Демографічна ситуація у ФРН

Демографічний склад населення Федеративної Республіки Німеччини, чисельність та динаміка населення, народжуваність та смертність, шлюбність та розлучуваність, міграційні процеси. Соціальний, національний та етнічний склад Німеччини, сім’я та її традиції.

Рубрика Социология и обществознание
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 11.08.2019
Размер файла 37,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Демографічний склад населення

1.1 Чисельність та динаміка населення

1.2 Народжуваність та смертність

1.3 Шлюбність та розлучуваність в країні

1.4 Міграційні процеси в країні

2. Соціальний склад населення

2.1 Національний та етнічний склад

2.2 Сім'я та її традиції

2.3 Демографічна політика в країні

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Аналізуючи демографічні процеси в світі, можемо побачити, що проблеми народонаселення відіграють велику роль у внутрішній і зовнішній політиці різних країн. Це питання турбує багато міжнародних організацій, які намагаються впливати демографічною політикою на демографічні процеси в суспільстві обмежуючи законодавчим шляхом міграції, оформлення шлюбів чи народження дітей або навпаки залученням населення до створення умов для збільшення кількості дітей у сім'ї, підвищення рівня життя. Їх діяльність спрямована на створення сталих кількісних та якісних параметрів відтворення населення з метою подолання негативних демографічних тенденцій. Однією з таких організацій є ООН та її спеціалізовані установи, такі як Всесвітня організація охорони здоров'я, Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, Міжнародна організація праці, Продовольча і сільськогосподарська організація, Програма Розвитку Організації Об'єднаних Націй, Програма ООН по навколишньому середовищу, Дитячий фонд, регіональні економічні комісії і таке інше. За багатьма глобальними проблемами в рамках програм ООН існують координаційні органи, які дозволяють оцінити існуючу ситуацію, виявити нові проблеми і розробити стратегію для їх вирішення.

На прикладі Німеччини офіційна назва якої -- Федеративна Республіка Німеччина. З населенням -- 82.8 мільйонів осіб на кінець 2016 року. Ми розглянемо демографічний і соціальний склад населення цієї країни. Також охарактеризуєм цю державу, простежимо динаміку статистичних даних і зробимо висновки.

1. Демографічний склад населення

1.1 Чисельність та динаміка населення

Демографічні процеси, в першу чергу чисельність населення, відтворення, міграція, за своєю сутністю вельми динамічні. І тому необхідний облік кількісних і якісних показників цих процесів, достовірна інформація, яка б відображала реальну картину подій, що відбуваються. Джерело інформації повинно бути детальним та різноманітним, носити систематичний характер. Демографи виділяють чотири основних джерела демографічної інформації: переписи населення, поточний статистичний облік демографічних подій, вибіркові і спеціальні демографічні дослідження, реєстри і різного типу списки та картотеки. До найважливіших міжнародних публікацій інформаційно-довідкового характеру відноситься демографічний щорічний довідник ООН «Demographic Yearbook», видаваний на англійській та французькій мовах з 1948 р. В цьому довіднику міститься інформація про чисельність населення, структура демографічних процесів, що відбуваються в усіх країнах світу. Показники в ньому наводяться на основі офіційних публікацій країн - членів ООН, а при відсутності - на основі експертних оцінок фахівців ООН.

Країна яку ми розглядаємо - Німеччина, веде політику заохочення народжуваності, яка поділяється на три основні групи:

- сімейні допомоги та надбавки;

- допомоги при пологах;

- житлові пільги.

Для Німеччини характерна висока частка міського населення і дуже значні темпи його зростання. Однією з найбільш характерних особливостей сучасної урбанізації є значне посилення концентрації населення у великих містах. Але основним рушійним чинником зростання чисельності населення Німеччини стала міграція.

У 1990, перед об'єднанням країни, в Західній Німеччині проживало, з урахуванням переселенців з країн східної Європи, 63,6 млн. осіб, у Східній Німеччині (НДР) - 16,1 млн. Чисельність населення об'єднаної Німеччини склала приблизно 80,0 млн. У 1998 чисельність населення ФРН досягла 82,1 млн. чоловік. Зараз близько 86 млн. чол. Вчені прогнозують зниження рівня чисельності населення.

Один з головних джерел приросту населення є запрошені робітники з інших країн, в першу чергу турки. Після лібералізації еміграційного законодавства в країнах радянського блоку у 1980-ті роки почався масовий вихід етнічних німців зі Східної Європи у ФРН. Інша група іммігрантів до Німеччини складалася з осіб, які шукали політичного притулку. Крім того, через східний кордон Німеччини проникала значна кількість поляків, циган з Румунії і Югославії, а також великі групи євреїв з країн СНД.

1.2 Народжуваність та смертність

Параметрами, що визначають відтворення населення, є народжуваність і смертність. Народжуваність є соціальним процесом, що підкоряється дії соціальних сил і закономірностей, але розгортається у визначених, історично-конкретних межах, що задаються дією біологічних, фізичних факторів. А під смертністю в демографії розуміють процес вимирання поколінь і розглядають як масовий процес, що складається з одиничних смертей, які настають у різному віці. В Німеччині державні органи охорони здоров'я збирають статистичні дані про причини смерті, а також іншу інформацію про загиблих потім ці дані передаються в управління статистики де вони і оброблюються. Вся оброблена інформація збирається в базах даних. Загальна статистична інформація смертності також містить дані про дитячу смертність і так названу «смерть якої можна уникнути».

За загальною народжуваністю від 1,3 до 1,5 народжувань на одну жінку Німеччина була однією з країн з низьким рівнем народжуваності на протязі десятиліть. Це основна причина демографічних змін і пов'язане з цим старіння в цій країні. Сім'я також зазнає кардинальних змін, оскільки форми життя стають більш різноманітними.

Найвища народжуваність спостерігалася в Німеччині в 1964 році - 1,357 мільйона новонароджених, з тих пір країна перебуває в негативній тенденції. З 1975 року кількість дітей становить 1,3 на одну жінку. Тож покоління дітей вже протягом 35 років майже на третину менше, ніж покоління батьків. Водночас зростає тривалість життя: у чоловіків вона становить в середньому 77 років, у жінок - 82 роки. У 2016 році чисельність населення Німеччини зросла приблизно на 600 тисяч осіб і досягла рекордного рівня - 82,8 млн осіб. Причиною зростання населення стала імміграція. 20,3 відсотка жителів Німеччини мають міграційне коріння. З них 9,2 мільйона є власниками німецького паспорта, 7,2 мільйона - іноземці. Представники чотирьох національних меншин є: данська меншина (50000 осіб), фризька етнічна група (60000) у Північній Німеччині, лужицькі серби (60000), що мешкають уздовж німецько-польського кордону, а також німецькі сінті й рома (70000). Без цього припливу населення країни зменшилося б на 150-190 тисяч осіб, оскільки смертність в Німеччині досі перевищує народжуваність.

Зростання частки старших людей ставить нові виклики перед системами соціального забезпечення. Соціально-економічні зміни минулих років зумовили виникнення нових ризиків і призвели до дедалі більшого розшарування суспільства за економічними умовами життя.

1.3 Шлюбність та розлучуваність в країні

Шлюб - це форма відносин між чоловіком та жінкою, що визначає їх взаємні права і обов'язки стосовно одне одного та їхніх дітей. Для такої науки, як демографія шлюб, насамперед, передумова створення родини і народження дітей, а також процесів народжуваності і смертності.

Відомості про шлюби і розлучення одержуються за результатами перепису населення і завдяки поточному обліку населення.

Шлюбність та розлучуваність формують шлюбну та сімейну структури населення, створюють основу сімейного складу і відтворення населення у цілому. Сім'я -- один з найважливіших інститутів суспільства, де відображаються досягнення, труднощі і протиріччя громадського життя. Це -- один з ефективних важелів, здатний протидіяти кризовим змінам у відтворенні населення та пом'якшувати їх наслідки.

В європейських країнах СНД дедалі виразніше проявляється сукупність соціально-демографічних змін, які розпочалися раніше в Західній Європі і отримали в літературі назву «другого демографічного переходу». Крім дуже низької народжуваності, вони включають пізніший вступ до шлюбу і народження дітей, поширення альтернативних варіантів організації сімейного життя, зокрема, незареєстрованих шлюбів та позашлюбних народжень тощо. В останні десятиліття ХХ століття в індустріальних країнах сім'я зазнала глибоких змін. Відмінною рисою шлюбної поведінки у країнах Заходу стало порівняно пізнє укладення шлюбу.

Наприклад в Німеччині кількість новонароджених в період з 2011 по 2015 рік збільшилась приблизно з 75000 до 738 000.Народжуваність зумовлена в основному трьома подіями. По-перше, в період між 2011 і 2015 роками кількість потенційних матерів в віці від 25 до 39 років збільшилася на 344 000 осіб. В доповненні до еміграції також мала місце сприятлива вікова структура: жінки, які народилися в кінці 1970-х і 1980-х роках, є дітьми бебі-бумерів отже відносяться до років народження з більш високим коефіцієнтом народжуваності. По-друге народжуваність в кінці 1970-х і на початку 1980-х років збільшилась. Ці жінки характеризуються відносно пізнім сімейним вихованням. І третім фактором є змінений склад жінок-емігрантів: значно виросла кількість пологів серед румунських матерів, болгарів і сірійців серед іноземних матерів. Як надалі будуть розвиватися події, поки неясно.

Структура населення в Німеччині постійно змінюється, безперервно зростає тривалість життя, що відбивається на віковому складі різних груп населення і позначається на обсягах видатків на соціальне забезпечення.

Середній вік населення Німеччини становить 46,8 року: для чоловіків -- 45,7, для жінок -- 47,9 року.

Вікова структура населення Німеччини, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

· діти віком до 14 років -- 12,88 % (5 346 086 чоловіків, 5 068 071 жінка);

· молодь віком 15--24 роки -- 10,38 % (4 279 962 чоловіка, 4 113 746 жінок);

· дорослі віком 25--54 роки -- 41,38 % (16 934 180 чоловіків, 16 519 931 жінки);

· особи передпохилого віку (55--64 роки) -- 13,91 % (5 571 694 чоловіка, 5 675 104 жінки);

· особи похилого віку (65 років і старіші) -- 21,45 % (7 591 298 чоловіків, 9 754 335 жінок).

Однією з головних характеристик шлюбності є вік. Загальною є закономірність, що вік вступу в шлюб нижче у жінок, ніж у чоловіків.

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,7; коефіцієнт розлучуваності -- 2,3; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік -- 49 (дані за 2010 рік). Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 33,4 року, жінки -- 30,9 року, загалом -- 32,2 року (дані за 2014 рік).

Середній вік чоловіків і жінок при укладенні шлюбу поступово збільшується, що є однією з особливостей сучасного демографічного розвитку європейських країн. Збільшення середнього віку вступу в шлюб відбувається в умовах істотної переоцінки цінностей, змін у ставленні молоді до шлюбу і сім'ї. Крім того, різко зріс попит на життєві блага, на більш високий соціальний статус, тому молоді люди спочатку прагнуть здобути гідну освіту і мати високооплачувану роботу. Тому одним з головних упереджувальних напрямів подолання кризи в шлюбно-сімейних процесах є збереження і відновлення шлюбних традицій. Передумовою для цього можуть стати, насамперед, формування сімейно-дружньої політики на ринку праці, підвищення рівня життя і поліпшення соціально-економічного становища населення, зокрема молоді.

А знання про шлюб і сім'ю допоможуть у вирішенні ряду важливих задач соціально-економічного розвитку. Тому їх вивчення має не тільки теоретичний і практичний інтерес, але, зокрема, є вихідним при вивченні відтворення населення і розробці практичних заходів демографічної політики. Вивчення динаміки шлюбності розширює знання про вплив соціально-економічних факторів на демографічні процеси. Особливості шлюбності і розлучуваності необхідно враховувати при розробці ефективних заходів, спрямованих на оптимізацію відтворення населення.

1.4 Міграційні процеси в країні

Під міграцією населення в демографії розуміють процес переміщення людей через кордони певних територій зі зміною назавжди або на деякий час постійного місця проживання або з регулярним поверненням туди. Міграції приводять до зміни чисельності населення в районах вибуття і прибуття. Під впливом міграцій трансформується вікова структура населення. Помічено, що в міграціях найбільшу участь беруть особи молодого віку, чоловіки є мобільнішими за жінок, одинаки легше зважуються на переїзд, ніж одружені, бездітні також легше мігрують, ніж люди, що мають дітей. Міграції є одним з головних каналів соціальної мобільності населення і приводить до різних змін у структурі населення.

Ми ж міграційні процеси розглянемо на прикладі Німеччини, яка налічує майже 82,8 мільйона жителів, є найнаселенішою країною Європейського Союзу. Ця країна стала однією з найважливіших цілей імміграції. Тепер вона має чи не найліберальніші правила в'їзду. За дослідженням Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) 2014 року Німеччина стала найулюбленішою країною іммігрантів після США. Більшість людей у Німеччині має найвищий за міжнародними мірками рівень життя та відповідну свободу для індивідуального формування свого життя. Німеччина розглядає себе як соціальну державу, яка вважає забезпечення всіх громадян своїм першочерговим завданням.

Після возз'єднання в 1990 році сюди прибув 21 мільйон людей - при одночасному виїзді 16 мільйонів. У 2013 році найбільший після 1993 року приплив становив 1,2 мільйона, а різниця між в'їздом і виїздом становила в 2013 році плюс 437 000 осіб. Загалом же в Німеччині мешкають 7,2 мільйона людей з іноземними паспортами, а майже 16 мільйонів осіб мають мігрантське походження. До них належать іммігранти, іноземці, що народилися в Німеччині, та люди, чиї батько або мати були іммігрантами або іноземцями. Ця група становить трохи більше 20 відсотків всього населення, а майже 10,5 мільйона з них самі іммігранти. Понад три чверті іммігрантів походять з інших європейських країн. Відповідно до міграційного звіту в 2013 році більшість іммігрантів прибуло з Польщі та Румунії. Найбільшою етнічною меншиною в Німеччині є майже 3 мільйони людей з турецьким корінням (з них 1,3 мільйона громадяни Німеччини). Багато прибульців першого покоління приїхало з Туреччини в 1961 році за вербувальною угодою, як некваліфікована робоча сила. Сьогодні серед іммігрантів турецького походження є студенти, підприємці та висококваліфіковані фахівці. Ще одна велика група родом з колишньої Югославії або її держав-наступниць. 56 відсотків осіб з міграційним минулим сьогодні мають німецький паспорт. У 2014 році громадянство одержали 108 420 іноземців. Найбільшою групою іммігрантів стали пізні переселенці з країн колишнього СРСР - майже 4,5 мільйона. Мігранти роблять значний внесок у суспільний і економічний розвиток Німеччини. Федеральний уряд хотів би дозволити більшу імміграцію, в тому числі щоб і надолужити брак фахівців, який з'явився внаслідок демографічних змін. Згідно з дослідженням Фонду Бертельсманна кількість німців у працездатному віці до 2050 року скоротиться з 45 до менш ніж 29 мільйонів. Без подальшого припливу іноземців зросте тиск на системи соціального забезпечення. Зростання потреби у фахівцях приводить дедалі більше висококваліфікованих спеціалістів до Німеччини. Частка людей з вищою освітою серед нових іммігрантів перевищує середній відсоток людей з вищою освітою серед німецького населення. Саме запровадженням «Синьої картки» ЄС створив основний дозвіл на перебування, який полегшуватиме фахівцям із вищою освітою з країн, які не належать до ЄС, доступ на німецький ринок праці. Запланована законодавча база має врегулювати правила імміграції. Інтеграція як важливе завдання міграційної політики Реформою законодавства про громадянство в 2014 році було запроваджено подвійне громадянство. Для дітей батьків- іноземців, що народилися в Німеччині після 1991 року й виросли тут, було скасовано «обов'язок вибору»: раніше після досягнення 23 років вони мусили приймати рішення про вибір громадянства. Ще одним особливим завданням міграційної та інтеграційної політики є захист мігрантів. Основний закон забезпечує особам, які піддаються політичним переслідуванням, право на політичний притулок. Тим самим Німеччина підтверджує свою історичну й гуманітарну відповідальність. Останнім часом кількість тих, хто шукає притулку, значно зросла. Якщо у 2004 році заяву про надання притулку подавали близько 50 000 чоловік, то у 2014 році їх було більше 200 000. Внаслідок тривалого потоку біженців з воєнних і кризових регіонів Сирії, Іраку й Афганістану до Федерального відомства міграції та біженців (BAMF) протягом перших шести місяців 2015 року надійшло вже 179 000 заяв про політичний притулок. Це на 132 відсотки більше, ніж у першій половині 2014 року. Німеччина приймає цей виклик і водночас виступає за солідарне європейське вирішення проблеми біженців.

2. СОЦІАЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ

2.1 Національний та етнічний склад населення

Можна сказати, що ФРН - моноетнічна країна. В основному населення Німеччини-це німці (близько 90%). Однак нація сформувалася з великої кількості різноманітних етносів. До сих пір фізіогномічні особливості виділяють корінного жителя Баварії від фриза (етнос, що населяє Нижню Саксонію і Шлезвіг-Гольштейн), шваба або лужицької серба. За часів Реформації Німеччина прийняла французьких гугенотів (Франконія, територіальне утворення в Нижній Баварії), після революції 1917 року - численну громаду російських емігрантів. Крім того, на півночі Шлезвіг-Гольштейна проживає 50 тисяч датчан, а по всій території країни живуть 70 тисяч ромів.

Етнічний склад: німці - 91,5%, турки - 2,4%, італійці - 0,7%, греки - 0,4%, поляки - 0,4%, біженці з країн колишньої Югославії. Протягом усієї своєї історії Німеччина не мала чітко визначених меж. Німецькі племена розселилися на території Центральної Європи від Рейну до Одеру і від Балтики до Альп і ще на етапі формування єдиної народності вже відчували сильний вплив кельтських і слов'янських племен. Наприклад для північної частини країни характерна висока частка в складі населення представників нордичних антропологічних типів, для яких характерні високий зріст, світле волосся. У південній Німеччині переважають менш високі, чорняві люди. В ході експансії німецьких племен у 4-9 ст. н. е. з більш північних районів на колишній кельтський південь країни, а також німецької колонізації слов'янських земель на схід від Ельби і Залі відбувалися змішання народів і асиміляція. Тим не менш аж до 1950-х років у Німеччині проживало порівняно мало осіб, що мали однозначно німецьке походження. За оцінками, в Німеччині проживає до 60 тис. сорбів (лужицьких сербів, відомих також під ім'ям лужичан або вендом), що говорять на двох слов'янських мовах і населяють Лаузиц - район між Дрезденом і Котбусом. В Шлезвіг проживає близько 60 тис. осіб, для яких рідною мовою є данська.

У XVI ст. в Німецьких землях знайшли притулок французькі гугеноти, в XIX ст. - наймані робітники з усього світу працювали на підприємствах Рура, після Жовтневої революції 1917 р. в Берліні влаштувалася велика російська громада, а після Другої світової війни в країні проживало безліч переміщених осіб. Самі німці були розколоті як нація ще з часів Реформації: у південних землях проживали в основному католики, а в Північних - протестанти.

Внаслідок широкого розселення германських племен, слабких культурних зв'язків, необхідності вести захист віддалених один від одного земель від ворожих набігів сталося феодальне роздроблення Німеччини. До XIX ст., коли закінчилося формування централізованих європейських держав, німці проживали у двох відносно великих країнах: Австрії і Пруссії і безлічі невеликих князівств і королівств. Єдине німецьке держава виникла тільки в 1871 р. Навіть сьогодні, незважаючи на єдину систему освіти, розвинену транспортну та комунікаційну інфраструктуру, розвиток засобів масової інформації, німці лінгвістично складають три групи: північнонімецька (нижньогермакский діалект), центрально-германська (центрально-німецький діалект) і південна (верхньо-німецький діалект).

Майже 90% населення Німеччини проживає в містах і прилеглих до них урбанізованих районах. Висока ступінь політичної децентралізації країни в минулому призвела до того, що в Німеччині є незвично велика кількість міст. Деякі з них колись були столицями самостійних держав (німецьких князівств), інші виникли як торгові центри і приносили чималий дохід в казну місцевих володарів.

У післявоєнний період, з втратою Берліна як загальнонаціональної столиці, її функції фактично виявилися розподілені між кількома містами Західної Німеччини, що стало однією з найхарактерніших рис розвитку міської мережі ФРН. Децентралізація адміністративних функцій в умовах федералізму дала імпульс розвитку таких великих міст, як Дюссельдорфа і Мюнхена.

Починаючи з 1950-х років, коли в Німеччині стала зростати потреба в додатковій робочій силі, почалася вербування іноземних робітників (спочатку з Італії, Іспанії, потім з Югославії, Греції і, насамперед, Туреччини). Передбачалося, що такі мігранти складуть в основному контингент заробітчан, що приїжджають на роботу лише на обмежений період часу. Однак слідом за цим стала швидко зростати імміграція в Німеччину членів їх сімей. У 1997 число проживаючих у Німеччині іноземців склало 7,4 млн. людей. Іммігранти виконують найбільш важкі і низько оплачувані роботи, займають найменш престижне і низькоякісне житло. Особливо це характерно для турків, виникли навіть цілі турецькі квартали в бідних районах міст на заході країни. У 1970-1980-ті роки приплив осіб, які шукають політичного притулку, з таких країн, як Сомалі, Шрі Ланка, Іран, суттєво збільшив строкатість етнічного складу населення ФРН.

демографічний населення німеччина

2.2 Сім'я та її традиції

Сім'я для німців має велике значення, і вони завжди всі родинні зв'язки підтримуються незалежно від того, на якій відстані знаходяться один від одного рідні і близькі. Сім'я завжди відзначає всі свята разом, збираючись в одному будинку. Для майже дев'яти з кожних десяти німців сім'я є однією з найголовніших соціальних установ та визначальною в спілкуванні групою. Але водночас з цим, уявлення про те, який вигляд повинна мати типова сім'я змінюється. Попри зменшення традиційних родинних структур сімейні пари з малолітніми дітьми становили в 2014 році 69 відсотків найпоширеніших форм сім'ї. Кількість нових шлюбів має тенденцію до зменшення - в 2013 році їх було близько 373 600. Хоча перед тим, як оформити стосунки офіційно, пара в Німеччині може прожити разом значний час, для того щоб перевірити свої почуття, можливості, наскільки, те як вони підходять одне одному в побуті і в спільному проживанні. Тільки після такої тривалої перевірки приймається рішення оформити відносини і створити вже повноцінну сім'ю і завести дитину. Але все одно трохи більше, аніж кожен третій шлюб розривається. Пересічна тривалість шлюбів, які розпалися в 2013 році, становила 14 років і вісім місяців. Майже 44 000 шлюбів укладається між німцями та іноземцями.

Вибір пари-чоловік чи жінка в Німеччині здійснюють самостійно, батьки не диктують їм свою волю. Навіть якщо батькам не сподобається вибір свого сина чи доньки, вони не будуть відмовляти своєї дитини і відношення до нього батьків аніскільки не зміниться. Це знову ж таки зумовлено тим, що повнолітня людина сама приймає рішення і живе самостійно, не розраховуючи, на чию допомогу. Молоді люди в Німеччині, ледь досягнувши повноліття, покидають батьківський дім і починають самостійне життя. З цього моменту вони зобов'язані утримувати себе самі, шукати собі житло, за яке будуть платити також з своїх зароблених грошей. Внаслідок цього часто відбувається так, що німці поєднують навчання з роботою.

Тому пара, яка офіційно оформляє шлюб, всі витрати на весілля бере на себе, а також всі витрати, пов'язані з купівлею будинку або квартири, облаштування свого житла, купівлею машини і іншого, все це оплачується лише з кишені подружжя, але ніяк не з засобів їх батьків. У зв'язку з цим практично всі німецькі сім'ї живуть в борг у банків, купуючи будинок і машини в кредит. Народженні дитини в німецькій родині також може створити деякі труднощі, пов'язані з тим, що після того як у матері закінчується термін відпустки по догляду за дитиною, його потрібно кудись прилаштувати на час роботи батьків. Справа в тому, що бабусі й дідусі категорично відмовляються сидіти з дитиною, вони не готові брати на себе таку відповідальність і позбавляти себе свободи. Тому молодим батькам доводиться підлаштовуватися і сидіти з дитиною по черзі або наймати няню. Дітей виховують так, щоб вони росли самостійними, але також батьки намагаються завжди бути в курсі всього життя своєї дитини.

2.3 Демографічна політика в країні

Демографічна політика - це цілеспрямована діяльність державних органів та інших соціальних інститутів у сфері регулювання процесів відтворення населення. Вона покликана впливати на формування бажаного для суспільства режиму відтворювання населення, збереження або зміни тенденцій у сфері динаміки чисельності і структури населення, темпів їх змін, динаміки народжуваності, смертності, сімейного складу, розселення, внутрішньої і зовнішньої міграції, якісних характеристик населення.

Демографічна політика ґрунтується на комплексі різних заходів: економічних, правових виховних і пропагандистських. Тому кожна країна має певну концепцію демографічної політики - систему визначень найважливіших цілей, задач і пріоритетів впливу

Наприклад демографічна політика Німецького уряду прагне не допустити демографічного та економічного занепаду, тому запроваджує певний курс демографічного розвитку. Так наприклад з 1 січня 2007 року була введена виплата дитячої допомоги, спрямованої на стимулювання народжуваності. На протязі року після народження дитини його батьки будуть отримувати державну допомогу в розмірі 67 % від попередньої заробітної плати, але не більше ніж 1800 євро на місяць. Якщо батько вирішить, як мінімум на два місяці залишити роботу, щоб підмінити матір по догляду за дитиною, сім'я отримає право на додаткову двомісячну допомогу. А батько або матір - одинаки будуть автоматично отримувати свою значно збільшену допомогу на протязі 14 місяців.

До соціально-політичних проектів належить і «пенсійний пакет», який зокрема містить так звану «материнську пенсію», аби поліпшити соціальне забезпечення тих матерів, які виховували дітей, народжених до 1992 року. Центральним пунктом пенсійного пакету є досягнення пенсійного віку у 63 роки. З 1 липня 2014 року особи, які мають тривалий страховий стаж і щонайменше 45 років перебувають у системі передбаченого законом пенсійного страхування, можуть без втрат іти на пенсію в 63 роки.

Також в Німеччині проводять різні дослідження, займаються постійним наглядом за демографічними тенденціями в своїй країні, а також в Європі та світі. Оцінка поточних та майбутніх демографічних проблем потребує знання довготривалих тенденцій розвитку народонаселення, а також знання їх різноманітних регіональних характеристик. Особливу увагу приділяють регіональним аспектам смертності. Щоб правильно оцінити наслідки демографічних змін в Німеччині, необхідно розглянути регіональні і структурні події в європейському і глобальному порівняльному контексті.

Глобальні проблеми народонаселення також мають відношення до Федерального інституту досліджень народонаселення в контексті політичних консультацій: йому доручено підтримувати федеральний уряд в міжнародному співробітництві з питань народонаселення, зокрема в рамках Організації Об'єднаних Націй.

Дослідницька група зосереджена на змінах тем: народжуваності, смертності, міграції, сім'ї, мобільності. Ці демографічні теми включені до складу міждисциплінарних питань про наслідки демографічних змін для окремих регіонів. Ціль цієї області досліджень - сприяти поясненню низького рівня народжуваності і сімейних змін, а також виявляти різницю в конкретних групах і нових подіях. Досліджують також культурно розповсюджені сімейні моделі і їх значення для сімейного життя. Це ідея того, як звичайно виглядає сімейне життя.

ВИСНОВОК

Розглянувши демографічний і соціальний склад населення Німеччини, а також охарактеризувавши цю державу, я простежила динаміку статистичних даних і зробила такі висновки.

Потрібно розглядати питання прогнозування чисельності і структури населення, процесів народжуваності, смертності, шлюбності, розлучуваності, міграції, а також аналізувати актуальні проблеми і напрямки демографічної політики. І тому якщо ми хочемо зрозуміти минуле і сьогодення, визначити вплив ресурсів і навколишнього середовища на безпеку нашого майбутнього нам потрібно формувати науково обґрунтовану демографічну політику, як частину національної соціальної й економічної політики.

Так як в даний час майже половина жителів ЄС - люди пенсійного віку. То щоб зняти соціально-економічне навантаження, викликане збільшенням числа літніх людей, в деяких країнах переглядають критерії пенсійного забезпечення і збільшують вік виходу на пенсію. Країною с такою політикою являється і Німеччина, в якій вік виходу на пенсію для чоловіків і жінок становить 65 років. І це тільки один з прикладів демографічної політики в цій країні. А так як суспільство Німеччини характеризується плюралізмом стилів життя й багатоманітністю етнокультурних особливостей. Іммігранти збагачують країну новими перспективами і досвідом. Рівноправність жінок і чоловіків збільшується, традиційний розподіл ролей змінюється. Люди з фізичними вадами беруть участь у суспільному житті. То потрібно застосовувати і розробляти інші законодавчі бази, які дозволять оцінити існуючу ситуацію, виявити нові проблеми і розробити стратегію їх вирішення, щоб зменшити вплив негативних демографічних ситуацій.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бутов В.І., Ігнатов В.Г. Демографія: Навчальний посібник - М.: ИКЦ «МарТ», 2003. - 592 с.

2. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу. - К.: Видавничий центр «Академія», 2007. - 688 с.

3. Демографічний щорічний довідник ООН «Demographic Yearbook» https://unstats.un.org/home/

4. Муромцева Ю.І. Демографія: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2006. - 300с.

5. Прибиткова І.М. Основи демографії: Посібник для студентів гуманітарних і суспільних факультетів вищих навчальних закладів. - К.: «АртЕк», 1995. - 256 с., іл. - (Трансформація гуманітарної освіти в Україні).

6. Рибаковський Л.Л. Практическая демография. - М.: ЦСП, 2005. - 280 с.

7. Сови А. Политика в области населения. В кн.: Обшая теория населения, т. 2. М., 1977. - 519с.

8. Харламов М.І. Основи демографії: курс лекцій. - Х.: НУЦЗУ, 2015. - 68 с.

9. Statistisches Bundesamt Deutschland. https://www.destatis.de/DE/Startseite.html

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Народжуваність, пересічна густота, чисельність, вікова структура, середня очікувана тривалість життя населення у Західній Європі. Зміни ролі регіону в світовій системі зовнішніх міграцій. Складна демографічна ситуація та проблеми старіння населення.

    практическая работа [165,5 K], добавлен 08.11.2013

  • Демографічна політика України. Громадянство, національний склад населення. Всеукраїнський перепис населення. Густота розміщення населення територією країни. Статевий й віковий склад. Сучасні тенденції. Демографічна ситуація в Україні поліпшується.

    реферат [22,3 K], добавлен 02.02.2008

  • Природний і соціальний рух населення. Визначення особливостей даного явища для Росії на прикладі Челябінської області. Трудова міграція, народжуваність і смертність. Демографічна політика області: соціально-економічний і духовно-культурний підйом.

    реферат [30,2 K], добавлен 16.06.2009

  • Демографічні особливості населення України. Вплив населення на розвиток і розміщення продуктивних сил. Класифікація людей по місцю проживання, статево-віковій структурі та національному складу. Загальний коефіцієнт народжуваності та смертності населення.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 05.05.2014

  • Сучасні світові демографічні проблеми. Вплив людського суспільства на навколишнє середовище. Оцінка якості життя. Активізація міграційних процесів. Філософи давнини при тривалість життя та сучасті дослідження цого питання. Динаміка чисельності населення.

    реферат [706,5 K], добавлен 29.09.2009

  • Розділи, предмет та об’єкт демографії. Динаміка чисельності та статевий і віковий склад населення України. Його густота та розміщення на території країни. Рівень народжуваності та смертності. Планування сім'ї. Головні напрямки демографічної політики.

    курсовая работа [34,9 K], добавлен 17.03.2015

  • Населення, як соціально-економічна категорія. Передумови та фактори, що впливають на відтворення населення. Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості. Проблеми відтворення населення в сучасних умовах. Демографічна політика держави.

    курсовая работа [532,5 K], добавлен 18.10.2010

  • Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості. Особливості населення та його вплив на розвиток РПС. Значення демографічної ситуації у розміщенні продуктивних сил. Природне переміщення зайнятості з виробничої сфери в сферу обслуговування.

    курсовая работа [39,2 K], добавлен 24.12.2010

  • Особливості медико-демографічної ситуації Гомельської області Білорусі: аналіз динаміки основних демографічних показників, виявлення територіальних відмінностей природного руху населення. Рівні та структура загальної первинної захворюваності населення.

    статья [244,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Зміни чисельності населення України. Відтворення сільського населення. Демографічне навантаження сільського населення працездатного віку. Динаміка дитячої смертності у сільській місцевості. Демовідтворні тенденції на селі. Старіння сільського населення.

    курсовая работа [121,4 K], добавлен 17.12.2014

  • Перший Всеросійський перепис населення 1897 р.: умови розробки та проведення, аналіз отриманих результатів. Міське населення Бессарабії: кількісний, становий, національний та професійний склад. Сільське населення краю: загальні та особливі риси.

    курсовая работа [50,9 K], добавлен 28.09.2010

  • Демографічна ситуація в Харківському регіоні. Наслідки падіння народжуваності. Вивчення тенденцій і факторів демографічних процесів. Розробка демографічних прогнозів та заходів демографічної політики. Склад населення найбільш чисельних національностей.

    реферат [44,2 K], добавлен 20.01.2011

  • Теоретичні і методичні основи вивчення природного руху населення. Чинники народжуваності та смертності. Особливості народжуваності в регіоні. Смертність і тривалість життя населення Волинської області. Демографічні проблеми регіону та шляхи їх вирішення.

    дипломная работа [111,7 K], добавлен 09.09.2012

  • Дослідження особливостей демографічної ситуації в Харківському регіоні. Аналіз змін у чисельності населення: наявне та постійне населення. Склад постійного населення найбільш чисельних національностей в м. Харкові. Міграційний та природний рух населення.

    реферат [40,9 K], добавлен 04.09.2010

  • Колосальне зростання темпів росту виробництва та темпу життя як вагомі фактори негативного впливу на здоров’я людини і причина виникнення "хвороб цивілізації". Перевищення смертності над народжуваністю в Україні. Зниження показників шлюбності населення.

    презентация [15,4 K], добавлен 11.06.2009

  • Аналіз демографічної ситуації в Україні та по областях. Темпи приросту населення, зумовлені міграцією; істотні відмінності густоти в географічному розміщенні. Причини скорочення кількості населення, вплив екології на захворюваність та рівень смертності.

    реферат [33,3 K], добавлен 13.11.2010

  • Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості. Особливості населення та його вплив на розвиток розміщення продуктивних сил. Фактори, що впливають на відтворення населення. Значення демографічних умов у розміщенні продуктивних сил.

    реферат [32,8 K], добавлен 07.05.2013

  • Аналіз демографічної ситуації в Україні. Проблеми розміщення населення країни. Причини демографічної кризи. Характеристика факторів, що впливають на демографічну ситуацію: природний та механічний рух населення, економічне забезпечення охорони здоров’я.

    курсовая работа [416,0 K], добавлен 16.01.2011

  • Узагальнення основних демографічних проблем в Одеській області. Характеристика динаміки зміни чисельності та густоти населення у результаті народжуваності, смертності й міграції. Територіальні відмінності сільського та міського населення Одеської області.

    курсовая работа [248,4 K], добавлен 30.05.2013

  • Основні економічні, історико-культурні чинники демографічного розвитку Китаю, статевовікова структура населення, рівень освіти. Сучасні тенденції демографічного розвитку. Демографічна політика держави, її роль у вирішенні демографічної проблеми в КНР.

    курсовая работа [276,1 K], добавлен 18.12.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.