Оцінка рівня корпоративної соціальної відповідальності промислових підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка рівня корпоративної соціальної відповідальності промислових підприємств

Поплавська О.В.

Анотація

У статті розглянуто теоретичні та методичні підходи до оцінки корпоративної соціальної відповідальності підприємств машинобудівного комплексу Хмельницької області. Систематизовано складові елементи соціальної відповідальності підприємств. Використовуючи метод коефіцієнтів та розрахувавши інтегральні показники складових елементів корпоративно-соціальної відповідальності визначено рівні соціальної відповідальності досліджуваних підприємств. Досягнення належного рівня корпоративно-соціальної відповідальності позитивно впливає на сприятливий психологічний клімат на підприємстві, ефективне використання трудового потенціалу та підвищення конкурентних переваг господарюючих суб'єктів. корпоративна соціальна відповідальність конкурентний

Ключові слова: корпоративно-соціальна відповідальність, оцінка рівня соціальної відповідальності, коефіцієнт конкордації, інтегральні показники корпоративної соціальної відповідальності

Poplavska O. V.

lectureroftheEconomicTheoryDepartmentKhmelnytskyiNationalUniversity

EVALUATION OF THE LEVEL OF CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY OF INDUSTRIAL ENTERPRISES

Summary: Inthearticlethetheoreticalandmethodicalapproachestotheevaluationofcorporatesocialresponsibilityoftheenterprisesofthe machine-building complexintheKhmelnitskyregionarereviewed. Thecomponentsofsocialresponsibilityofenterprisesaresystematized. Usingthecoefficientmethodandcalculatingtheintegralindicatorsofthecomponentsofcorporatesocialresponsibility, thelevelsofsocialresponsibilityoftheinvestigatedenterprisesaredetermined. Achieving a properlevelofcorporatesocialresponsibilitypositivelyeffectsonthefavorablepsychologicalclimateatanenterprise, onefficientuseoflaborpotentialandonincreasingofcompetitiveadvantagesofbusinessentities.

Keywords: corporatesocialresponsibility, evaluationofthelevelofsocialresponsibility, coefficientofconcordation, integralindicatorsofcorporatesocialresponsibility.

Постановка проблеми

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується суттєвими змінами в усіх сферах соціального та економічного життя. Довготривалий економічний спад після відновлення незалежності України обумовив зниження соціальної активності підприємств, а сучасні кризові тенденції негативно позначаються на виконанні соціальних функцій державою. Поряд з постійними трансформаційними процесами така ситуація призводить до зниження якості життя й негативно впливає на розвиток економіки. Впровадження принципів соціальної відповідальності в бізнес-процеси виступає чинником подальшого розвитку підприємства та набуває першочергового значення при вирішенні низки соціальних проблем. Разом із тим, недостатньо розробленими в практичному й теоретичному плані залишаються питання, пов'язані з оцінкою рівня соціальної відповідальності, доцільністю підвищення соціальної активності, удосконаленням структури соціально орієнтованих витрат. Отже, існує нагальна потреба в науковому обґрунтуванні та подальшій розробці методичних підходів до оцінки рівня корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) промислових підприємств.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Різнобічним аспектам забезпечення соціальної відповідальності підприємств присвячені фундаментальні праці таких вітчизняних та зарубіжних вчених- економістів, як: Дж. Акерлофа, Н. Балабанової, Г. Боуена, С. Гончарова, О. Грішнової, Л. Грицини, П. Друкера, Н. Зубаревича, Я. Жаліло, С. Ілляшенка, А. Колота, Ф. Котлера, Д.Котлярова, Н. Кричевсь- кого, О. Лазаренко, К. Левіна, С. Литовченка, Є. Мі-шеніна, Р. Нуреєва, К. Оксінойда, О.Олійник, М. Портера, Р. Пустовійта, П. Тархова, О. Тєлєтова, М. Фрідмена, А. Чирикова, А. Шевчука, І. Царик та ін.

Виділення невирішенних проблем

Незважаючи на значну кількість досліджень, варто зазначити, що до проблеми оцінки рівня корпоративної соціальної відповідальності спостерігається науковий інтерес. Однак аналіз проблематики оцінки рівня корпоративно-соціальної відповідальності підприємств, визначення основних критеріїв оцінювання КСВ потребує подальшої розробки. Поза увагою залишаються питання опрацюванння та подання статистичної інформації про стан корпоративної соціальної відповідальності на підприємстві. Саме це зумовили необхідність проведення дослідження.

Метою дослідження є аналіз теоретичних основ та практичного застосування методичних підходів щодо оцінки рівня корпоративно-соціальної відповідальності промислового підприємства. Для досягнення поставленої мети дослідження визначено такі наукові завдання: 1) проведення комплексного аналізу методичних підходів до оцінки рівня корпоративної соціальної відповідальності підприємства; 2) визначення складових елементів системи соціальної відповідальності; 3) аналіз складових соціальної відповідальності машинобудівних підприємств Хмельницької області; 4) характеристика напрямів впровадження запропонованої методики оцінки рівня корпоративно-соціальної відповідальності промислових підприємств з використанням інтегрального показника.

Виклад основного матеріалу дослідження. Реалізація підприємством будь-яких соціально відповідальних програм вимагає прикладання певних зусиль і, як правило, пов'язана зі значними витратами. Так, окремі підприємці вважають, що бізнес за своєю природою вже є соціально відповідальним завдяки лише тому, що існує, оскільки сприяє зайнятості населення, створює робочі місця, задовольняє суспільні потреби у товарах та послугах, виплачує заробітну плату, сплачує податки [1, с.98]. Одним із мотивів реалізації соціально відповідальних заходів є бізнес-переваги, які отримує соціально активне підприємство, так як його діяльність активно висвітлюються в ЗМІ, є рекламою і сприяє завоюванню й збереженню позитивного іміджу компанії. Так, за результатами дослідження, більшість американських споживачів скоріше за все нададуть перевагу тому бренду, який в їхній свідомості асоціюється як соціально відповідальний; більше 85% випускників американських вишів прагнуть працювати в компаніях, які дотримуються принципів КСВ, 75% інвесторів відзначили соціально відповідальну поведінку підприємства як ключовий індикатор при виборі об'єкта інвестування [2, с. 5].

Також є низка підприємств, для яких соціальна відповідальність є, скоріше, обов'язком, а ніж добровільним вибором. Мова йде про компанії, що беруть участь в реалізації соціально відповідальних заходів у рамках виконання законів України, у відповідь на запити органів державної та місцевої влади чи профспілки, а також на вимогу іноземних партнерів чи материнської компанії. Однією із найважливіших і навіть обов'язкових сфер реалізації КСВ є відповідальність бізнесу перед державою щодо своєчасної та повної сплати податків і платежів до бюджету. Варто зазначити, що в означеній площині держава та бізнес мають виступати рівноправним партнерами: держава повинна створювати сприятливі умови для ведення бізнесу, запобігати корупції та утворенню тіньових схем формування

56 додаткової вартості, а бізнес у свою чергу - вчасно сплачувати податки. Адже, якщо держава не виконує свою роль щодо створення і збереження сприятливих умов для розвитку бізнесу і захисту прав власників, бізнес отримує привід ухилятися від виконання повною мірою своїх зобов'язань перед державою [1].

Соціально відповідальна поведінка підприємства перед державою на практиці проявляється у: веденні бізнесу на основі дотримання законодавчо закріплених правил господарювання; чесному нарахуванні й сплаті всіх податків і обов'язкових платежів; неприйнятності таких «форм спілкування» з державними органами влади як «кумівство», тиск, хабарі; участі у програмах публічно- приватного партнерства. Більшість соціально відповідальних українських підприємств вагому роль відводить реалізації соціально відповідальних заходів саме у сфері розвитку власного персоналу. Серед яких можна визначити такі основні напрями реалізації соціальної відповідальності підприємства у сфері трудових відносин такі як розвиток і навчання власного персоналу; неприпустимість використання дитячої та примусової праці; реалізація заходів щодо покращення умов та безпеки праці; економічне забезпечення і матеріальне стимулювання працівників; розвиток соціальної інфраструктури підприємства та соціального забезпечення працівників; дотримання прав і свобод працівників, передбачених Конституцією України, Кодексом законів про працю та іншими нормативними документами; відсутність дискримінації за статевим, віковим і іншими факторами; сприяння в реалізації права громадян на свободу профспілкових та інших об'єднань тощо [3].

У сучасних реаліях не менш важливою є соціальна відповідальність підприємства у взаєминах з бізнес-партнерами, яка проявляється у: дотриманні вимог безпеки та охорони здоров'я споживачів; дотриманні принципів надійності, відповідальності, гідності та ділової етики у ставленні до споживачів і бізнес-партнерів; ринковій діяльності на засадах чесної та добросовісної конкуренції.

Соціальна відповідальність підприємства щодо навколишнього середовища проявляється в реалізації таких заходів, як: використання ресурсо - та енергозберігаючих технологій; мінімізація негативного впливу на довкілля через обмеження шкідливих викидів у навколишнє середовище та використання й утилізації відходів; економне використання, захист та відновлення природних ресурсів.

Соціальна відповідальність підприємства перед суспільством, а особливо перед місцевою громадою, знаходить свій прояв у наданні благодійної допомоги та ініціюванні й реалізації благодійних програм; у реалізації заходів з розвитку соціальної інфраструктури і благоустрою територіальної громади, в межах якої знаходиться підприємство; в участі у регіональних програмах зайнятості населення чи економічного розвитку регіону [3, c. 99100].

Оцінювання рівня корпоративної соціальної відповідальності в Україні ускладнюється тим, що складання соціальних звітів є необов'язковим, єдиний стандарт відсутній, відповідно, такі звіти складає незначна кількість підприємств, а інформація, яка міститься у таких звітах, часто не дозволяє проводити порівняльний аналіз рівня соціальної відповідальності різних підприємств. Тому для розрахунку індексів оцінювання рівня КСВ використовується як публічна, так і внутрішня інформація про підприємство через опитування всіх зацікавлених сторін. Недостатній рівень розвитку КСВ в Україні пояснюється наявністю низки стримуючих факторів, таких як нестача фінансових ресурсів, недосконалість чинного законодавства у сфері соціальної відповідальності бізнесу, складність визначення економічного ефекту від соціально відповідальної діяльності, відсутність належних стимулів розвитку соціальної відповідальності. Ступінь впливу цих факторів на підприємства різних розмірів має певні відмінності. Перспективними заходами, які можуть стимулювати розвиток соціально відповідальної діяльності серед українських підприємств, є запровадження податкових пільг, зменшення адміністративного та регуляторного тиску на суб'єктів бізнесу, а також залучення підприємств до реалізації соціальних та екологічних проектів місцевого розвитку.

На думку І.М. Царик, найважливішими показниками рівня корпоративної соціальної відповідальності є заробітна плата, обсяг сплачених податків, витрати на благодійність, екологічні платежі та витрати на науково-технічну роботу [4]. Запропоновані показники є дійсно інформативними для визначення рівня соціальної відповідальності підприємств на регіональному чи загальнодержавному рівні, проте вважаємо, що цей перелік потребує деякого уточнення. Зокрема, замість показника «заробітна плата» більш доцільно використовувати показник «витрати на персонал», який більш повно відображає витрати підприємства на найманих працівників, так як включає ще й витрати на соціальні заходи. Також замість показника «обсяг сплачених податків» більш доцільно використовувати показник «податок на прибуток», який відображає перш за все ефективність діяльності підприємства і економічну складову соціальної відповідальності бізнесу -- ефективне використання ресурсів і одержання прибутку. А обсяг сплачених податків як показник такої інформації не дає і разом з тим включає у себе податки, які абсолютно не характеризують ефективність діяльності, наприклад, податок на додану вартість або акцизний збір.

Враховуючи той факт, що корпоративна соціальна відповідальність в Україні знаходиться на початковому етапі розвитку, випереджаючі темпи зростання соціальних витрат бізнесу у порівнянні з темпом зміни обсягів реалізації товарів і послуг, є доброю характеристикою зміни свідомості власників і керівників підприємств і поступового утвердження корпоративної соціальної відповідальності як важливої складової менеджменту організацій в Україні.

Одним із важливих показників рівня соціальної відповідальності підприємства перед працівниками є наявність і дієвість таких внутрішньо-організаційних документів, як колективний договір, положення про соціальну політику, положення про мотивацію праці та ін. Два останні документи укладаються підприємством добровільно і у довільній формі, а органи статистики не збирають інформацію про їх наявність на підприємстві. Колективний договір як інструмент регулювання соціально- трудових відносин усередині організації є об'єктом регулювання на міжнародному і національному рівні, а також з боку професійних асоціацій та внутрішніх норм самого підприємства. Незважаючи на це, значна частина підприємств і найманих працівників залишаються неохопленими колективними договорами. Тому, процес ефективного забезпечення корпоративної соціальної відповідальності в результаті чого, нами запропоновано модель комплексної оцінки рівня КСВ (рис. 1) на основі її фінансової, кадрової складових та відносин із стейкхолдерами, тобто, складових, що підлягають подальшому оцінюванню.

підприємства залежить від її структурної побудови, використання ресурсів.

Комплексна оцінка рівня корпоративної соціальної відповідальності на промисловому підприємстві

Оцінка рівня організації системи забезпечення корпоративної соціальної відповідальності має показувати, що чим більш складні і різноманітні елементи ресурсної бази підприємства, тим вище є рівень її формування, розвитку і забезпечення. Проте найсучасніше і різноманітне елементне забезпечення не може гарантувати високу організованість системи. Володіючи певним набором елементів можна по-різному організувати процес розвитку соціальної відповідальності. Звідси, якщо при широкій елементній базі на підприємстві система управління корпоративною соціальною відповідальністю погано організована, це свідчить про нераціональне

Рис. 1 - Комплексна оцінка рівня корпоративної соціальної відповідальності на промисловому підприємстві (узагальнено та доповнено автором)

Використовуючи метод оцінки порівняльної важливості окремих параметрів, а саме фінансової, кадрової складових та взаємовідносин із стейкхолдерами як складової КСВ проводилось експертне опитування важливості впливу обраних складових елементів на досліджуваних підприємствах Хмельницької області за 100-бальною системою. При обробці матеріалів колективної експертної оцінки відносної ваги параметрів ресурсної бази (факторів) використано метод рангової кореляції. Тому данї, отримані в балах, відповідним чином ранжувались по мірі зменшення та отримали оцінки рангів.

При обробці результатів експертних оцінок щодо відносної важливості напрямків (коефіцієнтів фінансової складової КСВ підприємства) визначено ряд статистичних характеристик, на основі яких оцінюється кожний фактор. Крім абсолютних величин оцінки важливості напрямку при обробці даних анкетного опитування застосовано також відносні показники. Для цього індивідуальні показники спочатку нормуються, а потім обчислюються середньозважені величини (нормування - це перехід від абсолютних величин до відносних). Середня вага

Дляоцінкиузагальненоїміриузгодженостіду- мокзавсіманапрямками (коефіцієнтами) намиви- користанокоефіцієнтконкордації:

де L - кількість груп однакових рангів;

ti - кількість зв'язаних рангів в кожні групі

Коефіцієнт конкордації в нашому випадку складає 0,91, що свідчить про достатньо високу ступінь узгодженості думок експертів. Враховуючи специфіку машинобудівних підприємств,

визначено вагомість впливу кожного коефіцієнта фінансової складової за допомогою врахування думок респондентів та використання коефіцієнтаконкордації.

Результати розрахунку наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Визначення інтегрального показника фінансової складової корпоративної соціальної відповідальності підприємств Хмельницької області за 2012-2016 роки

Аналогічно розраховуємо інтегральні

показники для складової відносин із стейкхолдерами та кадрової складової (табл. 2). Коефіцієнт конкордації в нашому випадку складає 0,82, що свідчить про достатньо високу ступінь узгодженості думок експертів.

Таблиця 2

Визначення інтегрального показника складової відносин із стейкхолдерами корпоративної соціальної відповідальності підприємств Хмельницької області за 2012-2016 роки

Таблиця 3

Визначення інтегрального показника кадрової складової корпоративної соціальної відповідальності підприємств Хмельницької області за 2012-2016 роки

Результати експертного опитування щодо впливу фінансової, кадрової та складової відносин із стейкхолдерами, які впливають на рівень корпоративно-соціальної відповідальност підриємства представлено у таблиці 4.

Таблиця 4

Визначення рівня корпоративної соціальної відповідальності підприємств Хмельницької області за 2012-2016 роки

Як видно із таблиці 4, рівень КСВ на досліджуваних підприємствам протягом 2012-2016 років зазнав суттєвих змін, перш за все це пов'язано із зміною у складових елементах соціальної відповідальності, які безпосередньо вплинули на інтегральний показник рівня КСВ підприємства. Також запропоновано шкалу, яка характеризує рівень КСВ на кожному підприємстві за відповідний період дослідження, враховуючи рекомендовані межі (табл. 5).

Таблиця 5

Характеристика рівня корпоративної соціальної відповідальності підприємства

Отже, із таблиці 5 слідує, що лише на трьох з досліджуваних підприємств рівень КСВ досягає межі високого рівня, а це свідчить про достатню увагу з боку керівництва щодо ефективного забезпечення соціальної відповідальності. На основі даного дослідження можна зробити висновок, що не на всіх підприємствах керівництво приділяє достатньо уваги Ксоціальній відповідальності, яка безпосередньо впливає на ефективну дільність персоналу підприємства, на покращення його фінансових результатів та на підвищення конкурентних переваг підприємства.

Висновки та пропозиції

Сильною стороною у проведеному досліджені є формування системи по- 62 казників, що є складовими елементами корпоративно-соціальної відповідальності, які доцільно використовувати для визначення рівня КСВ підприємства з використанням інтегрального показника.

Слабкою стороною є те, що на досліджуваних підприємствах, за результатами опитування, вплив показників фінансової, кадрової складових та складової відносин із стейкхолдерами на рівень КСВ підприємства є суб'єктивною думкою респондентів.

Можливостями для подальших досліджень є розширення системи показників та складових елементів корпоративно-соціальної відповідальності промислових підприємств, запровадження на підприємствах соціальних звітів з метою формування позитивного іміджу та підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в контексті євроінтеграційних процесів.

Загрозами для результатів проведених досліджень є те, що ведення соціально відповідального бізнесу вимагає від підприємств впровадження стандартів соціальної звітності, проте не всі керівники готові до запровадження їх на підприємстві. Важливу роль при ведені соціально-відповідального бізнесу відіграють соціально-економічна ситуація в країні, законодавча база, рівень зайнятості населення.

Отже, здійснивши аналіз теоретичних підходів до оцінки корпоративно-соціальної відповідальності підприємства виявлено, що на рівні підприємства розвиток соціальної відповідальності доцільно реалізовувати за такими напрямами як: дотримання вимог чинного законодавства; забезпечення високої якості товарів і послуг; забезпечення гідних і безпечних умов праці на підприємстві; інформаційна відкритість підприємства і чесне рекламування товарів; екологічна відповідальність підприємства; реалізація соціальних ініціатив суб'єктом підприємницької діяльності. Оцінка рівня соціальної відповідальності дає можливість розраховувати її в динаміці та використовувати в порівняльному аналізі діяльності різних підприємств, визначення напрямків взаємодії зі стейкхолдерами різних рівнів господарювання.

Список літератури

1. Жаліло Я.А. Економічний діалог: партнерство заради прогресу / Я.А. Жаліло, І.М. Акімова, Д.В. Ляпін ; Центр антикризових досліджень. - К. : МСД, 2007. - 123 с.

2. Колот А. Корпоративна соціальна відповідальність, соціальна звітність та аудит як сучасні інститути і технології соціального розвитку / А. Колот // Україна: аспекти праці. - 2010. - № 3. - С. 3-9.

3. Сабецька Т.І. Сфери та напрями реалізації соціальної відповідальності підприємства / Т.І. Сабецька // Науковий вісник Херсонського державного університету. Економічні науки. - Випуск 15. Частина 3. - 2015. - С 97-101.

4. Царик І.М. Регулятивні інструменти посилення соціальної відповідальності бізнесу в системі національної економіки: автореф. дис.. к.е.н.: спец. 08.00.03 / І.М. Царик; Черніг. держ ін-т ек. та упр. -Чернігів, 2011. - 23 с.

Размещено на Allbest.ru