Пріоритети та інструменти регулювання зовнішньої міграції населення Карпатського регіону України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пріоритети та інструменти регулювання зовнішньої міграції населення Карпатського регіону України

1Львівський торговельно-економічний університет

2Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького

3ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»

4Львівський інститут ПрАТ«ВНЗ «МАУП» Україна

Мета. Метою статті є ідентифікація тенденцій зовнішньої міграції населення Карпатського регіону України та розробка прикладних рекомендацій щодо регулювання зовнішньої міграції в умовах необхідності збереження людських ресурсів.

Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено систему пріоритетних цілей регіональної міграційної політики в частині обґрунтування механізмів регулювання зовнішньої міграції населення, в основу якої покладено формування інформаційно-аналітичної бази зовнішньої міграції прикордонних територій і розробку нової електронної системи обліку трудової й освітньої міграції. Уперше запропоновано систему заходів забезпечення конвергенції інституційної системи регулювання регіональних міграційних потоків із Карпатського регіону відповідно до провідних моделей країн ЄС. міграція населення регіон україна

Постановка проблеми

Поглиблення глобалізаційних процесів і цифровізація економіки виступають драйверами економічного зростання країни, сприяють трансферту сучасних технологій, дифузії інноваційного розвитку у всіх сферах суспільства, поширення міграції бізнесу, а також інтенсифікації зовнішньої трудової, освітньої, стаціонарної та інших видів міграції населення України, особливо в прикордонних територіях. Міграція населення виступає драйвером трансформацій економічної системи, трансформацій культурних цінностей і перерозподілу людського капіталу, а також особистісних цінностей, змін репродуктивної поведінки населення та посилення диспропорцій статево-вікової структури мешканців територій. Натомість старіння населення й зменшення обсягів робочої сили в країнах ЄС, у т. ч. посилення проблем демографічного відтворення, сприяють посиленню дії чинників притягування людських ресурсів до країн із високим рівнем економічного розвитку та якості життя.

Тенденції зовнішньої міграції населення Карпатського регіону виступають детермінантами демографічної ситуації та соціально-економічних процесів в окремих областях. Спостерігається негативний вплив міграції на розвиток трудового потенціалу, сферу виробництва та збуту, забезпечення інтелектуальної й кадрової безпеки регіону, стійкість освітньої сфери та ін. Водночас серед позитивних наслідків найбільш ваговими є встановлення балансу регіональних ринків праці через скорочення безробіття, зниження рівня бідності та підвищення платоспроможності населення через збільшення грошових трансфертів трудових мігрантів.

Індикатори масштабності й тривалості еміграції, які пронизують майже усі сектори національної економіки, не можуть залишатися поза увагою експертів, аналітиків, зокрема учених міграціологів. Вагомий внесок у дослідження зовнішньої міграції населення, прикладних аспектів регулювання міграційних потоків за умов соціально-економічних трансформацій України належить Е. Лібановій [1; 2], яка довела економічний характер зовнішньої міграції населення, особливо трудової, підкреслюючи велику диференціацію в рівнях оплати праці в Україні та за кордоном. Інші вітчизняні та міжнародні науковці, зокрема О. Позняк, Ю. Білан, M. Lьcke та D. Saha, У. Садова [3-6], виявивши вплив параметрів соціально-економічного розвитку країни на рівень інтенсифікації зовнішніх міграційних процесів, доводять, що головним драйвером для зростання активності зовнішньої міграції населення є дисбаланс регіональних ринків праці. Водночас В. Геєць, В. Кравців [7; 8] підкреслюють значну залежність економічного розвитку країни від рівня людського потенціалу, який скорочується внаслідок посилення зовнішньої міграції населення. Проблеми інтелектуальної міграції та відтоку висококваліфікованих кадрів із України розглянуто в працях О. Малиновської, С. Вовканича, В. Бідака та О. Левицької [9; 10].

Фокус уваги досліджень на Карпатському регіоні України підсилює прикладний характер побудови механізму регулювання зовнішньої міграції населення з метою удосконалення регіональної міграційної політики. В окремих країнах ЄС є гостра потреба в робочих кадрах (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) особливо на сезонні роботи, а також проблема демографічного відтворення (Німеччина, Латвія, Франція, Італія), у яких мігранти з регіону виступають структурними елементами ефекту заміщення робочої сили [11-13]. Натомість, погіршення соціально-економічної ситуації, уповільнення темпів економічного зростання, згортання виробництва й звуження пропозиції зайнятості, зниження рівня доходів населення стали предметом наукових досліджень у фокусі push-факторів еміграції, особливо трудової міграції населення Карпатського регіону України [14].

Вагомий внесок у дослідження причин, тенденцій і ризиків зовнішньої міграції населення України, особливо прикордонних територій, регіональних аспектів міграційних потоків із Карпатського регіону України, моделювання потенційних обсягів зовнішньої міграції до окремих країн ЄС, а також каузального зв'язку міграції населення та соціально-економічного розвитку територій України належить Львівській школі регіоналістики [15-19]. Чимала кількість їх публікацій присвячена трудовій та освітній міграції, а також соціально-економічним ефектам і наслідкам міграційної активності населення Карпатського регіону України.

Варто відзначити про особливий внесок досліджень A. Danzer та B. Dietz, M. Okolski, B. Vollmer та O. Malynovska щодо швидкості й інтенсивності зовнішньої міграції в європейських країнах, включаючи Східну Європу [20-22]. Не менш вагоме значення для наукової спільноти мають наукові праці K. Zimmermann, Y. Woo та E. Kim, у яких представлено економетричне моделювання впливу економічного зростання територій країн на зовнішню міграцію населення [23; 24].

Учені M. Erdal та A. Lewicki здійснили прорив у методології дослідження міграційної активності населення країн [25], який ґрунтувався на аналізі поточних міграційних потоків. Примітно, що в науковому дискурсі спостерігається значна кількість публікацій щодо побудови універсальної методики аналізування інтенсивності зовнішньої міграції та виведення емпіричного показника міграційної активності населення [26-28]. Використання валідного та компаративного методичного підходу до аналізування інтенсивності міграційних процесів дозволить робити аргументовані висновки про активність, мобільність та обсяги різних видів і форм міграції.

Численні дослідження у сфері міграціології стосуються впливу міграції населення на медико-демографічний стан, економічний розвиток, рівень життя населення, а також сферу зайнятості та ринок праці. На науковому просторі присутні також дослідження [29-32] щодо перспективного демографічного розвитку регіонів з урахуванням міграції населення на основі гравітаційних і матричних моделей і прогнозів демографічного відтворення, результати яких дозволяють демонструвати потенційні демографічні втрати в регіоні, економічні вигоди від міграції. Результати таких досліджень служать базисом для побудови ефективних інструментів регулювання зовнішньої міграції населення з метою мінімізації негативних наслідків для економічного зростання країни.

Мета статті. Метою статті є ідентифікація тенденцій зовнішньої міграції населення Карпатського регіону України та розробка прикладних рекомендацій щодо регулювання зовнішньої міграції в умовах необхідності збереження людських ресурсів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Зовнішня міграція населення регіону є соціальним та економічним феноменом, що впливає на рівень офіційної зайнятості населення працездатного віку, наявний дохід, капітальні інвестиції та валову додану вартість, рівень збереження людських ресурсів та ін. Перекази трудових мігрантів як фінансові детермінанти міграційної активності впливають на якість життя місцевого населення. Так, інтенсивні міграційні потоки, які є сукупністю міграції людських ресурсів, товарів, послуг, трансфертів, інвестицій, бізнесу, інтелектуальної власності, визначають демографічну ситуацію регіону, спричиняючи відтік молодого працеактивного населення та змінюючи екістико-поселенську структуру. Зовнішня міграція населення Карпатського регіону за останні роки набуває все більших обсягів, включно зі зміною вектора спрямування.

Міграційний вектор із Карпатського регіону до країн ЄС зумовлений численними соціально-економічними причинами та дисбалансом регіонального ринку праці, а також нестабільною соціально-економічною й політичною ситуаціями. Розмір заробітної плати виступає як стимулюючою міграційною установкою (чинник виштовхування) у місцях походження мігрантів і основним фактором притягання в місцях призначення. Водночас сукупність міграційних векторів із регіону-донора до країн-реципієнтів утворюють міграційні мережі, розвиток яких залежить від безпекових чинників, соціально- економічної та політичної стабільності, рівня поширення ринкових турбулентностей, структурних змін в економіці та рівня розвитку регіону.

Обсяги зовнішньої міграції населення Карпатського регіону України істотні та мають тенденцію до зростання. За даними офіційної статистики, найбільша частка мігрантів із Карпатського регіону у 2016-2019 рр. виїхала до Угорщини, Польщі та Чехії, а також Німеччини, Італії та Іспанії. Результати структурного аналізу підтвердили тезу про наявність системи міграційних векторів із сусідніми країнами, зокрема Закарпатська область - Угорщина, Львівська область - Польща, Чернівецька область - Молдова (рис. 1). Примітно, що причинами формування мікро-міграційних векторів є значна інтенсивність міграції населення із цих областей, економічне співробітництво, ментальна, політична та географічна спорідненість прикордонних територій. Варто додати, що формування міграційних векторів «Львівська область - Нігерія» і «Чернівецька область - Індія», зумовлено освітньою рееміграцією іноземних студентів, які навчалися у закладах вищої освіти Карпатського регіону.

Проте дані офіційної статистики не враховують тих осіб, які працюють нелегально або на сезонних роботах, що є причиною недообліку реальних обсягів зовнішньої міграції населення із Карпатського регіону. Доступна статистична інформація також недостатньо надійна, оскільки є значні розбіжності в кількісній оцінці щодо міграційних потоків. Для прикладу, за інформацією Державної служби статистики України у 2005-2018 рр. до

Німеччини з України виїхало близько 24 тис. осіб, тоді як за даними німецького статистичного офісу - 129 тис. осіб. Недооблік мігрантів в українських даних становить 5-10 тис. осіб щороку. Слід зазначити, що найбільший розрив у статистичних даних двох країн досяг у 2016 р. і становив 13 тис. осіб [33]. Таку ситуацію можна пояснити тим, що вітчизняна статистика не фіксує усі випадки прибуття й вибуття. Є багато випадків, коли виїзд громадян України на постійне проживання здійснюється без офіційного звернення до влади. Тому українські емігранти, які отримали іноземне громадянство, не пройшовши відповідних процедур в Україні, досі вважаються громадянами України.

Недостовірність статистичної інформації щодо міжнародної міграції в Україні підтверджують і дані Державної прикордонної служби України (рис. 2), у звітності якої присутні дані про значну кількість перетинів кордону.

Примітка. Розраховано як співвідношення вибулих із областей Карпатського регіону до окремих країн та загальної кількості вибулих із Карпатського регіону.

Джерело: побудовано авторами за даними Головних управлінь статистики у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях.

Соціально-економічна асиметрія розвитку областей Карпатського регіону та країн ЄС виступає індикатором формування середовища виштовхування населення за кордон, зростання рівня міграційної активності. Натомість, значні міграційні потоки в країні притягання робочої сили детермінують необхідність формування нових міграційних векторів, які часто виступають базисом розвитку поточної міграційної мережі, зокрема освітньої, академічної чи трудової. Вектори міграційних потоків, у т. ч. інвестицій, грошових трансфертів, мають протилежне спрямування, ніж міграційні потоки трудових ресурсів. Міграційний потік характеризується наявністю міграційного коридору, який обмежений рамками законодавчих норм. Варто наголосити, що міграційні потоки водночас характеризуються якісними ознаками, найбільш поширеними є знання, досвід, інформація. Фінансові міграційні потоки як детермінанти розвитку міграційної мережі виступають резервами економічного розвитку країни чи регіону, який виступає донором зовнішніх міграційних процесів.

Рис. 2. Кількість перетинів кордону громадянами Карпатського регіону України, 2008-2018 рр., тис. осіб

Джерело: складено авторами за даними Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Регулювання зовнішньої міграції населення з Карпатського регіону вимагає формування системи моніторингу. Імплементація моніторингу зовнішніх міграційних потоків передбачає розрахунок емпіричного показника міграції. Ураховуючи недосконалість системи обліку міграції населення в Україні, методика обчислення емпіричного показника зовнішньої міграції має певні обмеження, що зумовило врахування саме сальдо міжнародної міграції з розрахунку на 100 тис. місцевого населення (рис. 3).

Побудова матриці взаємних кореляційних порівнянь дала змогу підтвердити тезу, що зовнішня міграція населення із Карпатського регіону має соціально-економічну природу, інтенсивність якої залежить від темпів зростання регіональної економіки (табл. 1). Так, тісний зв'язок із емпіричним показником зовнішньої міграції населення в Закарпатській області спостерігається з рівнями економічної активності населення та заробітної плати (коефіцієнти кореляції становлять -0,783 і 0,623 відповідно). Для Львівської області значущий зв'язок міграції присутній переважно із окремими параметрами розвитку соціальної сфери (рівнем економічної активності населення та наявним доходом). Натомість в Івано-Франківській області переважає значущий зв'язок зовнішньої міграції населення із економічними індикаторами (обсяг зовнішньоекономічної діяльності, співвідношення валового регіонального продукту та фонду заробітної плати штатних працівників, капітальні інвестиції).

Рис. 3. Емпіричний показник зовнішньої міграції населення Карпатського регіону в розрізі районів і міст обласного значення, 2016-2018 рр.

Примітка. У розрахунку на 100 тис. населення.

Джерело: побудовано на основі авторських розрахунків.

Примітно, що для Чернівецької області властивий помірний зв'язок із такими індикаторами розвитку соціальної сфери, як середньомісячна номінальна заробітна плата та наявний дохід населення.

Ключовими проблемними аспектами та новими ризиками, які виникають у результаті розвитку міграційних векторів із Карпатського регіону, є:

1. Активізація освітньої міграції та міграції висококваліфікованих спеціалістів, що підвищує ризик зменшення інтелектуального потенціалу областей Карпатського регіону. Міграційна та економічна політика країн ЄС за умов наростаючої демографічної кризи зосереджена на створенні умов для залучення людського капіталу для забезпечення потреб економіки регіону в робітничих кадрах.

2. Низький рівень технологічного розвитку промисловості та невисокий рівень оплати праці не сприяють зростанню економічного добробуту населення, залученню інвестицій і створенню спільних підприємств, що свідчить про низький рівень використання міграційних трансфертів.

3. Загострення проблем демографічного відтворення, зменшення кількості осіб у репродуктивному, економічно активному віці, лімітування виховної та демовідтворювальної функцій сім'ї, нівелювання статусу інституту сім'ї.

Таблиця 1

Зв'язок параметрів соціально-економічного розвитку областей Карпатського регіону та зовнішньої міграції населення

Примітка. Жирним шрифтом виділено значущий зв'язок між показниками при p=0.05; курсивом - помірний зв'язок при р=0.05 за результатами кореляційного аналізу; rZak, rLv, rIv-F, rCh - коефіцієнти кореляції для Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей відповідно.

Джерело: побудовано на основі авторських розрахунків.

Відсутність ефективних інструментів регулювання міграційних потоків є значним ризиком для Карпатського регіону як регіону-донора робочої сили, оскільки сповільнюються темпи соціально-економічного розвитку, поглиблюється дивергенція показників економічної кон'юнктури, виникають нові прогалини в нормативно-правовій базі регулювання зовнішньої міграції, не відбуваються структурні зміни в національній і регіональній економіці. Тому необхідною умовою побудови ефективного механізму регулювання зовнішньої міграції населення Карпатського регіону є формування інституціонального забезпечення, в основі якого лежить система інститутів і відповідних норм, які регулюють міграційні вектори. Так, регулювання еміграційних потоків у Карпатському регіоні повинні узгоджуватися на макро- та мезорівнях, але водночас імплементуватися безпосередньо на мікро- та нанорівнях (рис. 4).

На макрорівні регулювання міграційних потоків із Карпатського регіону безпосередньо пов'язане з нормативно-правовим забезпеченням, Законом України «Про імміграцію», «Про зовнішню трудову міграцію», Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Інституційне забезпечення на макрорівні окреслює можливі умови розвитку міграційних векторів із Карпатського регіону, у т. ч. угоди та договори. Варто наголосити, що державним органом виконавчої влади, який реалізує державну та регіональну політику у сфері міграції, є Державна міграційна служба України та її територіальні підрозділи в межах областей Карпатського регіону. Так, Карпатсько-Польський міграційний вектор можна регулювати через призму окремих нормативно -правових актів, а саме Угод між Україною і Польщею про економічне співробітництво (15.03.2006 р.), співробітництво в галузі культури, науки і освіти (20.05.1997 р.),

Українсько-Польську Раду обміну молоддю (29.12.2015 р.), правила місцевого прикордонного руху (17.12.2014 р.), про співпрацю в галузі освіти (19.01.2015 р.). Імплементація цих угод центральними органами державної влади в Україні та Польщі дозволила розвинути інституціональну систему регулювання міграційних потоків, побудувати партнерські відносини на рівні місцевих громад. Примітно, що місцева влада м. Львова сформувала договірні відносини співпраці з такими містами Польщі, як Люблін, Перемишль, Вроцлав, Лодзь, Краків, Жешув.

Рис. 4. Інституціональне забезпечення регулювання міграційних потоків з Карпатського регіону

Джерело: авторська розробка.

Оптимальне інституціональне забезпечення регулювання зовнішньої міграції населення Карпатського регіону сприяє ефективній реалізації програм обміну учнями та студентами, академічної мобільності, а також проведення економічних бізнес-форумів, торгових, культурних, наукових, інформаційних заходів, які сприяють розвитку громадянського суспільства. Налагоджена співпраця на інституційному рівні приводить до збільшення економічних ефектів від міграції бізнесу та інтелектуальної власності, створення нових робочих місць, сприяє розвитку туризму. Відтак, міграційні потоки з країн ЄС у формі інвестицій і грошових трансфертів в економіку Карпатського регіону України сприяють створенню спільних підприємств, розвитку туризму, лібералізації візового режиму, соціально-економічній інтеграції та реалізації міграційного потенціалу населенням.

Регулювання зовнішньої міграції населення Карпатського регіону залежить від реалізації комплексу демографічних, соціально-економічних заходів й управлінських рішень органів влади, які повинні слугувати базисом для формування стратегічних пріоритетів регіональної міграційної політики (рис. 5).

Так, стратегічними орієнтирами регулювання зовнішньої міграції населення Карпатського регіону мають стати:

- удосконалення системи збору статистичних даних про міграцію населення з метою формування актуальної інформаційно-аналітичної бази для прийняття рішень органами державної влади;

- забезпечення належного рівня керованості міграційних потоків із Карпатського регіону в коротко-, середньостроковій і стратегічній перспективах;

- проведення щорічного моніторингу зовнішньої міграції населення в регіональному вимірі з метою визначення необхідності стимулювання або стримування їх розвитку окремих міграційних мереж і мінімізації негативних наслідків для розвитку регіональної економіки;

- розробки системи заходів для забезпечення інтелектуально -кадрової безпеки Карпатського регіону;

- активізація міграційних програм обміну у сфері освіти, науки, науково- дослідної та інноваційної діяльності, туризму, інвестиційних і бізнес-проектів;

- конвергенція інституціональної системи регулювання зовнішньої міграції з країнами ЄС, протидія сучасним міграційним викликам і загрозам Україні.

Рис. 5. Стратегічні пріоритети та інструменти регулювання зовнішньої міграції населення Карпатського регіону

Джерело: авторська розробка.

Пріоритетними інструментами регулювання зовнішньої міграції населення Карпатського регіону мають бути:

1. Проведення Всеукраїнського перепису населення з метою отримання якісної, актуальної статистичної бази даних щодо чисельності та структури населення Карпатського регіону в розрізі основних демографічних характеристик, а також даних щодо еміграції й імміграції населення із виокремленням географічної спрямованості, статево-вікових особливостей, освітніх і професійних якостей.

2. Імплементація досвіду організації збору статистичних даних і ведення системи обліку мігрантів статистичними службами Польщі та Німеччини через створення загальнонаціонального реєстру громадян, іноземців та емігрантів.

3. Проведення моніторингу кількісно-структурних характеристик зовнішньої міграції населення задля формування актуальної та комплексної бази як інформаційно-аналітичного забезпечення дієвих управлінських рішень органами регіональної влади. Реалізація цього інструменту вимагає застосування таких заходів:

- збільшення функцій регіональних відділень Державної міграційної служби України та Державної служби статистики України в частині контролю за якістю вітчизняної статистичної інформації з використанням «дзеркальних даних» основних країн-реципієнтів;

- розширення сфер співпраці регіональних відділень Державної міграційної служби України з територіальними структурами Державної прикордонної служби України;

- створення аналітичних центрів у підпорядкуванні обласних відділень Державної міграційної служби України, основним завданням яких має стати ведення аналітичних розрахунків щодо обсягів міграційних процесів, розмірів грошових трансфертів, доцільності міграційних облігацій тощо.

4. Формування регіональної міграційної політики (для Карпатського регіону як прикордонних територій) з урахуванням ефекту заміщення робочих кадрів, що викликає необхідність застосування спеціальних заходів:

- створення комісії у складі з іммігрантами та фахівцями у сфері міграціології, роботодавцями та профспілковими організаціями з метою напрацювання прикладних положень політики регулювання зовнішньої міграції;

- покращення дозвільної системи працевлаштування іноземців із урахуванням кон'юнктури регіональних ринків праці;

- перегляд правового статусу нелегальних іммігрантів, які проживають на території Карпатського регіону тривалий час (більше 10 років), мають постійне місце праці, не були учасниками кримінальних дій.

5. Розширення договірної регіональної співпраці з країнами ЄС з метою створення умов для розвитку як діаспорних мереж українців закордоном, так й іноземців у межах областей Карпатського регіону.

6. Стимулювання рееміграції освітніх і трудових мігрантів із Карпатського регіону. Реалізація інструменту рееміграції передбачає узгодження положень і укладення доповнень до міждержавних договорів у сферах освіти, підготовки кадрів, зайнятості та міграції для «вмонтування» дієвих чинників-мотиваторів до повернення, пов'язаних із гарантіями збереження місць праці та навчання, проектами інтеррегіональної співпраці в рамках освітньо -трудового обміну та мобільності, податково-фіскальними канікулами та фінансово-економічними стимулами при інвестуванні, організаційною та іншою підтримкою створення нових видів бізнесу на території Карпатського регіону, легалізацією діяльності системи посередників на ринку міграційних послуг і формуванням якісної прозорої інфраструктури міграції.

7. Посилення дії внутрішніх чинників стримування зовнішньої трудової міграції з Карпатського регіону та поступової (на першому етапі - професійно- трудової, консалтингової, експертно-аналітичної, навчальної тощо) міграції фахівців. Це потребує активізації відповідних зусиль, узгодження діяльності українських та іноземних департаментів і структур Міністерства соціальної політики, Державної служби з питань праці, організацій роботодавців, бізнес- асоціацій, вітчизняних і міжнародних організацій із питань праці, зайнятості та міграції, а також провідних корпорацій.

У рамках цього інструменту дієвою інституційною площадкою може стати дальший розвиток і відкриття на території Карпатського регіону нових підприємств з інвестиціями приймаючих країн, що сприятиме створенню нових робочих місць, трансферту технологій, збільшенню обсягів зовнішньоекономічної діяльності, створенню гідних умов праці, зростанню реальної заробітної плати як основного джерела доходів населення та важливого стимулу до трудової діяльності.

8. Інтеграція реемігрантів та іммігрантів із країн-реципієнтів у соціально- економічний простір Карпатського регіону. Для імплементації цього інструменту варто реалізувати такі заходи:

- надання допомоги в пошуку прийнятного місця роботи;

- запровадження державної системи доступного кредитування, установлення податкових пільг мігрантам, які бажають відкрити власну справу на території Карпатського регіону;

- проведення переговорів з урядами приймаючих країн щодо розробки та впровадження на основі дольового фінансування спільних програм добровільного повернення мігрантів та їхньої реінтеграції.

Варто наголосити про актуальність створення спеціального регіонального управління в підпорядкуванні створеного центрального органу - Міністерства зовнішніх міграційних зв'язків. Основним завданням регіонального управління зовнішньою міграцією має бути формування й реалізація регіональної політики у сфері міграції, а також виконання функцій щодо розширення легальних каналів працевлаштування населення Карпатського регіону на території країн-реципієнтів, забезпечення гарантій прав трудових мігрантів, укладання міждержавних угод щодо соціального захисту та пенсійного забезпечення працівників-мігрантів.

Реалізація цих інструментів дозволить перетворити міграційне середовище на кероване, орієноване на реалізацію соціальних, гуманітарних й економічних інтересів населення Карпатського регіону. Ефективна реалізація запропонованих інструментів сприятиме створенню дієвих стимулів щодо пожвавлення імміграції, залучення кваліфікованих фахівців-іноземців, слугуватиме додатковими чинниками стримування трудової еміграції з Карпатського регіону та зменшення диспропорцій ринку праці, що приведе до підвищення рівня та стандартів якості життя.

Висновки

Обсяги зовнішньої міграції населення Карпатського регіону України мають тенденцію до зростання за останні роки. Найбільша частка мігрантів регіону за період 2016-2019 рр. виїхала до Угорщини, Польщі та Чехії, а також окремих країн ЄС (Німеччини, Італії, Іспанії). Результати структурного аналізу підтвердили тісні міграційні зв'язки областей регіону із сусідніми державами, зокрема Закарпатської області з Угорщиною, Львівської та Івано-Франківської областей - із Польщею, Чернівецької області - з Молдовою.

Особливо критичними негативними викликами інтенсифікації зовнішньої міграції населення Карпатського регіону є: зростання обсягів освітньої й трудової міграції молоді при активній політиці залучення кадрів у країнах ЄС, посилення дисбалансів регіональних ринків праці, низький рівень оплати праці та доходів населення, відсутність ефекту заміщення робочої сили через низький рівень демографічного відтворення. За таких обставин у Карпатському регіоні повинні відбутися істотні зміни в системі регіонального управління міграційними потоками, які враховували б заходи щодо збереження людських ресурсів, зокрема це формування інформаційно-аналітичної бази зовнішньої міграції регіону; розробка нової електронної системи обліку трудової й освітньої міграції; розробка статистичного забезпечення регулювання міграційних процесів через розрахунок емпіричного показника міграційної активності населення; реалізація системного регіонального моніторингу міграційних векторів; забезпечення інтелектуально-кадрової безпеки регіону; активізація програм обміну кадрами у сферах зайнятості, туризму, освіти, науки, науково-дослідної та інноваційної діяльності; конвергенція інституційної системи регулювання регіональних міграційних потоків із провідними моделями країн ЄС.

Перспективним напрямом дослідження, на нашу думку, є розрахунок соціально-економічних ефектів зовнішньої міграції населення Карпатського регіону та виявлення наслідків для регіональної економіки та соціальної сфери; а також детальне обґрунтування необхідності удосконалення сучасної міграційної політики в Карпатському регіоні з виділенням засобів підвищення якості системи моніторингу зовнішньої міграції, формування системи превентивних інструментів міграційної політики, спрямованих на регулювання регіональних ринків праці.

Список використаних джерел

1. Libanova E. Labour migration from Ukraine: key features, drivers and impact. Economics and Sociology. 2019. Vol. 12. No. 1. Pp. 313-328. https://doi.org/10.14254/2071-789X.2019/12-1/19.

2. Лібанова Е. М. Зовнішні трудові міграції українців: масштаби, причини, наслідки. Демографія та соціальна економіка. 2018. № 2(33). С. 11-26. https://doi.org/10.15407/dse2018.02.11.

3. Pozniak O. External labour migration in Ukraine as a factor in socio-demographic and economic development. CARIM-East Research Report 2012/14. Migration Policy Centre. URL: https://cadmus.eui.eu//handle/1814/24857.

4. Bilan Yu. Migration of the Ukrainian population: economic, institutional and sociocultural factors. London: Ubiquity Press, 2017. 321 р.

5. Lьcke M., Saha D. Labour migration from Ukraine: changing destinations, growing macroeconomic impact. Policy Studies Series [PS/02/2019]. Berlin-Kyiv: German Advisory Group, 2019. 35 p.

6. Геєць В. М. Економіка України: ключові проблеми і перспективи. Економіка і прогнозування. 2016. № 1. С. 7-22.

7. Регіональна міграційна політика та механізми її реалізації: моногр.; за наук. ред. У. Я. Садова. Інститут регіональних досліджень НАН України. Львів, 2011. 528 с.

8. Карпатський регіон: актуальні проблеми та перспективи розвитку: моногр. у 8 т. Інститут регіональних досліджень НАН України; наук. ред.

B. С. Кравців. Т. 2. Соціально-демографічний потенціал; відп. ред. У. Я. Садова. Львів, 2013. 336 с.

9. Малиновська О. А. Міграційна політика України: стан і перспективи розвитку: наук.-аналіт. доповідь. Київ: НіСД, 2010. 32 с.

10. Вовканич С. Й., Бідак В. Я., Левицька О. О. Інтелектуальна міграція населення у контексті соціогуманістичної парадигми української національної ідеї. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2012. Вип. 4. C. 241-250.

11. Van Hear N., Bakewell O., Long K. Push-pull plus: reconsidering the drivers of migration. Journal of Ethnic and Migration Studies. 2017. Vol. 44. Is. 6. Pp. 927-944. https://doi.org/10.1080/1369183X.2017.1384135.

12. Rye J. F. The Western European countryside from an Eastern European perspective: case of migrant workers in Norwegian agriculture. European Countryside. 2014. Vol. 6. Is. 4. Pp. 327-346. https://doi.org/10.2478/euco-2014- 0018.

13. Rye J. F. Labour migrants and rural change: the «mobility transformation» of Hitra/Froya, Norway, 2005-2015. Journal of Rural Studies. 2017. Vol. 64. Pp. 189-199. https://doi.org/10.1016/jjrurstud.2017.12.003.

14. Zimmermann K. F. European Migration: push and pull. International Regional Science Review. 1996. Vol. 19. Is. 1-2. Pp. 95-128.

https://doi.org/10.1177/016001769601900211.

15. Левицька О. О. Міграційний чинник асиметрії розвитку прикордонних регіонів України та Польщі. Регіональна економіка. 2016. № 4. С. 56-65.

16. Міграція в умовах трансформації регіональних ринків праці України: механізми регулювання: моногр.; наук. ред. У. Я. Садова. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2019. 268 с.

17. Мульска О. П., Бараняк І. Є., Іванюк У. В., Колосінська М. І. Соціально-демографічні чинники та міграційні процеси населення карпатського регіону. Ефективна економіка. 2019. № 11. https://doi.org/10.32702/2307-2105- 2019.11.66.

18. Levytska O., Mulska O., Ivaniuk U., Kunytska-Iliash M., Vasyltsiv T., Lupak R. Modelling the conditions affecting population migration activity in the Eastern European region: the case of Ukraine. TEM Journal. 2020. Vol. 9. Is. 2. Pp. 507-514. https://doi.org/10.18421/TEM92-12.

19. Мульска О. П., Левицька О. О. Оцінювання соціально-економічних наслідків зовнішньої міграції населення: метод. реком.; за ред. Т. Г. Васильціва. Львів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2020. 30 с.

20. Danzer A., Dietz B. Labour migration from Eastern Europe and the EU's quest for talents. Journal of Common Market Studies. 2014. Vol. 52. Is. 2. Pp. 183¬199. https://doi.org/10.1111/jcms.12087.

21. Okolski M. Europe in movement: migration from/to Central and Eastern Europe. CMR Working Papers No. 22/80. Centre of Migration Research (CMR), University of Warsaw. URL: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/140806/1/573870977.pdf.

22. Vollmer B., Malynovska O. Ukrainian migration research before and since 1991. Ukrainian migration to the European Union; O. Fedyuk, M. Kindler eds. Cham: Springer, 2016. Pp. 22-32. https://doi.org/10.1007/978-3-319-41776-9_2.

23. Bauernschuster S., Falck O., Heblich S., Suedekum J., Lameli A. Why are educated and risk-loving persons more mobile across regions? Journal of Economic Behavior & Organization. 2010. Vol. 98. Pp. 56-69. https://doi.org/10.1016/jjebo.2013.12.011.

24. Woo Y., Kim E. Analyzing determining factors of young graduates' decision to stay in lagged regions. Sustainability. 2020. Vol. 12(8). Pp. 30-44. https://doi.org/10.3390/su12083094.

25. Erdal M., Lewicki A. Polish migration within Europe: mobility, transnationalism and integration. Social Identities. 2016. Vol. 22. Is. 1. Pp. 1-9. https://doi.org/10.1080/13504630.2015.1110351.

26. Vasyltsiv T. G., Lupak R. L., Kunytska-Iliash M. V. Social security of Ukraine and the EU: aspects of convergence and improvement of migration policy. Baltic Journal of Economic Studies. 2019. Vol. 5. No. 4. Pp. 50-58. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-4-50-58.

27. Divinsky B. Labor market-migration nexus in Slovakia: time to act in a comprehensive way. International Organization for Migration. Senica: Tlaciaren Durlak, 2007. 229 p.

28. Dorigo G., Tobler W. Push-pull migration laws. Annals of the Association of American Geographers. 1983. Vol. 73. Is. 1. Pp. 1-17. https://doi.org/10.n11/j.1467-8306.1983.tb01392.x.

29. Rogers A. Demographic modeling of the geography of migration and population: a multiregional perspective. Geographical analysis. 2008. Vol. 40. Is. 3. Pp. 276-296. https://doi.org/10.nn/j.1538-4632.2008.00726.x.

30. Katsarski N. Factors determining migration of the population. International Journal of Knowledge Management. 2019. Vol. 30. No. 6. Pp. 1729-1733. https://doi.org/10.35120/kij30061729K.

31. Васильців Т., Лупак Р., Куницька-Іляш М., Левицька О., Мульска О. Інструменти регіональної політики збереження людського ресурсу засобами регулювання зовнішньої міграції молоді сільських територій Карпатського регіону. Agricultural and Resource Economics. 2020. Vol. 6. No. 3. Pp.149-170. https://doi.org/10.51599/are.2020.06.03.09.

32. Williams A. M. International migration, uneven regional development and polarization. European Urban and Regional Studies. 2009. Vol. 16. Is. 3. Pp. 309-322. https://doi.org/10.1177/0969776409104695.

33. Мульска О. П., Бараняк І. Є. Прогностична модель формування україно-німецької міграційної системи. Економіка і прогнозування. 2019. № 2. С. 119-136. https://doi.org/10.15407/eip2019.02.120.

References

1. Libanova E. (2019), Labour migration from Ukraine: key features, drivers and impact. Economics and Sociology, vol. 12, no. 1, pp. 313-328. https://doi.org/10.14254/2071-789X.2019/12-1/19.

2. Libanova, E. (2018), External labor migration of Ukrainians: scale, causes, consequences. Demography and social economy, vol. 2(33), pp. 11-26. https://doi.org/10.15407/dse2018.02.11.

3. Pozniak, O. (2012), External labour migration in Ukraine as a factor in

socio-demographic and economic development. CARIM-East Research Report 2012/14. Migration Policy Centre, available at:

https://cadmus.eui.eu//handle/1814/24857.

4. Bilan, Yu. (2017), Migration of the Ukrainian population: economic, institutional and sociocultural factors. Ubiquity Press, London, UK.

5. Lьcke, M., and Saha, D. (2019), Labour migration from Ukraine: changing destinations, growing macroeconomic impact. Policy Studies Series [PS/02/2019]. German Advisory Group, Berlin-Kyiv, available at: https://www.german-economic- team.com/ukraine/wp-content/uploads/sites/7/GET_UKR_PS_02_2019_en.pdf.

6. Heyets, V. M. (2016), Ukraine's economy: key problems and prospects. Economy and forecasting, vol. 1, pp. 7-22.

7. Sadova, U. Ya. ed. (2011), Rehional'na mihratsiyna polityka ta mekhanizmy yiyi realizatsiyi [Regional migration policy and mechanisms for its implementation],

Dolishniy Institute of Regional Research of NAS of Ukraine, Lviv, Ukraine.

8. Kravtsiv, V. S. ed. (2013), Karpatskyi rehion: aktualni problemy ta perspektyvy rozvytku [The Carpathian region: problems and prospects of development] in 8 vol. Vol. 2 Sotsialno-demohrafichnyi potentsial [Socio-demographic potential], ed. U. Ya. Sadova. Dolishniy Institute of Regional Research of NAS of Ukraine, Lviv, Ukraine.

9. Malynovska, O. (2014), Mihratsiyna polityka Ukrayiny: stan i perspektyvy rozvytku. Analitychna dopovid [The migration policy of Ukraine: status and prospects of development. Analytical Report], NiSD, Kyiv, Ukraine.

10. Vovkanych, S. Y., Bidak, V. Y. and Levytska, O. O. (2012), Intellectual migration of the population in the context of the socio-humanistic paradigm of the Ukrainian national idea. Socio-economic problems of the modern period of Ukraine, vol. 4, pp. 241-250.

11. Van Hear, N., Bakewell, O. and Long, K. (2017), Push-pull plus: reconsidering the drivers of migration. Journal of Ethnic and Migration Studies, vol. 44, is. 6, pp. 927-944. https://doi.org/10.1080/1369183X.2017.1384135.

12. Rye, J. F. (2014), The Western European countryside from an Eastern European perspective: case of migrant workers in Norwegian agriculture. European Countryside, vol. 6, is. 4, pp. 327-346. https://doi.org/10.2478/euco-2014-0018.

13. Rye, J. F. (2017), Labour migrants and rural change: the “mobility transformation” of Hitra/Froya, Norway, 2005-2015. Journal of Rural Studies, vol. 64, pp. 189-199. https://doi.org/10.1016/jjrurstud.2017.12.003.

14. Zimmermann, K. F. (1996), European Migration: Push and Pull.

International Regional Science Review, vol. 19, is. 1-2, pp. 95-128.

https://doi.org/10.1177/016001769601900211.

15. Levytska, O. (2016), Migration factor for the development asymmetry of border regions of Ukraine and Poland. Regional Economy, no. 4, pp. 56-65.