Особливості моніторингу й аналізу актуальних проблем суспільства на базі відкритих джерел інформації, фондів бібліотеки для потреб державних органів влади у сфері стратегічних комунікацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

Особливості моніторингу й аналізу актуальних проблем суспільства на базі відкритих джерел інформації, фондів бібліотеки для потреб державних органів влади у сфері стратегічних комунікацій

Наталія Онищенко

У статті розглядаються особливості тематичного моніторингу та аналізу актуальних проблем суспільства у сфері стратегічних комунікацій на базі відкритих джерел інформації в мережі Інтернет, які дають змогу виявити та проаналізувати повідомлення, що висвітлюють гострі проблеми безпекового характеру та конфлікти в суспільстві, які спричиняють реальну громадську дію; повідомлення, що висвітлюють проблеми України в умовах російсько-українського збройного конфлікту.

Ключові слова: стратегічні комунікації, ЗМІ, соціальні мережі, моніоринг.

Nataliya Onishchenko

Features of Monitoring and Analysis of Actual Problems of the Society on the Basis of Open Sources of Information, Library Funds for the Needs of State Authorities in the Sphere of Strategic Communications

Features of Monitoring and Analysis of Society Actual Problems on the Basis of Information Open Sources, Library Funds for Needs of State Authorities in the Sphere of Strategic Communications

The article deals with the peculiarities of thematic monitoring and analysis of society actual problems in the sphere of strategic communications based on open sources of information on the Internet, which allow to identify and analyze messages that highlight acute security problems and conflicts in the society that cause real public action; reports highlighting problems which Ukraine experiences in the context of the Russian- Ukrainian armed conflict.

The most important condition for the effective public policy pursue in all spheres of society is the receipt, analysis and efficient use of information. Information and analytical studies in many countries are the basis for strategic decision-making by senior political leadership, in defining the main directions of the country's development and ensuring its national security.

Information and analytical support of public authorities in the field of strategic communications is a purposeful, specific and continuous process of monitoring, analysis, preservation and presentation of information to national security entities by specially established institutions and services. It is a specific activity through which the necessary national security status is achieved and maintained. Monitoring and analysis are the components of strategic communications information and analytics process, which are called to ensure that national security offices receive information about the realization of national interests and threats to them in a timely and accurate manner.

Keywords: strategic communications, media, social networks, monitoring.

Найважливіша умова ефективного забезпечення державної політики у всіх сферах життя суспільства - отримання, аналіз й ефективне використання інформації. Інформаційно-аналітичні дослідження у багатьох країнах світу є основою для прийняття стратегічних рішень вищим політичним керівництвом, що визначають головні напрями розвитку держави та забезпечення її національної безпеки.

Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади у сфері стратегічних комунікацій - це цілеспрямований, специфічний і безупинний процес моніторингу, аналізу, збереження і представлення суб'єктам національної безпеки інформації, здійснюваний спеціально створеними інститутами та службами. Це специфічна діяльність, за допомогою якої досягається і підтримується необхідний стан національної безпеки. Моніторинг та аналіз - це один з компонентів процесу інформаційно-аналітичного забезпечення у сфері стратегічних комунікацій, який зводиться до того, щоб суб'єкти забезпечення національної безпеки вчасно отримували потрібну їм достовірну і повну інформацію про реалізацію національних інтересів і загрози їм у потрібній і достатній кількості та зручній формі. Загальні проблеми формування поняття стратегічні комунікації систем глибоко проаналізовані багатьма закордонними дослідниками.

Серед вітчизняних дослідників у сфері стратегічних комунікацій у першу чергу можна відзначити Г. Почепцова. На його переконання, сьогоднішні уряди, президенти і бізнес набагато більш залежні від громадської думки, ніж це було раніше. Це викликає до життя нові типи інструментарію, які спрямовані на роботу з громадською думкою, оскільки без опори на громадську думку не існує можливості руху вперед [1].

Проблеми розбудови системи стратегічних комунікацій в Україні досліджував Д. Дубов, який зазначає, що на інструментальному рівні ефективна система стратегічних комунікацій - це передусім однозначна формалізована модель взаємодії відомств, їх оперативна співкоорди- нація для утвердження певного наративу. Останній формується не лише виключно силами самої держави, однак у тісному контексті із широким спектром представників суспільства: науковцями, експертами, громадськими активістами тощо [2].

Сьогодні в умовах розв'язаної Російською Федерацією інформаційної війни проти України розуміння поняття і використання стратегічні комунікації як ніколи актуальне в Україні.

Проблеми розуміння стратегічних комунікацій у європейських дослідженнях, труднощі їх використання в українській практиці для вироблення адекватної моделі протидії російській пропаганді, проблемні напрями розвитку системи стратегічних комунікацій України досліджено, зокрема, С. Соловйовим [3].

Мета статті - дослідити особливості моніторингу ЗМІ та соціальних мереж щодо актуальних проблем суспільства з метою забезпечення органів державної влади у сфері стратегічних комунікацій.

На сьогодні Україною вже отримано унікальний досвід протистояння інформаційній агресії, який якнайменш слід досліджувати і враховувати при підготовці фахівців.

Серед основних напрямків практичної діяльності, які охоплюються сферою стратегічних комунікацій, є публічна дипломатія, зв' язки з громадськістю, інформаційні та психологічні операції, зв' язки зі ЗМІ, діяльність у соціальних мережах тощо.

Очевидно, що це надзвичайно складна сфера, тому будь-яка робота на волонтерських засадах або у вигляді додаткового «громадського» навантаження на структури, що існують, чи органи управління має обмежену ефективність. Тому потрібні окремі організаційні структури, які забезпечать набуття Збройними силами України, іншими складовими секторів безпеки та оборони необхідних оперативних спроможностей, у тому числі наукових та освітніх [4].

Важливим завданням, що стоїть перед сучасними державами, які розробляють стратегічну комунікацію, є вміння працювати з її каналами, які останнім часом розширилися завдяки розвитку інтернет-технологій.

Крім традиційних ЗМІ, аналітикам, які працюють в галузі стратегічних комунікацій, доводиться освоювати електронні комунікації, які надають нові можливості передачі повідомлення цільовим аудиторіям для розширення ефективної комунікаційної стратегії, яка відповідає за просування державних інтересів і цілей, як за кордоном, так і у своїх країнах.

Експерти, що працюють у розробках стратегічних комунікацій, виділяють такі електронні канали, з якими в першу чергу потрібно навчитися працювати:

1. Електронні ЗМІ (журнали, газети, інформаційні агентства тощо).

ЗМІ в Інтернеті мають серйозні переваги перед традиційними ЗМІ. Передусім це низька вартість інформаційного продукту; не фіксується обсяг, не обмежений газетними шпальтами чи ефірним часом; екстериторіальність, тобто матеріал доступний там, де є Інтернет; мультимедій- ність, що передбачає використання практично всіх видів передавання інформації (текст, фото, звук, відео, графіку).

Крім того, багато традиційних ЗМІ, які перенесли свої версії в електронний формат, мають таку блогову функцію, як коментарі, яка дає змогу комунікатору відстежити ефект свого повідомлення у цільової аудиторії.

2. Соціальні мережі (найбільш переважними є такі мережі, як Facebook, Twitter), блоги, мобільний зв'язок.

Головною перевагою соціальних мереж, на відміну від електронних ЗМІ, є загальнодоступність. Якщо електронне видання має свою цільову аудиторію, то соціальні мережі об'єднують всіх користуючись міжнародним статусом. Саме тому вони стали впливати не тільки на міжнародну цільову аудиторію, а й на самих стратегічних комунікаторів. Моніторинг соціальних мереж дозволяє комунікаторів направляти дискусії блогерів у потрібне русло і мобілізувати групи для тієї чи іншої мети. Перевага блогів перед традиційними ЗМІ є незаперечним фактом. Завдяки високій конкурентоспроможності блогів в їх середовищі «природний відбір» відбувається набагато швидше, ніж серед традиційних ЗМІ.

Соціальні мережі, такі як Facebook, Twitter, стали улюбленим інструментом політичних лідерів в їх публічних дискусіях з міжнародною аудиторією. Провідні періодичні видання світу змушені використовувати спеціальну функцію, що дає змогу оцінити їх публікації в найбільших соціальних мережах світу Facebook, Twitter, що робить їх якоюсь мірою залежними від соціальних мереж, а останніх - ще більш популярними шляхом інформаційного обміну новинами з міжнародними виданнями.

Сьогодні тенденція використання соціальних мереж інформаційно- психологічного впливу на обрані цільові аудиторії стала реальністю. Напрями дуже різноманітні: від внутрішньополітичної боротьби

і виборчих технологій до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в державі або інформаційної підтримки збройного протиборства. У цьому сенсі показові протести проти дій влади.

Соціальні мережі відіграють важливу роль у координації людей навколо актуальних подій на певний період часу (культурних, громадських тощо). Яскравим прикладом є реакція користувачів на події 2014 р. під час Революції Гідності: створювалися спеціальні групи в соцмережах для координації дій людей, поширення інформації з метою швидкої реакції на зміну ситуації, волонтерського руху тощо (наприклад, створення Університету Майдану, де проходили лекції фахівців з різних сфер діяльності). Тобто в цей період соціальні мережі виступали платформою для обміну інформацією, координації дій та їх реалізації в оффлайн-просторі. Зараз такі групи використовуються для поширення новин про АТО [5].

Під час президентських та парламентських виборів в Україні спостерігалося істотне збільшення числа повідомлень про протистояння під час агітаційних мітингів, а також про напади і погрози кандидатам у депутати чи їхнім представникам у різних регіонах.

Соціальні мережі, такі як Facebook, Twitter, стали улюбленим інструментом політичних лідерів в їх публічних дискусіях з міжнародною аудиторією. Сьогодні тенденція використання соціальних мереж для негативного інформаційно-психологічного впливу на обрані цільові аудиторії стала реальністю. Напрями дуже різноманітні: від внутрішньополітичної боротьби і виборчих технологій до дестабілізації суспільно- політичної обстановки в державі або інформаційної підтримки збройного протиборства. Для прикладу, фахівці мають підстави стверджувати, що орієнтовно 8-15 % акаунтів у Twitter та від 5 до 11% у Facebook є звичайними ботами [6].

Політики активно і стратегічно використовують соціальні медіа для публічної комунікації. Натомість тоталітарні режими вже навчилися застосовувати соціальні медіа для дезінформації або стеження за протес- тувальниками.

Інформація про протести, що поширюється в засобах масової інформації, зазвичай абстрактна. Ви можете її помітити та оцінити, а можете й оминути, не зауваживши. У Facebook чи Twitter ви маєте коло контактів, яке сформували самі, тому, спілкуючись на політичні теми, отримуєте думки людей, які для вас мають значення. Ця інформація не абстрактна, а оцінена наперед - під дописами з'являються вподобання, що дають змогу оцінити, скільки прихильників має певна думка та скільки людей вийде на протест, зазначає професор Нью-Йоркського університету, керівник дослідницької лабораторії SMaPP, який вивчає соціальні мережі, автор блогу на Washington Post Дж. Такер [7].

У сучасному інформаційному суспільстві проблема негативних соціальних комунікацій у мережі Інтернет стоїть особливо гостро. Глобальна мережа, що динамічно розвивається інформаційним простором, надає широкі можливості для діяльності різноманітних деструктивних сил. Найбільший інтерес до такого виду соціальної комунікації проявляють ідеологи тероризму і екстремізму. Вони використовують сучасні соціальні комунікації як один з основних інструментів з поширення своєї ідеології. Це ставить перед світовою спільнотою загальні завдання щодо підвищення ефективності методів моніторингу і виявлення радикального контенту в соціальних мережах, його нейтралізації.

Однією з головних особливостей соціальних мереж є повна свобода від владної вертикалі. Соціальні мережі стали стратегічним ресурсом будь-якої держави. Зникає елемент цензури з її боку. Висловити свою думку з приводу тієї чи іншої події, що сталася в країні чи світі, можуть тисячі людей. Можна «висмикнути» неймовірні деталі, яких не буде в жодному журналістському репортажі. Відповідно порушується диктатура офіційної інформації, до якої завжди прагне держава. Також соціальні мережі це ідеальний інструмент маніпулювання суспільною свідомістю. Інформація швидко запускається в мережу, де захоплює уми готові вийти на акції протестів.

Організація національної безпеки, інформаційної безпеки держави, нації обумовлює необхідність створення в структурі загальнодержавних інформаційних ресурсів інформаційних продуктів, орієнтованих на нейтралізацію таких негативних впливів, а також розробки ефективних методик боротьби з інформаційною агресією продуктивного апелювання в цій боротьбі до загальноцивілізаційних правових норм.

Стрімке збільшення виробництва нової інформації у світі у зв'язку з розвитком процесів глобальної інформатизації, проблему обробки зростаючих її масивів не знімає з порядку денного. І справа в цьому випадку не лише в постійній необхідності вдосконалення пошукових інструментів і намагання з їх допомогою більшою мірою замінити трудомісткі операції в роботі інформаційних працівників, які працюють над відбором та обробкою потрібних замовникам інформаційних ресурсів [8].

Роль аналітичних підрозділів бібліотек у системі стратегічних комунікацій на базі досвіду інформаційно-аналітичних підрозділів дослідив Л. Чуприна, зазначивши, що активна участь наукової бібліотеки у соціокомунікативних процесах є однією з умов її успішного розвитку. У нинішніх реаліях важлива частина суспільних процесів пов'язана з організацією інформаційної протидії зовнішнім інформаційно-психологічним впливам, гібридним загрозам [9].

Моніторинг ЗМІ інтернет-ресурсів, соціальних мереж - інструмент актуальний і потрібний у наші дні. Запорукою успішної політики багатьох глав держав стала інформаційно-аналітична діяльність їхніх служб, результати якої враховувались у стратегічному плануванні. Сучасний моніторинг ЗМІ виконує ту ж функцію - він дає змогу оперативно реагувати на події, що освітлюються ЗМІ, і приймати рішення, засновані на повній інформованості.

Змістовий аналіз інформаційних потоків з метою отримання необхідних якісних і кількісних зрізів інформаційної картини різних регіонів за певний період часу дав можливість відтворити візуально та статистично розподіл конфліктів за регіональною ознакою, загальну динаміку кількості повідомлень за найбільш топовими темами, їх загальну оцінку, надати оціночний розподіл основних проблем (конфлікт, маніпуляція, інформаційна війна, негативно, нейтрально, позитивно, загально). Регіональний зріз дослідження дає змогу виявити райони областей, питання щодо яких висвітлювалися найактивніше [10].

Моніторинг інформаційного поля України дає змогу виявити та проаналізувати повідомлення, що висвітлюють у регіональному зрізі гострі проблеми та конфлікти, які спричиняють реальну громадську дію, а також події та проблеми безпекового характеру.

Аналітики в основному оцінюють якісні та кількісні характеристики інформаційних потоків. Звіти за такими показниками вони часто збирають вручну за допомогою агрегаторів новин (наприклад, Google News, ukr.net тощо). Новинні сайти, агрегатори новин та новини із соціальних мереж дають змогу отримати найоперативнішу інформацію.

Більш простий і зручний спосіб - використовувати спеціалізовані аналітичні системи, які дають змогу «витягти» із сайту необхідну кількість контенту, та допомагає порівнювати його і пришвидшити аналіз.

Але, як показала практика, ці системи мають недоліки, які не дозволяють в повній мірі їх використовувати.

Базуючись на основних принципах стратегічних комунікацій, Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади України здійснює підготовку аналітичного ракурсу «Аналіз чинників суспільних збурень у відображенні електронних ЗМІ» з метою інформаційного забезпечення органів державної влади, а саме РНБО України.

Щотижневий моніторинг інформаційного поля України дає змогу виявляти та аналізувати по кілька сотень повідомлень, що висвітлюють у регіональному зрізі події та проблеми безпекового характеру, гострі проблеми та конфлікти, які спричиняють реальну громадську дію.

Готуючи цей аналітичний ракурс, аналітики виділяють основні напрями моніторингу інтернет-видань та соціальних мереж:

1. Повідомлення безпекового характеру стосуються терористичних загроз, пов'язаних із псевдомінуванням громадських об'єктів, застосуванням зброї у місцях скупчення людей, інформації про екологічні загрози, пов'язані, головним чином, із забрудненням навколишнього середовища внаслідок роботи підприємств і проблем з утилізацією ТПВ.

2. Повідомлення про політичні конфлікти в органах центральної та місцевих органів державної влади, правоохоронної системи. Також об'єктом моніторингу стає інформація ідеологічного характеру, а саме повідомлення про використання забороненої символіки окремими громадянами чи організаціями, акти вандалізму відносно історичних пам'ятників, а також протистояння, пов' язані з процесами декомунізації.

3. Повідомлення про незадоволення населенням соціальним забезпеченням, рівнем життя, системою охорони здоров'я та освіти, просуванням реформ у цих галузях, роботою компаній, які обслуговують населення у сфері житлово-комунального господарства тощо, які у підсумку призводять до суспільних збурень.

4. Повідомлення про підвищення суспільного напруження у зв'язку з критичною ситуацією в економічній сфері, промисловості, сільському господарстві, у сфері малого та середнього бізнесу.

Завдання аналітиків виявити співвідношення кількості повідомлень за тематичним поділом, що відповідає динаміці підвищення суспільного напруження. Разом з розвитком інформаційних технологій рівень впливу медіа-потоку на формування міжнародного образу країн стрімко зростає. Створений ЗМІ позитивний образ держави в цілому, підкріплений реальною діяльністю, виступає ефективним інструментом для формування умов, сприятливих для успішного внутрішнього розвитку і збільшення впливу на світовій арені. Негативний же образ може перешкоджати її розвитку, впливаючи не лише на масову свідомість, а й на діяльність політичних інститутів [11].

Проблеми російсько-української неоголошеної війни залишаються актуальними і часто обговорюваними як у західних, так і російських ЗМІ.

Зокрема моніторинг інформаційного поля за темою «Україна у фокусі іноземних ЗМІ» дає змогу виявляти та аналізувати повідомлення, що висвітлюють проблеми України. Аналіз інформаційного поля демонструє те, що найбільш актуальною та обговорюваною темою у просторі іноземних мас-медіа були та залишаються проблемні питання взаємовідносин нашої держави з іншими країнами світу (Україна в міжнародних відносинах). У російському інформаційному просторі здебільшого обговорюються російсько-українські відносини. Аналітики здійснюють моніторинг публікацій іноземних ЗМІ, які стосуються суспільно-правової ситуації в Україні, яку фактично в рівних пропорціях описують як російські, так і західні ЗМІ. Як показав аналіз, найбільш популярними темами обговорення є корупція та правосуддя.

Останнім часом найчастіше згадуваними в іноземних ЗМІ були повідомлення, що стосувалися останніх виборів в Україні, проблем міжнародних відносин з Україною, російсько-українського збройного конфлікту. Зокрема аналіз матеріалів показав, що повідомлення західних ЗМІ щодо новообраного Президента висловлювали невпевненість та вагання, тональність багатьох публікацій без чіткої однозначної позиції; для повідомлень, поданих російськими мас-медіа, характерна інформативність із нейтральною тональністю. Російсько-українські відносини здебільшого обговорювались у російському інформаційному просторі: аналізовані повідомлення в цій тематиці є інформативними і констатують лише факти.

Тож важливою умовою функціонування стратегічних комунікацій є інформаційно-аналітична робота, зокрема моніторинг й аналіз повідомлень з відкритих джерел інформації щодо актуальних проблем суспільства, які спричиняють реальну громадську дію та висвітлюють проблеми України. Результати моніторингу й аналізу дають змогу виявити і проаналізувати повідомлення, що висвітлюють гострі проблеми безпе- кового характеру та конфлікти в суспільстві, які спричиняють реальну громадську дію, що допомагає управлінським структурам аналізувати ситуації, виявити закономірності суспільного розвитку та виробити доцільні та обґрунтовані пропозиції для прийняття відповідних рішень у сферах державного управління.

суспільство стратегічний комунікація моніторинг

Список використаних джерел

1. Почепцов Г. Г Стратегические коммуникации: стратегические коммуникации в политике, бизнесе и государственном управлении / Г. Г. Почепцов. - Киев: Альтерпрес, 2008. - 216 с.

2. Дубов Д. В. Стратегічні комунікації: проблеми концептуалізації та практичної реалізації / Д. В. Дубов // Стратегічні пріоритети. Серія: Політика. - 2016. - № 4. - С. 9-23.

3. Соловйов С. Г Основні характеристики стратегічних комунікацій / С. Г. Соловйов // Вісн. Нац. ун-ту цивільного захисту України. Серія: Державне управління. - 2016. - Вип. 1. - С. 165-170.

4. Попова Т. До питання підготовки фахівців зі стратегічних комунікацій [Електронний ресурс] / Т. Попова. - Режим доступу: https://www. radiosvoboda.org/a/28538557.html. - Назва з екрана.

5. Кочкіна Н. Ю. Особливості комунікаційних стратегій у соціальних мережах [Електронний ресурс] / Кочкіна Н. Ю., Коваленко Д. П. - Режим доступу: http://www.vestnik-econom.mgu.od.ua/journal/2017/25-1-2017/28. pdf. - Назва з екрана.

6. Попова Т. Соціальні мережі, кібератаки та гібридні війни [Електронний ресурс] / Т. Попова. - Режим доступу: https://www.radios- voboda.org/a/28598299.html. - Назва з екрана.

7. Соціальні медіа як інструмент вивчення політичної мобілізації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://management.lviv.ua/ aktualno/news/item/491 -social-media. - Назва з екрана.

8. Горова С. В. Інтернет-ЗМІ як об'єкт бібліотечної інформаційної діяльності: монографія / С. В. Горова; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - Київ, 2013. - С. 17-22.

9. Чуприна Л. Аналітичні підрозділи бібліотеки в системі стратегічних комунікацій / Л. Чуприна // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - Київ, 2017. - Вип. 48. - C. 193-200.

10. Пальчук В. Сучасні особливості розвитку методів контент- моніторингу і контент-аналізу інформаційних потоків / В. Пальчук // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - Київ, 2017. - Вип. 48. - С. 364

11. Польовик С. Іміджеві характеристики України на шпальтах зарубіжних видань: контент-аналіз / С. Польовик // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - Київ, 2018. - Вип. 49. - С. 29.

References

1. Pochepcov, Gh. Gh. (2008). Strateghycheskye kommunykacyy: strat- eghycheskye kommunykacyy v polytyke, byznese y ghosudarstvennom uprav- lenyy. (216 p.). Kyiv: Aljterpres [in Russian].

2. Dubov, D. V (2016). Strateghichni komunikaciji: problemy konceptu- alizaciji ta praktychnoji realizaciji. Strateghichni priorytety. Serija: Polityka, no. 4, pp. 9-23 [in Ukrainian].

3. Solovjov, S. Gh. (2016). Osnovni kharakterystyky strateghichnykh komunikacij. Visn. Nac. un-tu cyviljnogho zakhystu Ukrajiny. Serija: Derzhavne upravlinnja, issue 1, pp. 165-170 [in Ukrainian].

4. Popova, T. Do pytannja pidghotovky fakhivciv zi strateghichnykh komunikacij. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a728 5 3 8 5 57.html [in Ukrainian].

5. Kochkina, N. Ju., Kovalenko D. P. Osoblyvosti komunikacijnykh strat- eghij u socialjnykh merezhakh. Retrieved from http://www.vestnik-econom. mgu.od.ua/journal/2017/25-1-2017/28.pdf [in Ukrainian].

6. Popova, T. Socialjni merezhi, kiberataky ta ghibrydni vijny. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/28598299.html [in Ukrainian].

7. Socialjni media jak instrument vyvchennja politychnoji mobilizaciji Retrieved from http://management.lviv.ua7aktualno/news/item7491-social- media [in Ukrainian].

8. Ghorova, S. V (2013). Internet-ZMI jak objekt bibliotechnoji informaci- jnoji dijaljnosti. Kyiv [in Ukrainian].

9. Chupryna, L. (2017). Analitychni pidrozdily biblioteky v systemi strat- eghichnykh komunikacij, issue 48, pp. 193-200. Kyiv [in Ukrainian].

10. Paljchuk, V. (2017). Suchasni osoblyvosti rozvytku metodiv kontent- monitorynghu і kontent-analizu informacijnykh potokiv, issue 48, pp. 364. Kyiv [in Ukrainian].

11. Poljovyk, S. (2018). Imidzhevi kharakterystyky Ukrajiny na shpajakh zaruizhnykh vydanj: Kontent-analiz, issue 49, pp. 29. Kyiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru