Соціально-педагогічна підтримка дітей інвалідів в інклюзивній школі

Другий етап: “Подолання труднощів цілеспрямованої діяльності дитини.”

Навчання спеціальним нормам поведінки, розвиток здібностей.

Для дітей з аутизмом дуже важлива цілеспрямована діяльність. Вони швидко втомлюються, відволікаються, навіть від цікавих занять. Попередженню цього сприяє часта зміна видів діяльності і врахування бажання і готовності дитини взаємодіяти з педагогом. Змістовою стороною занять з дитиною є діяльність, яку вона любить, яка додає стану приємних сенсорних відчуттів, тобто потрібно враховувати інтереси та уподобання дитини.

На початку роботи з дитиною активно обігруються її стереотипи.

Під час навчання дорослий знаходиться позаду дитини, непомітно надає допомогу, створює відчуття самостійного виконання дії.

Потрібно дозувати похвалу, щоб не виробити залежності від підказки. Неадекватна реакція у дитини свідчить про перевтому або нерозуміння задачі дитини з аутизмом є специфічна потреба у збереженні постійності в обстановці, слідування заведеному порядку. Потрібно використовувати режим, розклад, картинки, малюнки, чергувати працю і відпочинок.

Специфічні прийоми треба використовувати для соціальної адаптації. Дорослий повинен не лише зацікавити дитину, а зрозуміти внутрішній світ, стати на її позицію розуміння дійсності.

Перш за все, коригується емоційна сфера. Емоційні процеси в нормі є тією сферою психічного буття, котра заряджає та регулює всі останні функції: пам'ять, увагу, мислення і т.д. Нажаль, у дітей-аутистів з великими зусиллями формуються вищі почуття: співчуття, співпереживання. Не формується у них правильне емоційне реагування в різноманітних ситуаціях, розрізнення емоційних станів за зовнішніми проявами (через міміку, жести, пантоміміку), розуміння суті поведінкових реакцій та, відповідно, реагування на них. На це спрямована робота з корекції емоційно-афективної сфери.

На основі результатів обстеження дитини складається індивідуальна програма корекції.

ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ У КОНТЕКСТІ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

Однїєю з форм здобуття освіти дітьми з порушеннями психофізичного розвитку є індивідуальне( надомне) навчання. В організації індивідуального (надомного) навчання існує ряд проблем:

відсутність чіткої нормативно-правової бази;

відсутність типових різнорівневих програм та підручників;

-індивідуальною формою навчання охоплені, як правило, діти-інваліди або діти з різноманітними органічними патологіями в стадії загострення;

нині визначається гостра потреба в розробленні індивідуальної програми не лише для конкретного учня, а й для кожного учня окремо за навчальними предметами.

у корекційних школах VIII виду для дітей з розумовою відсталістю ¹₃ навчального часу відведено на професійно-трудову підготовку. Умовами

надомного навчання не завжди є можливість організації професійно-трудового навчання. Таким чином виникають проблеми з корекції недоліків загальнотрудової, соціально-психологічної реабілітації, підсумкової атестації, і, як наслідок, інтеграції в суспільство.

Найскладнішою є проблема ізоляції дитини від соціального оточення, формування комунікації та мотивації до будь якої активної діяльності.

Тому основним завданням педагогів є розробити оптимальну модель системи надомного навчання, яка б включала в себе розділи психокорекції та реабілітаціїй й певним чином забезпечувала інтегрування дитини в загальноосвітній простір.

За типовим положенням про спеціальний освітній заклад для дітей з відхиленнями в розвитку особливе значення надається не стільки засвоєнню учнем знань із загальноосвітніх предметів, скільки корекції недоліків психічного розвитку в цілому. Вчителю необхідно знати індивідуальні особливості психічного здоров'я учня, вміти активно управляти ходом інтелектуального розвитку. Корекційна робота може проводитись і на навчальному матеріалі, зокрема, який подано у підручнику, й за окремими корекційно-розвивальними завданнями. Вчитель надомного навчання має обізнаним з питань спеціальної педагогіки та психології.

Алгоритм організації надомного навчання:

Запит класного керівника (психолога, соціального педагога) в шкільному ПМПК про переведення учня на індивідуальну форму навчання.

Довідка лікаря та обстеження районного/обласного ПМПК.

Добір вчителя адміністрацією з урахуванням індивідуальних особливостей учня та психологічної сумісності всіх учасників освітнього процесу.

Наказ про переведення учня на надомну форму навчання, та затвердження максимального навантаження (1-4 кл. - 10 год., 5-9 кл.-14 год., 10-12 кл. - 16 год. на тиждень) наказ МОНУ №797 від 15.10.2004 р. Про внесення змін до Положення про індивідуальну форму навчання.

Психодіагностика учня дефектологом та психологом, заповнення карти психофізичного здоров'я (визначаються відхилення пізнавальної та емоційно-вольової сфери для подальших рекомендацій вчителю з питань розробки програми корекції та розвитку учня для врахування його темпових характеристик та особливостей психоохороного режиму).

Складання індивідуального плану навчання .

Складання індивідуальної програми навчання з кожного предмету. За погодженням з ПМПК дозволяється навчання учня разом з класом на уроках трудового навчання.

Для учнів 1-4 кл. проводяться навчальні екскурсії у природу, на виробництво, заняття на навчально-дослідних ділянках, суспільно-корисна праця.

Вчитель вивчає соціальний склад сім'ї, психологічний клімат, визначає шляхи співпраці, складає розклад занять. Зазвичай, загальна кількість годин на тиждень розподіляється на 3 навчальних дні, тривалість одного індивідуального заняття і визначається працездатністю дитини (не більше 35 хв. у 1-4 кл. і 40 хв. в 5-9 кл.).

Вчитель розробляє для учня індивідуально-освітню програму з врахуванням психолого-педагогічних і медико-соціальних особливостей учня та за участю батьків дитини, погоджує з директором школи та педагогічною радою.

Оцінювання навчальних досягнень відбувається за критеріями, розробленими для дітей з особливими освітніми потребами. Для розумово відсталих дітей - нецензовий рівень .

На основі аналізу динаміки розвитку учня, рівня сформованості базових знань та вмінь і визначається оптимальна форма і рівень навчання дитини на наступний рік.

Вчитель індивідуального надомного навчання залучає свого учня до участі в загальноосвітніх закладах, святах творчих об'єднаннях, виставках творчих робіт учнів.

Навчання дев'ятикласників завершується підсумковою атестацією. Спеціально для кожного учня розробляються завдання і запитання у відповідності до нормативів проведення атестації у корекційній школі VIII вида, а також видом трудового навчання.

Навчання дитини вдома - процес, до якого долучаються багато фахівців: учитель, дефектолог, класний керівник. Головний зміст і сенс діяльності вчителя полягає у створенні ситуації успіху і її закріпленні, формування позитивної самооцінки для майбутнього життєствердження.

Висновок

Термін “інклюзія” є відмінним від терміну “інтеграція” за своїм концептуальним підходом. Зокрема в документі “Міжнародні консультації з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами “ вказується на те, що інтеграція визначається як зусилля, спрямовані на введення дітей у регулярний освітній простір. Інклюзія - це політика та процес, який дає змогу всім дітям брати участь у всіх програмах. Відмінність у підходах полягає у визнанні того факту, що ми змінюємо суспільство, аби воно враховувало й пристосовувалось до індивідуальних потреб людей, а не навпаки. Поняття “інтеграції”, „інклюзії” розглядаються як антонімічне щодо “сегрегації” і позначають відповідний поступ у розвитку системи одержання освіти особами з порушеннями.

Просте фізичне залучення дітей з особливими освітніми потребами до загальноосвітнього закладу не є інклюзією, це, за словами В. Лубовського “вимушена інтеграція” Досвід такого навчання засвідчив, що в разі нездатності педагогів організувати навчальний процес таким чином, щоб враховувались індивідуальні потреби кожної дитини, такі діти не брали участь у навчальному процесі і, як наслідок, знижувалась їхня мотивація до навчання та погіршувались навчальні результати.

Ураховуючи вищезазначене, можна стверджувати, що інклюзія передбачає особистісно зорієнтовані методи навчання, в основі яких - індивідуальний підхід до кожної дитини з урахуванням усіх її індивідуальних особливостей - здібностей, особливостей розвитку, типів темпераменту, статі, сімейної культури тощо.

Список використаних джерел

1. Інтегроване навчання дітей з особливими потребами у просторі загальноосвітньої школи. “Дніпропетровський обласний психолого-медико-педагогічний центр”. - Дніпропетровськ, 2005 р.\

2.Колупаєва А. Інноваційні підходи до навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку// Науково-методичний журнал. “Нова педагогічна думка”. - Рівне, №1. 2004 р.

3.Колупаєва А.А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія. -К.: “Самміт-Книга”, 2009. - 272с.: іл. - (Серія “Інклюзивна освіта”).

4.А. Колупаєва, Ю. Найда, О. Таранченко, С. Єфімова, Н. Слободянюк, І. Луценко, Л. Будяк; За заг. ред. Л. Даниленко, Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально-методичний посібник.

5.Колупаєва А.А., Таранченко О.М. Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі. Путівник для педагогів.К.-2010.

6.Концепція державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами // Дефектологія. - 1999, №4. - с. 2 - 4.

7.Концепція спеціальної освіти осіб з особливостями психофізичного розвитку в найближчі роки та на перспективу. - К.: 2003. - 36с.

8.Підготовка до школи дітей з особливими потребами в умовах сім'ї: поради батькам .. - К.: Наук. світ., 2005.

9.Положення про організацію інтегрованого навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітніх (дошкільних) навчальних закладах (Проект). Інститут спеціальної педагогіки АПН України,- Київ.: 2002.

8.Росс Кемпбелл. Лицом к лицу с ребенком., 1999

9.Соціально-педагогічна підтримка обдарованих дітей-інвалідів: Збірка

матеріалів. - К.: Наук. світ, 2005.

Размещено на Allbest.ru