Cоцiально-cтатycнi преференції та кар'єрні очікування підліткової молоді Прикарпаття (за результатами опитування учнів випускних класів закладів загальної середньої освіти)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Cоцiально-cтатycнi преференції та кар'єрні очікування підліткової молоді Прикарпаття (за результатами опитування учнів випускних класів закладів загальної середньої освіти)

Максимович О.В.

Розглянуторезультатидослідження «Ціннісніорієнтаціїучніввипускнихкласів м. Івано-Франківська». Представленоданіопитуваннящодоїхніхкар'єрнихочікувань в контекстіїхньоїпрофесійноїорієнтації з одного боку та пропозиціїрегіонального ринку праці -- з іншого. Розглянуточинники та структуру соціально-статуснихпреференційпідлітковоїмолоді. З'ясовано, щосоціально-статусніочікуванняпідлітковоїмолодіпереважностосуютьсяуправлінськоїдіяльності, бізнесу, підприємництва та менеджерськоїдіяль-ностісереднього та високогорівнівуправління, а інструментальнимиспо-собамиїхдосягнення, на думку опитанихреспондентів, є найпершебазовісоціальнікомпетенції («м'якінавички»).

Ключові слова: підліткова молодь, професійні орієнтації, соціально-статус- ні очікування, прикордоння.

Ціннісні орієнтації молоді, в тому числі в професійній сфері вже давно перебувають в центрі уваги соціологів. Однак, якщо донедавна цінності молоді трактувалися як периферійні та субкультурні, які орієнтовно через 15-20 років по тому будуть домінувати в суспільстві, то сьогодні завдяки пришвидшенню темпів соціального розвитку, скороченню часового інтер-валу статусного переміщення в площині соціальних ієрархій і особливо завдяки практикам самозайнятості, котрі набувають усе більш широко-го розповсюдження, зокрема в молодіжних колах, виникає потреба пере-осмислення такого бачення.

Постановка проблеми. А що, власне, ми, суспільствознавці, знаємо про цю соціально-демографічну групу в Україні? Чи достатньо емпірич-них даних для того, щоб із високим отупенем наукової вірогідності ана-лізувати ті чи інші аспекти суспільного життя молоді нашої країни? На перший погляд, складається враження, що молодь як об'єкт соціологіч-ного дослідження достатньо добре описана і проаналізована в чималій кількості як теоретичних розвідок, так і емпіричних досліджень [2-4 та ін.]. Однак вони переважно охоплюють студентство і більш зрілу вікову групу, тоді як підліткова молодь нечасто постає об'єктом емпіричних соціологічних досліджень, позаяк такі дослідження утруднені низкою об'єктивних та суб'єктивних чинників. У цьому сенсі, мабуть, більш вигідно вирізняються студії психологів [5; 6 та ін.]. Однак, як засвідчу-ють реалії українського (та й не лише) сьогодення, дослідження цінніс-них орієнтацій підліткової молоді є важливим як з онтологічної, так і з гносеологічної точки зору, адже бракує наукових даних емпіричного характеру, особливо порівняльного, на основі яких можна було б кон-струювати ефективні стратегії інституційного менеджменту та молодіж-ної політики.

Корегування освітньо-професійного вибору випускників українських шкіл вже давно перебуває в фокусі обговорень не лише науковців, але й широкої громадськості, позаяк перекіс школярських преференцій в бік професій та напрямів підготовки, не надто затребуваних на ринку праці, вже давно відомий в Україні, формуючи відповідні дисбаланси на ринку праці. Однак вироблення ефективної профорієнтаційної політики немож-ливе без розуміння суті та структури вподобань підлітків в цій площині. Саме тому ця публікація покликана висвітлити соціально-статусні префе-ренції та кар'єрні очікування підлітків, а також мотиваційну структуру професійного вибору молоді (на прикладі опитування випускників облас-ного центру Прикарпаття).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення наявних наукових розвідок з приводу окресленої в статті проблеми свідчить про те, що за винятком напрацювань представників Харківської [7-9 та ін.] та Одеської [10; 11 та ін.] соціологічних шкіл, чисельність таких досліджень в Украї-ні є незначною. З огляду на це потреба і необхідність формування єдиного національного моніторингового проекту, спрямованого на вивчення саме цієї вікової групи, є доволі гострою як з наукової, так і з соціально-прак-тичної точки зору. Особливо нагальною є проблема порівняльних даних, і в цьому сенсі вигідно вирізняється ініціативне міжнародне порівняльне дослідження «Молодь на пограниччі Східної та Центральної Європи», в рамках якого було проаналізовано роль та значення молоді прикордоння в контексті життєдіяльності регіону, доведено, що спільних рис поміж українськими підлітками різних прикордонних регіонів України більше, аніж відмінностей [12]. Та все ж в цілому такі дослідження часто, на жаль, носять разовий характер, а відмінності методології, методики та інструментарію становлять суттєву перепону формуванню висновків мо- ніторингового чи порівняльного характеру, в чому, на наш погляд і по-лягає принципова площина розвитку таких дослідницьких ініціатив в майбутньому¹.

Постановка завдання. Публікація спрямована на висвітлення результа-тів опитування підліткової молоді територіальної громади м. Івано-Фран-ківська А тому, переконані, цілком слушна ініціатива, нещодавно висловлена на сторінках «Українського соціологічного журналу» з приводу потреби і необхідності об'єднання зусиль соціологів щодо розробки стратегії проведення моніторингу в рамках єдиної методики під керівництвом дослідницького комітету Соціологічної асоціації України [11, с. 58]. Довідково: соціологічне дослідження підліткової молоді територіальної громади м. Іва-но-Франківська (в рамках угоди про співпрацю між Головним управлінням освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Прикарпатським національним уні-верситетом (25-С/12), а також в рамках угоди про співпрацю між Управлінням освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Прикарпатським національним уні-верситетом (2-С/12) та за підтримки Канадського інституту українських студій (CanadianIn-stituteofUkrainianStudiesofUniversityofAlberta) було реалізоване в усіх загальноосвітніх установах м. Івано-Франківська. До участі в опитуванні було запрошено усіх учнів випускних класів, опитування носило суцільний характер, поряд з тим в ньому не брали участь ті учні, котрі з певних причин не відвідували програму навчання на момент проведення польового етапу, чи з особистих міркувань не виявили бажання взяти участь в опитуванні, у зв'язку з чим рівень досягнення цільової групи становить 68,7 %. Масив даних становить 774 одиниці аналізу. Статистична похибка (із ймовірністю 0,95) не перевищує 1,98 %. Загалом в опиту-ванні взяли участь учні 28 шкіл міста.

Окрім Канадського інституту українських студій університету Альберти, який забез-печив грантову підтримку проекту, висловлюємо подяку студентам-практикантам Прикар-патського національного університету імені Василя Стефаника 2014/2015 та 2015/2016 на-вчальних років напряму підготовки 6.030101 -- «соціологія», які долучилися до польового етапу реалізації опитування та взяли активну участь у формуванні масиву даних; студентам напряму підготовки 6.020301 -- «філософія», допомога яких є суттєвим внеском на етапі формування зведеного масиву даних щодо обробки відкритих запитань опитувальника, а також особисто тодішньому аспіранту кафедри філософії та соціології А. Я. Джигіті за суттєвий організаційний внесок в реалізацію опитування. Також висловлюємо вдячність Центру практичної психології та соціальної роботи Департаменту освіти та науки Івано- Франківської міської ради, який в рамках згадуваних угод про співпрацю забезпечив ор-ганізаційний супровід та інституційне сприяння проведенню цього опитування на теренах обласного центру Прикарпаття. в розрізі соціально-статусних преференцій та кар'єрних очікувань, з одного боку, а також в контексті ціннісного дискурсу молоді прикордон-ня Східно-Центральної Європи -- з іншого.

Виклад основного матеріалу. Наше дослідження виявило, що коли мова йде про освітні та професійні преференції підліткової молоді, то вони в де-яких випадках виступають водночас і інструментальними і термальними цінностями. соціальний статусний навчальний

Так, соціально-статусні преференції випускників загальноосвітніх навчальних закладів м. Івано-Франківська виявляються переважно у їхніх орієнтаціях на управлінські професії. Поцікавившись у старшо-класників, якою роботою вони б хотіли займатися в майбутньому, ми з'ясували, що більшість респондентів хотіли б посісти керівні посади (35,7 %), бути задіяними в комплексній роботі з людьми, яка потребує спеціальної професійної підготовки (32,7 %) (рис. 1). Підприємниць-ка діяльність цікавить 27,6 % опитаних випускників обласного центру Прикарпаття.

Рис.І.Відповіді на запитання множинного вибору «Якоюроботою Ви хотілибзайматисяв майбутньому?» (у %)

Аякіж, власне, інструменти досягнення задекларованих життєвих ці- лейвбачають наші респонденти?Задлярозуміннянаборуінструментальних цінностей ми скористалися запитанням, спрямованим на з'ясування ознак успішної, на думку підліткової молоді, людини. Залишивши це запитання відкритим, з метою уникнення помилок змістовної валідності запитання, ми, з одного боку, переконалися, що цей крок вочевидь був цілком вірним з методичної точки зору, з іншого -- набори запропонованих дескрипто-рів успішної людини подекуди різнилися настільки, що видавалося, на перший погляд, можливе помилкове внесення чи некоректне кодування даних, яке спричиняє саме такі результати. Однак при більш детальному осмисленні стало зрозуміло, що запропоновані школярами відповіді якраз і відображають всю багатоманітність, контраверсійність та плюралістич- ністьаксіодискурсу підліткового покоління (таблиця 1).

Таблиця 1

Відповіді на запитання «Назвіть, будь ласка, п'ять ознак успішної людини?»

Скажімо, в переліку 3136 найменувань другу позицію за чисельністю виборів отримав «розум» (171 вибір) як індикатор успішної, на думку школярів, людини, проте освіта перебуває наприкінці списку (15 виборів), що, вочевидь, відображає сприйняття школярами можливостей освіти як соціального інституту в умовах українського сьогодення. Ще більшу роз-губленість спричиняє розуміння того, що попри те, що школярі фактично не номінують освіту як ознаку успішності, більше двох третин респонден-тів стверджують, що планують здобувати вищу освіту після закінчення школи.

Досліджуючи соціально-статусні преференції та кар'єрні очікування підліткової молоді, ми також поцікавилися рівнем гендерної толерантнос-ті підліткової молоді.

Рис. 2. Розподілвідповідейна запитання «ЧипідтримуєтеВи думку, що деякі професії є суто «чоловічими»,а деякі -- «жіночими»?» (п = 774; у %)

Виявилося, що попри всі заходи, спрямовані на формування тендерної толерантності світогляду українських школярів, тендерний вимір профе-сійного самовизначення школярів, аксіо дискурс молодого покоління на теренах Прикарпаття (в розрізі тендерної толерантності) залишається до-волі заангажованим. А саме, на запитання «Чи підтримуєте Ви думку, що деякі професії є суто «чоловічими», а деякі -- «жіночими»?» сума стверд-них та радше ствердних відповідей становить 66,7 % (рис. 3), що дозволяє зробити висновок про те, що наразі аксіодискурс прикарпатських підлітків залишається доволі патерналістським та традиціоналістським.

Вивчення ж кар'єрних очікувань підводить до висновку про загалом амбітний та орієнтований на управлінську нішу професійний запит при-карпатських випускників.

Рис. 3.Відповідіназапитання«Оцініть, будь ласка,нижчепереліченіаспекти трудо-вої діяльностізточкизору їхньої важливостіувиборіВашоїмайбутньоїпрофесії (від 0 до 10, де 0 -- «абсолютно не важливо»; 10 -- «дуже важливо») (середнє арифм.)

Так, структура фактуальної зумовленості професійного вибору школя-рів випускних класів обласного центру Прикарпаття підводить до висно-вку, що молода генерація -- це переважно матеріалістично орієнтоване покоління, для якого першочерговими критеріями успіху в професійному плані є фінансове становище та можливість зробити кар'єру. Натомість зміст праці, престиж професії в суспільстві є дещо менш вагомими чинни-ками майбутнього професійноговибору (рис. 4).

Висновки

Підводячипідсумки вивчення соціально-статусних префе-ренцій та кар'єрних очікувань підліткової молоді Прикарпаття на основі результатів опитування, проведеного серед учнів випускних класів за-гальноосвітніх навчальних закладів м. Івано-Франківські, акцентуємо

наступні ключові тези: по-перше, соціально-статусні очікування випус-кників загальноосвітніх навчальних закладів м. Івано-Франківська пе-реважно стосуються управлінської діяльності, бізнесу, підприємництва та менеджерської діяльності середнього та високого рівнів управління, а інструментальними засобами їхнього досягнення, на думку школярів, є найперше такі якості особистості, як впевненість, розум, оптимізм, ці-леспрямованість, наполегливість і працьовитість, тобто базові соціальні навички (SoftSkills-- з англ. «м'які навички»), яким зазвичай не на-вчають у школі чи університеті; по-друге, освітні преференції школя-рів обласного центру Прикарпаття переважно стосуються тих напрямів підготовки, які не надто затребувані на ринку праці; по-третє, підлітки з України декларують значний лідерський потенціал у сфері підприєм-ницької діяльності.

Список використаних джерел і літератури

1. Inglehart R. Modernization and Postmodernization. Cultural, Economic and Political Change in 43 Societies. Princeton: Princeton Univ. Press, 1997. 440 p.

2. Сокурянская Л. Студенчество на пути к другому обществу: ценностный дискурс перехода. Харьков: Харьковский нац. ун-т им. В. Н. Каразина, 2006. 576 с.

3. Українське студентство у пошуках ідентичності: монографія / за ред. В. Л. Арбєніної, Л. Г. Сокурянської. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. 520 с.

4. Щудло С. Вища освіта у пошуку якості: quovadis. Харків; Дрогобич: Коло, 2012. 340 с.

5. PrzybylskiА. A Large-Scale Test of the Goldilocks Hypothesis: Quantifying the Relations Between Digital-Screen Use and the Mental Well-Being of Adolescents. Psychological Science. 2017. 28(2). Р. 204-215. URL: https://doi.org/10.1177/0956797616678438

6. Яновська Т. А. Психологічні особливості прояву конфліктної поведінки підлітків із низь-ким рівнем самооцінки. Психологія і особистість. 2016. № 1 (9). С. 93-108.

7. Підліток у великому місті: фактори та механізми соціалізації: колективна монографія / за ред. Сокурянської Л. Г. Харків: Видавничий центр Харківського національного універ-ситету імені В. Н. Каразіна. 2000. 207 с.

8. Агамирьян Л. В. Досуговые практики как фактор социализации городских и сельских подростков. ВісникХарківськогонаціональногоуніверситетуімені В. Н. Каразіна. Се-рія: Соціологічнідослідженнясучасногосуспільства: методологія, теорія, методи.2015. Вип. 35. С. 92-98.

9. Agamiryan L. Practices of Leisure of Teenage Youth of Central and Eastern Europe's Borderlands as a Space of Their Value Preferences Realization. Youth in Central and Eastern Europe. Sociological Studies. 2016. № 2 (6). P. 51-65.

10. Попова И. М., Романенко С. В., Савченко Ю. М. Старшеклассник-2006. Жизненные ори-ентации и настроения; современная семья: родители и дети. Вісник Одеського національ-ного університету. Серія: Соціологія і політичні науки. Одеса: Астропринт, 2006. Том 11. Вип. 10. С. 89-108.

11. Романенко С. В. Жизненные планы старшеклассниковОдессы (по результатам монито-ринговогоисследования). Український соціологічний журнал: наукове, інформаційне ви-дання. 2016. № 1-2. С. 58-64.

12. СокурянскаяЛ. Г. Ценностные ориентации подростковой молодежи пограничья Цен-тральной и Восточной Европы (по результатам международного исследования). Методо-логия, теория и практика социологического анализа современного общества. Харьков: Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, 2015. С. 251-258.

Размещено на Allbest.ru