Роль спортивного суддівства у сучасному суспільстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

РОЛЬ СПОРТИВНОГО СУДДІВСТВА У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Головачук В.В., викладач кафедри фізичного виховання

Гуліна Л.В. викладач кафедри фізичної

реабілітації, ерготерапії та домедичної допомоги

Анотація

Метою нашого дослідження постало операціоналізація понять спортивного суддівства як соціального феномену. Для досягнення мети наукового дослідження, нами використовувалися взаємодоповнюючі загально-наукові методи дослідження: аналіз і узагальнення методологічної, психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури, концептуально-порівняльного та структурно-системного аналізу. Результати: у статті розглянуто теоретичні засади становлення феномену спортивного суддівства у сучасному суспільстві. Охарактеризовано ознаки соціального явища у спортивному суддівстві. Виокремлено зв'язки спортивного суддівства із іншими соціальними інституціями. Висновки. Отже, затверджено, що спортивне суддівство - соціальний феномен, так як є продуктом суспільного життя і свідомої діяльності людей і знаходиться в постійній взаємодії з іншими соціальними явищами.. Необхідно лише зрозуміти, чи достатньо феномен спортивного суддівства розвинувся, щоб його можна було вважати соціальним інститутом.

Ключові слова: спорт, суддівство, соціальне явище

Аннотация

Головачук В. В., Гулина Л. В. Роль спортивного судейства в современном обществе. Целью нашего исследования встал операционализация понятий спортивного судейства как социального феномена. Для достижения цели научного исследования, нами использовались взаимодополняющие в-научные методы исследования: анализ и обобщение методологической, психолого-педагогической и учебно-методической литературы, концептуально - сравнительного и структурно-системного анализа. Результаты в статье рассмотрены теоретические основы становления феномена спортивного судейства в современном обществе. Охарактеризованы признаки социального явления в спортивном судействе. Выделены связи спортивного судейства с другими социальными институтами. Выводы. Итак, утверждено, что спортивное судейство - социальный феномен, так как является продуктом общественной жизни и сознательной деятельности людей и находится в постоянном взаимодействии с другими социальными явлениями.. Необходимо только понять, достаточно ли феномен спортивного судейства развился, чтобы его можно было считать социальным институтом.

Ключевые слова: спорт, судейство, социальное явление

Annotation

Golovachuk V., Gulina L. The role of sports judgment in the modern society. Today, the concept of "Refereeing" is very versatile and includes: judges, their system of training, specialists involved in the development of rules and ethics of the competition, organizers of competitions, various committees and commissions that resolve conflict situations, professional un ions of judges, professionals who develop common principles for determining winners. It cannot be said that the study of judging as an integral part of sport has not been conducted, but it is usually of an applied nature, devoid of the theoretical basis, aimed not at qualitative improvement of the processes that accompany the judiciary, but at improving the already established system. The purpose of our study was to operationalize the concepts of sports refereeing as a social phenomenon. To achieve the goal of scientific research, we used complementary general scientific methods of research: analysis and generalization of methodological, psychological, pedagogical and educational-methodical literature, conceptual-comparative and structural-system analysis. Results: The article discusses the theoretical foundations of the phenomenon of sports judiciary in modern society. Characteristics of the social phenomenon in sports refereeing are characterized. The links between sports refereeing and other social institutions a re separated. Conclusions. Therefore, it is argued that sports refereeing is a social phenomenon, as it is a product of social life and conscious activity of people and is in constant interaction with other social phenomena. It is only necessary to understand w hether the phenomenon of sports refereeing has developed enough to be considered a social institution.

Keywords: sport, refereeing, social phenomenon.

Постановка проблеми

На сьогодні поняття «Суддівство змагання» дуже багатогранне і включає: суддів, систему їх підготовки, фахівців, що займаються розробкою правил і етичних норм змагання, організаторів змагань, різного роду комітети і комісії, вирішальні конфліктні ситуації, професійні спілки суддів, фахівців, які розробляють загальні принципи визначення переможців.

З розвитком спорту і еволюцією спортивного змагання виникла громадська необхідність створення інституту суддівства. В той же час спорт - це суперництво, прагнення показати результат на межі можливостей, перемогти в спортивній боротьбі [3]. Структурувавши теоретичні знання про соціологію спорту в цілому, тепер хотілося б звернути увагу на одну складову частину цієї діяльності такого соціального явища як спорт. А саме, на спортивних суддів. Вони є невід'ємною частиною спорту, і сьогодні жодний спортивний захід не проходить без участі судді.

Суддівство - унікальне за своєю суттю явище, яке має місце в усіх сферах життя людини. Метою суддівство є виконання регулятивної функції в окремій сфері діяльності. Ця функція виражається у впливі на суспільні відносини шляхом визначення правил поведінки людей в різних ситуаціях; забезпечення громадського порядку; визначає ті рамки, в яких може і повинна діяти людина. Суддівство здійснює суддя - посадова особа, яка бездоганно знає правила та вміє їх трактувати.

Якщо поглянути ширше, то соціолог може побачити суддю (або феномен суддівства) всередині кожного соціального інституту. Наприклад, в основному соціальному інституті сім'ї таким знавцем і правил виступають батьки по відношенню до дитини, вони вирішують, що йому можна роб ити, а що вимагає покарання. В інституті освіти суддею постає перед нами викладач на іспиті, який досконало володіє предметом, і визначає знання учня. І так далі. Загалом, роль судді несвідомо чи усвідомлено виконує той, хто намагається зберегти соціальний інститут відповідно до його установками і нормами. Отже, суддівство є соціальним феноменом, так як воно не є ізольованим і не вивчається без порівняння його з іншими соціальними явищами. Важливо пам'ятати, що єдиною даністю, яка може стати предметом теоретичного дослідження, є соціальний інститут. Тому для проведення дослідження необхідно конкретизувати, що потрібно вивчити.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

На думку В. В. Григоревича діяльність судді під час змагань можна розглядати як педагогічний процес управління двома спортивними командами, успішність реалізації якого залежить від розуміння змісту спортивної боротьби, правильного трактування правил змагань, а також відповідного рівня фізичної і психічної підготовленості суддів [7]. Сучасні науковці зазначають, що рівень суддівства в будь -якому виді спорту слід розглядати як об'єктивний критерій загального стану його розвитку, а подальший прогрес і спрямованість розвитку більшості спортивних дисциплін знаходиться у прямій залежності від підвищення якості суддівства [1, 3, 11, 13]. З розвитком спорту і еволюцією спортивного змагання виникає громадська необхідність створення інституту суддівства, постійного вдосконалення методики підготовки суддів [4, 9, 13, 14]. В окремих відомих нам роботах вживали спроби трактувати питання суддівства з позицій спортивної науки [5, 8, 10], однак у більшості важливих аспектів проблема розроблена недостатньо.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

На жаль, як вже було сказано раніше, спостерігається проблема визначення категорії осіб, яка називається «спортивні судді», за наявними даними, жодного разу не була ґрунтовно вивчена [7]. Про суддів в спорті, як про соціальної стратегії, не замислювався ні один видатний вчений. Деякі наукові роботи присвячені вивченню психологічних особливостей суддів, хтось намагався створити рекомендації для фізичного виховання суддів [10]. Всі знайдені дослідження спочатку базувалися на тому, що суддівство - це соціальний інститут або феномен, але ніхто не ставив перед собою питаннями про особливості самого існування спортивного суддівства як соціального феномена.

Метою нашого дослідження постало операціоналізація понять спортивного суддівства як соціального феномену.

Для досягнення мети наукового дослідження, нами використовувалися взаємодоповнюючі загально-наукові методи дослідження: аналіз і узагальнення методологічної, психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури, концептуально-порівняльного та структурно-системного аналізу.

Виклад основного матеріалу дослідження

спортивний суддівство соціальний інституція

У процесі розвитку і інституціоналізації спорту відбувалося багато якісних змін всередині цього явища. Судді в спорті з'явилися дещо пізніше самого спорту - коли визначення переможця стало серйозною проблемою для тих, що змагаються [2]. Спортсмени та всі задіяні в спорті люди усвідомили неможливість розвитку спорту в тому вигляді, в якому він існував. Було вирішено делегувати третім особам певні повноваження, пов'язані з виявленням переможця. Не маючи практично жодних історичних відомостей щодо розвитку суддівства в спорті (знову ж через їхню відсутність), залишається лише здогадуватися, як зародився цей соціальний феномен. Відомо лише, що кожен вид спорту в своєму початковому варіанті існування не мав ніяких сторонніх учасників, крім тих, що змагаються. В процесі розвитку відносин всередині кожного виду спорту штучно створювалися місця для судді - людини, незацікавленого в перемозі жодної з конкуруючих сторін [7].

У більшості видів спорту проблема підготовки таких спеціально навчених людей вирішується досить просто: практично будь-який досвідчений спортсмен, пройшовши мінімальне спеціальне навчання, може з успіхом впоратися з роллю судді. Складніша справа справа в ігрових, командних видах спорту (хокей, футбол, волейбол і т.д.), де арбітр, по - перше, знаходиться в безпосередній близькості до подій, і, по-друге, знаходиться в процесі самої гри, тому рішення арбітра негайно позначається на ході протистояння [7, 8].

В даний час важко уявити професійне спортивне змагання без великої кількості залучених в цей процес категорій осіб, будь то вболівальники, спортсмени, журналісти, тренери [6]. Присутність подібного ажіотажу в ще більшому ступені підвищує відповідальність суддів за проведення змагання. І, крім безпосереднього керівництва процесом спортивного змагання, суддя виконує обов'язки представника спортивної організації, яка забезпечує проведення змагань, розвиток власного виду спорту і збільшення видовищності змагання [14]. І, як вже було сказано, найбільш складною є робота спортивного судді в командних видах спорту. Футбольний, баскетбольний суддя зобов'язаний не тільки фіксувати те, що відбувається в грі, але і управляти як грою, так і гравцями, що, безумовно, ускладнює судді виконання його основної ролі. Тому найбільший інтерес для науки представляє вивчення спортивного суддівства саме в командних видах спорту, зважаючи на складність його прояви. Це пояснюється, в тому числі, і специфікою підготовки арбітра до роботи, наприклад, на хокейному матчі. Тому що одного знання правил недостатньо для якісного виконання ролі арбітра в ігрових видах спорту, необхідно також мати хорошу фізичну і психологічну підготовку, щоб встигати за гравцями і не боятися зупинити загострення пристрастей, а для цього потрібно витратити власне, вільне від роботи (від суддівства) час [9].

Для дослідження спортивного суддівства необхідно перерахувати ознаки соціального явища і перевірити, чи відповідає їм спортивне суддівство. По-перше, соціальними явищами називають об'єкти, процеси, утворені в результаті суспільної діяльності, по-друге, соціальне явище знаходиться у взаємодії з іншими соціальними явищами [12].

Важливо відзначити, що спортивне суддівство з'являється не випадково, а внаслідок певних потреб інституту спорту, без задоволення яких інститут спорту не зможе існувати. Спортивне суддівство соціально обумовлено, що підтверджується фактом необхідності наявності судді в кожному виді спорту. Створення спортивного суддівства являє собою свідому діяльність людей, які формують таку спільність як «спортивні судді».

Спортивне суддівство тісно пов'язане не тільки зі спортом, але і з іншими соціальними явищами і інститутами [8]. Наприклад, з економічними: суддівство, як вид економічної діяльності, має власну ціну, і існує пряма залежність якості суддівства і рівня заробітної плати. Також, великий вплив на спортивне суддівство постійно надає інститут політики: намагаючись контролювати діяльність інституту спорту і звеличувати досягнення національних спортсменів на рівень міжнародного визнання, політика також чинить тиск на роботу спортивних суддів, вимагаючи дотримання або недотримання правил [7, 9]. Питання недотримання правил суддями, питання корупції переводить взаємодію суддівства і політики як в економічну сферу, так і в соціальну, де будуть розглянуті питання цінностей і моралі.

Висновки з даного дослідження і перспективи

Отже, затверджено, що спортивне суддівство - соціальний феномен, так як є продуктом суспільного життя і свідомої діяльності людей і знаходиться в постійній взаємодії з іншими соціальними явищами. Відповідно, спортивне суддівство може бути об'єктом соціологічного дослідження. І якщо визначений феномен, то вже є привід задуматися про наявність відповідного соціального інституту. Необхідно лише зрозуміти, чи достатньо феномен спортивного суддівства розвинувся, щоб його можна було вважати соціальним інститутом.

Література

1. Hakman A. Training methodology and didactic bases of technical movements of 9-11- year-old volleyball players. / [A. Hakman, I. Nakonechniy, Y. Moseychuk та ін.]. // Journal of Physical Education and Sport. 2017. №17. С. 2638 - 2642.

2. Hakman A., Analysis of the acquisition of expertise and mastery of physical skills for performing techniques by young footballers. / [A. 2. Hakman, I. Vaskan, O. Kljus та ін.]. // Journal of Physical Education and Sport,. 2018. С. 1237 - 1242.

3. Андрєєва О. В. Технологія розробки рекреаційно-оздоровчих програм у літньому оздоровчому таборі. / О. В. Андрєєва, А. В. Гакман. // Слобожан. наук.- спорт. вісн.. 2011. С. 216-220.

4. Социально-экономическое развитие страны как средство влияния на олимпийское движение и физическкую культуру / Л.4. Балацкая, А. Гакман, И. Наконечный, И. Васкан. // «Sport. Olimpism. Sanatate»: Consacrat fniversarii a 65-a organizarii inva^amantului superior de cultura fizica din Republica Moldova: Congres §tiin{ific International. 2016. №2. С. 137-141.

5. Гакман А. В. Організація рекреаційно-оздоровчої діяльності дітей 11-14 років в умовах дитячого табору відпочинку: дис. канд. наук з фіз. вих. і спорту: 24.00.02 / Гакман А. В. Київ, 2012. 213 с.

6. Гакман А. В. Вплив рекреаційно-оздоровчої діяльності на уповільнення старіння організму / А. В. Гакман, Л. В. Балацька, Т. І. Лясота. // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини.. 2016. С. 91-98.

7. Григоревич В. В. Организация и судейство соревнований по волейболу / Григоревич В.: Учеб. метод. пособие. Г родно: Г рГУ, 2002. 89 с.

8. Железняк Ю. Д. Волейбол: Учебник для ин -тов физ. Культуры / Железняк Ю. Д., Ивойлов А. В. М.: Физкультура и спорт, 1991.240 с.

9. Згоба В. Структура рухової активності суддів у гандболі./ Згоба В. //Молода спортивна наука України: Збірник наукових праць з галузі фізичного виховання та спорту. Вип. 9. Л., 2005 - Т.1. С. 8-10.

10. Ильин Е. П. Психология спорта / Ильин Е. П.: Санкт-Петербург: Питер, 2009. 352 с.

11. Кунянский В. А. Волейбол. О судьях и судействе: методическое пособие. / Кунянский В. А. М.: СпортАкадем Пресс, 2002. 184с.

12. Курдюков А. Б. Построение процесса начальной профессиональной подготовки судей по волейболу / Курдюков А. Б.: автореф. дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры» - М., 2005. 27 с.

13. Паєвський В. В. Напрями удосконалення професійної підготовленості суддів з волейболу. / Паєвський В. В., Кравчук К. Р. Паєвський В. В., Кравчук К. Р. Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях. Сборник статей Х международной научной конференции, Белгород-Харьков, 2014. С. 106109.

14. Платонов В. Н. Система подготовки спортсмена в олимпийском спорте / Платонов В. Н. Киев: Олимпийская литература. 2004. С. 119.

References

1. Hakman A., Nakonechniy I., Moseychuk Y., Liasota T., Palichuk Y. & Vaskan I. (2017). Training methodology and didactic bases of technical movements of 9-11- year-old volleyball players. Journal of Physical Education and Sport, 17(4), 2638 2642.

2. Hakman A., Vaskan I., Kljus O., Liasota T., Palichuk Y., Yachniuk M. (2018). Analysis of the acquisition of expertise and mastery of physical skills for performing techniques by young footballers. Journal of Physical Education and Sport, 2018 Supplement issue 2, 1237 - 1242.

3. Andrieieva O. V., Hakman A. V. (2011). Tekhnolohiia rozrobky rekreatsiino-ozdorovchykh prohram u litnomu ozdorovchomu tabori. Slobozhan. nauk.- sport. visn. 2011. № 4. S. 216-220.

4. Balatskaia L., Hakman A., Nakonechnbii Y., Vaskan Y. (2016). Sotsyalno ^konomycheskoe razvytye stranbi kak sredstvo vlyianyia na olympyiskoe dvyzhenye y fyzycheskkuiu kulturu «Sport. Olimpism. Sanatate»: Consacrat fniversarii a 65 -a organizarii mvatamantului superior de cultura fizica din Republica Moldova: Congres §tiin(ific International, 5 -8 octomrie 2016: [et al.]. T. 2. Chi§inau: USEFS, 2016. S. 137-141.

5. Hakman A. V. (2010). Orhanizatsiia rekreatsiino-ozdorovchoi diialnosti ditei 11-14 rokiv v umovakh dytiachoho taboru vidpochynku: dys.... kand. nauk z fiz. vykhovannia i sportu: spets. 24.00.12. K., 2010. 231 s.

6. Hakman A.V., Balatska L.V., Liasota T.I. (2016). Vplyv rekreatsiino-ozdorovchoi diialnosti na upovilnennia starinnia orhanizmu. Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Fizychne vykhovannia, sport i zdorovia liudyny. 2016. S. 91-98

7. Hryhorevych V. V. (2002). Orhanyzatsyia y sudeistvo sorevnovanyi po voleibolu: Ucheb. - metod. posobye. Hrodno: HrHU, 2002. 89 s.

8. Zhelezniak Yu. D., Yvoilov A. V. (1991). Voleibol: Uchebnyk dlia yn-tov fyz. kultur^i. M.: Fyzkultura y sport, 1991. 240 s.

9. Zghoba V. (2005). Struktura rukhovoi aktyvnosti suddiv u handboli. Moloda sportyvna nauka Ukrainy: Zbirnyk naukovykh prats z haluzi fizychnoho vykhovannia ta sportu. Vyp. 9. L., 2005 T.1. S. 8-10.

10. Ylyn E. P. (2009). Psykholohyia sporta: Sankt-Peterburh: Pyter, 2009. 352 s.

11. Kunianskyi V. A. (2002). Voleibol. O sudiakh y sudeistve: metodycheskoe posobye. M.: SportAkadem Press, 2002. 184s.

12. Kurdiukov A. B. (2005). Postroenye protsessa nachalnoi professyonalnoi podhotovky sudei po voleibolu: avtoref. dys. kand. ped. nauk: spets. 13.00.04 «Teoryia y metodyka fyzycheskoho vospytanyia, sportyvnoi trenyrovky, ozdorovyt elnoi y adaptyvnoi fyzycheskoi kulturb» M., 2005. 27 s.

13. Paievskyi V. V., Kravchuk K. R. (2014). Napriamy udoskonalennia profesiinoi pidhotovlenosti suddiv z voleibolu. Problemb y perspektyvb razvytyia sportyvnbkh yhr y edynoborstv v vbisshykh uchebnbkh zavedenyiakh. Sbornyk statei Kh mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsyy, Belhorod-Kharkov, 2014. S. 106-109.

14. Platonov V. N. (2004). Systema podhotovky sportsmena v olympyiskom sporte. Kyev: Olympyiskaia lyteratura. 2004. S. 119.

Размещено на Allbest.ru