Учнівська молодь як об'єкт маніпуляції свідомістю в сучасному інформаційному суспільстві
Учнівська молодь - ініціатор нововведень, установок та ідей, ціннісні орієнтації якої докорінно впливають на перспективи розвитку суспільства. Молодіжний ескапізм - процес, що проявляє себе в віртуальних спільнотах через засоби масової інформації.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.01.2022 |
| Размер файла | 19,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Учнівська молодь як об'єкт маніпуляції свідомістю в сучасному інформаційному суспільстві
Дар'я Кононович
Дар'я Кононович аспірант кафедри соціальної роботи Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», м. Старобільськ, Україна
У статті здійснено аналіз соціально-психологічних особливостей учнівської молоді як об'єкта маніпуляції свідомістю. Дається характеристика засобів масової інформації як інституту сучасного суспільства. Розглядаються фактори, що впливають на зростання ролі ЗМІ в соціалізації особистості та форми їх впливу на масову свідомість. Також автор зосереджується на особливостях та специфічних властивостях молоді як соціальної групи, що робить її ідеальною метою для дій маніпуляторів. Виявляється роль мас-медіа в сучасному суспільстві і в процесі соціалізації молоді.
Ключові слова: учнівська молодь, маніпуляція свідомістю, соціалізація, засоби масової інформації, інформаційне суспільство.
Дарья Кононович. Учащаяся молодежь как объект манипуляции сознанием в современном информационном обществе
В статье осуществлен анализ социально-психологических особенностей учащейся молодежи как объекта манипуляции сознанием. Дается характеристика средств массовой информации как института современного общества. Рассматриваются факторы, которые воздействуют на рост роли СМИ в социализации личности и формы их влияния на массовое сознание. Также автор делает акцент на осо- бенностях и специфических свойствах молодежи как социальной группы, что делает ее идеальной мишенью для действий манипуляторов. Определяется роль СМИ в современном обществе и в процессе социализации молодежи.
Ключевые слова: учащаяся молодежь, манипуляция сознанием, социализация, средства массовой информации, информационное общество.
Daria Kononovych. Student youth as an object of manipulation of consciousness in the modern information society
Today, the process of socialization of modern youth takes place in absoutely other circumstances in comparison with former generations. The social activity of young people and teenagers is being developed not only in real but also in virtual space.
The article analyses the socio-psychological characteristics of students as an object of mind manipulation. The author analyses the mass media as an institute of the contemporary society and analyses the factors influencing the increasing role of the mass media in personality socialization. Description of basic kinds and functions of modern mass medias is given; the features of their development and intercommunication are analyzed with the processes of socialization and social education of personality in the conditions of modern society. The author focuses on the features and specific properties of youth as a social group that make it an ideal target for the actions of manipulators.
The author also considers the forms of the mass media's influencing the mass consciousness and reveals the role of the mass media in the contemporary society and young people's socialization.
The data obtained can be used for effective prevention of negative impact of information and social content of the Internet on young people singled out as a risk group.
Keywords: student youth, manipulation of consciousness, socialization, mass media, information society.
Сучасна молодь, як одна з найбільш слабозахищених і уразливих категорій населення, в силу відсутності у неї відповідних знань, досвіду і економічної залежності, часто виступає об'єктом для різного роду маніпуляцій, а також апробацій на ній політичних, соціально-психологічних технологій і експериментів. Яскравими прикладами практичного втілення подібного роду соціальних дослідів та інженерії є «молодіжні бунти», «молодіжна», «сексуальна» і «кольорові» революції, виникнення і життєдіяльність різного роду молодіжних субкультур, контркультур.
До числа вітчизняних та зарубіжних авторів, чиї праці присвячені проблемам впливу на індивідуальну і масову свідомість, відносяться В. А. Ачкасова, В. В. Балабін, О. Т. Баришполець, Ю. П. Битяк, О. Г. Василевич, В. В. Застольська, С. О. Зелинський, В. П. Колісник, О. В. Кононенко, В. О. Лісічкін, П. М. Лісов- ський, С. А. Лозниця, М. К. Мамардашвили, О. В. Сидоренко, Т. В. Юхтовська, Н. Г. Яценко.
Вплив маніпуляцій на життя молоді розглядали у своїх дослідженнях П. М. Артьомов, О. І. Бондарчук, Б. Б. Буяк, О. В. Вакуленко, О. О. Гончарова, С. О. Єлишев, О. В. Мурюкіна, Т. У. Новікова, М. М. Скиба, В. А. Триндюк.
Вагомий внесок у розробку проблеми засобів масової інформації як інституту соціалізації та фактору виховання ціннісних орієнтацій молодої людини внесли такі науковці як: І. Д. Бех, Л. Я. Гордін, І. Д. Звєрєва, І. С. Кон, В. В. Москаленко, О. В. Первишева, Л. М. Сніжко, Н. П. Чутова.
Зважаючи на недостатній науковий аналіз вікових особливостей учнівської молоді, які роблять її уразливою до різного роду маніпуляцій, метою нашої статті є визначення соціально-психологічних особливостей учнівської молоді як об'єкта маніпуляції свідомістю.
Учнівська молодь може розглядатися ініціатором нововведень, установки, ідей, ціннісні орієнтації якої докорінно впливають на перспективи розвитку суспільства в цілому.
Вікові межі учнівської молоді, які будуть розглядатися у нашому дослідженні, згідно з періодизацією вікового розвитку Мухіної В. С. становлять від 16,17 років до 21-25 років (юнацтво). [6]
Означені межі обрані не випадково, бо саме у цьому віці досягаються оптимальні показники у розвитку психічних, соціальних і фізичних властивостей, завершується формування ціннісних орієнтацій.
Окреслюючи межі юнацького віку, ми виходимо з відомих науці даних з морфології, фізіології і біохімії, а також з даних про динаміку і діапазони можливих фізичних і психічних досягнень.
У роботі О. В. Рудакової [7, 17] визначені такі специфічні характеристики учнівської молоді як об'єкта дослідження:
- це найзначніша по чисельності й по ролі в системі суспільного відтворення соціальна група;
- головна функція - поповнення низки кваліфікованих шарів суспільства - фахівців і інтелігенції;
- є особливою перехідною соціальною групою, у рамках якої здійснюється особистісне і соціальне становлення;
- відмінна риса - прагнення до всього нового, у силу відсутності досвіду - схильність до максималізму, перебільшення значення власної думки;
- склад групи формується із представників різних шарів і класів населення приблизно однакового віку з певним рівнем освіти.
І. Ю. Кузнєцова виділяє три основні етапи соціалізації, пов'язані з формуванням ціннісних орієнтацій молоді [2, 12]:
Перший етап характеризується усвідомленням певних цінностей і утворенням ціннісних уявлень на базі індивідуального досвіду особистості.
Другий етап пов'язаний із включенням молоді у нову сферу соціального життя (навчання у ВНЗ), де особистий досвід характеризує такий рівень життєдіяльності людини, при якому ціннісні уявлення тісно пов'язані із задоволенням життєво необхідних потреб, а тому часто випадкові й обмежено-егоїстичні. У цей період простежуються риси регулятивного процесу формування ціннісних орієнтацій завдяки додатковим знанням, що доповнюють індивідуальний досвід особистості.
Під час третього етапу переборюються протиріччя у свідомості молоді, розвивається і вдосконалюється система ціннісних орієнтацій на основі глибокого особистісного, ініціативно-творчого ставлення до моральних цінностей як до базових цілей і засобів життєдіяльності людей. Означений етап є частиною системи керованих соціально-економічних і соціально-культурних факторів регуляції з боку суспільства та його соціальних інститутів.
Аналізуючи ці етапи, ми припустили, що учнівська молодь є своєрідною групою ризику в проблемі маніпуляції свідомістю. Оскільки соціально-психологічний розвиток студентської молоді характеризується нерівномірністю, напруженістю, наявністю і повторюваністю конфліктних ситуацій. Саме в молодості динамічно відбувається формування соціальних мотивацій, самоаналіз та швидкість реакції, проте в цьому віці значно менше, ніж у дорослому, турбують безпека близьких та відповідальність за них.
У свідомості молодої людини відбувається перехід від споглядальницького світу юнацтва до світу активної дії. Це період професійної підготовки, оволодіння навичками управління й самостійної інтелектуальної діяльності, час дружби, любові, створення сім'ї, виховання дітей.
На думку більшості дослідників, для юнацького віку характерне досягнення оптимальних показників у розвитку психічних, соціальних і фізичних властивостей. Науковці стверджують, що однією із сучасних тенденцій у генезисі молоді є його трансформація із невиробничого характеру в амбівалентну соціальну групу, яка бере безпосередню участь у матеріальному і духовному виробництві. Прийняття цієї позиції дозволяє віднести молодь до соціально-дієвої групи суспільства.
В юності молода людина вже по праву відчуває себе дорослою, відповідальною за свій вибір. Соціальна ситуація як умова розвитку і буття в юності відрізняється для юнака тим, що вона відкрита його домаганням, його ретельності і його талантам. Справа за ним.
В юності перед молодою людиною постає питання про вибір життєвого шляху, про розвиток своєї свідомості настільки, щоб подолати багато і багато зовнішніх перешкод, і навіть всередині самого себе.
Ключовою проблемою, що визначає інтерес людини в юності, є він сам: стан його свідомості, його надії і сподівання, його амбіції; це можуть бути також домагання на те, щоб проявити себе в цьому світі, відбивши свою особистість в мистецтві, науці, духовності.
Важливою складовою життя молодої людини в цей період залишається навчальна діяльність.
Навчальна діяльність перш за все вимагає постійних рефлексій на себе, на процес засвоєння знань і придбання самостійних навичок пізнавальної діяльності. Вчитися - значить вчити себе, бути здатним регулювати свої дії відповідно до свідомої мети і під рефлексивним контролем.
Розвинені форми мислення здійснюються людиною у внутрішньому плані, часом вони протікають на несвідомому рівні. Учень може і повинен навчитися рефлексивних дій, які допоможуть здійснювати контроль за структуруванням придбаних знань і за способами здійснюваних розумових дій [6, 497].
Необхідною умовою розвитку свідомості є вільна воля людини. Вільна людина по-справжньому самоактуалізується, стає особистістю, коли може слідувати своїм ціннісним орієнтаціям. Особистість є одночасно носієм існуючих суспільних відносин та індивідуальної свободи.
Сутність людини полягає в тому, що її внутрішній світ складають два рівнозначних початку - людина в соціальному просторі відносин виступає як соціальна одиниця і як унікальна особистість. Індивідуальне буття особистості формується через внутрішню позицію, через становлення системи особистісних смислів, на основі яких людина будує свій світогляд, свою ідеологію.
Світогляд являє собою узагальнену систему поглядів на світ в цілому, на своє місце в ньому; світогляд - це розуміння людиною сенсу її поведінки, діяльності, позиції, а також історії та перспективи розвитку людського роду. Для кожної людини її система особистісних смислів визначає індивідуальні варіанти ціннісних орієнтацій. Очевидно, що особистість здатна свідомо вибирати єдино правильне для себе рішення і здійснювати вольові дії, відповідні вибору [6, 505-506].
Взаємне тяжіння в умовах спільного осягнення особливого світу стає самоцінним. Тепер міжособистісна ідентифікація спрямована на однолітків - однодумців, на людей «однієї крові». Посилення ідентифікацій з однолітками, приводячи до відокремлення від інших людей, забезпечує засвоєння конвенціональних ролей, норм, правил поведінки всередині вікової групи або всередині якогось співтовариства.
Тяга молоді «бігти» від труднощів засвоєння і встановлення стилю спілкування у великому, традиційному соціумі і тяга до кооперування в своїх відокремлених вікових «спеціалізованих» за інтересами спільнотах - типове соціальне явище другої половини XX століття і початку XXI століття в євро-американській цивілізації.
Очевидно, що це явище - результат розвитку техногенної культури, а також нових форм роз'єднання цивілізацій і домінування ідеї «передбачення катастрофи». Ідея катастрофи проголошується багатьма західними соціологами, філософами та іншими фахівцями, які взяли на себе відповідальність за прогноз майбутнього людства [6, 520].
Сьогодні молодіжний ескапізм проявляє себе і в так званому полі галактик Інтернету, в віртуальних спільнотах, через засоби масової інформації (далі - ЗМІ).
Так, за результатами бесід та анкетувань 200 студентів різних курсів, спеціальностей та статі Луганського національного університету ім. Т. Г. Шевченка виявлено, що 73% студентів вільний від занять та підготовки до них час проводять за комп'ютером, менше - біля телевізора і рідко - слухають радіо.
89% студентів метою користування мережею Інтернет назвали спілкування; 65% - пошук учбової інформації; 47% - перегляд фільмів та прослуховування музики.
Проводячи оцінку значення для кожного опитуваного ЗМІ, студенти вказували, що це: «засіб для пошуку інформації» (74%), «джерело маніпуляції» (14%), «побутова річ» (9%), «зло» (3%).
З соціологічної точки зору ЗМІ є інформаційно-пропагандистським комплексом, який, з одного боку, є політичним інструментом, з іншого - одним з найбільш ефективних засобів збереження і поширення культури суспільства, засобом соціалізації молодого покоління [4, 253].
ЗМІ впливають на соціалізацію всіх статево-вікових і соціально-професійних верств населення. Цей вплив визначається наступними причинами:
ЗМІ виконують рекреативну роль, оскільки сучасна людина більшу частину свого вільного часу проводить з різними ЗМІ, які допомагають їй відпочивати, забутися, піти від повсякденності, відволіктися від роботи.
ЗМІ виконують релаксаційну роль, яка тісно пов'язана з рекреативною. Вони стають своєрідним джерелом поповнення дефіциту міжособистісних контактів, альтернативою при складнощах в спілкуванні з оточуючими.
ЗМІ на даний момент фактично представляють систему неформальної освіти, що виконує просвітницьку роль для різних верств населення. Наприклад, молоді люди сьогодні рідко ходять до бібліотек, так як всю інформацію для особистого користування і навчання можна знайти в Інтернеті. Проблеми такого утворення, по-перше, полягають в тому, що воно безсистемне, поверхове. По-друге, отримана інформація не завжди коректна, авторитетна або адекватна, так як ЗМІ не претендують на академічність і часто повідомлення робляться людьми, далекими від наукової сфери.
ЗМІ значно впливають на засвоєння людьми різного віку широкого спектру соціальних норм і ціннісні орієнтації особистості. Це проявляється, наприклад, у формуванні матеріальних і соціальних потреб великих соціальних груп і окремих індивідів.
Посилюється тенденція перетворення ЗМІ в сферу самореалізації людини. Відносно телебачення це проявляється в передачах з прямою участю телеглядачів, ток-шоу, реаліті-шоу, де звичайні люди стають повноправними учасниками телевізійного процесу, а іноді самостійними «зірками». У сфері Інтернету - це, безсумнівно, блоги, форуми, сторінки в соціальних мережах, викладка інформації (відео, фото, графіка, малюнки і т.д.).
В цілому можна говорити про те, що ЗМІ відіграють велику роль у формуванні людини як особистості і як члена суспільства.
У той же час не можна залишити без уваги ті факти, що велика кількість часу, що витрачається на телевізор, або пристрасть до комп'ютерних ігор в певних випадках робить дітей більш агресивними, збільшує деструктивну складову в поведінці. З одного боку, за допомогою ЗМІ молоді люди стають більш поінформованими, пристосованими до умов навколишнього їх суспільства, з іншого - вони формують з них споживачів, які обмежені жорсткими рамками суспільства споживання і масової культури.
Соціалізцючий ефект ЗМІ розглядався в рамках декількох теорій, зокрема соціального навчання. Згідно з її сучасним варіантом, одержувачі інформації ЗМІ сприймають символічні репрезентації поведінки як основу для побудови своєї власної поведінки [4]. При цьому аудиторія не потребує ні в підкріпленні, ні в заохоченні, щоб вести себе за запропонованою поведінкової моделі, яку вона ефективно переймає. Це відбувається наступним чином: навчання через спостереження - індивіди засвоюють нові моделі поведінки, які представляють ЗМІ; придушення - показуючи, що за певну поведінку слідує покарання, можна зменшити ймовірність того, що особистість буде вести себе аналогічно; розгальмовування - демонстрація заохочення за загрозливе або заборонене поводження, її часто буває досить, щоб підвищити ймовірність того, що глядач буде вести себе саме таким чином.
Оскільки у молодих людей можливостей тестування реальності значно менше, ніж у дорослих, а їх власний життєвий досвід не дозволяє їм критично осмислити те, що пропонують ЗМІ, тому що формується уявлення про навколишній світ нерідко включає в себе не зовсім реалістичні, а іноді і очевидно казкові фрагменти. Результатом таких уявлень може стати зниження самооцінки, внаслідок неможливості досягти того способу життя, який вони бачать на екрані телевізора, або, навпаки, поява агресивності в поведінці і т.д. Всі ці деталі визначають як вироблення стійких стратегій поведінки, так і психологічний стан особистості, її самооцінку, здатність справлятися зі стресом і, в кінцевому підсумку, її соціально-психологічне здоров'я [1, 156].
Вплив засобів масової інформації істотно позначається на акселерації, яка характеризує розвиток молоді в даний час. Вона, зокрема, полягає в прискоренні темпів психічного розвитку [5, 239].
У той же час, соціалізуючий вплив засобів масової інформації, як правило, обмежений зовнішньою сферою мотивації, просте накопичення або збільшення інтенсивності потоків інформації саме по собі ще не призводить до бажаних результатів в сенсі підвищення рівня культурної свідомості та зміни установки на поведінку [8, 11].
Для цього потрібно, щоб інформація увійшла складовою частиною в більш значиму соціальну інформацію і утворила б нерозривне ціле з іншими стимулами і індикаторами свідомої діяльності.
Результати дослідження О. В. Лаже свідчать, що у тих, хто використовує одні й ті ж канали комунікацій, виробляються свої погляди на сучасну дійсність, що включають в себе безліч індивідуальних відмінностей. В даному випадку канали масових комунікацій виконують функцію не тільки технічних засобів, а й соціального контролю над комунікативною поведінкою індивідів [3, 129].
Ще одна серйозна проблема, з якою зіткається сучасна молодь - це великі інформаційні перевантаження, які нерідко призводять до нервових розладів, особливо у молоді, тому що несформована психіка часом не витримує подібного натиску. З одного боку ЗМІ, зокрема Інтернет, дають можливість долучитися до культури, мистецтва, літератури різних країн [5, 255]. Незаперечним фактом є те, що Інтернет є найбільш колосальним в історії людства джерелом інформації і його можливості (такі як оперативність, доступність зв'язку) дозволяють використовувати Інтернет не тільки як засіб пізнання навколишньої дійсності, а й як засіб спілкування [3, 131].
Таким чином, в сучасних умовах значно зростає значення ЗМІ. Володіючи ціннісно-орієнтуючою, культурно-освітньою функціями, ЗМІ відіграють провідну роль у формуванні світогляду молодих людей.
Стрімкий розвиток технологій у галузі ЗМІ породжує нові форми індустрії дозвілля, сприяє створенню умов для розвитку нових практик споживання, оволодіння широким колом інформації, що стимулює аналітичні потенції особистості. Водночас технології формують аудиторію глядача, слухача як пасивного споживача інформаційного продукту, внаслідок чого виникає загроза знецінення моральних, гуманістичних вартостей, зростання рівня девіацій, розповсюдження псевдо цінностей. І ці процеси дедалі прискорюються, висуваючи ЗМІ на позицію провідного агенту соціалізації, який потребує постійних соціально-педагогічних досліджень їх функціонування і розвитку.
Подальших досліджень потребує виявлення «груп ризику» за високим ступенем сприйнятливості до маніпуляцій серед молоді і визначення їх специфічних характеристик, що дозволить визначити не тільки напрямки корекційної роботи, а й основні орієнтири для зміни системи виховання в сім'ї та в освітніх установах. Крім того, заглибленість молодих людей в соціальні мережі актуалізує проблеми комунікації, що знаходять своє відображення як у становленні окремої особистості, так і в розвитку всього соціуму в цілому.
Усвідомлення цього факту вимагає якнайшвидшого прийняття всіляких заходів з боку держави, організацій, громадських структур і самої молоді з протидії подібного роду впливу на сучасну молодь, а також вдосконалення методів щодо здійснення молодіжної політики як діяльності, спрямованої на соціалізацію, соціальне становлення та розвиток критичного мислення молоді.
Література
учнівський ціннісний молодіжний ескапізм
1. Гарасимів Т. З. Особистість та проблеми її соціалізації / Т .З. Гарасимів // Форум права. - 2009. - №3. - С. 156 - 161.
2. Застольська В. В. Маніпуляція як засіб формування ціннісно-нормативних уявлень в сучасних демократичних суспільствах / В. В. Застольська // Філософські проблеми гуманітарних наук : альманах. - 2010. - № 16/17. - С. 195-199.
3. Лаже О. В. Особливості функціонування засобів масової комунікації як агента соціалізації особистості/ О. В. Лаже // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. - 2014. - №. 61. - С. 127-132.
4. Лукашевич М. П. Соціологія. Загальний курс. / М. П. Лукашевич, М. В. Туленков // Підручник. - К.: Каравела, 2004. - 456 с.
5. Мудрик А.В . Социализация человека: учебное пособие для студентов высших учебных заведений / А. В. Мудрик. - М: Академия, 2006. - 304 с.
6. Мухина B. C. Возрастная психология. Феноменология развития: учебник для студ. высш. учеб. заведений / В. С. Мухина. - 10-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательский центр «Академия», 2006. - 608 с.
7. Рудакова О. В. Жизненные стратегии современного российского студенчества: автореферат дис. ... кандидата социологических наук: 22.00.04 / О. В. Рудакова// Моск. гос. соц. ун-т. - Москва, 2004. - 23 с.
8. Чутова Н. П. Впливовість мас-медіа на формування ціннісних орієнтацій сучасної української молоді (на прикладі Дніпропетровського регіону): автореф. дис. ... канд. соціол. наук : 22.00.04 / Н. П. Чутова. - Запоріжжя, 2010. - 16 с.
References
1. Harasymiv T.Z. (2009). Personality and problems of its socialization. Forum of rights. Kyiv, Ukraine: 3, 156 - 161.
2. Zastolska V. V. (2010). Manipulation as a means of formation of value-normative representations in modern democratic societies. Philosophical problems of humanities: almanac. Kyiv, Ukraine: 16/17, 195-199.
3. Lazhe O. V. (2014). Features of the functioning of mass communication as an agent of socialization of personality. Social technologies: actual problems of theory and practice. Kyiv, Ukraine: 61, 127-132.
4. Lukashevych, M.P., & Tulenkov, M.V., (2004). Sociology. General course. / Kyiv, Ukraine: Karavela, 456.
5. Mudryk A. V. (2006). Socialization of man. Moscow, Russia: Academy, 304.
6. Mukhyna B.C. (2006). Age psychology. Phenomenology of development. Moscow, Russia: Academy, 608.
7. Rudakova O.V. (2004). Life strategies of modern Russian students. Extended abstract of candidate's thesis. Moscow: MSCU [in Russian].
8. Chutova N.P. (2010). Consequence mass media on formation of value orientations of modern young people in Ukraine (on the example of the Dnipropetrovsk region). Extended abstract of candidate's thesis. Zaporozhye: Classic Private University [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розвиток обчислювальної техніки, основні етапи даного процесу та сучасні досягнення в сфері технологій. Молодь в Російській Федерації та в Європі, її порівняння і відмінності. Взаємовідносини сучасної молоді та Інтернету, його значення в розвитку молоді.
реферат [21,3 K], добавлен 11.06.2011Поняття "молодь" як об'єкт культурологічних досліджень. Особливості формування політичного менталітету. Сутність та особливості політичної соціалізації української молоді. Форми політичної участі молоді в Україні та їх вплив на демократичний процес.
курсовая работа [331,8 K], добавлен 02.06.2010Характеристика дефініцій "сім’я", "молодь". Агресія с куту зору сучасної психологічної науки. Огляд факторів агресивної поведінки молоді. Аналіз результатів дослідження за "Тестом руки". Аналітична оцінка ступеню впливу суспільства і сім’ї на молодь.
реферат [18,2 K], добавлен 28.11.2010Молодь як соціально-демографічна категорія, визначення її вікових меж, місце в суспільстві. Її сучасні проблеми і пропозиції до їх вирішення. Соціально-правовий захист як підґрунтя соціальної роботи молоддю. Основні напрями державної політики у цій сфері.
курсовая работа [49,9 K], добавлен 24.03.2010Сутність інформаційної війни та її основні ознаки. Вплив інформаційної війни на сфери суспільної свідомості в процесі інформатизації суспільства. Трансформація інформаційної зброї. Перспективи розвитку стратегій ведення сучасних інформаційних війн.
дипломная работа [121,8 K], добавлен 03.10.2014Форми і передумови розвитку масової культури в різних країнах індустріального миру. Причини виникнення масової культури. Масова культура та гроші. Вплив масової культури на свідомість людини. Виховання масовим суспільством матеріалістичного світогляду.
реферат [28,0 K], добавлен 20.01.2010Проблема конфліктів у стосунках "батьки-діти". Соціологічний аналіз бунту молоді. Роль і місце освіти у розвитку особистості і суспільства. Принципи функціонування освіти. Виховання як процес систематичного і цілеспрямованого впливу на особистість.
реферат [20,0 K], добавлен 18.11.2009Дозвілля як особливість проведення вільного від роботи часу. Види і особливості молодіжної поведінки в неформальних обставинах. Проблеми формування життєдіяльності молоді в вільний час. Тенденції розвитку дозвілля молоді, шляхи його вивчення в соціології.
курсовая работа [39,6 K], добавлен 05.04.2013Актуальність проблеми масової та елітарної культури в сучасному суспільстві. Основні причини засилля масової культури в сучасному світі. Ознаки ескапізму. Специфіка культурологічних, естетичних та духовних цінностей в елітарній літературі та мистецтві.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 09.11.2013Сутність і характерні особливості девіантної поведінки в умовах соціальної аномії, її зміст, можливі варіації та різновиди, місце в сучасному суспільстві та розповсюдження серед молоді. Значення в даному процесі змін в соціокультурній реальності України.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 14.01.2010Молодь - енергійна та продуктивна частина суспільства, визначення її ролі. Формування життєздатного молодого покоління як складова стратегії розвитку України. Молодіжні проблеми, створення умов та гарантій для всебічного та гармонійного розвитку молоді.
реферат [11,9 K], добавлен 01.12.2011Особливості історико-культурної трансформації феномену корупції, рівні прояву даних практик у сучасному суспільстві. Визначення характеру феномену корупції в Україні та причини її поширення. Ставлення сучасної української студентської молоді до корупції.
дипломная работа [403,0 K], добавлен 05.04.2011Самореалізація молоді як рушія демократичного розвитку України. Узагальнено виклики соціокультурного розвитку в сучасних умовах. Розкрито технології реалізації активної громадянської практики особистості в соціокультурному середовищі місцевої громади.
статья [21,5 K], добавлен 31.08.2017Специфіка інформаційно–комунікативних процесів у суспільстві. Витоки і розвиток теорії соціальної комунікації. Стан комунікації у сучасному суспільстві. Глобалізаційні тенденції інформаційного суспільства. Вплив Інтернету на сучасну молодіжну комунікацію.
дипломная работа [724,8 K], добавлен 12.11.2012Молодь як соціально-демографічна група: психологічні, філософські та соціологічні інтерпретації. Основні відмінності між поняттями "субкультура молоді" і "молодіжні субкультури". Райтери та растмани як сучасні субкультурні прояви української молоді.
дипломная работа [91,4 K], добавлен 04.10.2012Системно-організаційний і стратифікаційний аспекти поняття "соціальна структура". Соціальні позиції (статуси) та зв'язки. Види соціальних груп у суспільстві. Передумови соціальної мобільності. Процеси маргіналізації сучасного українського суспільства.
контрольная работа [45,7 K], добавлен 30.10.2009Характеристика передумов виникнення соціологічної науки. Дослідження типів суспільства та шляхів його розвитку. Специфіка соціологічного знання. Вивчення ролі соціології у пізнанні та розвитку суспільства. Етапи формування соціологічних ідей про працю.
контрольная работа [48,1 K], добавлен 25.03.2014Розгляд сутності державної молодіжної політики та новітні вимоги до її формування на сучасному етапі. Визначення характерних рис масової молодіжної свідомості: правовий нігелізм, "стадний" інстинкт, зростання практичності, зміна ставлення до освіти.
реферат [121,6 K], добавлен 26.05.2010Паління – шкідлива звичка, яка чинить негативний вплив на життя суспільства в цілому, а також на діяльність особи окремо. З'ясування відношення харківської молоді до глобальної проблеми світу. Аналіз отриманої інформації. Вплив паління на імідж людини.
практическая работа [18,2 K], добавлен 05.06.2011Методологія дослідження ставлення студентів до проблеми безробіття. Програма соціологічного дослідження по темі "Молодь і безробіття в Україні". Аналіз відношення молоді до безробітних, думка щодо причин безробіття. Бачення шляхів подолання цієї ситуації.
контрольная работа [302,0 K], добавлен 09.03.2016
