Забезпечення належного рівня якості життя населення в механізмах соціальної політики держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Забезпечення належного рівня якості життя населення в механізмах соціальної політики держави

Кудлаєнко С. В.

У статті розглянуто сутність категорії «якість життя населення», висвітлено перелік параметрів її оцінювання. Розроблено модель взаємозв'язку складових у механізмі забезпечення належного рівня якості життя населення. Обґрунтовано перелік основних елементів вказаного механізму та систему взаємозв'язків між ними.

Сучасний стан соціально-економічного розвитку України (особливо порівняно з аналогічними показниками країн Європейського Союзу) є свідченням наявності низки проблем у сфері державного управління, серед яких значна частина лежить у площині соціальної політики. Це вимагає першочергового пошуку нових підходів та концепцій державної соціальної політики, а особ-ливо в контексті активного нарощування євроінте- граційних перспектив для нашої країни.

Державна соціальна політика повинна сприяти соціальному прогресу України та стимулювати його, отже, вона має базуватись на концепції все-бічного розвитку особистості. Натомість застосо-вувана сьогодні державна соціальна політика в Україні орієнтована на забезпечення соціального захисту окремих категорій осіб, тобто індивідів (родин), які вже опинилися в несприятливих жит-тєвих обставинах. При цьому вся система держав-ного соціального захисту спрямована на те, щоби полегшити індивідам перебування в кризових життєвих обставинах, однак зовсім не на те, щоб скоротити тривалість такого періоду чи попере-дити його настання.

Отже, назріла необхідність зміни концептуаль-них засад соціальної політики держави з метою базування її на концепції всебічного розвитку особистості, що вимагає низки змін у механізмах соціальної політики, зокрема щодо забезпечення належного рівня якості життя індивідів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання забезпечення якості життя населення перебувають у полі зору науковців протягом кількох десятиліть. З огляду на це існує значна кількість теоретичних розробок та практичних механізмів підвищення якості життя населення, які з різним рівнем успішності застосовуються на практиці в окремих країнах. Щодо українських дослідників зазначеного питання, то серед них варто виділити таких, як О.А. Мельниченко [1], Е.М. Лібанова [2], В.Г. Никифоренко [3], оскільки вони найбільшою мірою розглядають механізми взаємозв'язку між втілюваною соціальною полі-тикою та рівнем якості життя населення.

Виділення не вирішених раніше частин загаль-ної проблеми. Серед значної кількості досліджень означеного питання немає праць, присвячених розгляду взаємозв'язків у механізмі забезпечення належного рівня якості життя населення в системі державної соціальної політики. Однак концепту-альна перебудова базових засад соціальної полі-тики держави та орієнтація її на всебічний розви-ток індивідів вимагають змін у взаємозв'язках її окремих механізмів.

Мета статті полягає у висвітленні та характе-ристиці взаємозв'язків і взаємообумовленості еле-ментів механізму забезпечення належного рівня якості життя населення в рамках соціальної полі-тики держави.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Підсистема якості життя у системі соціальної полі-тики - це другий за важливістю елемент з огляду на пропоновану нами концепцію всебічного роз-витку особистості. Водночас сучасна вітчизняна система соціальної політики практично не охоплює сферу якості життя населення, обмежуючись лише встановленням переліку соціальних гарантій щодо мінімального розміру посадових окладів та пен-сій, розмірів матеріальних допомог та соціальних виплат. Проте поняття якості життя є значно шир-шим, що обумовлює наявність значної кількості підходів до трактування його сутності (табл. 1).

Варто відзначити, що у табл. 1 представлений перелік лише узагальнених трактувань категорії «якість життя», тоді як існує значна кількість вузькоспеціалізованих визначень, які пояснюють окремі аспекти вказаної категорії з точки зору тієї чи іншої науки, галузі тощо. Така різноманітність трактувань пояснюється складністю та багатоас- пектністю поняття «якість життя», а також знач-ною кількістю його складових компонентів.

Найвідоміша та широковживана концепція вимірювання якості життя, розроблена американ-ською організацією “International Living”, пропо-нує виокремлювати дев'ять основних складових якості життя населення:

- рівень життя;

- культура й дозвілля;

- рівень економіки;

- стан навколишнього середовища;

- громадянська свобода;

- рівень здоров'я;

- розвиток інфраструктури;

- особиста безпека;

- кліматичні умови.

Всесвітня Організація охорони здоров'я (ВООЗ) пропонує оцінювати якість життя з використан-ням низки таких параметрів [8]:

- фізичні (енергійність, втома, фізичний дис-комфорт, сон і відпочинок);

- психологічні (самооцінка, концентрація, пози-тивні емоції, негативні переживання, мислення);

- ступінь незалежності (працездатність, залежність від ліків та лікування);

- життя в суспільстві (повсякденна активність, соціальні зв'язки, дружні зв'язки, суспільна зна-чущість, професіоналізм);

- навколишнє середовище (житло та побут, без-пека, дозвілля, доступність інформації, екологія, тобто клімат, забрудненість, густонаселеність);

Дослідниками Всеросійського центру рівня життя [12, с. 144] структуру якості життя пропо-нується визначати за допомогою таких параметрів

1) якість суспільства (особистості, населення, окремих соціальних груп та організацій цивіль-ного суспільства);

2) якість трудового та підприємницького життя;

3) якість соціальної інфраструктури;

4) якість навколишнього середовища;

5) особиста безпека;

6) задоволеність людей своїм життям.

Вітчизняні дослідники виокремлюють такі

змістовні елементи якості життя населення, як матеріальний добробут, гуманітарний, професій-ний та особистісний розвиток громадян, стабіль-ність економіки домогосподарств, впевненість громадян у майбутньому, рівень їхньої освіти, здоров'я та тривалості життя [13, с. 4].

Отже, на основі узагальнення наукових поглядів на складові якості життя індивідів та з огляду на сис-тему пріоритетів соціальної політики за концепцією всебічного розвитку можемо відзначити, що еле-менти підсистеми якості життя в системі соціальної політики держави повинні спрямовуватися на:

- екологічний захист;

- економічний добробут;

- побутовий комфорт;

- дотримання особистісних прав та свобод.

Схематично взаємозв'язки окреслених напря-мів забезпечення належного рівня якості життя населення в системі соціальної політики предста-вимо на рис. 2.

Отже, підсистема забезпечення належного рівня якості життя у системі соціальної політики держави має формуватися двома основними елементами, а саме державними соціальними гарантіями та дер-жавним соціальним забезпеченням. Державні соці-альні гарантії, будучи фактично сукупністю нор-мативних положень, встановлюють правові засади забезпечення належного рівня якості життя, ство-рення умов та можливостей для їх всебічного роз-витку, водночас формуються на основі даних (інфор-мації, показників) соціального забезпечення.

Так, на основі інформації про обсяги необхід-них фінансових ресурсів формуються бюджети видатків на соціальну сферу, на основі різних соціальних та економічних індикаторів встанов-люються законодавчо рівні мінімальної заробітної плати, пенсії, прожиткового мінімуму, інші дер-жавні

соціальні гарантії.

Водночас саме сукупністю нормативних актів різного виду визначаються правові засади формування та використання соціального забезпечення в системі соціальної політики, зокрема в підсистемі забезпечення належного рівня якості життя. Отже, неможливим є функціонування державних соціальних гарантій без державного соціального забезпечення, і навпаки.

При цьому державними соціальними гарантіями встановлюються правові норми та гарантії у сфері якості життя населення та визначаються порядок і механізми функціонування підсистеми забезпечення належного рівня якості життя. Призначення державного соціального забезпечення полягає в тому, щоби забезпечити функціонування законодавчо закріплених механізмів за допомогою необхідних фінансових, кадрових, інформаційних та інших ресурсів, відповідної інфраструктури та програм розвитку.

У вказаному механізмі присутня також третя важлива складова, а саме економічна політика держави. Призначення економічної політики у найбільш загальному розумінні полягає в тому, щоби формувати податкову систему та бюджет, здійснювати вплив на розвиток усіх секторів народного господарства.

Вказані три елементи тісно пов'язані між собою в механізмі забезпечення належного рівня якості життя населення. Фактично кожен з них перебуває під впливом іншого. Так, наприклад, законодавством та державними соціальними гарантіями як його складовими визначаються правові підстави та механізми формування й функціонування соціального забезпечення, а також здійснюється регулювання основних засад формування та реалізації економічної політики. Натомість економічна політика держави впливає на формування законодавчої бази, обсяги державних соціальних гарантій та державного соціального забезпечення. Показники обсягів та якості державного соціального забезпечення стають підґрунтям для положень державної економічної політики, відповідно, державних соціальних гарантій.

Окрім власних взаємозв'язків, описані скла-дові механізму забезпечення належного рівня якості життя населення сукупно впливають на низку інших складових. Зокрема, вони впливають на систему дотримання особистісних прав і свобод індивідів, до якої належать судова, правоохоронна системи та система виконання покарань, визнача-ючи правові повноваження та межі їх діяльності, здійснюючи соціальне забезпечення функціону-вання вказаних систем. Таким чином, система дотримання особистісних прав і свобод індивідів є фактично окремим механізмом у механізмі забез-печення належного рівня якості життя населення, функціонування якого відбувається у тісній вза-ємодії складових елементів.

Щодо економічної політики, то вона не здій-снює прямого впливу на систему дотримання осо-бистісних прав і свобод в механізмі забезпечення належного рівня якості життя населення. Однак вона здійснює прямий вплив на формування стра-тегій соціально-економічного розвитку країни, на основі та з урахуванням яких формуються страте-гії регіонального та місцевого розвитку, політика інфраструктурного розвитку, політика у сфері житлово-комунального господарства, політика у сфері екології та природокористування, політика розвитку культури, мистецтва та спорту. Перші з названих трьох також здійснюють вплив на фор-мування житлової політики як на загальнодержав-ному, так і на регіональному та місцевих рівнях.

Висновки

Узагальнення наукових поглядів на складові якості життя індивідів з огляду на сис-тему пріоритетів соціальної політики та концепцію всебічного розвитку особистості дало змогу визна-чити перелік основних елементів підсистеми якості життя в системі соціальної політики держави, серед яких слід назвати екологічний захист, еко-номічний добробут, побутовий комфорт та дотри-мання особистісних прав і свобод. На основі цього сформована модель взаємозв'язку та взаємовпливу складових у механізмі забезпечення належного рівня якості життя населення в системі державної соціальної політики. Подальшим дослідженням у цьому напрямі має стати формування структури вказаного механізму загалом та його складових елементів зокрема, а також розроблення практич-них кроків з його імплементації в наявну сьогодні систему соціальної політики України.

Список використаних джерел

соціальний державний економічний

1.Мельниченко О. А. Підвищення рівня та якості життя населення: механізм державного регулювання: монографія. Харків: Магістр, 2008. 232 с.

2.Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз: колективна монографія / за ред. Е.М. Лібанової. Київ: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2007. 328 с.

3.Якість життя населення регіону: аналіз, прогнозування, соціальна політика: монографія. Одеса, 2012. 316 с.

4.Жеребин В.М., Романов А.Н. Уровень жизни населения. Москва: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. 592 с.

5.Ковалевська О.П. Житлові умови в системі характеристик якості життя. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2011. № 3.

6.Цап С.Д. Теоретико-методологічні аспекти оцінки якості життя населення на регіональному рівні. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2012. Вип. 8(1). С. 308--314.

7.Філософський енциклопедичний словник / редкол.: В.І. Шинкарук (голова) та ін. Київ: Абрис, 2002. 742 с.

8.Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ. Здоровье 21: Европейская серия по достижению здоровья для всех. 1999. № 6. С. 293.

9.Социологическая энциклопедия: в 2 т. Москва: Мысль, 2003. Т. 1. 1056 с.

10.Американская социологическая мысль. Москва: МГУ, 1994. 516 с.

11.Дробышева В.В., Герасимов Б.И. Интегральная оценка качества жизни населения региона. Тамбов: изд-во ТГТУ, 2004. 358 с.

Размещено на Allbest.ru