Феноменологія категорії "ставлення до власного здоров’я сучасних студентів"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Феноменологія категорії «ставлення до власного здоров'я сучасних студентів»

Щербан Т.Д.

доктор психологічних наук, професор Мукачівський державний університет

Штима В.В. студентка магістратури І курсу, спеціальності «Психологія» Мукачівський державний університет

У статті проаналізовано поняття «ціннісні орієнтації» як системи установок, які регулюють поведінку людини у суспільстві. Розкрито значення поняття «ставлення» та його подальше вивчення представниками різних наукових шкіл, а також розглянуто поняття «ставлення до здоров'я» та «ціннісне ставлення до здоров'я»,що є динамічним явищем психології, та системою складових компонентів ціннісно-мотиваційних, когнітивних та діяльнісно-поведінкових. Охарактеризовано особливості ціннісного ставлення до власного здоров'я молоді, що формується у процесі становлення особистості як цілісної системи.

Ключові слова: ціннісні орієнтації, здоров 'я, усвідомлене ставлення, ставлення до здоров'я.

The article analyzes the concept of ”value orientation ” as systems that regulate human behavior in society. The value of the concept of ”attitude ” and its further study by the representatives of different scientific schools, as well as the concept of ”health” and ”value attitude to health”,which is a dynamic phenomenon of psychology, and system components of the value-motivational, cognitive and active- behavioral. It characterizes the peculiarities of value attitude to their own health of young people emerging in the process of formation of the personality as a whole system.

Key words: value orientations, health conscious attitude, attitude to health.

Сьогодні соціальні, економічні та політичні трансформації зумовлюють ґрунтовні зміни у системі цінностей особистості. Цінності допомагають людині будувати свій власний світ, світ емоційних переживань, ціннісних образів, життєвих перспектив.

На працездатність і конкурентоспроможність сучасного фахівця безпосередньо впливає стан його фізичного здоров'я. Важливим засобом у зміцненні здоров'я є формування цінностей молодої людини щодо здорового способу життя. Увага до власного здоров'я, профілактика емоційних порушень - все це сьогодні є показниками загальної культури особистості.

Соціологічні опитування підтверджують, що у сучасних студентів наявною є негативна тенденція поведінки щодо власного здоров'я: кількість курців і осіб, що вживають алкоголь зросла до 73%; низька фізична активність притаманна 70% молодих людей; більше 30% вже на першому курсі працюють, що призводить до порушення режиму дня; більшість студентів харчуються неправильно. І, як наслідок, маємо ситуацію погіршення фізичного здоров'я у молодих людей.

У зв'язку з цим, сьогодні є нагальною потребою формування у молоді потреби до здорового способу життя. Аналіз ситуації дає підстави стверджувати, що саме ціннісні орієнтації щодо власного здоров'я є основою здорового способу життя студентів.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали науково - психологічні положення про сутність і закономірності становлення особистості в ранньому юнацькому віці (Л.С. Виготський, Л.І. Божович, І.С. Кон, І.В. Дубровіна та ін.); становлення самосвідомості і стійкого образу своєї особистості, свого «Я» (В.Є. Бойко, І.О. Кон, А.Я. Варга, П.М. Якобсон та ін.); становлення особистості в юнацькому віці (С. Холл, К. Левін, Е. Шпрангер, Ж. Піаже, Л.С. Виготський, В.В. Давидов, Л.І. Божович, О.М. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін); дослідження здоров'я і здорового способу життя (М. Амосов, Г. Апанасенко, Е. Булич, І. Муравов); формування здорового способу життя молоді (О. Яременко, О. Вакуленко, Ю. Галустян, Т. Бондар, О. Карпенко, П. Яременко, О. Балакірєвої, Е. Фоміна, Т. Титаренко, С. Максименка, М. Боришевського, М. Марценюк, Л. Лєпіхової, О. Кляпець).

Багатогранні аспекти вивчення юності знайшли своє відображення у працях багатьох видатних психологів (С. Холла, Е. Шпрангера, Ш. Бюллер, К. Левіна, Ж. Піаже, Е. Еріксона. Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Б.Г. Ананьєв, Д.Б. Ельконін, Л.І. Божович та ін.), які розглядають її через зміну соціальної позиції молодої людини. Таким чином, проблема формування ціннісних орієнтацій як фактор формування життєвої перспективи в юнаків ретельно вивчалася багатьма науковцями за в різниминапрямами: смисл цінностей, рівень сформованості, структура, умови, особливості їх розвитку.

Проблеми здоров'я і здорового способу життя молоді сформульовано у працях А. Г. Здравомислова, І. Н. Смирнова, Л. П. Сущенко та ін.; питання формування здорового способу життя з позицій медицини розкрито в роботах М. М. Амосова, Н. В. Артамонова, А. П. Леонтьєва, Ю. П. Лісіцина, Р. Є. Мотилянської, В. С. Язловецького та ін.; психолого-педагогічні аспекти виховання здорового способу життя дітей і молоді розглянуті в дослідженнях Т. Є. Бойченко, Г. П. Голобородько, М. Є. Кобринського, Т. Ю. Круцевич, С. В. Лапаєнко, В. М. Оржеховської, Ю. Т. Похолінчука, В. В. Радула, С. О. Свириденко, М. С. Солопчука; формування здорового способу життя засобами фізичного виховання досліджували В. Г. Арефєв, О. Ф. Артюшенко, О. М. Вацеба, Г. І. Власюк, Л. В. Волков, М. С. Герцик, Л. Д. Гурман, В. С. Дробинський, О. Д. Дубогай, С. А. Закопайло, М. Д. Зубалій, Д. Е. Касенок, О. С. Куц, В. Ф. Новосельський, І. А. Панін, І. І. Петренко, Р. Т. Раєвський, А. Г. Рибковський, О. Б. Скороба-гатов, С. О. Сичов, Є. В. Столітенко, А. Л. Турчак, Є. М. Франків, Б. М. Шиян, П. І. Щербак та інші.

Проте, досліджень присвячених проблемі формування цінностей сучасних студентів щодо здорового способу життя проведено недостатньо. Проблема формування здорового способу життя стає особливо актуальною саме у студентські роки. Це пов'язано з тим, що саме у цей період на людині лежить відповідальність не тільки за формування власного смислового визначення, але і за реалізацію стилю свого життя. Таким чином, проблема формування ціннісних орієнтацій людини до власного здоров'ямає велике значення і для самої особистості і для психології. Особливо важливим у вивченні даної проблематики є чітка систематизація поняттєвих структур зазначеної проблеми.

Метою статті є дослідження феноменології поняття «ціннісне ставлення до власного здоров'я». Для вирішення поставлених завдань дослідження був використано аналіз, синтез та узагальнення наукових літературних джерел.

Поняття «ціннісні орієнтації» використовується дослідниками при виконанні пошуків на стику різних наук. Оскільки ціннісні орієнтації є загальними регуляторами людської поведінки та виявляються абсолютно в усіх сферах людської діяльності, фактично неможливим є всебічно охарактеризувати будь-який феномен суспільного чи індивідуального життя людини, не звертаючись до проблеми цінностей і ціннісних орієнтацій. Тому ціннісну проблематику широко подано та розкрито у науковій літературі, а саме:

дослідження сутності самих понять «цінність», «ціннісні орієнтації» (Б. С. Братусь, А. Г. Здравомислов, Д. О. Леонтьєв, А. А. Ручка, В. О. Ядов та ін.);

аналіз динаміки ціннісних орієнтацій (І. С. Кон, А. Маслоу, К. Роджерс та ін.);

дослідження структури ціннісних орієнтацій (А. В. Бітуєва, А. В. Іващенко, Н. В. Фролова та ін.);

психологічні особливості ціннісних орієнтацій (Б.Г. Ананьєв, В.І. Астахова, І.В. Дубровіна, А. Маслоу, К.Роджерса, С.Л. Рубінштейна та ін.). Доцільно підкреслити, що ціннісні орієнтації - це система компонентів

особистісної структури. При чому ці компоненти відображають досвід людини набутий індивідуально. Поняття «ціннісні орієнтації» розвивалося через розкриття зв'язку індивідуального і суспільного у свідомості людини, через аналіз єдності когнітивних та афективних психічних процесів. Вітчизняні психологи ціннісні орієнтації переважно розглядали через категорії «відношення (ставлення)» та «установка» (А. В. Бітуєва, А. І. Донцов, Д. Н. Узнадзе та ін.).

Поняття «ставлення» використовувалося у дослідження шляхів і механізмів розвитку особистості. Уперше програма вивчення особистісного відношення була запропонована О. Лазурським для характеристики психологічних властивостей особистості [1]. Надалі категорію «ставлення», як психологічну дефініцію, досліджували представники наукової школи В. М'ясищева та О. Лазурського. В. М'ясищев формує теорію ставлень, на якій ґрунтуються сучасні психологічні дослідження зв'язків особистості з об'єктами навколишнього світу. Автор теорії підкреслює, що сутністю особистості є його відношення (ставлення) до дійсності, яке, у свою чергу, характеризує особистість як активного суб'єкта з його вибірковим характером внутрішніх переживань і зовнішніх дій. В. М'ясищев доводить, що ставлення до різних сторін дійсності визначає і діяльність і поведінку особистості [2, с.344]. Тобто, можемо відповідно провести аналогію, ставлення до здоров'я детермінує спосіб життя молоді.

Сучасні суспільні зміни закцентували увагу наукових пошуків до дослідження проблем формування здорового способу життя. Поняття «ставлення до здоров'я», ґрунтовно досліджував Д. Лоранський в контексті санітарно-гігієнічного профілю. Подальші наукові дослідження, здійснені Т. Андрющенко, О. Башмаковою. Н. Зимівець, О. Соколенко та ін., дозволили уточнити відношення індивіда до категорії «здоров'я» взагалі, і до «власного здоров'я» зокрема, розрити смисл цих категорій.

У сучасних психологічних дослідженнях можна виокремити наступні основні концептуальні підходи до визначення феномену «ставлення до здоров'я»:

«система індивідуальних, вибіркових зв'язків особистості з різними явищами навколишнього середовища, які сприяють або, навпаки, загрожують здоров'ю людини, а також конкретне оцінювання індивідом свого фізичного та психічного станів» [3]. В. Кабаєва категорію «ставлення до здоров'я» доповнює зв'язками особистості з явищами навколишнього світу та оцінками свого здоров'я [4, с.81];

«система складових (когнітивна, ціннісно-мотиваційна, діяльнісно- поведінкова). А саме, О. Масалова визначає, що дана категоріяє системним і динамічним особистісним утворенням, яке характеризується рівнями знань, рівнями вияву соціально-духовних цінностей, які є наслідком освіти та самоосвіти, виховання й самовиховання [ 5]. С. Бєлова вважає категорію «ставлення до здоров'я» складною та інтегративною якістюіндивіда, сенс якої складається з: сприйняття та розуміння здоров'я як стану рівноваги між біологічними, соціальними, фізичними, психоемоційними можливостями людини і постійно мінливими умовами довкілля [6];

споріднені психічні утворення. Наприклад, визначення «ставлення до здоров'я» через позиціюіндивіда, яка детермінує реакції і вольову реалізацію факторів здоров'я, тобто для оптимальне поєднання можливостей людини і можливостей середовища [7]. О. Смакула пропонує визначати категорію «ставлення до здоров'я» через «емоційні переживання індивідом свого відношення до здоров'я, яке і є регулятором його дій щодо власного здоров'я» [8, с.8].

Систематизуючи дослідження науковців можна констатувати, що сьогодні не має єдиного підходу до дослідження зазначеної поняттєвої категорії «ставлення до здоров'я». Є багато досліджень, які розглядають цю категорію, як відповідальне, позитивне, ціннісне, усвідомлене, емоційно-ціннісне ставлення до здоров'я тощо. На думку Т. Белінської [9] терміни «відповідальне», «усвідомлене» ставлення до здоров'я має, як ісуттєві причини для його використання, так і певні недоліки. При всій своїй складності термін «відповідальне ставлення до здоров'я»є позитивною ознакою, про те, цінність здоров'я «нав'язується» суспільством.

Поняття «усвідомлене ставлення» до здоров'я свідчить про те, що здоров'я є власністю людини, яка може самостійно й на свій розсуд розпоряджатися своїм здоров'ям. Людина, маючи усвідомлене ставлення, може як покращувати своє здоров'я, так і погіршувати його. Узагальнюючи підкреслимо, що «ціннісне ставлення до здоров'я» має позитивну спрямованість й усвідомлений характер.

Отже, аналіз сучасних психологічних досліджень щодо окресленої проблеми доводить, що категорія «ставлення до здоров'я» є:

динамічним явищем психології; ставлення власне здоров'я людина

системою складових компонентів ціннісно-мотиваційних, когнітивних та діяльнісно-поведінкових, а саме когнітивний компонент ціннісного ставлення до здоров'я - це система знань про здоров'я, організм людини, про фактори, які впливають на здоров'я. Важливим критерієм даного компоненту є вміння застосовувати ці знання у процесі своєї життєдіяльності.

Ціннісно-мотиваційний компонент характеризує позицію здоров'я серед інших цінностей особистості, переживання й почуттями індивіда щодо стану власного здоров'я, особливості мотивації на здоровий спосіб життя.

Діяльнісно-поведінковому компонент ціннісного ставлення до здоров'я характеризується вмінням особистості дотримуватися навичок здорового способу життя в різних умовах, саморегуляції поведінки, від якої залежить збереження і зміцнення власного здоров'я та здоров'я оточуючих.

Формуванню ціннісного ставлення до здоров'я сприяють протиріччя, які виникають у процесі життєдіяльності окремо взятого індивіда. Серед них однією з провідних є суперечність між еталонним здоровим способом життя, яке є нормативною вимогою суспільства, і життєдіяльністю особистості в конкретних умовах. Це протиріччя й запускає механізм формування ціннісного ставлення до здоров'я.

Таким чином, під ціннісним ставленням до здоров'я ми розуміємо системне й динамічне психічне утворення особистості, що формується на основі ціннісно-мотиваційної сфери та сукупності знань про здоров'я, яке відображається у свідомо обраному способі життя. Ціннісне ставлення до здоров'я формується у процесі становлення особистості як цілісної системи, пов'язаної з усвідомленням свого місця, ролі, функцій у професійній діяльності, у суспільстві, у колективі. Перспективи подальших досліджень вбачаються у проведенні діагностичного дослідження щодо вияву психологічних особливостей розвитку цінностей студентів щодо здорового способу життя.

Список використаних джерел

Лазурский А.Ф. Избранные труды по общей психологии. К учению о психической активности. Программа исследования личности и другие работы / А.Ф. Лазурский. - СПб.: Алетейя, 2001. - 192 с. - (Серия “Российские психологи: Петербургская научная школа”).

Мясищев В.Н. Психология отношений: избранные психологические труды / В.Н. Мясищев; под ред. А.А. Бодалева. - М.: Институт практической психологии; Воронеж: МОДЭК, 1995. - 356 с. - (Серия “Психологи Отечества”).

Никифоров Г.С. Психология здоровья: [учебник для вузов] / Г.С. Никифорова. - СПб. : Питер, 2003. - 607 с.

Кабаева В.М. Формирование осознанного отношения к собственному здоровью у подростков: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Кабаева Валентина Михайловна. - М., 2002. -280 с.

Масалова О.Ю. Типологические особенности ценностного отношения личности женщины зрелого возраста к здоровью / О.Ю. Масалова // Педагогическое образование и наука. - 2007. - №5. - С.36-38.

Белова С.Н. Формирование ценностного отношения к здоровью у девочек-подростков: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Белова Светлана Николаевна. - Курск, 2002. -215 с.

Зимівець Н.В. Соціально-педагогічні технології формування відповідального ставлення до здоров'я в учнівської молоді : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 “Соціальна педагогіка” / Зимівець Наталія Володимирівна. -Луганськ, 2008. - 20 с.

Смакула О.І. Формування ціннісного ставлення майбутніх учителів до фізичної культури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Смакула Олександра Іванівна. -К., 2004. - 21 с.

Белинская Т.В. Психологические составляющие развития ценностного отношения к здоровью у студентов педагогического вуза: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Белинская Татьяна Владимировна. - Калуга, 2005. -174 с.

Размещено на Allbest.ru