Особливості дистанційного навчання школярів 1-11 класів під час пандемії COVID-19

Для статистичного аналізу були використані кореляційний аналіз з розрахунком роу Спірмена (r), двофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA) з наступною апостеріорною оцінкою відмінностей середніх за критерієм Бонфероні, таблиці спряженості з визначенням критерію із застосуванням програми STATISTICA 8.0.

Результати. Впровадження карантинних заходів у зв'язку з пандемією COVID- 19 унеможливило очне навчання у закладах освіти. Отже, учасникам навчального процесу довелось швидко пристосовуватись до нових умов і впроваджувати та залучатися до експериментальних дистанційних форм навчального процесу.

На національному рівні з 6 квітня 2020 року для учнів 5-11 класів, а з 28 квітня для учнів 1-4 класів з усієї країни стартував проект «Всеукраїнська школа онлайн» - уроки відповідно з 11 та 4 предметів, які за чітким розкладом транслювали українські телеканали та канал YouTube Міністерства освіти і науки [5]. За цим проектом уроки у вигляді лекцій транслювались на телеканалах за певним розкладом в режимі реального часу. Також їх можна було переглядати у зручний для учня час на YouTube каналі, що є позитивним моментом цього формату.

Окрім цього на рівнях класу та школи були можливі інші форми дистанційного навчання: онлайн уроки вчителя з класом на доступних платформах, наприклад ZOOM; офлайн уроки (попередньо записані уроки або відеоролики без можливості безпосереднього спілкування учнів з вчителем і класом); завдання учням для самостійного опанування, які переважно надавались вчителем у месенджерах типу Viber, соціальних мережах або іншим способом.

Таблиця 2 Участь школярів у різних формах дистанційного навчання під час карантину, пов'язаного з COVID -19 з урахуванням місцевості проживання, %

Таблиця 3 Участь школярів у різних формах дистанційного навчання під час карантину, пов'язаного з COVID -19 з урахуванням вікової групи, %

У таблицях 2 і 3 наведено розподіл учнів, які приймали участь у різних формах дистанційного навчання під час карантину, пов'язаного з COVID-19, з урахуванням місцевості проживання та вікової групи.

За проектом «Всеукраїнська школа онлайн» навчалось понад третини школярів (34,7%), статистично достовірних відмінностей між частками учнів з міської та сільської місцевості не визначено (р>0,1) (табл. 2). Оскільки на перших етапах впровадження цього проекту уроки створювались тільки для учнів середнього та старшого шкільного віку, найбільший відсоток учнів, які їх переглядали, зафіксовано серед дітей цих вікових груп ((46,7±2,4)% та (32,8±4,3)% відповідно), а найнижчий відсоток виявлено серед учнів 1-х класів (15,5±3,5)%. Серед учнів 2-4 класів - (25,2±2,б)% (табл. 3).

Заняття у другому форматі: «онлайн уроки вчителя з класом» проводились частіше у міських навчальних закладах (табл. 2), особливо в найбільших містах (60,4±2,1)% учнів. У містах з кількістю жителів менше 500 тис. та сільських населених пунктах частка учнів, що займались у такому форматі, коливалась від 11,3 до 38,5%.

Встановлено прямий кореляційний зв'язок між кількістю жителів у населеному пункті та часткою дітей, що займались у форматі «онлайн уроки вчителя з класом» (7=0,32; р<0,001), а також відмінності між градаціями показника (^²=99,1; р<0,001). Це ймовірно пов'язано з кращими можливостями технічного забезпечення такого формату у закладах освіти та учасників навчального процесу у великих містах.

За віковими групами статистично достовірних відмінностей не виявлено: частка учнів коливалась від 43,4% у групі 10-11 класів до 52,7% у 1-му класі (р>0,1) (табл. 3). Всього за цим форматом навчання займались 48,2% учнів. Цей формат має такі позитивні особливості як можливість безпосереднього відео спілкування зі своїм вчителем та класом.

Третій формат «дистанційне навчання офлайн» більш характерний для міст з кількістю населення 100-499 тис. жителів - (63,2±7,8)% учнів. В інших населених пунктах частка учнів з таким форматом навчання коливалась у межах (36,2-45,0)% (р>0,1). У віковому аспекті частка учнів, яка займалась дистанційно офлайн, підвищувалась з 1-го по 11-й клас (7=0,15; р<0,001) серед учнів:

1- х класів - (30,9±4,4)%,

2- 4 класів - (41,5±3,0)%,

5-9 класів - (48,1±2,4)%,

10-11 класів - (59,0±4,5)%,

(21,1; р<0,001).

Всього за цим форматом займались 45,4% учнів. У такому форматі вчитель має можливість запропонувати учням або заздалегідь записані свої відео уроки або доступні відео уроки інших вчителів, у тому числі закордонних, що є позитивним з точки зору підтримання у дітей інтересу до навчання. Втім з точки зору збереження здоров'я дітей такий формат краще застосовувати як доповнення до формату «онлайн уроки вчителя з класом».

36% учнів займались за четвертим форматом навчання у формі завдань у месенджерах та соціальних мережах. Найбільша частка учнів, що навчались за цим варіантом (53,5±5,9)%, спостерігається серед жителів сільської місцевості. У інших населених пунктах частка учнів, що займались за цією формою навчання коливалась у діапазоні (23,7-38,3)%. Відмінності між градаціями статистично значущі (12,7; р<0,05). Також визначені статистично значущі відмінності між віковими групами (ж²=12,4; р<0,01).

Найменша частка учнів, що займались за цією системою виявлена серед учнів 1-х класів (24,6±4,1)%, найбільша - серед учнів 10-11 класів (46,7±4,5)%.

Вважаємо цей формат навчання найменш здоров'язбережувальним, таке самостійне опанування навчальних дисциплін може призводити до швидкого стомлення, зниження зацікавленості та виникнення в подальшому психоемоційних проблем у дітей. Найбільш оптимально його використовувати для надання домашнього завдання для самостійної роботи.

Окрім цих нових форматів дистанційного навчання, запроваджених на період карантину, існує також і постійний формат дистанційного індивідуального навчання (неперервне дистанційне навчання, домашня, позашкільна освіта). 8,3% батьків відмітили, що їх діти займаються за цим варіантом. Найбільша частка дітей з індивідуальною формою навчання (21,3±6,0)% - у населених пунктах з кількістю жителів менше 4,9 тис. Найменша частка учнів виявлена у малих містах з кількістю населення менше 100 тис. (2,6±2,6) %. Частки дітей статистично відрізнялись за місцем проживання (16,6; р<0,01). За віковими групами частки дітей, що навчались у форматі індивідуального навчання, статистично не відрізнялись і в цілому у кожній віковій групі частка учнів становила біля 8,0% (р>0,5). Обов'язковою умовою при організації такого навчання є дотримання гігієнічних вимог щодо умов і організації навчального процесу усіма його учасниками.

Під час карантину вчителі і діти використовували як один формат навчання, так і комбінували декілька. З підвищенням віку діапазон форм навчання розширявся (т=0,24; р<0,001). Якщо серед учнів 1-х класів за однією формою дистанційного навчання навчалось більше 70% дітей, то в 5-11 класах - близько 40%. В табл. 4 представлено розподіл школярів за кількістю форм дистанційного навчання

Таблиця 4 Розподіл школярів за кількістю форм дистанційного навчання, віковими групами та місцем проживання, %

Встановлено, що середня тривалість навчання у учнів даної вибірки становила (3,7±1,6) годин на добу з максимальним значенням 7 годин, з мінімальним - 1 година. Тривалість навчання підвищувалась з 1 по 11 клас з 3,4 до 3,8 годин/добу у хлопців та з 3,2 до 4,5 годин/добу у дівчат. Встановлено відмінності між віковими групами (Р=5,6; р<0,001). При цьому апостеріорна перевірка показала, що суттєві відмінності є тільки між тривалістю навчання учнів 10-11 та 1-4 класів (р<0,05).

Батьки 18 школярів (2,0%) зазначили, що їх діти не навчались взагалі.

Проведення дисперсійного аналізу показало відмінності середньої тривалості навчання на добу під час звичайного навчального процесу та під час дистанційного навчання (Р=73,8; р<0,001). Апостеріорний аналіз показав, що у учнів молодшої вікової групи як і у дівчат-старшокласниць тривалість навчання під час карантину суттєво не змінилась (рис. 1.) (р>0,1).

У учнів середньої вікової групи та хлопців-старшокласників визначено зниження тривалості навчального дня без урахування виконання домашніх завдань (ДЗ) на 20,924,5% (р<0,001). Суттєве зниження тривалості навчання серед дітей 5-9 класів під час карантину може вказувати на перевищення навчального навантаження для цієї вікової групи у звичному навчальному процесі, про що ми повідомляли у наших попередніх роботах, зокрема у [6].

Рис. 1. Порівняння середньої тривалості навчання у школярів 1-11 класів під час звичайного навчального процесу (2016 р.) та під час карантину (2020 р.) з урахуванням віку і статі, хв/добу

Під час дистанційного навчання, як і до карантину, з підвищенням віку діти більш пасивно проводять перерви між уроками (г=0,23; р<0,001). Фізично активними є (52,6±1,6)% учнів (76,4±4,0)% у 1 класі, (60,4±3,0)% - у 2-4 класах, (45,5±2,4)% - у 5-9 класах, (38,5±4,4)% - у 10-11 класах). Не визначено відмінностей активності дітей в залежності від місця проживання, форми навчання, статі (р>0,05). Втім відомо, що активний відпочинок є запорукою підтримання високого рівня працездатності, гарного фізичного та психоемоційного стану. Отже, близько половини дітей знаходяться у зоні ризику щодо швидкого стомлення.

Тривалість виконання домашніх завдань (ДЗ) залежить від віку та статі школярів (Р=9,4; р<0,001). У 1-4 класах хлопці виконували ДЗ дещо довше, ніж дівчата, у 5-9 класах - на одному рівні і в 10-11 класах тривалість виконання ДЗ у дівчат була довшою, ніж у хлопців (р<0,001). Домашнє завдання не виконувало 4,2% вибірки (39 осіб).

Порівняння тривалості виконання ДЗ під час карантину зі звичайним очним навчанням [6; 7] показало наступне. У школярів молодшої вікової групи і у дівчат- старшокласниць різниці не було (р>0,05) (рис. 2.). Втім тривалість виконання ДЗ у школярів середньої вікової групи під час карантину була довшою, ніж під час звичайного навчального процесу як у хлопців (р<0,001), так і у дівчат (р<0,05), а у хлопців-старшокласників навпаки, меншою у 2020 році порівняно з 2016 роком

Обов'язковим компонентом навчального процесу є фізична виховання (ФВ), оскільки це дозволяє не лише підтримувати розумову працездатність під час уроків, а й фізичний і психоемоційний стан дітей [8-10], а також уроки ФВ є дієвим засобом для підтримки оптимального рівня рухової активності, який для 69% українських школярів і до карантину був недостатнім [11]. Під час дистанційного навчання тільки (63,6±1,6)% респондентів відмітили, що в їхніх навчальних закладах були організовані заняття ФК або надані рекомендації щодо занять ФВ в той чи іншій формі.

Рис. 2. Порівняння середньої тривалості виконання ДЗ у школярів 1-11 класів під час карантину та під час звичайного навчального процесу, 2016 і 2020 рр., хв/добу

Серед варіантів ФВ під час дистанційного навчання виділяли чотири: «фізичні вправи у формі відеороликів на YouTube», «уроки фізкультури онлайн», «посилання на комплекси фізичних вправ в мережі Інтер- нет», «усні або письмові рекомендації вчителя фізкультури».

Встановлено, що впровадження різних форм фізичного виховання під час дистанційного навчання статистично відрізнялось залежно від місця проживання (63,3; p<0,001) та віку школярів (42,9; p<0,001).

Найбільш поширеним форматом ФВ під час карантину були рекомендації щодо уроків ФВ у формі відеороликів на YouTube. Цей формат характерний для (35,6±2,0)% учнів з тих, що взагалі отримували рекомендації щодо ФК, і найбільш популярним був серед жителів селищ міського типу з кількістю населення 5-9 тис. жителів (70,7±7,1)% школярів (табл. 5.), у селах - (57,1±8,4) %, у містах - від 30,5 до 34,6%.

Заняття фізкультурою онлайн з вчителем були найменш доступною формою ФВ (охоплено (14,9±1,5)% учнів). У сільській місцевості така форма проведення уроків фізкультури не практикувалась.

Рекомендації у вигляді посилань на комплекси фізичних вправ в мережі Інтер- нет були характерні для п'ятої частини дітей (21,5±1,7)%. Такий формат рекомендацій був найбільш поширеним у населених пунктах з кількістю населення 10-99 тис. жителів (38,5±9,5) %.

Для 28,0% учнів організація ФВ під час карантину була обмежена лише усними або письмовими рекомендаціями вчителя фізкультури, причому інколи це зводилось до рекомендацій переглянути або певний футбольний матч, або певні спортивні змагання.

Вважаємо, що блок фізичного виховання учнів під час дистанційного навчання має розглядатись як потужний засіб збереження їх фізичного і психічного здоров'я і потребує творчого підходу до підтримання мотивації дітей займатись фізичними вправами.

Таблиця 5 Участь учнів у різних формах занять фізичною культурою при дистанційному навчанні під час карантину з урахуванням розміру населеного пункту та вікової групи, %

Те, що це можливо зробити, показує досить велика зацікавленість дітей проектом «Руханка», який під час карантину був запроваджений в рамках «Всеукраїнської школи онлайн». Так, 59,2% школярів незалежно від місця проживання (^²=1,7; р>0,8) виконувало фізичні вправи у цьому форматі.

Слід відмітити, що Руханкою цікавились і 54,4% школярів, які не займались загальноосвітніми уроками у форматі «Всеукраїнської школи онлайн». Це свідчить про зацікавленість дітей фізичними вправами у вигляді відеороликів, особливо емоційно забарвлених, що доцільно використовувати для підвищення рухової активності не лише в період карантину, а й під час очного навчального процесу, причому в їх створенні потрібно враховувати вік і стать дітей [12].

Це підтверджується даними, що з підвищенням шкільного віку цікавість до виконання Руханки дещо знижувалась (r=0,10; p<0,01): серед учнів 1-го класу вправи Руханки виконувало (70,9±4,3)% дітей, 2-4 кл. - (60,7±3,0)%, 5-9 кл. - (56,9±2,4)%, 10-11 кл. - (53,3±4,5)%. Відмінності між віковими групами статистично достовірні (_Ж²=9,2; p<0,05).

Відношення батьків до дистанційного навчання не залежить від місця проживання та віку школярів (p>0,05). Позитивне відношення мають (26,9±1,5)% батьків, нейтральне - (44,0±1,6)% батьків, негативне - (29,1±1,5)%.

Таким чином, під час карантинних заходів були застосовані різні форми дистанційного навчання та їх комбінації, які відрізнялись залежно від місцевості проживання та віку учнів.

Висновки

1. Дистанційне навчання під час карантину, пов'язаного з пандемією COVID-19, має певну варіабельність форм і їх комбінацій. Вважаємо оптимальним і основним для збереження здоров'я учнів формат «онлайн навчання з вчителем і класом», який доцільно комбінувати з іншими варіантами. Такий формат навчання був найбільш поширений у великих містах (60,4% учнів), найменш поширений - у сільській місцевості (11,3-21,3% учнів).

2. Лише для 63,6% учнів були надані рекомендації щодо занять фізкультурою під час дистанційного навчання, хоча це найдоступніший засіб для збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров'я дітей, а також для підтримання високого рівня їх розумової працездатності, в тому числі під час карантину. Вважаємо, що для мотивації дітей займатись фізичними вправами необхідно більш широко використовувати сучасні інформаційні технології, зокрема створення власних або використання доступних інформаційних ресурсів, зокрема відеороликів, з комплексами фізичних вправ для різних статево-вікових груп дітей.

3. Актуальним подальшим дослідженням є визначення впливу різних форм дистанційного навчання на здоров'я учнів, що планується зробити в наступних роботах.

Список бібліографічних посилань

1. Lau H., Khosrawipour V., Kocbach P. The positive impact of lockdown in Wuhan on containing the COVID-19 outbreak in China. J Travel Med. 2020. Vol. 27(3). taaa037. doi:10.1093/jtm/taaa037.

2. Wilder-Smith A., Freedman D.O. Isolation, quarantine, social distancing and community containment: pivotal role for old-style public health measures in the novel coronavirus (2019-nCoV) outbreak. J Travel Med. 2020. Vol. 27(2). taaa020.

3. Duan L., Shao X., Wang Y. et al. An investigation of mental health status of children and adolescents in china during the outbreak of COVID-19. J Affect Disord.2020. Vol. 275. P. 112-118.

4. Дистанційне навчання: виклики, результати та перспективи. Порадник. З досвіду роботи освітян міста Києва: навч.-метод. посіб. Упоряд.: Воротникова І.П,. Чайковська Н.В. Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2020.

5. Полька Н.С., Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Парац А.М., Станкевич Т.В., Калиниченко І.О., Заїкіна Г.П., Латіна Г.О. Розумова працездатність, навчальне навантаження та спосіб життя сучасних школярів: гігієнічні аспекти: монографія. За заг. ред. Н.С. Польки, С.В. Гозак. Київ: Медінформ, 2018. 214 с.

6. Полька Н.С., Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Парац А.М., Станкевич Т.В. Гігієнічна характеристика та регламентація домашніх завдань у школярів. Innovative Technology in Medicine: Experience of Poland and Ukraine. International Research and Practice Conference: Conference Proceedings (April 28-29, 2017). Lublin, 2017. P. 128-132.

7. Shiroma E.J., Lee I.M. Physical activity and cardiovascular health:lessons learned from epidemiological studies across age, gender, and race/ethnicity. Circulation, 2010. Vol. 122(7). P.743752. doi:10.1161 / CIRCULATIONAHA. 109.914721.

8. Butler G.P., Roberts K.C., Kropac E. et al. Conceptualizing a framework for the surveillance of physical activity, sedentary behaviour and sleep in Canada. Health Promotion and Chronic Disease Prevention in Canada, 2019. Vol.39. No 5. Research, Policy and Practice.

9. Fairclough S., Stratton G. Physical education makes you fit and healthy. Physical education's contribution to young people's physical activity levels. Health Education Research, 2005. Vol. 20, Issue 1. P. 14-23.

10. Yelizarova O., Stankevych T., Parats A., Antomonov

M., Polka N., Hozak S. Specific Features of the Ukrainian Urban Adolescents' Physical Activity: A Cross-Sectional Study. Journal of Environmental and Health,2020. ID 3404285. Полька Н.С., Гозак С.В., Єлізарова О.Т. Оптиміза- ція фізичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах. Довкілля та здоров'я, 2013. № 2. С. 12-17.

References

1. Lau H., Khosrawipour V., Kocbach P. (2020). The positive impact of lockdown in Wuhan on containing the COVID-19 outbreak in China. J Travel Med, 27(3). taaa037. doi:10.1093/jtm/taaa037.

2. Wilder-Smith A., Freedman D.O. (2020). Isolation,

quarantine, social distancing and community containment: pivotal role for old-style public health measures in the novel coronavirus (2019-nCoV)

Duan L., Shao X., Wang Y. et al. (2020). An investigation of mental health status of children and adolescents in china during the outbreak of COVID-19. Distance learning: challenges, results and prospects. Adviser. From the experience of educators of the city of Kiev: a textbook. In Vorotnikova I.P., Tchaikovsky N.V. (Comp.). Kyiv: Boris Hrinchenko Kyiv University, 2020. 456 p.

3. Polka, NS, Gozak, SV, Elizarova, OT, Parats, AM, Stankevich, TV, Kalinichenko, IO, Zaikina, GP, Latina, r.O. (2018). Mental capacity, educational load and way of life of modern schoolchildren: hygienic aspects: monograph. In N.S. Polka, S.V. Gozak (Eds.). Kyiv: Medinform. 214 p.

4. Polka, N.S., Gozak, S.V., Elizarova, O.T., Parats, A.M., Stankevich, T.V. (2017). Hygienic characteristics and regulation of homework for schoolchildren. Innovative Technology in Medicine: Experience of Poland and Ukraine. International Research and Practice Conference: Conference Proceedings (Lublin, April 2829, 2017). 128-132.

5. Shiroma, E.J., Lee, I.M. (2010). Physical activity and cardiovascular health:lessons learned from epidemiological studies across age, gender, and race/ethnicity. Circulation,122(7):743-752.

6. Butler, G.P., Roberts, K.C., Kropac, E. et al. (2019). Conceptualizing a framework for the surveillance of physical activity, sedentary behaviour and sleep in Canada. Health Promotion and Chronic Disease Prevention in Canada, 39(5). Research, Policy and Practice.

7. Fairclough, S., Stratton, G. (2005). Physical education makes you fit and healthy. Physical education's contribution to young people's physical activity levels. Health Education Research, 20(1): 14-23.

8. Yelizarova, O., Stankevych, T., Parats, A., Antomon- ov, M., Polka, N., Hozak, S. (2020). Specific Features of the Ukrainian Urban Adolescents' Physical Activity: A Cross-Sectional Study. Journal of Environmental and Health, 2020. ID 3404285.

Polka, N.S., Gozak, S.V., Elizarova, O.T. (2013). Optimization of physical education in secondary schools. Environment and Health, 2: 12-17.

Размещено на Allbest.ru