-х) / Д. Л. Константиновский. - Москва : ДСП, 2008. - 552 с.

8. Крамаренко К. Життєвий успіх у контексті соціальних уявлень населення / К. Крамаренко // Українське суспільство 1992-2007. Динаміка соціальних змін / за ред. д. ек. н. В. Ворони, д. соц. н. М. Шульги. - Київ : Інститут соціології НАН України, 2007. - С. 346-354.

9. Луков В. А. Теории молодежи. Междисциплинарный анализ / В. А. Луков. - Москва : Канон+ РООИ “Реабилитация”, 2012. - 528 с.

10. Мартинюк І. Молодь України: штрихи до соціального портрета / І. Мартинюк // Соціальні виміри суспільства : зб. наук. праць. - Київ : Інститут соціології НАН України, 2011. - Вип. 3 (14). - С. 221-234.

11. Скутнева С. В. Стратегии жизненного самоопределения молодежи в трудовой сфере / С. В. Скутнева // Социологические исследования. - 2006. - № 10. - С. 89-92.

12. Українське суспільство 1992-2007. Динаміка соціальних змін / за ред. д. ек. н. В. Ворони, д. соц. н. М. Шульги. - Київ : Інститут соціології НАН України, 2007. - 544 с.

13. Genov N. Managing Transformations in Eastern Europe / N. Genov. - Paris : Regional and Global Developments : Sofia, 1999. - 138 p.

Размещено на Allbest.ru