Британські традиційні цінності на сайті "The Guardian"

Постановка проблеми. Визначення традиційних цінностей є важливим етапом у функціонуванні кожного суспільства. Для Великобританії повага до традиційних британських цінностей (British Values) - засадничий принцип політичного, соціального та економічного життя. Базові цінності - верховенство права, повага і толерантність, індивідуальна свобода - походять з Великої хартії вольностей (Magna Carta, 1215 р.), сьогодні їх доповнюють, на думку провідної якісної газети The Daily Telegraph: демократія, плюралізм, особиста свобода, приватна власність, сім'я та громадянське суспільство, англосфера, британський характер (The Telegraph. 27 Jul 2005). Чуттєві до політичних змін, у сучасному суспільному дискурсі British Values набувають нових вимірів та критичних рефлексій (наприклад, контр-терористична стратегія уряду Prevent Srategy, 2011 [1]). Зміни у міграційній політиці, криза ліберальних цінностей, а особливо політика мультикультуралізму серйозно підірвали підтримку цих цінностей як британським суспільством, так і англійськими ЗМІ. Дослідження щоденної якісної преси в аспекті відтворення концептів британської ідентичності допомагає визначити роль ЗМІ у формуванні основ національного самоусвідомлення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Традиція соціологічних вимірів політичних та соціальних уподобань британців - доволі давня. Так соціологічними дослідженнями була встановлена кореляція між високим рівнем доходів, наявністю вищої освіти та лібертаріанськими цінностями; агностики були більш ліберальні, протестанти тяжіли до авторитарних цінностей, прогностичний потенціал британського електорату бачився передбачуваним [2, р. 27]. Разом, з тим, про певну кризу британських цінностей почали говорити під час оцінок наслідків мультикультуралізму й іммігрантської політики влади, що серйозно змінила попередній консенсус щодо можливостей спільної культури [3]. Ускладненість цієї проблеми вчені вбачали у наслідках трансформацій постколоніального світу і зміні дефініцій у визначенні Britishness [4]. Міграційні процеси особливо болісно сприймалися у висвітленні англійською пресою, де інколи виважене осмислення складних політичних процесів підмінялося легким і зрозумілим тавруванням «винних», як-от неодноразово цитована стаття А. Millar From Magna Carta to Sharia Law - Britain's Decline (The Brussels Journal, 15 September 2008). У 2006 р. Національний інститут соціальних досліджень Великобританії проаналізував результати загальнонаціонального опитування щодо громадянських свобод, політичних, соціальних, гендерних цінностей. Показовим було опитування Who Do We Think We Are? the Decline of Traditional Social Identities [5], в якому представлені зміни у традиційних соціальних ідентичностях, основаних на релігії, політиці, класовому розподілі та Britishness. Карколомним у руйнуванні стереотипів традиційних цінностей для Британії став Брекзіт та довготриваюча криза політичного істеблішменту. «Ми у 15 хвилинах від півночі», - так песимістично завершили своє дослідження щодо наслідків кризи в країні S. Virdee та McGeever [6]. Серед базових причин і вчені, і преса називають тотальний популізм і зміни векторів глобального світу [7]. Усі ці проблеми знаходять вираження на сторінках британських видань, як якісних, так і масових.

Мета статті - на основі аналізу сайту газети The Guardian (www.theguardian.com) за період січень-квітень 2019 р. представити інформаційне наповнення базових концептів British Values.

Методологія дослідження. Загальнонауковий метод опису використано при представленні тематичних складових традиційних ціннісних ідентифікаторів на матеріалі сайту газети. Аналіз вибірки публікацій (закцентовано увагу на найбільш обговорюваних статтях The Guardian) за окремими темами узагальнено методом синтезу до певних висновків щодо кожної представленої характеристики.

Результати й обговорення

У сучасному світі проблема міжкультурних комунікацій актуалізує проблему визначення традиційних цінностей. M. Haller відносить британську ідентичність до національно- державного типу. Вона проявляється через ідейно-концептуальні цінності: національно- політичні тексти, культурні цінності тощо [8].

Для дослідження ми взяли за основу базові політичні та культурні цінності. Серед них ми виділили чотири категорії: ставлення до політичних лідерів, поняття єдності держави, сімейні цінності, загальнолюдські чесноти.

Політичні лідери

Для відображення свого світогляду британці полюбляють використовувати слово Britishness. Воно є мірилом якості нації, що виокремлює її серед інших. M. Haller зауважував, що перший елемент процесу національної самоідентифікації - це судження: «Я - громадянинин Великобританії і поважаю її політичні інститути і закони» [8]. Британці пишаються своєю країною та вважають, що стійке положення країни на світовій арені - повністю заслуга Britishness, одним з символів якого виступає політичний істеблішмент.

Для Великобританії політичні лідери є символом змін, готовності проводити реформи, захищати права громадян (цит. за: [3]). Прикладом цього слугує популярність жінок-політиків (М. Тетчер, Т. Мей). Тереза Мей постійно з'являється на сторінках інтернет-порталу The Guardian. Дійсно, популярність політика відіграє важливу роль під час кардинальних змін у державі. Але популярність Терези Мей отримала інше забарвлення. Медіа формує негативний образ прем'єр-міністра. У статтях звертається увага на неспроможність керуючої верхівки домовитися про умови процесу виходу Великобританії з ЄС («Democracy is overrated - let the Queen sort out Brexit», 09.04.2019) та раз і назавжди вирішити питання Брекзіту («Ministers try to force May's hand over Brexit as cabinet rift widens», 31.03.2019; «Wednesday briefing: EU tears up May's plan for short Brexit delay», 10.04.2019). Тереза Мей перестає бути символом Britishness, бо медійний простір подає образ політика, який не символізує сталі британські якості: здатність на вольові рішення, беззастережна підтримка єдності країни, вміння об'єднати різні політичні сили.

Brexit як загроза традиційним цінностям

Питання виходу Великобританії зі складу Європейського союзу впливає не тільки на ставлення до влади. Для кожного британця його країна - самостійна, незалежна, суверенна. Королівство складається з декількох територіальних одиниць - Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії. Етнічне розмежування не представляє великої проблеми для країни. За твердженням М. Халлера, процес самоідентифікації щодо етносу формується твердженням: «Я народився і живу в Великобританії як більшість моїх співвітчизників».

Але питання Брекзіту актуалізувало проблему єдності держави. По-перше, ставиться під сумнів спроможність влади самостійно приймати рішення без огляду на світове співтовариство. По-друге, британці починають хвилюватися щодо наслідків виходу з Європейського союзу. По- третє, Великобританія може втратити свої території. Ці наслідки висвітлює The Guardian.

Брекзіт спровокував не тільки протистояння в парламенті, але й розбрат у країні. The Guardian повідомляє, що тисячі британських компаній готуються до негативних наслідків референдуму та переносять фінансові операції закордон («UK firms plan mass exodus if May allows no-deal Brexit», 26.01.2019), на 30 % збільшилась кількість заявок на ірландські паспорти - британці намагаються отримати громадянство Республіки Ірландія аби й надалі користуватися пільгами та перевагами членства ЄС («A chance to redefine myself': the Britons fleeing Brexit by becoming Irish», 7.04.2019). The Guardian вказує на можливість приєднання Північної Ірландії до Республіки Ірландія («No-deal Brexit 'would require direct rule in Northern Ireland» (26.03.2019), що фактично буде свідчити про розпад Великобританії.

Толерантність

Аналіз статей видання показав, що тема Брекзіту торкнулася не тільки проблеми єдності в країні, а й традиційного для кожного британця права на свободу переконань та думок. Відтепер британці вчяться проявляти толерантність до співгромадян, навіть якщо їх думки щодо майбутнього країни не співпали («The UK has always prided itself on its tolerance. What have we become?», 19.12.2018). Задля уникнення однозначності думок, подаються цитати з листів дописувачів сайту. З них зрозуміло, що вихід з ЄС змінює долі й думки, впливає на вчинки кожного. Панорамний показ повсякденних сторіз прямою мовою учасників - вдалий прийом переконання. Дійсно, бути толерантним до світу - легко, співіснувати з тими, хто, з вашої точки зору, зробив хибний вибір - занадто складно. The Guardian показує гостру актуальність традиційної британської цінності - право на власний простір для думок та дій. цінність газета толерантність політичний

Різні виміри толерантності презентовано у статтях про виховання та освіту. Звертається увага на необхідність прищеплення даної якості як у родинному колі, так і через шкільні уроки («Schools must promote respect and tolerance», 6.03.2019). Необхідність формування навичок толерантності підкреслюється через історії реальних людей («We must teach tolerance, says Stephen Lawrence's mother», 22.04.2019).

На сайті представлено декілька прикладів прояву нетолерантності. Найяскравіший з них - гомофобія. The Guardian толерантне до ЛГБТ-спільнот; відповідно до Закону про рівність, суспільство повинно вчитися поважати певні відмінності між людьми. Видання звертається до теми сексуальної освіти у школі («The culture war over 'LGBT lessons' is based on distortion. Here are the facts» (12.04.2019), медіаресурс публікує архівні матеріали та згадує історію ЛГБТ- спільнот. Стаття «Moments from LGBT history: London Metropolitan Archives» (20.02.2019) - маніфест, новий крок у сприйнятті ЛГБТ-спільноти як частини здорового суспільства.

Сімейні цінності

The Guardian виділяє декілька проблемних питань життя британських родин. Серед них - виховання дітей у неповних сім'ях («WLTM other lonely mothers - could a friendship app transform the lives of single parents?», 30.04.2019; «How we live together: the teenager and her dad»,

27.04.2019) . У цих статтях піднімається проблема самотності та відчаю батьків-одинаків, ускладненості спілкування між батьками та дітьми. Цікаво, що проблемні питання висвітлюються через історії реальних людей аби показати, що проблеми сім'ї - це проблеми суспільства. У The Guardian можна прочитати статті не тільки для батьків, але й для підлітків («How to be best friends for ever: don't cancel, fight like siblings and make new memories»,

27.04.2019) , звертається увага на повсякденні проблеми сім'ї, наприклад, недостатній соціальний захист («Not enough babies? Not enough state support for families», 13.04.2019). Прояв традиційного Britishness видно у статті «20 of the best Easter days out for families» (9.04.2019), де релігійне свято стає сімейним, приводом зібратися усією родиною, можливістю налагодити стосунки із дітьми («How going camping saved my sanity - and made me a better father», На сайті The Guardian сімейні теми представлені рубрикою Family. Отже, тема сім'ї та сімейних цінностей активно транслюється через медіаресурси, а сприйняття британцями сімейних цінностей як базових залишилося незмінним.

Висновки