Організація наукового дослідження: сутність та структура

Key words: science, scientific activity, scientific research.

Постановка проблеми

Перед спеціалістами різних напрямів підготовки все частіше постають завдання, які вимагають, окрім фахової кваліфікації, знання методів опрацювання результатів спостережень, планування експериментів, математичних методів моделювання та оптимізації процесів дослідження. Отже, сучасний фахівець повинен мати не тільки глибоку професійну підготовку, а й певний обсяг знань у галузі наукових досліджень, що передбачає засвоєння методологічних засад наукової праці, уміння збирати і опрацьовувати інформацію, розробляти програми наукових досліджень, аналізувати одержані результати та оформляти їх у вигляді наукового звіту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Необхідність аналізу проблеми наукового дослідження привернула увагу ряду вчених, серед яких слід виділити Є. М. Причепій [3], О. В. Кустовська [4], В. Г. Городяненко [5] та ін.. Але дане питання потребує більш широкого вивчення та дослідження.

Формування цілей дослідження. Метою статті є розкриття сутності організації наукового дослідження та його аналіз.

Виклад основних результатів та їх обґрунтування

Наука є особливою формою людської діяльності, яка складається історично і має своїм результатом цілеспрямовано відібрані факти, гіпотези, теорії, закони й методи дослідження. Слід мати на увазі, що наукове мислення є по суті запереченням того, що на перший погляд здається очевидним. Науковими слід вважати будь - які дослідження, теорії, гіпотези, які припускають перевірку [1].

Наукова діяльність є інтелектуальною творчою діяльністю. Тому основним суб'єктом наукової діяльності є вчений - фізична особа, яка проводить фундаментальні або прикладні наукові дослідження і отримує наукові або науково-технічні результати. Науковий працівник - це вчений, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, відповідно до трудового договору професійно провадить наукову, науково-технічну, науково-організаційну, науково-педагогічну діяльність та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації у випадках, визначених законодавством. Науковий працівник здійснює наукову діяльність у наукових установах, вищих навчальних закладах, наукових підрозділах установ, організацій, підприємств [2].

Наука підтримується і розвивається в результаті дослідницької діяльності суспільства. Наукове дослідження - це форма існування і розвитку науки. Структуру організації наукових досліджень доцільно представити у вигляді чотирьох компонентів (рис. 1).

Рисунок 1- Структура організації наукових досліджень.

Джерело: узагальнено автором з використанням [3]

Кожен із вище представлених компонентів має особливе значення в організації наукового дослідження, яке не може існувати без наявності хоча б одного із них.

1. Загальні питання наукових досліджень (теорія, методологія і методи) це вища форма організації теоретичного знання, що представляє собою сукупність об'єднаних в єдину систему основних елементів теорії (підтверджених гіпотез, понять, суджень) у відповідній галузі. Критерієм істинності теорії є її практичне підтвердження.

2. Процеси наукових досліджень (форми, методи і засоби пізнання) це система правил і приписів, що направляють людську діяльність (виробничу, політичну, культурну, наукову, освітню та т.д.) до досягнення поставленої мети. Якщо методологія - це стратегія наукових досліджень, що забезпечують досягнення мети, сформульованої в гіпотезі передбачуваних наукових результатів (генеральний шлях пізнання), то метод - це тактика, що показує як найкраще йти цим шляхом. Метод - спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя; шлях дослідження, спосіб досягнення будь-якої мети, вирішення конкретних задач. Це сукупність підходів, прийомів, операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності [3].

3. Методика наукових досліджень (вибір конкретних форм, методів і засобів для відповідної галузі науки). Вибір напрямку, проблеми, теми наукового дослідження і постановка наукових питань є надзвичайно відповідальним завданням. При виборі проблеми і теми наукового дослідження спочатку на основі аналізу протиріч досліджуваного напрямку формулюється сама проблема і визначаються в загальних рисах очікувані результати, потім розробляється структура проблеми, виділяються теми, питання, виконавці, встановлюється їх актуальність. Вибору теми має передувати ретельне ознайомлення з вітчизняними і зарубіжними літературними джерелами даної та суміжної спеціальностей. Наукові дослідження починаються з постановки проблеми на основі виявлення наявних протиріч між потребою наукових знань про об'єкт і фактичними знаннями про об'єкт (процес, явище) якими володіє наука на даний період її розвитку. Постановка проблеми визначає вибір теми дослідження, уточнює її назву і забезпечує обґрунтування актуальності розробки. Для уточнення завдань дослідження здійснюється інформаційний пошук і також проводиться науковий пошук, що забезпечує отримання наукових результатів. Методика наукових досліджень вибирається для вирішення наукового завдання відповідно до сформульованої мети вивчення конкретного об'єкта досліджень (структури, характеристики, інформаційні зв'язки і інші властивості об'єкта) за допомогою наукових принципів і методів пізнання для отримання запланованих результатів, що визначають доцільну діяльність для досягнення певного ефекту при подальшому використанні наукових результатів в теорії і практиці (впровадження у виробництво, науку, освіту і т.п.) [2].

4. Технологія наукових досліджень (сукупність знань про процеси наукових досліджень і методику їх виконання). Раніше в статті зазначили, що наукове дослідження лише тоді матиме повне наукове і практичне значення, коли воно ґрунтуватиметься на досконалій методології. Тому науковець повинен проводити дослідження з чітким планом роботи, щоб дійти до заключного висновку по своєму дослідженню. Наукові дослідження базуються на інтелектуальній діяльності (мисленні) людини - дослідника. Найважливішим елементом дослідження є розумова праця.

Відзначимо деякі принципи наукової праці, в якому теоретичні дослідження складають базисний компонент наукового результату:

1. Постійно думати про предмет дослідження. Так И.Ньютон на питання про те, як він зумів відкрити закони небесної механіки, відповів: «Дуже просто, я весь час думав про них».

2. Не працювати без плану. При науковому дослідженні спочатку пишеться план, а потім в процесі теоретичних досліджень його деталізують і коректують.

3. Контролювати хід роботи в процесі теоретичних досліджень. За результатами постійного контролю ходу досліджень здійснюється коригування робіт і виконується аналіз наукових результатів.

Програма дослідження, як правило, має два розділи: методологічний і процесуальний. Методологічний включає обґрунтування актуальності теми, формування проблем, визначення об'єкту і предмета, цілей і завдань дослідження, формулювання основних понять, попередній системний аналіз об'єкту дослідження і висунення робочої гіпотези. У процесуальному розділі розкривається стратегічний план дослідження, а також план і основні процедури збору, і аналізу первинних даних, які повинні біти якісними в подані інформації (рис. 2) [4].

Рисунок 2 -- Основні критерії якості наукового дослідження

Джерело: узагальнено автором, з використанням [4]

Законодавчо-нормативне регулювання науки в Україні складається як із законодавчих, так і підзаконних актів, а також включає внутрішні нормативні документи суб'єктів наукової діяльності:

1. Конституція України (в ній зазначено, що кожен має право на освіту, громадянам гарантується свобода наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності, а також держава сприяє розвиткові науки та встановленню наукових зв'язків України за світовим співтовариством.)

2. Закони України:

- Про вищу освіту (в Законі розкриваються засади підготовки наукових та науково-педагогічних працівників);

- Про наукову і науково-технічну діяльність (Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково - технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку);

- Про наукову і науково-технічну експертизу;

- Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки;

- Про наукові парки;

- Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій;

- Про інноваційну діяльність

- Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності [5].

В науці також діють моральні цінності: «не красти», «не обманювати», «не злословити» тощо. Для вченого, як і для будь-якої людини, аморально і злочинно красти, а тим більше, привласнювати собі плоди чужої праці. Ці норми настільки універсальні, що легко вписуються у контекст наукової діяльності. Подібною крадіжкою у науці є плагіат (списування, переписування слово до слова) тощо. Аморальним для науки є оббріхування вченого, його позиції та навішування своєрідних ярликів або «фабрикування», фальсифікація даних науки і таке інше. Разом з тим морально-етичні норми - це не тільки заборони, а й дозволи, що утверджують певні позитиви у суспільстві, науці зокрема. Відомо, що вчений, науковець - це людина творча, котра понад усе прагне пізнати предмет, яви ще чи процес і отримати адекватні знання про них. Діяльність вченого безкомпромісна у пошуку істини. Цілковита і повна відповідальність за дотримання морально-етичних вимог лежить на вченому. Він, у кінцевому рахунку, приймає рішення щодо дотримання чи ігнорування етико-моральних норм, що діють у суспільстві [6]

Висновки

наукове дослідження

Наукові дослідження є формою існування і розвитку науки. Процес наукового пізнання відрізняється особливою систематичністю і послідовністю. Науковий пошук завжди має організований і цілеспрямований характер специфічного дослідження. Наукове дослідження може бути повним та корисним по відношенню до поданої інформації, якщо науковець дотримується правильної методології та розуміє аспекти якості організації наукової роботи.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про наукову та науково-технічну діяльність" № 1977-ХІІ від 13 грудня 1991 року із змінами та доповненнями.

2. Закон України "Про вищу освіту" №2984-Ш від 17 січня 2002 року із змінами та доповненнями.

3. Причепій Є. М., Черній А. М., Чекаль Л. А. Філософія: Підручник. - Київ: Академвидав, 2017.

4. Кустовська О. В. Методологія системного підходу та наукових досліджень: Курс лекцій. - Тернопіль: Економічна думка, 2015. - 124 с.

5. Городяненко В. Г. Соціологія: підручник / В. Г. Городяненко. -- 3-тє вид., доп. -- К.: ВЦ «Академія», 2018. -- 544 с.

6. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник / Цехмістрова Г.С. - Київ: Видавничий Дім «Слово», 2013.- 240 с.

Размещено на Allbest.ru