Вимірювання соціального статусу особи за допомогою суб’єктивного методу визначення соціального статусу

онлайн опитування студент соціальний статус

Kovalskaya Yeliena, Novosolova Olga, Suvanova Anna, Starostina Yulia.

Measurement of by Methods of Subjective Social Status Measurement. The study of social status of the person in Ukraine is becoming increasingly relevant. This is due to the need to explain the behavior and values of the individual through its objective characteristics as single-items criteria (age, sex, education) and Multicriteria (social status). Objective method social status measurement in the theoretical and empirical aspects was described earlier in articles (Sydorov, Sokolovskaya, 2013). This article is devoted to the research results of social status measurement in Ukraine by subjective methods. Investigation own perception of one's position in the social hierarchy makes it possible to assess the degree of inequality in society, gives overview of the social structure of a particular society. Subjective method of measurement a person's social status gives the opportunity to assess the characteristics according to the degree of their influence on the one's position in the social structure. The survey was conducted among students of the Kyiv National Taras Shevchenko University in the form of an online survey in 2016. Among the findings are the following in particular: the majority of respondents (51 %) consider themselves as middle class; the most important components of social status were: material wealth (72 %), education (66 %), and occupation (53 %); also provides a subjective hierarchy of prestige occupation. Findings of subjective evaluation of social status can be further used in studies of the social structure of Ukrainian society, particular in comparing measurement results of subjective and objective measurement methods.

Key words: measurement of social status, subjective social status, social status in Ukraine.

Ковальская Елена, Новосёлова Ольга, Суванова Анна, Старостина Юлия. Измерение социального статуса особы с помощью субъективного метода измерения социального статуса. Исследование собственного восприятия респондентами своей позиции в социальной иерархии позволяет оценить степень неравенства в обществе, получить общее представление о социальной структуре конкретного общества. Также субъективный метод оценки социального статуса лица помогает оценить социально-экономические характеристики по мере их влияния на формирование положения лица в социальной структуре. Опираясь на данные он-лайн-опроса (студенты Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, 2016), можно констатировать: большинство респондентов (51 %) относит себя к среднему классу; наиболее значимыми составляющими социального статуса названы материальный достаток (72 %), уровень образования (66 %), род деятельности (53 %); также приводится субъективная иерархия уровня престижности родов деятельности. Выводы, полученные на основе субъективной оценки социального статуса, могут быть в дальнейшем использованы при исследовании социальной структуры украинского общества, в частности для сравнения с объективными методами оценки.

Ключевые слова: измерение социального статуса, субъективный социальный статус, социальный статус в Украине.

Постановка наукової проблеми та її значення

Особливості вимірювання соціального статусу особи в Україні - цікаве питання для розгляду дослідників, а суб'єктивний вимір соціального статусу - змінний концепт. Самооцінка соціального статусу відображає не лише особисту позицію, усвідомлення структури суспільства в цілому, а й суспільну думку. Об'єктивні показники соціального статусу загалом залишаються незмінними, проте відбувається трансформація в його розумінні, а саме такі його складники, як соціальний престиж, суб'єктивна оцінка. Вони змінюються через трансформацію в часовому просторі. Самооцінка соціального статусу є відображенням ставлення до соціальної структури як такої. Для комплексного дослідження соціального статусу особи в Україні, зокрема, актуальне дослідження суб'єктивного соціального статусу, тобто самооцінки індивідом своєї позиції в соціальній структурі.

Для цього потрібно застосувати метод суб'єктивної оцінки соціального статусу особи. Суб'єктивні методи ґрунтуються на суб'єктивному сприйнятті респондентами інших людей або самих себе. Цінність суб'єктивних методів для аналітика обмежена з двох причин: а) схильності завищувати свої власні класові позиції; б) прагнення до уникання оцінки контекстуальних критеріїв вищого й нижчого класів, тим самим перебільшуючи розмір середнього класу.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Дослідження соціального статусу методом суб'єктивних оцінок неодноразово проводилось у різних країнах, зокрема в США та Канаді, де результати таких досліджень розглядаються, порівняно з результатами, отриманими за допомогою об'єктивних методів визначення соціального статусу. Подібні порівняння дають змогу глибше пізнати проблематику формування, функціонування та зміни соціальної структури.

Серед вітчизняних досліджень тематики вимірювання соціального статусу особи в Україні розглянуто праці О. В. Симончук [3; 4; 5], яка аналізує динаміку змін соціальної структури України, а також наводить схему соціальної самоідентифікації щодо приналежності до соціального класу зайнятого населення, за даними Європейського дослідження ISSP. Іншим базовим дослідженням були напрацювання Є. В. Соколовської та М. В.-С. Сидорова [1; 2], які розкривають особливості індексів із композитними змінними для вимірювання соціального статусу особи й апробацію цих індексів в умовах українського суспільства. Для подальшого дослідження соціальної структури українського суспільства потрібно вивчати дані, отримані за допомогою обох методів - суб'єктивного та об'єктивного. Проблема полягає у відсутності результатів досліджень суб'єктивної оцінки соціального статусу в Україні.

Мета дослідження - з'ясувати суб'єктивне бачення соціального статусу особи.

Завдання наукової розвідки:

- визначити індикатори соціального статусу в суб'єктивному вимірі;

- побудувати ієрархічну структуру компонентів соціального статусу особи за суб'єктивними оцінками.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Суспільство не є однорідним, але за допомогою певної класифікації за обраними характеристиками дослідник визначає його класову структуру, тобто відносить кожного члена суспільства до певного класу. Виходячи з цього, можна припустити, що інструменти вимірювання соціального статусу з певною точністю будуть однаково прийнятні для будь-якої частини суспільства. Тому для апробації методів вимірювання соціального статусу нами обрано одну з доступних соціальних груп - студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка факультету соціології. Студенти факультету - особлива соціальна група, адже їхнім основним родом діяльності є навчання. Тому їхній соціальний статус переважно визначається соціальним статусом батьків або осіб, у яких вони перебувають на утриманні.

Методом збору інформації в нашому дослідженні виступатиме он-лайн-опитування. Емпіричним об'єктом є студентство, тому важливі такі критерії, як швидкість та легкість заповнення. Крім цього, інтернет-опитування дає змогу за короткий час опитати більшу кількість респондентів. Також ми, застосовуючи он-лайн-опитування, можемо позбавитися так званого «ефекту інтерв'юера». В он-лайн-опитуваннях за рахунок того, що респондент заповнює анкету самостійно просто за комп'ютером, цей ефект можна нівелювати. Такий метод є швидким і доступним методом збору інформації, що полегшує її обробку та систематизацію. Окрім того, він дає змогу враховувати не лише безпосередні відповіді на питання, а й дані, аналіз яких може виявити слабкі сторони інструментарію на польовому етапі.

Обсяг генеральної сукупності становив 19 084 особи (станом на 25.03.2016 р. на основі отриманих статистичних даних із кожного підрозділу університету). Способом відбору до вибіркової сукупності є метод «снігової кулі». Ураховуючи, що опитування проводитиметься за допомогою програми Lime Survey, соціальних мереж та поширення лінків через них, метод снігової кулі забезпечить максимальний доступ до респондентів.

Генеральну сукупність складають студенти всіх факультетів та інститутів КНУ ім. Тараса Шевченка, котрі навчаються на 1 -6 курсах, за винятком інституту післядипломної освіти й військового інституту. Оскільки немає додаткових квотних характеристик, на першому етапі відбувається знаходження перших респондентів з усіх факультетів КНУ (по одному з кожного), які відповідають цим характеристикам, окрім військового інституту через важкодоступність студентів цього підрозділу; інституту післядипломної освіти (важкодоступність респондентів обумовлена тим, що студенти, котрі навчаються в цьому підрозділі, здобувають другу вищу освіту та не перебувають у безпосередньому контакті з іншими студентами); інституту високих технологій (пов'язано з тим, що факультет засновано лише у 2009 р. і на сьогодні на ньому здійснено лише один набір на бакалаврську програму). Такі дії ми можемо виконати через те, що при використанні методу RDS за модель розповсюдження інформації про опитування (тобто розповсюдження запрошення) можна взяти марковську модель, яка для структури соціальної мережі, через які й вівся рекрутинг, має крок стабільності, у котрому ймовірність потрапити до кожного з респондентів не залежить від того, із кого почався рекрутинг.

Дослідження проводили з 30.03.2012 р. до 20.04.2016 р. на базі програми LimeSurvey. У ньому взяли участь 284 респонденти (рис. 1), із них дев'ять не відповіли на жодне питання, а п'ять не пройшли скрінінг-анкету. Загалом, кількість валідних анкет становить 270, а анкет, які використовуватимуться для подальших розрахунків - 192. За час проведення дослідження зарекрутовано 284 людини, із них 100 % усіх опитаних зарекрутовано через соціальні мережі.

Анкета дослідження містила 15 питань, що розділені на два блоки: питання стосовно суб'єктивного виміру соціального статусу й соціально-демографічний блок. Також одне питання є питанням-фільтром, що здійснював відбір студентів лише КНУ ім. Т. Г. Шевченка. Мінімальна кількість питань, які задавалися респонденту (за умови проходження питань-фільтрів), становила 14, максимальна - 15.

Середній час проходження опитування склав 6 хв 59 с, а медіана - 5 хв 33 с. Найдовше опитування респондент проходив 35 хв 13 с. 32,7 % респондентів не завершили опитування, що свідчить про специфічність питань опитувальника. Також виявлено, що досліджувані найчастіше закінчували опитування після одного питання. Отже, формування питань не пов'язане з кількістю незавершених опитувань і відсотком невідповідей.

36,7