Вплив університетів третього віку на психофізичну активність осіб старшого покоління

Размещено на http://allbest.ru

Вплив університетів третього віку на психофізичну активність осіб старшого покоління

Анна Гакман

Анотація

Ключові слова: університет третього віку, похилий вік, психофізичний стан.

Abstract

Keywords: university of the third age, old age, psychophysical state.

Вступ

Постановка проблеми й аналіз результатів останніх досліджень. Процес старіння населення, який активно відбувається в усьому світі, створює принципово нову ситуацію в багатьох областях суспільного буття (соціальної, економічної, політичної), вимагає комплексної оцінки наслідків, розробки конкретних заходів і принципово нових, інноваційних підходів для рішення багатьох питань, пов'язаних з максимально продуктивним використанням потенціалу численної демографічної групи - осіб похилого віку. Вже зараз вчені звертають серйозну увагу на важливість процесу підготовки до старості, профілактики передчасного старіння, максимально можливого продовження повноцінної діяльності, створення умов для підтримки різних видів активності людей похилого віку.

Інтенсивне та швидке старіння українського населення протягом минулого століття має глибокі наслідки для нашого суспільства. Виходячи з еволюційних тенденцій народжуваності, смертності та міграційних рухів, схильність до “перевернутої піраміди” епохи, здається, є найбільш акредитованою справді з прогресивним дисбалансом на користь старшого віку.

Ми могли б визначити як позитивні, так і негативні наслідки цього явища. По-перше, старіння населення є успішним, оскільки це свідчить про значне поліпшення умов життя та охорони здоров'я у нашій державі. По-друге, це являє собою інновацію нових потреб, які суспільство ще не в змозі виконати, як, наприклад, орієнтація на здорове старіння населення через залучення до рухової активності осіб похилого віку.

Зважаючи на демографічний склад населення, необхідно усвідомлювати цю зміну, щоб максимально використати всі можливості та протидіяти негативним наслідкам старіння. Тому необхідно розробляти концепції до залучення старших людей до рухової активності, які будуть уповільнювати темпи старіння, підтримувати рівень здоров'я людей похилого віку та сприяти їх кращій соціалізації у новому статусі “пенсіонер”. Серед сучасних досліджень закордонних та вітчизняних науковців зверталася увага на університети “третього віку” як складової безперервної освіти (Федоренко С. А., 2012; Скорик Т.В., 2014 та ін.), досліджувалось поняття “Активного старіння” в контексті проблеми освіти людей похилого віку (Сагун І. Г., 2010; Робак В.Є., 2011; Гакман А.В., 2018; Дудіцька С.П., 2019 та ін.), соціально-педагогічне середовище університету третього віку як чинник формування життєдіяльності людей похилого віку (Житинська М. О.,2016; Попик Ю.В., 2016). Проте, серед означених робіт нами не виявлено досліджень, які б акцентувало увагу на інтеграцію університету третього віку для осіб старшого покоління, що й зумовлює актуальність дослідження.

Мета дослідження - на основі теоретико-методологічного аналізу визначити можливості впливу інтеграції університетів третього віку в освітнє середовище на психофізичний стан осіб старшого покоління.

Методи й організація дослідження

Для досягнення поставленої мети застосовувалися комплекс взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих методів дослідження: аналіз літературних джерел, методи теоретичної інтерпретації (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення), соціологічні методи дослідження (анкетування). Дослідження проводилося на базі “Університету третього віку” на базі Чернівецького комунального територіального центру соціального обслуговування “Турбота” та Чернівецькому університеті третього віку імені А. Кольпінга. У соціологічному опитуванні прийняло участь 103 особи.

Результати дослідження і дискусія

Однією з ефективних форм вирішення цих проблем стали університети третього віку (УТВ). Як відомо, рух УТВ виник у Франції, де в 1972 р в Тулузі професор Pierre Vellas заснував перший такий заклад. Ідея виявилася настільки плідною, що досить швидко УТВ почали виникати і в інших країнах: спочатку в Бельгії, Канаді, Швейцарії, а потім в Іспанії, Італії, Швеції, Норвегії, Англії, Німеччини [4, 6, 8, 10 та ін.].

Поступово сформувалися дві моделі діяльності УТВ - французька і британська. Французька модель характеризується високим рівнем дидактичної та науково-дослідницької діяльності. Ступінь інтеграції з вузом може бути різноманітною: від повної інтеграції до повної незалежності від нього. Лекції в УТВ проводять викладачі академічних університетів. Така модель УТВ була реалізована в Бельгії, Іспанії, Італії, Швеції та Україні [7, 9].

На відміну від французької британська модель, розроблена Paul Laslett, базується на взаємодопомозі самих слухачів, які є одночасно і викладачами, і учнями [11]. Головними рисами британської моделі є:

- відсутність допомоги з боку вузу;

- взаємодопомога як головний метод навчання;

- відсутність поділу на студентів і викладачів;

- акцент на спільне, групове освіту;

- організація занять силами слухачів, при використанні їх знань і досвіду [5, с. 5].

Саме ця модель користується найбільшою популярністю в більшості країн світу, оскільки дозволяє економити кошти на викладачах.

Фактично сьогодні в Україні діють два типи УТВ.

Перший - це створені на основі французької моделі установи, які тісно пов'язані з вузами і забезпечують академічний рівень освіти.

Другий тип - це структури, діяльність яких спрямована на активізацію старих людей в широкому розумінні цього слова. Вони не так тісно пов'язані з вузами, хоча також забезпечують високий рівень занять [12].

На сьогоднішній день УТВ є важливою складовою частиною системи безперервної освіти в Європі, адже документи ЄС гарантують жителям право на освіту незалежно від віку. Головною метою діяльності УТВ є активізація слухачів в широкому розумінні, тобто інтелектуальна, соціальна і фізична. З цією метою УТВ підтримують тісні контакти з різними установами та організаціями, які працюють в локальному середовищі. Найчастіше це освітні та культурні установи, організації соціальної допомоги [11].

Виділяють дві головні функції УТВ - освітню та рекреаційно-інтеграційну [2]. Для реалізації рекреаційно-інтеграційної функції використовують різноманітні форми діяльності. Умовно їх можна розділити на такі групи: культурно-артистична, рекреаційно-оздоровча і розважальна. Слід зазначити, що освітня діяльність і на сьогоднішній залишається провідною для більшості У ТВ.

Це пов'язано з важливістю і різноманітністю функцій, які виконує освіта в житті старшого покоління, зокрема:

- інструментальна - засіб вирішення проблем, пов'язаних з періодом старості;

- екзистенційна - освіта як шлях до осмислення феномена життя, який дозволяє прийняти життя, знайти в ній сенс;

- соціальна та культурно-цивілізаційна - освіта як стиль життя, активний спосіб проведення часу в період старості, результатом чого є зміцнення соціальних позицій особистості;

- ауксологічна - освіта як одна з форм профілактики атрофії, фактор, який стимулює зміни в особистості старших людей;

- аксиологічно-телеологічна - освіта направляє особу до повноти духовного сприйняття, зрілості;

- феліцитологічна - освіта як активність, вид діяльності, що приносить радість [3].

Деякі українські вчені вважають, що діяльність УТВ сприяє процесу розвитку старших людей. При цьому використовуються різні засоби, зокрема:

- освітні засоби, пов'язані з навчанням старших людей (слово, приклад, переконання, виховна ситуація);

- діяльність з самоосвіти і самовихованню;

- ініціативи, які мають на меті модернізації середовища проживання старших людей з метою створення умов для стимулювання їх розвитку (соціальна і культурна інфраструктура) [1].

Навчання в УТВ має важливе значення для людей похилого віку. Відомо, що більш високий освітній рівень дозволяє їм краще пристосовуватися до технологічних і соціальних змін, які неминуче супроводжують розвиток цивілізації, полегшує взаємодію між поколіннями, формує у них певні потреби, наприклад, власного розвитку, що в кінцевому рахунку призводить до соціальної, фізичної та інтелектуальної активізації [5]. Крім освітньої УТВ виконують і інші важливі соціальні функції:

а) функцію приєднання; вона реалізується шляхом встановлення контактів з іншими людьми, у яких схожі інтереси, появи друзів, отримання позитивного емоційного досвіду;

б) інтеграційну функцію - об'єднання людей з аналогічними проблемами (наприклад, соціальними, економічними) для появи у них почуття безпеки, спільноти;

в) експресивну функцію, яка проявляється в появі потреби в активності, творчості, хобі;

г) профілактичну функцію: звільняє старших людей від соціальної ізоляції, самотності, маргіналізації, моногонії, передчасного старіння;

д) функцію накопичення і трансляції досвіду: організатори і викладачі УТВ навчаються самостійно (часто методом проб і помилок), вдосконалюють свою діяльність, впроваджують нові форми і методи роботи, обмінюються досвідом [9]. соціальний університет похилий освіта

У сучасній Європі, в тому числі і в Україні, простежується стійка тенденція до зростання популярності УТВ, збільшення їх кількості і числа слухачів. Причини цього вбачають у збільшенні чисельності людей похилого віку, зростанні тривалості життя, поліпшення стану здоров'я старшої вікової групи, зростанні рівня формальної освіти серед цієї категорії населення [4]. Формальні вимоги до учасників відсутні. Мабуть, єдине - вік (не менше 40 років). Навчання добровільна, ніякого примусу. За бажанням учасників заняття проводяться, як правило, 1-2 рази на тиждень тривалістю 2-4 години.

Більшість слухачів УТВ - це інтелігенція, представники розумової праці (інженери, педагоги, держслужбовці); рідше зустрічаються лікарі, юристи і рідше - різноробочі чи домогосподарки. Освітні програми в українських УТВ відвідують переважно самотні жінки (87% від числа всіх учасників). Аналогічна ситуація спостерігається як в Європі, так і в усьому світі. Очевидно, це обумовлено кількісним домінуванням жінок в цій віковій групі, бажанням компенсувати самотність, низьким рівнем їх професійної активності (в порівнянні з чоловіками), переважно гуманітарними спеціальностями жінок, що більш відповідає тематиці занять в УТВ [10]. У нашому соціологічному дослідженні прийняли участь 103 особи, які відвідують “Університет третього віку” на базі Чернівецького комунального територіального центру соціального обслуговування “Турбота” та Чернівецький університет третього віку імені А. Кольпінга. Серед респондентів переважали люди похилого віку - 70,9%, 20,4% слухачів - у віці до 59 років, решта (8,7% - довгожителі). Слухачі українських УТВ - це люди із високим рівнем формальної освіти. Більше половини з них мають середню освіту, а 47,6% - вищу. Оскільки середній освітній рівень популяції людей похилого віку в Україні істотно нижче, це свідчить про те, що в УТВ приходять слухачі з високим рівнем освіти.

Результати анкетування слухачів УТВ показали, що провідним мотивом відвідування університету є потреба в розширенні знань (24,6%) і підтримки розумової працездатності (24,2%). Часто також називають бажання налагодити контакти з ровесниками (20,8%). Тільки 15% вказали на самотність як причину відвідин УТВ. В УТВ використовуються різні форми інтелектуальної активізації слухачів. Все УТВ пропонують лекції, більшість - семінари, заняття в групах за інтересами. Найбільшою популярністю користуються лекції та екскурсії. 20% опитаних відзначили, що вважають за краще групи за інтересами і лекції з вивчення іноземних мов.

Ці форми вибирають переважно жінки, тоді як чоловіки більше схильні до дискусій. В цілому 78% опитаних підтвердили, що УТВ позитивно впливають на розвиток їх інтересів. Крім освітньої, важливими складовими діяльності УТВ є соціальна та фізична активізація слухачів. Рухова активність найчастіше реалізується на заняттях гімнастики, оздоровчого бігу та ходьби, плаванням. У відповідях на питання анкети слухачі відзначили, що завдяки УТВ покращилися їх відносини з оточенням, відвідування університету також позитивно вплинуло на їх поведінку. Серед позитивних моментів відзначають отримання задоволення від життя (34,1% ), приплив життєвої енергії (32,7%), вони рідше відчувають почуття смутку (17,4%), менше думають про здоров'я (15,8%). Однак поява таких позитивних почуттів відбувається не відразу. Найчастіше такі зміни декларували респонденти, які відвідували УТВ від 5 до 10 років. Необхідно підкреслити, що УТВ є тим місцем, де люди похилого віку, використовуючи власні можливості, протидіють передчасному старінню. В результаті вони можуть довше жити незалежно і самостійно. Вони відсувають час, коли за ними необхідно буде доглядати, опікати їх, а це має важливе значення для політики охорони здоров'я та соціальної допомоги.

Висновок

Таким чином, за час свого існування УТВ стали важливою складовою системи безперервної освіти, перетворилися в потужний фактор освіти людей похилого віку, їх психофізичної активізації та геронтологічної профілактики. Слухачі УТВ утворюють специфічну групу, для якої характерні високий рівень формальної освіти і громадської активності. Відвідування УТВ позитивно позначається на фізичному й емоційному стані людей похилого віку, проте для отримання таких результатів потрібно від 5 до 10 років навчання. Прогнози вказують на те, що популярність навчання в УТВ буде зростати, оскільки постійно підвищується освітній рівень осіб старшої вікової групи. Це актуалізує проблему подальшого вдосконалення діяльності УТВ, особливо в аспекті рекреаційно-оздоровчої діяльності.

Бібліографія

1. Гакман АВ. Роль рухової активності та процесів старіння для осіб похилого віку. Young. 2018: 55 (3): 34-37.

2. Гакман А. Структура захворюваності людей похилого віку у демографічному контексті. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2019;5 (73): 88-91.

3. Дудіцька С, Гакман А, Випасняк І. О Аналіз структури вільного часу жінок похилого віку. Фізична культура, спорт та здоров'я нації: збірник наукових праць. Вип. 7(26). Вінниця: ТОВ “Планер”, 2019: 50-56.

4. Дудіцька СП. Вітчизняний та зарубіжний досвід використання засобів оздоровчо-рекреаційної рухової активності у людей похилого віку. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наук. праць. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2019;(111): С. 56-61.

5. Житинська МО. Соціально-педагогічне середовище університету третього віку як чинник формування життєдіяльності людей похилого віку. Соціальна робота в Україні : теорія і практика : науково-методичний журнал. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016;1-2: 131-139.

6. Попик ЮВ. Освіта людей третього віку як засіб соціальної адаптації та інтеграції. Педагогічний альманах. 2016;32:229-234.

7. Про внедрение социально-педагогической услуги “Университет третьего возраста”: приказ Министерства социальной политики Украины от 25 августа 2011 года № 326.

8. Робак ВЄ. Проблематика старіння в інтердисциплінарному контексті : понятійно-термінологічний апарат. Вісн. Черкаського ун-ту. Серія “Пед. науки”. 2011; 20(ІІІ): 90-98.

9. Сагун ІГ. Поняття “Активного старіння” в контексті проблеми освіти людей похилого віку в Європейській спільноті. Вісник Хмельницького національного університету. 2010: 45-49.

10. Скорик ТВ. “Університет третього віку”: концептуальні положення та досвід реалізації. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Текст. Чернігів: ЧНПУ (Серія: Педагогічні науки). 2012; 2(104): 94-98.

11. Скорик ТВ, Шевченко ІС. Університет третього віку як модель соціальної інтеграції осіб літнього віку в сучасне суспільство. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2014; 8: 60-68.

12. Федоренко СА. Університети “третього віку” як складова безперервної освіти; зарубіжний досвід. Педагогічний процес: Теорія і практика. 2014; 1: 133-138.

13. Andrieieva O, Hakman A, Kashuba V, Vasylenko M, Patsaliuk K, Koshura A. et al. Effects of physical activity on aging processes in elderly persons. Journal of Physical Education & Sport. (Supplement issue 4). 2019: 1308-1314.

References

1. Hakman AV. Rol rukhovoi aktyvnosti ta protsesiv starinnia dlia osib pokhyloho viku. Young. 2018. T. 55. №. 3.3: 34-37.

2. Hakman A. Struktura zakhvoriuvanosti liudei pokhyloho viku u demohrafichnomu konteksti. Slobozhanskyi naukovo-sportyvnyi visnyk. 2019. №. 5 (73): 88-91.

3. Duditska S, Hakman A, Vypasniak I. O Analiz struktury vilnoho chasu zhinok pokhyloho viku. Fizychna kul- tura, sport ta zdorovia natsii: zbirnyk naukovykh prats. Vyp. 7(26). Vinnytsia: TOV “Planer”, 2019: 50-56.

4. Duditska SP. Vitchyznianyi ta zarubizhnyi dosvid vykorystannia zasobiv ozdorovcho-rekreatsiinoi rukhovoi aktyvnosti u liudei pokhyloho viku. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 15 : Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport) : zb. nauk. prats. Kyiv : Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova, 2019. Vyp. 3 (111): 56-61.

5. Zhytynska M O. Sotsialno-pedahohichne seredovyshche universytetu tretoho viku yak chynnyk formuvannia zhyttiediialnosti liudei pokhyloho viku. Sotsialna robota v Ukraini : teoriia i praktyka : naukovo-meto- dychnyi zhurnal. Kyiv : Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova, 2016. № 1-2: 131-139.

6. Popyk Yu V. Osvita liudei tretoho viku yak zasib sotsialnoi adaptatsii ta intehratsii. Pedahohichnyi almanakh. 2016. №. 32: 229-234.

7. Pro vnedrenye sotsyalno-pedahohycheskoi usluhy “Unyversytet treteho vozrasta” : prykaz Mynysterstva sotsyalnoi polytyky Ukraynbi ot 25 avhusta 2011 hoda № 326.

8. Robak VIe. Problematyka starinnia v interdystsyplinarnomu konteksti : poniatiino-terminolohichnyi aparat. Visn. Cherkaskoho un-tu. Seriia “Ped. nauky”. 2011. Vyp. 203. Ch. III: 90-98.

9. Sahun IH. Poniattia “Aktyvnoho starinnia” v konteksti problemy osvity liudei pokhyloho viku v Yevropeiskii spilnoti. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. 2010: 45-49.

10. Skoryk TV. “Universytet tretoho viku”: kontseptualni polozhennia ta dosvid realizatsii. Visnyk Chernihiv- skoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni T. H. Shevchenka. Tekst. T. 2. Vyp. 104 Chernihiv: ChNPU, 2012. (Seriia: Pedahohichni nauky): 94--98.

11. Skoryk TV, Shevchenko IS. Universytet tretoho viku yak model sotsialnoi intehratsii osib litnoho viku v suchasne suspilstvo. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia sotsiolohichna. 2014. Vyp. 8: S. 60-68

12. Fedorenko SA. Universytety “tretoho viku” yak skladova bezperervnoi osvity; zarubizhnyi dosvid. Pedahohichnyi protses : Teoriia i praktyka. 2014. Vyp. 1: 133-138.

13. Andrieieva O, Hakman A, Kashuba V, Vasylenko M, Patsaliuk K, Koshura A. et al. Effects of physical activity on aging processes in elderly persons. Journal of Physical Education & Sport. 2019 (Supplement issue 4): 1308-1314.

Размещено на Allbest.ru