Громадська думка щодо повернення Криму та ДНР/ЛНР
Розкриття сутності проблеми повернення Криму та окупованих територій на Донбасі як суспільної проблеми. Соціологічне дослідження Ставлення українців до війни та агресії. Дослідження громадської думки на предмет мирних способу повернення територій.
Рубрика | Социология и обществознание |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.11.2020 |
Размер файла | 24,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
10
Громадська думка щодо повернення Криму та ДНР/ЛНР
Робота Діброви Володимира,
ТЛЕП
Повернення Криму до складу України залишається однією з головних умов нормалізації відносин з Росією. Можна передбачити, що питання Криму на президентських чи парламентських виборах не призведе до істотного зростання рейтингу тих чи інших політичних сил. Зміцнення довіри громадян до державної політики з відновлення суверенітету над Кримом великою мірою залежатиме від збереження соціально-економічної стабільності в країні.
Протягом усього часу анексії Криму більшість громадян України висловлюють тверду впевненість у тому, що Крим має належати Україні (69% як у 2016-му, так і в 2018 році). Визнати нову реальність та змиритися із втратою АР Крим готові лише 17%. Серед таких громадян думку про те, що Крим має лишатися незалежним чи відійти до Росії, висловили 12,5% та 4,4% відповідно. Показово, що порівняно з 2016 р. суттєво впала підтримка залишити Крим Росії у південних регіонах, тоді як у східних зросла частка тих, хто не визначився. Водночас і на Сході, і на Півдні країни переважна більшість стоїть на позиціях відновлення суверенітету України над Кримом.
Спираючись на тенденції громадської думки, можна стверджувати, що українське суспільство не готове сприймати будь-які ініціативи щодо «нормалізації» стосунків із Росією, якщо питання Криму буде відділене від усього комплексу українсько-російських відносин. Варто зауважити, що таке ставлення лишилося незмінним протягом 2014-2018 рр., попри намагання керівництва РФ нав'язати «нову реальність», у тому числі, відкрито погрожуючи війною. Внаслідок цього, цілком виправданими, з точки зору громадської думки, можна вважати кроки української влади щодо подальшого згортання відносин з РФ, як-от припинення дії Договору про дружбу і співробітництво, та розширення міжнародних санкцій. Як показує порівняння результатів опитування 2016 та 2018 рр., більшість громадян вважають можливим повернення Криму до складу України (54,4% у 2016-му та 47,7% у 2018 році). Водночас суттєво зросла кількість українців, які бачать таке повернення Криму лише у довгостроковій перспективі (32,1% у 2016-му та 42,3% у 2018 році). Важливо, що більшість громадян України (65,8%) не сприймає пропозицій «обміняти» визнання анексії Криму на виведення російських військ з Донбасу (однак 27,2% громадян на Півдні і 27,3% на Сході готові розглядати таку можливість). До того ж, якщо порівняти з 2016 р., знизилася кількість тих, хто виступає за силовий шлях відновлення суверенітету над Кримом, тоді як зросла частка тих, хто очікує позитивних змін лише у разі внутрішньополітичних змін усередині Росії. Можна припустити, що на думку про складність деокупації Криму вплинули такі чинники як: постійне нарощування військ РФ у Криму, стримана антивоєнна риторика і політика української влади, репресивні заходи окупаційної адміністрації проти інакодумців та придушення громадянського суспільства в Криму.
На зростання числа тих, хто вважає можливим повернення Криму в довгостроковій перспективі, могло вплинути також як збереження міжнародних санкцій, так і їхній досить обмежений характер, що слабко впливає на зміну поведінки Росії. Як наслідок, у суспільстві зростає розуміння того, що повернення Криму вимагає не лише дій чи поступок з боку України, а й докорінних змін всередині самої Росії. Це не знімає з української влади відповідальності за продовження боротьби за Крим, проте має стримувати її представників від радикальних, зроблених на догоду політичній популярності, кроків
Незважаючи на російську політику військового, економічного та гуманітарного тиску на Україну, переслідування етнічних меншин у Криму, в українському суспільстві не утвердилася думка про відчуженість Криму як «спільноти Інших». На додаток до того, що переважна більшість розглядає Крим як українську територію, 41% українців вважає, що процес в'їзду-виїзду на півострів треба максимально спростити і для громадян України, і для жителів Криму.
Ще близько 30% громадян влаштовує нинішній режим в'їзду-виїзду з окупованого Криму. І лише 11,2% громадян вважають, що в'їзд до Криму потрібно дозволити тільки за спецдозволами чи за наявності поважної причини (родичі, майно тощо). Пояснити таке бажання громадян України за наявності великої кількості подій, які мали б сприяти погіршенню суспільної думки щодо Криму, можна тим, що українське суспільство схильне не накопичувати негативне ставлення до власне Криму та його населення, а покладати відповідальність за події в Криму та їх негативні наслідки для України на російську владу.
Таке ставлення, особливо у південних та східних областях, могло сформуватися через поширення думки про те, що конфлікти між державами не мають руйнувати міжособистісних, повсякденних зв'язків. Соціологічні спостереження та експертні припущення підтверджуються й інформацією Державної прикордонної служби України про перетин адміністративного кордону з Кримом
Протягом січня-серпня 2018 року адміністративний кордон з Кримом в напрямку України перетнули 877 тисяч разів, а в напрямку окупованого Криму - 858 тисяч разів. Дані за аналогічний період 2017 року такі самі.
Загалом після окупації Криму ставлення українців до кримських татар покращилося. Як показує моніторинг Інституту соціології НАНУ, протягом 2014-2017 рр. знизився індекс дистанційованості між українцями та кримськими татарами.
Усвідомлення спільної загрози, спільних цілей та демонстративна лояльність кримських татар до української держави посприяли поширенню прихильного ставлення українців до майбутньої національної автономії після звільнення Криму. 50% українців підтримують або скоріше підтримують цю ідею (іншого погляду дотримуються 28,3% опитаних), але кількість прихильників і противників цього практично однакова на Півдні (36,0% і 34,4%, відповідно) та Сході (38,4% і 39,3%). Отже, це питання потребує подальшого інформаційного роз'яснення
Як Ви вважаєте, Крим повинен входити до складу Росії, України чи було б краще, щоб він залишався незалежним державним утворенням (як Абхазія, Південна Осетія, Придністров'я)?
Думка населення України |
Думка населення Росії (бер.2016) |
||
1 - Крим повинен входити до складу Росії |
7,2 |
87 |
|
2 - Крим повинен входити до складу України |
68,6 |
3 |
|
3 - Крим повинен бути незалежним державним утворенням |
12,4 |
3 |
|
4 - Важко відповісти |
11,8 |
6 |
На Вашу думку, чи можливе повернення території Криму до складу України в майбутньому?
Захід |
Центр |
Південь |
Схід |
Донбас |
||
Так, можливе |
29,2 |
26,2 |
17,7 |
18,7 |
12,4 |
|
Скоріше за все можливе, але лише в довгостроковій перспективі |
47,2 |
29,6 |
28,2 |
21,2 |
32,9 |
|
Скоріше вже неможливе |
14,3 |
21,0 |
26,4 |
31,6 |
34,3 |
|
Ні, абсолютно неможливе. Крим втрачений Україною назавжди |
4,1 |
13,3 |
21,8 |
19,0 |
12,8 |
|
Важко відповісти |
5,2 |
10,0 |
5,9 |
9,4 |
7,6 |
Про що, на Вашу думку, свідчить приєднання Криму до Росії?
Думка населення України |
Думка населення Росії (бер.2016) |
||
1 - Про те, що Росія повертається до своєї традиційної ролі «великої держави», стверджує свої інтереси на пострадянському просторі |
35,8 |
79 |
|
2 - Про зростаючий авантюризм російської влади, яка намагається відволікти населення від реальних соціальних та економічних проблем, корупції, незадоволеності владою в Росії |
45,2 |
9 |
|
3 - Важко відповісти |
19,0 |
12 |
Чи варто Україні на сьогоднішній день порушувати питання про повернення Криму до України?
1. Так, це питання необхідно активно просувати саме зараз, оскільки Крим є анексованою територією України |
39,4 |
|
2. Ні, це споконвічна російська територія, яка незаконно була передана Україні у 1954 році |
4,9 |
|
3. Ні, жителі Криму скористалися своїм правом на самовизначення і необхідно поважати це право |
16,2 |
|
4. Загалом треба, але зараз це питання не на часі |
30,7 |
|
5. Важко відповісти |
8,9 |
Чи необхідно питання про статус Криму виносити на всеукраїнський референдум?
1 - Так, обов'язково |
32,7 |
|
2 - Ні, не обов'язково. Питання статусу Криму в складі України повинні вирішувати самі кримчани |
46,8 |
|
3 - Важко сказати |
20,5 |
Громадська думка щодо Донбасу
Встановлення миру на Донбасі силовим шляхом підтримують лише 18% населення. Водночас і на мир «за будь-яку ціну», згодні лише 18% опитаних. Більшість населення - 52% - вважають, що «заради миру варто погоджуватися на компроміси, але не на всі». (Прийнятність чи неприйнятність окремих компромісів досліджувалася у попередньому опитуванні - див 1 .) * Готовність до компромісів знижується зі збільшенням віддаленості від військових дій. Так, готовність йти на будь-які компроміси задля миру демонструє кожен четвертий респондент на Сході, а на Заході України лише кожен десятий.
* Найбільш дієвими серед запропонованих рішень задля встановлення миру на Донбасі населення вважає міжнародний тиск на Росію, з тим аби вона відмовилась від втручання у конфлікт на Донбасі (38%), та успішна відбудова нормального життя на підконтрольній території Донбасу (28%). Якщо порівняти з минулим роком, то зменшилась кількість осіб, які вважають, що для встановлення миру потрібно припинити фінансування цих територій (з 20% до 11%), визнати російську мову другою державною (з 11% до 5%) та впровадити федеративний устрій в Україні (з 7,5% до 5%).
* Населення здебільшого підтримує рішення РНБО України про блокаду торгівлі з «ДНР» та «ЛНР»: «за» - 47% опитаних, проти - 37%. Найвища підтримка блокади - на Заході (66%), дещо нижча - у Центрі (47%). Примітно, що найменша кількість прихильників таких дій на Півдні - 30%, тоді як на Сході вона становить 38%.
* Більшість населення підтримує пропозицію законодавчо визнати непідконтрольні території Донецької та Луганської областей окупованими: 55% - «за», 22% - «проти», а майже чверть опитаних не визначились стосовно цього питання. Найвищий рівень підтримки закріплення факту окупації - на Заході (64%) та у Центрі (59%). На Сході законодавче закріплення факту окупації підтримують 49% респондентів, а найменше прихильників на Півдні - 35%.
* Політичне майбутнє самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» 55% українців бачать у складі України на довоєнних умовах. Ще кожен п'ятий респондент схиляється до можливості надання цим територіям більшого рівня автономії у складі України і близько 9% підтримали самостійне існування цих утворень або приєднання їх до складу Росії. Загалом порівняно з минулим роком скоротилася підтримка пропозиції надати більше прав нині непідконтрольним територіям. Найбільша підтримка надання автономного права територіям «ДНР» та ЛНР» - на Сході (28%), але й там це меншість, більшість (47%) воліє, щоб ці території залишалися у складі України у довоєнному статусі.
Зараз постійно ведуться переговори щодо шляхів подолання збройного конфлікту на Донбасі. Як Ви вважаєте, чи треба задля миру йти на компроміси з Росією та керівниками самопроголошених Донецької та Луганської республік?
1 - Мир - за всяку ціну, треба погоджуватися на будь-які компроміси - з ким завгодно і про що завгодно |
17,9 |
|
2 - Задля миру варто погоджуватися на компроміси, але - не на всі |
52,4 |
|
3 - Мир на Донбасі може встановитися лише з позиції сили - коли одна зі сторін переможе |
17,7 |
|
4 - ВАЖКО СКАЗАТИ |
12,0 |
Чи підтримуєте Ви рішення РНБО України про блокаду торгівлі з «ДНР» та «ЛНР»?
1 - Цілком підтримую |
23,0 |
|
2 - Переважно підтримую |
24,0 |
|
3 - Переважно не підтримую |
20,6 |
|
4 - Зовсім не підтримую |
16,3 |
|
5 - Важко сказати |
16,0 |
Чи підтримуєте Ви пропозицію законодавчо визнати непідконтрольні території Донецької та Луганської областей окупованими?
Захід |
Центр |
Південь |
Схід |
||
Цілком підтримую |
39,4 |
25,4 |
17,5 |
25,5 |
|
Переважно підтримую |
24,6 |
33,4 |
17,3 |
23,4 |
|
Переважно не підтримую |
9,2 |
16,1 |
12,5 |
11,8 |
|
Зовсім не підтримую |
3,0 |
4,6 |
21,4 |
16,8 |
|
Важко сказати |
23,9 |
20,5 |
31,3 |
22,5 |
Зняти обмеження на соціальні і пенсійні виплати громадянам України, що мешкають на непідконтрольній території?
Захід |
Центр |
Південь |
Схід |
||
Так |
19,2 |
29,8 |
48,5 |
41,3 |
|
Ні |
51,7 |
46,8 |
20,4 |
37,1 |
|
Важко відповісти |
29,1 |
23,4 |
31,2 |
21,6 |
Загалом у перспективі, як Ви вважаєте, якою повинна бути політика України щодо непідконтрольних територій? (одна відповідь, до якої Ви найбільше схиляєтесь)
1 - Офіційно визнати ці території окупованими і припинити будь-яку торгівлю, послуги, виплати та контакти (в тому числі переміщення людей з цих територій) |
23,0 |
|
2 - Тримати економічну блокаду, але зберігати гуманітарні відносини (переміщення людей, виплати пенсій, постачання води та електрики) |
21,6 |
|
3 - Дозволити торгівлю критично важливими товарами (продовольством та товарами повсякденного вжитку з боку України та антрацитом від непідконтрольних територій), максимально підтримувати гуманітарні зв'язки |
21,9 |
|
4 - Намагатися максимально розвивати зв'язки з непідконтрольними територіями - як гуманітарні, так і торговельні |
15,2 |
|
5 - Інше |
1,0 |
|
6 - Важко сказати |
17,2 |
Якщо говорити про політичне майбутнє територій «ДНР» та «ЛНР», якому варіанту Ви надали б перевагу?
1 - Щоб ці території залишалися у складі України на тих самих умовах, що й раніше |
55,0 |
|
2 - Щоб вони залишалися частиною України, але отримали більше незалежності від Києва |
20,1 |
|
3 - Щоб вони стали незалежними державами |
6,6 |
|
4 - Щоб вони увійшли до Російської Федерації |
2,1 |
|
5 - ВАЖКО СКАЗАТИ |
16,3 |
Висновок
Отже,проблема повернення Криму та окупованих територій на Донбасі є досить важливою і серйозною. Більша частина українців налаштована на повернення цих територій до нашої країни. Майже 90 відсотків населення Украйни вважає,що ці території є саме українськими. Люди не хочуть війни на нашій території,Більшість людей підтримують переговори з діячами непідконтрольних територій ,але на всі компроміси не можна налаштовуватися. можна сказати, що діх Росії у Криму та окупованих територіях є зростаючий авантюризм російської влади, яка намагається відволікти населення від реальних соціальних та економічних проблем, корупції, незадоволеності владою в Росії
Можна сказати, що звичайні українців підтримують пропозицію законодавчо визнати непідконтрольні території Донецької та Луганської областей окупованими
Українці хочуть мирно повернути ці території, без війни та агресії Люди вважають, що всі українці повинні об'єднуватися та спільно досягти мир у нашій країні.
війна агресія окупована територія
Джерела
1 Державна служба статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/
2 Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва https://dif.org.ua
3 https://www.ukrinform.ua
4 https://glavcom.ua
5 http://dif.org.ua/article/maybutne-okupovanikh-teritoriy-donbasu-mozhlivi-varianti
6http://www.levada.ru/2016/04/07/krym-dva-goda-spustya-vnimanie-otsenki-sanktsii/
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Оціночний вияв масової свідомості, що характеризує ставлення людей до суспільно значущих подій, фактів, проблем. Сутнісні характеристики, функції та способи виміру громадської думки. Фактори впливу на моделі споживчої поведінки, роль громадської думки.
курсовая работа [42,5 K], добавлен 14.06.2016Громадськість та її думка. Сукупність поглядів індивідів стосовно певної проблеми. Природа громадської думки, історія її виникнення та розвитку. Розширення масштабів досліджень електоральних установок. Соціокультурна складова духовного життя людей.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 28.05.2009Особливості розробки методологічного розділу програми соціологічного дослідження щодо ставлення людини до вивчення іноземної мови. Визначення основних понять за темою дослідження. Обґрунтування вибірки дослідження, розробка і логічний аналіз анкети.
курсовая работа [125,1 K], добавлен 24.02.2010Cтавлення людей до суспільно значущих подій і фактів, проблем суспільного життя. Вагомість, авторитетність та стабільність громадської думки. Соціальний контроль суспільного життя. Громадська думка як важливий інструмент контролю суспільства за владою.
презентация [1,5 M], добавлен 14.02.2015Молодь як об’єкт соціальних досліджень. Проблеми сучасної української молоді. Соціологічне дослідження "Проблеми молоді очима молодих" та шляхи їх розв’язання. Результати загальнонаціонального опитування молоді. Особливості розв’язання молодіжних проблем.
курсовая работа [121,5 K], добавлен 26.05.2010Методологія дослідження ставлення студентів до проблеми безробіття. Програма соціологічного дослідження по темі "Молодь і безробіття в Україні". Аналіз відношення молоді до безробітних, думка щодо причин безробіття. Бачення шляхів подолання цієї ситуації.
контрольная работа [302,0 K], добавлен 09.03.2016Вибір відповідного методу дослідження та визначення способу його застосування при вирішенні дослідницької проблеми. Суперечності між технікою та інструментарієм у процесі соціологічних досліджень. Пілотажний, описовий та аналітичний види досліджень.
реферат [29,5 K], добавлен 27.02.2011Реформування аграрного сектору в Україні, розробка концепції розвитку сільських територій. Дослідження основних проблем, рівня та наслідків безробіття в країні. Порядок присвоєння статусу безробітного. Цілі прийняття Закону "Про зайнятість населення".
статья [123,3 K], добавлен 18.12.2017Причини міждержавної трудової міграції, її сутність та структурні елементи. Основні групи факторів, що впливають на ставлення молоді до проблеми переміщення робочої сили. Дослідження думок студентів про наслідки міграції та її вплив на суспільні процеси.
научная работа [20,9 K], добавлен 11.04.2013Розробка методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження. Організація та методика проведення опитування респондентів. Вибірка в соціологічному дослідженні. Розробка та логічний аналіз анкети. Статистика та обробка результатів.
лабораторная работа [473,5 K], добавлен 11.12.2009Вивчення стратегії виборчої кампанії. Соціологічне вивчення громадської думки як одної з яскравих прикмет демократичних перетворень в українському суспільстві. Дослідження ставлення студентів до передвиборної кампанії. Політична маніпуляція масами.
курсовая работа [259,2 K], добавлен 24.10.2014Обґрунтування проблеми соціологічного дослідження, його мета та завдання. Визначення понять програми соціологічного дослідження за темою дослідження. Види та репрезентативність вибірок в соціологічному дослідженні, структура та логічний аналіз анкети.
курсовая работа [29,8 K], добавлен 06.03.2010Проблеми ставлення до людей з особливими потребами на сучасному етапі розвитку суспільства, їх соціальні гарантії. Образ інваліда в свідомості жінок. Критерії та методичні основи дослідження показників соціальних установок ставлення до інвалідів.
курсовая работа [906,4 K], добавлен 12.12.2010Розгляд питання працевлаштування молоді в Україні. Теоретичне вивчення та обґрунтування сучасної проблеми безробіття. Проведення дослідження щодо виявлення ставлення студентів до даної проблеми; визначення її причин і пошук дієвих шляхів виходу.
курсовая работа [736,2 K], добавлен 15.05.2014Соціологічне дослідження стосовно ставлення молоді (студентства) до системи освіти на сучасному етапі. Дослідження важливості здобуття освіти для студентів 1-го курсу. Визначення готовності студентів до змін та реформ в системі сучасної освіти.
практическая работа [2,4 M], добавлен 26.05.2010Роль соціології в забезпеченні наукового пізнання суспільних відносин, суспільної діяльності. Актуальні проблеми повсякденного життя людини й суспільства. Соціальні спільності та соціальні інститути, форми та методи організації соціального управління.
реферат [200,2 K], добавлен 02.11.2009Визначення причин появи бездомних тварин. Аналіз моральної позиції городян до даної проблеми. Способи вирішення й розробка шляхів виходу зі сформованої ситуації. Соціологічне дослідження готовності студентської молоді допомагати бездомним тваринам.
практическая работа [1,0 M], добавлен 02.04.2015Поняття засобів масової комунікації у процесі спілкування. Медіакультура як обов'язкова умова існування медіакомунікацій в системі соціальних комунікацій: вирішення суспільної проблеми і запрошення до дискусії щодо можливого вирішення наукової проблеми.
реферат [27,3 K], добавлен 11.12.2012Теоретичні основи проблеми міграції. Визначення соціологічного об’єкту та предмету соціологічного дослідження. Мета та завдання соціологічного дослідження. Операціоналізація понять та попередній системний аналіз об’єкту соціологічного дослідження.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 12.06.2010Дослідження щодо відношення опитуваних до лідерства жінки: риси ідеальної жінки-керівника, проблеми при поєднанні трудового і сімейного життя. Організація соціологічного дослідження: вибірка, розробка і логічний аналіз анкети, методика опитування.
курсовая работа [99,2 K], добавлен 22.02.2010