Соціально-психологічний стан населення під час кардинальної зміни вектора становлення соціального порядку в українському суспільстві

12.47Різниця балів значуща на рівні 5%; ** - на рівні 1%.

1 - Захід (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області);

2 - Центр (Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Пол-тавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області, Київ);

3 - Південь (Миколаївська, Херсонська, Одеська області);

Індекс цинізму (шкала 0-14 бала) 9.00 9.67** 10.18** 9.44 9.75** 9.56

Дані, наведені у таблиці, свідчать про те, що рівень ано- мійної деморалізованості населення всіх регіонів України є високим. Аномійна деморалізованість населення є реакцією на стан аномії, що притаманний суспільствам у періоди нестабільності. Значення індексу аномійної деморалізованості від 9 до 12 балів означає її підвищений рівень. Значення вище 12 балів - високий. Даний індекс значно зростає залежно від близькості від зони військового конфлікту. Так, на Заході він підвищений, а найбільш деморалізованим є населення Півдня України, регіонів, що є кордоном з анексованим Кримом.

Залежно від географічного положення і близькості до зони конфлікту змінюється й індекс тривожності, який дає змогу вимірювати функціональний психологічний стан людини. Нормальним вважається індекс тривожності від 31 до 46 балів, підвищеним - 47-50 балів, високу тривожність відображає індекс від 51 до 60 балів. Аналіз свідчить, що населення всіх регіонів демонструє підвищений рівень тривожності, практично на межі високого. Значно вищим щодо всіх регіонів є рівень тривожності в Донецькій та Луганській областях. Це свідчить про нормальні реакції населення даних областей на сучасні події, на трагедію громадянської війни.

Розглянемо рівень життєвої задоволеності населення регіонів України, який є показником, що має тісний зв'язок з особистісними якостями, а його зміни відбуваються під впливом зовнішніх факторів. Коефіцієнт кореляції між показниками рівня тривожності та життєвої задоволеності дорівнює 0,51 [3, с. 76], тобто взаємозв'язок дуже тісний. Показник життєвої задоволеності жителів Заходу є навіть вищим за середнє значення. Це зумовлено тим, що в них з'явились реальні перспективи на задоволення прагнення увійти до європейської спільноти, на поширення європейських прав і свобод в Україні. Але це єдиний регіон України, де люди не відчувають безнадійності та соціального зубожіння: чим ближче до Донецької та Луганської областей, тим рівень задоволеності життям нижчий.

Основним показником рівня соціальної напруженості виступає Індекс дестабілізаційності протестного потенціалу (ІДПП). “Критичне” його значення дорівнює 4.4 бала, воно “сигналізує” про готовність населення до масових акцій протесту. “До основних причин, що підвищують ймовірність масової участі населення в різних акціях соціального протесту, належать такі характеристики соціальної ситуації та політичної культури населення: 1) високий рівень незадоволення населення умовами життя (в першу чергу - матеріально-економічними); 2) підвищення рівня недовіри до структур влади та політичних лідерів; 3) низький рівень політичної залученості - участі населення в легітимних формах суспільно-політичного життя (членство в партіях, політичних рухах, асоціаціях, участь у виборах, доступні контакти з представниками влади тощо); 4) низький рівень політичної ефективності - відчуття людиною можливості впливати легітимним шляхом на соціальні процеси та політичні рішення, що зачіпають його безпосередні інтереси” [4, с. 33]. Ці причини були виявлені у 1999 р. та й досі залишаються актуальними. Аналіз свідчить, що протестний потенціал надзвичайно високий у Західному регіоні. Однак, у міру наближення до зони конфлікту, він суттєво знижується до практично нормальних значень: реальна загроза життю населення відсторонює протестні настрої на другий план.

Високими є показники Інтегрального індексу національної дистанції на теренах всієї держави. Вони відображають ступінь поглиблення національного питання в Україні. На Півдні та Донбасі згідно зі шкалою національної дистанції, що була адаптована до українських умов Н.Паніною [5], панує національна обособленість, відсутність толерантності до представників деяких окремих національностей (значення 4.7 та 4.5 бала відповідно). Ситуацію з національною дистанцією у Центрі та на Сході можна охарактеризувати як помірну національну ізольованість (5.05 та 5.02 бала відповідно). Схильність до ксенофобії (латентної її форми) зростає в міру наближення до Західних регіонів (5.23 бала). Ця латентна форма ксенофобії, за тлумаченням Н.Паніної, може бути охарактеризована таким визначенням: “взагалі-то я не хочу з ними (представниками інших національностей. - Т.З.) спілкуватися, але так і бути, хай приїздять погостювати, якщо схочуть” [5, с. 29]. Зростання ксенофобних установок не сприяє становленню демократичного громадянського суспільства, гальмує розвиток і консолідацію системи соціальних відносин, а значить утруднює становлення соціального порядку в державі.

Рівень соціального цинізму, який є ненормативною реакцією на аномію, вимірюється індексом цинізму [6]. Він засвідчує ступінь зневажливого ставлення населення до загальноприйнятих у суспільстві цінностей. Одночасно він опосередковано визначає ступінь антиавторитарних установок. В українському суспільстві найнижчий рівень цинізму демонструє населення Заходу (9.0 балів), а найвищий -- Півдня (10.18 бала). Це зрозуміло: регіон перебуває поміж зоною бойових дій та анексованим Кримом. Населення розгублене, не довіряє нікому, невпевнене у найближчому майбутньому та має надію тільки на власні сили. Власне, основним наслідком поширення соціального цинізму і є руйнування засад соціальної довіри, яка є основою побудови громадянського суспільства. Високий рівень поширеності цинізму в Україні може слугувати серйозною перешкодою на шляху формування демократичної системи цінностей як ціннісно-нормативної основи формування нового соціального порядку європейського зразка.

Аналіз свідчить, що більшість населення сучасної України перебуває в стані аномійної деморалізованості. Подолання аномії в українському суспільстві сприятиме становленню демократичного соціального порядку. Можна розглядати цей процес основним вектором трансформації та модернізації України.

Література

1. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / уклад. В.І.Волович, В.І.Тарасенко, В.М.Захарченко та ін.; за заг ред. В.І.Воловича. -- К. : Укр. Центр духовної культури, 1998. -- 736 с.

2. Панина Н. Молодежь Украины: структура ценностей, социальное самочувствие и морально-психологическое состояние в условиях тотальной аномии / Н. Панина // Социология: теория, методы, маркетинг. -- 2001. -- № 1. -- С. 5--26.

3. Головаха Е. Социальное безумие: история, теория и современная практика / Е.Головаха, Н.Панина. -- К. : Абрис, 1994. -- 168 с.

4. Головаха ЕЙ. Потенциал социального протеста в Украине / Е.И.Головаха, Н.В.Панина // Социологические исследования. -- 1999. - № 10. - С. 31-40.

5. Панина Н. Факторы национальной идентичности, толерант-ности, ксенофобии и антисемитизма в современной Украине / Н.Панина // Социология: теория, методы, маркетинг. -- 2005. -- № 4. - С. 26-45.

6. Головаха Є. Феномен “аморальної більшості” в українському суспільстві: пострадянська трансформація масових уявлень про норми соціальної поведінки / Є.Головаха // Україна-2002. Моніторинг соціальних змін / за ред. В.Ворони, М.Шульги. - К. : Ін-т соціології НАН України, 2002. - С. 460-468.

Размещено на Allbest.ru