Рух "Me too" як приклад медійної кампанії проти гендерного насильства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рух "Me too" як приклад медійної кампанії проти гендерного насильства

У статті розглянуто явище синергії різних типів ЗМІ та його вплив на успішність медіа-кампаній на прикладі руху проти гендерного насилля «Metoo». Ціллю дослідження є визначення ролі скоординованих медійних кампаній у ЗМІ різних типів для формування громадської думки із суспільно важливих питань, зокрема боротьби з гендерним насильством. Виявлено переваги і вади подібних масштабних кампаній. Наукова новизна публікації: у квітні цього року журнал «Time» вніс ім'я засновниці кампанії «Metoo» Т. Берк до переліку ста найвпливовіших людей планети, визнавши таким чином протидію насиллю однією з актуальних соціальних проблем. Зазначена кампанія набула надзвичайної популярності і завдяки синергічному ефекту вплинула на утворення аналогічних кампаній проти харасменту по всьому світі. Методи дослідження: використано загальнонаукові, міждисциплінарні та спеціальні методи пізнання. Так, поряд із загальнонауковим методом системного аналізу залучено методологію синергетичного підходу. Послуговуючись якою ми досліджуємо підсилений ефект від медійної кампанії протидії сексуальному насиллю, що завдяки масовій підтримці різних типів ЗМК із поодиноких виступів і протестів голлівудських акторок переросла у масштабну транснаціональну акцію, підтриману в різних країнах. Результати нашого дослідження свідчать про те, що сполучення різних засобів масової комунікації легко збільшує охоплення аудиторії, перетворюючи медіа-кампанію із локального явища на транснаціональне. Практичне значення отриманих результатів: матеріали дослідження можуть використовуватися для розробки масштабних медіа-кампаній для підтримки соціально важливих питань, будуть корисними у процесі навчання для студентів спеціальностей: реклама і PR, журналістика.

Ключові слова: синергія; медіа-кампанія; гендер; харасмент; #MeToo; «Time'sUp».

Scientific problem: the article considers the phenomenon of synergy in different types of mass media and its impact on the success of media campaigns case study of the movement against gender violence "Me too." The aim of the study is to determine the role of coordinated media campaigns in mass media of different types in forming public opinion on socially important issues, in particular the struggle against gender violence. The advantages and disadvantages of such large-scale campaigns are pointed out. Novelty: scientific novelty of the publication: in April this year the "Time" magazine introduced the name of the founder of the "Me too" campaign T. Berke in the list of hundred most influential people on the planet, thus recognizing the counteraction to violence as one of the most urgent social problems. This campaign became extremely popular and due to the synergistic effect, it influenced the formation of similar campaigns against harassment all over the world. Research methodology: research methods were used: general scientific, interdisciplinary and special methods of cognition. So, along with the general scientific method of system analysis, the methodology of the synergetic approach is involved. Using these, we explore the increased effect of the media campaign against sexual violence, which, thanks to mass support of various types of mass media from single protests of Hollywood actresses has evolved into a large-scale transnational action supported in different countries. Results: the results of our study suggest that the combination of various media can easily increase the audience coverage, turning the media campaign into a transnational phenomenon. Practical significance of the results: research materials can be used to develop large-scale media campaigns to support socially important issues will be useful in the process of training of students on specialties: advertising and PR, journalism.

Key words: synergy; media campaign; gender; harassment; #MeToo; "Time's Up".

Вступ

Постановка проблеми. Восени минулого року в американській пресі вибухнув скандал: газета «The New York Times» та тижневик «The New Yorker» звинуватили відомого кінорежисера Гарві Вайнштайна у сексуальному насильстві проти голлівудської акторки Ешлі Джад [1]. Пізніше ще більше п'ятдесяти кіноакторок висунули очільнику «The Weinstein Company» аналогічні звинувачення.

Інциденти харасменту в шоу-бізнесі давно вже не розглядаються як щось надзвичайне, проте, саме історія з Гарві Вайнштайном розгойдала маятник суспільного обурення. З часом схожі звинувачення отримали на свою адресу: Квентін Тарантіно, Вуді Аллен, Кевін Спейсі, Дастін Гофман, Морган Фрімен, Девід Копперфілд, Джеймс Франко, Маріо Тестіно, Ед Вествік, Дональд Трамп та ін.

У соціальній мережі акторка Алісса Мілано (одна з потерпілих від домагань Г. Вайнштайна) запропонувала використовувати хештег #MeToo, під яким кожна жертва насилля могла розповісти про свій випадок. «MeToo» - благодійна громадська організація, заснована у 2006 р. активісткою Тараною Берк, своєю місією вбачає підтримувати потерпілих від сексуального насилля. Хештег набув вірусної популярності, історія миттєво вийшла за межі США, ставши каталізатором уваги до проблем гендерного насильства в усьому світі. гендерне насилля metoo

У квітні 2018 р. журнал «Time» вніс ім'я Тарани Берк до Топ-100 найвпливовіших людей планети в категорії «Ікони» [2]. Таким чином, журнал визначив протидію насиллю однією з актуальних соціальних проблем.

З огляду на транснаціональний характер вищезазначеної медійної кампанії, широкий розголос у вітчизняних ЗМІ та певні порушення норм журналістської діяльності, вважаємо доцільним на прикладі #MeTooдослідити вплив синергії різних засобів масової комунікації на формування суспільної думки.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Медіа-кампанія - це кампанія що, розгортається умедійному просторі за допомогою засобів масової комунікації та спрямована на формування певної точки зору або певного ставлення до когось або чогось [3]. Важливу роль в успішності медіа-кампаній відіграє явище синергії. Синергія (з грец. - співпраця, співтовариство) - концепція, яка охоплює широке коло явищ у різних дисциплінах і має різноманітні значення. Загальним елементом, що зв'язує різні концепції синергії, є те, що всі вони зосереджені на частинно-цілісних відносинах які існують у системі. Таким чином, синергія це комбінований посилюючий ефект, що досягається компонентами систем під час співпраці [4]. У досліджуваному випадку ми спостерігаємо посилення дії одного медіа або однієї публічної акції - іншими. Явище синергії вивчається комунікативістами здебільшого відносно інтегрованих маркетингових та ПР-комунікацій, натомість медійні кампанії соціального спрямування досліджуються мало. Заслуговує на увагу робота Сари Столвуд [4], вякій йдеться мова про мультиплікативний ефект крос медіа-кампаній. Детально явище медіа-синергії розглянуто у досліджені Дона Шульца, Мартіна Блока та Келяна Рамана [5]. Але його метою є вивчення впливу різних медіа на покупців з метою спонукати до придбання певних товарів, а не дія співпраці медіа- кампаній на формування громадської думки. Обрана нами кампанія проти харасменту #MeTooтакож не отримала наукового осмислення через недавність подій.

Восени 2017 р. на тлі переслідувань Г. Вайнштайна хештег #MeTooнабув нової актуальності. Ним почали позначати випадки харасменту в шоу-бізнесі. Так, свої історії розповіли Ума Турман, Анджеліна Джолі, Ніколь Кідман, Ріанна, Бейонсе та інші. Окрім прес-конференцій, інтерв'ю, твітів, публічних заяв, відеозвернень та постів у соціальних мережах голлівудські жінки наочно демонстрували свої погляди під час вечірок та церемоній, домовившись про особливі флешмоби.

Через публічність та популярність учасників досліджувана нами медіа-кампанія набула транснаціонального характеру й стала популярним інформаційним приводом у всіх ЗМІ. Зокрема, проблема харасменту обговорювалася в матеріалах наступних ЗМІ: телерадіокомпаній DeutscheWelle, BBC; журналів «The New Yorker», «Paris Match», «VanityFair», «Vogue», «People», «Time», «Кореспондент»; газет «The New York Times», «Liberation», «Le Monde», «The Independent», «The Guardian», «The Daily Mail»; телеканалів CNN, CNBC, ICTV, ЕСПРЕСО; інформаційних агенцій - УНІАН, ТАСС тощо.

Мета статті - визначити роль медійних кампаній у формуванні громадської думки із суспільно важливих питань, зокрема боротьби з гендерним насильством. Окреслити переваги і вади подібних масштабних кампаній.

Об'єкт дослідження - синергія в ЗМІ на прикладі транснаціональної медійної кампанії «Metoo».

Методи дослідження. Використано загальнонаукові, міждисциплінарні та спеціальні методи пізнання. Зокрема проаналізовано матеріали в провідних американських, європейських та вітчизняних ЗМІ стосовно висвітлення різних аспектів досліджуваної медіа-кампанії та їхній конструктивний і негативний вплив. Також разом із загальнонауковим методами системного аналізу й контент-аналізу залучено методологію синергетичного підходу, послуговуючись якою ми досліджуємо підсилений ефект від медійної кампанії протидії сексуальному насиллю, що завдяки масовій підтримці різних типів ЗМК із поодиноких виступів і протестів голлівудських акторок переросла у масштабну транснаціональну акцію, підтриману в різних країнах.

Результати й обговорення

Рух «MeToo» («Мене теж») існує понад 12 років. Свого часу Тарана Берк працювала в організації, котра допомагала підліткам із маргінального середовища. Одного разу до Берк підійшла 13-річна дівчинка і розповіла про те, що зазнала сексуального насильства. Тоді Тарана була не готовою до такої бесіди, але з часом вона зрозуміла: якби сказала: «Metooraped» («Мене теж зґвалтували»), це вже було б проявом підтримки та співчуттям. Результатом у 2006 р. став пост у соціальній мережі «MySpace» під назвою «Empowermentthroughempathy» («Розширення прав і можливостей шляхом співпереживання»).

Протягом кількох тижнів пост у соціальній мережі став самостійною медіа- кампанією, що вийшла за межі інтернет-ЗМК. Мета кампанії «Empowermentthroughempathy» полягала в наданні допомоги людьми, які вже пережили насилля, тим, хто ще проходить шлях зцілення. Тоді Берк запропонувала жінкам хештег #MeToo, яким вони маркували свої історії подолання насилля, і який дав назву новому активістському рухові [6].

Перші колективні публічні акції відбулися 7 січня 2018 р. під час 75-ої церемонії вручення нагород за заслуги в галузі кінематографу і телебачення «GoldenGlobe» («Золотий глобус»). Акторки обрали спеціальний дрес-код у чорному кольорі. Таким чином вони висловлювали солідарність із жертвами тендерної нерівності та насилля. Водночас, ірландська виконавиця Роуз МакГоуен розкритикувала своїх коліжанок, назвавши флешмоб боягузливим піаром, який суттєво не впливає на покращення чи вирішення ситуації [7].

Головна музична премія Академії звукозапису (TheNationalAcademyofRecordingArtsandScience) Grammy (8 січня 2018р.) також пройшла під знаком траурного кольору, до якого ще додалася біла троянда. Без квітки прийшли співачка Лана Дель Рей, акторка Анна Кендрік та деякі інші жінки. Наступним світським заходом, відвідувачі якого протестували проти харасменту, була премія Британської академії кіно і телевізійних мистецтв (BAFTA) у лютому 2018 р. Порушила чорний дрес-код лише Кетрін Міддлтон (герцогиня Кембриджська). Представники герцогів Кембриджських пояснили такий вибір необхідністю членів королівської родини зберігати нейтралітет та не висловлювати публічно своїх симпатій чи антипатій. 4 березня 2018 р. на премії Американської академії кіно і телевізійних мистецтв Oscarакторки обрали вбрання різних кольорів, проте в промовах лауреати згадували про нещодавній скандал.

Під впливом хештегу #MeTooз'явилася нова медіа-кампанія «Time'sUp» («Час вийшов»). Фундаторами нової кампанії стали понад 300 представників кіноіндустрії. Якщо ідея Тарани Берк полягала у співчутті, підтримці та допомозі потерпілим жінкам, то ідея «Time'sUp» - добиватися покарань для кривдників. Рух має свій фінансовий фонд та активно підтримує постраждалих. Отже, ми розглядаємо приклад синергії в медіа, коли кампанія в соціальних мережах «Мене теж» у поєднанні з «Час вийшов» посилили дію одна іншої й утворили безпрецедентний резонанс, котрий торкнувся більшості країн Європи.

Загалом, медійна кампанія проти харасменту «MeToo» призвела до виключення Гарві Вайнштайна з журі премій Oscarі BAFTA, банкротства компанії братів Вайнштайн «The WeinsteinCompany», краху приватного та професійного життя режисера. Незважаючи на те, що продюсовані ним фільми отримали більш ніж 300 номінацій на премію Oscar [8].

Ставлення американських колег до кіно продюсера одностайно осудливе, а представники європейського кінематографу висловлюють альтернативні думки. На початку лютого2018 р. французька газета «LeMonde» опублікувала «Лист ста французьких жінок». Його підписали відомі француженки, серед яких письменниця Абнусс Шалмані та кіноакторка Катрін Деньов [9]. Авторки стверджували, що залицяння чоловіка до жінки - нормальна справа, що люди мають право на сексуальну свободу та вияв почуттів, не потрібно сприймати жінку як беззахисну дитину. Також вони висловлювалися проти втручання самопроголошених прокурорів у приватне життя, проти «поліцейського» фемінізму і безпідставного бажання відправити «скотів на бійню - всіх без розбору». Цей лист був опублікований у відповідь на медіа-кампанію (жовтень 2017 р.) журналістки Сандри Мюллер «Balance Ton Porc» («Здай свиню»). Таким чином, кампанії «Час вийшов» і «Мене теж» ініціювали аналогічні медіа-кампанії в інших країнах.

Загалом лист асоціювали особисто з Катрін Деньов, розпочалося справжнє цькування акторки в ЗМІ. Їй довелося надрукувати публічну відповідь на сторінках «Liberation» [10]. Мадам Деньов заявила, що вона не захищає гендерне насилля, але виступає проти того, що характеристикою сучасності стає вседозволеність, коли кожен публічно може тлумачити та оцінювати життя інших. Припущення, висловлене у соціальних мережах, може коштувати «підозрюваному» відставки, лінчування в медіа та суспільстві. На думку Деньов, безпідставні обвинувачення можуть призвести до трагедій.

Зауваження Деньов були не безпідставними. На прикладі Гарві Вайнштайна ми бачимо, що однієї публікації вавторитетному виданні достатньо, щоб знищити кар'єру і життя людини. Зазначимо, що не йдеться про виправдовування або замовчування насильства, але маємо приклад безвідповідальної і непрофесійної журналістської роботи. Згадуване журналістське розслідування у «The New York Times» порушило принцип презумпції невинуватості, Вайнштайн на момент публікації ще не отримав офіційних звинувачень та вироку. Тобто журналісти порушили одну з основ кримінального судочинства: поки провина у скоєному злочині не доведена і покарання не призначене - підозрюваний вважається невинуватим. Виявилося, що для корпорації «The New York Times» існують свої особисті правові та етичні норми. І полювання за сенсацією може виправдати нехтування ними.

Інша легенда французького кінематографу - Бріджит Бардо в інтерв'ю журналу «Paris Match» (лютий 2018 р.) сказала, що багато акторок самі навмисно заграють із продюсерами, щоб отримати роль, а потім із метою спровокувати розмови про себе, розповсюджують плітки. Тож заяви про домагання у більшості випадків лицемірні, смішні та нецікаві [11].

У російському кінематографі ставлення до харасменту ще лояльніше. Режисер Микита Міхалков на прес-конференції перед Московським кінофестивалем сказав, що Вайнштайну можна тільки позаздрити: його, попри немолодий вік і негарну зовнішність, зваблюють такі красиві та відомі жінки. І вся провина Гарві в тому, що акторки, втративши з часом «товарний вигляд» та не отримуючи більше ролей від «The Weinstein Company», вирішили звинуваченнями у харасменті помститися продюсеру [12]. Схожу думку висловив брат Міхалкова, режисер Андрій Кончаловський: він вважає, що чоловік повинен домагатися, а жінка чинити опір.

Донедавна в українських медіа питанню гендерного насилля не приділялося істотної уваги (у порівнянні з Європою та США). Про випадки фізичного насилля не прийнято було розповідати, а психологічного насилля зовсім «не існувало». У випадку зґвалтування чи розбещення часто звинувачували саму жертву, тому об'єктивних матеріалів у ЗМІ бракувало. Ситуація щодо публічного обговорення прав і проблем скривджених жінок змінилася протягом останніх років, що пов'язано з процесами Євроінтеграції, які в комунікативній сфері відбуваються швидше й ефективніше, ніж в економічній та соціальній. У 2016 р. тривала вітчизняна медіа-кампанія «Я не боюся сказати», і можемо стверджувати, що саме вона, у взаємодії з американськими спільнотами із запобігання насильству, певним чином змінила ставлення українців до досліджуваної проблеми.

Посприяв розумінню значущості цієї суспільної проблеми і прийнятий 7 грудня 2017 р. Верховною Радою Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що запровадив кримінальну відповідальність за домашню тиранію та визнав психологічний тиск самостійним видом насилля [13]. Цей закон вигідно вирізняє нашу країну від Російської Федерації, де домашнє насилля частково декриміналізували: відмінили кримінальну відповідальність за побиття.

Під впливом американських і європейських медіа-кампаній вітчизняні ЗМІ порушили мовчання, гендерному питанню присвячені публікації у пресі: газетах і тижневиках «Дзеркало тижня», «День», «Новий час», «Фокус», «Кореспондент»; українських версіях міжнародних жіночих журналів - «Cosmopolitan», «Glamour»; телеканалах ZIK, ТЕТ, ICTV, 1+1; інтернет-ресурсах «ВВС Україна», «Повага», «Гендер в деталях» та інш. Матеріали в ЗМІ висвітлюють такі теми: правове та юридичне інформування, психологічні поради, відомості про реабілітаційні центри для постраждалих від домашнього насильства, контакти «гарячих ліній», просвітницьке інформування, огляд законодавчих ініціатив та зарубіжного досвіду.

Висновки

Підсумовуючи позитивний вплив медійних кампаній проти сексуального насилля зазначимо, що кампанія «Ме too» зробила внесок у всесвітню історію боротьби жінок за свої права та гендерну безпеку, і в черговий раз показала майже безмежну владу і вплив ЗМІ на формування громадської думки.

Проте, існують і негативні складники. Журналісти кількох видань порушили принцип презумпції невинуватості в досліджуваних публікаціях. Завдяки масштабній трансляції у медіях підтримка руху «Metoo» зі свідомої громадянської позиції та дієвої волонтерської підтримки частково перетворилася на модне захоплення й, що найгірше, цькування ймовірних «кривдників».

Результати дослідження свідчать про те, що завдяки синергічному ефекту взаємодії, сполучення різних засобів масової комунікації легко збільшує охоплення аудиторії, перетворюючи медіа-кампанію із локальної на транснаціональну.

References

1. Kantor, J., Twohey, M. (2017) "Harvey Weinstein Paid off Sexual Harassment Accusers for Decades",

available at: https://www.nytimes.com/2017/10/05/us/harvey-weinstein-harassment-aNegations.html

(accessed 22 May 2018).

2. Union, G. (2018), "Most Influential People 2018", available at: www.time.com/collection/most-influential-people-2018/5217577/tarana-burke (accessed 10 May 2018).

3. SUM IN UA (2013), "Dictionary of the Ukrainian language. Academic Explanatory Dictionary", available at: http://sum.in.ua/s/kampanija (accessed 10 May 2018).

4. Stallwood, S. (2016), "Media Synergy: The multiplicative effect of a cross media campaign" available at: www.businessscienceuk.com/results/2016/3/9/hu1v64gaqbei1akk7qf0h38h14ix4p (accessed 10 May 2018).

5. Schultz, D., Block, M. and Raman, K. (2009), "Media Synergy Comes of Age", Journal of Direct, Data and Digital Marketing Practice, vol.11, no.1, pp. 3-19.

6. ME TOO (2006), "Me Too", available at: https://metoomvmt.org (accessed 10 May 2018).

7. ENEWS (2017), "Citizen Rose", available at: https://www.eonline.com/shows/citizen_rose (accessed 10 May 2018).

8. BBC NEWS (2017), "The American film academy, awarding the Oscars, excluded Harvey Weinstein from his ranks", available at: http://www.bbc.com/russian/features-41625035 (accessed 10 May 2018).

9. Le Monde (2018), "Nous dйfendons une libertй d'importuner, indispensable а la libertй sexuelle",

available at: http://www.lemonde.fr/idees/article/2018/01/09/nous-defendons-une-liberte-d-importuner-

indispensable-a-la-liberte-sexuelle_5239134_3232.html(accessed 22 May 2018).

10. Deneuve, C. (2018), "Rien dans le texte ne prйtend que le harcиlement a du bon, sans quoi je ne l'aurais pas signй", available at: http://www.liberation.fr/debats/2018/01/14/catherine-deneuve-rien-dans-le-texte-ne-pretend-que-le-harcelement-a-du-bon-sans-quoi-je-ne-l-aurais_1622399 (accessed 22 May 2018).

11. Belaval-Verdot, A. (2018), "Quand les Amйricains s'en prennent а Catherine Deneuve et Brigitte Bardot", available at: http://www.parismatch.com/People/Quand-les-Americains-s-en-prennent-a-Catherine-Deneuve-et-Brigitte-Bardot-1453253 (accessed 10 May 2018).

12. Grazia (2018), "Women lose marketable appearance": Nikita Mikhalkov on harassment in Hollywood", available at: https://graziamagazine.ru/news/zhenshchiny-teryayut-tovarnyy-vid-nikita-mihalkov-o-harassmente -v-gollivude (accessed 10 May 2018).

13. Verkhovna Rada of Ukraine (The law of 07.12.2017), "THE LAW OF UKRAINE. On Preventing and

Combating Domestic Violence", available at:http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/222919?test=4/

UMfPEGznhhYQ2.Ziy6N3DtHI45os80msh8e6 (accessed 10 May 2018).

Размещено на Allbest.ru