Геополітичні орієнтації населення України: до і після конфлікту з Росією

Размещено на http://www.allbest.ru/

Геополітичні орієнтації населення України: до і після конфлікту з Росією

Головною метою даної статті є більш точний розподіл респондентів за групами відповідно до їх геополітичних орієнтацій - європейських (західних) або російсько-білоруських (східних) за період з 2012 по 2014 р.

Одиниці аналізу та змінні. З масивів за 2012 і 2013 рр. виключені респонденти з Автономної Республіки Крим з метою забезпечення порівнюваності відповідних результатів з даними за 2014 р.

Для досягнення поставленої мети були використані три змінні моніторингу: а) про ставлення респондентів до союзу з Росією та Білоруссю; б) про ставлення респондентів до вступу в Європейський Союз; в) про ставлення респондентів до вступу в НАТО.

Важливою рисою ставлення населення України до подальшого шляху розвитку є його амбівалентність і двоїстість. Частина респондентів (особливо великою вона була у 2012 р.) однаково позитивно ставиться як до союзу з Росією та Білоруссю, так і до вступу в Євросоюз. Крім того, є чимало респондентів, які взагалі не визначилися. Саме ця група людей (амбівалентні й невизначені) найбільш цікава з погляду того, до якої з категорій у остаточному підсумку їх слід віднести - зі східними орієнтаціями, із західними або залишити у своїй групі.

Спочатку розглянемо ставлення населення України до різних перспектив інтеграції одночасно. Відповідно до цього можна виділити шість груп:

1) ті, хто визначився (позитивно оцінюють одну перспективу і негативно - іншу);

2) амбівалентні (позитивно оцінюють обидві перспективи);

3) ті, хто повністю не визначився (ті, кому важко сформулювати думку в обох випадках);

4) ті, хто частково визначився зі знаком плюс (в одному випадку оцінка позитивна, в іншому - не сформована);

5) ті, хто частково визначився зі знаком мінус (в одному випадку оцінка негативна, в іншому - не сформована);

6) негативісти (в обох випадках оцінка негативна).

У 2012 р. відсоток однозначно орієнтованих на Схід становив 16,3% (у 2013 р. - 20,8%, у 2014 р. - 16,3%), а однозначно орієнтованих на Захід - 18,4% (у 2013 р. - 22,6%, у 2014 р. - 42,4%). Кількість же амбівалентних у 2012 р. була на одному рівні з групами респондентів, які точно визначилися, а саме - 20,0% (у 2013-му їх кількість зменшилася до 11,0%, а у 2014-му - до рекордно низьких 2,5%). При цьому кількість респондентів, яким було складно визначитися, у 2012 р. становила 9,2% (у 2013 р. - 11,0%, у 2014 р. - 12,2%). Таким чином, якщо у 2012 р. сукупна кількість амбівалентних і невизначених респондентів становила 29,2% (що значно перевершувало кожну із груп, які визначилися однозначно), то у 2013 р. їх кількість зменшилася до 22,1% (це вже на одному рівні як з кількістю орієнтованих на Схід, так і з кількістю орієнтованих на Захід), а у 2014-му - і зовсім до 14,7%.

Кількість респондентів, які частково визначилися зі знаком плюс, у 2012 р. становила 18,4% (у 2013 р. - 15,4% , у 2014 р. - 5,8%) для східної перспективи і 8,0% (у 2013 р. - 9,0%, у 2014 р. - 5,9%) - для західної.

Якщо припустити, що в разі необхідності однозначно висловити свою позицію (наприклад, під час референдуму) представники цих груп зроблять (або зробили б у 2012 і 2013 рр.) вибір на користь тієї перспективи, яку вони оцінюють позитивно, то відсоток прихильників східної інтеграції досяг би 34,7% у 2012 р., 36,2% у 2013 р. і 22,1% у 2014-му. Стосовно орієнтації на Захід ця величина становитиме 26,4% у 2012 р., 31,7% у 2013 р. і 48,4% у 2014-му. Так само можна розподілити і респондентів, які частково визначилися зі знаком мінус. Тоді прихильники союзу з Росією і Білоруссю наберуть 37,1% у 2012 р., 39,1% у 2013р. і 25,2% у 2014-му. Для прихильників вступу до Євросоюзу ця величина буде 30,7% у 2012 р., 35,8% у 2013 р. і 55,0% у 2014-му.

Кількість негативістів становила близько 3% у 2012 і 2013 рр. і збільшилась приблизно до 5% у 2014-му. Такі величини не дають змоги визначити дану групу як достатньо впливову в нашому суспільстві.

Звідси орієнтовний баланс сил у 2012 р. можна назвати 13/10/10: на 13 осіб зі східними орієнтаціями припадало близько 10 осіб з західними орієнтаціями і 10 осіб, орієнтації яких остаточно не визначені або є амбівалентними. У 2013 р. це співвідношення становило 18/16/10, а у 2012 р. - 15/37/10. Таким чином, остаточна позиція амбівалентних і тих, хто не визначився, могла бути істотним чинником у 2012 і 2013 рр., але перестала бути таким після конфлікту з Росією.

Водночас спробую більш однозначно розподілити групу невизначених і амбівалетних респондентів на основі їхнього ставлення до вступу України в НАТО, яке також виступає індикатором геополітичного вибору.

Якщо респондент позитивно оцінює таку перспективу, то він буде віднесений до євроінтеграційної групи, якщо ж негативно, - до групи інтеграції з Росією і Білоруссю. Якщо ж йому було важко сформувати думку і цього разу, він буде залишений в амбівалентно-невизначеній категорії.

Отже, було встановлено, що у 2012 р. 13,0% з амбіва- лентно-невизначеної групи (у 2013 р. - 7,23%, у 2014 р. - 3,8%) відходять до групи зі східними орієнтаціями, 4,00% (у 2013 р. - 2,1%, у 2014 р. - 1,6%) - до групи із західними орієнтаціями. Решта 12,3% у 2012 р. (у 2013 р. - 12,7%, у 2014 р. - 9,4%) групу не змінюють.

У підсумку виходить така ситуація по роках (табл. 1). Додатково для визначення неоднорідності суспільства за геополітичними уподобаннями розрахований індекс якісної варіації (IQV IQV змінюється в діапазоні від 0 (повна однорідність сукупності елементів, що аналізується) до 1 (повна неоднорідність).).

Сталося те, що наприкінці 2013 - на початку 2014 р. здавалося мені малоймовірним (навіть у період Євромай- дану) - кількість прихильників євроінтеграції значно перевищила кількість прихильників союзу з Росією і Білоруссю. Фактично стрибок у геополітичних настроях становив майже 20%. З іншого боку, слід зазначити й те, що кількість респондентів, які підтримують східний вектор розвитку, залишається доволі значною (особливо в контексті гострого протистояння з Російською Федерацією). Група ж амбівалентно-невизначених демонструє вельми високу стабільність. Те саме можна сказати і про групу негативістів. Стосовно неоднорідності суспільства загалом, то вона дещо зменшилася.

Таблиця 1. Динаміка геополітичних орієнтацій населення України за 2012--2014 рр.