Виокремлення середнього класу (за даними компанії TNS)
Дослідження середнього класу за допомогою методу перетину множин і таких критеріїв ідентифікації, як дохід, матеріальне становище, професійний статус. Статистично значущі відмінності за віковою, освітньою, поселенською структурами, за сферою діяльності.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.11.2020 |
| Размер файла | 359,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Виокремлення середнього класу (за даними компанії TNS)
Світлана Сальнікова
кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології та соціальної роботи, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, Україна.
Андрій Хом'як
магістр спеціальності «Соціологія», Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, Україна.
Задля виокремлення середнього класу на основі перетину множин, де множиною є конкретний критерій ідентифікації (відповідно, кількість таких множин залежить від кількості критеріїв), елементами множини - лише ті, які задовольняють задану умову, автори емпірично обґрунтували використання таких критеріїв його ідентифікації, як дохід, матеріальне становище, професійний статус. Установлення критичних значень для кожного критерію дало змогу, за даними компанії TNS, виокремити тих, хто має шанс потрапити до середнього класу. Зокрема, за критерієм доходу таких 35,6 %, роду занять - 37,0 %, матеріального становища - 60,7 %. Перетин відповідних множин виявив 11,9 % належних до середнього класу серед дорослого 16+ населення міст України (понад 50 тис.).
Порівняння соціально-демографічних структур, належних до середнього класу (11,9 %) та неналежних до нього (88,1 %), засвідчило статистично значущі відмінності за віковою, освітньою, поселенською структурами, а також за сферою виробничої діяльності.
Серединний прошарок є більш відчутним серед людей із вищою освітою та у великих містах України, його представники зайняті переважно у сфері економіки (торгівля, обслуговування, виробництво), освіти, науки й культури.
Ключові слова: вимірювання, суб'єктивні критерії ідентифікації середнього класу, перетин множин, відбір за умовою, структура середнього класу.
Salnikova Svitlana, Khomiak Andrii. Selection of Middle Class (According to the Empirical Data From TNS). In order to selection of the “middle class” based on the intersection of sets (each set is a specific criteria for the identification of the middle class (the number of sets depends on the number of criteria), and elements of the set are only those that satisfy the specified condition), the authors empirically set the validity of use of the following identification criteria: income, financial conditions, professional status (occupations). According to the empirical data from TNS, identified critical values for each criterion made it possible to distinguish those who have a chance to get into the middle class and who do not.
In particular, by the criterion of income there is 35,6 % the inhabitants of towns / cities with chance to belong to the middle-class, by occupations - 37,0 %, by financial conditions - 60,7 %. The intersection of respective sets showed 11,9% of those who belong to the middle class among the population 16+ in towns and cities of Ukraine (with populations over 50 thousand.).
The comparisons of socio-demographic structures those who are belonged to the middle class (11.9 %) and who are not (88,1 %) demonstrate statistically significant differences in age, education, settlement structures, and also - in the sphere of industrial activity. «Middle layer» is more appreciable among people with high education and in major cities of Ukraine; its representatives are engaged mainly in the economy (trade, services, manufacturing), education, science and culture.
The authors also consider that the volume of the first age group («16-34» - 4,4 %, «35-54» - 6,5 %, «55-65» - 1,0 %) is low because among the youngest group are most of those who have not yet realized their chances by the determined criteria (income, financial conditions, occupation). In particular, 8,2 % of students don't have an opportunity to belong to the middle class (they didn't get into the set of «occupation»).
Key words: measurement, subjective identification criteria of middle class, intersection of sets, selection by condition, the structure of middle class.
Сальникова Светлана, Хомяк Андрей. Выделение среднего класса (по данным компании TNS). Для выделения среднего класса авторы эмпирическим образом обосновали использование таких критериев его идентификации, как доход, материальное положение, профессиональный статус. Установление критических значений для каждого критерия позволило, по данным компании TNS (2014, 2015), выделить тех, кто имеет шанс попасть в средний класс. В частности, по критерию дохода таких 35,6 %, рода занятий - 37,0 %, материального положения - 60,7 %. Пересечение соответствующих множеств определило 11,9 % принадлежащих к среднему классу среди взрослого 16+ населения городов Украины (более 50 тыс.). Средний класс имеет статистически значимые различия по возрастному, образовательной, поселенческой структурам, а также производственной деятельности.
Ключевые слова: измерение, субъективные критерии идентификации среднего класса, пересечение множеств, отбор при условии, структура среднего класса.
Постановка наукової проблеми та її значення
середній клас статистичний перетин множин
До методів виокремлення когорти середнього класу вчені повертаються раз по раз. Неконсистентність українського суспільства (або ж статусна неузгодженість [3]), з одного боку, і наявність усесвітньо відомих методик (немарксистська класова схема Е. О. Райта, неовеберіанська Дж. Голдторпа, Р. Еріксона, Л. Портокареро, постіндустріальна Г. Еспін-Андерсена й ін.) - з іншого, надають інтересу до означеної проблематики то виразності, то послабленості. Адже більшої значимості серединний прошарок, а отже, і його виокремлення, набуває у зв'язку з надважливою роллю в побудові громадянського суспільства, а також «як важливий критерій ефективності реформ, що характеризують міцність усієї системи економічних, соціальних і політичних інститутів» [1, с. 353].
Власне, через намагання вибудувати міцне громадянське суспільство та з урахування етапу реформування всіх сфер життя в Україні, уважаємо це дослідження актуальним.
Аналіз досліджень цієї проблеми є настільки обсяговим, що міг би скласти основу багатьох дисертацій, монографій, збірників наукових праць тощо. Не можемо не віддати належне працям українських соціологів С. Макєєва, О. Куценко, О. Симончук, С. Стукало та ін. Також значимою є емпірична база з вивчення середнього класу: від локальних до міжнародних порівняльних проектів, таких як ESS, ISSR, CASMIN, CREST та ін. Серед національних проектів потрібно відзначити масштабне соціологічне дослідження щодо виявлення середнього класу й основних його характеристик, проведене Центром Разумкова в червні-грудні 2014 р. на замовлення уряду Канади Джерело: Центр Разумкова. http://www.razumkov.org.ua.
Емпіричну базу нашого дослідження становлять масиви даних компанії TNS Див. детально опис телефонного опитування на сайті компанії TNS Ukraine, https://tns-ua.com/cases/mmi І-го кварталу 2014, 2015 рр. (N=5000), надані в межах ініційованого компанією конкурсу, участь у якому брали й автори цієї статті. Для аналізу нами відібрано респондентів віком 16+, які репрезентують доросле міське населення України за статтю (N=4807).
Таблиця 1Розподіл за статтю, TNS, 2015
|
Вік, % |
Вік, довірчі інтервали Див. [2, с. 131-132]. З урахуванням того, що довірчі інтервали для частки чоловіків (і жінок) різних вікових когорт перетинаються, ми не можемо стверджувати, що відмінність відповідних часток є статистично значущою, а тому процедура зважування нового масиву даних за статтю не проводилася. |
||||
|
стать |
12-65 |
16-65 |
12-65 |
16-65 |
|
|
Чоловіча |
47,1 |
46,9 |
[0,457;0,484] |
[0,455; 0,4831 |
|
|
Жіноча |
52,9 |
53,1 |
[0,515;0,543] |
[0,517; 0,5451 |
Мета роботи - виокремлення середнього класу на основі перетину множин; під множиною розумітимемо конкретний критерій ідентифікації (відповідно, кількість таких множин залежить від кількості критеріїв), під елементами множини - лише ті, які задовольняють цю умову.
Завдання дослідження полягають у (1) встановленні критеріїв ідентифікації середнього класу та їх кількості, критичних значень для відбору елементів стосовно кожного критерію, (2) побудови відповідних множин і їх перетину, який і вважатимемо «серединною» когортою, (3) порівняння структури (статевої, вікової, освітньої, поселенської) середнього класу зі структурою тих, хто не належить до нього, та зі структурою сукупності загалом.
Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження
На думку О. Симончук, «важливим моментом у дослідженні вітчизняного середнього класу є визначення критеріїв, опираючись на які, можна виділяти середній клас» [6, с. 117]. Означивши середній клас як певну високоосвічену та професійну групу, яка посідає серединну позицію в суспільній ієрархії, ми розглядатимемо такі об'єктивні показники виокремлення середнього класу, як (1) дохід і / або витрати, (2) матеріальне становище, (3) професійний статус і / або освіта. Серед них оберемо ті критерії, що є більш значущими, та встановимо для них критичні значення.
1. Дохід і / або витрати В Україні до груп із середнім доходом у 2014 р., за даними Центру Разумкова, відносили сім'ї, у яких рівень щомісячного доходу на одного члена сім'ї по Україні становив 2377 грн - таких виявилося 14 % населення.
Однак є певні методичні проблеми: заявляти реальні цифри своїх доходів, значна частина яких має тіньове походження, люди не схильні. Згідно з даними всіх досліджень домогосподарств, рівень доходів, що офіційно заявляються, і рівень реальних витрат значно різняться (наприклад, за даними Держкомстату, мінімум у 1,5 раза), що робить використання цього критерію як основного непродуктивним. - представлені метричними шкалами змінні вимірюють дохід на людину в гривнях та затрати на харчування у відсотках від місячного доходу, обидві перекодовані в порядкові шкали за згрупованими категоріями. Коефіцієнт кореляції 0,04 статистично значущий на рівні 0,01 для метричних шкал. Але, якщо відібрати тих, хто має дохід понад 2 тис. грн і не відносить себе до малозабезпечених (тобто «претендентів» на належність до середнього класу), то, за даними 2014 р., простежено «дивну» картину: половина респондентів із найвищим доходом (52,3 %) відносить себе до тих, хто має середній достаток, тоді як така ж половина з найменшими доходами (53,8 % і 54,3 %, відповідно, як загалом за сукупністю) - до забезпечених, особи із доходом «70009999 тис.» більш схильні до крайніх позицій (табл. 2).
На початку 2015 р., можливо, з усвідомленням різкішого фінансового розшарування населення містяни зазначають більш відповідні доходи й витрати на харчування: тут дохід у понад 10 тис. грн домінує в категорії забезпечених (63 %, порівняно з 57,5 % за сукупністю в цілому), також у категоріях із вищими доходами переважають високозабезпечені (8,5 і 8,1 %, порівняно з 6,9 % за сукупністю).
Таблиця 2. Розподіл доходів містян у групах із різним фінансовим статусом*, TNS, 2014
|
Дохід на людину в місяць |
Фінансовий статус |
Загалом |
||||
|
високозабезпечені |
забезпечені |
середнього достатку |
||||
|
10 000 грн і більше |
% від доходу на люд. в міс. |
10,8 |
36,9 |
52,3 |
100,0 |
|
|
% від фінансового статусу |
3,4 |
2,3 |
4,9 |
3,4 |
||
|
7000-9999 грн |
% від доходу на люд. в міс. |
14,6 |
46,1 |
39,3 |
100,0 |
|
|
% від фінансового статусу |
6,3 |
4,0 |
5,0 |
4,6 |
||
|
4000-6999 грн |
% від доходу на люд. в міс. |
12,9 |
53,8 |
33,3 |
100,0 |
|
|
% від фінансового статусу |
37,4 |
31,3 |
28,5 |
30,9 |
||
|
2000-3999 грн |
% від доходу на люд. в міс. |
9,2 |
54,3 |
36,5 |
100,0 |
|
|
% від фінансового статусу |
52,9 |
62,4 |
61,7 |
61,1 |
||
|
Загалом |
% від доходу на люд. в міс. |
10,7 |
53,2 |
36,1 |
100,0 |
|
|
% від фінансового статусу |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
* Коефіцієнт кореляції 0,019 статистично значущий на рівні 0,001.
Зважаючи на те, що частка витрачених на харчування коштів статистично не залежить від доходу (2015; наявність статистичної залежності у 2014 р. свідчить на користь змінної доходу), що мислити людям завжди простіше в частотах (аніж у відсотках), зупинимося на виборі змінної доходу.
Ураховуючи задекларований статистами середній дохід громадян станом на 2015 р. у 3634 грн та відповідний показник за масивом - 3714 грн [5] (розбіжність не є суттєвою, якщо зважити, що дані статистики стосуються всього працюючого населення, а соціологічні дані - лише міського), визначимо відсоток тих, хто має шанси потрапити до середнього класу. Критичним значенням уважатимемо число 3600. Були міркування щодо значення 3999 - у такому випадку воно б збігалося з верхньою межею градації («2000-3999» - нижче від середнього рівня доходів), здійсненої дослідниками компанії TNS, і відповідною шкалою можна було б скористатися. Та, як виявилося, у проміжок від 3600 до 3999 грн потрапляє аж 1 % опитаних - ми не можемо цей відсоток з урахуванням значень середніх позбавити шансу належності до середнього класу та й «непродуктивність критерію» доходу, про яку зазначалося вище, також дає підстави використати менше значення. Отже, відсоток містян із доходом від 3600 грн становить 35,6 % - усі ті, хто потрапив до цієї групи, є потенційними представниками середнього класу.
2. Матеріальне становище представлене такими характеристиками (див. табл. 3).
Таблиця 3Характеристика матеріального становища, TNS, 2015
|
Характеристика |
% |
% |
|
|
Матеріальних труднощів не відчуваємо. За необхідності, могли б придбати дачу, квартиру |
0,2 |
||
|
Наших заробітків вистачає на все, крім таких дорогих придбань, як дача, квартира |
1,7 |
60,7 |
|
|
Грошей вистачає на побутову техніку, але ми не могли б купити нову машину |
10,7 |
||
|
Купити зараз телевізор, холодильник чи пральну машину було б важко |
48,1 |
||
|
На харчування грошей вистачає, але купівля одягу викликає серйозні проблеми |
33,0 |
39,3 |
|
|
Грошей не вистачає навіть на харчування |
6,3 |
||
|
Загалом |
100,0 |
100,0 |
До потенційних представників середнього класу ми віднесли й тих, кому важко придбати деяку побутову техніку через те, що її, зазвичай, імпортують, а девальвація гривні не сприяє таким придбанням тим, чиє гривневе джерело доходу наповнюється виключно за рахунок бюджету країни. Тут маємо достатньо значимий відсоток - 60,7 %.
3. Професійний статус розглядатимемо крізь рід діяльності.
Таблиця 4Рід діяльності, TNS, 2015
|
Статус |
% |
% |
Рід діяльності |
% |
% |
|
|
Підприємці |
4,3 |
37,0 |
Робочі |
27,9 |
63,0 |
|
|
Керівники |
2,8 |
Студенти, ті, хто навчається |
8,2 |
|||
|
Спеціалісти |
18,1 |
Домогосподарки, молоді мами |
7,4 |
|||
|
Службовці |
11,8 |
Пенсіонери, інваліди |
13,7 |
|||
|
- |
- |
- |
Безробітні |
5,8 |
Освіта - тих, хто вказав на наявність вищої / незакінченої вищої освіти, у масиві - 40,3 %.
Кожен критерій розглядатимемо, як деяку множину елементів, площа якої відповідає частці елементів із наявними шансами потрапити до середнього класу. Маємо такі множини:
Б (Дохід) = 0,356;
М (Матеріальне становище) = 0,607;
Я (Рід занять) = 0,370;
О(Освіта) = 0,403.
Тоді належність до середнього класу - множини 8 - визначатимемо як перетин цих множин Результатом перетину множин А і В є всі ті елементи, які одночасно належать і А, і В. Такий перетин у програмі SPSS отримано реалізацією відбору за умовою (для відповідних змінних виконується умова належності до множин згідно з критичними значеннями) [2, с. 98-101].. Задля пошуку оптимального перетину множин із чотирьох обраних проаналізуємо всі можливі набори перетинів при домінуванні критерію доходу. Отже, отримаємо такі перетини й обсяги цих перетинів:
Ј(0,356) П 0(0,403) = Ј (0,164), N = 772;
0(0,356) П М (0,607) = Ј (0,252), N = 1169;
0(0,356) П Я(0,370) = Ј (0,150), N = 700;
0(0,356) П М (0,607) П Я(0,370) = Ј (0,119), N = 559;
0(0,356) П М (0,607) П 0(0,403) = Ј (0,128), N = 604;
0(0,356) П М (0,607) П ^(0,370) П 0(0,403) = Ј (0,083), N = 393.
Рис. 1. Соціальний клас: перетин множин, Т^, 2015
Зважаючи на масовість вищої освіти та слабшу диференційну спроможність відповідного фактора, порівняно з родом занять [4, с. 118-122], з одного боку, і відсутність статистичної відмінності в перетинах О П М П Я і О П М П О (довірчі інтервали для часток перетинаються7) - з іншого, нами обрано модель середнього класу, побудовану на змінних «дохід», «матеріальне становище» і «рід занять». Створивши нову змінну в масиві даних за належністю до середнього класу, отримали такий її розподіл (табл. 5).
Таблиця 5 7
Розподіл за належністю до середнього класу, Т№, 2015
|
Кількість |
% |
||
|
Так |
559 |
11.9 |
|
|
Ні |
4124 |
88,1 |
|
|
4683 |
100.0 |
Розглянемо структуру когорти тих, хто, за нашим підходом, належить до середнього класу, і тих, хто - ні.
Статева структура середнього класу й сукупності загалом відрізняється незначним чином (чол./жін.: 47,8 % / 52,2 % і 46,8 % / 53,2 % відповідно), або ж чоловіків до зазначеної когорти потрапило 5,7 %, жінок - 6,2 %, загалом за сукупністю - 11,9 %. Залежності за статтю не простежено.
Вікова структура середнього класу в розрізі трьох вікових когорт «16-34», «35-54» і «55-65» (37,2 % / 54,4 % / 8,4 %) відрізняється від аналогічної структури за сукупністю загалом (39,1 % / 40,3 % /20,5 %). Така відмінність є статистично значущою. Якщо відсоток тих, хто потрапив до середнього класу в першій віковій когорті, збігається з відсотком належних за вибіркою загалом (11,3 % та 11,9 % відповідно), то в інших двох когортах спостерігаємо більшу наповненість однієї й меншу - іншої (16,1 % та 4,9 %) у тому ж порівнянні.
Ураховуючи те, що 11,9 % представників середнього класу серед містян розподілилися серед трьох виокремлених вікових когорт таким чином: 4,4 % - у першій, 6,5 % - у другій, 1,0 % - у третій, усе ж гіпотетично можемо припустити, що наповненість першої групи певною мірою визначається нижньою межею віку, адже серед наймолодших найбільше тих, хто за встановленими критеріями (дохід, матеріальне становище, рід занять) поки що свої шанси ще не зреалізував Так, серед наймолодших 16-, 17-, 18-річних узагалі немає представників середнього класу, а достатнє для аналізу залежностей наповнення категорії починається від 22 років, що узгоджується з припущенням автора про те, що конструювати середній клас для тих, хто іще не отримав диплом про вищу освіту - передумову реалізації успішної кар'єри, відповідного доходу та, як наслідок - матеріального становища, а це приблизно 22-23 роки, - не виправдано. До того ж 8,2 % студентів (табл. 4) належати до середнього класу шансів не мають Проте вибір віку 16+ пояснюється тим, що, зазвичай, виокремлення певних когорт населення здійснюється відносно всього дорослого населення країни..
Таблиця 6Вікова структура за належністю до середнього класу*, TNS, 2015
|
Вікові когорти |
Належність до середнього класу |
Загалом |
|||
|
ні |
так |
||||
|
16-34 |
% від вік. когорти |
88,7 |
11,3 |
100,0 |
|
|
% від належності до сер. класу |
39,4 |
37,2 |
39,1 |
||
|
% від загалом |
34,7 |
4,4 |
39,1 |
||
|
35-54 |
% від вік. когорти |
83,9 |
16,1 |
100,0 |
|
|
% від належності до сер. класу |
38,4 |
54,4 |
40,3 |
||
|
% від загалом |
35,5 |
5,7 |
40,3 |
||
|
55-65 |
% від вік. когорти |
95,1 |
4,9 |
100,0 |
|
|
% від належності до сер. класу |
22,2 |
8,4 |
20,5 |
||
|
% від загалом |
29,5 |
1,0 |
20,5 |
||
|
Загалом |
% від вік. когорти |
88,1 |
11,9 |
100,0 |
|
|
% від належності до сер. класу |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
||
|
% від загалом |
88,1 |
11,9 |
100,0 |
* Коефіцієнт кореляції 0,05 статистично значущий на рівні 0,001.
Незважаючи на слабкий диференціюючий чинник освіти загалом, усе ж освітня структура середнього класу в розрізі «немає вищої освіти» / «є вища, незакінчена вища освіта» (29,7 % / 70,3 %) статистично значуще відрізняється від структури тих, хто не належить до «серединного» прошарку (64,4 % / 35,6 %), і сукупності загалом (60,2 % / 39,8 %) (табл. 7).
Таблиця 7 Освітня структура за належністю до середнього класу*, TNS, 2015
|
Освітні когорти** |
Належність до середнього класу |
Загалом |
|||
|
ні |
так |
||||
|
Немає вищої освіти |
% від освіт. когорти |
94,1 |
5,9 |
100,0 |
|
|
% від належності до сер. класу |
64,4 |
29,7 |
60,2 |
||
|
% від загалом |
56,7 |
3,5 |
60,2 |
||
|
Незакінчена вища / вища освіта |
% від освіт. когорти |
78,9 |
21,1 |
100,0 |
|
|
% від належності до сер. класу |
35,6 |
70,3 |
39,8 |
||
|
% від загалом |
31,4 |
8,4 |
39,8 |
||
|
Загалом |
% від освіт. когорти |
88,1 |
11,9 |
100,0 |
|
|
% від належності до сер. класу |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
||
|
% від загалом |
88,1 |
11,9 |
100,0 |
* Коефіцієнт кореляції 0,23 статистично значущий на рівні 0,000.
** Представлено дві освітні когорти через малу наповненість тих, хто має початкову чи неповну середню освіту, у групі належних до середнього класу для встановлення наявності / відсутності статистичної залежності.
Припущення про те, що «серединний» прошарок більш відчутний у великих містах, знайшло своє емпіричне підтвердження. Величина доходів містян зростає зі збільшення обсягу поселення так само, як і величина витрат, проте чим більшим є місто (особливо це стосується столиць, які як адміністративні центри наповнюються бажаючими зробити стрімку кар'єру), тим більше життєвих шансів мають його мешканці (табл. 8).
Таблиця 8 Поселенська структура за належністю до середнього класу *, TNS, 2015
|
Тип міста |
Належність до середнього класу |
Загалом |
|||
|
ні |
так |
||||
|
Київ |
% від типу міста |
78,8 |
21,2 |
100,0 |
|
|
% від належності до сер. класу |
12,7 |
25,2 |
14,2 |
||
|
% від загалом |
11,2 |
3,0 |
14,2 |
||
|
Понад 500 тис. жителів |
% від типу міста |
87,5 |
12,5 |
100,0 |
|
|
% від належності до сер. класу |
32,9 |
34,5 |
33,1 |
||
|
% від загалом |
29,0 |
4,1 |
33,1 |
||
|
100-500 тис. жителів |
% від типу міста |
90,8 |
9,2 |
100,0 |
|
|
% від належності до сер. класу |
39,8 |
29,7 |
38,6 |
||
|
% від загалом |
35,1 |
3,5 |
38,6 |
||
|
50-100 тис. жителів |
% від типу міста |
91,1 |
8,9 |
100,0 |
|
|
% від належності до сер. класу |
14,6 |
10,6 |
14,1 |
||
|
% від загалом |
12,9 |
1,3 |
14,1 |
||
|
Загалом |
% від типу міста |
88,1 |
11,9 |
100,0 |
|
|
% від належності до сер. класу |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
||
|
% від загалом |
88,1 |
11,9 |
100,0 |
* Коефіцієнт кореляції 0,11 статистично значущий на рівні 0,000
За сферами виробничої діяльності серед представників середнього класу найбільше тих, хто працює у сферах економіки (у т. ч. й виробництва), майже п'яту частину займають освітяни, науковці, працівники культури; на жаль, медики поступаються зв'язківцям, транспортникам і працівникам складських господарств (табл. 9).
Таблиця 9Розподіл середнього класу за сферами виробничої діяльності*, TNS, 2015
|
№ з/п |
Сфера діяльності |
% у когорті належних до середнього класу |
% серед належних до середнього класу |
|
|
1 |
Торгівля, обслуговування, ресторани, готелі |
2,9 |
24,2 |
|
|
2 |
Наука, освіта, культура |
2,2 |
18,4 |
|
|
3 |
Виробництво (промисловість) |
1,4 |
11,2 |
|
|
4 |
Фінанси, страхування, консультації з бізнесу |
1,1 |
9,2 |
|
|
5 |
Транспорт, складське господарство, зв'язок |
0,9 |
7,8 |
|
|
6 |
Охорона здоров'я |
0,9 |
7,6 |
|
|
7 |
Будівництво, монтаж |
0,8 |
6,8 |
|
|
8 |
Житлове й комунальне господарство |
0,5 |
4,2 |
|
|
9 |
Енергетика |
0,4 |
3,2 |
|
|
10 |
Державне управління й органи місцевого самоврядування |
0,3 |
2,6 |
|
|
11 |
Право й захист порядку |
0,3 |
2,4 |
|
|
12 |
Армія, міліція |
0,3 |
2,0 |
|
|
13 |
Сільське господарство, лісництво, меліорація й спорт |
0,1 |
0,4 |
|
|
Загалом |
12, 1* (11,9) |
100,0 |
* Перевищення на 0,2 є результатом округлення відсотків однаково малих чисел.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Задля виокремлення середнього класу, обґрунтування наявності котрого полягало у встановленні відмінної від решти прошарків соціально- демографічної структури, нами поставлено та реалізовано низку завдань.
Зокрема, емпірично обґрунтовано використання таких критеріїв ідентифікації середнього класу, як дохід, матеріальне становище, професійний статус. Установлення критичних значень для кожного з них дало змогу виокремити тих, хто має шанс потрапити до середнього класу. Зокрема, за критерієм доходу таких 35,6 %, роду занять - 37,0 %, матеріального становища - 60,7 %. Перетин відповідних множин виявив 11,9 % належних до середнього класу серед дорослого 16+ населення міст України (із населенням понад 50 тис.).
Порівняння соціально-демографічних структур підтвердило статистично значущі відмінності за віковою, освітньою, поселенською структурами, а також за сферою виробничої діяльності.
Джерела та література
середній клас статистичний перетин множин
1. Александрова О. С. Середній клас як фактор забезпечення стабільності в сучасній Україні /О.С. Александрова // Гілея. Науковий вісник : зб. наук. праць. - К., 2011. - Вип. 44 (№ 2). - С. 350-357.
2. Горбачик А. П. Аналіз даних соціологічних досліджень засобами SPSS / А. П. Горбачик,С.А. Сальнікова. - Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - 164 с.
3. Kuzmuk O. Status Consistency / Inconsistency of the Status Position of Social Classes / O. Kuzmuk // Sociological studious. - 2013. - № 2 (3). - P. 49-54.
4. Мурадян Е. C. Динамика ценностно-нормативной системы и жизненные шансы:опыт постсоветской трансформации в Пограничье : кол. моногр. / Е. C. Мурадян, С. А. Сальникова, Л. Г. Титаренко, А.О. Широканова. - Вильнюс : ЕГУ, 2014. - 366 с.
5. Павлючик В. Матеріально-побутова сфера жителів міста Луцька в умовах зниження рівня життя в Україні / В. Павлючик // Соціологічні студії. - 2015. - № 2 (7). - С. 89-93.
6. Симончук О. В. У пошуках українського середнього класу / О. В. Симончук // Україна. - 2002. Моніторинг соціальних змін. - К. : Ін-т соціології НАНА України, 2002. - С. 117.
References
1. Aleksandrova, O. S. (2011), Middle class as the factor of ensuring the stability in modern Ukraine, Gileya. Scientific Bulletin, No. 2, Vol. 44, P. 350-357.
2. Gorbachyk, А. P., Salnikova, S. A. (2008), “Data analysis of sociological researches with SPSS", Lutsk : «Tower» Lesya Ukrainka VNU, 164 a
3. Kuzmuk, O. (2013), Status Consistency / Inconsistency of the Status Position of Social Classes, Sociological studios, No. 2, Vol. 3, P. 49-54.
4. Muradyan, Ye. S., Salnikova, S. A., Titarenko, L. G., Shirokanova, A. O. (2014), “The dynamics of value and norm system and life chances: the experience of post-Soviet transformation in the Borderlands", Vilnyus : YeGU, 366 p.
5. Pavliuchyk, V. (2015), The Material and Domestic Sphere of Lutsk Inhabitants under Conditions of Decrease the Living Standards in Ukraine, Sociological studios, No. 2, Vol. 7, Pp. 89-93.
6. Symonchyk, О. V. (2002), In search of a Ukrainian middle class, Ukraine - 2002. Monitoring of social chances, ^iv : NASA of Ukraine, Institute of Sociology, P. 117.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття, структура і загальна характеристика середнього класу як соціальної групи суспільства, що має стійкі доходи, достатні для задоволення широкого круга матеріальних проблем. Сучасні проблеми визначення і формування середнього класу в Україні.
реферат [30,9 K], добавлен 15.08.2014Середній клас як основа соціальної стабільності в сучасному світі, основний внутрішній інвестор держави, що створює масовий попит на споживчі товари і послуги. Структура та потенціал середнього класу в Україні, особливості процесів його становлення.
статья [13,4 K], добавлен 29.03.2010Соціально-класова структура України, поляризація суспільства. Поглиблення тенденції поляризації доходів і розшарування населення. Дві системи соціального світогляду, що перебувають у стані конфлікту. Формування умов для розвитку середнього класу.
реферат [24,5 K], добавлен 26.09.2009Соціальне положення жінки, її місце в суспільній ієрархії. Дослідження проблеми емансипації жінок. Підлегле становище жінок в історичному минулому, виконання ними лише своїх домашніх і материнських обов'язків. Статус жінки у Радянському Союзі і у наш час.
контрольная работа [34,7 K], добавлен 13.12.2012Характеристика ступеня впливу світової фінансової кризи на економіку України. Соціологічне дослідження думки респондентів, щодо впливу фінансової кризи на їх матеріальне становище. Динаміка основних макроекономічних показників в період поширення кризи.
курсовая работа [71,9 K], добавлен 06.07.2011Вибір відповідного методу дослідження та визначення способу його застосування при вирішенні дослідницької проблеми. Суперечності між технікою та інструментарієм у процесі соціологічних досліджень. Пілотажний, описовий та аналітичний види досліджень.
реферат [29,5 K], добавлен 27.02.2011Методика ідентифікації особистості як метод наукового пізнання, його основні етапи та категорії. Дослідження та обґрунтування підходів сучасних соціологів до проблеми ідентифікації особистості, визначення їх структури та головних змістовних положень.
курсовая работа [54,0 K], добавлен 14.01.2010Розгляд історії формування сучасного вітчизняного бізнес-класу. Аналіз характеру трудових відносин у різних комерційних організаціях Москви. Проведення соціологічного опитування з метою з'ясування соціокультурних якостей, притаманних бізнесменам.
реферат [24,9 K], добавлен 26.09.2010Дослідження: поняття, типологія, характеристика, методологія. Роль та місце дослідження в науковій та практичній діяльності. Головні особливості аналізу соціальних факторів. Спостереження, оцінка, експеримент, класифікація та побудова показників.
курсовая работа [86,9 K], добавлен 02.01.2014Вивчення народжуваності, як компонента відтворення нації. Узагальнення основних факторів прямого та непрямого впливу на народжуваність у країні: матеріальне забезпечення громадян, освіта, кар’єра, допомога держави у вихованні дітей, позашлюбні стосунки.
реферат [52,6 K], добавлен 15.01.2011Дослідження теоретико-методологічних підходів до визначення спорту як соціального інституту. Аналіз поняття професійного спортсмена та професійного спорту. Визначення специфіки та положення на ринку праці спортсменів, які закінчили спортивну кар’єру.
дипломная работа [81,9 K], добавлен 03.02.2012Характеристика поняття "колективізм", яке означає визнання абсолютного верховенства деякого колективу або групи (наприклад суспільства, держави, націй або класу) над людською особистістю. Відмінність колективізму і індивідуалізму із сучасної точки зору.
реферат [27,6 K], добавлен 21.07.2010Особливості формування й функціонування кон'юнктури аграрного ринку в Україні як об’єкта статистичного дослідження. Прогнозування економічного, виробничого потенціалу та цін продукції аграрного ринку в Україні за допомогою методу спектрального аналізу.
автореферат [114,7 K], добавлен 11.04.2009Історія дослідження специфіки соціальної роботи з сім’ями, які виховують прийомних дітей. Особливості підтримки прийомної сім'ї. Моніторинг опіки дітей у таких сім'ях. Специфіка діяльності соціального працівника. Визначення внутрішньо сімейних відносин.
курсовая работа [49,0 K], добавлен 09.05.2014Соціальна робота як галузь наукових знань і професійна діяльність, один з одухотворених видів професійної діяльності. Напрямки професійної діяльності соціального педагога. Принципи соціальної роботи. Професійна етика у сфері соціальних досліджень.
реферат [40,0 K], добавлен 11.12.2010Теоретичні відомості про специфіку відносин між особистостями, індивідом і групою, а також між членами однієї спільноти. Визначення переважаючих типів міжособистісних відносин у колективі навчальної групи за допомогою соціометричного дослідження.
курсовая работа [66,6 K], добавлен 23.07.2011Проблема визначення критеріїв релігійності. Самоідентифікація як один із головних критеріїв релігійності. Міжкультурна взаємодія – релігійне і світське. Світська культура як константа міжкультурної взаємодії. Категорії "релігійність" й "воцерковлення".
реферат [32,2 K], добавлен 28.01.2010Розвиток соціологічних методів опитування та їх різновиди. Місце методу опитування серед інших методів збору первинної інформації. Обґрунтування методів та методик, обраних для проведення дослідження на тему "Субкультура в молодіжному середовищі".
курсовая работа [52,2 K], добавлен 20.07.2014Суть спостереження як методу дослідження в соціології. Види спостережень у педагогічних дослідженнях, їх загальна характеристика. Поняття методики і техніки спостережень, особливості його організації та проведення досліджень. Обробка і аналіз результатів.
курсовая работа [30,1 K], добавлен 16.10.2010Поняття товариської групи; психологічні характеристики представників різних колективів, їх співпадіння у індивідів з однієї групи: міжособистісне сприймання, мотивація. Емпіричні дослідження, вибір соціометричних критеріїв формування соціальних ролей.
дипломная работа [84,4 K], добавлен 12.01.2011
