Формування людського капіталу у сфері охорони здоров'я: проблеми та напрями зменшення фіктивізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування людського капіталу у сфері охорони здоров'я: проблеми та напрями зменшення фіктивізації

О. Грішнова, д-р екон. наук, проф. Київський національний університет імені Тараса Шевченка

О. Брінцева, канд. екон. наук, доц.

ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Досліджено динаміку процесів формування людського капіталу у сфері охорони здоров'я. Охарактеризовано тенденції, процеси та асиметрії в цій царині, які супроводжують поступову ринкову трансформацію національної системи охорони здоров'я і нерідко провокують формування непродуктивних форм людського капіталу та фіктивізаційні процеси. Запропоновано рекомендації щодо зниження фіктивізаційних процесів у сфері охорони здоров'я, які передбачають: розробку та впровадження системи моніторингу якості медичних послуг на основні даних системи eHealth; подальше впровадження цифрових технологій в національну систему охорони здоров'я і на цій на основі - підвищення доступності аналітичної інформації як для медичних працівників і науковців, так і для населення, поширення медичної грамотності й здорового способу життя.

Ключові слова: охорона здоров'я, реформування, людський капітал; фіктивізація в медичній сфері, цифрові технології.

людський капітал здоров'я медичний

Е. Гришнова, д-р экон. наук, проф.

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина,

Е. Бринцева, канд. экон. наук, доц.

ГВУЗ "Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана", Киев, Украина

ЗДРАВООХРАНЕНИЕ КАК СФЕРА ФОРМИРОВАНИЯ ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО КАПИТАЛА:

ПРОБЛЕМЫ ФИКТИВИЗАЦИИ

Исследована динамика процессов формирования человеческого капитала в сфере здравоохранения. Охарактеризованы тенденции, процессы и асимметрии в этой области, которые сопровождают постепенную рыночную трансформацию национальной системы здравоохранения и нередко провоцируют формирование непроизводительных форм человеческого капитала и фиктивизационные процессы. Предложены рекомендации по снижению фиктивизационных процессов в сфере здравоохранения, предусматривающие: разработку и внедрение системы мониторинга качества медицинских услуг на основе данных системы eHealth; дальнейшее внедрение цифровых технологий в национальную систему здравоохранения ина этой на основе - повышение доступности аналитической информации как для медицинских работников и ученых, так и для населения, распространение медицинской грамотности и здорового образа жизни.

Ключевые слова: здравоохранение, реформирование, человеческий капитал; фиктивизация в медицинской сфере, цифровые технологии.

O. Grishnova, Doctor of Sciences (Economics), Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine,

O. Brintseva, PhD (Economic), Associate Professor

Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv, Ukraine

HEALTH AS A SPHERE OF HUMAN CAPITAL FORMATION: PROBLEMS OF ACTIVATION

The dynamics of processes of human capital formation in the sphere of healthcare is investigated. The trends, processes and asymmetries in this area that accompany the gradual market transformation of the national health system are often characterized, and often provoke the formation of unproductive forms of human capital and the processes of fiktivization. The system of indicators for estimating nominal and real human capital is proposed. The dynamics of nominal human capital is estimated by the following indicators: the growth of the rate of the number of doctors of all specialties per 10 thousand population; the growth rate of the number of average medical personnel per 10 thousand population; the growth rate of the planned capacity of outpatient clinics for 10 thousand people. To assess the dynamics of nominal human capital: growth rate of the average life expectancy at birth (without gender differentiation); the growth rate of the disease per 100 thousand population (all diseases). According to our methodology, the growth of the index of real human capital shows progress in the medical sphere. The growth of the nominal human capital index shows an increase in spending on this area, and it does not always indicate progress, although its substantial reduction is alarming and requires a more detailed analysis. If real human capital grows faster than nominal, then healthcare activities are effective, and if on the contrary - in this area the processes of fictivization takes place. Recommendations for reducing the fiktivization processes in the sphere of healthcare are proposed, which include: development and implementation of a system for monitoring the quality of medical services on the basic data of the eHealth system; the further introduction of digital technologies into the national health system and, on this basis, - increasing the availability of analytical information for both medical professionals and researchers, and for the public, the dissemination of medical literacy and healthy lifestyles.

Keywords: healthcare, reforming, human capital; fictitization in the healthcare, digital technology.

Постановка проблеми

Процеси, які відбувалися у сфері охорони здоров'я за роки незалежності України, були спочатку інерційними, потім суто руйнівними, а в останні 10-15 років стали надмірно комерціалізованими.

Сьогодні медична сфера йде у фарватері реформ в Україні, однак реформування водночас є складним, суперечливим і має в багатьох аспектах важкопередбачувані наслідки. Нерідко всі згадані вище процеси переплітаються і ведуть до зниження якості й доступності медичних послуг в Україні, фіктивізаційних процесів у царині формування та збереження людського капіталу.

Неупереджений аналіз ситуації у сфері охорони здоров'я України свідчить, що при одному з найнижчих рівнів офіційної оплати праці порівняно з іншими сферами, медичні працівники мають витрачати набагато більше зусиль, ніж середньостатистичний студент чи працівник як під час навчання, так і працюючи за фахом. Це провокує поширення асиметрій в медичній сфері - хабарництва, надання неофіційно платних медичних послуг у державних закладах охорони здоров'я, розвитку системи приватних медичних закладів, якість послуг яких ніхто не гарантує та ін. Яскравим виявом кризи національної системи охорони здоров'я (як складової системної кризи) є активні міграційні процеси, пов'язані з виїздом найкращих спеціалістів за кордон.

Правовий і громадянський нігілізм значної частини населення також додає певний негативний аспект у цю ситуацію. Тільки іноді у небагатьох людей виникають закономірні запитання: "Куди йдуть сплачені мною податки?", "Чи забезпечується цільове використання фінансування соціальної сфери з державного бюджету?". Зокрема, такі питання постають, коли людина звертається до державних закладів охорони здоров'я. Те, що в поліклініках роками не робиться ремонт звичайно не сприяє поліпшенню емоційного стану споживачів державних медичних послуг, але й не є критичним. Значно більше занепокоєння викликає стан медичного обладнання. Наприклад, наскільки безпечно робити флюорографію на обладнанні, яке працює із 70-х років минулого століття? Наскільки точними будуть результати, отримані під час такого "профілактичного огляду"? Приватна медицина також не завжди є альтернативою, адже в більшості випадків у відносно доступному ціновому сегменті для населення якість приватних медичних послуг може бути досить сумнівною.

Усе це призводить, зокрема, до фіктивізації національного людського капіталу, виявом якої у сфері охорони здоров'я є формальні профілактичні медичні огляди, фіктивні документи про стан здоров'я (що дають змогу працювати, навчатись, носити зброю, керувати транспортними засобами, відвідувати оздоровчі заклади та ін.), і, урешті-решт, нереальні дані про стан здоров'я населення, причини передчасної смерті та навіть про його справжню чисельність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Говорячи про охорону здоров'я в контексті формування людського капіталу, перш за все варто зазначити, що ми розглядаємо цю сферу як один з найважливіших напрямів інвестування в людський капітал і вважаємо, що інвестиції в охорону здоров'я мають стати пріоритетом державної соціальної політики, так само як інвестиції в освіту. Нині досить актуальними є питання оцінки ефективності інвестицій в проекти та програми в медичній царині, що значною мірою пов'язано з процесами реформування національної системи охорони здоров'я. Різні аспекти економіки здоров'я та економіки охорони здоров'я, оцінки програм у сфері охорони здоров'я та ефективності формування людського капіталу в цій сфері представлені в дослідженнях Драммонда М. [20], Фолланда С. [21], Фельдштейна П. [22], Якобса П. [16] та ін. "Здоров'я"є досить поширеною компонентою міжнародних індексів і визначається: в Індексі процвітання Інституту Legatum (The Legatum Prosperity Index) [17] - за виміром "Health" (137 місце зі 149 країн у 2018 р.); Індексі глобальної конкурентоспроможності (The Global Competitiveness Report, The World Economic Forum) [19] - за виміром "Healthy life expectancy"(93 місце зі 140 країн у 2018 р.); Індексі людського капіталу Світового Банку (Human Capital Index, The World Bank) [18] - за виміром "Adult survival rate" (110 місце зі 162 країн у 2018 р.) та ін. Як бачимо, наприклад, методика розрахунку Індексу людського розвитку [15] передбачає врахування тільки середньої очікуваної тривалості життя при народженні в інтегральному показнику, що було зумовлено передусім потребою у виборі універсального індикатора для міжнародних порівнянь; у^є Legatum Prosperity Index [17] вимір "Здоров'я"дає змогу оцінити ефективність сфери охорони здоров'я в трьох напрямах: основне фізичне та психічне здоров'я, інфраструктура охорони здоров'я та профілактична допомога. Значно більш широкий перелік індикаторів передбачає національна Методика вимірювання регіонального людського розвитку [14]. Питання охорони здоров'я відображені в блоках "Відтворення населення"(індикатори: середня очікувана тривалість життя при народженні; імовірність чоловіків/жінок дожити від 20 до 65 років; дитяча смертність), "Соціальне середовище"(індикатори: кількість хворих із уперше встановленим діагнозом активного туберкульозу; кількість хворих із уперше встановленим діагнозом алкоголізму і алкогольних психозів, розладу психіки та поведінки внаслідок вживання наркотиків та інших психоактивних речовин; кількість померлих від навмисного самоушко- дження) та "Комфортне життя"(індикатор: планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів).

Методологія. Нашеоцінювання процесів фіктивізації людського капіталу у сфері охорони здоров'я ґрунтується на визначенні динаміки номінального та реального людського капіталу. Виокремлюючи номінальний та реальний людський капітал у сфері охорони здоров'я, у розвиток досліджень у царині теоретико-методологічних основ оцінювання фіктивного людського капіталу [1 ; 2] перш за все потребують визначення індикатори, динаміка яких слугуватиме основою для аналізу тенденцій формування непродуктивних форм людського капіталу (табл. 1).

Таблиця 1. Система індикаторів оцінювання динаміки фіктивізаційних процесів у сфері охорони здоров'я

За нашою методикою, зростання індексу реального людського капіталу показує прогрес у медичній сфері. Зростання індексу номінального людського капіталу показує збільшення витрат на цю сферу, і далеко не завжди вказує на прогрес, хоч суттєве його зменшення викликає тривогу і потребує детальнішого аналізу. Якщо реальний людський капітал зростає швидше, ніж номінальний, то діяльність у сфері охорони здоров'я ефективна, а якщо навпаки - то в цій сфері відбуваються фікти- візаційні процеси тим більшої інтенсивності, чим більша відмінність у цих темпах.

Досліджуючи фіктивізаційні процеси в царині людського капіталу, ми враховуємо такі основні фактори розвитку/деградації людського капіталу, що безпосередньо впливають на стан здоров'я населення в Україні: поліпшення/погіршення здоров'я населення, поширення/зменшення саморуйнівної поведінки (алкоголізм, куріння, наркоманія), зміни в споживанні медичних послуг унаслідок зміни їхньої доступності для громадян у просторовому і фінансовому аспектах, поліпшення чи ускладнення соціальних умов життя та ін.

Негативна динаміка цих факторів сприяє поглибленню фіктивізаційних процесів як для номінального, так і для реального людського капіталу, адже вони пов'язані з якістю медичних послуг, кадровим забезпеченням системи охорони здоров'я, комплексом чинників, які впливають на здоров'язбережувальну поведінку населення.

Інтегральним показником, який відображає безліч проблем сучасного українського суспільства і є наслідком низького рівня та якості життя населення в Україні загалом, а також характеризує якість національної системи охорони здоров'я, є значно нижча середня очікувана тривалість життя населення, ніж у розвинених європейських країнах. Однак досліджувати динаміку цього індикатора тільки в Україні, без орієнтації на досягнутий прогрес хоча б за усередненими показниками очікуваної тривалості життя населення у країнах Європейського союзу було б несправедливо, якщо, наприклад, ідеться про процеси відтворення національного людського капіталу або цільові орієнтири державної соціальної політики. Тому для визначення реального людського капіталу у сфері охорони здоров'я ми пропонуємо використовувати такі індикатори:

1) темпи зростання коефіцієнта середньої очікуваної тривалості життя населення при народженні (без диференціації за статтю):

де К^ і КТЖ - темпи зростання коефіцієнта середньої очікуваної тривалості життя населення при народженні (без диференціації за статтю) у звітному та базисному році відповідно; ТЖу і ТЖєс - середня очікувана тривалість життя населення при народженні (без диференціації за статтю) в Україні та країнах Європейського союзу відповідно.

2) темпи зростання захворюваності на 100 тис. населення (усі захворювання):

де Трз і ТрЗ- темпи зростання захворюваності на

100 тис. населення (усі захворювання) у звітному та базисному році відповідно.

Номінальний людський капітал характеризує наявний людський капітал у системі охорони здоров'я: кількість лікарів усіх спеціальностей та середнього медичного персоналу на 10 тис. населення; а також наявні можливості для збереження здоров'я (планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів на 10 тис. населення та ін.).

Метою статті є оцінювання процесів фіктивізації людського капіталу у сфері охорони здоров'я, в основі якого - визначення динаміки номінального та реального людського капіталу за національними та міжнародними статистичними даними, а також дослідження тенденцій, процесів, асиметрій в питаннях реформування національної системи охорони здоров'я та розробка рекомендацій щодо зниження їхнього негативного впливу.

Результати. Визначення номінального та реального людського капіталу приоцінюванні динаміки фіктивізаційних процесів у сфері охорони здоров'я дає змогу проаналізувати втрати національного людського капіталу, зумовлені фіктивізаційними процесами. Вихідні дані для визначення номінального та реального людського капіталу у сфері охорони здоров'яу 2006-2017 рр. наведені в табл. 2.

Таблиця 2. Показники для визначенняномінального та реального людського капіталу у сфері охорони здоров'я у 2006-2017 рр. в Україні

Примітка. Розрахунок здійснено без урахування даних по Донецькій та Луганській областях. Джерело: складено авторами за даними Державної служби статистики України [5-13].

Досить тривожними сигналами для національної системи охорони здоров'я є суттєве зниження кількості як лікарів усіх спеціальностей на 10 тис. населення (-8,9 % у 2017 р. порівняно із 2006 р.), так і кількості середнього медичного персоналу на і0 тис. населення (-19,5 % у 2017 р. порівняно із 2006 р.). При цьому очевидно, що зростання планової ємності амбулаторно-поліклінічних закладів на 10 тис. населення (+ 1,8 % у 2017 р. порівняно із 2006 р.) пов'язано не з відкриттям нових медичних закладів, а передусім зі зниженням кількості населення, яка навіть за офіційними статистичними даними в 2006 р. становила 46,9 млн осіб, а у 2017 р. - 42,6 млн осіб (-4,3 млн осіб або -9,2 %). Суттєве зниження кіль кості населення зумовлено багатьма чинниками: звуженим відтворенням, військовими діями на Сході України, анексією Криму та частин Донецької й Луганської областей, міграційними процесами та ін. Тривалість життя населення в Україні порівняно з країнами ЄС (табл. 2) суттєво нижча. Так, відповідно до визначеного нами коефіцієнта середньої очікуваної тривалості життя населення при народженні в 2006-2017 рр. вона в середньому була нижча на - 12,1 %.

Індекси номінального та реального людського капіталу у сфері охорони здоров'я(табл. 3)визначаються за середньою геометричною темпів росту індикаторів, наведених у табл. 2.

Таблиця 3. Індекс номінального та реального людського капіталу у сфері охорони здоров'я в Україні в 2006-2017 рр.

Джерело: розраховано авторами.

Як бачимо з рис.1, суттєве зниження індексу номінального людського капіталу спостерігалося лише в 2014 р., що логічно пояснюється системною соціально- економічною, політичною та військовою кризою в Україні, негативні наслідки якої повною мірою не вдалося подолати і нині. Індекс реального людського капіталу показує переважно позитивну динаміку, за винятком 2007, 2010 і 2016 рр. Водночас темпи зростання реального людського капіталу перевищували темпи зростання номінального 6 періодів з 11 досліджених (це показує ефективну діяльність сфери) і 5 періодів спостерігалися процеси фіктивізації, коли витрати не дають належного ефекту. З огляду на це діяльність у сфері охорони здоров'я не можна оцінювати однозначно. Звісно, є багато резервів раціональнішого використання коштів і поліпшення показників здоров'я населення, але не слід також ігнорувати здобутки в цій царині в Україні.

Рис. 1. Динаміка Індексу фіктивізації людського капіталу у сфері охорони здоров'я у 2006-2017 рр. в Україні

Для зниження негативного впливу фіктивізаційних процесів на національну систему охорони здоров'я, необхідна реалізація комплексних заходів.

На наше глибоке переконання, вирішенню наявних проблем в сфері охорони здоров'я сприятиме гармонізація національного законодавства в медичній сфері з нормативно-правовими актами Європейського союзу, як визначено у Національній стратегії реформування системи охорони здоров'я в Україні на період 2015-2020 років [4]. Для цього передбачено такі довгострокові дії: схвалити закони про систему управління якістю послуг в охороні здоров'я, що враховує вимоги ЄС; розробити ряд законодавчих актів про стандарти, правила та норми системи забезпечення якості медичної допомоги та доступності лікарських засобів відповідно до постанов ЄС.

Крім того, на тлі світових тенденцій стрімкого поширення сучасних інформаційних технологій в усіх сферах людської діяльності, упровадження реєстру пацієнтів, лікарів, медичних закладів, які визначено Міністерством охорони здоров'я України в пріоритетах медичної реформи [3], нині є тим мінімумом, який вже давно реалізований в країнах ЄС. Доцільною також вважаємо розробку системи моніторингу якості медичних послуг на основі даних системи eHealth, яка сприятиме підвищенню якості медичних послуг і зниженню негативного впливу фік- тивізаційних процесів.

Висновки та дискусія

Наше дослідження показує, що в Україні є багато проблем із медичним забезпеченням охорони здоров'я населення. Ці проблеми обумовлені не лише недостатнім фінансуванням, але й нераціональним використанням ресурсів, про що свідчить розрахований нами індекс фіктивізації людського капіталу у сфері охорони здоров'я. Водночас ситуація не безнадійна. В останні роки помітно зменшилася захворюваність, хоч і повільно, але зростає тривалість життя українців, зменшується активність саморуйнівної поведінки.

У межах реалізації стратегічних програм реформування системи охорони здоров'я національного рівня, ґрунтуючись на узагальненні досвіду країн Східної Європи - недавніх членів ЄС, ми пропонуємо такі рекомендації щодо зниження фіктивізаційних процесів. Необхідно забезпечити більш адекватне врахування не тільки кількості наданих медичних послуг, а й їхньої якості на основі даних системи eHealth, яка в подальшому може стати потужним масивом узагальнених даних щодо медичної статистики в різних її вимірах. Це сприятиме не тільки підвищенню якості медичних послуг, а й більш ефективному запровадженню нової моделі фінансування медичних послуг. Упровадження цифрових технологій в національну систему охорони здоров'я (machine learning, big data, blockchain, та ін.) на основі підвищення доступності аналітичної інформації як для медичних працівників і науковців, так і для населення сприятиме прозорості й ефективності використання ресурсів, поширенню медичної грамотності, популяризації здорового способу життя та зміцненню особистої соціальної відповідальності.

Подальших досліджень потребують питання оцінювання ефективності реформ, що відбуваються сьогодні в цій сфері, і впливу їх на рівень здоров'я і тривалість активного життя населення. Більш широкими науковими проблемами, розв'язання яких сприятиме чіткій оцінці (а, відповідно, і підвищенню) економічної й соціальної ефективності реформ, є опрацювання методології визначення вартості людського здоров'я і життя та врахування таких розрахунків при розробці всіх державних програм на всіх рівнях.

Список використаних джерел

Грішнова О. А.. Фіктивний людський капітал: сутність, характерні особливості, чинники формування / О. А. Грішнова, О. Г. Брінцева// Демографія та соціальна економіка. - № 1 (23). - 2015. - С. 90-101.

Брінцева О. Г. Фіктивний людський капітал: концептуальні підходи та особливості оцінювання / О. Г. Брінцева // Вісн. Київ. ун-ту ім. Тараса Шевченка. - № 4 (181). - 2016. - С. 29-32.

Міністерство охорони здоров'я України. Медична реформа у 2017 році відбуватиметься поетапно [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20170104_a.html

Національна стратегія реформування системи охорони здоров'я в Україні на період 2015-2020 років [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uoz.cn.ua/strategiya.pdf

Статистичний щорічник України за 2007 рік. За ред. О. Г. Оса- уленка. - К. : Державна служба статистики України. - 2008. - 572 с.

Статистичний щорічник України за 2008 рік. За ред. О. Г. Оса- уленка. - К. : Державна служба статистики України. - 2009. - 567 с.

Статистичний щорічник України за 2009 рік. За ред О. Г. Оса- уленка. - К. : Державна служба статистики України. - 2010. - 567 с.

Статистичний щорічник України за 2011 рік. За ред. О. Г. Оса- уленка. - К. : Державна служба статистики України. - 2012. - 559 с.

Статистичний щорічник України за 2012 рік. За ред. О. Г. Оса- уленка. - К. : Державна служба статистики України. - 2013. - 552 с.

Статистичний щорічник України за 2013 рік. За ред. О. Г. Оса- уленка. - К. : Державна служба статистики України. - 2014. - 534 с.

Статистичний щорічник України за 2016 рік. За ред. І. Є. Вернера. - К. : Державна служба статистики України. - 2017. - 611 с.

Статистичний щорічник України за 2017 рік. За ред. І. Є. Вернера. - К. : Державна служба статистики України. - 2018. - 541 с.

Eurostat. Life expectancy at birth by sex, years [Electronic

resource]. - Available at: https://ec.europa.eu/eurostat/tgm/table.do?

tab=table&init=1&language=en&pcode=tps00205&plugin=1

Методика вимірювання регіонального людського розвитку, затверджена Рішенням Президії НАН України та колегії Державної служби статистики України від 13.06.2012 № 123-м [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.idss.org.ua/ukr_index/Metodika_ua.pdf

Human development reports. Latest Human Development Index (HDI) Ranking [Electronic recourse]. - Available at: http://hdr.undp.org/ en/2018-update

Jacobs P., Rapoport J. (2004). The economics of health and medical care [Electronic resource]. - Available at: https://books.google.com.ua/ books?hl=uk&lr=&id=qx16aMMhl0YC&oi=fnd&pg=pA1&dq=+The+Economics +of+Health+and+Health+Care+&ots=n8j7J5SXvR&sig=nnBCh-cJEjAQG1I2 huq4EjRZsyY&redir_esc=y#v=onepage&q=The%20Economics%20of%20H ealth%20and%20Health%20Care&f=false

The Legatum Prosperity Index [Electronic resource]. - Available at: https://www.prosperity.com/rankings

World Bank. Human Capital Index and Components 2018 [Electronic resource]. - Available at: https://www.worldbank.org/en/data/ interactive/2018/10/18/human-capital-index-and-components-2018

World Economic Forum. The Global Competitiveness Report 2018

[Electronic resource]. - Available at: http://www3.weforum.org/docs/

GCR2018/05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport2018.pdf

Drummond M., Sculpher M., Claxton K., Stoddart G. (2015). Methods for the economic evaluation of health care programmes [Electronic resource]. - Available at: https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id= yzZSCwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PP1&dq=+health+care&ots=_aQigB1rLN&sig =hLXkvQs-URW4qcJvS7i9gPQiVCc&redir_esc=y#v=onepage&q=health% 20care&f=false

Folland S., Goodman A., Stano M. (2007). The Economics of Health and Health Care [Electronic resource]. - Available at: https://s3.amazonaws.com/ academia.edu.documents/48799796/The-Economics-of-Health-and- Healthcare-7th-Edition-Sherman-FoHand-ANen-Goodman.pdf?AWS AccessKeyId=AKIAIWOWYYGZ2Y53UL3A&Expires=1547920189&Signatur e=luac2i7LgPdqHSC6%2FAOu%2Bi3Umt8%3D&response-content- disposition=inline%3B%20filename%3DThe_Economics_of_Health_and_He althcare_7.pdf

Feldstein P. (2012) Health care economics [Electronic resource]. -

Available at: http://testbank360.eu/sample/solution-manual-health-care-

economics-7th-edition-feldstein.pdf

References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription

Grishnova O. A., Brintseva O. G., 2015 Fictitious human capital: essence, characteristic features, factors of formation. Demography and Social Economy, 1 (23), pp. 90-101.

Brintseva O.G., 2016. Fictitious human capital: conceptual approaches and evaluation peculiarities. Bulletin of the Taras Shevchenko National University of Kyiv, 4 (181), pp. 29-32. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/181-4/5

Ministry of Health of Ukraine, 2017. The medical reform will take place in stages in 2017 [Electronic resource]. - Available at: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20170104_a.html

National strategy for reforming the health care system in Ukraine for the period 2015-2020 [Electronic resource]. - Available at: http://uoz.cn.ua/strategiya.pdf

Statistical Yearbook of Ukraine for 2007, 2008. Edited by O. G. Osaulenko. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine, 572 p.

Statistical Yearbook of Ukraine for 2008, 2009. Edited by O. G. Osaulenko. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine, 567 p.

Statistical Yearbook of Ukraine for 2009, 2010. Edited by O. G. Osaulenko. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine, 567 p.

Statistical Yearbook of Ukraine for 2011,2012. Edited by O. G. Osaulenko. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine, 559 p.

Statistical Yearbook of Ukraine for 2012, 2013. Edited by O. G. Osaulenko. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine, 552 p.

Statistical Yearbook of Ukraine for 2013, 2014. Edited by O. G. Osaulenko. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine, 534 p.

Statistical Yearbook of Ukraine for 2016, 2017. Edited by I. E. Werner. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine, 611 p.

Statistical Yearbook of Ukraine for 2017. Edited by I. E. Werner. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine. - 2018. -- 541 pp.

Eurostat, 2017. Life expectancy at birth by sex, years [Electronic resource]. - Available at:

https://ec.europa.eu/eurostat/tgm/table.do?tab=table&init=1&language=en&pcode=tps00205&plugin=1

Methodology for measuring regional human development, approved by the Decision of the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Collegium of the State Statistics Service of Ukraine # 123-m [Electronic resource] of 13.06.2012. - Available at: https://www.idss.org.ua/ukr_index/Metodika_en.pdf

Human development reports. Latest Human Development Index (HDI) Ranking, 2018. [Electronic recourse]. - Available at: http://hdr.undp.org/en/2018-update

Jacobs P., Rapoport J., 2004. The economics of health and medical care [Electronic resource]. - Available at:

https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id=qx16aMMhl0YC&oi=fnd&pg=PA1&dq=+The+Economics+of+Health+and+Health+Care+ &ots=n8j7J5SXvR&sig=nnBCh-

cJEjAQG1I2huq4EjRZsyY&redir_esc=y#v=onepage&q=The%20Economics%20of%20Health%20and%20Health%20Care&f=false

The Legatum Prosperity Index, 2018. [Electronic resource]. - Available at: https://www.prosperity.com/rankings

World Bank. Human Capital Index and Components, 2018 [Electronic resource]. - Available at: https://www.worldbank.org/ en/data/interactive/2018/10/18/human-capital-index-and-components-2018

World Economic Forum. The Global Competitiveness Report, 2018 [Electronic resource]. - Available at: http://www3.weforum.org/ docs/GCR2018/05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport2018.pdf

Drummond M.,Sculpher M., Claxton K., Stoddart G., 2015. Methods for the economic evaluation of health care programmes

[Electronic resource]. - Available at: https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id=yzZSCwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PP1&dq=

+health+care&ots=_aQigB1rLN&sig=hLXkvQs-URW4qcJvS7i9gPQiVCc&redir_esc=y#v=onepage&q=health%20care&f=false

Folland S., Goodman A., Stano M., 2007. The Economics of Health and Health Care [Electronic resource]. - Available at: https://s3.amazonaws.com/academia.edu.documents/48799796/The-Economics-of-Health-and-Healthcare-7th-Edition-Sherman-Folland- Allen-Goodman.pdf?AWSAccessKeyId=AKIAIWOWYYGZ2Y53UL3A&Expires=1547920189&Signature=luac2i7LgPdqHSC6%2FAOu%2 Bi3Umt8%3D&response-content-disposition=inline%3B%20filename%3DThe_Economics_of_Health_and_Healthcare_7.pdf

Feldstein P., 2012. Health care economics [Electronic resource]. - Available at: http://testbank360.eu/sample/solution-manual- health-care-economics-7th-edition-feldstein.pdf

Размещено на Allbest.ru