Асоціативний портрет студентів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Асоціативний портрет студентів України

У статті описано асоціативний портрет такої соціальної групи як студенти України, а саме студентів ВНЗ різних регіонів країни: Житомирського державного університету імені Івана Франка, ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди", Київського національного торговельно-економічного університету, Національного університету "Львівська політехніка", Львівського національного університету імені Івана Франка, а також Донецького національного університету. Асоціації було зібрано протягом 2015-2016 років за допомогою одного з найпопулярніших методів у психо- та когнітивній лінгвістиці - методу вільного асоціативного експерименту. асоціативний портрет студент

Ключові слова: асоціативний портрет, вільний асоціативний експеримент, стимул, частотна реакція.

Key words: associative portrait, free associative experiment, stimulus, frequent reaction.

Метод асоціацій поширений у багатьох галузях знань, зокрема у психології, соціології, психолінгвістиці, когнітивній лінгвістиці тощо. Цим методом послуговуються для виявлення глибинних зв 'язків між концептами у психіці людини, допомагаючи встановити приховані зв'язки між явищами, образами та подіями, інакше кажучи, допомагає зазирнути "вглиб" багатогранної людської свідомості. Асоціації окремо взятої людини є індивідуальними, вони відображають особистісне сприйняття зовнішнього світу, закарбоване в мозку людини; часом асоціації є настільки непередбачуваними, що асоціативний зв'язок або шлях асоціювання неможливо прослідкувати ні досліднику, ні усвідомити самому досліджуваному.

Поняття "асоціативний портрет" широко використовують у методиці викладання літератури в школі й літературознавстві для характеристики літературного героя або автора (часто - за допомогою прийому "асоціативний кущ"). Поняття "асоціативний портрет" вживається також і в сучасній психолінгвістиці, проте різні вчені вкладають у нього різний зміст. Т. Сукаленко (Sukhalenko 2009) описувала асоціативний портрет жінки (зокрема, зовнішності) в свідомості українців, вважаючи власне концепт жінка асоціативним стимулом, об'єктом аналізу - отримані реакції на цей стимул, а сукупність реакцій на стимул жінка - асоціативним портретом жінки. Л. Батуріна (Baturina 1999), визначаючи російський асоціативний портрет сучасної реклами, дотримується того ж принципу: асоціативним стимулом виступає сам концепт реклама, а аналіз сукупності стимулів на нього - асоціативним портретом реклами. На противагу такому підходу, Д. Терехова, визначаючи, як виявляються національні асоціативні портрети українців та росіян, робить це крізь призму сукупності реакцій українців та росіян на різноманітні стимули (зокрема такі, що позначають зовнішність людини) (Terekhova 1997). Е. Саліхова (Salikhova 2006) також розуміє під поняттям "асоціативний портрет" лінгвокультурну складову мовної картини світу декількох народів, виокремлену на ґрунті теоретичного узагальнення асоціативних даних представників цих народів на запропоновані стимули.

Ми вважаємо, що сукупність асоціацій на певну групу концептів (у нашому досліджені - понять освіти), особливо тих, котрі виявилися частотними, тобто повторюваними у певної кількості респондентів, утворюють асоціативний портрет мовної особистості, а сукупність асоціацій певної групи мовців - асоціативний портрет цієї групи. Дослідження показують (Goroshko 1998, Terekhova 1997), що типи повторюваних асоціацій можуть бути ґендерно, територіально та національно зумовленими, залежати від віку респондентів, їхньої професійної діяльності та соціального середовища, а іноді - від особистості самого дослідника, стану досліджуваного та форми проведення дослідження. Тому метою цієї статті було сформувати асоціативний портрет такої соціальної групи, як студенти, а головними завданнями - проаналізувати асоціації на поняття освіти, виокремити серед них частотні реакції й порівняти отриманні дані студентів декількох регіонів України.

Для дослідження було обрано пласт освітньої лексики, на що вплинуло декілька причин: освітня лексика супроводжує нас практичного протягом усього життя; основна діяльність студентів - це навчання, отже, освітня лексика входить до ядра їхнього мовлення, тому асоціативні зв'язки, за однією з робочих гіпотез, мають виявитися стрункими та міцними.

В рамках експерименту було проаналізовано 472 анкети студентів різних регіонів України: 213 студентів Житомирського державного університету імені Івана Франка, 31 студент ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди", 34 студенти Київського національного торговельно - економічного університету, 94 студенти (разом) Національного університету "Львівська політехніка" та Львівського національного університету імені Івана Франка, а також 82 студенти Донецького національного університету.

Процедура дослідження

Вільний асоціативний експеримент проводився в декілька етапів. На першому було висунуто гіпотезу і відібрано список стимулів а за допомогою оригінального частотного методу (Nedashkivska, Samiilyk, 2015).

При проведенні дослідження експериментатор повинен базуватися на декількох змінних та декількох незмінних факторах. У нашому дослідженні ми вирішили задати такі незмінні фактори: 1) соціальна група - студенти; 2) кількість запропонованих стимулів; 3) національність - українці; 4) країна проживання - Україна; 5) лабораторні умови - студентські аудиторії ВНЗ; 6) вік досліджуваних - 17-22 роки; термін проведення - 2015-2016 роки. До змінних факторів належали: 1) регіон країни, де проживають досліджувані; 2) стать досліджуваних; 3) рідна мова; 4) спеціальності студентів (було опитано майбутніх філологів, педагогів, журналістів, психологів, логопедів, спеціалістів з комп'ютерних наук тощо). В експерименті ми маніпулювали лише таким змінним фактором, як регіон проживання досліджуваних; інші змінні фактори до уваги не брали.

Наступний етап - це власне збір експериментальних даних. Студентську аудиторію нами було обрано для проведення дослідження через ряд чинників. По-перше, вважається, що у студентів повністю сформована мовна здатність (Karaulov, 1998), тому отримані результати будуть актуальним протягом десятиліть. По-друге, студенти швидко включаються в експеримент, адже сприймати інформацію усно для них є основною діяльністю. По -третє, студенти досить мотивовані до участі в експерименті; вагомим інструментом мотивації є пізнавальний аспект: студентам завжди цікаво дізнатися щось нове, експериментатор може розказати у паузах проведення дослідження про психолінгвістику, цікаві дані асоціативних досліджень тощо, а також студентам цікаво дізнатися більше про самих себе, виходячи із їхніх реакцій.

Найзагальнішою можливою інструкцією для проведення вільного асоціативного експерименту є така, що дослідник усно називає вербально виражену реакцію, а досліджувані (реципієнти) повинні письмово відреагувати на названий стимул першим словом-асоціацією, що виникає у них в голові. Проте перед початком власне зачитування слів -стимулів досліджуванні вказували свої анкетні дані, а саме: прізвище та ім'я (необов'язково для заповнення), вік, стать, регіон проживання та походження, національність та рідну мову.

Наступний етап передбачав підрахунок та аналіз частотних реакцій окремо за кожним регіоном країни, тобто зведених даних реакцій інформантів за регіонами. Для цього всі відповіді на кожне слово виносилися в одну таблицю, де перша колонка - стимули, чотири інші - усі реакції респондентів на кожен окремий стимул. Навпроти кожного стимулу у відповідній комірці перераховуються всі отримані в ході експерименту відповіді з вказівкою, скільки випробовуваних відповіло так само. Реакції упорядковувалися за алфавітною ознакою. Саме таким чином при обробці результатів ми встановили ті реакції, котрі були одиничними (зустрічалися лише в одного респондента певного регіону) або частотні (притаманні декільком досліджуваним).

Обговорення результатів

У результаті проведення експерименту було отримано майже 35 тисяч реакцій студенів чотирьох регіонів України (Житомирського, Київського, Львівського та Донецького). Проте географія походження студентів була значно ширшою, оскільки у ВНЗ зазвичай навчаються студенти не тільки того регіону, де він знаходиться. Серед отриманих реакцій у кожному асоціативному полі було виокремлено ті реакції, частотність котрих становить понад 5 % у кожному асоціативному полі для кожного регіону. Вони представлені у таблиці (див. додаток).

Виходячи з одержаних даних, бачимо, що більшість асоціативних полів мають частотні реакції, окрім асоціативних полів на стимули НАУКА, ВПЛИВ, ПРЕДМЕТ, ЗАСТОСУВАННЯ, ПІДГОТОВКА та ПОТРЕБА (у деяких з названих частотна реакція - знак "-"). Причинами цього може бути або те, що ці слова не входять до мовного ядра студентів, або через багатозначність слів асоціативне поле дуже поширене.

Багатозначність слів й омонімія впливає на асоціювання. Наприклад, пари СТИМУЛ - реакція: ГРУПА - крові (а не "академічна"), ПРОГРАМА - комп'ютер (а не лише "навчальна"), БАЛ - маскарад (а не лише "оцінка"), БЕСІДА - чай (очевидно, реакція пов'язана з популярною маркою чаю). Хоча є й такі асоціативні поля, частотні реакції котрих стрункі й однозначні: ПОЧУТТЯ - любов, кохання; МОДУЛЬНИЙ - контроль; ОСОБИСТІСТЬ - я, людина; НАВЧАЛЬНИЙ, ВИХОВНИЙ і НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ - процес, ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ і ОСВІТНІЙ - заклад; вони досягають мало не половини всіх реакцій в асоціативному полі. Деякі високочастотні синтагматичні реакції, які можуть утворити словосполучення зі своїм стимулом (наприклад, навчальний процес, виховний процес тощо), можна віднести до мовних кліше.

Деякі частотні реакції збігаються повністю у студентів всіх чотирьох аналізованих регіонів, наприклад, ПРОБЛЕМА - вирішення; ТЕОРІЯ - практика, МЕТОДИКА - викладання, навчання. Деякі збігаються частково (збігаються почасти навіть ті, де несформована частотна реакція, особливо такий збіг часто виникає, за нашими спостереженнями, у студентів Львівщини і Донеччини), проте є одне асоціативне поле, де нема жодного збігу: це асоціативне поле стимулу ХАРАКТЕР.

Крім того, на деякі асоціації студентів впливає місце їхнього навчання, а саме назва навчального закладу чи структурного підрозділу, а також майбутня спеціальність. Саме тому зустрічаємо такі асоціації, як-от: ПРАКТИЧНИЙ - психолог; УНІВЕРСИТЕТ - ЖДУ, КНТЕУ, ПХДНУ, ДонНУ; ІНСТИТУТ - філології, ІКНІ; ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД - ЖДУ, КНТЕУ, ДонНУ; ФАКУЛЬТЕТ - філологічний, філології, філфак, ФЕМП, педагогіки і психології, педагогіки та психології, педагогічний, педагогічної освіти, пед. освіти.

Розмитим з "лексичної" точки зору є асоціативне поле стимулу ВИХОВАТЕЛЬ; тут зустрічаються такі реакції: вчитель, дит. садок, садочок, дитячий садочок, в садочку, садок, діти, проте асоціації дит. садок, садочок, дитячий садочок, садок позначають один і той же концепт.

1. Батурина Л.И. Российский ассоциативный портрет современной рекламы // Язык, сознание, коммуникация: Сб. статей / Ред. В.В. Красных, А.И. Изотов. . М. : Диалог - МГУ, 1999. - Вып. 7. - С. 85-99.

Baturina, L. I. (1999) Rossiiskii assotsyativnyi portret sovremennoi reklamy [Russian associative picture of modern advertisement]. Yazyk, Soznaniye, Kommunikatsiya, 7, 85-99.

2. Горошко Е.И. Специфика ассоциативного сознания некоторых групп русскоязычного населения Украины / Е.И. Горошко // Языковое сознание: формирование и функционирование. - М. : Ин-т языкознания РАН, 1998. - С. 186-200.

Goroshko, Ye. I. (1998). Spetsyfika assotsyativnogo soznaniya niekotorykh grupp russkoiazychnogo naseleniya Ukrainy [The specific character of some Russian-speaking groups' consciousness of Ukrainian people]. Yazykovoye Soznaniye: Formirovaniye i Funktsyonirovaniye, 186-200.

3. Караулов Ю.Н. Типы коммуникативного поведения носителя языка в ситуации лингвистического эксперимента / Ю.Н. Караулов // Этнокультурная специфика языкового сознания. - М. : Институт языкознания РАН, 1996. - C. 67-98.

Karaulov, Yu. N. (1996) Tipy kommunikativnogo povedeniia nositelia jazyka v sytuacyi lingvistichedkodo eksperimenta [The types of communication behaviour of a native language- speaker in the linguistic experiment situation]. Etnokulturnrya Spetsyfika Yazykovogo Soznaniya. Moscow: Institute of Linguistics of the Russian Academy of Sciences, 67-98.

4. Недашківська Т. Є., Самійлик С.В. Проблема формування стимульного списку для психолінгвістичного дослідження / Т. Є. Недашківська, С.В. Самійлик // Психолінгвістика: [зб. наук. праць. ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди"]. - Пререяслав-Хмельницький: ФОП Лукашевич О.М., 2015. - Вип. 18 (2). - С. 61-73.

Nedashkivska, T. Ye. & Samiilyk, S. V. (2015). Problema formuvannia stymulnoho spysku dlia psykholinhvistychnoho doslidzhennia [The issue of stimulus list forming for a psycholinguistics research], Psycholingvistyka, 18(2), 61-73.

5. Салихова Э.А. Лингвокультурологическая составляющая ассоциативного портрета билингва // Вестник Башкирского университета. - № 3. - Том 11. - 2006. - С. 74-78. Salikhova, E. F. (2006) Lingvokulturologicheskaia sostavliayushaia assotsyativnogo portreta bilingva [Linguocultural Element of An Associative Image of a Bilingual Person], - Scientific Issues of Bashkirsky University, 11(3), 74-78,

6. Сукаленко Т.М. Асоціативне поле жінки в українській мовній свідомості / Т.М. Сукаленко // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. - 2009. - Вип. 20. - С. 639-642. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2009_20_171

Sukhalenko, T. M. (2009) Asotsiatyvne pole zhinky v ukrainskii svidomosti [The Associative Field of Woman in Ukrainian Consciousness] - Scientific Issues of Ivan Ohiyenko Kamianets- Podilsky National University, 20, 639-642. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Npkpnu_fil_2009_20_171.

7. Терехова Д. І. Асоціативний портрет українця та росіянина / Д. І. Терехова // Мовознавство. - 1997. - № 6. - С. 43-50.

Terekhova, D. I. (1997) Asotsiatyvnyi portret ukraintsia i rosiianyna [An associative portrait of a Ukrainian and a Russian]. Movoznavstvo, 6, 43-50.

Таблиця 1

Найчастотніші реакції студентів України на стимули освітньої сфери (за регіонами)