Поняття мультикультуралізму в умовах розвитку сучасного соціуму
Дослідження процесу становлення і розвитку поняття мультикультуралізму в умовах розвитку сучасного соціуму. Вивчення мультикультуралізму із застосуванням різних методів та підходів. Застосування принципів мультикультуралізму як ідеології та політики.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.04.2021 |
| Размер файла | 41,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Поняття мультикультуралізму в умовах розвитку сучасного соціуму
Івануса З.З.,
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник відділу організації наукової роботи Львівського державного університету внутрішніх справ
Запропонована стаття присвячена висвітленню процесу становлення і розвитку поняття мультикультуралізму в умовах розвитку сучасного соціуму. Автор здійснює аналіз розвитку такого багатокомпонентного поняття як мультикультуралізм, історію його виникнення та становлення, а також порівнює існуючі основні моделі розвитку мультикультуралізму в сучасному соціумі. Також було співставлено явище мультикультуралізму із такими явищами як глобалізація та діалог культур.
У наукові розвідці розкрито поняття мультикультуралізму із застосуванням різних методів та підходів, а саме використано метод системно-функціонального аналізу для того щоб виокремити основні поняття досліджуваних концепцій. Доведено, що неоднозначність розуміння проблеми мультикультуралізму в сучасній науці, а саме філософії права, породжує велику кількість дослідницьких підходів.
У статті здійснюється аналіз розуміння суті мультикультуралізму. Демонструється багатозначність даного поняття. Подано, що його можна розуміти як ідеологію, так і як політику, що є вищою за етнічні загальнонаціональні цінності. Також розкривається демографічний сенс мультикультуралізму, який полягає у реалізації політики інтеграції іммігрантів до соціуму шляхом їх соціалізації. Визначено, що ідеологічний сенс мультикультуралізму передбачає обговорення можливих концепцій національних ідеологій утвердження мультикуль- туралізму.
У статті також подано політичне розуміння мультикультуралізму, яке орієнтоване на практичне застосування принципів мультикуль- туралізму як ідеології та політики, що розглядає права культурних, національних меншин та реалізує програми їх соціальної підтримки. Обґрунтовано, що проблематика мультикультуралізму поєднує в собі різні теоретичні та методологічні підходи, сутнісні та концептуальні бачення, тому пропонуються відповіді на виклики сучасних глобалізаційних процесів. Саме в плюралізмі вихідних підходів як своєрідних парадигм розв'язання соціальних, політико-правових проблем, як різноманітності відповідей полягають переваги формування мульти- культурного соціуму.
кЛючові слова: мультикультуралізм, культура, соціум, право, глобалізація, соціальна філософія.
THE CONCEPTS OF MuLTICuLTuRALISMin the development conditions modern society мультикультуралізм соціум ідеологія
The proposed article is dedicated to covering the process of formation and development the concept of multiculturalism in the conditions of development of modern society. The author analyzes the development of such a multicomponent concept as multiculturalism, its history of origin and formation, and also compares the existing basic models of the development of multiculturalism in modern society. The phenomenon of multiculturalism was also compared to such phenomena as globalization and dialogue of cultures.
The concept of multiculturalism using various methods and approaches is disclosed in this scientific exploration, namely, the method of system-functional analysis is used to distinguish the basic concepts of the concepts under study. It is proved that ambiguous understanding of the problem of multiculturalism in modern science, namely the philosophy of law, gives rise to a large number of research approaches. The article analyzes the understanding of multiculturalism. The ambiguity of this concept is demonstrated. It is argued that it can be understood as an ideology as well as a policy that is higher than ethnic national values. It also reveals the demographic meaning of multiculturalism, which is to implement a policy of integrating immigrants into society through their socialization.
It is determined that the ideological meaning of multiculturalism implies a discussion of possible concepts of national ideologies for the assertion of multiculturalism. The article also presents a political understanding of multiculturalism that focuses on the practical application of the principles of multiculturalism as an ideology and policy that considers the rights of cultural, national minorities and implements programs for their social support. It is substantiated that the problem of multiculturalism combines different theoretical and methodological approaches, essential and conceptual visions, so the answers to the challenges of modern globalization processes are offered.
It is in the pluralism of the initial approaches, as the peculiar paradigms of solving social, political and legal problems, as the diversity of answers, that the advantages of forming a multicultural society.
Key words: multiculturalism, culture, society, law, globalization, social philosophy.
Постановка проблеми
Об'єднання нації, соціально- політична та суспільна єдність є основою та базою для стабільного розвитку будь-якого соціуму. Однак проблема набуває свого актуального та особливого значення в поліет- нічних, полікультурних, фрагментованих суспільствах, коли досить важко вдається вирішити завдання суспільної інтеграції. Зрозуміло, що саме культура є рушійним фактором соціального розвитку будь-якого соціуму, тож проблеми, які пов'язані з культурою, враховуючи сьогодення, мають первинне та ключове значення. Людство, накопичуючи досвід протягом усієї соціокультурної історії, збагачує суспільство та допомагає розв'язати проблеми, які виникають в культурі на сучасному етапі його розвитку. Саме культурний фактор є вирішальним та надзвичайно важливим у формуванні, зміцненні та розвитку громадянського суспільства. Цей фактор сприяє розкриттю творчих та наукових здібностей людей,які проживають у соціумі, а також більш ширшому розвитку демократичних процесів та побудові правової держави. Вона здійснює вплив на всі сфери людської життєдіяльності, як суспільної так і індивідуальної.
Завдяки культурі особистість досягає стану свободи, в якому її природа набуває дійсності, людської визначеності. Саме через культуру вона усвідомлює межі і безмежжя свого ставлення до світу, марність і велич своїх творчих здібностей щодо його перетворення й, зрештою, своє власне духовно-тілесне єство, спрямоване у вічність [1, с. 310]. Звернувшись до огляду сучасної культури, можна відразу зауважити, що сьогодні важко знайти інше явище, яке б породило таку кількість суперечливих тлумачень й інтерпретацій, як культура [2, с. 360].
Сучасний період суспільного розвитку можна характеризувати, як такий період, коли закладається матриця розвитку культури на тисячоліття, актуалізується інтерес до теми буття людини у сучасному світі, сенсу його життя, його унікальності, нерозривного зв'язку з природою, суспільством і культурою [3, с. 7].
У сучасному глобалізаційному світі проблема співіснування різних культур набуває особливого значення. Це зумовлено об'єктивними процесами, які спричинені відкритістю кордонів та постійною жвавою міграцією трудових ресурсів. Все це ставить вимогу щодо формування нових дієвих правил поведінки усіх суб'єктів соціальної взаємодії.
Разом з тим зрозуміло наступне, що дослідження буття мультикультурного співіснування, виокремлення його історичної й соціальної природи, прогнозування майбутніх перспектив і врахування ризиків мультикультурної стратегії суспільного розвитку набуває все більшої актуальності. Однак, не варто залишати поза увагою активне наукове та суспільне обговорення проблематики, позаяк поняття мультикультуралізму не набуло чіткого розуміння та визначення. Причиною цього є недостатня визначеність самої соціальної реальності, яку мультикультура- лізм покликаний пояснювати. Також досить часто деякі науковці тлумачать національні конфлікти як конфліктів культур, не враховуючи той факт, що реальні їх причини є соціальними, економічними, політичними.
Мета статті - розкрити поняття мультикультуралізму в умовах розвитку сучасного соціуму. Дослідити феномену мультикультуралізму, з'ясувавши можливості його використання для забезпечення мирного співіснування різних етнічних, культурних, мовних, релігійних груп у соціумі.
Аналіз публікацій, у яких започатковано розв'язання задекларованої проблематики. В наукових працях вітчизняних і зарубіжних дослідників не існує одностайної думки щодо розуміння і тлумачення такого поняття як - мультикультуралізм. Все це зумовлене тим, що це явище досить багатогранне та багатоваріантне, охоплює різні сторони життя соціуму. Розуміння такого бага- тоаспектного поняття як мультикультуралізм, історія його виникнення та подальша еволюції, а також його позитивні і негативні прояви в сучасних полікультурних, фрагмен- тованих соціумах розглядаються в достатній кількості в різного роду наукових дослідженнях та з'ясовувалося такими науковцями, як О. Антонюк, О. Биков, В. Вардек- кер, Е. Бомешко, С. Бондарук, І. Воронов, В. Котигоренко, В. Малахов, А. Перотті, М. Рагозін, С. Саржан.
Розуміння поняття та досвід реалізації принципу мультикультуралізму в європейських країнах США та Канаді досліджували: А. Блум, А. Борисов, С. Гантінгтон, І. Геєвський, М. Гордон, Р. де Кодак, М. Лернер, М. Лінд, А. Манн, Ю.Маркедонова, С.Некрасов, Н. Некрасова, А.Остроух, В. Ошеров, В. Паррингтон, Д. Стівенсон, Д. Де Суза, М. Тлостанова, А. Шлейзінгер, С. Штайнберг, З. Чертіна.
Дуже доречно буде згадати саме В. Малахова, який досить ґрунтовно досліджував мультикультуралізму, а саме його розуміння крізь призму соціальної філософії. Дослідник у своїх працях описує можливість втілення політики мультикультуралізму в сучасному соціумі, зважує як позитивні так і негативні ознаки такої політики. Він також, використовує поняття мультикультуралізму для розуміння етнічного, мовного та культурного різноманіття певного соціального середовища [4].
Не можна залишити поза увагою дослідження з проблем мультикультуралізму українських науковців: С. Бондарук, Н. Висоцької, А.Гордієнко, С. Дрожжиної, А. Коло- дія, І. М'язової та багато інших. Хоча варто зазначити, що у сучасній вітчизняній науці проблематика мультикульту- ралізму не може вважатися достатньо розробленою.
Виклад основного матеріалу
Цілком зрозуміло, що культура є символічною системою притаманною для будь- якого соціуму й кодифікована в його інститутах, тож наявність в ньому безлічі культур є досить проблематичною. Існування тих чи інших соціальних груп в певному соціумі, які наділені певними особливими та самостійними культурами, призводить до того, що не варто вважати даний соціум багатокультурним.
Мультикультуралізм як світоглядний принцип, соціальне та політико-правове явище постав у центрі уваги дослідників - культурологів, філософів, політологів, прав- ників, соціологів відносно недавно. Це явище формується на основі вирішення досить таки непростих соціальних, політико-правових проблем, які досить тісно пов'язані з культурною, етнічною, расовою й релігійною різнорідністю держав. Поняття мультикультуралізму досить часто має відношення не тільки до культурної сфери, але й до соціальної та політичної. Зрозуміло, що всі ці сфери в повсякденному житті будь-якого соціуму дуже тісно переплітаються між собою. Будь-які зміни в політичній сфері тягнуть за собою зрушення у культурних процесах і навпаки.
Необхідно врахувати ту обставину, що мультикульту- ралізм досить тісно пов'язаний з історичними фактами, які вплинули на формування деяких спільнот. Відомий англійський соціолог Н. Глейзер у своїй праці «Тепер ми всі мультикультуралісти» наголошує на тому, що практично всі сучасні розвинуті суспільства є багатокультур- ними. Разом з тим зрозуміло, що етнічні й релігійні чинники формують культурну розмаїтість. Беззаперечним фактом є те, що всім полікультурним суспільствам притаманна проблема взаємодії культур. У розвитку сучасного соціуму досить актуальним є виникнення міжнаціональних конфліктів в межах міжкультурної взаємодії полінаці- ональних, полікультурних державних утворень [5].
Питання розуміння поняття мультикультуралізму в умовах розвитку сучасного соціуму та взаємодії культур є актуальним та притаманним для усіх багатонаціональних суспільств. Необхідно врахувати, що міжнаціональні конфлікти, які виникають у межах одного суспільства наголошують на актуальності проблеми взаємодії між національностями та між культурами у межах багатонаціональних, полікультурних різного роду державних утворень [6, с. 82].
Людська цивілізація зазнала великих змін протягом всього свого історичного розвитку. Відбуваються постійні зміни майже у всіх сферах людського буття, технічні та техногенні нововведення, а також не варто забувати, що зараз відбувається перехід до культури постмодерну. В сучасному соціумі настала ера суцільної глобалізації. Саме все це як наслідок і породило мультикультуралізм.
Під загальновідомим описом поняття мультикультура- лізму варто розуміти це, те явище суспільного життя, яке включає в себе правове та мирне співіснування в межах одного соціуму різноманітних культур та етносів. Цілком зрозуміло, що даний феномен відображатися як у культурному, так і у політичному житті соціуму, саме тому він став невідворотним явищем сьогодення [7].
Відома українська дослідниця А. Колодій, розглядає поняття мультикультуралізму у двох значеннях. По-перше, пропонує розуміти мультикультуралізм як ідеологічну доктрину та принцип політики, яка ґрунтується на цій доктрині; а з іншої сторони цим терміном розглядає історично конкретне явище, що виникло в певний час і в певних країнах. Це принцип етнонаціональної, освітньої, культурної політики, яка визнає і підтримує право громадян зберігати, розвивати та захищати усіма законними методами свої (етно) культурні особливості, а державу в свою чергу зобов'язує підтримувати такі зусилля громадян [8, с. 6]. Проте існує і досить інший погляд на це явище. Дослідник В. Котельников стверджує, що мульти- культуралізм слід демонструвати, як концепцію, яка пропонує визнати рівність всіх культур і однакове їх право на існування. Ця ідеологія пропонує інтеграцію (об'єднання) культур без їх асиміляції тобто злиття [9].
Дуже доречно згадати погляди на мультикультура- лізм С. Дрожжини, яка визначає його як стани, процеси, погляди, політику культурно неоднорідного суспільства, що орієнтовані на свободу вираження культурного досвіду, визнання культурного різноманіття. Більше того, дослідниця дає і інший варіант визначення мультикульту- ралізму - культурний, політичний, ідеологічний та релігійний плюралізм, визнання прав меншин як на суспільному, так і державному рівнях [10, с. 94]. Отже, мультикультура- лізм може бути розглянутий не лише як терпимість щодо культурного різноманіття, а й як вимога законодавчого визнання прав расових, релігійних і культурних груп.
Досить цікаве визначення мультикультуралізму зустрічаємо в колумбійській енциклопедії, де передбачено, що мультикультуралізм або культурний плюралізм - термін, що описує теорію наявності безлічі культур на одній території, які виключають домінування будь-якої з них у регіоні, що розглядається. Створенням якнайширшого діапазону можливих, прийнятних для більшості розбіжностей, мультикультуралізм намагається перебороти расизм, сексизм та інші форми дискримінації».
Аналіз літератури з вищезазначеної проблеми свідчить, що в філософсько-правовій думці досі відсутнє єдине, загальновизнане розуміння цього поняття.
Обґрунтовано, що мультикультуралізм являє собою особливу форму інтегративної ідеології. Саме завдяки їй поліетнічні та полікультурні національні спільноти реалізують стратегію соціальної злагоди та стабільності на основоположних принципах рівноправного співіснування різних форм культурного життя. Основним центром ідеології мультикультуралізму виступає першочерговий принцип толерантності, що вимагає визнання паралельного існування культур з метою їх взаємопроникнення та збагачення, взаємної поваги представників різних етнонаціональних, мовнокультурних, гендерних, расових та інших груп, їх толерантного ставлення до ідентичності й культури одна одної, визнання ними етнокультурного розмаїття як норми сучасних суспільств. цілком зрозуміло, що у сьогоднішньому світі практично немає держав, у яких би проживав єдиний етнос (моноет- нічних), тому постає досить актуальна проблема пошуку ефективних форм та моделей мультикультуралізму, які б в майбутньому стали тим чинником, який сприятиме суспільній інтеграції. Не варто забувати, що необхідне деталізоване дослідження методології розробки і реалізації демократичного інтегративного мультикультуралізму, який сприятиме інтеграції полікультурного, поліетніч- ного соціуму.
Поняття «мультикультуралізм» найчастіше застосовується у двох найпоширеніших значеннях. Так, перше значення передбачає, що мультикультуралізм - це феномен етнокультурної фрагментації соціуму, тобто можна сказати це багатокультурність, яка виступає противником культури як загальнонаціонального явища. це тлумачення слід розуміти як культурну автономію в рамках якоїсь певної культурної спільноти, а саме її поділ на фрагменти. В іншому значенні поняття мультикультуризму розкривається як ідеологія й політика, які в основі своїй мають ліберальні концепції так званої «культурної розмаїтості». Така ідеологія аргументує етнічні, расові субкультурні та інші переваги в економічній, політичній і культурній сферах громадського життя, з метою уникнення дискримінації й досягнення рівності усіх меншин порівняно з національною більшістю. В сучасній науковій сфері найбільш точне та детальне визначення терміну «мультикультура- лізм» запропонував американський соціолог Н. Глейзер: «Мультикультуралізм - це комплекс різноманітних процесів розвитку, за яких розкриваються багато культур на противагу єдиній національній культурі» [5].
Дуже доречно буде наголосити на різному значенні таких схожих на перший погляд термінів як мультикуль- туральність або культурну багатоскладовість як стан, що характеризує культурну сферу сучасної демократичної держави, і мультикультуралізм як сукупність теорій і практик, необхідних для осмислення цього явища як атрибутивного в частині функціонування модерного суспільства, його основних сфер
Для розвитку сучасного соціуму характерні різного роду суспільні соціальні кризи, які як наслідок призводять до утворення багатьох нових соціальних структур. Неузгодженість старої соціальної структури з новими соціальним умовами призводить до того, що у суспільній свідомості членів соціуму викає сукупність уявлень про можливі варіанти іншого структурування суспільства. Така ситуація є основою для виникнення суспільних ідеалів, які проявляються у вигляді певного роду уявлень, що передбачають характерні, типові особливості майбутнього соціуму та механізми за допомогою яких досягається бажаний стану суспільних відносин.
Разом з тим, для відновлення та постійного підтримання стійкості того чи іншого соціуму необхідно перш за все вирішити проблеми вибору членами соціуму найефективнішого шляху його розвитку на основі ідеалів різних соціальних груп. Цей вибір реалізується як боротьба різних соціальних груп за задоволення своїх інтересів. При виконанні усіх цих умов мультикультуралізм набуває досить особливого соціального й політичного значення. Це явище являє собою всеохоплюючу систему соціальних, етнокультурних, політичних проблем, які виникають у взаєминах між державою, національною більшістю з одного боку та національними меншинами з іншого.
Не варто залишати поза увагою той факт, що протягом останніх тридцяти років ведеться жвава дискусія щодо мультикультуралізму. В останні роки це явище все більше піддається критиці, але це суттєво не впливає на рівень дослідження питань, що стосуються цього феномену. Навпаки, досить часто можна зустріти наукові доробки з проблематики, що передбачає мультикультур- ність у плюралізмі та суспільстві. Передбачення розгляду діалогу культур, а також з'ясувати розвиток мультикультуралізму у політичній, правовій та соціально-економічних сферах, які на загал об'єднуються динамічним явищем всеохоплюючої глобалізації.
Висновки
Отже, загалом велика кількість підходів до розуміння та осмислення мультикультурної реальності в тому чи іншому соціумі демонструє, що не може існувати загальновідомих, універсальних принципів взаємної толерантності та мирного співіснування певних груп із різною історією, культурою й ідентичністю. Кожну ситуацію потрібно розглядати індивідуально, враховуючи певну специфіку. У випадку соціальної стабілізації вирішення етнокультурних й соціальних питань потрібно враховувати не тільки групові, але й індивідуальні інтереси.
Такі системні принципи як взаємовизнання, взаємоповага й взаємодія етнічних і культурних співтовариств у межах одного соціуму передбачає не лише формування в ньому нової моралі, а вирішення перш за все усіх соціальних протиріч, конфліктних ситуацій, непорозумінь лише у межах права. Таким чином, дієве в межах правового поля функціонування правової системи, забезпечення рівності всіх членів і груп національного суспільства, дозволить досягти політичної, культурної, соціальної рівноправності різних суспільних груп. Не варто забувати, що мультикультуралістські ідеї суспільної консолідації культурно й соціально різнорідного соціуму є ефективними лише за умов існування розвиненого громадянського суспільства з розгалуженою мережею суспільних зв'язків, активною публічною комунікацією неформальних об'єднань й асоціацій, соціальних рухів.
Обґрунтовано, що мультикультуралізм є одним із фундаментальних принципів, на основі якого формується розвиток об'єднаної європейської спільноти. Цей принцип повинен стати обов'язковим внутрішнім імперативом кожного соціуму.
Було здійснено аналіз поняття мультикультуралізму як культурного феномену в умовах розвитку сучасного соціуму. Зазначено, що мультикультуралізм, як факт культурного розмаїття охопив собою велику частину громадського життя соціуму. Доведено, що в сучасних умовах проживання, людство має унікальний шанс спостерігати, як за допомогою глобалізації відбувається співіснування та навіть злиття різних культур. На прикладі багатьох полікультурних суспільств можна спостерігати як різні культури взаємодіють між собою, а також культурну інтеграцію не лише соціуму, а і окремих індивідів.
Не можна залишити поза увагою те, що дискурс мультикультуралізму зазнає суттєвих ґрунтовних змін. Хотілося б наголосити, що позитивні характеристики мультикультуралізму, які виникають в сучасному соціумі: громадянське рівноправ'я, стабілізація етнічного складу населення країни, відмова держави від втручання у справи етнічної ідентифікації, дотримання правил толерантної поведінки, мають право на більш глибоке та подальше вивчення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Оніщенко Н.М.. Дія права: інтегративний аспект : монографія / за ред. Н.М. Оніщенко. Київ : Юридична думка, 2010. 360 с.
2. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави та права: підручник. Київ : Кондор, 2006. 477 с.
3. Завальнюк В.В. Філософсько-антропологічні основи дослідження конфліктності світу в епоху глобалізації. Актуальні проблеми держави і права. Одеса, 2011. Вип. 60. С. 7-12.
4. Малахов В. Культурный полюрализм versusмультикультурализм. URL: http://thule.primordial.org.ua/malahov-multi.htm.
5. Glazer N. We Are All Multiculturalists Now . Cambridge (MA) : Harvard University Press, 1997. 196 p.
6. Лабенко О.В., Чередниченко А. Проблеми мультикультуралізму в сучасному американському суспільстві Актуальні проблеми міжнародних відносин. Київ, 2010. Вип. 91 (Ч. 1). С. 82-84.
7. Парасюк О. Мультикультуралізм як соціокультурний феномен. Науковий блог Національний університет «Острозька академія» URL: https://naub.oa.edu.ua/2013/multykulturalizm-yak-sotsiokulturnyj-fenomen/.
8. Гук О.І., Колодій А.Ф. Культура та етика демократичного врядування : навч. посіб. Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2011. 108 с.
9. Котельников В.С. Мультикультурализм для Европы: вызови ммиграции. URL: http://antropotok. archipelag.ru/text/a263.htm.
10. Дрожжина С.В. Культурна політика сучасної полікультурної України: соціально-філософський та правовий аспекти : монографія. Донецьк : ДонДУЕТ, 2005. 196 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Концепт інформаційного суспільства як виявлення духовної культури сучасного соціуму. Концептуалізація інформаційного суспільства процесу в умовах глобалізації. Аналіз проблем інтелектуалізації. Виявлення місця соціальних мереж у комунікативному просторі.
статья [23,3 K], добавлен 07.08.2017Сім'я в умовах встановлення незалежної України. Реалізація державної сімейної політики за роки незалежності. Виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах. Соціальні показники розвитку молодої сім'ї в Україні, проблеми її становлення та функціонування.
курсовая работа [82,7 K], добавлен 16.03.2014Пограниччя як соціокультурний простір. Особливості польсько-українського та українсько-румунського пограниччя. Аналіз соціокультурних взаємин на українсько-російському пограниччі. Мовний взаємовплив населення, як чинник формування мультикультуралізму.
курсовая работа [126,6 K], добавлен 09.06.2010Проблема соціальних змін, їх механізми. Різні типи механізмів соціальних змін та розвитку. Поняття "гемейншафт" і "гезельшафт". Система поділу праці в суспільстві. Причини становлення і розвитку цивілізацій. Єдність світу. Особливості глобальних проблем.
контрольная работа [21,1 K], добавлен 19.09.2013Положення соціокультурного підходу. Співвідношення освіти, культури, соціуму. Студентство як об'єкт дослідження, його місце в соціальній структурі суспільства. Макет факторно-критеріальної моделі оцінки рівня соціокультурного розвитку студентської молоді.
магистерская работа [133,4 K], добавлен 10.02.2013Аналіз історії розвитку соціального проектування, процесу його формування в ХХ-ХХІ ст. Визначення поняття соціального проектування на кожному етапі розвитку. Дослідження процесу еволюції соціального проектування з метою його ефективного використання.
статья [935,5 K], добавлен 21.09.2017Поняття та предмет етносоціології, методи вивчення та історія розвитку. Історичні форми спільності людей. Соціально-етнічні особливості розвитку України, етнічна структура сучасного суспільства та міжнародні відносини. Національна свідомості населення.
реферат [33,2 K], добавлен 06.09.2009Особливості економічного та соціального розвитку на рубежі століть. Цивілізаційний підхід до аналізу розвитку людства. Типи і види цивілізацій, відмінності між ними в сфері релігії. Україна і процеси політичної модернізації у цивілізаційному просторі.
реферат [39,5 K], добавлен 13.06.2010Дослідження поняття та розвитку волонтерства як явища в Україні та світі. Характеристика специфіки роботи волонтерів в умовах навчально-реабілітаційного центру. Аналіз труднощів та ризиків волонтерської діяльності, шляхів їх попередження та подолання.
дипломная работа [120,6 K], добавлен 17.12.2012Теорія політики як теоретична дисципліна. Вивчення форм і методів побічного впливу на політику держави опозиційних сил. Соціологічне дослідження міжнародних відносин і світової політики. Процес інтеграції, аналіз розвитку міжнародних комунікацій.
контрольная работа [44,0 K], добавлен 25.04.2009Поняття "рушійні сили розвитку суспільства". Суб'єкти суспільного розвитку. Соціально-етнічні спільноти людей: тенденції їхнього розвитку та діалектика процесів. Етносоціальна культура як чинник гармонізації національних і міжнаціональних відносин.
реферат [93,5 K], добавлен 25.02.2015Дослідження етапів становлення та розвитку системи соціального страхування, та особливостей її нормативно-правового забезпечення. Аналіз сучасного стану системи соціального захисту та пенсійного забезпечення в Україні та їх фіскального забезпечення.
курсовая работа [728,5 K], добавлен 23.03.2016Поняття "молодь" як об'єкт культурологічних досліджень. Особливості формування політичного менталітету. Сутність та особливості політичної соціалізації української молоді. Форми політичної участі молоді в Україні та їх вплив на демократичний процес.
курсовая работа [331,8 K], добавлен 02.06.2010Предмет і суб'єкт соціології політики, її функції (пізнавальна, прогностична, управлінська, інструментальна). Вимоги до її категорій. Поняття політичної сфери. Аспекти вивчення взаємозв'язків між економікою і політикою. Методи соціологічного дослідження.
презентация [1009,7 K], добавлен 03.03.2017Самовизначення людини як індивіда і індивідуальності. Основоположні принципи сучасного людинознавства у контексті трансформації глобальних соціальних видозмін. Головні фактори трансформації глобальної соціальної динаміки та розвитку наукових систем.
статья [20,5 K], добавлен 07.11.2017Аналіз валового внутрішнього продукту, динаміки розвитку промисловості, сільського господарства, демографічної ситуації з метою визначення сучасного соціально-економічного становища України. Розгляд диспропорційного характеру регіонального розвитку.
курсовая работа [701,0 K], добавлен 26.05.2010Програмування як інструмент реалізації соціальної політики, класифікація соціальних програм. Методичні підходи до оцінювання ефективності соціальних програм. Особливості застосування соціальних програм в сучасних умовах розвитку українського суспільства.
реферат [28,0 K], добавлен 04.06.2013Поняття багатоваріантності розвитку. Транзитивні політичні явища. Проблеми модернізації суспільства України. Суспільно-політичний розвиток кінця ХХ століття. Формування української національної еліти й лідерів сучасного парламентського типу в Україні.
контрольная работа [60,6 K], добавлен 17.04.2011Системно-організаційний і стратифікаційний аспекти поняття "соціальна структура". Соціальні позиції (статуси) та зв'язки. Види соціальних груп у суспільстві. Передумови соціальної мобільності. Процеси маргіналізації сучасного українського суспільства.
контрольная работа [45,7 K], добавлен 30.10.2009Суспільство як система і життєдіяльність людини. Структура і функції суспільства. Поняття суспільного розвитку. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв'язок. Історичні типи суспільства. Глобальні проблеми суспільного розвитку людства.
курсовая работа [32,0 K], добавлен 04.04.2007
