Інформатизація як фактор конструювання сучасного українського суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний економічний університет (Одеса, Україна)

Інформатизація як фактор конструювання сучасного українського суспільства

Балута Т.П.

кандидат політичних наук

старший викладач кафедри філософії,

історії та політології

Стрімкий прогрес технологій в сферах інформатизації та телекомунікації дає провідним світовим аналітикам підстави стверджувати, що XXI ст. ознаменується створенням глобального інформаційного суспільства. Воно буде являти собою новий рівень у розвитку цивілізації, що характеризується створенням глобального інформаційного простору, що забезпечує ефективне інформаційну взаємодію людей і задоволення їх соціальних і особистісних потреб в інформаційних продуктах і послугах. В даний час політичні та соціальні аспекти створення інформаційного суспільства знаходяться в центрі уваги державних і громадських інститутів України і провідних зарубіжних країн, а також цілого ряду міжнародних організацій.

Інформаційні технології проникають в усі сфери суспільного життя, але найбільш помітно їх вплив в політиці. В останні роки суспільно-політичний лексикон збагатився поняттями «електронний уряд», «кіберполітіка», «кібердемократія», «комп'ютерна політична комунікація», «цифрова (дігітальна) демократія», «комунікаційна демократія», «електронне громадянство» і ін. Активно проникаючи в сферу політики, нові інформаційні технології не тільки якісно видозмінили старі уявлення, установки, стереотипи, але і зламали багато форм поведінки, моделі взаємовідносин між політичними інститутами індивідами.

М.С. Вершинин виділив в історії розвитку цивілізації кілька інформаційних революцій, які показують систему перетворень суспільних відносин через кардинальних змін у сфері обробки інформації [1, с. 101-103].

Перша революція пов'язана з винаходом писемності, що привело до гігантського якісного і кількісного стрибка. З'явилася можливість передачі знань від покоління до поколінь. Друга революція відноситься до середина XVI століття і викликана винаходом друкарства, яке різко змінило індустріальне суспільство, культуру, організацію діяльності. Третя революція наприкінці XIX століття, яка обумовлена появою електрики, завдяки якому з'явилися телеграф, телефон, радіо, які дозволяють оперативно передавати і накопичувати інформацію в будь-якому обсязі. Четверта революція відома майже всім - 70-ті роки XX століття - це поява мікропроцесорів і персонального комп'ютера. Результатом інформаційної революції стане в XXI столітті новий тип суспільства - інформаційне.

Д.С. Робертсон вивів таку формулу «цивілізація - це інформація», спираючись на ідею взаємозумовленості цивілізаційного і інформаційного процесів. Використовуючи кількісні заходи математичної теорії інформації, вчений ранжирує цивілізації за критерієм кількості виробленої ними інформації [2, с. 19].

У 70-90 роки XX ст. найбільший внесок у розвиток теорії інформаційного суспільства як модифікації концепцій постіндустріального суспільства внесли Д. Белл, М. Порат, Й. Масуда, О. Тофлер, П. Дракер і інші.

Японський вчений Й. Майсуде розкрив одну з філософських концепцій інформаційного суспільства, основні принципи якого представлені в трактаті «Інформаційне суспільство як постіндустріальне суспільство» [3]. Суть полягає в наступному:

основою нового суспільства буде комп'ютерна технологія з її фундаментальної функцією заміщати або посилювати розумову працю людини;

інформаційна революція буде швидко перетворюватися в нову продуктивну силу і зробить можливим масове виробництво когнітивної, систематизованої інформації, технології і знання;

потенційним ринком стане «межа пізнаного», зросте можливість вирішення проблем і розвиток співпраці;

провідною галуззю економіки стане інтелектуальне виробництво, продукція якого буде акумулюватися, а акумульована інформація стане поширюватися через синергетичне виробництво і пайову використання;

в новому інформаційному суспільстві основним суб'єктом соціальної активності стане «вільне співтовариство», а політичною системою буде «демократія участі»;

основною метою в новому суспільстві буде реалізація «цінності часу».

Не можна не погодитися з думкою О. Тоффлера, який у своїй роботі «Зрушення влади» визначає інформаційне суспільство як суспільство, в якому фактор знання і сфера знання відіграють вирішальну роль в суспільному розвитку, представляючи суспільство як систему, що розподіляє свою владу між трьома підставами - це сила, гроші і інформація [4, с. 81-82].

Д. Беллу книзі «Соціальні рамки інформаційного суспільства» представив варіант конвергацій ідей постіндустріалізму та інформаційного суспільства. На його думку інформаційне суспільство володіє всіма основними характеристиками постіндустріального суспільства. Автор вважає, що знання та інформація є не тільки «агентом трансформації постіндустріального суспільства», але і «стратегічним ресурсом» такого суспільства [5, с. 46].

В процесі розвитку електронних ЗМІ та інформаційних технологій все більш активно ведеться дискусія про функції і ролі інформації в житті суспільства і самих тенденціях формування глобального інформаційного суспільства. Отже, М. Маклюєн розглядав інформаційні технології як головний чинник, що впливає на формування соціально-економічної основи нового суспільства. Він стверджував, що телекомунікаційні і комп'ютерні мережі це нервова система, де все між собою взаємопов'язане [6, с. 46]. Говорячи про перспективи розвитку ЗМІ в інформаційному суспільстві, можна підкреслити посилення активної ролі мас-медіа.

Як сучасне інформаційне суспільству доцільно розглядати суспільство, в якому інформація стає базою для зрушень в пропорційності взаємодії факторів виробництва, знань, технологій, які несе глобальна інформатизація. При цьому головними рушійними силами становлення і розвитку інформаційного суспільства стають технології отримання і практичного застосування в суспільному житті і виробництві нових знань, а також технології формування, обробки, обміну та практичного використання інформації з метою підвищення рівня соціально-економічного розвитку виробництва і суспільства в цілому.

Однією з умов формування інформаційного суспільства, і українського також, є наявність єдиного для країни інформаційного простору. В рамках інформаційного суспільства створюється інформаційна економіка, пов'язана з автоматизованою обробкою, обміном по каналах зв'язку і практичним використанням, перш за все, формалізованої інформації. Ці вимоги обумовлюють необхідність створення і ведення в країні, в рамках її єдиного інформаційного простору, його формалізованого підпростору, це коли локальні мережі підприємств з'єднані в загальну глобальну мережу інформатизації.

Послідовною умовою формування інформаційного суспільства є ведення і підтримання в актуальному стані єдиного інформаційного простору формалізованих даних України, так як без цієї умови не може бути організовано і забезпечено здійснення процесу інформаційного взаємного обміну між різними об'єктами і суб'єктами інформаційної взаємодії [7, с. 52].

Також, умовою розвитку інформаційного суспільства є інформаційно-комунікаційні технології, що реалізують інформаційний обмін між усіма елементами інформаційного суспільства, основою яких в сучасних умовах є глобальна інформаційна мережа Інтернет.

Узагальнюючи існуючі підходи до трактування поняття «інформаційне суспільство», можливо зробити висновки:

суспільство нового типу породжено вибуховим розвитком і конвергенцією інформаційних і комунікативних технологій;

суспільство знання, тобто суспільство, в якому головною умовою розвитку суспільства і держави стають знання, отримані завдяки системному доступу до інформації та вмінню аналізувати, працювати переробляти її;

сучасне українське суспільство - де обмін інформацією не буде мати часових, просторових і політичних кордонів, це сприятиме взаємодії культур і також відкриває нові можливості для самоідентифікації.

Список використаних джерел

інформаційний суспільство інтернет

1. Вершинин, М.С., 2004. `Политические коммуникации в информационном обществе: перспективы, направления исследования', СПб.: Изд-во СПбГПУ, с. 98-107.

2. Робертсон, Д.С., 2003. `Информационная революция', М.: РАН ИНИОН, с. 17-26.

3. Masuda, Y., 1983. `The Information Society as Postindustrial Society', Wash.: WorldFuture Soc.

4. Тофлер, О., 2003. `Метаморфозы власти. Знание, богатство и сила на пороге ХХІ века', М.: ООО «Издательство АСТ», 669 с.

5. Белл, Д., 2004. `Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования', пер. с англ. 2-е изд., испр. и доп., М.: Academia, 778 с.

6. `Маршалл Маклюэн и информационные войны'. URL: pseudology.org/information/Marshall.htm.

7. Штанков, М., 2010. `Соціальні виклики інформаційного суспільства', Філософські пошуки, Львів-Одеса: Cogito -- Центр Європи, Вип. ХХХІІ, с. 47-54.

Размещено на Allbest.ru