Соцмережі як різновид нового медіа

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Соцмережі як різновид нового медіа

Блинова Н. М., кандидат філологічних наук, доцент,

Рахімов М. К, магістр

У статті акцентовано на тому, що актуальність дослідження визначається, перш за все, його об'єктом, яким є соціальні мережі як новий тип медіа. Нові медіа покликали до життя громадянську журналістику. Одна з її функцій - бути каналом, яким надходить інформація в традиційні медіа. Таким чином було стерто різницю між професійним і непрофесійним контентом, яким споживач інформації став приділяти однакову увагу.

Ключові слова: соцмережі; медіасистема; конвергенція; нові медіа; «постжурналістська ера».

Rakhimov M., Blynova N. Social media as a kind of new media

The article emphasizes the fact that the relevance of the research is determined primarily by its object, which is social networks as a new type of media. The convergence of online communities and online media is building a new media system.

Social networks have made interaction between news providers, authors, and consumers of information easier, and most importantly, have restored the trust of the latter. The main task of modern social networks is the one that has always lain with the media: to gather and retain its audience. As social networks take on a number of features, which are inherent in the media, the media reality itself has undergone dramatic changes.

The media consumers' information agenda has started to form a feedstrip, and the picture of the world given to new consumer by the media has become fundamentally subjective. The reader now seeks only confirmation of his own thoughts in the texts. It is in the social networks that the concept of homophily is perfectly implemented, that is, communication with oneself.

New media has brought to life citizen journalism, which is the process which means that media texts are created by ordinary people. Its other function is to be a channel that feeds information into traditional media. Thus, the

distinction between professional and non-professional content, to which the consumer of information began to pay the same attention, was erased.

However, being in the zone of information comfort, the readers cease to perceive information that goes against their thoughts and guidelines. Only media with a high level of personalization and adaptability can overcome this protection.

The one-way method of presenting information in digital times looks archaic. Journalism is now only a part of the work with information, not its core. Social networks, the Internet and mobile journalism have fostered a culture where people share knowledge through blogs and social networks, interact to solve problems and learn new things. Transmedia is a specific medium of media production, a synergy of genres and media formats, where feedback plays a special role. This phenomenon, which goes beyond professional journalism, is not a thoroughly studied and meaningful process, but an objective one. Researchers are now arguing about a "post-journalist era".

Keywords: social networks; media system; convergence; new media, "post-journalist era".

Вступ

Постановка проблеми. Інформаційне суспільство, «третя хвиля», за термінологію Е. Тоффлера, створює абсолютно новий стиль життя і діяльності, нові форми політики, економіки та свідомості. Технології, які роблять можливим нелінійне донесення контенту, вносять істотні зміни і в медіа. Основними рисами сучасного інформаційного суспільства стали роль творця не інформації, а комунікації, мозаїчна структура суспільства, переважання горизонтальних громадських зв'язків, конвергенція засобів зв'язку, децентралізація медіа і бурхливий розвиток електронних засобів комунікації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Загальновизнаними авторитетами в дослідженні такого масштабного явища як соцмережі, є: Д. Бел, Ф. Бродель, Дж. Гелбрейт, Г. Інгельгарт, М. Кастельс, Г. Катцу, М. Маклюен, Дж. Мартін, А. Турен, Е. Тоффлер Т. Умесао, Ф. Фераротті, Ю. Хабермас. Серед вітчизняних авторів ґрунтовні теоретичні розробки різних аспектів соціальних мереж проводили А. Берегова, О. Довженко, М. Можейко, В. Моїсеєва, В. Різун, Г. Почепцов, А. Холод. Питання, що стосуються онлайнових ЗМІ, розглядали в наукових роботах Б. Потятиник, М. Чабаненко та ін.

Теоретичні положення дослідження випливають з робіт О. Акопова, Я. Засурского, М. Лукіної, в яких йдеться про розвиток інтернет-ЗМІ та інтернет-комунікацій. Практичні дослідження конвергенції мас-медіа та інтернет-технологій проводили Г. Бакулев, А. Вартанова, А. Калмикова, К. Короткова.

Різноманітним аспектам функціонування соцмереж увагу приділяли і журналісти провідних медіа (див., напр.: [1-4]). В одному з найсучасніших досліджень сказано: «У 2019 телевізійні ЗМІ втратили перше місце серед джерел отримання новин в Україні. Причина - значне зростання частки аудиторії, яка використовує для цього соціальні мережі. Про це свідчить опитування USAID-Internews "Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа в 2019 році"» [5]. Відповідно, аналіз специфіки соцмереж як одного з нових медіа є надзвичайно актуальним для становлення і розвитку громадянського суспільства.

Мета статті - на основі комплексного аналізу визначити медійну своєрідність соціальних мереж. Встановити характерні риси нового типу медіа, універсальні для глобального медіапростору правила існування.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення ряду наукових і практичних завдань:

уточнити сутність понять «медіа» та «соціальні мережі»;

виокремити спільні та відмінні риси в обов'язках дописувачів у медіа та у соцмережах;

розглянути комунікативну інфраструктуру в аспекті нової медіареальності. медійний соціальний мережа

Об'єкт дослідження - соціальні мережі як різновид засобу масової комунікації, що

бере участь у формуванні громадської думки.

Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань ми вдались до таких методів: класифікаційний був спрямований на виявлення зв'язків і закономірностей розвитку досліджуваних об'єктів. Методи типологізації були орієнтовані на пошук стійких ознак і властивостей досліджуваного об'єкта. У роботі також були використані такі методи, як аналіз, порівняння, спостереження, систематизація. Також ми задіяли порівняльний та індуктивний методи, які дозволили прийти до певних висновків.

Результати і обговорення

«Соціальна мережа» - термін соціології, психології, кібернетики, менеджменту. Ми його розглядаємо стосовно медіа, що нам здається правомірним, якщо виходити з багатофункціональності, якої термін набув у соціумі. Однак уточнення смислового навантаження терміна неминуче, оскільки стрімко змінюються позначувані ним реалії та їх наповнення.

Уперше вжитий Дж. Барнсому 1954 р., він чудово прижився в цифрову епоху.

У 80-х рр. минулого століття термін «соціальні мережі» починає мігрувати з соціології в інформатику та комунікації. У цей час почали розвиватися мережеві технології і виникали нові засоби комунікації. Наприклад, у 1983 р. «інтернетом» стали називати мережу ARPANET, 1984 ознаменувався створенням міжуніверситетської мережі NSFNet, з 1985 з'являються перші прообрази нинішніх соцмереж.

Соціальна мережа - явище соціальне, оскільки сама природа заклала в людину схильність до об'єднання з собі подібними. Але в той же час соцмережа - чудовий інструмент для аналізу та інтернет-сервіс, що допомагає встановити міжособистісні зв'язки у веб-просторі.

У нашому розумінні соцмережа є віртуальною соціальною структурою, яку формують соціальні об'єкти, що створюють певні міжособистісні відносини. При цьому комунікація між цими об'єктами можлива завдяки технічним можливостям, що надаються Інтернетом.

Поступово віртуальна реальність для соціального об'єкта стає активним місцем існування, зануритися в яке дозволяють онлайн-можливості. Тут людина отримує інформацію, ділиться власними думками, відпочиває і просто проводить час.

Специфіка мережевої соціальної структури полягає в наявності:

загального комунікативного простору;

об'єднуючої ідеї;

однакових можливостей доступу до інформації;

рівності та взаємозв'язку учасників.

Соціальна мережа - складний соціотехничний об'єкт, потрактований кібернетикою як «велика система». Це дозволяє аналізувати онлайн -спільноти як веб-продовження громадянського суспільства, трактуючи їх як:

елемент громадянського суспільства;

елемент медіасистеми країни;

виробник ідей, агітації і пропаганди.

Зараз соцмережа - нова соціальна практика та одночасно:

механізм поширення інформації;

спосіб всесвітнього мовлення;

середовище, де люди з усього світу спілкуються і співпрацюють.

Соціальні мережі стали інструментом соціальної комунікації постіндустріального інформаційного суспільства.

Бум виникнення соцмереж припав на перелом століть. У 2003-2004 були запущені LinkedIn, MySpace і Facebook. Не оминув цей процес і Україну, де в 2005-2007 рр. розпочато ряд локальних проєктів: «Дерево друзів», AtlasKit, Tuse, молодіжні мережі «Стрілка», Friends.ua, Connect, назустріч і Folk. Відома також Profeo- ділова соціальна мережа для професіоналів, «Українські вчені в світі» - соціальна мережа для вчених, Ukrainci.org - неполітична блог-соціальна мережа «Ми - Українці!».

З появою інтернету і соцмереж як медіа нового типу особливого значення набув принцип поширення інформації «від багатьох до багатьох», який прийшов на зміну характерним для традиційних медіа «від одного до одного» і «від одного до багатьох».

Незважаючи на майже два десятиліття існування, що за мірками інформаційної епохи дуже багато, світове наукове співтовариство поки не прийшло до створення вичерпної класифікації соцмереж. У нашому дослідженні ми спираємося на класифікацію Е. Гришакової [1], яка розглядає такі різновиди соцмереж: для особистого і ділового спілкування, розваг, аудіо- та відеоінтересам, покупок, геолокації, питань-відповідей, новин, віртуальних світів, блогінгу, закладок, різних хобі та інтересів.

Ще два принципи класифікування - за можливістю поповнитися новими учасниками і за регіоном розповсюдження.

Типологічна класифікація об'єднує різнорідний контент і різноманітні проєкти в єдине ціле, де кожен з них має власну нішу.

Нові медіа апелюють до почуття приналежності до певної спільноти, що зближує їх із соцмережами. Крім того, на зміну традиційній журналістиці прийшла інтерактивна, що характеризується максимальною взаємодією між журналістом і споживачем продукції, яку він інформації. Такі медіа спілкуються з аудиторією зрозумілою їй мовою, використовують той самий інструментарій.

Медіа виконують низку функцій:

дозволяють аудиторії спостерігати за актуальними подіями;

визначають, які соціально-політичні проблеми існують в суспільстві;

надають трибуну тим, хто представляє і захищає інтереси аудиторії.

передають різноманітну інформацію;

здійснюють обмін інформацією між потенційними представниками влади і масами;

спостерігають за суспільними інститутами й органами влади для контролю їх дій;

інформують і спонукають громадян до активної участі в політичних процесах;

протистоять зовнішнім силам, спрямованим, у першу чергу, на знищення незалежності медіа.

До типологічних характеристик нових медіа відносять властиві диджитальному середовищу гіпертекстуальність, мультимедійність, інтерактивність, конвергентність.

Остання характеристика втілюється в редакціях трьох типів:

мультимедійній;

інтегрованій;

крос-медійній.

Конвергенція онлайнових новинних сайтів і соціальних медіа привела до створення нової медіасистеми. Тепер аудиторія соціальних мереж може впливати на зміст медіа. У результаті формується новий цифровий простір і виникає феномен соціальної журналістики. Колективне редагування медіареальності, забезпечене науково -технічним прогресом, стало звичним явищем сьогоднішнього дня.

Нові медіа не тільки створюють неможливі раніше способи спілкування, але й завдяки представленості у соцмережах стають ледве не основним джерелом інформації. Користувачеві немає необхідності заходити на конкретний сайт будь -якого медіа, адже у нього в новинній стрічці акаунту в соцмережі, яка регулярно оновлюється, представлені ті медіа, новини яких він хотів би отримувати. Нові медіа працюють у форматі «багато авторів - багато повідомлень - багато споживачів». Режим інтеракції з аудиторією дозволяє створити рівну і безперервну комунікацію, що принципово змінює всю комунікативну схему взаємодії з медіа.

Соцмережі надають аудиторії свою інформацію, яка споживається індивідуально і вільно (коли і де завгодно). При цьому виконується соціальна функція: зв'язується між собою велика кількість людей, формуються соціальні спільноти.

Аудиторія отримала можливість вільно висловлюватися і вибирати, що ознаменувало появу нової ери - ери соціальної комунікації, де індивідуальність - макротренд.

Ідея нових взаємин медіа і користувача полягає також у тому, що не читач йде до медіа, а воно прагне потрапити в його новинну стрічку.

Інформаційний порядок денний споживача медіапродукту стала формувати френдстрічка, тобто повідомлення і рекомендації людей і організацій, з якими вона знаходиться в постійному контакті і взаємодії.

Оскільки творцем контенту цілком може бути одна людина, то картина світу, яку дають споживачеві нові медіа, принципово суб'єктивна.

Читач став шукати в текстах виключно підтвердження своїх думок. Якнайкраще такій настанові відповідають соцмережі. Тут відмінно реалізується поняття homophily або спілкування з собі подібними. Термін, який в широкому сенсі означає емоційне тяжіння, любов до подібного, такого ж як я.

НоторМІучинить потужний вплив на інформацію, яку отримують споживачі, на те, які відносини утворюють, і з ким взаємодіють.

Стерлася різниця між професійним і непрофесійним контентом. Вони стали отримувати однакову увагу. Інтернет ділить світ на «свій» і «чужий» простір, приводячи до утворення своєрідного захисного кокона, в якому людина перебуває в зоні інформаційного та емоційного комфорту. Пройти цей захист здатні тільки медіа з високим рівнем персоналізації і адаптивності. Відбувається корекція інформаційного простору. Раніше медіа ніколи не давали можливості людині створювати інформацію.

Нові медіа покликали до життя громадянську журналістику. Тут медіа тексти створюють звичайні люди, а не фахові журналісти. Крім того, громадянська журналістика стала тим каналом, з якого часто беруть інформацію професійні медіа.

Крім професійних журналістів, виробниками контенту стали:

блогери;

відомі особистості;

далекі від медіа люди;

організації, що мають у штаті блогерів або співпрацюють з ними на умовах аутсорсу;

організатори рекомендаційних сервісів.

Користування соцмережами є потужним способом соціалізації, крім того, соцмережі дозволяють створити власну ідентичність.

Висновки

Завдяки соцмережам розширилися межі традиційної журналістики, у медіа спектр на рівних правах увійшли блогерство та громадянська журналістика. Водночас професійна журналістика почала спиратись на інформацію та інструменти соцмереж.

У медіа середовищі та соцмережах як його складових спостерігається низка тенденцій.

Соцмережі стали повноцінною складовою медіасередовища. Однак для споживача це становить певну складність, оскільки контенту занадто багато, виникає надлишок інформації та значний інформаційний шум. Є і зворотна сторона медалі. Медіа, щоб пробитися до свого читача, доводиться докладати масу зусиль для його подолання, щоб контент дійшов-таки до цільової аудиторії.

Якнайширше розповсюдження отримав відеоконтент. Ніхто не хоче читати. Споживач надає перевагу картинкам і відео. Сториз, відеоуроки, стрмм, лайфи із задоволенням споживає аудиторія. Саме тому всі популярні соцмережі надали можливість завантажувати прямі трансляції.

Акцентування уваги на сторителінгу. Історії про людей для людей завжди були цікаві аудиторії традиційних медіа, але набули нового дихання з переходом у диджитал- формат. Незмінно популярними залишається й аудіоконтент.

Щоб бути успішним, необхідно засвоїти, що співтовариство за інтересами у соцмережі - це свого роду сімейство. Його необхідно створювати, навчати лідерів, які здатні підтримувати цю родину в працездатному і цікавому для інших стані.

Список використаних джерел

Гришакова Е. Социальные сети и их классификация. URL: http://egrishakova.ru/blog/item/70- sotsialnyie-seti-i-ih-klassifikatsiya (дата звернення: 20.05.2018).

Довженко О. Соціальні медіа як середовище нової медіа критики. URL:

http://www.mediakrytyka.info/ohlyady-analityka/sotsialni-media-yak-seredovysche-novoyi- mediakrytyky.html (дата звернення: 30.11.2019).

Журналисты The New York Times считают соцсети важным источником информации. URL: http://www.rus.24.kz/novosti/sotsium/item/zhurnalisty-new-york-times-schitayut-socs%D0%B5ti (дата звернення: 20.05.2018).

Онлайн-СМИ и социальные сети: опыт совместного существования URL: http://pro-

spo.ru/social/3244-onlajn-smi-i-soczialnye-seti-opyt-sovmestnogo-sushhestvovaniya (дата звернення: 30.11.2019).

Социальные сети вытесняют ТВ как источник новостей. URL: https://telekritika.ua/news/socseti- vytesnjajut-tv-kak-istochnik-novostej/?fbclid=IwAR1hiOyx2cyUZAs7IjMehX5GBXAlY_H5_zvq- W9XlM_BkNP8Pt6hlu-07awи(дата звернення: 30.11.2019).

Размещено на Allbest.ru