Стан фізичного й психологічного компонентів здоров’я в якості життя студентів вищих навчальних закладів
Основні показники якості життя студентів різних курсів вищого навчального закладу. Вплив вікового фактора та навчального середовища на його суб’єктивну оцінку. Аналіз стану фізичного й психологічного компонентів здоров’я та динаміки їх зміни у студентів.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.11.2020 |
| Размер файла | 414,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Стан фізичного й психологічного компонентів здоров'я в якості життя студентів вищих навчальних закладів
Олександр Сабіров, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»; Анатолій Хомич, Луцький національний технічний університет; Оксана Самчук, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Анотації
Завдання статті - визначити стан фізичного й психологічного компонентів здоров'я в якості життя студентів вищих навчальних закладів. У дослідженні взяли участь 395 студентів (хлопців) 1-4 курсів денної форми навчання. Анкетування здійснювали за допомогою методики SF-36, силу кореляційного зв'язку оцінювали за таблицею «Чеддока». Фізичний компонент здоров'я студентів перебуває в межах 49,6-54,3 бала, психологічний - 45,8-47,9 (максимальний рівень -100 балів). Ці дані свідчать про досить низькі показники здоров'я й наявність проблем у життєдіяльності респондентів. Психологічний компонент здоров'я студентів протягом усіх років навчання перебуває на ще нижчому рівні, ніж фізичний, що вимагає особливої уваги.
Ключові слова: здоров 'я, якість життя, SF-36, студенти.
Александр Сабиров, Анатолий Хомич, Оксана Самчук. Состояние физического и психологического компонентов здоровья в качестве жизни студентов высших учебных заведений
Задачи статьи - определить состояние физического и психологического компонентов здоровья в качестве жизни студентов высших учебных заведений. В исследовании приняли участие 395 студентов (юношей) 1-4 курсов дневной формы обучения. Анкетирование осуществлялось с помощью методики SF-36, сила корреляционной связи оценивалась за таблицей «Чеддока». Физический компонент здоровья студентов находится в пределах 49,6-54,3 балла, психологический - 45,8-47,9 (максимальный уровень - 100 баллов). Эти данные свидетельствуют о достаточно низких показателях здоровья и наличии проблем в жизнедеятельности респондентов. Психологический компонент здоровья студентов в течение всех лет обучения находится на еще более низком уровне, чем физический, что требует особого внимания.
Ключевые слова: здоровье, качество жизни, SF-36, студенты.
Oleksandr Sabirov, Anatoliy Khomych, Oksana Samchuk. Condition of Physical and Psychological Components of Health in Quality of Life of Students of Higher Educational Establishments
Objective: to determine the state of physical and psychological health components in life quality of students of higher educational establishments. Materials and methods: the study involved 395full-time students (young men) of the 1st-4th years of studies. Survey was carried out with the help of the SF-36 method, the strength of correlation was estimated using the «Cheddok's» table. Results and conclusions: physical health component of students is within the range 49,6-54,3 points while psychological component is within the range of 45,8-47,9points (maximum is 100 points). These data indicate relatively low health indices and existence of problems in the respondents ' vital activity. Psychological health component of respondents is at even lower level than physical component during all years of study which calls for special attention.
Key words: health, quality of life, SF-36, students.
Постановка наукової проблеми та її значення. Якість життя (англ. quality of life, скор. QOL; нім. Lebensqualitдt, скор. LQ) - економіко-філософська категорія, яка постійно еволюціонує та характеризує матеріальну й духовну комфортність існування людей. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, якість життя - це визначення людиною свого місця в житті в контексті культури та системи цінностей, у яких живе, та у зв'язку із завданнями, очікуваннями, стандартами й інтересами цієї людини. Тобто якість життя кожна людина визначає особисто для себе, наскільки вона добре себе почуває фізично, емоційно, наскільки задоволена своїм добробутом, роботою, друзями, сім'єю, політикою держави. Не можна ототожнювати поняття якості життя з його рівнем життя (рівень забезпечення матеріальними ресурсами в розрахунку на одну людину).
Категорію якості життя уведено в науковий обіг у 60-х роках ХХ ст. Спочатку дослідження якості життя були мірилом того, як живеться людям у конкретних суспільних умовах, природному середо - вищі, місці роботи. Пізніше з'явились інші дослідження, нові визначення якості життя, у яких дедалі більше уваги концентрувалося на особистості людини, її емоціях, внутрішньому стані [ 10; 11; 12; 15]. Науковий інтерес до проблеми якості життя стрімко зростає й на пострадянському просторі [1; 2; 4].
В Україні також опубліковано праці, у яких здійснено теоретико-методичне обґрунтування та визначення якості життя окремих груп населення [ 3; 5; 6; 7; 8; 9; 13; 14]. Загалом якість життя людини в сучасних дослідженнях розглядається як інтегральна характеристика її стану, що складається з фізичного, психологічного, соціального компонентів. Кожен із них зі свого боку, уключає окремі складники, зокрема фізичний - можливість виконання фізичної роботи, здатність до самообслуговування; психологічний - тривогу, депресію, поведінку; соціальний - соціальну підтримку, роботу, громадські зв'язки тощо. Їх усебічне вивчення дає змогу визначити рівень якості життя як окремої особи, так і цілих груп, і встановити, за рахунок якого складника він підвищується чи знижується, на що варто вплинути, щоб покращити якість життя.
Завдання роботи - визначити показники фізичного та психологічного компонентів якості життя студентів вищих навчальних закладів.
Методи та організація дослідження. Для дослідження якості життя студентів ми використовували анкету SF-36. Згідно із загальноприйнятою методикою щодо проведення анкетування, відповіді на кожне запитання варіюють від 0 до 100 балів (повне здоров'я). Низькі бали є показниками певних обмежень у якості життя студентів. Відповіді згруповують у вісім шкал: фізична діяльність (PF), рольова діяльність, обумовлена фізичним станом (RP), інтенсивність болю (ВР), загальний стан здоров'я (GH), життєва активність (VT), соціальна діяльність (SF), рольова діяльність, обумовлена емоційним станом (RE), психічне здоров'я (MH).
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Дані, отримані в процесі дослідження, відображено в табл. 1.
Таблиця 1 Основні показники якості життя студентів, балів
|
Курс |
PF |
RP |
BP |
GH |
VT |
SF |
RE |
MH |
|
|
1 |
91,7 |
78,9 |
75,8 |
73,1 |
67,2 |
84,1 |
68,5 |
70,9 |
|
|
2 |
93,6 |
71,9 |
69,2 |
75,4 |
67,6 |
74,8 |
69,7 |
67,8 |
|
|
3 |
92,8 |
69,2 |
81,2 |
69,8 |
68,2 |
79,1 |
59,3 |
68,6 |
|
|
4 |
88,4 |
65,8 |
79,8 |
69,4 |
68,8 |
81,1 |
67,6 |
69,1 |
|
|
Среднє значення |
91,63 |
71,45 |
76,5 |
71,93 |
67,95 |
79,78 |
66,27 |
69,1 |
Аналізуючи отримані дані, ми з'ясували що найвищі показники - у студентів другого курсу (93,6) щодо фізичної діяльності (PF). Цей показник віддзеркалює можливість виконання різноманітних фізичних навантажень. Найменший він у студентів четвертого курсу (88,4).
Показник рольової діяльності, обумовленої фізичним станом (ЯР), найвищий (78,9) у студентів 1 курсу й протягом усіх років навчання зменшується (65,8). Інтенсивність больового відчуття (ВР) має різну динаміку, проте найбільше виражена в студентів третього курсу (81,2). Показник загального стану здоров'я ^Н) має найбільше значення в другокурсників (75,4) і найнижчі показники - у четвертокурсників (69,4).
Показник життєвої активності (УТ) із роками навчання зростає від 67,1 на першому курсі до 68,8 - на четвертому. Соціальна активність (SF) найвища в першокурсників (84,1), а різко знижується й досягає найменшого значення на другому році навчання (74,8). Показник рольової діяльності, обумовленої емоційним станом (ЯЕ), має найбільше значення серед другокурсників (69,7), а найменше (59,3) - у третьокурсників. Психічне здоров'я, яке суб'єктивно визначається показником МН, є найвищим у першокурсників (70,9), проте вже на другому курсі знижується (67,8) й поступово знову збільшує своє значення на третьому та четвертому курсах. Графічне зображення динаміки складових частин якості життя в студенток відображено на рис. 1.
Рис. 1. Основні показники якості життя студентів різних курсів, балів
На діаграмі чітко видно, що студенти, незалежно від курсу навчання, мають високі показники фізичної діяльності (PF). На першому курсі досить високий показник соціальної діяльності (SF), а на третьому й четвертому -показник інтенсивності болю (ВР).
Усі шкали анкети SF-36, яку ми використовували, згідно з рекомендаціями з опрацювання даних, можна згрупувати у дві групи, які характеризуватимуть два складники якості життя:
- фізичний компонент здоров'я (Physical component summary - PCS), який уключає показники PF, RP, ВР, GH;
- психологічний компонент здоров'я (Mental component summary - MCS), котрий формують VT, SF, RE, MH.
Для визначення впливу окремих досліджуваних компонентів на загальний сумарний складник фізичного здоров'я в студентів залежно від курсу навчання ми проведи детальний порівняльний аналіз. Так, у студенток усіх досліджуваних вікових груп найвищі показники PF, а низькі дані, що свідчать про наявність певних обмежень у фізичному компоненті якості життя, залежно від курсу навчання різняться: на першому курсі - це GH (73,1), на другому - ВР (69,2), на третьому й четвертому - GH (відповідно, 69,2 та 65,8). Порівняльний аналіз складників психологічного компонента якості життя досліджуваних свідчив, що у всіх вікових групах найвищий показник SF, який відображає соціальну діяльність молоді. Показники з низьким значенням у кожної групи студентів залежно від курсу навчання різняться: на першому й другому курсах це VT, а на третьому та четвертому - RE.
Узагальнення отриманих даних дало нам змогу порівняли фізичний і психологічний компоненти здоров'я в якості життя студентів різних курсів навчання (табл. 2). Так, з'ясувалося, що фізичний компонент здоров'я вищий, ніж психологічний. Таке співвідношення характерне протягом усіх років навчання. Вивчаючи вплив вікового фактора та навчального середовища на суб'єктивну оцінку якості життя, його фізичного й психологічного компонентів, ми проаналізували динаміку протягом усіх років навчання.
Таблиця 2 Фізичний і психологічний компоненти здоров'я в якості життя студентів, балів
|
Курс |
Фізичний компонент здоров'я (Physical component summary - PCS) |
Психологічний компонент здоров'я (Mental component summary - MCS) |
|||||
|
Х |
S |
Sx |
Х |
S |
Sx |
||
|
1 |
54,3 |
6,8 |
1,3 |
45,8 |
8,4 |
1,9 |
|
|
2 |
51,8 |
6,1 |
0,7 |
47,2 |
9,5 |
1,4 |
|
|
3 |
50,9 |
7,2 |
0,9 |
46,2 |
8,3 |
1,1 |
|
|
4 |
49,6 |
9,9 |
2,1 |
47,9 |
7,1 |
2,3 |
Так, фізичний компонент здоров'я мав найбільше значення на першому курсі, проте з роками він зменшується, але психологічний компонент, маючи зигзагоподібну форму, досяг свого піку у випускників на четвертому курсі навчання.
Аналізуючи відповіді студентів за анкетою SF -36, ми ставили мету - визначити два основних компоненти в якості життя студентів: фізичний і психологічний); проаналізувати їхні складники та порівняти відповіді залежно від обраного напряму навчання. Фізичний компонент здоров'я (PCS) в якості життя студентів найвищий у представників інституту фізичного виховання і спорту (54,6), другу позицію займають майбутні правники (53,7), а найнижчий показник - у філологів (48,6). Інші групи студентів займають серединні позиції (табл. 3).
Щодо складових частин показників фізичного компонента здоров'я, то результат анкетувань засвідчив, що на всіх напрямах навчання найбільше балів «набирає» фізична діяльність студентів. Показник PF - у межах 85-95 балів. Рольова діяльність, обумовлена фізичним станом, посідає друге місце в студентів інституту фізичної культури та здоров'я (RP=78,2) й факультету «Математика» (RP=76,2).
Таблиця 3 Основні показники фізичного компонента (PCS) здоров'я в якості життя студентів, балів
|
Напрям навчання |
Показник |
Фізичний компонент здоров'я (Physical component summary - PCS) |
||||||
|
PF |
RP |
BP |
GH |
Х |
S |
Sx |
||
|
Географія |
86,8 |
72,2 |
76,1 |
65,9 |
52,7 |
4,5 |
1,9 |
|
|
Фізичне виховання |
93,7 |
78,2 |
77,3 |
67,4 |
54,6 |
7,1 |
0,9 |
|
|
Математика |
92,7 |
76,1 |
75,1 |
70,7 |
50,3 |
6,1 |
1,1 |
|
|
Міжнародні відносини |
93,9 |
69,4 |
70,7 |
79,6 |
52,3 |
6,1 |
0,8 |
|
|
Фізика |
91,5 |
59,5 |
79,5 |
65,2 |
49,4 |
7,4 |
2,1 |
|
|
Філологія |
89,4 |
68,3 |
78,5 |
75,8 |
48,6 |
5,8 |
0,9 |
|
|
Правознавство |
93,5 |
76,2 |
78,6 |
78,7 |
53,7 |
6,2 |
0,5 |
Показник інтенсивності болю найбільш виражений у майбутніх фізиків, філологів і юристів (відповідно, ВР= 79,5; 78,5 та 78,6). Стосовно загального стану здоров'я, то найвищі показники в студентів інституту міжнародних відносин Н= 79,6) і факультету «Правознавство» ^Н=78,7).
Характеризуючи показники фізичного компонента здоров'я в якості життя студентів різних напрямів навчання, виявили, що в майбутніх юристів вони перебувають на практично однаковому рівні (78,7-78,6), окрім PF, який має значно більше значення в студентів усіх напрямів навчання. Студенти, які вивчають філологію, з усіх досліджуваних даних мають найнижчий результат ИР (68,3). Водночас у слухачів факультету «Фізика» саме показник КІР - найнижчий у всіх досліджуваних групах (59,5). У майбутніх працівників математики, фізичного виховання, географів дані загального стану здоров'я - на останньому місці ^Н= 70,7; 67,4; 65,9).
Важливий компонент якості життя студентів - їхнє психологічне здоров'я (МЄ8). Порівняно з фізичним здоров'ям, його показники нижчі в студентів усіх напрямів навчання. Найвищі дані загального психологічного здоров'я в студентів, які навчаються на фахових філологів (МЄ8=49,9), дещо нижчий показник - у майбутніх професійних фізиків (МС8=49,2), на третьому місці за величиною психологічного здоров'я - студенти інституту фізичної культури та здоров'я (МС8=47,8). Найнижчий показник психологічного здоров'я мають студенти інституту міжнародних відносин (МС8=43,2) (див. рис. 2.)
До показників, які формують психологічне здоров'я, належать життєва активність (УТ), соціальна діяльність (8Б), рольова діяльність, обумовлена емоційним станом (ЯЕ), психічне здоров'я (МН).
Як випливає з дослідження, у студентів різних напрямів навчання, окрім філології, переважає показник SF (соціальна діяльність), причому найбільше вона виражена в респондентів інституту міжнародних відносин (SF=84,2), у філологів переважає показник рольової діяльності, обумовленої емоційним станом (ЯЕ=75,6). Життєва активність, яка виражена УТ, переважає в студентів-географів і математиків (відповідно, УТ =72,1; 76,7).
Рис. 2. Психологічний компонент (МЄБ) здоров'я в якості життя студентів різних напрямів навчання, балів
Найнижчий показник УТ (57,8) у філологів, проте в них найвищий показник загального психологічного здоров'я (МН=73,8). На останньому місці, згідно з показником МН (63,2), перебувають студенти факультету «Фізика».
Детальний розподіл показників психологічного компонента здоров'я в якості життя студентів відображено на рис. 3.
Так, вивчаючи психологічне здоров'я студентів різних напрямів навчання, з'ясували, що в правознавців показники життєвої активності та рольової діяльності, пов'язаної з емоціями, перебувають практично на однаковому рівні (67,4 і 66,9). У філологів виявили досить низький показник життєвої активності (УТ=74,1) - найнижчий показник серед усіх даних досліджуваних груп студентів. У студентів інституту міжнародних відносин таким показником виявися ЯЕ, який віддзеркалює рульову діяльність, пов'язану з емоціями (58,9). У математиків і географів практично однаковим є показник ЯЕ (відповідно, 63,1 та 62,8).
Отже, дані, отримані в результаті опрацювання анкети 8Б-36, дали підставу з'ясувати внесок кожного показника, який формує фізичний і психологічний компоненти якості життя, та вплив обраного фаху й курсу навчання. Загалом результати дослідження свідчать про відносно низький рівень здоров'я та наявність проблем у життєдіяльності респондентів. Психологічний компонент здоров'я студентів перебуває на ще нижчому рівні, ніж фізичний, що вимагає реалізації відповідних корекційних програм і залучення до спортивної діяльності.
Рис. 3. Показники психологічного компонента (МЄБ) здоров 'я в якості життя студентів різних напрямів навчання, балів
Результати демонструють, що фізичний компонент здоров'я студентів перебуває в межах 49,6-54,3 бала, психологічний - 45,8-47,9 (максимальний рівень - 100 балів). Ці дані свідчать про досить низькі показники здоров'я й наявність проблем у життєдіяльності респондентів. Психологічний компонент здоров'я респондентів протягом усіх років навчання перебуває на ще нижчому рівні, ніж фізичний, що вимагає особливої уваги. З'ясовано, що в студентів фізичний компонент здоров'я вищий, ніж психологічний. Таке співвідношення характерне для всього періоду навчання. Рівень фізичного здоров'я як важливий показник буде враховано в процесі розробки й реалізації методики формування рухових умінь і навичок.
У подальшому потрібно визначити наявність чи відсутність взаємозв'язків між показниками якості життя та фізичної активності студентів.
фізичний психологічний здоров'я студент
Джерела та література
1. Айвазян С.А. Анализ синтетических категорий качества жизни населения субъектов Российской Федерации: их измерение, динамика, основные тенденции / С. А. Айвазян // Уровень жизни населения регионов России. - 2002. - №11. - С. 1-38.
2. Белозерова О.В. Медико-социальный портрет и качество жизни студенток старших курсов педиатрического факультета
3. Гукалова І.В. Якість життя населення України: теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження: автореф. дис. ... д-ра геогр. наук: спец. 11.00.02 «Економічна і соціальна географія» / І.В. Гукалова; НАН України. - К., 2008. - 20 с.
4. Качество жизни студентов Белорусского государственного медицинского университета / П.А. Затолока, П.А. Еременко
5. Індика С.Я. Особливості показників якості життя у хворих після інфаркту міокарда під впливом програми фізичної реабілітації в домашніх умовах / С.Я. Індика, Н.О. Бєлікова // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. Східноєвроп нац. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2014. - №3 (27). - С. 83-87.
6. Плахова О.М. Якість життя населення України в умовах трансформації (соціологічний аналіз): автореф. дис. ... канд. соціол. наук: спец. 22.00.04 «Социальная структура, социальные институты и процессы» / О.М. Плахова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. - Х., 2005. - 20 с.
7. Приступа Є. Якість життя людини: категорії, кампоненти та їх вимірювання / Є. Приступа, Н. Куриш // Фізична активність, здоров'я і спорт. - 2010. - № 2. - С. 54-63.
8. Дослідження якості життя населення України / Б. Швець, Є.В. Шаталова, В.В. Коновальчик
9. Оцінка якості життя у сучасній медичній практиці / А.В. Ягенський, І.М. Січкарук
10. Наїіска М. Jakosc гусіа osob starszych / М. Наїіска - Віа^іок: АкаЬетуа Medyczna, 2004. - 8. 20-22.
11. Jenkinson C. Short form 36 (SF-36) health survey questionnaire: normative data for adults of working age / C. Jenkinson, A. Coulter, L. Wright // Br. Med. J. - 1993. - Vol. 306. - P. 1437-1440.
12. Schelber K.B. Cornorbidities of obesity / K.B. Seheiber // Primary Care. - 2009. - Vol. 36. - № 2. - P. 285.
13. Tsos A. The state of physical and psychological components of health in the quality of life of the university students / A. Tsos, A. Homych, O. Sabirov // Czlowiek i Zdrowie. - Tom VII. - Nr. 2. - Biala Podlaska: Panstwowa Szkola Wyzsza, 2013. - S. 8-12.
14. Tsios' А. The Effect of the Places of Residence on Health Components in the Quality of Students' Life / А. Tsios', O. Andreychuk, O. Kasarda // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2014. - № 3 (27). - С. 67-74.
15. Ware John E. SF-36 Health Survey Update / E. John Ware [Elektronik resourse]. - Mode of access: http://www.sf-36.org/tools/sf3 6. shtml.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розгляд системи, структури (дошкільна, середня, професійно-технічна, вища, аспірантура, докторантура) і рівнів освіти та заходів, направлених на її вдосконалення. Аналіз рівня та якості медичного обслуговування. Оцінка стану закладів охорони здоров'я.
курсовая работа [53,3 K], добавлен 02.03.2010Розкриття терміну "якість життя". Аналіз житлових умов в деяких розвинених країнах. Дослідження відмінності використання показників якості життя в різних країнах. Проблеми погіршення рівня життя та значного майнового розшарування населення України.
статья [24,1 K], добавлен 27.08.2017Можливості адаптивного фізичного виховання як засобу соціальної адаптації та покращення фізичного та психологічного здоров'я дітей з особливими потребами. Важливість занять спортивним орієнтуванням у процесі входження неповносправних дітей у соціум.
статья [30,5 K], добавлен 15.01.2018Вплив сімейного неблагополуччя на здоров'я та повноцінний розвиток дітей. Основні аспекти формування здорового способу життя. Розгляд діяльності центрів соціальної допомоги дітям з емоційними розладами. Програми фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді.
курсовая работа [69,2 K], добавлен 24.10.2010Збір інформації, за якою можна зробити висновки для досліду, в чому студенти всіх курсів бачать пріоритет життя. Величина вибіркової сукупності при використовуванні методу опитування. Складання опитувального листа (анкети), інтерпретація результатів.
контрольная работа [23,5 K], добавлен 18.06.2015Дослідження соціально-побутових умов проживання, статусу в суспільстві, навчання, роботи та дозвілля німецьких студентів. Навчально-планова тривалість курсу в університетах й інших вишах. Необхідність підробітку під час навчання. Статті витрат студентів.
статья [22,1 K], добавлен 11.03.2013Сутність соціологічного дослідження, його значення та елементи. Вивчення ставлення студентів до забобонів, астрологічних прогнозів та ворожіння. Методи збору первісної соціологічної інформації. Особливості проведення та аналіз результатів опитування.
практическая работа [78,7 K], добавлен 06.04.2011Динаміка структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів, її перебіг у сучасному вищому військовому навчальному закладі. Орієнтації курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність і соціальні фактори, що зумовлюють динаміку їх змін.
автореферат [30,0 K], добавлен 11.04.2009Причини міждержавної трудової міграції, її сутність та структурні елементи. Основні групи факторів, що впливають на ставлення молоді до проблеми переміщення робочої сили. Дослідження думок студентів про наслідки міграції та її вплив на суспільні процеси.
научная работа [20,9 K], добавлен 11.04.2013Документальне, інфраструктурне, кадрове, інформаційне забезпечення академічної мобільності студентів, основні проблеми та тенденції розвитку. Досвід запровадження в Україні міжнародного співробітництва в розвитку мобільності в системі вищої освіти.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 03.12.2013Сучасні світові демографічні проблеми. Вплив людського суспільства на навколишнє середовище. Оцінка якості життя. Активізація міграційних процесів. Філософи давнини при тривалість життя та сучасті дослідження цого питання. Динаміка чисельності населення.
реферат [706,5 K], добавлен 29.09.2009Соціологічне дослідження стосовно ставлення молоді (студентства) до системи освіти на сучасному етапі. Дослідження важливості здобуття освіти для студентів 1-го курсу. Визначення готовності студентів до змін та реформ в системі сучасної освіти.
практическая работа [2,4 M], добавлен 26.05.2010Аналіз соціально-побутових, психологічних та медичних потреб одиноких людей похилого віку. Основні завдання та напрямки соціальної роботи. Дослідження відношення до свого здоров’я та способу життя у жінок похилого віку. Аналіз результатів експерименту.
курсовая работа [424,9 K], добавлен 27.08.2014Демографічні аспекти соціально-економічних реформ в Україні. Старіння як проблема соціолого-демографічного аналізу. Пошук засобів продовження тривалості повноцінної, трудової активності населення, збереження його фізичного та інтелектуального здоров’я.
контрольная работа [25,9 K], добавлен 04.01.2014Соціальна політика у сфері охорони здоров’я як забезпечення доступності та медико-санітарної допомоги, її головні цілі. Практичні аспекти соціальної політики у сфері охорони здоров’я у програмі "Відкриті долоні", "Орандж кард" та "Пілотний проект".
дипломная работа [86,3 K], добавлен 21.10.2014За допомогою анкетування серед випадково обраних у Львові домогосподарств з’ясовано стан здоров’я населення та окремі чинники його формування, вивчено санітарно-епідеміологічний стан міста. Визначення основних хвороб, які докучають респондентам.
статья [431,8 K], добавлен 11.09.2017Специфіка сучасної викладацької діяльності. Роль викладача вищого навчального закладу у формуванні національної свідомості і духовної культури українського суспільства. Історія вивчення соціального портрета вчителя. Професійна діяльність педагога.
курсовая работа [42,4 K], добавлен 14.11.2014Аналіз еволюції соціальних уявлень про щастя, зміна тенденцій їх розвитку від античної розмитості до індивідуалізації. Проведення соціологічного дослідження серед студентів "Основні складові щастя у розумінні сучасної молоді", результати анкетування.
практическая работа [22,5 K], добавлен 26.05.2015Вищі навчальні заклади м. Харкова в контексті ринку освітянських послуг України. Споживча поведінка як об'єкт соціологічного аналізу. Зовнішні та внутрішні фактори. Мотиви школярів щодо отримання вищої освіти та вступу до вищого навчального закладу.
курсовая работа [263,2 K], добавлен 26.09.2014Принципи та підходи до розробки моделі соціально-психологічного процесу формування корпоративної культури із застосуванням спеціального методу інваріантного моделювання. Головні етапи та аналіз необхідних умов щодо самоорганізації системи, що вивчається.
статья [25,1 K], добавлен 22.02.2015
