Напрями і форми волонтерського руху в допомогу Збройним силам України у 2014-2018 рр.

The article analyzes directions and forms of the volunteer movement to assist the Armed Forces of Ukraine, which was launched after the aggression of Russian Federation against Ukraine in 2014. It is determined that the peak of growth of volunteer movement was recorded in 2015 when more than two hundred and half of the well-known volunteer initiative associations extended their activities on the territory of Ukraine. Different in origin and social composition volunteer associations organized their work in several priority areas, the main task was the financial and humanitarian support to ATO soldiers.

Key words: volunteer, volunteer movement, antiterrorist operation.

Постановка проблеми

Актуальність проблеми зумовлена широким розмахом волонтерського руху на допомогу Збройним Силам України, яка й надалі є вагомим фактором у збройній відсічі агресії Російської Федерації. Революція Гідності та російське вторгнення до Криму, Донбасу сприяли формуванню організованої громадської взаємодопомоги спочатку революціонерам Майдану, а потім Збройним Силам України (далі - ЗСУ), які потребували докорінного матеріально-технічного забезпечення і морально-психологічного зміцнення.

Активна фаза війни Росії проти України розпочалася у час найбільшої слабкості державного управління держави (втеча колишнього керівництва країни), певної деморалізації силових структур, що унеможливило ефективну реакцію української влади. Однак за короткий час після Євромайдану в країні були проведені демократичні вибори, поновлені владні структури, мобілізовані наявні демографічні та матеріально-технічні ресурси для протидії агресії. Насамперед реанімовано військову галузь України, яку свідомо розвалювали ставленики Кремля попереднього режиму.

Метою даної публікації є визначення основних напрямів та форм волонтерського руху на допомогу ЗСУ під час збройної агресії Російської Федерації на Сході України.

Новітні розробки національних виробників озброєння та військової техніки для ЗСУ продемонстрували 24 серпня 2016 і 2017 років у Києві на парадах на честь Незалежності та 6 грудня 2016 р. у Львові на честь Дня захисника Вітчизни. Останній організовано Львівським гарнізоном, насамперед Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (начальник - генерал-лейтенант П.П. Ткачук). Чимало викладачів та випускників Національної академії сухопутних військ виявили мужність у боях на Донбасі. Зокрема, перший заступник начальника Академії, досвідчений спецназівець, що пройшов вишкіл у США та у миротворчій місії в Афганістані, генерал-майор І. Гордійчук проявив мужність в зоні АТО, за що отримав звання Героя України і після видужання від важкого поранення очолив Військовий ліцей ім. І. Богуна [4].

Організацією Об'єднаних Націй у грудні 2014 р. проведено дослідження на тему: «Волонтерський рух в Україні». Встановлено, що майже чверть громадян України мали певний досвід волонтерства, або сприяли їх роботі; 9% українців почали займатись волонтерством внаслідок початку російської агресії у 2014 р. Якщо до Революції Гідності актуальним для волонтерів була підтримка соціально незахищених верств населення, то з початком війни 70% волонтерів зосередилися на підтримці українських бійців та армії в цілому, ще частина сприяла вирішенню потреб внутрішньо переміщених осіб з Криму та Донбасу. Також дослідження зафіксувало, що більшість волонтерів мають вищу освіту, та значна частина належить до середнього класу [5].

Найбільше піднесення волонтерського руху зафіксовано у 2015 р., коли на території України свою діяльність поширювали понад двісті з половиною знаних волонтерських ініціативних об'єднань. Зазвичай в обласних центрах поставали своєрідні координаційні центри, що згуртували ряд громадських об'єднань у спільному прагненні допомогти українським воякам на Сході. Загалом різноманітні за походженням і соціальним складом волонтерські об'єднання скеровували свою роботу в кількох пріоритетних напрямах, основним з яких була фінансова, гуманітарна підтримка воїнам АТО. Важливою складовою роботи волонтерів стала моральна та матеріально-технічна підтримка демобілізованих військових та їх сімей.

Організаційне оформлення та робота волонтерських організацій відбувались у різноманітний спосіб: від професійних, громадських, освітніх об'єднань, коли починалося, і з ініціативи однієї або кількох людей, не пов'язаних між собою, як це було у Львові, коли щовівторка, щочетверга і щосуботи біля пам'ятника королю Данилу волонтери збирали допомогу для земляків-добровольців. Ініціатором таких зборів була Л. Возняк - волонтер спільноти «Допоможи фронту», юрист за освітою, а заразом молода мама двох дітей. волонтерський фінансовий гуманітарний збройний украЇна

Як згадувала сама волонтерка: «Почалося все з того, що одного разу я прочитала про те, що хлопці (воїни АТО) не мають шкарпеток... Коли я це прочитала, одразу ж написала, що о такій-то годині буду стояти біля короля Данила збирати шкарпетки. І воно потім якось закрутилося. Спочатку стояла сама, попросила подругу, щоб підстрахувала на випадок, якщо малий прокинеться. Потім прийшла ще одна жіночка. А коли збір набрав більших масштабів, люди просто приходили і залишалися. Кожного разу приходять одні і ті ж люди - 6-8 осіб, але завжди є достатня кількість, щоб допомагати» [6].

Система волонтерського руху функціонувала завдяки її людським ресурсам. Традиційно науковці застосовують класифікацію добровільних помічників в Україні, поділивши їх на три умовні групи в залежності від їх причетності до певної організаційної структури:

1) волонтери, які працюють при Центрах соціальних служб;

2) волонтери, які є членами різних громадських організацій;

3) волонтери, які представлені іншими категоріями населення.

У пік розвитку волонтерського руху середини 2015 р. в Україні нараховувалося понад 250 волонтерських організацій, що спеціалізувалися на вирішенні проблем, породжених російсько-українським протистоянням у Криму та на Донбасі. Координатор Ради волонтерів при Міністерстві оборони Д. Ахрамія зауважив: «Зібрати статистику було дуже складно, але враховуючи дані ЗМІ, реєстрів Мінсоцполітики, а також інформацію, подану Державними облдержадміністраціями, я нарахував 14,5 тисяч волонтерів, які професійно і постійно займаються цією діяльністю, і більше 2,5 тисяч організацій (дані мобільних операторів, Приватбанку та інші джерела). Також більше 1,5 мільйона українців хоча б один раз допомагали армії» [7].

Література

1. Горєлов Д., Корнієвський О. Волонтерський рух: світовий досвід та українські громадянські практики, - Київ, 2015, - 36 с.

2. Ткачук П., Бураков Ю., Турчак О. Інформаційно-пропагандистська діяльність волонтерського руху допомоги Збройним Силам України у ході російсько-української війни, Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ: Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції, - Львів 2017, - С. 365.

3. Мандебура-Нога О.С. Волонтерство як нова форма громадської активності в Україні, Трансформація політичних інститутів України: проблеми теорії і практики. - Київ, 2016, С. 243-277.

4. Генерал Гордійчук: «Ми щодня стаємо сильнішими, а «імперія зла» - слабшою» // Високий замок. - 2016. - 612 жовтня.

5. Між війною і соборністю. Соціокультурна інтеграція та адаптація переселенців з Донбасу та Криму. Західноукраїнський вектор / [відп. ред. М. Литвин]. - Львів, 2017. - С. 7-9.

6. Волонтери фронту: Хто у Львові допомагає військовим [Електронний ресурс].

7. В Україні 14,5 тис. волонтерів постійно допомагають армії - Ахрамія [Електронний ресурс].

8. Благодійна ініціатива «Турбота, підтримка» [Електронний ресурс].

9. People's Projekt com. Всеукраїнський центр волонтерів. Офіційний сайт «Біотекс - реабілітація поранених» [Електронний ресурс].

Размещено на allbest.ru