Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Кафедра галузевої соціології

кандидат соціологічних наук, доцент

Петренко-Лисак А.О.

Анотація

У доповіді йдеться про специфіку та особливості новітніх мобільностей. Звертається увага до соціопросторових переміщень, до мобільностей як до типу цінностей і способів життя сучасних суб'єктів, які поступово постають і умовою, і наслідком соціальних змін.

Ключові слова: переміщення, соціальний простір, мобільність.

Що рухає людей в просторі і яким є соціокультурний смисл цього руху? Різні фактори визначають і різний характер переміщення окремого суб'єкта та груп суб'єктів. Найдавнішим та найзначнішим є рух за ресурсами, а також за чи від природних впливів (потепління, спустошення, засухи і т.п.). З часів ранніх переміщень людей - первісних мисливців - за твариною та іншими джерелами їжі, або наймасштабніших переміщень людей в ранні історичні епохи, що були викликані потужними кліматичними змінами, чи то з часів появи ранніх державних утворень і організованої сили для захоплення добутих ресурсів чи засобів їх здобуття (полонені і раби) - пересування в просторі і контроль над простором стали набагато інтенсивнішими і культурно осмисленими. Наступним якісним етапом в характері просторових переміщень глобального масштабу став вплив ринку і торгівлі, поява золота та інших всезагальних вимірів цінності. Пізніше на зміну прийшов час релігійних і трудових міграцій. Сьогодення пов'язане з приватизацією людиною простору та з визнанням майже на рівні міжнародної норми того, що право на територію мандрує разом з людиною.

За визначенням З. Баумана сучасний світ представлений «бродягами», які змушені полишати місцину задля пошуку кращої долі, проти «туристів», які мандрують у власне задоволення. Ступінь просторової мобільності, як свободи вибору місцезнаходження виступає сучасним критерієм стратифікації. Бауман зазначає, що «найдієвішим і найбажанішим чинником розшарування у світі стала мобільність: це та субстанція, з якої щодня будуються й перебудовуються нові, дедалі глобальніші соціальні, політичні, економічні й культурні ієрархії» [1, с. 12]

Сучасні просторові переміщення набули додаткових варіацій, що основані на кібервіртуальних технологіях. Пересування простором позбавилося «диктату» фізичності, в тому сенсі, що віртуальні подорожі стали заміняти реальні фізичні пересування, адже володіють властивостями і можливостями вдовольнити запити подорожуючого побачити віддалене (в окремих випадках, навіть, відчути).

Далеко не все в феномені просторового переміщення обумовлене суто соціальними факторами, - окремими суб'єктами чи групами осіб в певному ареалі і в певні епохи могла оволодіти жага до розсунення меж свого власного простору, до виходу в невідоме (наприклад, мандрівки першопрохідники). Тільки економічною детермінантою чи іншими утилітарними мотивами цей феномен не поясниш. Прагнення до пізнання невідомого або відхід від звичного та надокучливого цілком могли бути культурними факторами просторових переміщень серед частини осіб чи груп осіб в різні епохи буття соціуму, в тому числі і релігійно вмотивовані переміщення в нові землі з метою або самовигнання, або збереження чистоти своєї віри.

Цінність просторових переміщень стає одним з критеріїв успішності сучасного суб'єкта. Рух соціальною драбиною здобув критерій виміру ступеня свободи суб'єкта. Свобода пересування в просторі в сучасному світі виступає цінністю і способом сучасного життя: наявність можливостей до туризму, мандрівок та подорожей проти їхньої відсутності; адже міграція є вимушеним пересуванням. Поширення набули тенденції середнього класу «втікати з міст» до заміських і приміських зон, що призвело до розмивання образів «традиційного міста».

Сучасний соціальний простір сповнений процесами як розвитку традиційних форм мобільності, так і формуванням культури нової мобільності. Традиційною є вертикальна соціальна мобільність, тоді як нова є горизонтальною. Традиційні форми мобільності набувають істотних змін на ґрунті новітніх мобільностей. Світ стає мобільнішим, переміщення стаються багаточисельнішими та різноманітнішими. До старих форм мобільності додаються нові, пов'язані з використанням нових форм зв'язку, отримання інформації і навігації. Нова мобільність трансформує основні форми світосприйняття та практики, а саме, простір і час. Нові, гібридні форми мобільності поступово набувають характер буденності, вони стають культурою повсякденності.

Щодо нагальності соціологічної уваги до новітніх мобільностей хотілося б згадати Дж. Уррі, який в своїй роботі «Соціологія за межами суспільств: види мобільності для ХХІ століття» зазначив, що метою даної його праці є «запропонувати маніфест соціології, що вивчатиме різноманітні види мобільностей людей, об'єктів, образів, інформації та відходів, а також складні взаємозв'язки між ними і соціальні наслідки цих різноманітних типів мобільності» [2, c. 9], й, ознайомившись з її змістом, складно не погодитись, що різноманітні типи мобільностей, мобільних практик перетворюють соціальний світ, а тим самим розширюють предметне поле соціологічних розвідок. Новітні мобільності Дж. Уррі пропонує визначати як соціальну/соцієтальну мобільність, й вбачати її як географічним, так і соціальним феноменом, адже мобільність характеризує не тільки людей, але й об'єкти, речі, ідеї. Соціопросторовими практиками мобільності є фізична мобільність, як то прогулянки, мандри, переїзди, пересування й т.п.; мобільність об'єктів, як то переміщення і зміна ними своєї звичної локалізації; мобільність уявна, через посередництво ЗМІ; та мобільність віртуальна, за посередництва технологічних симулятивних пристроїв, що впливають на тілесні практики людей.

В сучасному світі мобільність набуває властивостей тренду. Житла стають мобільними, спосіб життя набуває соцієтальної просторової мобільності. Досвід північноамериканського суспільства знає такий спосіб поселень людей як котеджні, що пов'язані між собою хайвеями. В таких поселеннях не передбачено протяжних та функціональних пішохідних зон, адже міста/містечка як такого, до якого звикла європейська свідомість (з магазинами, лавками, пішими вулицями тощо) немає. Школярі звиклі до того, що за ними приїжджає шкільний автобус й везе до школи крізь порожні ландшафти до пункту призначення. Пішохід - для північноамериканця - поняття умовне. Транспорт не визнавався розкішшю, але означався як спосіб переміщення (якісно вбогий належав зубожілим та маргіналам, а школярі старших класів заможних середніх прошарків сідають на видані батьками авто).

Саме в США зародився тред «мобільного» бізнесу, який набув поширення й в Європі, і в світі. Але й в країнах Європи і сходу він мав своє місце й часом раніше: мандрівні майстри рухалися від замовника до замовника, аби здобути кошти на прожиття. Але в США подібні пересування набули трендового характеру (для бізнесу і способу життя), на відміну від Європи та Азії, де подібні пересуванні означалися належністю до низових соціальних прошарків. Мобільний бізнес - «бізнес на колесах» - почав приживатися навіть там, де є осіле поселення, місто в його традиційному розумінні. Тож те, що колись було необхідністю, стало модою, світовим трендом. Почасти мода на мобільність пов'язана з об'єктивною необхідністю. мобільність соціальний переміщення цінність

Західним трендом постає мода на мобільне життя, в тому числі на «життя на колесах». Пересування по країні, по континенту, по світу - перетворюються на спосіб життя. Тут пряма залежність з якістю інфраструктури шляхів і доріг. Що є важливим і для мобільного бізнесу. Наприклад, досвід стилів мобільного життя в США, що втілений в трейлерах, які здатні замінити домівку, збудовану на фундаменті. Трейлери оснащені всім тим обладнанням, що потрібне для комфортного проживання, а в країні діє мережа сервісів для відповідного житла. Людина, що обирає життя в трейлері може бути вільним втікачем від соціального тиску оточення, а може й скористатися можливостями, які надає життя на колесах - пропонуючи місцевому населенню того чи іншого регіону свого просування свої унікальні бізнес пропозиції. Тобто можна жити життям в стилі мандрівника-романтика, а можна й бізнесмена.

Мобільний бізнес в містах представлено харчовими та сервісними пропозиціями (поширеними є кавові пропозиції, напоїв, швидкої за приготуванням їжі, дрібного ремонту). Але світовий досвід мобільного бізнесу не обмежується дрібним бізнесом. Серед оригінальних ідей означили себе трамвай-сауна (італійська транспортна компанія QC Termemilano запропонувала знімати містянам стрес в трамваї обладнаному під сауну. Вагон трамваю-сауни розділений на дві частини, в одній з яких парова, а в іншій кімната для відпочинку з холодильником та диванами. В якості розваг пасажирам пропонується розглядати з вікна міські пейзажі), магазин дитячого взуття (британська компанія Hippity Hop Shoes не чекає на покупців, а сама їде до них додому, що є зручним для заклопотаних батьків. Окрім того примірювання взуття дітям дома є зручнішим вдома, ніж в магазині. А також дана компанія пропонує виїзні вечірки для дітей, організацію свят і т.ін.), пиварня (англійська пивоварня Tom Wood's вирішила проблему приватних пивоварень з розливу пива, запропонувавши їм розлив пива до пляшок в спеціально-обладнаній вантажівці, яку можна викликати в будь-яку місцину Великобританії. Спектр послуг міні пивзаводу достатньо широкий: окрім розливу пива, пропонується наклеювання етикеток і упаковка пляшок).

На основі критерію бізнес мобільності можна сформувати такий спосіб розрізнення бізнес стратегій: умовно їх можна визначити як два типи - «кочівники» та «землероби». «Землероб» приходить до бізнесу надовго, він дорожить репутацією своєї справи й знає, що «сарафанне радіо» володіє руйнівною силою (варто лиш раз бути недобросовісним, невідповідальним - й добре ім'я складно повернути). Такого типу бізнесмен знає, що в одну мить скористатися всіма можливостями, які пропонує місцевий бізнес простір є недальновидним й невірним, споживача потрібно поважати, тоді він буде постійним і забезпечуватиме тривалість бізнесу. «Кочівник» же ж прагне отримати якомога більше і йти далі, для нього важливішим є миттєвий прибуток, він вважає, що завжди знайдеться випадковий, тимчасовий споживач, а репутація - є річ ілюзорна та в принципі не така вже й важлива. Головне: швидкість прибутку, який хоч і є нижчим, ніж у «землероба».

Отже, ступенем сучасної мобільності є ступінь свободи вибору суб'єктом свого місця знаходження, вибору типу своєї зайнятості та практик пересування. Обсяги та кількість соцієтальних переміщень останнім часом значно зростають. Соцієтальна мобільність впливає на процес ідентифікації. Питання просторової ідентичності набуває нового характеру, вона реконструюється та перевизначається, стає грою за правилами свободи вибору. В сучасному світі правила гри - способи і цінності соціального життя - неупинно змінюються, - тож нагальним запитом до сучасної людини є формування у себе навичок мобільності - і не тільки фізичної, але й ідейної, смислової - від одного смислу до іншого, що стрімко набуває актуальності, а потім так само швидко її втрачає. Соціопросторові переміщення, мобільність як цінність і спосіб життя сучасності поступово постають і умовою, і наслідком соціальних змін.

Література

1. Бауман З. Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства / Зиґмунд Бауман; [пер. з англ. І. Андрущенка; за наук. ред. М. Винницького]. - К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 109 с.

2. Урри Дж. Социология за пределами обществ: виды мобильности для ХХI столетия / Джон Урри; [пер. с англ. Д. Кралечкина; Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики»]. - М.: Изд. дом Высшей школы экономики, 2012. - 336 с. - (Социальная теория).

Размещено на Allbest.ru