Транснаціональні сім’ї як об’єкт сімейної політики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Транснаціональні сім'ї як об'єкт сімейної політики

Transnational families as an object of family policy

Вакуленко С.М.

к.соц.н., доцент, доцент кафедри соціології управління та соціальної роботи

Яковенко Т.В.

к.соц.н., доцент, доцент кафедри соціології управління та соціальної роботи

Vakulenko S.M.

PhD (Sociology), Docent at the Chair, Associate Professor

Department of Sociology School of Sociology

Yakovenko T. V.

PhD (Sociology), Docent at the Chair, Associate Professor

Department of Sociology School of Sociology

Анотація

В статті розглядається новий тип сім'ї, що сформувався в останні десятиліття під впливом глобалізаційних і міграційних процесів - транснаціональна сім'я. Проаналізовано теоретичні підходи до інтерпретації процесів, що відбуваються в сфері шлюбно-сімейних відносин. Зазначається, що транснаціональний тип сім'ї притаманний суспільству постмодерну, розглядаються основні зміни, яких зазнає соціальний інститут сім'ї на даному етапі. Автори вважають, що наявність таких сімей є свідченням адаптаційних можливостей соціального інституту сім'ї, його здатності пристосуватися до нових суспільних процесів, трансформуючи форми сімейних зв'язків. транснаціональний сім'я шлюбний

Наголошується, що в сучасному українському суспільстві під впливом процесів масової трудової міграції транснаціональні сім'ї набувають все більшого поширення, проаналізовано соціальні наслідки формування таких сімей. Підкреслюється важливість розроблення системи заходів із підтримки транснаціональних сімей в рамках сімейної політики.

Abstract

A new type of family that has emerged in recent decades under the influence of globalization and migration processes - the transnational family - has been considered in the article. Theoretical approaches to the interpretation of processes occurring in the field of marital and family relations are analyzed. It is noted that the transnational type of family is inherent in postmodern society, the main changes that the social institution of the family is undergoing at this stage are considered. The authors believe that the existence of such families is evidence of the adaptive capacity of the social institution of the family, its ability to adapt to new social processes, transforming forms of family ties.

It is emphasized that in modern Ukrainian society, under the influence of the processes of mass labor migration, transnational families are becoming more widespread, the social consequences of the formation of such families are analyzed. The importance of developing a system of measures to support transnational families in the framework of family policy is emphasized.

Ключові слова: сім'я, шлюбно-сімейні відносини, транснаціональна сім'я, транснаціональне батьківство, сімейна політика, соціальні послуги сім'ям.

Keywords: family, marital and family relations, transnational family, transnational parenthood, family policy, social services for families.

Постановка проблеми

Соціальні зміни, характерні для кінця ХХ - початку XXI століть, не могли не відбитися на соціальному інституті сім'ї, всіх сферах шлюбно-сімейного життя. Генеральним напрямом трансформації сім'ї як соціального інституту є перехід від панування традиційних цінностей і переважання однієї моделі сім'ї до демократизації шлюбно-сімейних відносин і плюралізму сімейних форм; від домінування зовнішніх по відношенню до сім'ї та індивіда форм соціального контролю до зміщення регуляторів поведінки в сім'ю, на рівень індивіда. Сучасна українська сім'я, відкрита глобальним впливам, в той же час змушена адаптуватися до політичних і соціально-економічних змін. На сферу шлюбно- сімейних відносин, безумовно вплинуло поширення в політичному житті нових цінностей: демократії, лібералізму, індивідуалізму.

Формування суспільства, що ґрунтується на ринкових засадах, сприяло трансформації традиційних зв'язків між членами сім'ї, а також типів соціально-економічної залежності. Необхідність адаптуватися до нових умов, обрані стратегії такої адаптації суттєво вплинули на сімейні структури й зв'язки. Зокрема, до таких процесів можна віднести масову трудову міграцію. Можемо констатувати, що процеси, які відбувалися в українському суспільстві, співпали із глобальними трендами.

Інтенсивні міграційні процеси в сучасному глобалізованому світі безпосередньо впливають на сім'ю: на її формування, розмір і склад,

трансформують сімейні відносини, територіально роз'єднуючи родичів, у тому числі батьків і дітей, подружні пари, міняючи форми взаємодії поколінь в сім'ї. В останні десятиліття виник новий тип сім'ї, який отримав назву транснаціональної.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття транснаціональної сім'ї широко використовується західними дослідниками принаймні декілька десятиліть. На пострадянському просторі ні сам транснаціоналізм, ні викликані ним зміни в соціальному просторі сім'ї сучасної епохи ще не перетворилися на об'єкт спеціальних досліджень. Однак останніми роками з'явилася низка публікацій, в яких аналізуються трансформація сім'ї та форм сімейних відносин в умовах глобалізації ринку праці та зростаючої мобільності населення. Серед вітчизняних дослідників ці питання в своїх роботах піднімають Н. Буковецька, О. Іванкова-Стецюк, І. Клочковська,

О. Малиновська, В. Пігіда, Л. Слюсар, А. Толстокорова та ін. Зокрема, А. Толстокорова розглядає нові ідеї в дослідженнях міграції, ґрунтуючись на транснаціональному підході. Основний акцент вона здійснює на трансформації гендерних ролей та інституту батьківства, відзначаючи при цьому різновекторність змін, що відбуваються. Робиться спроба концептуального обґрунтування транскордонного батьківства на основі транснаціонального й гендерного підходів.

Транснаціональна парадигма являє собою спробу подолання протиріч, що притаманні традиційним міграційним концепціям при аналізі повсякденної життєдіяльності індивідів і сімей, пов'язаних економічними й соціальними зв'язками більш ніж з однією державою. Транснаціоналізм інтерпретується як спроможність до поєднання фізичної відсутності із соціальною присутністю й участю [5, с. 100].

Різні аспекти функціонування сімейної політики досліджували такі західні автори, як: А.Гаутер, Дж. Горнік, В. Дюмон, А. Кан, А. Кох, Ш. Кемерман, Дж. Льюіс, Г. Мейерс, П. Мосс, Б. Пфау- Еффінгер, К. Росс, Ж. Сардін, Н. Стропнік, Н. Фрейзер, Р. Хілл , А. Черлін та ін.

Аналіз сімейної політики як структурного елементу соціальної політики представлений в роботах українських дослідників Ю. Галустян, С. Глазунова, В. Захарченка, В. Кушакова, Т. Медіної, А. Ноура, Ю. Якубової, О. Яременка та ін.

Виокремлення невирішених раніше частин загальної проблеми. В той же час, відсутні спеціальні дослідження, в яких транснаціональна сім'я розглядалася б як об'єкт сімейної політики, що дозволило би виявити основні протиріччя, які мають місце, розробляти спеціальні соціальні програми, спрямовані на налагодження взаємодії держави, суспільства з таким типом сімей.

Мета статті - проаналізувати особливості транснаціональної сім'ї як особливого типу сім'ї та обґрунтувати необхідність розроблення заходів сімейної політики, спрямованих на такі сім'ї.

Викладення основного матеріалу

Транснаціональну сім'ю дослідники визначають як малу соціальну групу, поєднану шлюбними чи родинними зв'язками, члени якої певний час або й переважно проживають окремо одні від одних, проте зберігають відчуття єдності, працюють над забезпеченням спільного добробуту та демонструють свою солідарність навіть через державні кордони [8, с. 3].

І. Шевченко розглядає транснаціональну сім'ю як розділену сім'ю, де батьки та/або діти проживають у різних країнах і з неоднаковим ступенем успішності підтримують сімейну єдність за допомогою сучасних засобів комунікації [7, с. 85].

Поряд з поняттям «транснаціональна сім'я» в науковій літературі зустрічаються такі поняття, як: «транснаціональне батьківство», «транснаціональне материнство». Транснаціональне батьківство - соціальне явище, що позначає споріднені відносини батьків і дітей, що перебувають по різні боки державних кордонів [7, с. 85].

Такий феномен, як транснаціональні сім'ї, можна, на наш погляд, аналізувати з точки зору парадигми кризи сім'ї та парадигми модернізації. Даний тип сім'ї цікавий дослідникам, насамперед, тим, що вона продовжує виконувати свої основні функції, однак змінюється форма їх виконання, їх співвідношення й значення, що відрізняє її, наприклад, від традиційної сім'ї. Отже, наявність таких сімей є свідченням адаптаційних можливостей соціального інституту сім'ї, його здатності пристосуватися до нових суспільних процесів, трансформуючи форми сімейних зв'язків.

В інтерпретації процесів, які відбуваються в сфері шлюбно-сімейних відносин, склалися два основних підходи: це оцінка нинішнього стану як кризи сім'ї (фамілістична парадигма) й модернізаційна парадигма. В концепції кризи сім'ї, що аналізувала трансформації соціальних цінностей і пріоритетів, які продукують різного роду ризики й загрози, прогнозується руйнування самого інституту сім'ї. Прихильники другого підходу вважають, що перехід від традиційної до сучасної сім'ї, плюралізм форм шлюбу та сімейних структур не повинні розглядатися лише як відхилення від норми. Швидше, вони свідчать про суттєві й незворотні еволюційні зміни в самому інституті сім'ї, оскільки зміни сім'ї обумовлені загальносоціальними змінами, тобто модернізація суспільства тягне за собою й трансформацію окремих його інститутів. До фамілістичної парадигми належить нова альтернативна школа соціології сім'ї. Серед сучасних представників цієї школи слід назвати А. Антонова, Бріджит Бергер, Д. Бланк-Хорна, Дж. Девіса, А. Карлсона, В. Мєдкова, Патрицію Морган, Д. Попеноє, Р. Уайтфілда. Концепція модернізації сім'ї широко представлена в роботах А. Вишневського, А. Волкова, С. Голода.

Зокрема, С. Голод пропонує розглядати три ідеальних типи моногамної сім'ї: патріархальний (притаманний, як правило, традиційному суспільству), дітоцентристський (відповідає індустріальному суспільству) й подружній (поширений у суспільстві постмодерну). Сутність подружньої моделі моногамії знаходить прояв у таких її характеристиках [1, c. 117]:

обов'язкове планування дітонародження;

принципова малодітність;

подружжя віддають перевагу особистим цінностям (подружня автономія);

втрата інститутом шлюбу монопольного контролю за сексуальністю й прокреацією;

плюралізм сімейних і шлюбних моделей.

На нашу думку, дана типологія цілком може

бути застосована до аналізу транснаціональних сімей. Загалом, транснаціональний тип сім'ї - це, безумовно, сім'я епохи постмодерну. Тому варто зупинитися на основних рисах, яких набуває сімейне життя на цьому етапі [3, c. 377-378].

Постмодерністська сім'я часто визначається через заперечення традиційної сім'ї як гетеросексуальної пари з дітьми - тому така сім'я може мати багато різних форм, які відрізняють її від традиційної сім'ї. Постмодерністські сім'ї, такі як: монобатьківські сім'ї, створені з власної волі, сім'ї типу DINKS - спільний дохід і немає дітей (від англійського Double Income No Kids), сім'ї типу LAT (жити разом - нарізно - Living Apart Together), - складають альтернативу традиційним формам шлюбно-сімейних відносин. Постмодерністські сім'ї поширюються разом з утвердженням ліберальних ідей через лібералізацію суспільного життя.

Відмінні від традиційних форми приватного життя сприяють визнанню й закріпленню принципу автономності. В сфері дитячо-батьківських відносин це може сприяти посиленню ролі індивідуального підходу в порівнянні з домінуючим раніше колективістським підходом. Такі цінності виховання дитини, як свобода вибору, самореалізація, відповідальність за свої рішення, можуть бути реалізовані тільки за умови, якщо в суспільстві будуть присутні сім'ї постмодерністського типу.

В той же час сім'я перестає сприйматися тільки як джерело захисту від економічної нестабільності й перетворюється на джерело емоційної підтримки. Вона стає авторським проектом, який не залежить як від тиску ззовні, так і від тиску обставин, але забезпечує найкращий спосіб організації дозвілля, реалізації своїх емоційних потреб і потреби в близьких відносинах.

Головною причиною формування транснаціональних сімей в Україні на сьогодні є тимчасова трудова міграція. Оцінити її масштаби достатньо складно, оскільки доволі значна кількість тимчасових мігрантів працюють нелегально й загалом стала система статистичного обліку цих процесів відсутня. Отже, в умовах масової трудової міграції транснаціональні сім'ї набувають все більшого поширення

Зазвичай в нечисленних публікаціях, присвячених транснаціональним сім'ям, наголошується на негативних наслідках їхнього функціонування. Такі наслідки розглядаються переважно в трьох аспектах:

стосунки між подружжям;

батьківсько-дитячі відносини;

самотність осіб літнього віку.

Розглянемо кожен з них. На думку

дослідників, тривала відсутність одного з подружжя неодмінно впливає на їхні стосунки тією чи іншою мірою: сприяє відчуженню, непорозумінню, зменшенню спільних інтересів. За даними соціологічних досліджень, є кілька сценаріїв розвитку відносин у такій сім'ї, які залежать від особливостей родини та її членів: 1) якщо до еміграції стосунки були напружені є висока ймовірність розпаду шлюбу; 2) гармонійний, здавалось би міцний шлюб все ж розпадається; 3) формально шлюб зберігається, однак кожний з партнерів живе своїм життям; 4) шлюб зберігається попри довгу розлуку [6, с. 271]. Також соціологічні дані свідчать, що серед жінок - трудових мігранток частка розлучених вдвічі перевищує аналогічний показник серед жіночого населення в цілому [2, с. 386].

Найбільша увага з боку вчених приділяється питанням соціалізації дітей в транснаціональних сім'ях. Абсолютна більшість поділяють думку, що процес виховання в сім'ях даного типу відбувається у вкрай несприятливих, викривлених умовах, адже змінюються природні основи батьківства: взаємодія діти-батьки (увага, турбота, любов та ін.) відбувається за відсутністю «живого контакту», що породжує психологічні та емоційні проблеми (часто порушується психоемоційний стан здоров'я дитини, змінюється її поведінка, є ризик депресії). В багатьох випадках спостерігаються: 1) скорочення спілкування з дитиною/дітьми; 2) зменшення впливу того з батьків, хто відсутній, на дитину/дітей; 3) відчуження, охолодження стосунків між батьками й дітьми [7, с. 90]. Так, сучасні технічні засоби й інформаційні технології дають змогу спілкуватися доволі часто, але, як зазначалося вище, такі контакти не є повноцінним замінником живого, безпосереднього спілкування.

Зовнішня трудова міграція є одним із факторів, що значно збільшує ризик самотності осіб похилого віку. Проблема самотності літніх осіб є одним із викликів сучасності, який в умовах наростаючого старіння населення загострюється у всіх країнах. Трудова міграція надає можливості збільшити фінансову допомогу літнім батькам, однак змінює форми, а іноді й обмежує спілкування, і робить неможливим безпосередній догляд і піклування.

Висновки

Зважаючи на все викладене вище, в сучасних соціально-економічних умовах в контексті сімейної політики важливого значення набуває підтримка транснаціональних сімей із обов'язковим врахуванням їхніх специфічних потреб. Зрозуміло, що, не потребуючи матеріальної підтримки від держави, вони, тим не менше, можуть і повинні стати споживачами соціальних послуг і клієнтами соціальних служб. До прикладу, соціальні працівники можуть надавати психологічну й педагогічну підтримку дітям з таких сімей, враховуючи цілу низку особливостей (як довго відсутні батьки, яким чином вони підтримують контакти з дитиною, в якій сім'ї перебуває дитина на час їхньої відсутності, які умови її утримання та виховання тощо).

На місцевому рівні також вкрай важливо налагоджувати ефективну взаємодію між державними соціальними службами та громадськими організаціями для забезпечення різнобічної та комплексної допомоги тим сім'ям, які її потребують. Наразі громадські організації є вельми дієвими суб'єктами в системі надання соціальних послуг населенню й реалізації соціальних зобов'язань. Їхньою відмінною особливістю є здатність проникати в ті сфери життєдіяльності суспільства, які не зачіпають або недостатньо зачіпають існуючі державні структури. Крім того, вони спроможні максимально активізувати діяльність і поведінку своїх членів у напрямку самостійного вирішення соціальних проблем, що виникають. Зокрема, це проявляється в тому, що громадські організації сприяють залученню клієнтів до соціальної діяльності, результатом чого є їхнє перетворення із пасивних об'єктів, що чекають на допомогу ззовні, на активних самостійних суб'єктів соціальної діяльності.

Існує необхідність розроблення як спеціальних соціальних програм на місцевому рівні, так і розроблення нових заходів сімейної політики, спрямованих на транснаціональні сім'ї, на загальнодержавному рівні. Тому підвищується значущість проведення систематичних досліджень проблем, з якими стикається дана категорія сімей, оскільки в їхньому вирішенні зацікавлені не тільки самі сім'ї, але й безумовно, суспільство в цілому.

Список літератури

Голод С.И. Перспективы моногамной семьи:

сравнительный межкультурный анализ. Журнал социологии и социальной антропологии. 2003. № 2,

т. VI. С. 106-119. URL:

http://jourssa.ru/sites/all/files/volumes/ 2003_2/Golod_2003_2.pdf.

Малиновська О. А. Міграційна політика: глобальний контекст та українські реалії : монографії. Київ: НІСД, 2018. 472 с.

Митрега А. Современная польская семья:

вызовы и риски постмодерна. Журнал исследований социальной политики. 2010. № 3, т. 8.

С. 373-392.

URL: http://ecsocman.hse.ru/mags/jsps/2010-8-

3/26551383.html.

Слюсар Л. І. Специфіка батьківства у сім'ях різних типів: проблеми, ризики та шляхи їх мінімізації. Демографія та соціальна економіка. 2017. № 3 (31). С. 24-36.

Толстокорова А. Транснациональная и

гендерная парадигмы в изучении международной мобильности: на примере Украины.

Социологическое обозрение. 2013. № 2, т. 12. С. 98121.

Українське суспільство: міграційний вимір : нац. доповідь. Київ : Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України. 2018. 396 с.

Шевченко И.О. Транснациональное родительство: исследовани я и

проблемы. Вестник РГГУ. Серия Философия. Соц иология. Искусствоведение. 2016. № 2. С. 84-91.

Breceson D., Vuorella U. Transnational

families in Twenty First century. The Transnational Families: New European frontiers and global networks. NY :

Oxford,2002. URL: https://www.academia.edu/85697 13/The_Transnational_Family_New_European_Fronti ers_and_Global_Networks.

Размещено на Allbest.ru