Порівняльно-правовий аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства в питаннях волонтерської діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльно-правовий аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства в питаннях волонтерської діяльності

Томіна В. Ю., Пашаєв А. З. о.

У науковій статті розглядаються важливі питання про волонтерську діяльність. Слід зазначити, що кожного дня мільйони волонтерів доводять, що, незважаючи ні на що, незважаючи на бідність та ненависть, незважаючи на апатію та виклики, які здаються неподоланними, люди можуть змінити світ на краще. Волонтерство- це спосіб життя, ідеї добровільності та гуманізму. Волонтерствосьогодні в більшості держав світу розвивається поза державним апаратом, це ініціатива та самоорганізація пересічних громадян, які на добровільній основі працюють на благо інших людей шляхом виконання соціально-корисливих проектів та програм. Серед питань, які розглядаються в нашій науковій статті, слід відмітити: історичні засади зародження волонтерської діяльності; нормативно-правове регулювання інституту волонтерської діяльності на рівні міжнародних організацій; нормативно-правове регулювання інституту волонтерської діяльності країнами близького та дальнього зарубіжжя; нормативно-правове регулювання інституту волонтерської діяльності в Україні; вивчення міжнародного досвіду волонтерської діяльності та інші актуальні питання нормативно-правового регулювання волонтерської діяльності.

Ключові слова: волонтерство, волонтер, волонтерський рух, волонтерська діяльність, Міжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародна асоціація волонтерських зусиль.

В научной статье рассматриваются важные вопросы волонтерской деятельности. Следует отметить, что каждый день миллионы волонтеров доказывают, что, несмотря ни на что, несмотря на бедность и ненависть, несмотря на апатию и вызовы, которые кажутся непреодолимыми, люди могут изменить мир к лучшему. Волонтерство- это образ жизни, идеи добровольности и гуманизма. Волонтерство сегодня в большинстве государств мира развивается вне государственного аппарата, это инициатива и самоорганизация рядовых граждан, которые на добровольной основе работают на благо других людей путем выполнения социально-полезных проектов и программ. Среди вопросов, которые рассматриваются в нашей научной статье, следует отметить: исторические основы зарождения волонтерской деятельности; нормативно-правовое регулирование института волонтерской деятельности на уровне международных организаций; нормативно-правовое регулирование института волонтерской деятельности государствами ближнего и дальнего зарубежья; нормативно-правовое регулирование института волонтерской деятельности в Украине; изучение международного опыта волонтерской деятельности и другие актуальные вопросы нормативно-правового регулирования волонтерской деятельности.

Volunteering pertains to all forms of voluntary activity - at home or abroad, informal or formal, part-time or fulltime - undertaken of a volunteer's own free will for the general public good without concern for financial gain. Volunteering is an essential part of contemporary societies, and its importance as an educational experience, a form of social participation, a factor of integration and an instrument for the development of active citizenship has long been recognized and called attention to by the world institutions. The spirit of volunteering is to share your time, skills, and energy with one of the many services or programs that the volunteer movement offers. The participation of everyone matters.

The scientific article addresses important questions about volunteering. It should be noted that every day millions of volunteers prove that in spite of everything, despite poverty and hatred, despite apathy and challenges that seem insurmountable - people can change the world for the better. Volunteering is a way of life, ideas of voluntariness and humanism.

Volunteering today in most countries of the world is developing outside the state apparatus -it is an initiative and self-organization of ordinary citizens who work on a voluntary basis for the benefit of other people through the implementation of socially useful projects and programs.

Among the issues that are considered in our scientific article it should be noted: the historical basis of the origin of volunteer activities; legal regulation institute of volunteering at the level of international organizations; legal regulation institute of volunteering states of near and far abroad; legal regulation institute of volunteering in Ukraine; the study of international experience in volunteering and other relevant issues of the regulatory framework of volunteering.

Key words: volunteering, volunteer, volunteer movement, volunteer activity, International Red Cross and Red Crescent Movement, International Association for Volunteer Effort. волонтерська діяльність самоорганізація ініціатива

Постановка проблеми та їїактуальність

У незалежнійУкраїніпершіволонтериз'явилисяще в 1992 році. Цебулипредставництва корпусу мира США, і тоді вони працювали за 2 програмами: економічногорозвитку і впровадження та навчанняанглійськоїмови, але справжнійажіотажволонтерськогорух в Україніпочавсянещодавно. Про волонтерськийрух в Українісьогоднііззахопленнямговорять у багатьохкраїнахсвіту, називаючицеявищеунікальним. Розквітволонтерськоїдіяльності в нас припав на час РеволюціїГідності і початок війни на Донбасі. У надзвичайноскладнийперіодсамецейрухоб'єднавсуспільство, створив дієву структуру громадськихорганізацій, груп людей, готовихвзяти на себе вирішеннянайбільшнагальних і болючих проблем держави [1]. Активізаціяволонтерськогоруху в Украйні, розповсюдженнядіяльностічисленнихблагодійнихорганізацій, програмобміну, цільовихблагодійнихміжнароднихпрограмсприяють тому, що в суспільнійсвідомостіукраїнцівтермін«волонтерство»сприймається як різновидсуспільно-корисноїдіяльності, найчастішебезоплатної та соціальнозначимої. Такудіяльністьздійснюютьдобровольці з особистоїініціативиабо ж відіменінедержавноїнекомерцій- ноїорганізаціїчиоб'єднання [2, с. 4]. Наразіволонтеримаютьнайбільшийрівеньдовірисереднаселення в порівнянні з органами державноївлади. Волонтерськадіяльність в України є нормативно-врегульованою, як і в іншихдемократичних державах. Для більш конкретного вивченняволонтерськоїдіяльностіслідвивчитиїї нормативно-правову основу - цестосуєтьсяволонтерськогоруху як в Україні, так і в інших державах світу. Таким чином, проблема порівняльно-правового аналізувітчизняного та зарубіжногозаконодавства в питанняхволонтерськоїдіяльності є актуальною та важливою.

Аналізостанніхдосліджень і публікацій

Теоретичним, правовим та практичнимпитанням, пов'язанимізволонтерськоюдіяльністю, булиприсвяченіпрацібагатьохфахівців, середякихслідвідзначити таких авторів, як: Р.А. Калениченко [3], В.В. Вашкович [4; 5], І.В. Петренко [6], В.Л. Голуб [7], В.С. Сірко [8], К.О. Сидоренко [9; 10], Ю.В. Кривенко [11], Н.Д. Янцта ін.

Метою цієїстатті є проведенняпорівняльно-правового аналізувітчизняного та зарубіжногозаконодавства в питанняхволонтерськоїдіяльності.

Виклад основного матеріалу

У 2019 роцілюдствовідзначає 160-річчя виникненняволонтерськогоруху, початком прийнятовважати 1859-й рік, коли швейцарськийпідприємець і громадськийдіячАнріДюнан, один іззасновників Червоного Хреста (в наш час - цеМіжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, яка є найбільшоюгуманітарною мережею в світі) , буввраженийстрашниминаслідкамиоднієї з най- кривавіших битв австро-італо-французськоївійни [1], а самебитвипідСольферіно, коли «протягомтрьохдіб вдень і вночі ховали тіла, якізалишилися на полі бою. Битва при Сольферіно - єдина в ХІХ столітті, яку можназіставити, з їїстрашнимивтратами, з битвами при Бородіно, Лейпцигу і Ватерлоо» [14, с. 58, 92]. АнріДюнанпісляпобаченогожахіття та безпомічності солдат почав реалізовуватиідеюдобровільноїдопомоги особам, якіпотребуютьтакоїдопомоги, - все це в майбутньому буде іменуватися «волонтерством».

Волонтер (від лат. «voluntarius» - воля, бажання, від англ. «voluntary» - добровільний, доброволець, йтидобровільно) - це особа, яка за власнимбажаннямдопомагаєіншим [2, с. 4]. У ВсесвітнійДеклараціїВолонтерства, прийнятійМіжнародноюасоціацієюволонтерськихзусиль, відзначається: «Волонтерство є фундаментальним блоком громадянськогосуспільства. Вонооживляєнайблагороднішіпрагненнялюдства: прагнення до миру, свободи, можливостей, безпеки і справедливості для всіх людей» [15].

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про волонтерськудіяльність» «волонтерськадіяльність - цедобровільна, соціальноспрямована, неприбутковадіяльність, щоздійснюється волонтерами шляхом наданняволонтерськоїдопомоги» [16].

Волонтер - цефізична особа, яка добровільноздійснюєсоціальноспрямованунеприбутковудіяльність шляхом наданняволонтерськоїдопомоги. MaryHundley

Dekuyper, представникМіжнародногоРуху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, сказала, щоволонтери - це люди, яківирішиливіддатисвій час, енергіюабознання, щобпоказатисолідарністьзісвоїмиспіввітчизниками. Ценезліченні люди, якіпотягнулися, щобпідтриматиінших. Іноді - у відповідь на великі лиха, природнічитехногенні, іноді - у відповідь на потреби, щовиникаютьунаслідокзбройнихконфліктівабонемислимихзлочинів [17].

За підсумкамиміжнароднихдосліджень, проведених у зв'язку з оголошенням 2001 року Міжнародним роком волонтерів, ОрганізаціяОб'єднанихНацій у своїхрезолюціяхрекомендувалавсімкраїнамурахуватинеобхідністьрозвиткуволонтерськогоруху у своїхпрограмахсоціально-економічногорозвитку [17], ліквідуватизаконодавчібар'єри, щоперешкоджаютьволонтерськійдіяльності, надатиправовий статус та соціальнийзахист волонтерам.

Верховна Рада Україниприйняла Закон України «Про волонтерськудіяльність» 19 квітня 2011 року року [16], коли більшістьрозвинених держав світувжеранішеприйнялизаконодавчіакти про волонтерськудіяльність.

Закони, щорегулюютьволонтерство, прийняті в різних державах, помітновідрізняються один від одного через різноманіттяволонтерськихініціатив і цілей, якіпереслідуютьзаконодавці. Так, відповідно до параграфу 2 Закону Чехії «Про добровільну службу» [18] «добровільна служба - цедіяльність, в якій волонтер надаєдопомогубезробітним, соціальнонезахищенимверствамнаселення, інвалідам, особам похилоговіку, представникамнаціональнихменшин, іммігрантам, наркоманам, особам, якістраждаютьвіднасильства в сім'ї; допомога в разістихійних, екологічнихабогуманітарних катастроф, у захисті і поліпшеннінавколишньогосередовища, у збереженнікультурноїспадщини, в організаціїкультурнихабоблагодійнихзаходів; наданнядопомоги у здійсненніпрограмрозвитку і проектів у тому числіміжнароднихнеурядовихорганізацій». Чехіяакредитуєнеурядовіорганізації, якіздійснюютьвідбір і навчаютьволонтерів, підписуютьіз ними контракти і направляютьна роботу в організації, якіїхпотребують. У ролі таких можутьвиступати як державніоргани, так і територіальніорганивлади і самоврядування. Волонтери, щопрацюють поза даними рамками, не признаються такими і не захищаютьсяцим законом.

Закон Угорщини «Про добровільнудіяльність в інтересахсуспільства» [19] міститьположення про те, що «організаторамиволонтерськоїдіяльності» можуть бути добродійніорганізації, державні установи, державніабоприватніпостачальникипослугу сферахсоціальноїдопомоги, культури, освіти і захистуменшин. Закон такожвимагає, щоборганізації, якізалучаютьна роботуволонтерів, реєструвалися в компетентному міністерстві, встановлюєдетальнубюрократичнупроцедуруреєстрації й умови, за яких у реєстраціїможе бути відмовлено. Організаціязобов'язана вести облік кожного волонтера та зберігатиціданіпротягомп'ятироківпісляприпиненнятрудовихвідносиніз ним.

Рамковий Закон Італії «Про волонтерство» [20] встановлюєпринципи і критерії, щорегулюютьвідносиниміждержавнимиустановами і волонтерськимиорганізаціями. Закон надає волонтерам певнийзахист і права, накладає низку обов'язків на волонтерськіорганізації, зокремаобов'язковестрахуванняздоров'я і відповідальності перед третіми особами, а такожвизначаєвідмінністьміжволонтерськоюпрацею і соціально-трудовимивідносинами. Однією з найбільшихволонтерськихорганізацій є Італійський фонд волонтерства, створений за ініціативиРимськоїощадноїкаси. Фонд надаєконсультаційні та освітніпослуги волонтерам і волонтерськиморганізаціям, випускає «Журнал волонтера», заснувавдекільканаціональнихпремійіз метою підтримкинайбільшперспективних та ініціативнихволонтерськихгруп, яківирішуютьсоціальніпроблеми. В ІталіїтакождієПостійнийкомітетголівволонтерськихорганізацій і фондів, якийпредставляєінтереси 2 мільйонівволонтерівІталії перед урядом, парламентом, Церквою, різнимисуспільнимиінститутами.

Закон Латвії про асоціації і фонди 2003 року встановлює право асоціацій і фондівзалучативолонтерівіз метою здійсненнястатутнихзавдань, визначаєпоняття «волонтерськадіяльність», встановлюєзагальніправилаухваленняконтрактів, цивільноївідповідальності та відшкодуваннявитрат. Закон Люксембургу про молодіжнуволонтерську службу 1999 року булоприйнято з метою стимулюваннясоціальноїактивностімолодішляхом їїзалучення до суспільнокорисноїпраці. Піддіюцього закону підпадаютьлишетінекомерційніорганізації, якіакредитовані в міністерствіу справахмолоді. Тривалістьволонтерськоїслужбиобмежуєтьсястрокомвід 6 до 12 місяців, якийможе бути скороченоабопродовженолише з дозволуцьогоміністерства. Іншітипиволонтерськоїдіяльності законом не регулюються. Закон Польщіпро суспільнокорисну і волонтерськудіяльність 2003 року регулюєволонтерськудіяльністьнекомерційних і неурядовихорганізацій, асоціацій, органівмісцевоїсамоврядності, державноїадміністрації та іншихюридичнихосіб. Дія закону поширюєтьсятакож на тих польськихволонтерів, якіпрацюють у міжнароднихорганізаціях. Відповіднодо закону про волонтерів 1998 року волонтерськадіяльність у Португаліїмаєбути спрямована на благо суспільстваабоокремих громад у сферіміських і соціальних проблем, охорониздоров'я, освіти, науки і культури, охоронинаціональноїспадщини і довкілля, захисту прав споживачів, зайнятості і професійногонавчання, соціальноїреінтеграції, цивільної оборони, в інших сферах [21].

У вітчизняномузаконодавстві, на нашу думку, дужевдалою є стаття 4 Закону України «Про волонтерськудіяльність», яка спонукає до волонтерськоїдіяльності, в ніййдетьсяпро те, щоорганивиконавчоївладита органимісцевогосамоврядуваннясприяютьпоширеннюінформаціїпро організації та установи,щозалучають до своєїдіяльностіволонтерів (їхмісцезнаходження, поштову адресу, номеризасобівзв'язку, а також, за наявності, адресиофіційного веб-сайту в мережіІнтернет та електронноїпошти), перелікфізичнихосіб (у разіїхньоїписьмовоїзгодивідповідно до закону), організацій та установ, якіпотребуютьволонтерськоїдопомоги, шляхом розміщеннявідповідноїінформації на своїх веб-сайтах у мережіІнтернет і місцевихзасобахмасовоїінформації [16]. Такожвважаємо, що в питанні правового регулюванняволонтерськоїдіяльностідужеслушною є думка К.О. Сидоренко про «підвищеннярівня правового регулюванняволонтерськоїдіяльності кожного законодавчовизначеногонапрямкуволонтерськоїдіяльності та прийняттяКонцепціїдержавноїполітики у сферіволонтерськоїдіяльності. З метою сприяннярозвиткуінститутівволонтерствапередбачаєтьсявключення в законодавствоУкраїни про волонтерськудіяльність таких положень: 1) соціальнареабілітаціядітей-сиріт та дітей, якізалишилися без піклуваннябатьків; 2) наданнябезоплатноїюридичноїдопомогигромадянам і волонтерськиморганізаціям та правовепросвітництвонаселення; 3) безоплатневиготовлення та розповсюдженнясоціальноїреклами; 4) сприяннярозвиткунауково-технічноїтворчостімолоді; 5) сприянняпатріотичному, духовно-моральному вихованнюдітей та молоді, а такожпідтримкамолодіжнихініціатив, проектів, дитячих і молодіжнихрухів і організацій» [9, с. 136].

Висновки

По-перше, провівшипорівняльно-правовийаналізвітчизняногозаконодавстваіззаконодавствомІталії, Латвії, Люксембургу, Польщі, Португалії, Чехії, Угорщини та нормативно-правовими актами, прийнятимиОрганізацієюОб'єднанихНацій та Міжнародноюасоціацієюволонтерськихзусиль, вважаємо, щонаявність у нашомузаконодавствіправовоїнормищодоіснуванняінститутуволонтерськоїдіяльності є важливимзасобомзабезпечення прав і свобод людини і громадянина в непростий для сучасногоукраїнськогосуспільства час. По-друге, дослідженнязаконодавства, щорегулюєпитанняволонтерськоїдіяльності, міжнароднимиорганізаціями, країнамиблизького та дальньогозарубіжжядаютьзмогувиявитиположення, якісприяютьефективномузастосуваннюданогоінституту в України та подальшоговпровадженнясоціально-корисногоміжнародногодосвіду у вітчизнянийволонтерськийрух.

Література

1. Матяш^ Михайло. Українськеволонтерство - явищеунікальне. Йомузавдячуємосуверенітетом. Мультимедійна платформа іномовленняУкраїни. URL: https://www. ukrinform.ua/rubric-soaety/2324579-ukrainske-volonterstvo- avise-unikalne-jomu-zavdacuemo-suverenitetom.html(дата звернення: 10.06.2019).

2. Школа волонтерів :навчальнийпосібник / За заг. ред. Г.С. Скитьової. Київ : 2016. 166 с.

3. Калениченко Р.А. Волонтерство в соціальнійроботі :навч. посіб. Київ :КиМУ, 2008. 86 с.

4. Вашкович В.В. Адміністративно-правовезабезпеченняволонтерства як складовасоціальноїфункціїдержави :автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 ; Державнийвищийнавчальний заклад «Ужгородськийнаціональнийуніверситет». Ужгород, 2018. 19 с.

5. Вашкович В.В. Ґенезаволонтерства як суспільногоявища та йогоправовевідмежуваннявідсуміжнихкатегорій. Правова держава. 2017. Вип. 28. С. 39-43.

6. Петренко І.В. Організаційно-методичніосновиудосконаленняпідготовкиспортивнихволонтерів в системіпроведеннязмагань :дис. . канд. наук з фізичноговиховання і спорту : спец. 24.00.01 ; Харківськадержавнаакадеміяфізичноїкультури. Харків, 2018. 227 с.

7. Голуб В.Л. Роль волонтерськоїдіяльності в освітньо-науковомупросторісуспільства та їїзначення для державного управління. Збірник наукових праць Національної' академїі державного управління при Президентові України. 2013. Вип. 2. С. 160-178.

8. Сірко В.С. Поняття та елементимеханізмуадміністративно-правовогозабезпеченняволонтерськоїдіяльності в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. Запоріжжя. 2018. № 4. С. 109-112.

9. Сидоренко К.О. Перспективирозвиткурегулюванняволонтерськоїдіяльності в Україні. Право і суспільство. 2012. № 4. С. 133-137.

10. Сидоренко К.О. Адміністративно-правоверегулюванняволонтерськоїдіяльності в Україні :автореф.

11. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07. Державнийвищийнавчальний заклад «Запорізькийнаціональнийуніверситет». Запоріжжя, 2013. 18 с.

12. Кривенко Ю.В. Цивільно-правовийдоговір як форма організаціїволонтерськоїдіяльності. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 9. С. 19-23.

13. Янц Н.Д. Основидіяльностіволонтерів: курс лекцій. Переяслав-Хмельницький, 2009. 200 с.

14. Товариство Червоного ХрестаУкраїни. URL:

https://redcross.org.ua/prindples (дата звернення:

10.06.2019).

15. Анри Дюнан. Воспоминание о битве при Сольфери- но / Пер. с фр. 3-е изд., без изм. Москва :Международный Комитет Красного Креста, 2009. 108 с.

16. The Universal Declaration on Volunteering. Adopted by the international board of directors of IAVE - The International Association for Volunteer Effort at its 16th World Volunteer Conference, Amsterdam, The Netherlands, January 2001. URL: https://www.iave.org/advocacy/the-universal- declaration-on-volunteering(датазвернення: 10.06.2019).

17. Про волонтерськудіяльність : Закон Українивід 19 квітня 2011 року № 3236-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/3236-17 (датазвернення: 10.06.2019).

18. Marking end of international year of volunteers, General Assembly encourages all people to become more engaged in voluntary activities. URL: http://www.un.org/press/en/2001/ GA9990.doc.htm (датазвернення: 10.06.2019).

19. Zakonc. 198/2002 Sb. Zakonodobrovolnickesluzbeaozmenenekterychzakonu (zakonodobrovolnickesluzbe). URL: https://www.zakonyprolidi.cz/cs/2002-198(дата звернення: 10.06.2019).

20. Act LXXXVIII. of 2005 on Public Interest Volunteer Activities. URL: https://www.legislationline.org/documents/id/18301 (дата звернення: 10.06.2019).

21. Legge 11 agosto 1991, n. 266. Legge-quadrosulvolontariato. URL: https://www.lavoro.gov.it/archivio-doc- pregressi/AreaSociale_AgenziaTerzoSettore/Leqqe_266_91. pdf (датазвернення: 10.06.2019).

22. Міжнародний день волонтерів. URL: http://

punkt-eu.blogspot.com/2016/12/blog-post_5.html(дата звернення: 10.06.2019).

Размещено на Allbest.ru