Інтенції українських і польських студентів в умовах карантинних заходів у період пандемії COVID-19: соціологічний вимір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтенції українських і польських студентів в умовах карантинних заходів у період пандемії COVID-19: соціологічний вимір

Алла Степанівна Лобанова

Яна Володимирівна Зоська

Пьотр Длугош

Метою наукової статті є з'ясування інтенцій українських студентів у період карантинних заходів щодо протидії розповсюдження пандемії Covid-19 та порівняння їх з інтенціями польських студентів, а також окреслення шляхів запобігання деструктивним настроям молоді в кризових епідеміологічних ситуаціях.

Для вирішення цілей наукової роботи було уточнено поняття «інтенцій»; обґрунтовано їх базові індикатори та верифіковано їх у соціологічному вимірі наявного рівня і характеру інтенцій українських і польських студентів у критичній ситуації жорсткого карантину щодо протидії пандемії Covid-19.

У роботі презентовано результати опитування українських студентів, порівняно із польськими студентами; з'ясовано, що інтенції українських і польських студентів практично ідентичні і носять у більшості з них конструктивний і оптимістичний характер; доведено, що вони виявляються через суб'єктивну оцінку розуміння ними критичності ситуації, потребу в систематичному оновленні інформації про стан розповсюдження захворюваності на коронавірус та протидії йому, здатність саморефлексувати і покладатися на власні сили у протистоянні з пандемією, умотивованість не піддаватися песимістичним настроям і відшукувати засоби підтримки доброго самопочуття у період карантину.

Intentions of Ukrainian and Polish students in quarantine measures during the Covid-19 pandemic: a sociological dimension

Doctor of Sociological Sciences, Professor,

Professor of the Department of Sociology and Economics,

Yana Volodymyrivna Zoska Doctor of Sociological Sciences, Professor,

Professor of the Department of Sociology and Social Work,

Classical Private University,

Piotr Dlugosz

Professor, Doctor of Habilitation,

Head of the Department of Sociological Research Methodology,

Institute of Philosophy and Sociology,

Pedagogical University of Krakow,

The aim ofthe scientific article is to clarify the intentions of Ukrainian students during quarantine measures to counter the spread of the Covid-19 pandemic and compare them with the intentions of Polish students, as well as to identify ways to prevent destructive attitudes of young people in crisis epidemiological situations.

The research uses the author 's methodology of the Polish sociologist Professor P Dlugosz, which was implementedfor the survey of students of the University ofKrakow, and its adapted version - for the survey of Ukrainian students of 28 institutions of higher education in Ukraine (25.03.2020-06.04.2020).

To solve the goals of scientific work, the concept of «intentions» was clarified; their basic indicators are substantiated and verified in the sociological dimension of the current level and nature of intentions of Ukrainian and Polish students in the critical situation of strict quarantine to counter the Covid-19 pandemic.

Интенции украинских и польских студентов в условиях карантинных мероприятий в период пандемии Covid-19: социологическое измерение

Целью научной статьи является выяснение интенций украинских студентов в период карантинных мероприятий по противодействию распространения пандемии Covid-19 и сравнения их с интенциями польских студентов, а также определение путей предотвращения деструктивным настроениям молодежи в кризисных эпидемиологических ситуациях.

Для решения целей научной работы было уточнено понятие «интенций»; обосновано их базовые индикаторы и верифицировано в социологическом измерении имеющегося уровня и характера интенций украинских и польских студентов в критической ситуации жесткого карантина по противодействию пандемии Covid-19.

Ключевые слова: риски, коронавирус, намерения, субъективная оценка, социальнопсихологическое самочувствие.

Постановка проблеми

Українське суспільство на початку 2020 року так само, як і увесь світ, опинилось у стані протистояння глобальному виклику - стрімкому, неконтрольованому поширенню в європейських країнах вірусу Covid-19 з м. Юхань провінції Хубей (Китай).

Пандемія коронавірусу радикально змінила ситуацію у світі, поєднавши уряди практично усіх країн, в яких були зафіксовані випадки захворювання, на солідаризацію у протистоянні Covid-19 шляхом запровадження жорстких карантинних заходів. Заборона спілкування, ізоляція людей у своїх помешканнях, недопущення будь-яких соціальних контактів, за винятком родинних, on-line навчання та дистанційна трудова діяльність - все це стало не тільки вимогою на рівні законодавчо-правових актів, які були ухвалені парламентами багатьох країн, зокрема і Україною, але й реальністю, до якої варто було швидко адаптуватися усім, без винятку, людям [Закон України «Про внесення змін ... (COVID-19)» 2020]. Закриті кордоні, припинення міського, міжміського та міжнародного сполучення, закриття підприємств сфери обслуговування, перенесення планових операцій в лікарнях [Постанова Кабінету міністрів України № 211 2020] - така ситуація стала вперше не наслідком техногенної катастрофи чи військового конфлікту, а пандемії коронавірусної хвороби. Страх перед новим невидимим смертоносним вірусом, вакцини від якого ще не створено, практично призупинив динаміку життя населення більше 120 країн світу. Звичний активний темп життя людей загальмувався, стиль життя - кардинально змінився, а відтак почали змінюватися людські цінності та інтенції. Маємо думку, що однією з найбільш уразливих верств населення у цій форс-мажорній ситуації, стало студентство, оскільки їх ритм життя, порівняно з іншими віковими групами, був одним з найбільш темпоральних і швидко змінюваних у часі та просторі. Тисячі студентів були вимушені повернутися з навчання у європейських країнах, а всі, без винятку, українські здобувачі вищої освіти перейшли у режим дистанційного навчання.

Конструювати нову соціальну реальність через посередництво інформаційних платформ та відео-конференцій виявилося не зовсім легкою справою, оскільки достатніх навичок у цьому процесі не вистачало ні у викладачів вищих навчальних закладів, ні у студентів. Посилені вимоги до дистанційної освіти у вищих закладах освіти, зростаюча кількість нормативних актів у цьому напрямку, безумовно, неоднозначно впливало на соціально-психологічні настрої їх учасників, змінювало погляди на характер освітнього процесу.

З одного боку, у віртуальному просторі на початку дистанційної освіти спостерігалася лібералізація освітніх відносин між викладачами та студентами, а з іншого, на завершенні навчального року - жорстка регламентація і тотальний контроль за виконанням самостійних робіт. Протиріччя, яке виникло між послабленням вимог з боку викладачів до про- слуховування лекцій через відео-конференції ZOOM та посиленням вимог до самостійної роботи студентів та їх звітності через платформи MOODLE, CLASS-ROOM та інші, ввело більшість студентів або у стан невпевненості, розчарування у своїх здібностях, або у стан фрустрації.

Можна передбачити, що у свідомості значної частини студентства почалися процеси переосмислення не тільки соціальних відносин, але й особистого розуміння картини світу. Нове прочитання жорсткої карантинної ситуації, суцільні обмеження прав і свобод з метою збереження здоров'я нації, майже тримісячна ізоляція у невеликому просторі помешкань або кімнат гуртожитків обумовило зміни не тільки у соціальному самопочутті українських студентів, але й трансформацію їх інтенцій та ціннісних орієнтацій. За таких умов особливо актуальним стало дослідження соціальних настроїв, думок та інтенцій студентства як агентів конструювання соціальних (освітніх, дружніх, трудових, дозвіллєвих тощо) відносин у віртуальному просторі та інтерпретації ними соціальної дійсності в українському суспільстві, пов'язаної з карантинними заходами протидії пандемії коронавірусу.

Розуміючи, що подібна ситуація може повторитися у майбутньому, виникає нагальна потреба наукової діагностики суб'єктивної оцінки українськими студентами карантинної ситуації щодо протидії поширенню Covid-19 та виявлення їхніх інтенцій у період пандемії для запобігання негативних наслідків карантинних заходів у зв'язку з подібними форс-мажорними обставинами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Упродовж періоду запровадження карантинних заходів, що пов'язані з пандемією коронавірусу в Україні (березень-червень 2020 р.), провідні соціологічні служби і центри проводили дослідження і з'ясовували оцінне судження представників різних соціальних груп і прошарків населення стосовно їх соціально-психологічного самопочуття, ставлення до дій владних структур тощо. Динаміку психоемоційного стану українців в основному презентували Київський міжнародний інститут соціології та соціологічна група «Рейтинг». Дослідження групи Рейтинг (10-12 квітня 2020) зафіксували у період карантину наявність у населення ознаки депресії, тривожності, паніки, втоми і розладів сну. Хоча зростання розладів сну було більше властиве представникам середніх вікових груп (3049 років) та втоми - респондентам передпен- сійного віку (50-59 років). [Психоемоційний стан українців на карантині, 2020]. Оцінки стосовно карантину оприлюднено також у дослідженні «Україна на карантині: моніторинг суспільних настроїв», де зазначено, що 68 % опитаних часто слідкують за новинами про коронавірус, 43% опитаних українців вважають, що ситуація з коронавірусом в Україні погіршується, 33% - що не змінюється. Лише 15% вважають, що вона покращується, 61% опитаних оцінюють заходи, запроваджені владою щодо боротьби з коронавірусом, як оптимальні. 14% вважають їх надто жорсткими, 16% - надто м'якими [Україна на карантині 2020].

Самооцінку свого здоров'я українцями у період карантинних заходів щодо протидії пандемії Covid-19 презентував Київський міжнародний інститут соціології, зазначивши, що станом на квітень 2020 року, 49% опитаних дорослих жителів України оцінили своє здоров'я як хороше або дуже хороше, 38% - як посереднє (ані хороше, ані погане) або не змогли визначити, а 13% - як погане або дуже погане. Ці показники статистично не відрізняються від показників 2019 року. Спостерігається закономірність: чим старша вікова група респондентів, тим менша частка здорових серед них. Так, серед людей віком від 18 до 29 років здоровими почуваються 82%, у віковій групі 30-39 років - 67%, віком 40-49 років - 53%, віком 50-59 років - 39%, віком 60-69 років - 26%, а серед людей віком 70 років або старших - 12% [Новикова 2020].

Як бачимо, за результатами соціологічних опитувань, у період карантину, зростання депресивних станів та тривожності властиве усім віковим групам, зокрема і молоді, а розладом сну, на щастя, молодь не страждає. Між тим майже половина населення оцінює своє здоров'я як «хороше або дуже хороше», а абсолютна більшість молодих людей (82%), віком від 18 до 29 років, а серед них і студенти, почуваються здоровими. У тих дослідженнях, які проводились в Україні під час карантину, робилися акценти на самооцінках здоров'я та психофізичного стану молоді, однак не визначалися самооцінки та інтенції студентів стосовно тієї ситуації, в якій вони опинилися.

Тому метою статті є з'ясування інтенцій українських студентів у період карантинних заходів щодо протидії розповсюдження пандемії Covid-19 та порівняння їх з інтенціями польських студентів і окреслення шляхів запобігання деструктивним настроям молоді в кризових епідеміологічних ситуаціях.

Виклад основного матеріалу

Досягнення мети дослідження потребує перш за все з'ясування та уточнення змісту поняття «інтенції», а також обґрунтування його індикаторів. Поняття інтенції (лат. Intentio - намір, задум) лінгвісти запозичили у філософів. Як зазначає Л.Іванов, у філософській думці ще в середньовічній схоластиці воно позначало намір, мету і спрямованість свідомості, мислення на який-небудь предмет, а в лінгвістиці завданням цього поняття було досягнення більш високої точності в описі поведінкового сенсу, який висловлюється та ефектом чи результатом того, що промовляється [Иванов 2020].

У медичному словнику «інтенція» трактується як «конкретне прагнення, спрямованість психічної активності людини на будь-який об'єкт» [Интенция 2019].

В українському тлумачному словнику пропонується декілька значень «інтенції: (1) намір, задум, усвідомлена воля до якоїсь дії, думка, мета діяння, прагнення, спонука, мотив, які на відміну від пориву, жадання мають конкретний план досягнення цілі; (2) настанова; (3) замовлення на згадування імені, предмета під час меси, присвята (в католицизмі) [Словник української мови 2020]. Звісно, в контексті даної наукової роботи сенс мають перші два визначення поняття «інтенції».

В існуючих визначеннях інтенції акцентуються її різні аспекти: намір висловити або повідомити щось, передати в висловлюванні певне суб'єктивне значення (Г. П. Грайс); перший етап породження висловлювання, за яким слідують мотив, внутрішнє промовляння і ре- В Україні серед опитаних респондентів виявилась переважна більшість жінок - 76%. Розподіл респондентів за віковими групами був такий: від 15 до 18 років - 10%; від 18 років до 21 року - 60%; від 21 року до 24 років - 20%; старші за 24 роки - 10%. алізація (А.А. Леонтьев, А.М. Шахнаровіч); потенційний або віртуальний зміст висловлювання, який протиставляється актуальному або висловленому (О.С. Ахманова); «мислиме, що міститься в думці» (Е. Кошмідер) [Иванов 2020].

В. В. Попов звертає увагу на важливу особливість інтенцій, зазначаючи, що «інтенціо- нальні прояви людини є наслідком «виборчої здібності» ... збіг діяння людини з його внутрішньої інтенцією супроводжується відчуттям свободи» [Попов 2020].

Отже є сенс розглядати інтенції як усвідомлені наміри і задуми особистості, які формуються у її свідомості (підсвідомості), укорінюючись у якості мотивів та настанов, спонукаючи її діяти певним способом у певній конкретній життєвій ситуації. Інтенції співвідносяться з суб'єктивним баченням і розумінням людини картини світу та власної ролі в ньому. Тому індикаторами інтенцій, на нашу думку, доцільно визначити наступні: (1) суб'єктивну оцінку впливу будь-якої критичної ситуації на настрій людини; (2) особисте ставлення до змін, які відбуваються внаслідок форс-мажорних обставин; (3) самооцінку осо- бистісного соціально-психологічного стану; (4) можливості щодо реалізації особистісних намірів та задумів у критичний (кризовий чи післякризовий) період; (5) мотивацію протистояти кризовій ситуації задля збереження особистісної життєвої рівноваги.

Виокремлені індикатори інтенцій уможливлюють їх емпіричний вимір в українського студентства у період карантинних заходів щодо протидії Covid-19 та розуміння їх спрямованості та характеру. З цією метою соціологами Класичного приватного університету (м. Запоріжжя) та Криворізького державного педагогічного університету (м. Кривий Ріг) з 25.03.20 р. по 06.04.20 р було проведене соціологічне дослідження серед студентів двадцяти восьми закладів вищої освіти України (тип - розвідувальне; метод дослідження - опитування (заочне он-лайн анкетування із використанням можливостей Google Form); n=690h Миколаїв, Запоріжжя, Київ,

Харків, Одеса, Львів, Ужгород, Суми, Дніпро, Полтава, Мелітополь, Маріуполь). У якості інструментарію було використано анкету, яку розробив польський соціолог П. Длугош (Piotr Dlugosz), професор, доктор хабілітованй, завідувач кафедри методології соціологічних досліджень Інституту філософії та соціології Педагогічного Університету імені Комісії Народної Освіти (м. Краків, Польща) з деякими корективами У статті використані також результати соціологічного дослідження польських студентів, проведеного П.Длугошем у Краковському університеті (м.Краків,Польща). [Dlugosz 2020].

Безперечно, пандемія Cowid-19 в світі та в Україні і Польщі стала загрозою здоров'ю, безпеці життєдіяльності всього людства, зокрема студентства. Так, на початок опитування (25 березня 2020 року) статистика в світі щодо захворюваності на коро- навірус та смертності від нього була вражаючою (див. табл. 1) [Coronavirus Worldwide Graphs, 2020; Коронавірусна хвороба 2019; Распространение COVID 2020]: кількість випадків захворювання та летальних випадків за 11 днів збільшилась майже у 3 рази, а летальних - у 3,5.

Таблиця 1Інформація щодо кількості захворівших на коронавірус у світі, в Україні та Польщі та летальних випадків внаслідок нього (станом на 25.03.2020 та 06.04.2020)

Швидкість поширення коронавірусної епідемії до Європи, висока захворюваність та смертність в Іспанії, Італії, Великій Британії та США, відсутність протоколів лікування та вакцини проти нового вірусу підвищували тривогу людей, спонукали уряди практично усіх країн удатися до жорстких заходів безпеки. Більше того, як справедливо зазначають українські соціологи, у «форс-мажорних обставинах, а саме так і необхідно розглядати і пандемію коронавірусу, масові комунікації стали основним і базовим засобом розповсюдження інформації, а відтак джерелом правди, напівправди і постправди стосовно характеру та наслідків розповсюдження інфекції. Лавина різноманітної та суперечливої інформації, яка з'являється в мас-медіа або передається при спілкуванні між людьми спричинила хаос у суспільний свідомості, сприяла появі фейків та вигадок стосовно походження Covid-19» [Лобанова, Тарасова, Петрухін 2020: 143].

Тож суб'єктивне ставлення людини чи її суб'єктивну оцінку критичної ситуації, в якій вона опинилась та який вплив здійснює на її настрій, можна розглядати як її базову інтенцію.

Усвідомлення небезпеки навколишнього світу чи певної ситуації породжує само- рефлексію та формує внутрішні спонукальні мотиви до її розуміння та пошуку шляхів адаптації до неї чи протистояння її деструктивним наслідкам.

Безпроцентна за своїм характером карантинна ситуація протидії поширенню Covid-19 викликала занепокоєння і у студентів, про що засвідчили результати опитування. 87% опитаних українських і майже 95% польських студентів [Dlugosz 2020] зазначили, що відчувають потребу у отриманні інформації щодо епідемії коронавірусу і постійно слідкують за ситуацією захворюваності на коронавірус як в світі, так і в своїх країнах.

Майже 90% опитаних українських студентів зазначили, що коронавірус є певною загрозою життю українців, однак надзвичайно високого рівня занепокоєння цим у них на час опитування не відчувалось.

Тільки кожний третій опитаний студент (36%) вбачав у коронавірусі серйозну проблему особисто для себе, ще третина (37%) студентів розглядали цей вірус як невелику загрозу і кожен десятий взагалі не вважав це проблемою для себе особисто. Серед польських студентів 67% були переконані, що коронавірус несе вкрай серйозну загрозу для поляків, кожний четвертий респондент вважав цю загрозу незначною.

Уточнююче запитання стосовно хвилювання студентів щодо можливості особистого захворювання на коронавірусну інфекцію поділило українських опитаних студентів навпіл: 50% з них сприйняли цю загрозу із певною пересторогою, а інша половина не відчувала страху перед епідемією (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл відповідей опитаних студентів (у %) на запитання «Чи відчуваєте Ви особисто хвилювання щодо захворювання на коронавірусну інфекцію?»

Між тим, загрозу, яку несе пандемія цілому, більшість опитаних студентів визнали коронавірусу для українського суспільства в доволі високим ризиком (див.: табл. 2).

Таблиця 2Відповіді респондентів щодо оцінки загрози коронавірусу

Дані таблиці 2 засвідчують факт занепокоєння майже усіх студентів пандемією Covid-19, разом з тим майже удвічі більше тих, хто вбачає більшу загрозу для суспільства, ніж для себе (66% респондентів проти 33%). Тільки у кожного десятого і українського, і польського опитаного студента спостерігалися панічні настрої щодо ситуації, оскільки вони відчували значний страх перед коро- навірусом і можливістю зараження ним.

Серед польських студентів кількість більш обачливих студентів, які відчували особисту загрозу захворювання, виявилася більшою майже на 25%, порівняно з українськими студентами, і склала до 75%.

Контрольне запитання «Як Ви вважаєте, чи є ймовірність того, що Ви можете заразитись на коронавірус (від 0% до 100%)?» підтверджує, що більшість студентів, як українських, так і польських (до 88%) не вбачали великої небезпеки від коронавірусу для себе особисто і сподівалися на те, що ймовірність їх захворіти не перевищує 50%. Тільки 12% як українських, так і польських респондентів віднесли себе до зони ризику. Це може означати наступне: або молодь недооцінює небезпечність коронавірусної інфекції, або ж переконана у здатності свого організму протистояти їй і не підхопити вірус у цей небезпечний час (рис.2).

Рис. 2. Розподіл відповідей опитаних студентів (у %) на запитання «Як Ви вважаєте, чи є ймовірність того, що Ви можете заразитись на коронавірус (від 0 % до 100 %)?»

Виходячи з емпіричних даних, можна стверджувати, що у період карантину щодо протидії Covid-19 у свідомості більшості опитаних і українських, і польських студентів (до 85%) сформувалися інтенції на саморефлек- сію свого стану здоров'я, своїх фізичних можливостей, на зважене сприйняття критичності ситуації та її осмислення без перебільшення та зайвої паніки.

Між тим, студенти не повністю схвалили занадто жорсткі карантинні заходи, до яких удався український уряд, щоб запобігти розповсюдженню заражень коронавірусом. Тільки третина опитаних українських студентів цілком схвально оцінили діяльність керівництва України, чверть опитаних (24%) зазначили, що вони знаходиться у розгубленому стані, а майже половина студентства (46%) висловили незадоволення ефективністю діяльності уряду та відповідних служб щодо захисту країни від епідемії коронавірусу. Серед польських студентів майже половина (49%) опитаних (що більше майже на 20%, порівняно з українськими студентами) підкреслили, що польський уряд робить досить багато для того, щоб запобігти розповсюдженню корона вірусу в країні. Хоча діяльність керівництва державою у період пендемії не була одностайною у схваленні, втім більшість запроваджених заходів українськими студентами розглядалися як доцільні: карантин осіб, які приїжджають з-за кордону - 96%; скасування будь-яких масових заходів - 95%; закриття кордонів - 91%; закриття державних установ (шкіл, офісів) - 88%; закриття ресторанів, па- бів, клубів та торгових центрів - 88% опитаних.

Найбільш ефективними серед рекомендованих заходів особистого захисту студенти відзначили такі: часте миття рук з милом (90%); використання спеціальних дезінфі- куючих розчинів (89%); тримання безпечної відстані між людьми у публічному просторі (87%); сидіти вдома, не мати контактів з іншими (82%), уникнення громадського транспорту (80%) та носити маски та рукавички, виходячи з дому (70%).

Однак заходи, що обмежували свободу у реалізації повсякденних практик соціальної, зокрема ділової активності, а саме: закриття міжміського автобусного та залізничного сполучення, примусовий карантин усіх мешканців; ізоляція міст і сіл, мали значно нижчий рівень підтримки серед українських студентів: від 51% до 64% (рис. 3).

Рис. 3. Розподіл відповідей опитаних студентів (у %) на запитання «Що з, запронованого, на Вашу думку, є найбільш ефективним у боротьбі з поширенням коронавірусу в Україні?»

Однак, незважаючи на безпрецедентні заходи протистояння коронавірусній пандемії, які були запроваджені в Україні та в Польщі, як і в більшості країн світу, українські і польські студенти намагалися адаптуватися до них, зокрема перейшовши на дистанційний on-line режим освіти. Звісно, що адаптивний (реадаптивний) процес до нових зовнішніх обставин, тим більше занадто небезпечних для здоров'я та життя, завжди ускладнений для будь-яких соціальних груп і окремих людей. Його спрощено можна схарактеризувати такими етапами: спочатку у людини виникає нерозуміння того, що відбувається, потім з'являється занепокоєння ситуацією і осмислення її ризиків для себе і близьких людей (дітей, батьків, родини), далі відбувається (чи не відбувається) усвідомлення небезпечності ситуації та пошук шансів знизити можливі ризики. У процесі саморефлексії і відбувається формування нових чи переформатування існуючих інтенцій людини, а саме викристалізовується суб'єктивна оцінка зовнішніх небезпек, а також самооцінка власного соціального самопочуття і здатності протистояти ризикам і небезпекам. Тому під час дослідження важливо було з'ясувати соціальне самопочуття українських студентів.

Соціальне самопочуття людей завжди було у фокусі уваги науковців соціо-гума- нітарної сфери, оскільки його дослідження дозволяло їм визначити ставлення людей до поточної ситуації в будь-якій сфері життєдіяльності суспільства і реагувати на його зміни як на законодавчому, та і на управлінському рівні. Значні наукові здобутки дослідження та пояснення соціального самопочуття сформовано у зарубіжній соціології у працях (Р. Вінховена, Е. Дінера, Р. Еммонса, Ф. Ендрюса, Р Істерліна, Д. Канмана, А. Крюгера, Р. Ларсена, К. Уоллеса) та інших [Єлейко 2013: 5]. На пострадянському просторі у дослідженнях соціального самопочуття виокремились два підходи: соціологічний (О. Барська, Б. Грушин, Т Дрідзе, І. Левикін, А. Уледов), в межах якого дослідження розгорталися у рамках концепції способу життя з акцентуацією на зовнішніх детермінантах та психологічний (Є. Головаха, О. Коротєєва, Н. Паніна, А. Русалінова, Н. Симонович) [Леньков 2020], що розглядає соціальне самопочуття як соціально-психологічний стан, що виникає у людини під впливом об'єктивних чинників життєдіяльності.

Враховуючи безпрецедентну ситуацію з пандемією Covid-19, яка змінила соціально-психологічний стан, настрої, наміри та соціальне самопочуття мільярдів людей у світі, соціальне самопочуття студентів доцільно розглядати у межах соціально-психологічного підходу, враховуючи і соціальні і психологічні чинники. Скористаємося науковим підходом А.А. Русалінової, яка розглядає його як інтегральну характеристику оціночно-емоційної сфери людини (похідну від всього комплексу соціальних умов її життя), що тонко реагує на істотні зміни соціальних умов життя людини [Леньков 2020].

Оскільки сукупність наявних у суспільстві можливостей (матеріальні, політичні, духовні, соціокультурні) задоволення людських потреб обумовлюють успішність реалізації їхніх інтересів, тому соціальне самопочуття людини залежить насамперед від рівня задоволення її базових потреб. З огляду на це, студентам було запропоновано дати відповідь на запитання щодо оцінки рівня їхнього соціального благополуччя у період карантину. На запитання «Вкажіть, будь ласка, чи задоволені Ви загалом своїм життям?», 26% українських опитаних студентів відповіли: «однозначно задоволений», ще 49% - «швидше задоволений». Це складає 75%. Серед польських студентів тих, хто задоволений своїм життям практично стільки ж - 80%, тобто лише на 5% більше. Отже, незважаючи на складні обставини, в яких опинилась і Україна і Польща, суб'єктивна оцінка власного соціального благополуччя серед студентства є достатньо високою: переважна більшість опитаних (75%) здебільш задоволена ним. Лише кожен десятий опитаний український і польський студенти (12% і 10% відповідно) висловили незадоволення своїм життям.

Студенти українських закладів вищої освіти виявили внутрішньо групову схожість за ознакою «матеріальне становище» і 72% опитаних зазначили, що відмінностей за цією ознакою у них практично немає, оскільки матеріальний рівень життя в них приблизно такий же самий, як і в інших молодих людей. Водночас, кожний шостий опитаний студент (майже 16%) відніс себе до більш заможних та забезпечених людей у своїй віковій групі, натомість 12% респондентів оцінили своє власне матеріальне становище як гірше у своїй віковій групі.

Звісно, що матеріальний стан впливає і на соціально-психологічні настрої, або покращуючи їх, коли є достатні умови для задоволення фізіологічних та екзистенційних потреб, або погіршуючи, коли не вистачає навіть необхідних засобів для цього. Відтак з'ясування в українських студентів їх самооцінки особи- стісного соціально-психологічного стану виявило наступні результати: третина опитаних (36%) в цілому оцінили його як «добрий»; ще одна третина (33%) - як «задовільний»; кожний десятий (9,5%) - як «відмінний», 12% - як «поганий»; 6% - як «дуже поганий» і 3,5% - не визначилися з відповіддю. На основі цих результатів, можна стверджувати, що більшість опитаних студентів - до 75% здатні до саморефлексії та мають оптимістичні погляди на ситуацію та своє особисте життя, натомість майже кожний п'ятий респондент (18%) знаходиться у полоні песимістичних настроїв і незадоволення тією життєвою ситуацією, в якій він знаходиться.

За умов запровадження ізоляції та самоізоляції всього населення країни і переходу у віртуальній світ спілкування, дистанційної праці та оп-line навчання, виникає ще одне занепокоєння чи є бажання та здатність у студентів самостійно відшукувати засоби та методи для подолання деструктивних наслідків, що склалися у цій неординарній ситуації. Результати опитування свідчать, що переважна більшість студентів молоді (85% українських і 83% польських) обирають конструктивні, діяльні форми самозахисту від можливих стресових наслідків цієї кризової ситуації, як-от: «мобілізуюсь і намагаюся зробити все, щоб захистити себе» (88%); «роблю різні інші речі, які відволікають і покращують мій настрій» (84%). Переважна більшість опитаних і українських і польських студентів (90%) виключають ймовірність деструктивного виходу з ситуації, а відтак практично не допускають можливості таких шляхів протистояння їй, як: «вдаюся до споживання алкоголю, сигарет, інших психоактивних речовин»; «знесилююся, не знаю, що робити, не знаю, що станеться»; «використовую седативні засоби». Ці дані опитування свідчать про сформованість у більшості українських студентів настанов на дієві активні соціальні практики, мотивації на продовження реалізації своїх поточних завдань, які були сформовані ними до карантинного періоду.

Можна також припустити, що більшість українських і польських студентів упевнені у своїх власних силах знайти і застосувати адаптивні механізми у кризових ситуаціях, адже 50% українських і 60% польських респондентів погоджується з такою позицією: «Мене тішить думка, що може бути ще гірше, і я здоровий зараз». Натомість якщо серед українських студентів близько третини опитаних (28%) покладаються на долю і сповідують принцип: «Я молю Бога про допомогу», то серед польських - таких 40%, тобто майже на 12% більше.

Водночас, молодь розуміє складність ситуації, як для себе особисто, так і для близького оточення і не остається осторонь проблем людей похилого віку, які знаходяться в групі ризику, оскільки в умовах карантину вони опинилися в доволі скрутному ізоляційному становищі. Третина опитаних і українських і польських студентів допомагають пенсіонерам у забезпеченні їх продуктами харчування, ліками та іншими товарами першої необхідності, тим самим проявляють свою соціальну активність.

Висновки

Безпрецедентна за рівнем небезпеки для здоров'я та життя людей кризова ситуація, яка склалася у світі у зв'язку з пандемією Covid-19, не оминула Україну і Польщу, уряди яких так само, як і уряди практично усіх європейських країн, удалися до жорстких карантинних заходів щодо протидії її розповсюдження. За останнє століття вперше були закриті кордони, припинено авіа, автобусне та залізничне сполучення, закриті тисячі об'єктів побутового, культурного, спортивного, торгового обслуговування населення, на рівні законодавчих актів обмежені вільні пересування, введені вимоги примусової ізоляції людей у власних помешканнях, навчальні заклади усіх рівнів освіти та більшість підприємств переведені у on-line режим.

Практичні усі соціальні групи населення у період карантину (з середини березня 2020 до середини червня 2020 р.) відчули різні за своїм характером проблеми: і соціально-побутові, і морально-психологічні, і фізіологічно-соматичні, і сімейні, й особистісні.

У новій для себе ситуації опинилися студенти, які в Україні так само, як і у Польщі, повністю перейшли на дистанційне навчання, що потребувало від них мобілізації своїх реа- даптаційних можливостей. Тому соціологічне дослідження інтенцій українських і польських студентів у період карантину мало вкрай важливий характер для наукового осмислення їх інтенцій та характеру соціальних дій, які були їм властиві і які вони обирали як найбільш значущі для себе у цій критичній ситуації.

Для вирішення цілей наукової роботи було уточнено поняття «інтенцій» як усвідомлених людиною намірів і задумів особистості, які укорінюються у її свідомості (підсвідомості) у якості мотивів та настанов, спонукаючи її діяти певним способом у певній конкретній життєвій ситуації та які співвідносяться з її суб'єктивним баченням і розумінням картини світу та власної ролі в ньому. А також обґрунтовано базові індикатори інтенцій: суб'єктивну оцінку впливу будь-якої критичної ситуації на настрій людини; особисте ставлення до змін, які відбуваються внаслідок форс-ма- жорних обставин; самооцінку особистісного соціально-психологічного стану; можливості щодо реалізації особистісних намірів та задумів у критичний (кризовий чи післякризовий) період; мотивацію протистояти кризовій ситуації задля збереження особистісної життєвої рівноваги.

У результаті опрацювання результатів соціологічного опитування виявилося, що:

по-перше, більшість (до 90%) респондентів і українських і польських вищих закладів освіти мають суб'єктивну оцінку ситуації, що склалася і реально оцінюють її небезпеку через потребу у щоденному оновленні інформації про її стан;

по-друге, практично всі студенти (і українські і польські) можуть чітко висловити своє розуміння ризиків для суспільства (до 66% опитаних) і для себе особисто (33%), які спостерігалися під час пандемії;

по-третє, опитані українські і польські студенти (до 88%), незважаючи на неперед- бачуваність розгортання пандемії, не вбачали великої небезпеки від коронавірусу для себе особисто і сподівалися на те, що ймовірність їх захворіти не перевищує 50%. Тільки 12% як українських, так і польських респондентів віднесли себе до зони ризику. А це означає, що вони мають упевненість у власних силах (фізичних, психологічних, генетичних) протистояти у боротьбі з Covid-19;

по-четверте, як в українських, так і в польських студентів глибоко укорінені інтен- ції на «живі», очні комунікації, тому частина з них (до 33 %) дещо критично сприйняли жорсткі обмеження урядів на пересування і спілкування людей, хоча в цілому схвалили діяльність як українського, так і польського урядів щодо протистояння пандемії;

по-п'яте; інтенції як вияв намірів і задумів особистості, ґрунтуються на соціально-психологічному її стані і ступеню задоволеності своїм життям. Емпіричні заміри виявили, що переважна більшість українських студентів, так само як і польських (до 75%), в цілому задоволені своїм життям, лише кожний десятий висловив незадоволення;

по-шосте, більшість студентів у небезпечні періоди не втрачають оптимізму і не впадають в паніку, про свідчить їх оцінка свого соціального психологічного стану: більшість з них оцінили його в цілому добре, ніж погано (відмінно, добре і задовільно - 78,5%, погано і дуже погано - 18%, інші не визначилися з відповіддю);

по-сьоме, у більшості українських і польських студентів (85% і 83% відповідно) сформовані внутрішні локуси контролю - вони вірять в свої сили і можливості подолати можливі загрози чи захворювання і в період ізоляції обирають конструктивні, діяльні форми самозахисту від можливих стресових наслідків цієї кризової ситуації, як от: навчання, спілкування з друзями в соціальних мережах, допомога батькам та людям похилого віку, прослу- ховування музики, курси в on-line тощо. На долю (Бога) покладаються 28% українських і 40% польських студентів.

Отже інтенції і польських і українських опитаних студентів у період карантину протидії розповсюдження коронавірусу, за результатами соціологічного дослідження, носять скоріше конструктивний і більш оптимістичний, ніж деструктивний і песимістичний характер. Вони реально усвідомлюють небезпеку і ризики, усвідомлюють наміри, плани та цілі, між тим практично кожний десятий опитаний студент знаходиться в пригніченому стані, невпевненості у своїх силах і можливостях самостійно протистояти тим критичним обставинам, в яких він опинився внаслідок пандемії Covid-19.

Дієвими шляхами протистояння деструктивним інтенціям студентів є розширення освітніх програм та запровадження спецкурсів «Соціологія безпеки життєдіяльності особистості», «Соціальні ризики», «Самоменеджмент», удосконалення форм дистанційного навчання, а також формування у молоді, зокрема студентів, потреби у здоровому способі життя, дотриманні санітарно-гігієнічних вимог, соціальної дистанції у повсякденному житті. Відтак перспективними напрямками подальших наукових досліджень вбачається з'ясування інтенцій студентів після зняття карантинних обмежень і пошук реальних шляхів збереження здоров'я та життя молоді, а також формування особистісної морально-психологічної та фізіологічної здатності протистояти вірусним захворюванням.

Бібліографічні посилання

1Coronavirus Worldwide Graphs. (2020). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www. worldometers. info/coronavirus/worldwide-graphs/#total-cases (дата звернення: 24.03.2020).

2Dlugosz, P. (2020). Raport z badan: «Krakowscy studenci w sytuacji zagrozeniapandemiq koronawirusa». [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www. academia. edu/42296574/Krakow_Students_ in_The_Situation_of_The_Coronavirus_COVID-2019_Pandemic_Threat (дата звернення:24.04.2020)

3Єлейко, М.Я. (2013). Соціальне самопочуття населення у суспільстві періоду трансформацій: методологія та методи дослідження: автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.02. Київ.

4Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». (2020). Відомості Верховної Ради України (ВВР), 18, ст. 123. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20 (дата звернення: 24.04.2020) Иванов, Л. (2020). Интенция. Энциклопедия «Кругосвет». [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.krugosvet.ru/enc/gumanitamye_nauki/lingvistika/INTENTSIYA.html (дата звернення:21.04.2020)

5Интенция. Словарь медицинских терминов. (2019). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https:// поискслов.рф/wd/интенция (дата звернення: 17.04.2020)

6Коронавірусна хвороба 2019 в Україні. (2019). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https:// uk.wikipedia.org/wiki/Коронавірусна_хвороба_2019_в_Україні (дата звернення: 18.05.2020) Леньков, Р.В. (2020). Соціальне самопочуття молоді. Соціологія молоді. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://stud.com.ua/24387/sotsiologiya/sotsialne_samopochuttya_molodi (дата звернення:11.05.2020)

7Лобанова, А.С., Тарасова, О.А., Петрухін, С.В. (2020). Масові комунікації в періоди пандемій: виклики і проблеми. Сучасні виклики і актуальні проблеми науки, освіти та виробництва: міжгалузеві диспути [зб. наук. пр.]: матеріали III міжнародної науково- практичної інтернет- конференції (Київ, 15 квітня 2020 р.). Київ, 146-141. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://openscilab.org/wp-content/uploads/2020/04/aktualni_problemi_nauki_osviti_ta_virobnictva_ mizhgaluzevi_disputi_2020_04_15 (дата звернення: 13.05.2020)

8Новикова, Л. (2020). Самооцінка стану здоров'я населенням України. КМІС. [Електронний ресурс]. Режим доступу:https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=943&page=1&t=7 (дата звернення: 10.05.2020)

9Попов, В.В. (2020). Внутренние интенции человека и чувство свободы в учении о свободе человека Джованни Пико ДеллаМирандола. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://nsu. ru/rs/mw/ link/Media:/28533/21. pdf (дата звернення: 14.04.2020)

10Постанова Кабінету міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами та доповненнями)». (2020). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0 %BF (дата звернення: 29.04.2020). Психоемоційний стан українців на карантині. Соціологічна группа Рейтинг. (2020). [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://sau. in.ua/app/uploads/2020/04/RG_UA_Psycho_III-wave-042020_ press. pdf (дата звернення: 19.05.2020)Распространение COVID-19 в Польше. (2020). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https:// ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D 1%81%D0%BF%D 1%80%D0%BE%D 1%81%D 1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5 COVID-19 %D0%B2 %D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5 (дата звернення: 19.05.2020)

11Словник української мови. Академічний тлумачний словник. (2020). [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://sum. in. ua/s/intencija/komentari (дата звернення: 22.04.2020)Україна на карантині: моніторинг суспільних настроїв. Соціологічна группа Рейтинг. (24. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://sau.in.ua/app/uploads/2020/04/RG_ Quarantine_042020_W4_press. pdf (дата звернення: 18.05.2020)

References

1Coronavirus Worldwide Graphs. (2020). Retrieved March 03, 2020 from https://www. worldometers. info/ coronavirus/worldwide-graphs/#total-casesDlugosz, P. (2020). Raport z badan: «Krakowscy studenci w sytuacji zagrozeniapandemia koronawirusa». Retrieved April 24, 2020 from https://www. academia. edu/42296574/Krakow_Students_in_The_ Situation_of_The_Coronavirus_COVID-2019_Pandemic_Threat Yelejko, M.Ya. (2013). Socialne samopochuttya naselennya u suspilstviperiodu transformacij: metodologiya ta metodi doslidzhennya [Social well-being of the population in the society of the period of transformations: methodology and research methods]: avtoref. dis... kand. sociol. nauk: 22.00.02.Kyiv. (in Ukrainian)

2Zakon Ukrayini «Pro vnesennya zmin do deyakih zakonodavchih aktiv Ukrayini, spryamovanih na zabezpechennya dodatkovih socialnih ta ekonomichnih garanti] u zv'yazku z poshirennyam koronavirusnoyi hvorobi (COVID-19)» [Law of Ukraine «On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Aimed at Providing Additional Social and Economic Guarantees in Connection with the Spread of Coronavirus Disease (COVID-19)»]. (2020). Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini (VVR), 18, st. 123. Retrieved April 24, 2020 from https://zakon. rada. gov. ua/laws/show/540-20 (in Ukrainian) Ivanov, L. (2020). Intenciya [Intention]. Enciklopediya «Krugosvet». Retrieved April 21, 2020from https:// www. krugosvet. ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/INTENTSIYA. html (in Russian)

3Intenciya [Intention]. (2019). Slovar medicinskih terminov. Retrieved April 17, 2020 from https://poiskslov. rf/wd/intenciya (in Russian)Koronavirusna hvoroba 2019 v Ukrayini [Coronavirus disease 2019 in Ukraine]. (2019). Retrieved May 18, 2020 from https://uk. wikipedia. org/wiki/Koronavirusna_hvoroba_2019_v_Ukrayini (in Ukrainian) Lenkov, R.V. (2020). Socialne samopochuttya molodi [Social well-being ofyoung people]. Sociologiya molodi. Retrieved May 11, 2020 from https://stud.com.ua/24387/sotsiologiya/sotsialne_samopochuttya_ molodi (in Ukrainian)

4Lobanova, A.S., Tarasova, O.A. & Petruhin, S.V. (2020). Masovi komunikaciyi v periodi pandemij: vikliki i problemi [Mass communications during pandemics: challenges and problems], in Suchasni vikliki i aktualni problemi nauki, osviti ta virobnictva: mizhgaluzevi disputi [zb. nauk. pr.]: materiali III mizhnarodnoyi naukovo- praktichnoyi internet-konferenciyi (Kyiv, 15 kvitnya 2020 r.). Kyiv, 146-141. Retrieved May 13, 2020 from https://openscilab.org/wp-content/uploads/2020/04/aktualni_problemi_ nauki_osviti_ta_virobnictva_mizhgaluzevi_disputi_2020_04_15 (in Ukrainian)

5Novikova, L. (2020). Samoocinka stanu zdorov'ya naselennyam Ukrayini. KMIS [Self-assessment of health status of the population of Ukraine. KMIS]. Retrieved May 10, 2020 from https://www.kiis.com.ua/?! ang=ukr&cat=reports&id=943&page=1&t=7 (in Ukrainian)

6Popov, V.V. (2020). Vnutrennie intencii cheloveka i chuvstvo svobody v uchenii o svobode cheloveka Dzhovanni Piko Della Mirandola [The inner intentions of man and the feeling of freedom in the doctrine of human freedom Giovanni Pico Della Mirandola]. Retrieved April 14, 2020 from https:// nsu. ru/rs/mw/link/Media:/28533/21. pdf (in Russian)

7Postanova Kabinetu ministriv Ukrayini № 211 vid 11 bereznya 2020 roku «Pro zapobigannya poshirennyu na teritoriyi Ukrayini gostroyi respiratornoyi hvorobi COVID-19, sprichinenoyi koronavirusom SARS-CoV-2 (zi zminami ta dopovnennyami)» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine № 211 of March 11, 2020 «On prevention of the spread of acute respiratory disease COVID-19 caused by coronavirus SARS-CoV-2 (as amended) in Ukraine»]. (2020). Retrieved April 29, 2020 from https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0 %BF (in Ukrainian)