Особливості поточних інформаційно-культурних потреб населення України
Аналіз інформаційно-культурних потреб громадян України на сучасному етапі розвитку суспільства. Оцінка динаміки залучення громадян до джерел інформації. Особливості аудиторій преси та Інтернету, динаміка соціальних змін у сфері організації вільного часу.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.04.2019 |
| Размер файла | 26,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
2
ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-КУЛЬТУРНИХ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
Л.Скокова,
кандидат соціологічних наук
Стаття присвячена аналізу інформаційно-культурних потреб громадян України. Розглянуто динаміку залучення до джерел інформації, особливості аудиторій преси та Інтернету, динаміку оцінок соціальних змін у сфері вільного часу.
Статья посвящена анализу информационно-культурных потребностей граждан Украины. Рассмотрена динамика приобщения к источникам информации, особенности аудиторий прессы и Интернета, динамика оценок социальных изменений в сфере свободного времени.
The paper is devoted to the analysis of information needs and cultural demands of Ukrainian citizens. The author examines the dynamics of involvement in information sources, characteristics of media and Internet audiences, and the dynamics in estimates of social changes in the leisure sphere.
Ключові слова: аудиторії мас-медіа, інформаційні потреби, інформаційно-культурна компетентність, суб'єктивна інформаційна безпека.
Ключевые слова: аудитории масс-медиа, информационные потребности, информационно-культурная компетентность, субъективная информационная безопасность.
Keywords: the mass media audiences, information needs, information competence, cultural competence, subjective information security.
потреба суспільство інформація преса
Суспільна криза в Україні унаочнила проблеми інформаційної безпеки, інформаційно-культурної компетентності, задоволення інформаційно-культурних потреб громадян країни. Можливість критично сприймати потоки новинної інформації, зіставляти різні джерела новин, протистояти маніпулятивним технологіям є складними навичками і потребує певних обсягів культурного капіталу, вільного часу, доступу до альтернативних джерел, бажання витрачати час на критичний аналіз інформації тощо. В умовах розгортання пропагандистських кампаній, замовчування і перекручування фактів, впровадження в інформаційний простір “фейкових” новин, чуток тощо, постійних повідомлень про людські втрати посилюється психологічна беззахисність населення, фрустрація з приводу неможливості вплинути на ситуацію, зростають роздратування й острахи. Останні можуть становити ґрунт для посилення стереотипів, несприйняття представників інших соціальних груп, дистанціювання. Треба додати й об'єктивні поточні проблеми із доступом до медійних технологій у районах воєнного протистояння на Сході країни, де в багатьох населених пунктах відсутні енергопостачання, телефонний і мобільний зв'язок. Відчуття інформаційної безпеки, довіри до інформації є важливою складовою загального почуття себе захищеним, можливості відпочити, розслабитися, сприймати оточуючий світ як такий, що не несе загрози існуванню. Для значної кількості співгромадян разом із багатьма іншими втратами у поточному році було втрачене й відчуття суб'єктивної інформаційної безпеки.
Аналіз динаміки оцінок соціальних змін дає змогу порівняти нинішню ситуацію з минулим періодом: умови відпочинку та дозвілля після роботи, умови відпочинку під час відпустки, можливості участі в культурному житті сприймаються більшістю опитуваних як більш-менш незмінні, баланс негативних і позитивних оцінок у цих сферах життя змінився мало (на 3-4% зросла частка тих, хто відмітив погіршення умов відпочинку та відпустки). Водночас частка тих, хто відчув проблеми із отриманням достовірної інформації про те, що діється в країні й світі, зросла на 10% порівняно із 2012 р., тобто кожен третій відмітив погіршення в цій сфері (табл. 1).Серед загалу опитуваних нині домінують негативні оцінки свого психологічного стану, настрою. Так, частка тих, хто оцінив свій настрій останнім часом як відчуття напруження, роздратованості, зросла до 41% (2012 р. - 29%), страх, тугу відчувають 18% (8% - 2012 р.); як нормальний, рівний стан оцінили свій настрій лише 29% (49% - 2012 р.). Серед останніх 26% відмічають погіршення можливості отримання достовірної інформації, тоді як серед осіб у настрої напруженості й роздратованості таких 37%, серед тих, кого поглинають страх і туга, таких ще більше - 44%.
Таблиця 1 Динаміка оцінок соціальних змін у сфері вільного часу (%)
|
Соціальні зміни протягом останніх 12 місяців |
Роки |
|||||||
|
1994 |
1998 |
2002 |
2006 |
2010 |
2012 |
2014 |
||
|
Умови відпочинку та дозвілля після роботи... |
||||||||
|
Погіршилися |
52,8 |
50,4 |
33,8 |
18,2 |
20,9 |
26,6 |
29,5 |
|
|
Залишилися незмінними |
43,9 |
46,9 |
59,5 |
72,2 |
71,1 |
68,6 |
65,8 |
|
|
Покращилися |
3,3 |
2,7 |
6,8 |
9,6 |
8,0 |
4,8 |
4,6 |
|
|
Можливість брати участь у культурному житті |
||||||||
|
Погіршилися |
44,7 |
41,2 |
25,8 |
15,4 |
20,5 |
23,4 |
22,7 |
|
|
Залишилися незмінними |
46,3 |
50,6 |
64,1 |
72,8 |
67,5 |
70,5 |
69,9 |
|
|
Покращилися |
9,0 |
8,2 |
10,1 |
11,8 |
12,0 |
6,1 |
7,5 |
|
|
Умови відпочинку під час відпустки |
||||||||
|
Погіршилися |
68,6 |
63,4 |
41,2 |
22,8 |
26,6 |
32,4 |
36,2 |
|
|
Залишилися незмінними |
28,7 |
34,5 |
52,6 |
70,0 |
65,2 |
63,2 |
59,6 |
|
|
Покращилися |
2,7 |
2,1 |
6,2 |
7,2 |
6,6 |
4,4 |
4,3 |
|
|
Можливість отримання достовірної інформації про те, що діється у країні та світі |
||||||||
|
Погіршилися |
37,6 |
21,6 |
15,7 |
13,6 |
15,8 |
24,2 |
34,2 |
|
|
Залишилися незмінними |
40,7 |
53,4 |
59,0 |
58,6 |
66,9 |
64,8 |
49,4 |
|
|
Покращилися |
21,7 |
25,0 |
25,3 |
27,8 |
17,3 |
11,0 |
14,1 |
Треба сказати, що це відчуття дефіциту достовірної інформації є характернішим для соціальних угруповань порівняно краще забезпечених доступом до медіаджерел: негативні оцінки переважають серед молоді (38%) порівняно із людьми старшого віку (31%), серед осіб з вищою і неповною вищою освітою (38%) порівняно із респондентами із неповною і середньою загальною освітою (31%), серед мешканців міста (37%) порівняно із сільськими жителями (28%). Суперечливість і надмірність інформаційних потоків породжують у частини активної медіаау- диторії, яка хоче віднайти правдиві джерела повідомлень, відчуття розгубленості й безсилля. Певну роль відіграє ґендерний фактор: жінкам дещо важче опанувати інформаційні загрози, ніж чоловікам, - серед останніх 32% відмітили погіршення в інформаційній сфері, серед жінок таких 36% . Важливим є регіональний чинник: найвища частка тих, хто говорить про дефіцит достовірної інформації, на Донбасі (49%), у Східному регіоні (42%), у Південному регіоні (37%). Порівняно менше таких відповідей у Центральному (31%) та Західному (19%) регіонах Захід (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чер-нівецька, Тернопільська, Рівненська області), Центр (Вінницька, Жито-мирська, Київська, м.Київ, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмель-ницька, Черкаська, Чернігівська області), Південь (Миколаївська, Хер-сонська, Одеська області), Схід (Харківська, Запорізька, Дніпропет-ровська області), Донбас (Донецька, Луганська області)..
Джерела інформації. Основними медійними джерелами інформації для населення є телебачення (щонайменше дві третини населення регулярно переглядають телепередачі), Інтернет (38% користувалися протягом місяця), газети (кожен третій читав протягом останнього тижня), радіо - кожен п'ятий слухав протягом останнього тижня (табл. 2). У міжособистісному спілкуванні використовують мобільну телефонію 88% респондентів, електронне листування - 23%. За даними 2013 р. [7], кількість користувачів смартфонів становить 14% населення, таким чином зростають можливості споживання інформації у всесвітній мережі без прив'язування до стаціонарних місць доступу.
Таблиця 2 Динаміка залучення до джерел інформації, 2010--2014 рр. (%)
|
Види активності * |
2010 |
2012 |
2014 |
|
|
Перегляд телепередач |
86,6 |
83,1 |
75,9 |
|
|
Читання газет |
51,9 |
47,2 |
34,1 |
|
|
Прослуховування радіопередач |
32,7 |
32,3 |
23,9 |
|
|
Отримували газети поштою (за останні 30 днів) |
32,4 |
32,5 |
25,1 |
|
|
Отримували журнали поштою (за останні 30 днів) |
6,3 |
5,8 |
4,4 |
|
|
Заняття з комп'ютером |
20,3 |
29,2 |
32,2 |
|
|
Користування Інтернетом (протягом 30 днів) |
21,4 |
35,2 |
37,9 |
|
|
Користування мобільним телефоном (протягом 30 днів) |
78,9 |
82,3 |
87,8 |
|
|
Користування електронною поштою (е-mail) (протягом 30 днів) |
13,4 |
19,8 |
22,8 |
Отже, серед джерел інформації перше місце традиційно посідає телебачення, тоді як паперові носії інформації починають поступатися цифровим; кількість користувачів Інтернету є зіставною із кількістю читачів преси. Власне, це здебільшого різні аудиторії: за останній перед опитуванням місяць користувалися Інтернетом 61% молоді (1829 років), 42% людей середнього віку і лише 14% - старшого віку (55 років і вище). Газети читали протягом тижня 49% осіб старшого віку, 31% - середнього віку і 18% - молоді. За даними 2014 р., рівень освіти не є значущим диференціюючим чинником для читачів преси, тоді як для аудиторії Інтернету є характерним вищий освітній рівень (54% серед осіб із неповною вищою і вищою освітою і 27% серед осіб з освітою нижчою за середню спеціальну). Користувалися електронною поштою 41% респондентів із високим рівнем освіти і 13% - із неповною і загальною середньою освітою. Серед аудиторії Інтернету 38% не задоволені можливостями отримання достовірної інформації (серед читачів газет таких 31%). Вищий рівень суб'єктивної заангажованості у політичні пертурбації осіб з вищим рівнем освіти показують й відповіді на запитання щодо конфліктів у колі повсякденного спілкування (з колегами, сусідами, родичами) з приводу оцінок подій на майданах міст грудня 2013 - лютого 2014 р.: наявність подібних суперечок засвідчили 38% респондентів з неповною і загальною середньою освітою, 46% - із середньою спеціальною, 48% - із неповною і повною вищою освітою. Серед активних користувачів Інтернету (шукають у мережі останні новини, поточну інформацію), кожен другий зазначив наявність конфліктів на цьому ґрунті в колі спілкування.
Таблиця 3 Які газети Ви читали упродовж останніх 7 днів? (%)
|
Газети |
За вибіркою |
||||
|
1994 |
2006 |
2012 |
2014 |
||
|
Міські газети |
43,2 |
29,2 |
21,7 |
15,6 |
|
|
Обласні газети |
- |
28,6 |
16,7 |
12,9 |
|
|
Районні газети |
27,6 |
20,9 |
20,1 |
16,8 |
|
|
Аргументы и факты |
16,4 |
15,9 |
9,8 |
7,4 |
|
|
Інші українські газети |
12,9 |
13,9 |
10,1 |
9,6 |
|
|
Сегодня |
0,1 |
6,2 |
5,4 |
5,6 |
|
|
Факты и комментарии |
- |
8,6 |
4,5 |
4,3 |
|
|
Сільські вісті |
4,3 |
8,7 |
5,5 |
5,0 |
|
|
Бульвар |
3,4 |
6,9 |
3,2 |
2,3 |
|
|
Комсомольская правда |
- |
4,6 |
4,6 |
2,1 |
|
|
Урядовий кур'єр |
4,0 |
2,8 |
0,4 |
1,8 |
|
|
Голос України |
7,7 |
4,1 |
2,7 |
2,9 |
|
|
Газета по-українськи |
- |
- |
1,1 |
1,7 |
|
|
Дзеркало тижня |
- |
1,5 |
1,4 |
1,3 |
|
|
День |
- |
0,8 |
0,8 |
1,1 |
|
|
Упродовж останнього тижня не читали газет |
25,1 |
18,7 |
38,4 |
47,6 |
Аудиторїі преси та Інтернету. Молоді люди на запитання “Які газети читали?” частіше дають відповідь “не читали” - 68% порівняно із опитуваними середнього віку - 49% і старшого віку - 32%. Отже, скорочення аудиторій преси відбувається першою чергою серед молоді, яка найбільш залучена до інтернет-практик, прослуховування радіо і перестає витрачати час і гроші на друковані газети.
За прихильністю до певних видань читацькі аудиторії в Україні є невеликими за обсягом, фрагментованими, розпорошеними. Найбільші тиражі має локальна преса, прив'язана до висвітлення подій певної території - міста (16-22%), області (13-17%), району (17-20%) (табл. 3). Відсутність інформаційно-комунікативних технологій у повсякденному оточенні (передусім сільські мешканці, люди старшого віку), непредставленість місцевих новин у мас-медіа - це ті причини, які примушують частіше звертатися до преси.
Преса як спосіб довідатися про “гарячі” новини міжнародного чи загальноукраїнського масштабу дедалі частіше поступається телевізору та Інтернету, тоді як місцеві/регіональні новини певна частина населення (приблизно кожен п'ятий) продовжує дізнаватися з газет. Обсяги аудиторій пресових видань незрівняно менші порівняно з телеаудиторією в цілому, аудиторіями новинних телепрограм (66%), розважальних й гумористичних програм (52%), різноманітних ток-шоу (30-33%). Телебачення та Інтернет у сучасному суспільстві перебирають на себе функції інформування, розважання, інтеграції населення як соціокультурної спільноти. У кризових умовах саме ці медіа стають місцями розгортання пропагандистських атак і здатні створювати ситуативні територіальні ідентичності, активно формуючи негативний образ Іншого. Друковане слово, як відомо, потребує певної зосередженості, зусиль у розумінні сенсу повідомлення, часу на осмислення, а отже, і потенційно підвищує можливість критичного сприйняття. Теле- і аудіоповідомлення сприймаються швидше, мають ширші технологічні можливості діяти на почуття, викликати яскраві емоції. Аудиторія Інтернету є диференційованою і поряд із вдумливими інтерпретаторами різних новинних джерел є користувачі мережі, які обмежуються читанням коротких текстових повідомлень в інформаційних стрічках, переглядом картинок на актуальні політичні теми з даними псевдоопитувань, шаржами, слоганами в популярних соцмережах (особливо “Одноклассники”, “В контакте”). Ці носії інформації дуже придатні для поширення маніпулятивних технологій, чуток, панічних настроїв.
Таблиця 4 Відмінності у зацікавленості політичними новинами різних груп користувачів Інтернету (%)
|
Групи за напрямами зацікавленості користувачів Інтернету |
Зацікавленість політичними новинами |
|
|
За вибіркою |
57,5 |
|
|
Відвідую сайти державних, громадських структур тощо |
73,6 |
|
|
Знаходжу й читаю/переписую у свою електронну бібліотеку художні книги |
64,0 |
|
|
Шукаю інформацію для навчання/ підвищення кваліфікації |
62,6 |
|
|
Шукаю інформацію, потрібну для виконання професійних обов'язків |
62,4 |
|
|
Знайомлюся з останніми новинами, поточною інформацією |
62,0 |
|
|
Користуюся електронною поштою |
61,9 |
|
|
Здійснюю покупки онлайн |
61,1 |
|
|
Просто блукаю по мережі |
60,6 |
|
|
Шукаю інформацію на теми, які мене цікавлять (кулінарія, автомобілі, садівництво, спорт, живопис тощо) |
59,2 |
|
|
Шукаю інформацію про вакансії, можливості працевлаштування |
58,3 |
|
|
Шукаю інформацію про товари/послуги |
57,4 |
|
|
Знаходжу й слухаю/переписую музику, фільми |
54,2 |
|
|
Беру участь у форумах, конференціях |
53,6 |
|
|
Граю в комп'ютерні ігри онлайн |
51,9 |
|
|
Спілкуюсь у чатах, іСр, соціальних мережах (“Одноклассники”, “Вконтакте” тощо) |
51,0 |
|
|
Спілкуюсь за допомогою спеціальних програм (Скайп, Сіпнет тощо) |
50,4 |
|
|
Шукаю однодумців, партнерів для реалізації нових ідей, проектів, ініціатив |
50,0 |
Відмінності інтернет-аудиторій доволі яскраво проявляються у відповідях на запитання щодо зацікавленості політичними новинами (табл. 4). Частина користувачів, яких більше цікавлять розважальні й комунікативні можливості мережі, менше цікавляться цими новинами, тоді як групи, що націлені на пошук інформації, реалізацію прагматичних інтересів, виявляють вищий рівень зацікавленості політичними подіями.
Одним із напрямів можливої протидії маніпулятивним кампаніям і засобом формування солідарних загальнонаціональних ідентичностей могли б стати доступні й якісні пресові видання, можливість отримувати їх за передплатою. Розмивання аудиторій преси потребує спеціальної уваги з боку розробників культурної та інформаційної політики. Відсутність загальнонаціональної популярної газети, яка була б доступною для мешканців різних регіонів, сільської і міської місцевостей, мізерні тиражі аналітичних/культурологічних видань та високі ціни на цікаві аналітичні тижневики відсікають від друкованих носіїв інформації молодих людей з їх невисокими доходами і часто несформованими в родині навичками читати пресу, журнали. Групи з вищим рівнем культурного капіталу, представники середнього класу теж переміщуються в інтернет-простір з його оперативністю і різноманітністю джерел. Тим самим затребуваність на виготовлення високоякісного продукту з боку вітчизняних телепродуцентів, медіа-індустрій, пресових видань падає, вони втрачають свої аудиторії. Частковим вирішенням проблеми можуть бути електронні видання газет і журналів, але й у цьому випадку видаються необхідними спеціальні зусилля для додаткової популяризації подібних якісних ресурсів.
Література
1. Кількість користувачів смартфонів в Україні зросла удвічі за І квартал -- дослідження [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://news.finance.Ua/ua/~/1/0/all/2013/07/14/ 305363).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Динаміка структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів, її перебіг у сучасному вищому військовому навчальному закладі. Орієнтації курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність і соціальні фактори, що зумовлюють динаміку їх змін.
автореферат [30,0 K], добавлен 11.04.2009Аналіз основних правових категорій права соціального забезпечення. Історія розвитку законодавства України. Міжнародний досвід та шляхи удосконалення вітчизняної системи соціального захисту малозабезпечених громадян. Зміст бюджетної підтримки населення.
дипломная работа [93,8 K], добавлен 31.10.2014Населення як об'єкт вивчення соціальної статистики. Основні категорії статистики населення. Джерела інформації про населення, статистичне вивчення його структури. Методи вивчення динаміки складу населення. Статистика природного руху населення України.
курсовая работа [284,3 K], добавлен 13.05.2015Розгляд рівня життя населення як соціально-економічного поняття. Визначення основних показників купівельної спроможності, добробуту суспільства. Структура доходів населення України, темпи їх приросту. Дослідження проблеми зайнятості і соціальних виплат.
презентация [1,4 M], добавлен 24.11.2015Соціальна робота належить до професій, які виникли й утверджуються з метою задоволення насущних потреб суспільства і його громадян. Місце соціальної роботи в сучасному суспільстві. Напрямки соціальної роботи. Світовий досвід соціальної роботи.
реферат [19,0 K], добавлен 18.08.2008Класифікація видів міграції. Особливості міграцій населення України, їх причини, спрямованість та обсяги у різні історичні періоди. Характерні риси та напрямки сучасних міграцій населення України. Причини та наслідки трудової міграції населення України.
реферат [19,9 K], добавлен 25.02.2010Зміни чисельності населення України. Відтворення сільського населення. Демографічне навантаження сільського населення працездатного віку. Динаміка дитячої смертності у сільській місцевості. Демовідтворні тенденції на селі. Старіння сільського населення.
курсовая работа [121,4 K], добавлен 17.12.2014Динаміка чисельності та складу населення, його розміщення за регіонами. Розподіл постійного населення за національністю та рідною мовою. Основні параметри демографічного прогнозу. Особливості формування та розселення сільського та міського населення.
реферат [470,9 K], добавлен 07.02.2011Змістові теорії мотивації та їх загальна характеристика. Теорія потреб Девіда Мак-Клелланда та мотиваційної гігієни Мак-Клелланда. Особливості процесуальної теорії мотивації В. Врума. Управління мотивацією персоналу, зайнятого у сфері соціальної роботи.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 27.02.2014Проблема соціальних змін, їх механізми. Різні типи механізмів соціальних змін та розвитку. Поняття "гемейншафт" і "гезельшафт". Система поділу праці в суспільстві. Причини становлення і розвитку цивілізацій. Єдність світу. Особливості глобальних проблем.
контрольная работа [21,1 K], добавлен 19.09.2013Сутність соціокультурної динаміки. Характер, ступінь і ефективність культурних запозичень. Типи, механізми, джерела соціокультурної динаміки. Виявлення об'єктивно істинної природи культури, її динаміки в різних концепціях і школах культурологічних знань.
реферат [21,4 K], добавлен 10.12.2010Структурні, політико-правові та економічні основи інформаційного суспільства. Київ - інформаційно-аналітичний центр України. Інформаційні технології в забезпеченні соціально-економічного розвитку м. Київа. Розвиток інформаційного суспільства в Україні.
дипломная работа [182,7 K], добавлен 12.09.2010Специфіка інформаційно–комунікативних процесів у суспільстві. Витоки і розвиток теорії соціальної комунікації. Стан комунікації у сучасному суспільстві. Глобалізаційні тенденції інформаційного суспільства. Вплив Інтернету на сучасну молодіжну комунікацію.
дипломная работа [724,8 K], добавлен 12.11.2012Теорії розвиненого індустріального суспільства Макса Хоркхаймера й Теодора Адорно. Науково-технічний прогрес як основа соціальних трансформацій у розвиненому індустріальному суспільстві. Сплав індустріально-економічних, соціальних і культурних інститутів.
реферат [25,3 K], добавлен 26.06.2010Головні етапи та загальна характеристика розвитку інформаційного суспільства в Україні, сучасний стан даного процесу та оцінка його подальших перспектив. Забезпечення доступу до інформації та правила її захисту, нормативно-правове обґрунтування.
контрольная работа [28,2 K], добавлен 13.10.2014- Проблеми побудови толерантних відносин між владою та населенням у сучасному українському суспільстві
Характеристика феномену влади, причини недовіри до неї українських громадян. Поняття толерантності у політичному контексті. Принципи формування громадянського суспільства. Аналіз основних шляхів оптимізації відносин між владою та населенням в Україні.
статья [70,2 K], добавлен 23.06.2013 Дослідження ролі релігійних засобів масової комунікації у формуванні світогляду українського суспільства за нових суспільно-політичних реалій. Аналіз проблем, притаманних сьогодні релігійним медіа в інформаційно-комунікативному просторі України.
статья [27,7 K], добавлен 27.08.2017Поняття та предмет етносоціології, методи вивчення та історія розвитку. Історичні форми спільності людей. Соціально-етнічні особливості розвитку України, етнічна структура сучасного суспільства та міжнародні відносини. Національна свідомості населення.
реферат [33,2 K], добавлен 06.09.2009Рольові концепції особистості. Вивчення ієрархічної теорії потреб американського соціолога Абрахам-Харолда Маслоу. Становлення особистості у процесі соціального життя. Взаємодія історико-культурних і соціально-економічних умов життєдіяльності людини.
контрольная работа [948,8 K], добавлен 08.06.2017Соціологічне дослідження поглядів студентської молоді на матеріальні та духовні потреби, аналіз змін у вимірюванні життєвих цінностей. Вплив релігії на формування життєвих потреб молоді. Оцінка молодими людьми становища суспільства, в якому вони живуть.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 02.08.2012
