Класифікація соціальних чинників: характеристики, показникита критерії оцінки їх впливу на архітектуру житлового середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класифікація соціальних чинників: характеристики, показникита критерії оцінки їх впливу на архітектуру житлового середовища

Дана робота є частиною серії наукових статей з дослідження впливу соціальних характеристик людини на житлове середовище. В попередніх дослідженнях сформовано категорійно-понятійний апарат, визначено стан дослідженості та проблематика дослідження соціальних характеристик людини, що впливають на формування житлового середовища. В даній статті проведена спроба класифікувати, охарактеризувати та виділити систему показників соціальної стратифікації людини, що мають безпосередній вплив на формування житлового середовища. На основі сформованих підходів до вивчення категорій «духовне», «ментальне», «соціальне» та моделі «людина-середовище-діяльність» М.М. Дьоміна сформована структурна модель ідентичності людини, що дозволила класифікувати чинники впливу на житлове середовище провести класифікацію характеристик, параметрів та показників, що мають вплив на формування архітектури житлового середовища. Проблематика даного дослідження сформувала джерельну базу міждисциплінарного підходу з аналізу праць в галузі психології, соціології, релігієзнавства, культурології, економіки тощо. На другому етапі дослідження критерії сформовано критерії оцінки впливу цих параметрів та показників в контексті житлового середовища людини.

Гуманістичні теорії кінця ХХ -- поч. ХХІ ст. ставлять людину з її проблемами в центр всіх процесів, що відбуваються навколо неї. Зміна світосприйняття та тенденції глобалізації мають безпосередній вплив на архітектуру. На кількісні та якісні характеристики житлової архітектури впливає ціла множина чинників, серед яких вирішальне місце посідають саме соціальні. В науковій літературі соціальна характеристика людини розглядається переважно через призму трудових ресурсів, що враховують лише кількісні показники людської діяльності, відкидаючи на другий план духовний аспект, ментальність, традиції тощо, категорії, що мають вирішальне значення для вибору та облаштування житлового середовища.

В попередніх наукових дослідженнях ми сформували категорійно-понятійний апарат терміну соціоментальності, соціальних ознак класифікації людини та їх вплив на архітектуру житла [1, с. 175--188]. Отримані результати вказують на потребу більш грунтовного дослідження всіх чинників, а також виділення показників та характеристик, що впливають на формування житла та житлової політики. В науковій літературі точаться дискусії щодо термінологічної визначеності меж соціального, культурного та ментального прояву людської діяльності. Актуальність дослідження формується з потреби провести розширену класифікацію соціальних характеристик людини, що відображатиме не тільки соціальну складову трудової діяльності, але і духовно-ментальний та культурний пласт життя людини.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Загальнотеоретичні аспекти формування житлового середовища знайшли своє відображення в наукових працях В.А. Абизова, Л.Г. Бачинської, М.М. Дьомін [2, с. 56--82], М.М. Габрель [3, с. 155--230], Л.М. Ковальського, К.В. Кияненко [4], В.А. Ніколаєнко, О.С. Слєпцова [5], Ю.Г. Репіна, М.І. Тосунова, В.Г. Штолько, Г.Д. Яблонської та інших представників української архітектурно-містобудівної науки.

Диференціацію житлового середовища відповідно до соціально-економічних стандартів життя проводили І.П. Гнесь, Г.О. Гнат [6], Г.В. Літошенко, Т.М. Заславець, Ю.О. Хараборська та ін. Проблеми формування спеціалізованого житла вивчали Л.М. Бармашина, І.О. Данчак, Х.Ю. Калмет, В.В. Куцевич, Б.Л. Крундишев, С.М. Лінда, Ю.В. Третяк та ін.

Питання адресного проектування у відповідності до потреб людини вивчали К. Александер [7], О. Гелла, Р. Ерскін, О.О. Костюк, Л. Кроль, І. Фрідман та ін. Дослідження поведінки людини в архітектурному середовищі проводили Дж. Джейкобс [8, с. 205-216], Я. Гейл [9], В.Л. Глазичев, А.В. Крашенінніков, К. Лінч, Л. Коган, А.М. Рудницький В.О. Тімохін, Н.М. Шебек та ін. На вагомість урахування соціально-демографічних аспектів у проектуванні житлового середовища вказували К.К. Карташова [10] та Б.Р. Рубаненко, а на необхідності урахування національних особливостей в житловому будівництві наголошували Ш.Д. Аскаров, В.І. Єжов, Р.Г. Аракелян. Врахування когнітивних особливостей людини та їх вплив на житло досліджували К.К. Хачатрянц та З.М. Яргіна.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблематики. Соціально орієнтований підхід є відображенням гуманістичних теорій, сучасної науки. Проте, нормативна база України регламентує загальну вимоги до проектування житла, у відповідності до ергономічних та санітарно-гігієнічних вимог. Особливості ар-хітектурно-планувальної організації житлово¬го середовища у відповідності до потреб різних груп населення залишаються невизначеними. Теоретичні основи соціально-орієнтованої архі¬тектури житла лише починають формуватись в світовій та вітчизняній архітектурно-місто¬будівній сфері. Попри наукову зацікавленість питаннями впливу соціальних аспектів життя людини на житлове середовище, залишаються невизначеними вплив духовної, ментальної, культурних особливостей життя людини на ар¬хітектуру житла.

Мета статті: класифікувати соціальні чин¬ники, сформувати систему характеристик, по¬казників та критеріїв їх впливу на архітектуру житлового середовища. Об'єкт дослідження -- соціальні чинники життя людини. Предметом дослідження вплив соціальних характеристик людини в архітектурі житла. У відповідності до мети даної роботи сформовано завдання дослід¬ження:

-- розробити структурну модель та класифіку-вати соціальні чинники;

-- встановити систему характеристик та показ-ників оцінки їх стану;

-- визначити критерії оцінки їх впливу на житлове середовище.

Виклад основного матеріалу.

1. Формування структурної моделі макро- чинників впливу на архітектуру житлового середовища

Людські потреби є основою формування су-часного житлового середовища. Постійно зрос-тають вимоги до кількісних та якісних показни¬ків якості міста. Аналіз джерельної бази різних дисциплін вказує існування цілої низки теорій, де людина розглядається, як трудовий ресурс [2, с. 92-96]. Науково доведено, що людина містить множину соціальних, духовних та ма¬теріально орієнтованих характеристик, які со¬ціологія та культурологія опираючись на сфор¬мований категорійно-понятійний апарат не розглядає цілісно.

Для виділення всього спектру чинників, що мають вплив на житлове середовище, проведено аналіз існуючих наукових моделей формування житлового та містобудівного простору. М.М. Дьо-мін [2] Thi Thu Thuy Vo та ряд інших науковців [11] пропонують розглядати архітектурне серед-овище, як тріаду компонентів «людина-середови- ще-діяльність», що представлена, поєднанням кругів Ейлера з 3 подвійними та 1 потрійним зв'язками. Дана модель видається дієвою в кон-тексті подальшої соціальної стратифікації люди¬ни та міждисциплінарного підходу який необхід¬но використати (рис. 1).

Аналізуючи дану модель, як систему макро- чинників впливу на архітектуру житлового се-редовища сформовані наступні категорії:

-- «Людина» -- соціальна група макрочин- ників;

-- «Діяльність» -- економічна група макрочин- ників;

-- «Середовище» -- природня група макрочин- ників.

В сучасні науці існує більше ніж 500 ви¬значень поняття «культура». Проте більшість авторів сходяться на думці, що культура -- це сукупність всіх прояві життя людини. Так, Р. Інглхарт визначає культуру, як систему міцних вірувань, цінностей і норм поведінки, що організовують соціальні зв'язки і роблять можливою загальну інтерпретацію життєвого досвіду [12]. втор досліджує поняття «межі культури» та «рівень впливу культури», як ознаки, для визначення глибини культурного пласту в певному середовищі. У відповідності до результатів даного аналізу в системі «людина-середовище-діяльність» потрійне накладання формує культуру. При цьому вплив культури відбувається і на подвійні накладання категорій даної системи. Наприклад:

— накладання «Середовище-Людина» формує макрочинники культури ментальності;

— «Середовище-Діяльність» -- макрочинники екологічної культури;

— «Людина-Діяльність» -- формують макро- чинники культури праці.

Дані групи макрочинниківі діють при умові впливу культури на них. Якщо вплив культурного середовища не є яскраво вираженим, то вони характеризуються параметрами та показниками інших категорій, наприклад:

— «людина-середовище» -- умови розвитку людини (національність, етнорегіон проживання);

-- «людина-діяльність» -- соціо-економічні чинники (вік, зайнятість);

— «діяльність-середовище» -- чинники антропогенного впливу (рівень забруднення середовища тощо).

Житлове середовище охоплює всю множину досліджуваних категорій, проте, нашою ж зацікавленістю в даному дослідженні є соціальні чинники в архітектурі житлового середовища. У відповідності до цього, в даній моделі (рис. 2) вводиться межа ідентичності людини, що трактується, як суб'єктивне почуття тотожності і причетності до соціуму, що дозволяє себе почувати «своїм серед своїх», тобто психологічно комфортно [13].

2. Визначення характеристик соціальних чинників, показники та критерії їх впливу на архітектуру житлового середовища.

У відповідності до сформованої моделі, можна виокремити 4 основних макрочинників, що впливають на організацію житлового середовища, а саме: соціо-функціональні, соціальні, чинники умов розвитку людини та культурологічні. Вирішальне місце під час формування житлового середовища займають соціальні макрочинники. Тому, слід адаптувати традиційні підходи розподілу соціальних чинників на соціально-економічні, соціально-демографічні, соціально-культурні, соціально-психологічні [15] у відповідності до попередньо сформованої моделі (рис. 2) та розширити ці підходи новими групами, що відображатимуть всі соціальні аспекти формування архітектури житлового середовища.

Аналіз джерельної бази дослідження соціальних чинників показує наукову зацікавленість авторів в розширенні даної групи. Так, К.К. Карташова виділяє соціально-демографічні чинники формування архітектури малоповерхової забудови [14]. Крашенінніков та Я. Гейл акцентували увагу на важливості вирішення соціально-психологічних проблем організації зовнішнього житлового середовища [9]. Саме Я. Гейл виділяє групу адаптивних чинників, як ступінь кооперації з суспільством. В попередніх дослідженнях ми виділили, що ментальність формується, як вплив когнітивних, емотивних та духовних груп чинників [1; 16] (рис. 2-5). Згідно моделі «людина-діяльність-середовище» культурологічні чинники формуються, як сукупності культури праці, екологічної культури, культури ментальності та ціннісних чинників. Характеристики, параметри та показники дослідження сформовані у відповідності до аналізу джерельної бази дослідження та міждисциплінарного підходу стратифікації соціальних чинників людини. Модель формування параметрів та показників соціальних чинників впливу на житлове середовище та її складові одиниці представлені на табл. 1-3.

Рис.1

соціальний житловий гуманістичний

Виділивши показники та параметри, що описують певні характеристики соціальних чинників, простежуються наступні особливості даної стратифікації:

1) однакові показники та параметри описують окремий соціальний чинник. якщо однакові показники відносять до різних характеристик чинника, то існує потреба змінити групу чинників даної характеристики;

2) множиною показників можна охарактеризувати лише соціально-економічні та демографічні чинники, інші чинник характеризуються параметрами;

3) критерії оцінки житлового середовища частково описують групи чинників, що впливають на нього.

В процесі дослідження сформовано розширену класифікацію впливу соціальних чинників на архітектуру житлового середовища [17].

У відповідності до виділених параметрів та показників сформовано наступні критерії оцінки впливу соціальних чинників на житлове середовище:

-- критерій якості життя;

-- добробуту;

-- формування поколінь;

-- загальної мобільності;

-- духовності;

-- впливу середовища на людину;

-- екологічної свідомості;

-- впливу зайнятості;

-- ціннісні орієнтири.

Висновки з даного дослідження та пер-спективи. Результатом проведеного дослід¬ження є спроба створити структурну модель соціальних чинників впливу на житлове середовище, що дозволило провести їх грунтовну класифікацію. Встановлена система характеристик, показників та критеріїв оцінки її стану, яка показує соціальну стратифікацію людини у відповідності до даних чинників. Проте результати даного дослідження є проміжними, адже потреба ального чинника на архітектуру та визначення ролі кожної характеристики на кінцевий прояв архітектурно-планувального рішення простору залишається невизначеним. У відповідності до цього, сформовано напрямки подальших досліджень впливу соціального чинника на архітектуру житлового середовища

Таблиця 1. Класифікація макрохарактеристик рівня якості життя та принципів існування. Критерії оцінки їх впливу на житлове середовище

Таблица 2. Класифікація макрохарактеристик способу життя та рівня доходів.

Таблица 3. Класифікація макрохарактеристик рівня освіти та професії

Список літератури

соціальний житловий гуманістичний

1.Смадич І.П. Категорійно-понятійний апарат в дослідженні соціокультурних потреб людини та його роль в формуванні архітектури житла. Містобудування та територіальне планування. 2019. № 71. С. 175-188.

2.Яременко Л.В. Планировка и благоустройство жилых территорий : Монография. Київ, 2004. 154 с.

3.Габрель М.М. Просторова організація містобудівних систем : монографія. Інститут регіональних досліджень НАН України. Київ, 2004. С. 155-230.

4.Кияненко К.В. Социальные основы моделирования жилица: диссератиция на соискателя научной степени доктора архитектуры: 18.00.02. Вологда, 2005. 470 с.

5.Слепцов О.С. Архітектура цивільних будівель на основі відкритих збірних конструктивних систем : автореферат дисертації доктора архітектури : 18.00.02. Київ, 1999. 35 с.

6.Гнат Г.О. Формування планувальної структури квартир соціального і доступного житла : автореферат дисертації кандидата архітектури : 18.00.02. Львів, 2013. 20 с.

7.Alexander C.A., Sara Ishikawa, Murray Silverstein. Pattern Language: Towns, Buildings, Construction. USA. 1977. 1171 р.

8.Jacobs J. The Death and Life of Great American Cities (Modern Library ed.). New York: Random House. 1993 [1961]. P. 205-216

9.Гейл Ян. Жизнь среди зданий: общественные пространства. Москва, 2012. 200 с.

Размещено на Allbest.ru