Особливості читацьких практик студентської молоді та їх трансформація в сучасній соціокультурній ситуації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ЧИТАЦЬКИХ ПРАКТИК СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ТА ЇХ ТРАНСФОРМАЦІЯ В СУЧАСНІЙ СОЦІОКУЛЬТУРНІЙ СИТУАЦІЇ

В.А. Гусєв

Анотація

читання студентський молодь соціальний

У статті розглядаються екзистенціально-комунікативні основи читання, характер читацьких уподобань студентської молоді та притаманні названій соціальній групі особливості рецепції художньої літератури. Відзначається, що сформувався відмінний від попереднього тип читача, знайомого з різноманітними віртуальними практиками і готового включати текст до широкого мультимедійного контексту. Взаємозв'язок між автором і читачем одвічний, однак форми його мінливі. Межі художньої літератури та зміст цього поняття формуються в кожну історичну епоху у взаємодії суб'єктивних та об'єктивних факторів: на перетині інтенцій, намірів авторів, з одного боку; сприйняття читачів - з іншого, в рамках існуючих у культурній свідомості суспільства шаблонів, стандартів. Нові інформаційні технології сприяють виникненню нових практик читання і разом з тим обмежують поширення читання художньої літератури як форми культурного відтворення.

Ключові слова: практики читання, масова культура, соціокультурна ситуація, особливості рецепції.

Аннотация

В статье рассматриваются экзистенциально-коммуникативные основы чтения, характер читательских предпочтений студенческой молодежи и присущие данной социальной группе особенности рецепции художественной литературы. Отмечается, что сформировался отличный от предыдущего тип читателя, знакомого с различными виртуальными практиками и готового включать текст к широкому мультимедийного контекста. Взаимосвязь между автором и читателем извечная, однако формы её изменчивы. Границы художественной литературы и содержание этого понятия формируются в каждую историческую эпоху во взаимодействии субъективных и объективных факторов: на пересечении интенций, намерений авторов, с одной стороны; восприятие читателей - с другой, в рамках существующих в культурном сознании общества шаблонов, стандартов. Новые информационные технологии способствуют возникновению новых практик чтения и вместе с тем ограничивают распространение чтения художественной литературы как формы культурного воспроизведения.

Ключевые слова: практики чтения, массовая культура, социокультурная ситуация, особенности рецепции.

Annotation

The article examines the existential and communicative basis of reading, the nature of readers' preferences among student youth and the features of fiction reception by this social group. It is noted that there has been formed a new type of reader that is different from the previous one. This new reader is familiar with various virtual practices and is ready to include the text into a wide multimedia context. The relationship between the author and the reader is eternal, but its forms are variable. The fiction boundaries and the content of this concept are formed in each historical epoch with the interaction of subjective and objective factors. They are formed at the intersection of intentions, intentions of authors, on the one hand, and of readers' perception, on the other hand, within the framework of existing in society's cultural consciousness of some patterns and standards with the help of which the structure and content of specific texts are analyzed. New informational technologies contribute to the emergence of new reading practices and at the same time limit the distribution offiction reading as a form of cultural reproduction.

Key words: reading practices, mass culture, socio-cultural situation, reception peculiarities.

Виклад основного матеріалу

У просторі масової культури література займає скромне місце. На початку ХХІ століття коло читачів суттєво зменшується. Але, оскільки читання завжди було пов'язане з освітою, логічно припустити, що студентська молодь все ще належить і, ймовірно, належатиме до цього кола й надалі, що показали дослідження, проведені дослідницькою групою кафедри зарубіжної літератури Дніпровського національного університету імені О. Гончара («Студент-читач у сучасному культурному та комунікативному просторі», «Особливості сприйняття та використання студентами інтернет-контенту в контексті соціально-освітнього становлення та розвитку особистості»). Сучасні дослідники розділяють читання «...на повсюдно поширену повсякденну практику мас і практику освіченої еліти, яка високо цінує і культивує "серйозне читання" художньої літератури, нон-фікшн і високоякісної преси. Розрив між цими двома типами читання все посилюється» [2, с. 285]. У якій мірі студентство наближується до «освіченої еліти»?

Останнім часом роль читання, особливо в такому його звичному розумінні, як читання класичної літератури і кращих творів сучасних письменників, знижується. Масове читання набуває іншої форми, все більше тяжіючи до тривіальної розважальної літератури, перетворюючись на засіб релаксації та втечі від реальності. Старі механізми створення «людини, що читає» та її кола читання майже втрачені. Традиційні «володарі дум», які впливали на виникнення «читацької моди» (критики, філологи, публіцисти, котрі друкували свої рецензії в журналах і газетах), сьогодні мають зовсім невелику аудиторію кваліфікованих читачів. Масове читання відірване від цього кола знавців і поширюється у відповідності з іншими закономірностями. В основному його формує книжковий ринок, що орієнтується переважно на ту літературу, яка добре продається, і більшість читачів віддають перевагу жанровій літератури невисокого художнього рівня (детективи, любовні романи, фентезі тощо). До класичної літератури і сучасних авторів, твори яких можна прилічити до «серйозної», експериментальної літератури, звертається лише невелика частина «аристократичних» (Р. Барт ) читачів [1]. Таке зниження інтересу до читання - явище міжнародне. Дослідження, що проводилися на рубежі ХХ-ХХІ століть, свідчать про тенденцію перетворення читача на глядача, слухача і користувача Інтернету. На кінець минулого століття вже нікого не дивувало, що масового читача спокушає цікавість детективів - чарівних казок сучасного міста, написаних нехай недбало й наспіх, але доступною мовою, які розповідають про життя і смерть, злочини та кохання нових «принців» та «попелюшок», тобто все те, що складає атрибути комфортного читання. Масова культура відтворюється і через практику читання студентів, що цілком закономірно, оскільки у випуску літературно- художніх видань і за кількістю назв, і за накладами переважають видання масового попиту. Поняття літературної компетенції ґрунтується на тих імпліцитних знаннях, з якими читач і письменник підходять до тексту. Масову й елітарну літературу характеризує не просто якийсь «об'єктивно» різний рівень складності мовних засобів - «висока» література більше покладається на співтворчість читача і може собі дозволити несподіваний мовний вигляд тексту, фрагментарність, ослаблену сюжетність, вона передбачає інший рівень сприйняття.

У масовій літературі, де цінується найбільша відповідність вигаданого світу реальному й чітке виконання оповідних завдань, мовні вольності трактуються як помилки і недбалості. Це характерне і для перекладів, до яких часто звертаються студенти. Це, скажімо, романи Жаклін Мітчард «Фатальний круїз» (2008) (перекладач О. Борова) або Джона Джексона Міллера «Зіркові війни Кенобі» (2015) (перекладач навіть не вказаний). Цим романам притаманний пригодницький сюжет, буденна, стерта мова та беззмістовні загальні місця, що і є нормою для літератури широкого попиту. До такого роду літератури можна віднести і такі твори, як «Спіймати велику рибу» Д. Лінча, «Той, що читає по тілах» А. Гаррідо, «Жахи Лелеки Марабу» І. Велша, «Трилогія Бейна» Д. Карпишина, останні романи К. Вільмонт тощо. Яка ж книга привертає увагу найширшого кола читаючої публіки? С. Філоненко визначає «концепт “читабельності”» таким чином: «Окрім смислової доступності, зрозумілості, стилістичної вправності, він включає в себе оцінку сюжетної динаміки, композиційну майстерність, вміння захопити читача, створити яскраві і життєподібні характери. Загалом, цей концепт відповідає вимогам комфортного читання, спрямованого на рекреативні завдання: “читабельна” книга, у першу чергу повинна відволікти читача від реальності,занурити його у світ фантазії, втішити й розважити. Можна сказати, що “читабельність” як ознака форми масової літератури зумовлена її функціональною своєрідністю» [4, с. 72]. Мабуть, тому популярний у студентів-читачів жанр фентезі, що переносить читача у світ уявної реальності. Розчарування в «літературній реальності» викликало до життя псевдоісторичну утопію. Проте студент-читач звертається не тільки до жанрів science-fiction, але й до жанрів літератури non-fiction, яка стає все більш популярною. Взагалі коло читання сучасного студента вельми різноманітний. Він звертається як до літератури високої, так і масової. Одним до вподоби Дж. Барнс, Дж. Фаулз і Х. Муракамі, а хтось у захваті від Дж. Роулінг, П. Коельо або ж Р. Желязни.

Можна виділити наступні ознаки елітарності/масовості в сучасній літературі. По-перше, для сучасної елітарної літератури характерна «жанрова гра» - жанрове винахідництво, гібридизація жанрів, активне використання форматів і мовного вигляду нехудожніх текстів, у той час як твір масової літератури маркований як художній та прагне максимально відповідати своїй жанровій характеристиці, щоб завжди відповідати читацькому очікуванню. В масовій літературі цінується перш за все сюжетність і не допускається ані розмивання сюжетної лінії засобами ліризації, ані уповільнення сюжетної динаміки в результаті збільшення частки композиційних блоків, які описують будь-що (такі як портрет, пейзаж, інтер'єр тощо). «Підбиваючи підсумки, можемо сказати, що поняття “високої” та “масової” літератур можуть отримувати різне змістове наповнення залежно від конкретних історичних умов, панівних теорій і поглядів наукової спільноти, мети дослідження та преференцій конкретного дослідника» [3, c. 55]. Завдяки налагодженому конвеєрному виробництву масової літератури принцип клішованості, належність до певної «оповідної формули» (Дж. Кавелті) проявляється на всіх її формально-змістовних рівнях: ім'я або псевдонім автора, назва, обкладинка є первинними сигналами приналежності книги до певного жанрово-тематичного простору. Цей сигнал має бути зрозумілим найширшому колу читачів.

Як відомо, процес культурного відтворення за допомогою вищої освіти має розширений характер. За допомогою дозвільного читання відтворюється перш за все і «вічні цінності», які уособлює українська, російська і зарубіжна класична література. Разом з тим відтворюється і масова культура через практики читання студентів, що цілком закономірно, оскільки у випуску літературно-художніх видань і за кількістю назв, і за накладами переважають видання масового попиту. Проте ми розуміємо, що залишаються виявленими ряд факторів, що обмежують поширення читання як практик культурного відтворення. І в цьому випадку наявність домашнього комп'ютера, його використання в різних цілях, в тому числі і для виходу в Інтернет, не є умовами, які обмежують читання. Можливо, є інші умови з названого ряду. За даними нашого дослідження, читацькі інтереси обумовлені спеціальністю, якою оволодіває студент. Їх обумовленість спеціальністю виражена в перевазі студентів технічної спеціалізації фантастики, фентезі та класичної літератури; студентів гуманітаріїв - класичної літератури, історичних романів, детективів.

Поширення нових інформаційних технологій формує й нову практику читання. Проте взаємозв'язок між названими явищами виявився більш складним. Комп'ютери використовуються студентами переважно в навчальних цілях, для виходу в Інтернет та комп'ютерних ігор. При цьому дозвільне читання уходить на другий план. До людини, що годинами сидить в Інтернеті, ставлення в сучасному суспільстві неоднозначне, але практики «сидіння в Інтернеті» вельми поширені, причому п'ята частина опитаних студентів проводить щодня в Мережі більше чотирьох годин. Найбільша частка негативних оцінок такої людини пов'язана з «марною тратою часу», позитивних - з характеристикою «сучасна людина». І цей факт представляється досить важливим: для сучасної молодої людини «старомодність» читання може бути серйозною і не до кінця усвідомленою перешкодою. Адже одна з основних цілей читання - пізнання, хоча якщо «пізнання» розуміти в широкому сенсі, то літературно-художні твори, безумовно, допомагають пізнати життя. Інтернет не заміщає читання, але все ж кількість читачів книг, газет, журналів, безсумнівно, скоротилося зі зростом кількості користувачів Мережі.

«Втрата» читачів відбувається і у групі фахівців з вищою освітою (точніше, майбутніх фахівців). До цих пір вважалося, що зменшення читацької аудиторії відбувається за рахунок масового читача. З іншого боку, порівняльний аналіз даних досліджень свідчать про те, що серед студентів зменшується частка читачів класичної літератури. Досвід зарубіжних країн (Великобританія, Франція, Німеччина, США та ін.), що вступили в етап «падіння інтересу до читання» раніше і прийняли низку державних програм з підтримки читання, свідчить про позитивні результати реалізації цих програм. Цілком очевидно, що необхідні заходи з підтримки читання в Україні, й виші в ряду освітніх установ вимагають не меншої уваги, ніж загальноосвітні школи. Ґрунтуючись на даних дослідження, вважаємо, що в діяльності з підтримки читання в рамках конкретного вузу необхідно спиратися на студентські ради. За їх допомогою можна розвивати такі відомі форми популяризації книги, як «читацькі групи» (організація регулярних зустрічей членів групи для обговорення прочитаних книг) або ж акції «обміняємося книгою» (Swapa Book) (учасник акції приносить книгу, яку вже прочитав, і готовий поділитися нею з кимось ще, а натомість отримати іншу). Крім того, необхідне використання сучасних технологій, створення студентських сайтів, відкриття спеціалізованих форумів, спрямованих на підтримку читання та стимулювання інтересу до книги. Другий напрямок діяльності з підтримки читання має бути пов'язаний з формуванням культури читання, розумінням прочитаного. Більшість заходів, спрямованих на підтримання навичок читання, так чи інакше пов'язані з бібліотекою. Однак для сучасної соціокультурної ситуації характерна втрата провідної культурної ролі масової бібліотеки (як, втім, і університетської) у зв'язку з прогресуючим зменшенням фінансів, відставанням у комплектуванні книжкових і журнальних фондів, а також, що Інтернет надає можливість, навіть не встаючи з дивану, знайомитися з новими виданнями. Тому перспективним є і використання нових електронних технологій в просуванні читання - електронні путівники по літературі, інтернет-сайти («Бібліогіди»), читацькі інтернет- конкурси та дискусійні клуби, що можуть сприяти поширенню інформування про нові видання.

Як вірно відзначив М. Хренов, масовизація «художніх процесів ХХ століття проявилася в зміні установок по відношенню до засобів комунікації - друкованим та візуальним» [5, с. 388]. На початку нинішнього століття в культурі відбуваються помітні зрушення, пов'язані зі розвитком засобів масової комунікації, який сприяв зниженню соціального статусу літератури і трансформації читача у глядача. Сьогодні формується відмінний від попереднього тип читача, знайомий з різноманітними віртуальними практиками і готовий включати текст до широкого мультимедійного контексту. Взаємозв'язок між автором і читачем одвічний, однак форми його мінливі. Межі художньої літератури та зміст цього поняття по-новому формуються в кожну історичну епоху у взаємодії суб'єктивних та об'єктивних факторів: на перетині інтенцій, намірів авторів, з одного боку, сприйняття читачів - з іншого, в рамках існуючих у культурній свідомості суспільства шаблонів і певних стандартів. Ми сподіваємося, що студентство, незважаючи на кардинальні соціокультурні трансформації, утвердження й розвиток нових способів комунікації, збереже приналежність до елітарного «класу читачів», що складає меншість у сучасному суспільстві.

Бібліографічні посилання

1. Барт Р. Удовольствие от текста / Р. Барт // Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика. М.: Прогресс, 1989. С. 462-518.

2. Грисволд В. Чтение и класс читателей в XXI веке / Венди Грисволд, Терри Мак- Дониел, Натан Райт // Новое литературное обозрение. №102 (2010). С. 271-287.

3. Таранова А. «Велике нечитоме» і академічний канон: проникнення масової літератури до парадигми літературознавства / А. Таранова // Слово і час. 2008. № 11. С. 5056.

4. Філоненко С.О. Масова література в Україні: дискурс / гендер / жанр: монографія / Софія Філоненко. Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ, 2011. 432 с.

5. Хренов Н.А. Публика в истории культуры. Феномен публики в ракурсе психологии масс / Н.А. Хренов. М.: Аграф, 2007. 496 с.

Размещено на Allbest.ru