Взаємозв'язок показників соціальної напруженості та регіонального розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємозв'язок показників соціальної напруженості та регіонального розвитку

Однією з актуальних тем дослідження в сучасному світі є оцінка та аналіз впливу соціальної напруженості на розвиток регіонів різного рівня. Пов'язано це з тим, що значне зростання соціальної напруженості призводить до падіння загального рівня розвитку і зниження рівня безпеки регіональної системи, як наслідок це призводить до негативних наслідків на державному рівні. Метою цієї статті є аналіз показників соціально-економічного стану регіональних систем України, а також опис і їх вплив на рівень зміни соціальної напруженості. Такий аналіз необхідний для систематизації розуміння і впливу певних показників соціально-економічного розвитку на соціальну напруженість і аналізу існуючої ситуації. Розгляду показників в графічному вигляді найбільш характерно вказують на наявність дисбалансу в розвитку регіональних систем. Описана взаємозв'язок показників і їх вплив на соціальну напруженість, як і наявність дисбалансу, вказує на необхідність проведення більш глибокого дослідження кожного регіону окремо.

Як зазначає більшість науковців, на території України спостерігається зростання диспропорція соціально-економічному розвитку. Це призводить до не стійкому розвитку, та стає однією із передумов зростання соціальної напруженості. Диспропорція регіонального розвитку відображається великою кількістю показників, та стає перед умовою к значним збиткам як для регіону так і для країни. Вчені [10--11; 20--22] відзначають неефективне управління, яке провокує падіння розвитку регіону й зростання соціальної напруженості. Першим сигналом до цього, є зростання невдоволення населення діями органів влади. У результаті зростання соціальної напруженості в суспільстві, посилюється конфлікт, що ґрунтується на різних світоглядах, зростає число протестів всіх видів. Подібні прояви здатні завдати шкоди економіці. Саме тому, для аналізу причини та наслідків соціальної напруженості потрібно аналізувати показники соціально-економічного розвитку регіональної системи.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питаннями оцінювання стану соціально-економічного розвитку регіональних систем займалися багато дослідникв [1--13].

Проте, недостатньо розкритими є питання вплив показників соціально-економічного розвитку на інших факторів на динаміку змін соціальної напруженості. Часткове вирішення даної проблеми в на рівні компаній та деяких країн світу, але не повною мірою.

Мета статті. Далі розглядаються графіки, на яких представлено значення кожного з по-казників за всіма регіонами на протязі 4 років (2015-2018 роки). Нижче наведено аналіз по-казників. Слід зазначити, що критичний рівень хоча б одного показника призводить до соціальної напруженості і збитків.

Виклад основного матеріалу. Для оцінюванні стану соціально-економічного розвитку регіональних використовуватися систем запропонована Укрстатом. Саме через тісний зв'язок показників соціальної напруженості й соціально-економічного розвитку регіональних систем виникає потреба в:

— розгляді динаміки показників соціально- економічного розвитку регіону;

— перевірці наявності дисбалансу між показниками;

— передумови зростання соціальної напруженості.

Регіональна система -- «це цілісне економі-

є спільною тенденцією для всіх регіонів. Лідерами за обсягом роздрібної торгівлі в аналізованому періоді стабільно є регіони: Харківська, Одеська, Дніпропетровська і Київська області. Усі ці тенденції негативного характеру свідчать про те, що населення з кожним роком живе гірше, а це спричиняє зростання соціальної напруженості, відтоку населення в пошуках більш високих прибутків для задоволення своїх потреб. Наслідками цього стають не тільки до соціальних втрат, але й є загрозою для економіки, яка зазнає колосальних збитків у вигляді відтоку працездатного населення й зниження доходів від продажу внутрішньої продукції.

Наступними розглядається обсяг реалізованої промислової продукції. Закриття одного середнього або великого промислового підприємства призводить до виникнення напруженості на ринку праці. Така подія безумовно відіб'ється на соціальній напруженості та призводить до економічних втрат у вигляді відсутності виплати податків і необхідності виплати співробітникам підприємства допомоги по безробіттю. Доходи промисловості -- це суттєва стаття поповнення скарбниці країни, з якої сплачуються соціальні допомоги та, у першу чергу, зарплата співробітникам цих підприємств. На промисловій сфері спеціалізуються регіони-реципієнти України. Падіння обсягу продукції промисловості призводить до скорочення робочих місць та зубожіння населення.

Слід врахувати досить важливий, аспект, зростання інфляцій зменшилася реальний показник реалізованої продукції промисловості відносно показником укрстату [15].

Відповідно до рис. 2. лідерами за обсягом реалізованої продукції промисловості є Дніпропетровська області.

Наступним показником розглядається капітальні інвестиції. Цей показник є своєрідним індикатором довіри й упевненості інвесторів у позитивному векторі розвитку регіонів. Причинами зменшення інвестицій часто стає те, що оцінка перспектив розвитку соціальні сфери в цих системах показників часто значно нижча, ніж того вимагають інвестори.

Рис.1

Рис.2

напруженість соціальний економічний

Рис. 3

Здебільшого інвесторів цікавить промисловість, тому більша частина інвестицій розподіляється між промисловими регіонами яких входять: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Львівська, Одеська, Полтавська, Харківська області. В той час як в усіх інших регіонах досить низький рівень даного показника, що вказує на наявність не ріномірній розвиток та рівень життя який є причиною соціальної напруженості. На основі аналізу можна сказати про те, що лідерами є регіон, орієнтований на промисловість. Оскільки нестабільна ситуація і наявність соціальної напруженості в регіонах за оцінками інвесторів висока, вони не готові вкладати свої інвестиції в розвиток цих регіонів. Це призводить до зношування обладнання, здорожчання виробництва й до нездатності конкурувати на ринку, що також є суттєвим збитком для економіки країни в цілому.

Сільськогосподарська сфера також потребує капіталів інвестицій. Даний показник наочно показує, чи є загроза продуктової кризи, що спричинить зростання цін на продукти харчування при колишньому рівні прибутків і призведе до зростання соціальної напруженості.

Індекси будівництва і сільського господарства характерно показують, що відбулося різке падіння показників у 2015 році. У деяких регіонах падіння становить більше 50%. Так, рейтинг за індексом сільського господарства в різні роки очолювали різні регіони. У 2015 лідерами за зростанням індексу сільськогосподарської продукції стали Вінниця, Херсонська і Тернопільська області. Лідером з падіння індексу сільськогосподарської продукції в 2015 року належить Луганській області, де падіння індексу становить 64,1%,що обумовлено подіями, які також призвели до зниження показників на території Донецької області на 26%. Дана обставина, безумовно, ще більше погіршила обстановку на названих територіях. Слід зазначити, що вже в 2016 році лідером з індексу сільськогосподарської продукції стає Луганська область (зростання на 19,3%), наступними в рейтингу йдуть Вінницька і Житомирська області. Областями, в яких індекс, знизився стали: Закарпатська і Запорізька області, зниження становило менше 4%. У 2017 році лідери зі зростання індексного показника істотно змінилися, ними стали

Рис.4

Рис.5

Хмельницька, Тернопільська та Львівська об-ласті. 2017 рік також відрізняється і чисельністю регіонів, у яких знизився рівень показника сільського господарства. 11 регіонів зі зниженням показника, з яких антирейтинг очолила зі зниженням на 16,8% Полтавська область. Слід також зазначити, що вже в 2018 рік показник по Полтавській області досягли рівень врожаю в 2016 року. Тенденція, яка спостерігається, відповідає циклічності, але водночас за наявними показниками не можна виокремити регіони-лі- дери, які мають стабільну тенденцію до зростання або падіння. Не слід забувати також про те, що неврожай сільгосппродукції призводить до зростання цін на таку продукцію. Ці події є стимуляторами зростання соціальної напруженості (як серед покупців, так і серед виробників), зростання збитків для країни за рахунок скорочення обсягу експорту продукції й необхідності надати компенсацію для зниження цін на деякі соціальні продукти.

Індекс будівництва, як і інвестиції, найбільш чутливо реагує на те, що відбувається в регіонах і в країні в цілому.

Аналогічно спостерігається відсутність тенденції однозначного зростання або падіння, з якої-небудь з областей. Динаміка індексу будівництва, як і попереднього, має значну тенденцію до падіння по всіх областях в 2015 році. Падіння індексу є наслідком прояву соціальної напруженості в 2013-2014 роках. У 2016 та 2017 роках спостерігатися зростання порівняно з попередніми роками. У різних регіонах спостерігається як зростання, так і падіння при загальному зростанні індексу (значення показника в гривнях). 2018 рік відрізняється тим, що здебільшого зрос-тання індексу спостерігається, тільки в регіонах, де до цього спостерігалося падіння даного індексу. Звідси випливає висновок, що зростання, яке спостерігається упродовж останніх двох років, це лише спроба наздогнати втрачений обсяг вироблених будівельних робіт до рівня 2014 року.

Рис.6

Рис.7

Зниження будівельної активності призводить не тільки до зниження податків, що надходять до державної скарбниці, але й до соціальної напруженості через зростання конкурентності на ринку праці. Тривала відсутність попиту на будівельників на ринку праці призводить до відтоку фахівців в інші країни й регіони, постає аналогічна проблема, як і у разі відтоку населення, через закриття промислових підприємств. Варто відзначити ще один підводний камінь, який формується через виникнення соціальної напруженості й неможливості реалізації будівельних проектів у майбутньому через зменшення кількості фахівців потрібного рівня. Причиною цьому стає зниження обсягу будівництва. Через це виникає криза (напруження) на ринку праці. Фахівці виїжджають в пошуках роботу поза межами як регіону так і держави та не повертаються. Тобто відбувається витік фахівців що вже за декілька років стає кризою на ринку праці для будівельних компаній.

Вантажоперевезення в Україні здебільшого до недавнього часу були транзитними. За рахунок цього держава отримала прибуток у вигляді мита та податків від українських компаній, які були конкурентоспроможними на ринку вантажоперевезень.

На графіку вантажоперевезень за регіонами характерно виділяється Одеська область з огляду на те, що на сьогодні там знаходиться основний порт країни. Усі інші це регіони з високим рівнем вантажоперевезень через які проходять великі транспортні шляхи міжнародного значення. Слід зазначити, що в Україні існує величезний потенціал у сфері транспортування вантажів і поповнення скарбниці за рахунок транзиту, а також додатковий прибуток для країни у вигляді податків і збільшення робочих місць як у сфері вантажоперевезень, так і в інфраструктурі, пов'язаній з нею.

Пасажирські перевезення значно відрізняються від останніх розглянутих показників, оскільки однозначних лідерів назвати не можна. Сама по собі кількість транспортних перевезень часто зростає при зростанні зайнятості населення, зростанні доходів. Людина більше користується транспортними перевезеннями, коли працює (як мінімум двічі на день), а також подорожуючи по країні.

Експорт країни кінцевої продукції є позитивним чинником у розвитку її, на думку дослідників [17-19]. Україна здебільшого є експортером сировини, що, на нашу думку, є позитивним для країни, бо дає можливість постійно отримувати прибуток у вигляді іноземної валюти.

Безумовно, лідерами з експорту є Дніпропетровська область. Наступне (2-е місце) в даному рейтингу посідає Донецька область, навіть попри те, що частина даної території є не підконтрольною Україні. 3-е місце посідає Запорізька область. Слід відзначити, що ці та ще кілька областей на сам пред займаються видобутком вугілля і металургією, деяка частина так само йде за рахунок сільського господарства і промисловості.

Імпорт на відміну від експорту здійснює вимивання валюти.

Спостерігається тісний зв'язок в регіонах України між імпорт та експорт за останні 4 роки ці показники мають спільних регіонів лідерів за обсягом товарів що експортують та імпортують.

Саме тому негативний показник сальдо вказує на те, що в останні роки іноземної валюти в країні меншає. Зниження обсягу іноземної валюти стає однією з причин зростання інфляції, що також призводить до зростання соціальної напруженості.

За результаті проведенного та розглянутого аналізу в статті показників соціально економічного розвитку регіональних систем. Робимо висновок про наявність як не стійкого розвитку регіональних систем та і про наявність диспропорцій в розвитку регіонів. Як було зазначено на початку статті наслідками такого стає зростання соціальної напруженості. Статті були розглянуті наслідки зростання напруженості за кожним із розглянутих показників. Безумовно кожен з них має певний вплив на зростання соціальної напруженості, та підсилюється за умови коли вже таких показників не стійкого росту збільшується, внаслідок зростання соціальної напруженості. Саме тому в подальшому має сенс побудові комплексной моделі з оцінки та аналізу соціальної напруженості з метою її попередження.

Список літератури

1.Донченко Ю.В., Євченко А.В., Железняков С.С. Соціально-економічні аспекти оцінки та регулювання територіальної асиметрії у розвитку адміністративних районів. Питання статистики 2004. № 8. С. 56--61.

2.Клебанова Т.С., Трунова Т.Н. Диференціація регіонів України за рівнем соціально-економічного розвитку. Економіка розвитку. 2009. № 1(49). С. 5-8.

3.Клебанова Т.С., Гур'янова Л.С., Сергієнко Е.А. Моделі диференціації конкурентних позицій регіонів. Конкурентоспроможність: проблеми науки та практики / заг. ред. д.е.н., проф. В.С. Пономаренка, д.е.н., проф. М.О. Кизима, д.е.н., проф. О.М. Тищенка. Харків : ФОП Лібуркіна Л.М.; ВД «ІНЖЕК», 2009. 264 с.

4.Клебанова Т.С, Гур'янова Л.С., Сергієнко Е.А., Гончаренко Г.С. Модель аналізу асиметрії регіонального розвитку. Проблеми економіки. 2012. № 2. С. 27-33.

5.Клебанова Т.С., Іванов В.В., Дубровіна Н.А. Методи прогнозування. Навчальний посібник. Харків : Вид. ХГЕУ, 2002. 372 с.

6.Клебанова Т.С., Трунова Т.Н. Дифференциейація регіонів України за рівнем соціально-економического розвитку. Економікарозвітку. 2009. № 1(49). С. 58.

7.Кононов Д.А. Сценарний аналіз динаміки поведінки соціально-економічних систем. URL: http://www.econ.asu.ru/ old/sborn/finmath2001/pdf/1.pdf (дата звернення: 20.06.2019).

8.Матеріали науково-практичної конференции «Сітуаційні центри: моделі, технології, досвід практичної реалізації». URL: http://www.zdt-magazine.ru/publik/sviaz/2006/julay-06-07-pri.htm (дата звернення: 20.06.2019).

9.Плюта В. Порівняльний багатовимірний аналіз в економетричному моделюванні / пер з польського В.В. Іванова. Москва : Фінанси і статистика, 1989. 172 с.

10.Пономаренко В.С., Клебанова Т.С., Чернова Н.Л. Економічна безпека регіону: аналіз, оцінка, прогнозування : монографія. Харків, 2004. 144 с.

11.Сучасні підходи до моделювання складних соціально-економічних систем / за ред. В.С. Пономаренко, Т.С. Клебанова, Н.А. Кизима. Харків, 2011. 280 с.

12.Сошникова Л.А., Тамашевіч В.Н., Уебе Г., Шефер М. Багатомірний статистичний аналіз в економіці / за ред. проф. В.Н. Тамашевіча. Москва, 1999. 203 с.

13.Ястребова А.С, Никифорова О.В., Чаговець Л.А. Моделювання процесу вирівнювання диспропорцій розвитку регіональних систем з використанням податкових важелів. Проблеми економіки. 2012. № 2. С. 58-62.

Размещено на Allbest.ru