Гендерний аспект інтернет-комунікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ҐЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ

І. Демянчук, студ.

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

У статті розглядаються ґендерні особливості комунікації та проблема анонімності в Інтернет-середовищі, визначається актуальність і реальна частотність ґендерних маркерів в соціальній мережі РасєЬоок в умовах сучасності.

Упродовж століть засоби комунікації розвивалися еволюційно. В останні ж десятиліття вони зазнають якісних, принципових змін на основі новітніх технічних і технологічних рішень. Одним із них є така інформаційно-комунікаційна реальність як мережа Інтернет, що сьогодні значною мірою визначає процеси інформатизації та глобалізації.

Актуальність статті полягає в тому, що інернет-комунікація виникла порівняно недавно, і більш того, постійно розвивається і змінюється, що забезпечує безмежний простір для досліджень. Метою роботи є дослідження відмінностей у мовленні користувачів інтернету жіночої та чоловічої статі.

У сучасній лінгвістиці проблема ґендеру залишається актуальною (Лакофф 1973, Фітман 1980, Крамаре 1981, Мальц і Брокер 1982, Таннен 1996, Кіріліна 1999, Зикова 2003, Мартинюк 2004). Вона викликає багато полеміки серед вітчизняних і зарубіжних лінгвістів. Визначення терміна "ґендер" розроблене не так давно, воно прийшло в лінгвістику в XX столітті. До цього вживався термін "стать". "Стать" означає біологічні риси особи, проте "ґендер" є більше, ніж набір норм поведінки, він названий "соціальною статтю".

Згідно з Енциклопедією Британіка, "ґендер" - це "спосіб класифікації слів, що базується на таких характеристиках, як рід (чоловічий, жіночий чи середній), спосіб існування (живий чи неживий) і категорія в шкалі створення (раціональний чи нераціональний)" [5].

Безліч вітчизняних і зарубіжних вчених займалися питанням визначення конкретних ґендерних особливостей спілкування (Робін Лакофф, Мель та Пенебейкер, Таннен, О. Земська, М. Китайгородська і Н. Розанова). Всі ці ознаки можна підсумувати так.

Жінкам властиве:

> Хеджування ("sort of", "kind of", "it seems like").

> Вживання форм ввічливості "Would you mind..." "...if it's not too much to ask" "Is it o.k if...?"

> Гіперправильна граматика та вимова.

> Вживання непрямих прохань ("Wow, I'm so thirsty!").

> Вживання тегових запитань ("You don't mind eating this, do you?").

> Уникнення прямих відповідей на запитання.

> Обговорення особистісних взаємовідносин.

> Вживання "порожніх" та емоційніх прикметників ("divine", "adorable", "gorgeous").

> Вживання слів на позначення позитивних емоцій ("I'm so excited!!!").

Чоловікам властиве:

> Вживання лайливих слів ("Damn it!").

> Хезитація ("...errr...").

> Вживання слів на позначення негативних емоцій, зокрема гніву.

> Підкреслена демонстрація своєї маскулінності ("Happy bday man hope it's a good one don't have too much fun").

> Неуважність до пунктцації ("Ready for the dunk contest represent number 24 PG young swing man outta Fresno state time to go to work"). [2, 7, 8, 9].

За підсумками аналізу праць Олени Горошко, С'юзан Хер- рінг, Джона Бургера та Шломо Аргамонома, інтернет-комуні- кація жінок вирізняється тим, що вони:

> Використовують більше особистих займенників, допоміжних дієслів і сполучників.

> Схильні до використання еліпсисів (...).

> Схильні до вживання транскрипцій вигуків, таких як ah, hmm, ugh і grr.

> Схильні до використання смайликів.

> Схильні до використання повторних знаків оклику, спантеличеної пунктуації (комбінації з ? і !).

> Схильні до вживання абревіатур (OMG, YOLO).

> Схильні до виразного подовження (nooo waaay).

Наприклад:

Krysta Rader: Waaaaaaaaaa!...aren'tyou supposed to work???

У Використовують більше артиклів і прийменників.

> Схильні до вживання підтверджень yeah і yea.

> Схильні до вживання послідовності букв, як ht, http, htt, Googl, і Goog.

> Схильні до самореклами та сарказму.

> Не схильні до вживання смайликів, абревіатур, повторних знаків пунктуації, та транскрипцій вигуків.

> Схильні вважати себе експертами з багатьох питань.

Наприклад: тендерний інтернет соціальний комунікація

Andrew Aldridge: yeah I kinda know a lot about stuff like that so eat bananas like a monkey at all-you-can-eat monkey buffet they are loaded withpotassium [1, 3, 4, 6].

В інтернет-комунікації набір факторів і ступінь їх впливу на прояв ґендеру відрізняється від звичайної комунікації. Наприклад, статусне становище учасників або їх вік не настільки сильно впливають на прояв ґендерних особливостей, як параметр синхронності/асинхронності комунікації або спільна комунікативна мета, на відміну від звичайного спілкування, неопосередкованого електронним каналом. Таким чином, ґендер може набувати певної специфічності саме в інтернет-комунікації. Водночас існує й низка ґендерних особливостей інтернет-комунікації (використання жінками або чоловіками певних мовних засобів, лексичні особливості їх текстів), які проявляються стабільно й не залежать від типу комунікації (синхронна, чи асинхронна) або мови, якою вона відбувається, чи від використання певного комунікативного інтернет-сервісу (платформи чату або блогу). Отже, можна припустити, що за певними характеристиками свого прояву ґендер є конвенціональним і конструюється залежно від багатьох факторів, комунікативних практик і ситуацій. При цьому незаперечним є той факт, що саме вивчення інтернет-комунікації дозволяє подивитися на ґендер у всьому його розмаїтті й динамізмі, і змоделювати цілий ряд ситуацій, що в реальному житті та спілкуванні або досить складно, або практично неможливо створити. Безперечним є також той факт, що в Інтернеті як чоловік, так і жінка намагаються відійти від традиційних ролей, настанов і норм, вироблених у суспільстві, набути зовсім іншого соціального досвіду, що сприяє більшій гнучкості та варіативності всієї моделі ґендерних відносин в інформаційно-комунікативному суспільстві [1].

При дослідженні ґендерних особливостей інтернет-комунікації постає проблема визначення статі в умовах інтернет-комунікації.

Інтернет та інші цифрові технології показали нові горизонти для досліджень ідентичності. Вільний від фізичних обмежень, віртуальний світ надає середовище, в якому надзвичайно легко зберегти анонімність. Коли людина виходить в Інтернет, вона може вибрати нове ім'я, нікнейм, - це ім'я, яке може відображати її особистість в реальному світі або відхилятися від цього образу. При створенні профілів на форумах, чатах, блогах чи соціальних мережах адміністратори не вимагають показувати паспорт. Товстий тридцятирічний афро-американець може стати шістнадцятирічною дівчинкою зі Східної Європи, вибравши відповідний аватар і заповнивши поля несправжньою інформацією. В інших випадках, хтось може взагалі не вказувати ніякої додаткової інформації та вибрати аватар і нікнейм без жодної ґендерної специфікації. В такій ситуації визначити ґендер за профілем неможливо, тому спеціалісти звертаються до аналізу повідомлень користувача. Та у англійській мові не існує граматичного роду, який робить досить простим подібний аналіз у слов'янських чи романських мовах. Цей шанс на анонімність надає поле для досліджень, де обмеження значно відрізняються від реального світу.

Отже, зважаючи на описані труднощі, для аналізу доцільно використовувати персональні твіти, записи у блогах, Фейсбуці та Інстаграмі лише людей, чий ґендер не викликає сумнівів - культурних і політичних діячів, чиї облікові записи ("аккаунти") перевірені та підтверджені адміністраціями соціальних мереж, та людей, у яких в декількох облікових записах чітко вказана стать та регулярно з'являються персональні фотографії.

Опрацювавши комунікацію у соціальній мережі БасеЬоок, ми можемо зробити висновок, що характерні риси ґендерно-маркованої комунікації, виокремлені авторитетними вченими, присутні у спілкуванні в цій мережі, проте слід зазначити суттєву нечастотність маркерів як у чоловічій, так і у жіночій комунікації. Часом спостерігається цілком протилежне - маркери чоловічої комунікації у жіночій і навпаки. Можна припустити, що на певному етапі комунікація була ґендерно-маркованою, однак із прискоренням глобалізації та з огляду на анонімну природу інтернет-комунікації відбулася ерозія цих маркерів і тепер постає проблема виокремлення нових маркерів ґендеру у комунікації.

За умови їх відсутності (чи несуттєвості) можна буде привітати феміністок із досягненням ґендерно-нейтрального спілкування.

На основі вже наявного в нас матеріалу, який складається з 4000 постів (по 2000 від чоловіків та від жінок, що належать до середнього класу та проживають у центральних штатах США - Міссурі, Айові, Канзасі, Ілліноісі, Небрасці) можна зробити наступні висновки:

> Форми ввічливості, які, за словами Р. Лакофф, властиві жіночому мовленню, зустрічаються в 16 % повідомлень жінок та 8 % повідомлень чоловіків.

> "Порожні" та емоційні прикметники, вживання яких також належить до жіночого стилю мовлення, ми знайшли у 21 % постів жінок та 5 % постів чоловіків.

> Лайливі слова зустрічаються досить рідко - лише у 6 % постів чоловіків та у 2 % постів жінок.

> На противагу словам Шломо Аргамона, який вважає, що еліпсиси частіше використовуються жінками, ми знайшли їх у 4 % повідомлень від чоловіків та лише в 1 % повідомлень жінок.

> Виразне подовження частіше зустрічаються у чоловіків (7 % повідомлень), а не у жінок (5 % повідомлень).

> Також вживання абревіатур типу Іоі і omg притаманно і жінкам, і чоловікам (10 %) приблизно однаково.

> Проте, жінки і справді більш схильні до вживання смайликів - 17 % повідомлень жінок і 6 % повідомлень чоловіків містять посмішки.

> Повторні знаки оклику та спантеличена пунктуація також частіше зустрічаються в повідомленнях жінок (15 %), аніж чоловіків (8 %).

Отже, можна зробити висновок, що на даному етапі розвитку інтернет-комунікації прослідковуються процеси зникнення із неї ґендерних маркерів та їх поява у повідомленнях авторства осіб не відповідного їм ґендеру. Таким чином, визначати ґендер за змістом і формою повідомлень стає все складніше, тож актуальним є пошук більш сучасних ґендерних ознак інтернет-спілкування, втім не варто виключати можливість повної їх ерозії у майбутньому.

Список використаних джерел

1. Горошко О. І. Ґендерні аспекти інтернет-комунікації: дис....док. соцол. наук: 16.03.2010 / О. І. Горошко. - Харків, 2010. - 575 с.

2. Земская Е. А. Особенности мужской и женской речи / Е. А. Земская, М. А. Китайгородская, Н. Н. Розанова // Русский язык в его функционировании. - М., 1993. - С. 90-136.

3. Argamon, Shlomo, Koppel, Moshe, Pennebaker, James & Schler, Jonathan.. Mining the blogosphere: Age, gender, and the varieties of self-expression. - First Monday 12(9), 2009.

4. Burger, John D., Henderson, John, Kim, George & Zarrella, Guido. Discriminating gen-der on Twitter. - In Proceedings of the Conference on Empirical Methods in Natural Language Processing, 2011. - p. 1301-1309.

5. Encyclopedia Britannica. Gender // режим доступу: http://www.britannica. com/EBchecked/topic/228211/gender

6. Herring, S. C., & Stoerger, S. Gender and (a)nonymity in computer-mediated communication. - S. Ehrlich, M. Meyerhoff, & J. Holmes (Eds.), 2014 - Prepublication version: http: // ella.slis.indiana.edu/~herring/herring.stoerger.pdf.

7. Lakoff R. Language and woman's place. - New York Harper & Row, 1975 - 328.

8. Mehl M.R., & Pennebaker J.W. The sounds of social life: A psychometric analysis of student's daily social environments and natural conversations. - Journal of Personality & Social Psychology, 2003. - p. 857-870.

9. Tannen D. You just don't understand: Women and men in conversation / D. Tannen. - N.Y.: William Morrow, 1990. - 330 p.

Размещено на Allbest.ru