Українці в кризовому соціумі - соціальні координати задоволеності - незадоволеності життям
Питання щодо вивчення проблеми в ситуації кризового соціуму. Зв’язок задоволеності життям з сімейним станом, віком, статтю, національністю, освітою, місцем проживання. Результати моніторингового дослідження, пов’язані з питанням задоволеності життям.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.04.2019 |
| Размер файла | 30,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Українці в кризовому соціумі - соціальні координати задоволеності - незадоволеності життям
Л. Бевзенко, доктор соціологічних наук
У статті аналізуються результати моніторингового дослідження, пов'язані з питанням задоволеності життям. Показано, як виглядає картина задоволеності--незадоволеності в широких координатах соціального простору. Акцент робиться на результатах 2014 р, що був одним з найбільш кризових у вітчизняній історії.
Ключові слова: задоволеність життям, координати соціального простору, соціальна криза.
В статье анализируются результаты мониторингового исследования, связанные с вопросом удовлетворенности жизнью. Показано, как выглядит картина удовлетворенности--неудовлетворенности в широких координатах социального пространства. Акцент делается на результатах 2014 г., который был одним из самых кризисных в отечественной истории.
Ключевые слова: удовлетворенность жизнью, координаты, социального пространства, социальный кризис.
The paper analyzes results of monitoring survey related to the problem of life satisfaction. It is shown how the picture of satisfaction dissatisfaction looks in large coordinates of the social space. Particular emphasis is placed on results of the year 2014, which was one of the most crisis years in domestic history.
Keywords: life satisfaction, the coordinates of social space, social crisis.
кризовий соціум задоволеність життя
У цій статті ми маємо намір проаналізувати результати моніторингово опитування, пов'язані з відповіддю на запитання про задоволеність життям, яке ставилося нашим респондентам протягом усіх років опитування. Дослівно це запитання було сформульовано так: “Якою мірою Ви задоволені своїм життям загалом?”. Треба сказати, що в даному разі від респондента не вимагалося дати пояснення причин цієї незадоволеності, а лише сказати про загальне відчуття, до якого полюсу - позитивного чи негативного воно ближче. Напевне, внутрішня кухня формування цього відчуття у кожного своя, і для різних людей провідними та вирішальними можуть виявитися різні фактори - для когось здоров'я, для когось стосунки в сім'ї, матеріальне становище, а для когось - ситуація в країні. Нас же цікавитиме інтегральна ситуація по країні загалом і спроба з'ясувати, як різні координати соціального простору пов'язані з цією задоволеністю - незадоволеністю наших громадян.
У таблиці 1 наведено результати опитувань за всі роки моніторингового дослідження. Як свідчать дані, інтегральний індекс задоволеності (останній рядок) хоча і повільно, з коливаннями, але поступово зростав протягом усіх цих років. І при цьому країна проходила через низку серйозних соціальних потрясінь - рух “Україна без Кучми” (2000-2001 рр.), Майдани 2004-2005 та 2013-2014 рр.
Але, судячи з цих даних, прямої залежності незадоволеності життям з цими соціальними вибухами ми не спостерігаємо. Але це може бути пов'язано не з відсутністю цієї залежності, а з поляризованістю нашого суспільства.
Коли одні відчувають незадоволеність і протестують, інші, навпаки, задоволені, і при цьому сумарна картина виглядає в цьому сенсі невиразною. З цієї причини ми поставили собі за мету поглянути, як відчуття задоволеності - незадоволеності пов'язане з рядом соціальних і соціодемографічних характеристик наших респондентів.
Зроблено це буде за результатами останнього опитування (2014 р.).
У заголовок статті ми винесли питання вивчення проблеми в ситуації кризового соціуму. Напевне, за роки існування України як держави важко знайти роки, які можна було б назвати некризовими, але все треба оцінювати у порівнянні. Напевне, цей рік тут є безпрецедентним. Після революційних подій кінця 2013 - початку 2014 рр. країна опинилася в ситуації збройного конфлікту на Сході України. У таблиці 2 наведено оцінку політичної ситуації в країні, яку дали наші респонденти. Як бачимо, спокійною її наважилися назвати лише трохи більше 2% респондентів, що збігається з можливою похибкою і не має братися до уваги. Таким чином, можемо констатувати - вся країна погоджується з тим, що ситуація напружена або навіть вибухонебезпечна.
Таблиця 1. Якою мірою Ви задоволені своїм життям загалом? (%)
|
Варіанти відпопідей |
1992 |
1994 |
1996 |
1998 |
2000 |
2002 |
2004 |
2005 |
2006 |
2008 |
2010 |
2012 |
2013 |
2014 |
|
|
Зовсім не задоволений |
14,2 |
16,8 |
29,6 |
36,2 |
25,7 |
22,2 |
18,0 |
12,7 |
12,1 |
9,9 |
10,6 |
11,5 |
13,4 |
10,1 |
|
|
Скоріше не задоволений |
31,8 |
31,9 |
32,2 |
34,1 |
35,2 |
34,4 |
34,2 |
31,8 |
31,9 |
30,9 |
29,1 |
31,2 |
32,1 |
27,5 |
|
|
Важко сказати, задоволений чи ні |
28,9 |
27,6 |
21,4 |
16,1 |
21,9 |
25,8 |
24,7 |
27,2 |
26,3 |
22,9 |
25,3 |
26,6 |
24,2 |
27,2 |
|
|
Скоріше задоволений |
22,6 |
20,5 |
14,9 |
12,0 |
15,7 |
15,6 |
21,4 |
25,7 |
27,4 |
33,5 |
32,5 |
28,3 |
27,6 |
31,4 |
|
|
Цілком задоволений |
2,1 |
2,5 |
1,8 |
1,5 |
1,4 |
1,9 |
1,1 |
2,7 |
2,2 |
2,6 |
2,3 |
2,3 |
2,6 |
3,8 |
|
|
Не відповіли |
0,5 |
0,6 |
0,0 |
0,1 |
0,0 |
0,2 |
0,6 |
0,0 |
0,1 |
0,1 |
0,2 |
0,1 |
0,2 |
0,0 |
|
|
Середній бал |
2,7 |
2,6 |
2,3 |
2,1 |
2,3 |
2,4 |
2,5 |
2,7 |
2,8 |
2,9 |
2,9 |
2,8 |
2,7 |
2,9 |
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Водночас якщо ми ще раз поглянемо на останній стовпчик таблиці 1 (2014 р. дослідження), то побачимо - людей, що загалом задоволені своїм життям (цілком або скоріше задоволені), все ж таки досить багато - їх усього 35,2%. Це майже стільки ж, як і тих, хто незадоволений або скоріше незадоволений (усього 37,6%). З яких же складових, що характеризують життя людей у нашій країні в цей напружений час, складається в результаті така картина?
Надалі ми поєднаємо в одну групу тих наших респондентів, що на запитання про загальну задоволеність дали відповіді “Зовсім не задоволений” та “Скоріше не задоволений”, і, відповідно в другу групу тих, хто відповів “Цілком задоволений” та “Скоріше задоволений”. Ці групи в наших наступних таблицях будуть позначені як “Незадоволені життям” та “Задоволені життям”. Далі простежимо зв'язок цієї задоволеності - незадоволеності з іншими параметрами життя наших респондентів.
Таблиця 2. Як би Ви оцінили в цілому політичну ситуацію в Україні? N=1800 (%)
|
Варіанти відповідей |
Частота |
% |
|
|
Благополучна |
4 |
0,2 |
|
|
Спокійна |
35 |
1,9 |
|
|
Напружена |
735 |
40,8 |
|
|
Критична, вибухонебезпечна |
998 |
55,4 |
|
|
Важко відповісти |
28 |
1,6 |
Таблиця 3 дає нам уявлення про зв'язок задоволеності життям загалом із задоволеністю своїм становищем у суспільстві. Виявилося, що хоча ці групи тісно переплітаються, вони не збігаються зовсім. Серед незадоволених своїм становищем у суспільстві є 14,1% тих, хто задоволений життям загалом. І, навпаки, серед тих, хто скоріше задоволений своїм суспільним становищем є 8,8% тих, хто при цьому відчуває загальну незадоволеність життям. Це може вказувати на той факт, що за всієї важливості суспільного статусу в інтегральній картині нашого відчуття задоволеності, є багато інших життєвих складових, які на це справляють свій вплив. Проаналізуємо деякі з них докладніше.
У таблиці 4 наведено інформацію про зв'язок задоволеності з тим баченням ситуації в країні, яку має респондент. Тут теж все не зовсім однозначно. При тому, що спостерігається очікувана пов'язаність доволі оптимістичного бачення ситуації в країні з відчуттям загальної задоволеності, є певні, з першого погляду парадоксальні, результати. Серед тих, хто сказав про ситуацію в країні “Терпіти наше тяжке становище вже неможливо”, виявилося аж 25,4% тих, хто відносно задоволений своїм життям.
Якою мірою Ви задоволені своїм життям загалом? Зв'язок з оцінкою свого становища у суспільстві, N=1794 (%) Таблиця 3
|
Якою мірою Ви в цілому задоволені своїм становищем у суспільстві на теперішній час? |
N |
Не задоволені життям |
Задоволені життям |
Важко сказати |
|
|
Скоріше не задоволений |
760 |
64,3 |
14,1 |
21,6 |
|
|
Важко сказати, задоволений чи ні |
612 |
24,0 |
32,2 |
43,8 |
|
|
Скоріше задоволений |
422 |
8,8 |
78,0 |
13,3 |
Таблиця 4. Якою мірою Ви задоволені своїм життям загалом? Зв'язок зі ставленням до ситуації у країні загалом, N=1797 (%)
|
Як Ви вважаєте, яке з наведених нижче висловлювань найбільше відповідає ситуації, що склалася в країні? |
N |
Не задоволені життям |
Задоволені життям |
Важко сказати |
|
|
Усе не так погано і можна жити |
96 |
22,9 |
62,5 |
14,6 |
|
|
Жити важко, але можна терпіти |
811 |
31,2 |
42,5 |
26,3 |
|
|
Терпіти наше тяжке становище вже неможливо |
696 |
48,3 |
25,4 |
26,3 |
|
|
Важко відповісти |
194 |
32,5 |
26,8 |
40,7 |
Ми можемо лише припускати, що тут справляє вплив на результат, але, напевне, у тих, хто так відповів, є сподівання на майбутнє поліпшення ситуації, що й додає в результаті оптимізму в інтегральне відчуття задоволеності. Що може давати таке сподівання на позитивний проект життя?
У таблиці 5 проаналізовано зв'язок задоволеності життям з оцінкою стану власного здоров'я. Зрозуміло, що відчуття незадовільного здоров'я не додає оптимізму на майбутнє і можливості дочекатися часів, коли загальна ситуація в країні зміниться на краще. Як видно з цифр, наведених у цій таблиці, задоволеність життям дійсно суттєво зростає в міру зростання відчуття задоволеності своїм здоров'ям. Хоча, знову ж таки, добре видно, що поганий стан здоров'я більше впливає на незадоволеність життям, ніж добрий - на зростання показника задоволеності. Так, серед тих, хто вважає своє здоров'я “поганим” або навіть “дуже поганим”, незадоволених, відповідно, 53,1 та 62,2%. Тоді, як серед тих, хто оцінює своє здоров'я як “відмінне” або “добре”, задоволених життям виявилося 51,8 та 50,1%.
Таблиця 5. Якою мірою Ви задоволені своїм життям загалом? Зв'язок з оцінкою стану здоров'я, N=1799 (%)
|
Як Ви загалом оцінюєте стан свого здоров'я? |
N |
Не задоволені життям |
Задоволені життям |
Важко сказати |
|
|
Дуже поганий |
45 |
62,2 |
20,0 |
17,8 |
|
|
Поганий |
290 |
53,1 |
21,0 |
25,9 |
|
|
Задовільний |
1031 |
37,3 |
33,6 |
29,2 |
|
|
Добрий |
377 |
26,0 |
50,1 |
23,9 |
|
|
Відмінний |
56 |
19,6 |
51,8 |
28,6 |
Ще одна складова життя наших респондентів очікувано суттєво впливає на рівень задоволеності життям - це матеріальне становище сім'ї. Результати аналізу цього впливу наведені у таблиці 6. На жаль, група тих, хто назвав своє життя “заможним”, виявилася в нашому опитуванні нечисленною - лише 19 осіб. Це не дає підстав для обґрунтованих висновків, але все ж характерно - серед цих людей не виявилося жодного, хто б сказав, що він незадоволений життям. І водночас навіть серед тих, хто назвав своє життя “злиденним”, виявилося 14,9% тих, хто все ж таки сказав, що загалом вони життям задоволені. Це підтверджує відому істину - не хлібом єдиним живе людина, а особливо у такі переломні часи.
Таблиця 6. Якою мірою Ви задоволені своїм життям загалом? Зв'язок з оцінкою свого матеріального становища, N=1796 (%)
|
Як би Ви оцінили матеріальне становище Вашої сім'ї в цілому? |
N |
Не задоволені життям |
Задоволені життям |
Важко сказати |
|
|
Злиденне |
114 |
67,5 |
14,9 |
17,5 |
|
|
Бідне |
721 |
50,2 |
23,0 |
26,8 |
|
|
Середнє |
939 |
25,0 |
46,1 |
28,9 |
|
|
Заможне |
19 |
0,0 |
84,2 |
15,8 |
|
|
Багате |
3 |
33,3 |
0,0 |
66,7 |
Як відомо, ситуація з працевлаштуванням у кризові часи є не найкращою у будь-якій країні, і Україна тут не виняток. Людям доводиться часто братися до роботи, яка не стільки дає їм задоволення працею, скільки просто якесь матеріальне забезпечення. Як видно з даних, наведених у таблиці 7, ця ситуація суттєво впливає на рівень задоволеності життям. Вона виглядає майже симетричною - серед тих, хто “цілковито задоволений” своєю роботою, 75,0% говорять і про задоволеність життям. А серед тих, хто роботою “зовсім незадоволений”, 77,6% життям у цілому незадоволені.
Системна соціальна криза - це насамперед руйнація усталених форм життєдіяльності - як на рівні повсякденному, так і в інших вимірах людського життя. Звичні, докризові правила поведінки в ситуаціях, пов'язаних з багатьма аспектами - будь-то праця, лікування, навчання, звернення до їравоохоронних органів та ін. їід час кризи стають неефективними, що веде часто вже до кризи осо- бистісного їлану. І тут у людини є кілька можливих стратегій зміни цих їоведінкових форматів - або сїробувати адаптуватися до нових умов, шукати своє місце в нових соціальних контурах, або зайняти позицію очікування повернення старого, або ж просто нічого не робити, що часто стає основою для депресивних особистісних станів. У таблиці 8 представлено зв'язок задоволеності життям з вибором респондента на користь однієї з цих стратегій.
Таблиця 7. Якою мірою Ви задоволені своїм життям загалом? Зв'язок із мірою задоволеності своєю роботою, N=1799 (%)
|
Якою мірою Ви задоволені своєю роботою у цілому? |
N |
Не задоволені життям |
Задоволені життям |
Важко сказати |
|
|
Зовсім не задоволений |
76 |
77,6 |
9,2 |
13,2 |
|
|
Скоріше не задоволений |
196 |
57,1 |
21,9 |
20,9 |
|
|
Важко сказати, задоволений чи ні |
264 |
35,6 |
24,2 |
40,2 |
|
|
Скоріше задоволений |
411 |
25,8 |
49,6 |
24,6 |
|
|
Цілком задоволений |
96 |
8,3 |
75,0 |
16,7 |
|
|
Зараз я не працюю |
756 |
39,3 |
32,3 |
28,4 |
Як видно з наведених даних, найбільше задоволені життям ті, хто активно включився в нові суспільні процеси, кого не злякали такі серйозні зміни насамперед в економічних стосунках, як перехід до ринкових відносин. 58,8% респондентів з цієї групи сказали, що задоволені життям. Тоді як у тих, хто принципово не бажає до цієї ситуації пристосовуватись, таких виявилося вдвічі менше - лише 27,5%.
Таблиця 8. Якою мірою Ви задоволені своїм життям загалом? Зв'язок з оцінкою міри своєї пристосованості до теперішньої життєвої ситуації, N= 1796 (%)
|
Якою мірою Ви пристосувалися до теперішньої життєвої ситуації? |
N |
Не задоволені життям |
Задоволені життям |
Важко сказати |
|
|
Активно включився в нове життя, ринкові відносини видаються мені природним способом життєдіяльності |
284 |
22,5 |
58,8 |
18,7 |
|
|
Перебуваю в постійному пошуку себе в теперішньому житті |
489 |
40,9 |
32,9 |
26,2 |
|
|
Не маю бажання пристосовуватися до теперішньої ситуації, живу як доведеться, чекаю змін на краще |
578 |
44,6 |
27,5 |
27,9 |
|
|
Важко відповісти |
445 |
34,2 |
32,8 |
33,0 |
Криза в нашій країні - вирізняється ще й кризою громадянської ідентичності. Розпад Радянського Союзу привів до утворення нових держав і автоматично громадяни тієї зниклої держави отримали нові паспорти із зазначеною новою громадянською належністю. Але цей формальний акт не завжди супроводжувався таким же швидким процесом на рівні зміни громадянської ідентичності, як відчуття своєї належності до нової країни. Багато хто ще й досі продовжує відчувати себе громадянином колишньої держави. У таблиці 9 подано зв'язок задоволеності життям з тим, наскільки людина пишається своїм українським громадянством. Звичайно, жити в країні і не відчувати себе її громадянином доволі важко. Серед тих, хто рішуче відповів, що він зовсім не пишається такою громадянською належністю, 65,4% сказали, що життям не задоволені, а задоволені лише 18,5%. Водночас серед тих, хто не менш рішуче сказав, що таким громадянством пишається і навіть дуже, задоволених життям виявилося 52,0%, а незадоволених - вполовину менше - 25,9%.
Власні стосунки з кризовим станом у країні можна вирішувати по-різному - можна на рівні особистісному, і тоді це зазначена вище проблема адаптації, пошуку свого місця в новій реальності. А можна - на системному рівні пробувати щось змінювати в країні.
Таблиця 9. Якою мірою Ви задоволені своїм життям загалом? Зв'язок з тим, наскільки людина пишається своїм українським громадянством, N=1601 (%)
|
Якою мірою Ви пишаєтесь чи не пишаєтесь тим, що є громадянином України? |
N |
Не задоволені життям |
Задоволені життям |
Важко сказати |
|
|
Зовсім не пишаюсь |
81 |
65,4 |
18,5 |
16,1 |
|
|
Скоріше не пишаюсь |
96 |
51,0 |
22,9 |
26,0 |
|
|
Важко сказати |
452 |
42,3 |
21,5 |
36,3 |
|
|
Скоріше пишаюсь |
589 |
37,7 |
38,2 |
24,1 |
|
|
Дуже пишаюсь |
383 |
25,9 |
52,0 |
22,2 |
Частіше це робиться через їерезавантаження влади шляхом виборів, але іноді створюється критична маса громадян, яка вважає, що цей шлях нічого не змінить і вдається до більш радикальних їротестів. Україна за свої 23 роки незалежної історії їроходила через такі їрояви громадянської неїо- кори кілька разів, найсильнішим і найрадикальнішим з яких був Майдан кінця 2013 - їочатку 2014 рр. У річищі нашої їроблеми можемо їоставити запитання наскільки задоволені життям ті, хто брав участь у цих їротестах їроти влади? Відїовідь міститься в цифрах, наведених у таблиці 10. Як бачимо, серед їротестувальників задоволених життям значно більше, ніж серед тих, хто не долучався до цих їодій - ні активно, ні у вигляді їосильної доїомоги. Що цікаво, найбільш рельєфною ця картина виглядає для тих, хто доїомагав їротестувальникам, але не був надто активним - тут сїіввідношення задоволеності - незадоволеності дорівнює 56,8% до 21,9%. Тоді як у активних учасників їодій у найгарячішій точці - у Києві, це дорівнює 51,3% до 25,0%. Для тих же, хто був осторонь їодій (а може й з іншого боку барикад), ситуація виглядає їротилежною - на 40,1% незадоволених їриїа- дає 32,2% задоволених. Пояснення цих фактів можна знайти в тому, що боротьба для їротестувальників закінчилася в цілому їеремогою, що додає їм наразі оїтимізму.
Таблиця 10. Якою мірою Ви задоволені своїм життям загалом? Зв'язок з участю в акціях протесту 2013--2014 рр., N=1783 (%)
|
Чи брали Ви участь в акціях протесту проти влади в грудні 2013-лютому 2014р.? |
N |
Не задоволені життям |
Задоволені життям |
Важко сказати |
|
|
Брав участь в акціях у Києві |
76 |
25,0 |
51,3 |
23,7 |
|
|
Брав участь в акціях в іншому місті |
95 |
29,5 |
47,4 |
23,2 |
|
|
Допомагав мітингуючим (продуктами, речами, грошима тощо) |
169 |
21,9 |
56,8 |
21,3 |
|
|
Не брав участі |
1477 |
40,1 |
32,2 |
27,8 |
До того ж активна позиція, яку зайняли учасники протестів, теж підсилює відчуття своєї вагомості та піднімає самооцінку у разі, коли ця активність виявляється результативною. Важко прогнозувати, що буде далі і чи не поверне ситуація до розчарування, як це було опісля Майдану-2004, але на даний момент ці цифри можна інтерпретувати саме так.
Нарешті, у зведеній таблиці 11 ми подали зв'язок задоволеності життям з демографічними характеристиками респондентів - віком, статтю, національністю, освітою, сімейним станом, місцем проживання (місто, мале місто, село), регіоном проживання.
Багато з наведеного в таблиці 11 є очікуваним. Ясна річ, що молодь значно оптимістичніше налаштована і рівень задоволеності життям у групі 18-29 становить 41,6%, тоді як у групі 56 і старше - 32,9%. Важко сказати, наскільки ця різниця є нормальною, можливо, для стабільного стану суспільства її можна було б вважати замалою, але для кризового стану, де проект майбутнього є погано визначеним для всіх, саме для молодого покоління цей факт є найтривожнішим. Тому, можливо, і різниця у задоволеності життям не є надто вражаючою. Як виявило дослідження, задоволеність життям не залежить від статі наших респондентів, як серед жінок, так і серед чоловіків третина сказали, що загалом своїм життям задоволені. Очікуваним є зв'язок з освітою - чим вища освіта, тим більше у цій групі задоволених життям. Зв'язок з національністю респондентів виявив, що серед українців за національністю задоволених, незадоволених та тих, хто не зміг визначитися, виявилося порівну. А от росіяни продемонстрували більше песимізму - серед них незадоволених виявилося в півтора раза більше, ніж задоволених, - 46,2% та 29,7% відповідно. На тлі тих протистоянь, що наразі спостерігаються на Сході країни, подій у Криму навесні цього року, це не можна вважати неочікуваним фактом, адже національне та мовне питання було одним з каталізаторів цих подій, хоча важко сказати - чи було реальною причиною.
Таблиця 11. Якою мірою Ви задоволені своїм життям загалом? Зв'язок з віком, статтю, національністю, освітою, сімейним станом, місцем проживання (місто, мале, місто, село), регіоном проживання, N=1800 (%)
|
Вікова група |
N |
Не задоволені життям |
Задоволені життям |
Важко сказати |
|
|
18-29 років |
353 |
29,2 |
41,6 |
29,2 |
|
|
30-55 років |
893 |
39,0 |
34,2 |
26,9 |
|
|
56 років і старші |
554 |
40,6 |
32,9 |
26,5 |
|
|
Ваша стать |
|||||
|
Чоловіча |
798 |
36,2 |
35,0 |
28,8 |
|
|
Жіноча |
1002 |
38,6 |
35,4 |
26,0 |
|
|
Ваша освіта |
|||||
|
Початкова, неповна та повна середня |
637 |
41,9 |
30,5 |
27,6 |
|
|
Середня спеціальна |
695 |
37,0 |
35,8 |
27,2 |
|
|
Неповна та повна вища |
455 |
32,3 |
40,7 |
27,0 |
|
|
Ваша національність |
|||||
|
Українець |
1583 |
36,7 |
35,7 |
27,6 |
|
|
Росіянин |
182 |
46,2 |
29,7 |
24,2 |
|
|
інша (напишіть) |
34 |
29,4 |
44,1 |
26,5 |
|
|
Ваш сімейний стан |
|||||
|
Ніколи не був (-ла) у шлюбі |
244 |
38,1 |
34,0 |
27,9 |
|
|
Перебуваю у зареєстрованому шлюбі |
1055 |
33,8 |
39,1 |
27,1 |
|
|
Перебуваю у фактичному, незареєстрованому шлюбі |
135 |
46,7 |
28,2 |
25,2 |
|
|
Розлучений (-на) офіційно |
142 |
51,4 |
26,1 |
22,5 |
|
|
Розійшовся (-лась), хоч офіційно не розлучений (-на) |
23 |
47,8 |
8,7 |
43,5 |
|
|
Вдівець (вдова) |
195 |
39,0 |
31,3 |
29,7 |
|
|
Де Ви зараз проживаєте? |
|||||
|
Київ |
126 |
31,8 |
42,9 |
25,4 |
|
|
Місто з нас. понад 250 тис. осіб |
497 |
40,6 |
31,8 |
27,6 |
|
|
Невелике місто |
608 |
39,8 |
34,4 |
25,8 |
|
|
Село |
564 |
33,9 |
37,4 |
28,7 |
|
|
Регіони проживання |
|||||
|
Захід |
345 |
24,6 |
47,8 |
27,5 |
|
|
Центр |
625 |
39,8 |
32,6 |
27,5 |
|
|
Південь |
271 |
39,1 |
34,0 |
26,9 |
|
|
Схід |
278 |
44,2 |
32,4 |
23,4 |
Цікавими виявилися результати, що визначають зв'язок задоволеності життям з сімейним станом. Найбільш комфортно у житті, як виявилося, почуваються ті, хто знаходиться у зареєстрованому шлюбі (39,1% задоволених та 33,8% незадо- волених). Як свідчать цифри, навіть наявність подружніх стосунків за умови їхньої неоформленості офіційної не додає балів у скарбничку задоволеності життям (28,2% задоволених та 33,8% незадоволених у цій групі). Розлучені дають такі відсотки: 51,4% незадоволених проти 26,1% задоволених.
Якщо говорити про тип поселення, де проживає респондент, то очікувано найвищу задоволеність демонструють мешканці столиці. Якщо життя країни у післякризо- вому стані й починає налагоджуватися, то йде цей процес, зазвичай, від столиці. Що ж стосується найбільш болючого для сьогоднішньої ситуації в країні питання - різниці задоволеності життям за ознакою регіонів проживання, то очікувано найбільш спокійним та задоволеним виявився Західний регіон (47,8% задоволених проти 24,6% незадоволених), а найменш комфортно почуваються жителі Східного регіону (44,2% незадоволених проти 32,4 задоволених).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження ступеню поширеності серед молоді різних форм негативного поводження. Аналіз морального вигляду сучасної молоді. Виховання моральних якостей, формування естетичних смаків, позитивних мотивів навчання, забезпечення зв'язку навчання з життям.
реферат [99,6 K], добавлен 04.07.2010Вивчення феномену геокультурної системи як проблеми природного середовища у географічному плані і проблеми сприйняття їх кожною культурою різноманітних етносів, мешканців цієї території. Алгоритм зв'язків природного, культурного і етноландшафту в соціумі.
статья [104,6 K], добавлен 06.02.2011Розгляд питання працевлаштування молоді в Україні. Теоретичне вивчення та обґрунтування сучасної проблеми безробіття. Проведення дослідження щодо виявлення ставлення студентів до даної проблеми; визначення її причин і пошук дієвих шляхів виходу.
курсовая работа [736,2 K], добавлен 15.05.2014Особливості розробки методологічного розділу програми соціологічного дослідження щодо ставлення людини до вивчення іноземної мови. Визначення основних понять за темою дослідження. Обґрунтування вибірки дослідження, розробка і логічний аналіз анкети.
курсовая работа [125,1 K], добавлен 24.02.2010Методологія дослідження ставлення студентів до проблеми безробіття. Програма соціологічного дослідження по темі "Молодь і безробіття в Україні". Аналіз відношення молоді до безробітних, думка щодо причин безробіття. Бачення шляхів подолання цієї ситуації.
контрольная работа [302,0 K], добавлен 09.03.2016Проблеми ставлення до людей з особливими потребами на сучасному етапі розвитку суспільства, їх соціальні гарантії. Образ інваліда в свідомості жінок. Критерії та методичні основи дослідження показників соціальних установок ставлення до інвалідів.
курсовая работа [906,4 K], добавлен 12.12.2010Розпад сімей як соціальна проблема суспільства, його соціальні причини. Соціальні проблеми сімей. Типи патогенної батьківської поведінки. Характерні особливості неблагополучних сімей. Проблеми родини, що має дітей, схильних до вживання наркотиків.
реферат [18,5 K], добавлен 13.02.2011Причини виникнення бездомності і бродяження як соціальних явищ. Основні аспекти проблеми роботи з людьми без визначеного місця проживання. Перспективи розвитку допомоги та підтримки для бездомних. Проблеми соціальної реабілітації колишніх ув'язнених.
курсовая работа [135,1 K], добавлен 05.11.2015Молодь як об’єкт соціальних досліджень. Проблеми сучасної української молоді. Соціологічне дослідження "Проблеми молоді очима молодих" та шляхи їх розв’язання. Результати загальнонаціонального опитування молоді. Особливості розв’язання молодіжних проблем.
курсовая работа [121,5 K], добавлен 26.05.2010Результати дослідження відтворення населення у Волинській області за 1991-2015 роки. Особливості сучасних демографічних процесів у регіоні. Аналіз динаміки чисельності населення за статевою ознакою та ознакою місця проживання та міграційного руху.
статья [240,3 K], добавлен 21.09.2017Аналіз стану проблеми наркотичної залежності в сучасному суспільстві. Індивідуальні особливості наркотично залежних. Розробка рекомендацій щодо усунення наркотичної залежності як соціальної і медичної проблеми. Технології профілактики наркотизму.
презентация [682,8 K], добавлен 06.10.2009Зареєстрований ринок праці. Сільське, жіноче безробіття. Розподіл безробітних за освітою. Віковий розподіл безробітних. Тривалість безробіття. Регіональні особливості безробіття. Структура вакансій. Питання фінансування заходів політики зайнятості. Катего
реферат [185,7 K], добавлен 21.06.2004Аналіз становища жінки у соціумі. Дослідження жіночого питання у Російській імперії кінця ХІХ століття. Життя жінки у дворянській родині, на прикладі О. Коллонтай. Прагнення жіночої статі до освіти та свободи вибору. Розгляд хронології розвитку жіноцтва.
статья [24,8 K], добавлен 14.08.2017Аналіз ринку праці України у ґендерному розрізі. Оцінка структури економічного активного населення за статевою ознакою. Аналіз відмінностей заробітної плати чоловіків та жінок за різними видами діяльності, оцінка рівня зайнятості за статтю та віком.
статья [68,2 K], добавлен 19.09.2017Історія "жіночого питання", його актуальність на сучасному етапі. Фемінологія як напрямок гендерних досліджень. Соціальні аспекти фемінізму. Гендерна теорія: поняття й напрямки. Гендер у дзеркалі історії та перспективи розвитку гендерних студій в Україні.
курсовая работа [81,1 K], добавлен 15.02.2011Дослідження сучасних уявлень про цивільний шлюб як добровільне спільне проживання і господарювання чоловіка та жінки без цивільних зобов'язань. Шлюб і сім'я як найважливіший об'єкт вивчення соціології сім'ї. Позиція церкви відносно цивільного шлюбу.
курсовая работа [32,2 K], добавлен 28.01.2011Соціологічне дослідження поглядів студентів щодо доцільності проведення чемпіонату Європи з футболу в Україні: мета, об’єкт дослідження, об’єм вибіркової сукупності, метод збору інформації. Питання, що підлягали вивченню; етапи реалізації проекту.
практическая работа [1,3 M], добавлен 08.06.2011Соціальні та психолого-педагогічні проблеми насилля над молоддю. Умови життєдіяльності молоді, яка постраждала від насильства. Соціально-правовий захист як підґрунтя соціальної роботи з молоддю. Методи роботи з молоддю, що постраждала від насильства.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 14.03.2008Походження поняття "конфлікт", його місце у соціумі. Спосіб розв’язання конфліктів як рушійної сили прогресу. Політика досягнення соціальної однорідності. Зіткнення інтересів між представниками різних груп. Забезпечення суспільного порядку і стійкості.
творческая работа [38,2 K], добавлен 02.06.2014Роль соціології в забезпеченні наукового пізнання суспільних відносин, суспільної діяльності. Актуальні проблеми повсякденного життя людини й суспільства. Соціальні спільності та соціальні інститути, форми та методи організації соціального управління.
реферат [200,2 K], добавлен 02.11.2009
