Концепт ліберальних цінностей та їх перебіг у сучасному українському суспільстві

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Концепт ліберальних цінностей та їх перебіг у сучасному українському суспільстві

Алексєєва О.А.

провідний соціолог

У матеріалі розглядаються теоретико-методологічні проблеми дослідження та розробки системи показників ліберальних цінностей та їх динаміка в сучасному українському суспільстві

Ключові слова: концепт ліберальних цінностей, методи, показники, українське суспільство

Актуальність. Процеси глобалізації, інформатизації та комунікаційної революції у всьому світі на при кінці ХХ та початку ХХІ століть, супроводжувались соціальними змінами, як наслідок - формувались суспільства, структура яких якісно змінюється. Пріоритети ж розвитку суспільства, визначаються стратегічним спрямуванням цього розвитку, щодо України це євроінеграція.

Головним принципом стратегічного курсу розвитку держави є реалізація політики, спрямованої на: утвердження України як демократичної та високотехнологічної держави, запровадження модернізаційної моделі структурної перебудови його, зростання економіки, наявністю середнього класу як чинника політичної і економічної стабільності та демократизації суспільства; у соціальній сфері мають бути гарантованими передумови реалізації прав та свобод громадян в усіх їх проявах, формуванням на цій основі інтелектуального капіталу, з певними цінностями особистості; демократичними цінностями соціуму.

Впровадження державою такої політики впливає на різноманітні прояви соціальних змін, зокрема на цінність, як механізму структурної перебудови суспільства.

Ці зміни соціальної структури в соціології традиційно розглядаються як підсумок впровадження соціальних відмінностей, котрі обумовлені багатьма показниками, наприклад: зміни у системі соціальних ролей індивідів та їх об'єднань; перерозподілу праці; мова спілкування та міжнаціональні відносини; матеріальні можливості; особливості існування особистості у житті; віднаходження нових форм діяльності; нові форми діяльності; розуміння особистістю свого місця у соціальній ієрархії; самопочуття особистості у соціумі; тощо як один з наслідків зміна установчих цінностей.

Україна ж повинна інтегруватися до світового цивілізаційного процесу, який обумовлюється: науково-технічною та інформаційною модернізаціями, з розвинутим високоосвіченим людським потенціалом з демократичними цінностями, які є приоритетними у ліберальних цінностях.

Метою даної розробки є дослідження понятійно-категоріального апарату концепту ліберальних цінностей та їх динаміка в сучасному українському суспільстві.

Ліберальна ідея передбачає встановлення свободи, демократії, гуманізму, основним принципом її - принцип індивідуалізму, тому вона не є такою, що консолідує суспільство, але за наявністю ліберальних цінностей у суспільстві визначають ступінь його демократизації. Підґрунтям лібералізму є визнання пріоритету прав особистості, яка є більш значущою цінністю порівняно з державою, соціумом та нацією. У цю ідею Джон Локк та Томас Гоббс заклали сутність урядування - спрямування цілей котрого та виправданість існування полягає у тому, що гарантованими є права та свобода особистості, захищеність життя та недоторканість приватної власності.

Саме ліберальна ідея у сучасному світі набула поширення, як індикатор демократичного розвитку суспільства. Причому, у політичних та наукових колах світу, зокрема у сучасній Україні, яка обрала демократичний шлях розвитку, все більш схиляються до сентенції Френсіса Фукуями, що лібералізм як світоглядна та політична концепція стане однією з провідних. Вивчення ліберальних цінностей як і поняття цінностей загалом, є цілісним багатообразним процесом, монодисциплінарні проекції котрого в межах філософії, політології, психології та соціології міцно взаємопов`язані.

Особливого значення дослідження цінностей набувають для соціології, тому що наявна в суспільстві система цінностей та преференції в середині неї дають можливість оцінити стан та перспективи економічних, політичних та соціокультурних змін та є одним із найвпливовіших чинників розвитку та встановленню демократизації в країні. Насамперед, актуальність таких досліджень стосується суспільств, які перебувають в процесі структурних трансформацій різних сфер життєдіяльності суспільства, зокрема українського.

Нажаль, вивчення фундаментальних проблем теорії цінностей соціуму у вітчизняний соціології набуло свого поширення після 60 років, коли аксіологія перестала вважатись буржуазною наукою. Досліджувались проблеми, що пов'язані з вивченням змісту та ієрархії системи цінностей, її структурні конструкти, причини зміни цих конструктів.

Взагалі, фундаментальними питаннями побудови “теорії цінностей”, механізмів змін цінностей у суспільстві, значення цінностей для культурного розвитку суспільства та їх прояву. займались такі відомі вчені - розробники соціологічної теорії як Вебер М., Віндельбант В., Рікерт Г.та Дюргейм Е., Мертон П., Парсонс Т., Мід Дж., Фергюсон Л., Терстоун Л. Проблемами формування цінностей особистості, динамікою та умовами цього формування займались таки відомі вітчизняні та російські вчені як Кон І., Рубін штейн С., Тугарінов В., Злобіна О., Тихонович В. та ін.

При вивченні конструкту ліберальних цінностей виникають різні проблеми як теоретичного так і практичного характеру. Хоча, серед різних дослідників немає єдності в чіткому виокремленні та визначенні цінностей, які є суто ліберальними.

Вимірювання змін у цінностях суспільства і особистості можливо за різними методиками. Серед доволі великого розмаїття методик щодо трансформації ціннісного поля соціуму та особистості вважаємо за можливе застосування конструктивно структуралістичної методології П'єра Бурдьє, зокрема для вивчення ліберальних цінностей українського суспільства. При цьому можна розглядати соціальний простір як ціннісний простір (ціннісне поле (ціннісної самосвідомості) за Сокурянською А.), що у принципі не викликає протиріччя з категоріальним апарату Бурдьє П., який дозволить сфокусувати увагу на впливі ціннісного поля на соціальний простір Поле - це структурований соціальний простір: поле сил і поле боротьби за зміну чи збереження цього поля. У кожному структурованому соціальному просторі - полі (наприклад, економічному, релігійному, політичному, культурному, тощо, які мають власну структуру), існують свої цінності Для того щоб дослідити цінності у суспільстві треба дослідити їх у кожному з полів та з'ясувати, при цьому, зворотній вплив цих цінностей на структуру соціального простору, таке дослідження є актуальним для трансформующегося соціального простору українського суспільства та цінностей, які у ньому набувають пріоритету. Проведення таких досліджень дозволяє достатньо обґрунтовано вивчити цінності соціуму, але потребує кропіткої та довготривалої праці.

Однією із альтернативних методик вивчення ліберальних цінностей соціуму є методика Батмана З. Сутність цієї методики у тому, що разом з трансформацією суспільств від традиційних до глобалізованих, відбувається трансформація формування ідентичності особистості до цього суспільства і вивчення становлення цієї ідентичності може, як зазначив у своїх працях Зигмунд Батман у більшій мірі визначити загальний стан (тип) соціуму (людського суспільства) ніж навіть відомі концептуальні та аналітичні результати його осмислення.

Для дослідження ціннісно-орієнтаційного спрямування споживчої поведінки можна використати диспозиційну концепцію регуляції соціальної поведінки особистості Ядова В., де в процесі соціалізації спрямованість особистості сприяє формуванню певного життєвого стилю, або її життєдіяльності.

Цікавим є розгляд концепції дауншифтинг цей сленгів термін означає життєву філософію - “життя заради себе, відмова від чужих цілей”. Дауншифтинг це свідомий перегляд цінностей на користь одних і відмову від інших. Основою цієї концепції є принцип індивідуалізму, з огляду на це, уможливлює використання її у даному спрямуванні при вивченні ліберальних цінностей. ліберальний цінність дауншифтинг

Навіть ця кількість наведених методик ідентифікації ліберальних цінностей показує, що дослідження їх можливо за різними методиками, але не дивлячись на велике розмаїття методик все ж більше дослідники використовують методики двох напрямків: зіставлення консервативних та ліберальних цінностей та встановлення спільних або протилежних авторитарних та ліберальних цінностей.

Щодо першого напрямку, то треба зазначити, що дефініції консерватизм та лібералізм не мають чіткого означення. Окрім того, деякі ліберальні та консервативні цінності за своєю сутністю є дуже близькими, це уможливлює співставлення або протиставлення їх ціннісних систем, хоча використання різних методів та технічних засобів у значній мірі обмежує ці системи, як наслідок частіш закладений концепт не надає очікуваного конструкту. Тому при дослідженні цієї проблематики у методиках використовувались індикатори, що відповідали закладеному конструкту та мали більше навантаження.

До сукупності з більшим навантаженням за розробками Терстоуна Л. та Фергюсона Л. (причому латентна структура зазначена ними за типами особистості є доволі стійкою у часі) увійшли такі індикатори: підтримка політики, обмеження народжуваності, позитивне ставлення до теорії еволюції, позитивне ставлення до комунізму, позитивне ставлення до процедури розлучення, хоча для сучасного суспільства ці індикатори є дискутивними. Окрім того, було встановлено, що фактор лібералізму має позитивну кореляцію з інтелектом особистості, який безпосередньо впливає на розвиток соціуму та ці дослідження дозволили виявити фактор - націоналізм. В певній мірі, названі вище, фактор лібералізм та зазначені індикатори мають місце у сучасній Україні, хоча фактор “націоналізм” також у сучасній Україні стає достатньо впливовим, що показали останні вибори до Верховної Ради України.

Другим напрямком досліджень ліберальних цінностей є встановлення спільних або протилежних авторитарних та ліберальних цінностей. Можна зазначити, що саме цей напрямок досліджень найбільше використовувався у методиках вченими різних країн світу при вивченні ліберальних цінностей.

Минуле сторіччя вирізнялось своїми економічними, політичними та соціокультурними особливостями, тому дослідження політичних цінностей набуло важливого значення. Цікавим, з цього приводу, є роботи соціологів франкфуртської школи, які дослідили ступінь авторитарних настроїв зазначивши характерні риси авторитарної особистості та авторитарні цінності, які вивчались як залежні від соціально-політичних умов.

Політична культура соціуму, його релігійно-культурні та національні традиції завжди мали великій вплив на усі соціальні процеси та явища суспільного розвитку, а так на структурні зміни у суспільстві.

У сучасній Україні де які авторитарні цінності не тільки мають місце а і є важливими, тому що завдяки відродженню українських традицій, самоствердження української нації, вона набула не тільки особливого інституціонального розвитку, але і у політичній та соціально-культурної сферах. Завдяки чому, її все більш почали відмежовувати від Росії на початку 2000 років на міжнародному рівні, само населення України за даними моніторингу НАНУ почало себе все більш ідентифікувати як “українець” (за даними моніторингу НАНУ, у відсотковому розподілі - 68,9%, 76,1%, 82,1% у 1992, 2000, 2008 рр. відповідно). Сюди ж можна віднести і меморандум, помаранчеву революцію.

Зазначимо, що більшість з авторитарних ціностей не тільки є актуальними для сучасного українського соціуму, а і притаманні української ментальності, а ось наскільки відбувається наслідування цієї ментальності треба досліджувати.

Серед методик у дослідженнях ліберальних цінностей найбільш використовується методика Інглхарта Р., за методологічну базу якої використовуються теорії: модернізації; ціннісного зсуву (оцінка ціннісного зсуву). Вона знайшла застосування в таких відомих міжнародних дослідженнях, як Європейські дослідження цінностей (EWS) та Світове дослідження цінностей (WVS).

Теорія “оцінки ціннісного зсуву” була описана Інглехарта Р. у роботі “Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества” [1], в якій він досліджує концептуальні положення модерну та постмодерну пов'язуючи її з розвитком індустріального та постіндустріального суспільства. За базові положення своєї методики він використовує судження з теорії модернізації (Карла Маркса, Макса Вебера до Даніела Белла) про те, що політичні, економічні та культурні перебудови є залежними одна від одної у своєму розвитку, саме ця залежність надає можливість спрогнозувати спрямування їх впливу на суспільство.

Також у своїй роботі він зазначає, що зміни у відношеннях людей світу як у глибинних так і масових змінюють економічні, політичні та соціальні життєві ситуації, трансформує економічні та політичні цілі, релігійні норми, сімейні цінності, а ці зміни мають зворотний вплив на такі важливі індикатори суспільства як: економічне зростання, стратегічні установки політичних партій; перспективи для демократичних інститутів, тобто зв'язок між цінностями, економікою і політикою є взаємопов'язаними, хоча природу залежностей між ними треба досліджувати.

Інглхарт Р. зробив важливий висновок, що основою процесу модернізації являється індустріалізація, економічний зріст стає домінуючою соцієтальною ціллю, яка на індивідуальному рівні набуває досяжної мотивації, окрім того, обрана методика дозволила прогнозувати занепад соціалістичних режимів. цей процес був передбачуваним, тому що змінились цінності соціумів, ліберальна ідея все більш домінувала у світі. що також безпосередньо торкнулося нашої держави.

Інглхарт Р. в основу своєї методики “зсуву” заклав двомірну модель з полюсами матеріалізм-постматеріалізм та авторитаризм-лібералізм, висунувши гіпотези дефіциту (загальний дефіцит на рівні соціуму переходить в першочергову потребу на індивідуальному рівні) та соціалізації (сутність - умови соціалізації впливають на встановлення базових цінностей індивіда, також ця гіпотеза з'ясовує, чому спостерігається часовий проміжок між переважаючими у суспільстві ціннісними орієнтаціями та соціально-економічними досягненнями країни). [2, с. 235]. Дані емпіричного дослідження “Всемирные обзоры ценностей” (взято по 43 суспільствам світу варіативним за економічним та політичним аспектами з різним рівнем середнього матеріального доходу), за якими було проведено міжрівневий аналіз, що з”ясував- зсув у направленні від матеріалістичних до постматеріалістичних цінностей являє собою лише одну компоненту культурного зсуву, який охоплюється до сорока змінних з числа тих, що включені до розгляду. Названі гіпотези та фіксація цього зсуву є актуальними для вивчення трансформацій у цінностях соціуму нашої держави, які є впливовим механізмом структурних перебудов.

Демократичний розвиток українського суспільства, соціальні зміни якого особливо важко проходили у першому десятиріччі, що пов'язано з кризовими явищами політичного та соціально-економічного життя, загрози авторитаризму (у тому періоді) та ін. Коли у другому десятиріччі, завдяки існуванню соціально-політичних та соціально-ціннісних передумов в українському соціумі, відбувається подолання цих кризових явищ, та демократизація суспільства набирає своїх обертів - ліберальна ідея фактично почала все більш стверджуватись в Україні.

Щодо історичного ракурсу ліберальної ідеї та поширення ліберальних цінностей в Україні у другій половині XIX ст. та на початку XX ст., то у всьому демократичному світи існували вже різні наукові концепції модифікацій цієї ідеї, теоретичні школи та партії, що використовували її у своїй ідеології, на відміну від української дійсності. Можна зазначити, ідеологія українського політикуму щодо ліберальної ідеї має своє забарвлення - вона спирається на національну та соціальну ідеї.

У процесуальній перспективі для побудови системи критеріїв-показників розвитку ліберальної ідеї в Україні та становлення ліберальної ідеї та ліберальних цінностей в Україні, як механізму структурних змін українського суспільства можна вивчати щодо рівнів соціальної реальності, зосередивши увагу на соціально-політичних показниках, які є головними у ліберальній ідеї.

Виходячи з теоретичної сутності ліберальної ідеї її можливо визначити наступними критеріями, показниками:

на макро рівні - відхід від соціалістичного устрою до капіталістичного з встановленням демократії, побудова нового типу структури суспільства Але, відхід від соціалістичного устрою та перехід до нового типу - капіталістичного, можливий коли є певні умови, як на політичному, економічному так і соціальному рівнях. Політикум нашої країни має різні спрямування щодо шляху подальшого розвитку нашої держави, одні є прихильниками соціалізму інші капіталізму, але при цьому весь політикум зазначає подальший демократичний розвиток держави [3, c.486]. Населення нашої країни також по різному ставиться до політичних сил. За даними соціологічного моніторингу НАНУ за розподілом по роках 1994 р. по 2010 р., спостерігається тенденція зниження відсотків тих хто є прихильниками як соціалістичного так і капіталістичного спрямування серед політичних сил, відсотки коливались та були статистично значущими (відповідно відсоток зменшився серед прихильників з 2002 р. по 2010 р. на 7% та на 5,7% (загалом і ті і інші складають третю частину від відповівших)). Можна зазначити, що в певній мірі відбулась зміна ціннісних спрямувань прихильників обох напрямків, але не на користь ні одного ні другого [3, c.486].

В нашій країні на сучасному етапі, коли вважається, що ринкова економіка побудована, середній клас існує, позитивні структурні зміни відбуваються, населення, таким чином, реагує на орієнтацію політичних сил, мабуть тому, що немає відповідних політичних та соціально-економічних умов для плідного демократичного розвитку країни, а так і розвитку національної-ліберальної ідеї.

Цей висновок підтверджується результатами міжнародного порівняльного соціологічного дослідження ESS [4], в якому були опитані респонденти з 24 держав Європи у 2004-2005 роках, Україна як держава, в якій вважається, що демократія є встановленою, займає 19 місце серед країн Європи за мірою задоволеності тим, як працює (діє) демократія в країні. Така ж тенденція по задоволеності розвитком демократії в нашій країні існує і за результатами моніторингового опитування НАНУ [3, c.491], навіть у 2010 році незадоволених розвитком демократії більше половини від відповівших на запитання (53,4%) ;

на мезо рівні - зміни в устрої на цьому рівні, які безпосередньо впливають на зміни життя суспільства; структурні зміни у соціальних нерівностях та відмінностях соціальних стратифікацій. Для України у політичному спектрі це: демократизація політичної системи; у економічному - подальший розвиток ринкової системи, підприємницької діяльності і т. ін.; у соціальному - поява нових класів та прошарків, наявність потужного середнього класу і зміна цінностей та суспільної моралі, утвердження ліберальних цінностей і т. ін.;

мікро рівні - соціальна диференціація суспільства відбивається на масовій свідомості, яка окреслюється такими показниками, як зміни: у поведінці, стилі життя, намірів, мисленні в малих групах, сім'ях, субкультурах, особистісного самовираження та самопочуття та інше (за результатами міжнародного порівняльного соціологічного дослідження (ESS) за таким показником - стан свого сімейного доходу ідинтифікували як найнижчий серед 24 країн Європи (0,9%) [4, C.38], що впливає на соціальне самопочуття та настрої українців та формує певним чином їх цінності.

Загалом, після занепаду СРСР, як на його теренах, зокрема в Україні, так і у всьому світі, почався новий віток лібералізації (неолібералізації), коли нова соціально-класова стратегія панування призвела до значних змін у соціальній політиці та у якості життя населення України, так звані ринкові реформи призвели фактично до знищення середнього класу та неправомірного зростання збагачення значної меншості населення та бідності, навіть у значній кількості іншої частини населення - зубожіння. Як наслідок поглиблення соціальної нерівності та порушення соціальних прав особистості, можливостей її інтелектуального розвитку та життєдіяльності. Це призвело до зміни цінностей у обох прошарках соціуму. Основною цінністю більшості соціуму стало “пошук доходу”, “забезпечення своєї родини за для виживання”, це безумовно пригнічувало таки цінності як право на свободу, самореалізацію, гуманізацію, захищеність життя, власність та інші ліберальні цінності.

Дані соціологічного моніторингу НАНУ показують, що за час ринкових перебудов в Україні основні соціальні цінності більшості її населення це “пасивність”, “виживання”, “дохід”. Так 60, 1 % населення України “живуть як дозволяють обставини, живуть як доведеться”, 20,7% відповіли, що “моє життя - безперервна боротьба за виживання”, лише 4,5% опитаних оцінили своє життя як “повноцінне, щасливе і комфортне” та 7,5% як “вільне і творче життя”. Так як одним із основних чинників інтелектуального розвитку та ступеню самореалізації особистості, які є важливими ліберальними цінностями рівень освіти, розглянемо “оцінку громадян України свого життя залежно від освіти. Аналіз розподілу кореляційного зв'язку показує, що незалежно від освіти, наприклад, більшість громадян 50,1% які мають вищу освіту та 65,2% початкову освіту зазначили - “живу як дозволяють обставини, живу як доведеться”, частка тих хто живе “повноцінним, щасливим і комфортним життям” взагалі доволі низка від 3,3% (початкова освіта) до 5,7% (вища освіта). Взагалі, оцінка громадянами України свого життя в цілому та залежно від освіти свідчить, що соціальні аспекти якості життя населення є настільки низькими, що нівелюють можливість самореалізації більшої частини населення та їх можливості сприяти соціальним змінам (структурним змінам) у суспільстві. Окрім того, такий соціальний стан більшої частини населення України є індикатором тих цінностей, що панують у соціумі, хоча населення і сприймає демократичні (ліберальні) цінності, так як реальні, насправді, вони є в певній мірі є більш формальними ніж існуючими.

Висновки

До цього часу дослідження проблематики ліберальних цінностей залишається актуальним за різними важелями. В нашій країні на сучасному етапі, коли вважається, що ринкова економіка побудована, середній клас існує, позитивні структурні зміни відбуваються, все ж населення неоднозначно реагує на орієнтацію політичних сил, на дії влади, які не в повній мірі спрямовані на подальший розвиток демократії. Ліберальні цінності, то набувають більшої значущості для українського соціуму, то знов у певній мірі її втрачають, а це відбувається мабуть тому, що немає відповідних політичних та соціально-економічних умов для плідного демократичного розвитку країни, а так і розвитку національної-ліберальної ідеї.

Література

1. Инглхарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества http://www.sociology.mephi.ru/docs/polit/html/ingl.htm

2. Ronald Inglehart The Silent Revolution: Changing Values and Political Styles in Advanced Industrial Society [Текст] / Inglehart Ronald. Princeton, N.J. .: Princeton University Press, 1977. - p. 496 ISBN-10: 0691075859.

3. Українське суспільство 1992-2010. Соціологічний моніторинг / За ред. д.ек.н. В.Ворони, д.соц.н. М.Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 2010. - 636 с. - ISBN 978-966-02-4931-8.

4. Євген Головаха, Андрій Горбачик, Наталія Паніна Україна та Європа: результати міжнародного порівняльного соціологічного дослідження. - К.: Інститут соціології НАН України, 2006. - 142 с. - ISBN 966-02-4170-4.

Размещено на Allbest.ru