Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Факультет соціології

Споживацькі настанови респондентів: схема соціосмислового аналізу наративів

провідний соціолог

Супруненко О.С.

Анотація

В умовах сучасних ускладнених процесів матеріального та духовного розвитку і самовизначення, одним з проявів соціальних змін є динаміка споживацьких настанов населення. Дана стаття пропонує кілька розроблених та уточнених схем аналізу текстів та комплексну схема-матрицю соціосмислової картини світу, цілком придатну для застосування в соціологічній практиці у вивченні смислових, ціннісних та інших орієнтирів певних соціальних акторів щодо заданих сфер повсякденності.

Ключові слова: споживацькі настанови, цінності споживання, (соціо)смисловий аналіз, якісний аналіз текстів, матриця смислової картини світу.

Актуальність теми. Однією з найбільш дискусійних тем наукових кіл всього світу сьогодні є проблематика споживання. Споживацькі практики, споживацькі настанови, споживацькі стратегії активно обговорюються і дають поштовх не лише теоретичним, але й практичним зрушенням в аспектах розробки та впровадження соціо-гуманітарних, соціоінженерних технологій. Втім неоднозначного вирішення в даному аспекті набувають питання ціннісного та смислового виміру соціального фону споживацьких практик різних соціальних груп. Більшість емпіричних досліджень фіксують факти (моделі) різноспрямованого споживання тих чи інших спільнот та складають соціальні портрети споживачів. Метод опитування, де респондентам пропонується самим відрефлексувати власні установки та цінності, на наш погляд, не завжди ефективно спрацьовує. На основі довільного вибору респондентами тверджень, що фіксують ті чи інші споживацькі стратегії, визначаються, наприклад, такі ціннісні відмінності між різними типами споживачів: "активні споживачі більш плюралістичні, для них має значення більший набір цінностей…, речова та інформаційна оснащеність консьюмерів за більшістю пунктів є вищою, ніж у консерваторів. (…) Не всі люди логічні та послідовні у своїх настановах стосовно споживання. Люди можуть одночасно намагатися мати те, що є в інших, і не надавати значення тому, що є в інших. Це призводить до прийняття респондентами протилежних за змістом і суттю настанов. (…) Суспільство споживання еволюціонує в бік гедоністичного, де провідними стають цінності розваг у вільний час. Розваги, споживання й дозвілля зливаються в єдиний сектор економіки. Споживання стає способом структурування вільного часу, його частина витрачається на споживання, шопінг. Час, що відводиться на покупки, в активних споживачів майже в 5 разів більше, ніж у консервативних (відповідно, 44 і 9%)" [1]. Тобто, довільний вибір респондентами тверджень, що найбільше відповідають їхнім ціннісним орієнтаціям щодо споживацьких практик та настанов, не дають повної картини того, яким чином суб'єкти, як елементи цілісної соціобіологічної системи самовизначають себе та свої потреби, а внаслідок цього - те, чого прагнуть отримати від свого повсякденного існування в соціальному оточенні. Російський філософ В.П.Тугаринов писав: "Сучасний капіталізм не може висунути будь-якого спільного та значущого ідеалу особи, якщо не вважати за такий грошовий мішок та "споживацьке" ставлення до життя" [2, с.47]. На нашу думку, описуючи спектр споживацьких практик, необхідно наголосити і взяти за основу дихотомію "надмірне споживання - відмова від споживання" (його обмеження у вигляді дауншифтінгу, ресайклінгу, веганства тощо) [3]. Окрім того, більш прийнятним методом вивчення споживацьких настанов у невеликих однорідних соціальних групах буде якісний аналіз текстів глибинних інтерв'ю за допомогою виокремлення в текстах соціальних смислів, які невимушено згадані та вербалізовані респондентами у розмові на різні суспільні теми. Надалі ці смислові одиниці можна тематизувати, інтерпретувати у ціннісному аспекті та порівнювати їх прояви між різними респондентами тощо.

Соціальні смисли тут можна визначити як одиницю (усвідомлюваної / неусвідомлюваної) інформації і відповідних диспозицій особи щодо певних аспектів соціального життя, закарбовану в її соціальний досвід.

Споживацьку настанову в даному контексті слід розуміти як зовнішню стратегію задоволення соціально-психологічного потягу особи до придбання/отримання предметів матеріальної або духовної цінності. Оскільки для наших задач ми обираємо групу більш-менш однорідних соціальних суб'єктів, ми очікуємо отримати більш-менш схожі споживацькі настанови від них або певне пояснення в разі яскравих відмінностей між ними.

Задля вивчення споживацьких настанов та цінностей серед сучасних українців, ми пропонуємо розробити схему соціосмислового аналізу наративів з глибинних інтерв'ю респондентів на суспільно-політичну тематику. За одну з методологічних умов дослідження приймемо те, що особи мають невимушено висловлювати своє ставлення до дійсності, визначаючи своє місце, оцінку та перспективи в даному соціальному середовищі і виражати свої наміри та інтереси, описуючи коло цінностей, до яких вони схильні (у тому числі - споживацькі наміри, настанови) у своєму повсякденні. соціосмисловий картина текст повсякденність

Мета статті. У даному тексті ми здійснимо спробу сконструювати схему та запропонувати відповідну методику виявлення споживацьких настанов на основі смислового аналізу матеріалів глибинних інтерв'ю. Для цього ми обрали метод якісного аналізу текстів, беручи за основу категорію "соціального смислу" як таку, яка дозволить виявити та розпізнати у зібраних наративах деякі агреговані смисли, цінності, значення повсякденних практик респондентів та створити описову схему світосприймання сучасних українців з відсилкою на орієнтації "активного" та "пасивного" споживання. Таким чином, ми розраховуємо отримати картину ціннісно-смислових орієнтацій різних соціальних суб'єктів відносно їх місця у цьому світі, прояву їх життєвої позиції в різних видах соціальної активності та усвідомленість їх участі в різних видах споживання та виробництва об'єктів соціальної реальності.

Окрім того, маємо за мету перевірити розроблювану методику соціосмислового аналізу, що ґрунтується на кількох схемах з урахуванням психосоціальних, світоглядних та ін. характеристик респондентів, де враховані "маркери" соціальних, психологічних та світоглядних ставлень суб'єктів по відношенню до зовнішнього світу, згадані в стислому чи розгорнутому вигляді у прямій мові респондентів. Такими "маркерами" можуть виступати установки на той чи інший шлях реагування в певних ситуаціях; соціальні експектації по відношенню до суб'єктів близького (особистого) чи суспільного (публічного) оточення; рівень соціокультурних інтересів респондентів; рівні фокусування суджень, - від мікро- до метасмислів і т.і.

Теоретична база пропонованого дослідження - це концепції кількох напрямків:

1. "Я-концепція" (У.Джеймс, К.Роджерс), яка позначає уявлення та внутрішню сутність індивіда, спрямовану на цінності культурного походження та забезпечує сталі способи поведінки індивіда [4]. Для нас вона корисна з точки зору виявлення представлених у текстах ідентичностей, сконструйованих за допомогою різних споживацьких практик;

2. Авторська концептуалізація соціосмислового аналізу завдяки використанню таких його гносеологічних інструментів, як категоріально-поняттєвий апарат, типологія соціальних смислів, принципи співвідношення понять та ін.;

3. Соціолінгвістична схема виокремлення мовних шаблонів та мовних кодів тощо, у момент визначення масштабності соціальних смислів та цінностей життя, зокрема - споживацьких настанов [5];

4. Концепція комунікативних механізмів (Т.Адамьянц), узагальнена та уточнена згідно наших дослідницьких цілей (див.далі).

Ці та інші загальні відомості з методології та методів соціологічних досліджень дають змогу привести задачі дослідження у відповідність до можливості їх реалізації. Загалом, слід зазначити, що хоча ракурс даного дослідження охоплює міждисциплінарні системи знання, але він є акцентованим на інтереси соціологічної науки. Результатом даного дослідження-розвідки постали кілька розроблених та уточнених різноспрямованих схем аналізу текстів та комплексна схема-матриця соціосмислової картини світу, цілком придатна для застосування в соціологічній практиці.

Виклад основного матеріалу. Безпосередньо процедуру аналізу рекомендується виконувати на матеріалах відібраних наративів зі всеукраїнського дослідження суспільно-політичного спрямування методом глибинних інтерв'ю. Наративи (стенограми інтерв'ю) відбираються за ознакою соціально-статусної гомогенності респондентів, і до кожного окремого тексту заповнюється імпровізований "кодувальний лист" з позначенням згадуваних тих чи інших соціальних смислів за кількома схемами, що виглядають наступним чином:

Такий амбівалентний підхід може нам надати розуміння про те, на які джерела особа спирається, описуючи факти свого життя, себе та висловлюючи власні думки. Як правило, це стосується опису та інтерпретацій власної ідентичності.

Так само ця схема в поєднанні з іншими параметрами аналізу надасть нам відомості про те інтернальність / екстернальність способів смислопродукування у досліджуваних соціальних акторів. Тобто, чи особа використовує самостійні висновки, роздуми з приводу тих чи інших параметрів власного життя, чи вона користується перейманим досвідом, вже наявними в її оточенні висновками чи передбаченнями з приводу різних сторін соціального життя.

Визначається характер висловлювань респондентів щодо різних сфер життя, - на які рівні суджень вони орієнтуються, з якими соціальними (або метафізичними, тощо) процесами пов'язують те чи інше явище свого (соціального) життя, чи здатні вони будувати та розповсюджувати власні висновки на великі соціальні масштаби, або ж навпаки користуються вже наявними, розповсюдженими у суспільстві прикладами громадської думки. Окрім того, дані характеристики можна згодом розділити на сфери пріоритетності "приватного" та "публічного" в описі власних фактів, подій життя особи.

До даного параметру можна також додати розподіл соціальних смислів за сферами життя (тематизація): політична, економічна, культурна, соціальна, духовна і т.п. Визначення даних сфер надасть нам додатково інформації щодо (професійної) приналежності суб'єкта або ж сфери його найбільшого інтересу, досвіду різного роду споживацьких практик.

Отже, такі спектри аналізу дозволять нам виявити більш-менш організовану смислову картину світу суб'єктів, а виходячи з неї, аналізувати наявність або відсутність певних цінностей та значень на смислових полях даних соціальних акторів, зокрема, дізнатися про настрої респондентів щодо відповідальності за власні вчинки або успішність власного життя тощо.

На основі Схеми №2 та Схеми №3 та враховуючи "індекс суджень" респондентів (позитивний, нейтральний, негативний), ми можемо скласти "матрицю смислової картини світу" (Схема №5), яка відображатиме масштаб, тип та "полюс" соціальних смислів, якими особа користується, описуючи своє життя взагалі або окремі його фрагменти (наприклад, цінності та практики споживання).

Згідно заданих тут параметрів нам вважається за можливе не лише описати картину світу різних осіб-респондентів, але й розширити, уточнити згадані раніше схеми аналізу, зробити певний методологічний внесок до смислового аналізу в соціології. Втім, дана методика безумовно потребує практичної перевірки та уточнень, на що буде спрямовано наш науковий інтерес в подальшому.

Висновки

Цінності споживання, споживацькі настанови, що превалюють серед різних груп сучасних українців, при їх вивченні за допомогою методу опитування складають суперечливу картину, адже, на наш погляд, форми вимушеного самовизначення, пропоновані в анкетуванні чи формалізованих інтерв'ю, задають похибку у вимірюванні даних цінностей. Цей момент спровокований делікатністю ситуації під час, наприклад, визначення матеріальних можливостей респондента через спектр його споживацьких практик у формалізованому діалозі з інтерв'юером - через вплив дослідника або вимушеність респондента відповідати виборами між уже заданими формами відповідей. Натомість для фіксації та подальшого аналізу таких латентних об'єктів, як цінності та смисли соціального життя, необхідні більш довільні форми діалогування між дослідником та респондентами, зокрема, діалог може відбуватися на доволі відволічені теми, без прямих питань щодо споживацьких настанов тощо. На такий випадок необхідним доповненням для аналізу проведених глибинних інтерв'ю буде слугувати оригінальна міждисциплінарна схема смислового аналізу, вперше представлена в даній статті, яка дозволить дослідникам проникнути у суб'єктивні параметри соціальної реальності і фіксувати їх більш об'ємно.

Література

1. Зоська Я.В., Заставська Л.П. Соціальний портрет сучасного українського споживача // Соціальні технології: акт. пробл. теорії та практики: зб. наук. праць. - Запоріжжя: Класичний приватний університет. - 2012, №54. - С.148-154

2. Тугаринов В.П. Законы природы и общества // Гос. изд-во полит. литературы: М. - 1956. - 62 с.

3. Наталья Вареник Дауншифтинг: ЭПИДЕМИЯ ХХI ВЕКА ИЛИ «БАРСКАЯ БОЛЕЗНЬ»? // «Зеркало недели» №42, 30 октября 2009 / режим доступа: http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/daunshifting_epidemiya_hhi_veka_ili_barskaya_bolezn.html

4. Социальная психология: учебник / Под ред. Журавлева А.Л. - М.: ПЕР СЭ, 2002. - 351 с.

5. Антошкіна Л., Красовська Г., Сигеда П., Сухомлинов О. Соціолінгвістика: навчальний посібник. - Донецьк: ТОВ „Юго-Восток Лтд”, 2007. - 360 с.

6. Бляхер Л.Е. Нестабильные социальные состояния: монография - М.: "Российская политическая энциклопедия" (РОССПЭН), 2005. - 208 с.

7. Адамьянц Т.З. Социоментальная личность (опыт изучения «картин мира» современных подростков) // Мир психологии. 2012, №3, С. 163-173

Размещено на Allbest.ru