Зв’язок задоволеності життям зі ставленням до грошей у осіб юнацького віку

Проаналізуємо отримані результати. З'ясувалося: що більше у людини виражена одержимість грошима, то нижчий у неї загальний фон настрою. Це означає, що молоді люди, які постійно відчувають потребу у грошах, постійно розмірковують, як примножити і накопичити фінанси, для яких заробіток і накопичення фінансів стають надцінною ідеєю, будуть постійно перебувати у стані пониженого настрою. Висловимо припущення, що респонденти з високим рівнем грошової одержимості переконані, що щасливими і радісними вони можуть бути лише тоді, коли, у них «достатньо фінансів». З іншого боку, що менша грошова одержимість, то кращий загальний фон настрою. Людина, що спокійно ставиться до грошей, не оцінює гроші як єдиний ресурс у житті, має самооцінку, незалежну від фінансових статків, найвірогідніше має задоволення від процесу життя.

Також із загальним фоном настрою пов'язана здатність людини адекватно поводитися з грошима, контролювати власні фінансові потоки. Люди, що демонструють виважену фінансову поведінку, можуть запланувати бажані покупки і відпочинок, чим забезпечують собі гарний емоційний стан.

Нездатність контролювати витрати, схильність до спонтанних покупок може призводити до витрачання більше від запланованих сум чи необдуману купівлю в кредит. Можливо, спочатку покупка приносить задоволення, проте з часом це може призводити до фрустрації, до розвитку почуття провини, постійних сумнівів та самозвинувачення, що зрештою значно знижує емоційний фон. Адекватна поведінка щодо витрат, зважене ухвалення рішень щодо необхідних покупок позбавляють людину частини негативних емоцій, що позитивно відображається на її настрої.

Високий економічний оптимізм підвищує загальний емоційний тонус. Той, хто оптимістично налаштований щодо свого фінансового теперішнього та майбутнього становища, буде почуватися піднесеним та задоволеним власним життям. В розмовах і діях таких людей будуть переважати позитивні настрої, а будь-яка невдача буде сприйматися як активний заклик до дій. Люди з високим економічним оптимізмом не схильні впадати у депресивний стан при втраті грошей, бо для них кожна втрата - новий старт. З іншого боку, людина, що в принципі проживає своє життя із задоволенням, у гарному емоційному настрої, буде відчувати більший оптимізм з приводу свого фінансового становища.

Також було встановлено: що більше людина демонструє неадекватну поведінку з грошима, то менш помітна в її житті узгодженість між поставленими та досягнутими цілями. З цього слідує, що люди, які не вміють контролювати свої витрати, часто відчувають провину через витрачені кошти, не зможуть слідувати власним цілям, бо постійно будуть відволікатися на дрібні промахи. У якості пояснення можна також припустити, що причиною неадекватної поведінки з грошима є нездатність людини проникливо розмірковувати і передбачати наслідки своїх дій у перспективі, що також слугує причиною розбіжності між поставленими та досягнутими цілями, проте це припущення потребує подальших досліджень.

Високий рівень економічного оптимізму пов'язаний з високою динамікою життя. Респонденти, що в цілому позитивно передбачають своє економічне майбутнє, налаштовані діяти, досягати успіху, відкриті до змін і будуть уникати застою і рутинізації свого життя.

Встановлено зв'язок економічного оптимізму та задоволеності власним відпочинком. Даний зв'язок свідчить, що люди, які впевнені у власному матеріальному становищі у теперішньому і майбутньому, можуть дозволити собі з насолодою відпочивати. За умови оптимістичного економічного настрою вони розуміють значення якісного відпочинку, не жаліють для нього коштів. Перебуваючи на відпочинку, вони, як правило, можуть дійсно переключитися і відволіктися від робочих задач.

Низку цікавих кореляцій зафіксовано між задоволеністю життям у сфері кохання та показниками ставлення людини до грошей. Люди, які демонструють неадекватну поведінку з грошима, незадоволені своїми стосунками з коханими людьми. Тут можна припустити наступне пояснення. Людина, що неадекватно і неспокійно поводиться з грошами, турбується з приводу грошей, робить необдумані покупки і часто переживає провину, скоріше за все схожу модель стосунків переносить і в інші сфери життя, внаслідок чого не може побудувати стабільні партнерські стосунки і відчуває себе безталанною в коханні. Що більш адекватно людина поводиться з грошима, то більше вона відчуває задоволеність у сфері кохання.

Так само негативно відбивається на задоволеності у коханні ставлення до грошей як до джерела влади. Що більше людина проявляє схильність використовувати гроші як важіль впливу на інших, то більша вірогідність, що її суб'єктивна оцінка задоволеності власними любовними стосунками буде на низькому рівні. Кожному, хто надає грошам занадто велику роль у власному житті і думає, що вони роблять його сильним, буде важко будувати здорові стосунки з іншими. Якщо людина має переконання, що за гроші можна купити все, включаючи дружбу і кохання, їй важко довіряти іншій людині та позбутися підозри, що партнер цінує її тільки через гроші.

Наступна кореляція демонструє: що більше людина задоволена власним фінансовим достатком, то більше вона задоволена життям у сфері кохання. Людина, яка має впевненість у своєму фінансовому становищі, скоріш за все є привабливою для партнера, оскільки з такою людиною можна будувати довготривалі стосунки. Така людина знає, що у неї є накопичення, тому частіше вона зможе дарувати партнеру подарунки, що є одним із проявів мови кохання. Звісно, успіх у коханні залежить не тільки від коштів, які витрачаються на те, щоб завоювати прихильність свого обранця чи обраниці, але завжди існує період, коли у стосунках є період залицяння - присутні квіти, вечері в ресторанах, пікніки на природі, і все це може дозволити собі людина, яка впевнена у своєму фінансовому достатку.

Ще одна кореляція засвідчує, що високий рівень суб'єктивної адекватності доходів потребам особистості підвищує здатність людини досягати поставлених цілей. Ті респонденти, які відчувають, що їхні доходи відповідають їхнім потребам, ставлять у житті реальні цілі і можуть їх досягти. Такі респонденти почуваються фінансово незалежними від інших, будуть ставити перед собою лише ті цілі, які вони реально бажають досягти. Вони також почуваються самодостатніми, і це дає впевненість у тому, що всього в житті можна досягти, якщо цього захотіти і прикласти максимум зусиль.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

фінансовий гроші підліток соціальний

Проведене дослідження дозволило зафіксувати актуальний стан економічної свідомості сучасної молоді в аспекті ставлення до грошей та їх зв'язку з показниками задоволеності життям. Негативна валентність установок щодо грошей (грошова одержимість, неадекватна поведінка з грошима, сприйняття грошей як інструменту влади і впливу) погіршує переживання задоволеності життям у різних сферах. Натомість економічний оптимізм, спокійне і зважене ставлення до грошей, відчуття того, що власний достаток відповідає власним потребам, допомагає людині відчувати задоволення від життя.

Проведене дослідження також актуалізує практично значуще питання про необхідність розробки програм з підвищення фінансової грамотності для школярів та студентів. Формування позитивного ставлення до грошей, монетарних цінностей, а також виявлення та корекція негативних установок у перспективі слугуватимуть підвищенню показників переживання задоволеності життям.

Зважаючи на велику кількість показників задоволеності життям, подібне дослідження є перспективним. Відкритими залишились питання про гендерні, вікові особливості ставлення до грошей.

Література

1. Длугопольський, О. (2015). Ангус Дітон про споживання, доходи та задоволення від життя. Вісник Тернопільського національного економічного університету, 4, 149-163.

2. Зубіашвілі, І. (2008). Соціально-психологічна сутність грошей. Соціальна психологія, 1 (27), 128-141.

3. Никоненко, О. В. (2005). Психологічні особливості монетарної соціалізації майбутніх фахівців. Вісник післядипломної освіти. Збірник наукових праць, 9 (22), 239-246.

4. Сімків, М. (2010). Соціально-психологічні аспекти ставлення до грошей. Соціогуманітарні проблеми науки, 5, 209-217.

5. Хащенко, В. А., Баранова, А. В. (2004). Взаимосвязь оценки качества жизни и экономикопсихологического статуса личности. Проблемы экономической психологии, 1, 501-527.

6. Шамне, А. В. (2018). Ставлення до грошей, монетарні установки і цінності сучасної молоді України Проблеми сучасної психології. 1, 189-195.

7. Falahati, L. A. (2011). Comparative Study in Money Attitude among University Students: A Gendered View. Journal of.American Science, 6(3), 1144-1148.

8. Ortiz-Ospina Е., Roser М. (2019). Happiness and Life Satisfaction. Published online at OurWorldInData.org.

References

1. Dluhopolskyi, O. (2015). Anhus Diton pro spozhyvannia, dokhody ta zadovolennia vid zhyttia [Angus Deaton about consumption, incomes and happiness]. Visnyk Ternopilskogo nacionalnogo ekonomichnogo universytetu, 4, 149-163.

2. Zubiashvili, I. (2008). Sotsialno-psykholohichna sutnist hroshei [Socio-psychological essence of money]. Sotsialnapsykholohiia [Social psychology], 1 (27), 128-141. (ukr.).

3. Nykonenko, O. V. (2005). Psykholohichni osoblyvosti monetarnoi sotsializatsii maibutnikh fakhivtsiv [Psychological peculiarities of monetary socialization of future specialists]. Visnyk pisliadyplomnoi osvity. Zbirnyk naukovykh, 9 (22), 239-246. (ukr.).

4. Simkiv, M. (2010). Sotsialno-psykholohichni aspekty stavlennia do hroshei [Socio-psychological aspects of the attitude to money]. Sotsiohumanitarni problemy nauky [Socio-humanitarian problems of science], 5, 209-217. (ukr.).

5. Khashchenko, V. A., Baranova, A. V. (2004) Vzaymosviaz otsenky kachestva zhyzny y эkonomyko- psykholohycheskoho statusa lychnosty [The аssessing the quality of life and the economic and psychological status of the individual]. Problemy ekonomycheskoipsykhologii [Problems of economic psychology], 1, 501-527. (rus.).

6. Shamne, A. V. (2018). Stavlennia do hroshei, monetarni ustanovky i tsinnosti suchasnoi molodi Ukrainy [Attitude to money, monetary settings and values of modern Ukrainian youth]. Problemy suchasnoi psykholohii [Problems of modern psychology], 1, 189-195. (ukr.).

7. Falahati, L. A. (2011). Comparative Study in Money Attitude among University Students: A Gendered View. Journal of American Science, 6(3), 1144-1148.

8. Ortiz-Ospina, E., Roser, M. (2019). Happiness and Life Satisfaction.

Размещено на Allbest.ru