Фендом як соціальна машина: можливості та тупики (пост)радянського фендому

Проведення конвенту в міському просто- рі має можливість переводити дії та практики, характерні (та сприйнятні) для фендому, в площину відкритості для контактів з «не- заангажованими» (як із публікою - яка є необхідним елементом та «кров'ю» проведення конвентів, так і з владою та медіа-ресурсами - взаємодія з якими стає взаємовигідною для всіх сторін як в сенсі паблісіті, так і в подальшому сприйнятті конвентів як елементів символічного міського простору [26]).

Таким чином, якщо ми говоримо про розвиток фендому на пострадянському просторі, то можемо фіксувати принаймні дві базові (й різ- носпрямовані) тенденції, взаємодія та боротьба яких створюють ландшафт існування фендому. По-перше, це проблема герметичності фендому, його «геттоїзації», де внутрішня самодостатність форм активності його діячів та рекурсивність культурного продукту будують бар'єри для повнокровного розвитку. По-друге ж, є і протилежна тенденція - фендом з готовністю (хоча і з надмірними зусиллями) переходить до «відкритих» форм взаємодії поля популярної культури із суспільством. Диверсифікація, ускладнення його структурних одиниць, збільшення кількості подій, пов'язаних із життям фендому, зростання кількості інтегрованих членів - як і зростання якості взаємодії із соціальним середовищем дають право говорити про можливості подальшого розвитку фендому як елементу суспільства.

Бібліографічні посилання

1. Ashley M. Science Fiction Magazines: The Crucibles of Change. A Companion to Science Fiction. - Edit. by David Seed. Oxford 2005. p. 60-76.

2. Knight D. The Futurians. New York, 1977. 276 p.

3. Nowakowski A. Fanzin SF: artysci - wydawcy - fandom, Poznan 2017.

4. Барт Р. Миф сегодня. Барт Р. Мифологии. Москва, 2008. С. 265-323.

5. Борисов В. Миры братьев Стругацких: Энциклопедия. Т. 1 (А - Л), Москва, Санкт-Петербург 1999. 544 c.

6. Борисов В. Миры братьев Стругацких: Энциклопедия. Т. 2 (М- Я), Москва, Санкт-Петербург 1999.

7. 560 c.

8. Брандис Е., Дмитриевский В. Фантасты пишут для всех! Неизвестные Стругацкие. Письма. Рабочие дневники. 1963 - 1966. Москва, 2009. С. 465-467.

9. Володихин Д. Интеллектуальная фантастика. Москва, 2007.

10. Володихин Д. Поклонение культуре: Статьи о братьях Стругацких. Севастополь, 2014.

11. Гаррисон Г. Неукротимая планета / пер. с англ. Л.Жданова. Вокруг света. № 5. № 9.

12. Завгородний Б. Воспоминания о Борисе Штерне. F-хобби. №. 1(7). 2002. С. 45

13. Записка Отдела пропаганды ЦК КПСС «О серьезных недостатках в деятельности клубов любителей фантастики». Знание - сила. 1993. № 7. С. 102-103.

14. Ивашников К. Клубы любителей фантастики: опыт диалога с властью (1985-1991). Новый исторический вестник. № 16. 2007. С. 272-286.

15. Легеза С. Конвент як «місце»: фендом у просторі міста. Нові нерівності - нові конфлікти: шляхи подолання. Харків, 2017. С. 291-292.

16. Логинов Ст. Страж Перевала. Техника - молодежи. № 3-4. 1988.

17. Материалы Всероссийского совещания по научно-фантастической и приключенческой литературе. О фантастике и приключениях. Ленинград, 1960. С. 241-327.

18. Переслегин С. Бриллиантовые дороги. Переслегин С. Возвращение к звездам: фантастика и эвология. Москва, Санкт-Петербург, 2010. С. 89-134.

19. Самутина Н. Великие читательницы: фанфикшн как форма литературного опыта. Социологическое обозрение. 2013. Т.12. №3. С. 137-194.

20. Стругацкие. Материалы к исследованию: письма, рабочие дневники. 1972-1977 гг. Волгоград, 2012.

21. Стужук О. Художня фантастика як теоретична проблема. Слов'янська фантастика. Київ, 2012. С. 52-63

22. Суэнвик М. Постмодернизм в фантастике: руководство для пользователя / пер. с английского: А.Чертков. Суэнвик М. Вакуумные цветы. Москва, Санкт-Петербург, 1997. С. 433-572.

23. Толкиен Дж.Р.Р. Хранители / пер. с англ. А.Кистяковского и В.Муравьева. Москва, 1982.

24. Харитонов Е. Фантастический печатный самиздат 1966-2006. СССР. СНГ. Россия (энциклопедия/ справочник). Москва, 2015.

25. Язневич В. Станислав Лем. Минск, 2014. 448 c.

Анотація

Розглянуті ключові особливості та вектори розвитку фендома - неформальних об'єднань користувачів популярної культури. Проаналізовані особливості змін фендома в умовах соціополітичних та культурних змін останніх десятиліть. Зокрема, зафіксовані базові зміни у функціонуванні фендома на пострадянському просторі в умовах розвитку системи інтернет-комунікацій.

Ключові слова: фендом, популярна культура, соціальні групи, інтернет-співтовариства.

In the USSR, fandom emerged in the middle of the 1960s as a Fantastic Fiction Club. In the beginning, the fandom was literature-centric and separated. The situation had been changing since 1981 when the first fantastic fiction convention “Aelita” was held.

Holding the conventions promoted the common practices' transformations; that was how the fandom was created. From the early 1980s in the USSR, Fantastic Fiction Club became a holistic system. In 1983-84, an attempt to establish the United Fantastic Fiction Club “Velyke Kiltse” (The Great Ring) was the formal confirmation of the above-mentioned process. The purpose of the United Fantastic Fiction Club was to coordinate the activities of the smaller clubs in the USSR.

At the same time, formal and informal practices emerged within Fantastic Fiction Clubs. First of all, it was the appearance offandom literary awards (for instance, “Aelita”). However, the main flaw of such prizes was that people were awarded not only for the significant works but “for services” as well. For example, the winners of the first “Aelita” award in 1981, became the Strugatsky brothers (for the story “Beetle in the Anthill”) and O. Kazantsev, as a “fantastic fiction patriarch”. In addition, there were tensions between Kazantsev and the Strugatsky brothers.

The informal and dangerous, considering the informational monopoly of the Soviet government, fandom activities, were the publication of fanzines and the amateur translation (samizdat) of the Western authors, whose books could not be published officially.

The latter activities resulted in the overreaction of the Party: during 1984-1986, the Komsomol and parties attempted to control the fandom.

The third period of the Soviet and post-Soviet fandom's development started in the late 1980s when the ideological control weakened. Diversification of the fandom became its major characteristic since various groups focused on various practices emerged. First of all, it was the LARP movement and its first even “The Hobbits ' Games”, which was both a role-play based on Jr. R. R. Tolkien's novels and a convention, held in 1990.

Until the 1990s, the fans had not communicated actively. However, it changed when the fandom gained access to the Internet. The fandom's virtualization resulted in: 1) increasing number of contacts of the particular fan and making it easier to join the fandom; 2) further diversification of the fandom, when the one becomes a member of several groups; 3)further transformations of the conventions and literature-centrism's reduction; 4) emergence of “info-hubs”, which specialized in the popular culture issues; 5) simplified establishing of the reference groups, which are the “non-academic critics”; 6) formation of the interpretational fantastic fiction canon.

In addition, communication between “the author” and “the reader” changed as well. The main tendencies were: 1) reduction of the distance between the reader and the author, profanization of the author; 2) facilitation of the fan's transfer on the author's position (with the help of both seminars and the possibility to publish literary works on the Internet, without official publishers).

The main obstacle for the fandom's existence is its “ghettoization”, which means its transformation into a self-sufficient social machine in the cultural production and consumption space. Furthermore, the other problems are popular culture's recursiveness, authors and fans ' breaking with the “big culture”, and facilitation of creation and utilization of the ideological constructs, which later integrate into the system of social practices.

The positive tendency is an attempt to transform the fandom from a closed social group into the social landscape's element. The conventions' transition into the urban space, which is a novation for the Soviet culture, illustrates this tendency perfectly.

Therefore, there are two tendencies, which create the current fandom's landscape in the post-Soviet space. Firstly, it is the issue of impermeability and “ghettoization” of the fandom. Self-sufficiency of the fandom members 'forms of activity and the cultural product's recursiveness create barriers for holistic development. Secondly, the fandom attempts to reach the “open” forms of communication between culture and society. Diversification, a complication of the structure units, an increasing number of events related to the fandom's functioning, growing number of members, and rising quality of the communication with social reality allow the author of the paper to discuss the trajectories of the fandom's further development as an element of society.

Key words: fandom, popular culture, social group, internet community

Рассмотрены ключевые особенности и векторы развития фендома - неформальных объединений потребителей популярной культуры. Проанализированы особенности изменений фендома в условиях социополитических и культурных подвижек последних десятилетий. В частности, зафиксированы базовые изменения в функционировании фендома на постсоветском пространстве в условиях развития системы интернет-коммуникаций.

Ключевые слова: фендом, популярная культура, социальные группы, интернет-сообщества.

Размещено на Allbest.ru