Рівень та характер релігійності лучан

Юлія Мартинюк

У статті здійснено аналіз релігійності лучан за даними соціологічного дослідження (Луцьк, 2015), проведеного з використанням методики вимірювання релігійності за допомогою багаторівневого моделювання (С. Сальнікова). Виявлено, що релігійність містян є глибоко традиційною й усвідомленою. Установлено, що події на Майдані та на Сході України збільшили довіру лучан до церкви, не спричинивши сплеску її відвідування й підвищення суб'єктивної релігійності (3,5). Зміни відбулися в ставленні до церкви, якій довіряють: відтік лучан від Московського патріархату до Київського становить від 3,8 % до 4,4 %.

Ключові слова: релігійна віра, релігійні знання, релігійна поведінка, релігійна мотивація, багаторівневе моделювання.

Билоус Людмила, Мартынюк Юлия. Уровень и характер религиозности лучан. В статье анализируется религиозность лучан согласно методике измерения религиозности путем многомерного моделирования (С. Сальникова) по данным социологического исследования (Луцк, 2015). Установлено, что религиозность жителей города является глубоко традиционной и сознательной и из-за событий на Майдане и Востоке Украины произошли изменения в ее структуре на уровне доверия к церкви и оттоку прихожан от Московского патриархата к Киевскому (от 3,8 до 4,4 %).

Ключевые слова: религиозная вера, религиозные знания, религиозное поведение, религиозная мотивация, многоуровневое моделирование.

Bilous Liudmyla, Martynyuk Yulia. Level and Character of Religiosity of Lutsk Inhabitants. Analysis of Lutsk inhabitants' religiosity according to the data of social research (Lutsk, 2015) conducted by using methods of religiosity measuring by means of multilevel modelling (S. Salnikova) is provided in the article. It has been found that townsfolk' religiosity is strongly traditional (the townfolk believe in God, practice religious ritualism, and praying) and conscious (the responsibility for the human's suffering rest on themselves, but not in God). It was proved that events that took place on Maydan and East of Ukraine increased Lutsk inhabitants' trust to church without causing burst of church attendance and individual religiosity rise (3,5). Changes happened in regard to the church that is trusted to: there are Lutsk parishioners' in the Ukrainian Orthodox Church of the Kyivan Patriarchate in three times more than in the UOC-MP, and Lutsk inhabitants' flow-out of Moscow Patriarchate to Kiev is from 3,8% to 4,4% during last year.

Key words: religious faith, religious knowledge, religious behaviour, religious motivation, multilevel modelling.

соціологічні дослідження релігійність довіра церква

Постановка наукової проблеми та її значення

Дослідження релігії та релігійності актуальне від початку здобуття Україною незалежності, адже відтоді роль релігії й церкви в українському суспільстві посилилася. Тоді започатковано рух за відокремлення Української православної церкви від Московського патріархату, який триває й досі, адже єдина православна церква так і не склалася. У західних областях залишається потужним вплив Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Отже, українське православ'я виявилося розколотим на три основні гілки [2, с. 18-19], що негативно впливає на міжконфесійні стосунки та духовне життя в цілому. Ця проблема залишається нерозв'язаною й до сьогодні.

Також потрібно відзначити зростаючу роль релігії через такі події української історії, як Майдан, військове протистояння на Сході, у яких ключову й подекуди разюче різну роль зіграли українські церкви. У книзі Л. Філіпович «Майдан і Церква: хроніка подій та експертна оцінка», яка є наслідком моніторингу подій зими 2013-2014 рр. - Українського ЄвроМайдану, чи Революції гідності, представлено позицію всіх церков, які брали в них участь [1]. У подіях Майдану церкви фактично стали на бік українського суспільства: вони рішуче засудили застосування сили проти мирного Майдану. Монастирі та храми Києва надали притулок, захист і допомогу учасникам протестів. А в ситуації військової агресії РФ (окупація та анексія Криму) українські церкви, окрім Московського патріархату, який прагнув розколу української території, стали на захист миру, територіальної цілісності й суверенітету України. Через зазначені події зрозумілішою постала природа багатьох українських церков, що не могло не відобразитися на ставленні до них самих українців, передусім через показники довіри, відвідування, віри тощо.

Здійснення аналізу релігійності як багаторівневого поняття - основна мета цього дослідження. Відповідно до мети у статті, виконуються такі завдання: провести соціологічне дослідження в місті Луцьку з використанням методики багаторівневого моделювання релігійності, згідно з котрою описати релігійність лучан, проаналізувати основні показники релігійності - релігійні віра, знання, поведінка, мотивація - у контексті взаємодії з іншими соціально-демографічними показниками.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Досліджень релігійності в Україні є не так багато, та й фундаментальних проектів немає. Як правило, дослідники, вивчаючи релігійність, використовують узагальнені індикатори поведінки, уключеності в релігійні відносини тощо, які, наприклад, відображені в праці М. Паращевіна «Релігія та релігійність в Україні» [3]. Проте соціолог С. Сальнікова під час дослідження релігійності застосовує багаторівневу модель її вимірювання [5];

особливістю методики є побудова індексів щодо кожного показника (віра, знання, поведінка, мотивація) [4, с. 111-115].

Ця методика вимірювання релігійності включена до інструментарію соціологічного дослідження, проведеного студентами СНУ імені Лесі Українки в межах навчально-виробничої практики в червні- липні 2015 р. Випадкову вибірку дослідження обсягом у 622 особи сформовано з урахуванням дизайн- ефекту (1,56). Вона є репрезентативною за статтю та віком, похибка не перевищує 5 %, доступність респондентів - 0,93. Польовий етап тривав із 29 червня до 5 липня 2015 р.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування результатів дослідження

Представимо для початку суб'єктивний показник релігійності лучан, який становить 3,5 бала за п'ятибальною шкалою, тобто лучани досить високо оцінюють власну релігійність. Це підтверджують і дані Міжнародного соціального проекту ISSP: серед жителів Західного регіону 97,1 % опитаних відносять себе до категорії релігійних [3, с. 19-20]. Щодо структури релігійності лучан, тобто їх самовизначення в параметрах православних церков, то православ'я представлене трьома церквами: УПЦ МП - 22,6 %, УПЦ КПке, постає питання, чи все-таки із

загостренням суспільно-політичної ситуації в країні (події Майдану, військове протистояння на Сході) відбувається відтік прихожан від УПЦ МП до УПЦ КП.

Використовуючи дані нашого дослідження, ми побудували довірчий інтервал для визначення відсотка тих респондентів, які раніше й тепер відносили себе до певної релігії або віросповідання. Отож, із довірчою ймовірність 0,95 % можемо стверджувати, що відтік людей від Московського патріархату до Київського все-таки відбувся й відсоток таких осіб складає від 3,8 до 4,4 % за останній рік.

Розглянемо показники релігійності згідно з методикою. Якщо аналізувати значення середніх за групою індикаторів показника «релігійні знання» (табл. 1), то лучани не досить добре знають видатних релігійних постатей, що, можливо, пов'язано з поганим їх пропагуванням поза церквою. Дещо краща ситуація із молитвами та релігійними піснями, проте найбільш обізнаними лучани вважають себе щодо релігійних обрядів. У зв'язку з цим можна припустити, що більшість людей за знаннями тяжіють до традиційної релігії, у межах якої залишається багато традицій щодо сімейної обрядовості.

Таблиця 1 Наскільки добре в межах своєїрелігійноїтрадиції Ви знаєте ...?, %