Рухова активність і якість життя дорослих жінок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Рухова активність і якість життя дорослих жінок

Ріпак М.О. Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського

У статті показано рівень рухової активності дорослих жінок: високий рівень рухової активності властивий для 25,2% жінок, які проживають у сільській місцевості і 9,7% міських жінок; низький рівень рухової активності мають 28,3% жінок міської і 24,7% жінок сільської місцевості. Установлено, які форми рухової активності є властивими для дорослих жінок: здебільшого побутова рухова активність властива жінкам, спеціально організована рухова активність властива для 11,9% жінок, які проживають у містах і 9,5% жінок, які проживають у селах. З'ясовано, що на якість життя жінок першого і другого зрілого віку найбільше впливає матеріальне забезпечення (43,6% і 36,3% відповідно), на якість життя жінок пенсійного віку найбільше впливає стан здоров'я (38,7%).

Ключові слова: дорослі жінки, заняття фізичною культурою, рухова активність, якість життя.

МарьянаРипак. Двигательнаяактивность и качествожизнивзрослыхженщин. В статьепоказануровеньдвигательнойактивностивзрослыхженщин: высокийуровеньдвигательнойактивностиустановлен в 25,2% женщин, проживающих в сельскойместности и 9,7% городскихженщин; низкийуровеньдвигательнойактивностиимеют 28,3% городских и 24,7% сельскихженщин. Установленыформыдвигательнойактивности, свойственныевзрослымженщинам: у женщинпреобладаетбытоваядвигательнаяактивность, специальноорганизованнаядвигательнаяактивностьсвойственна 11,9% городских и 9,5% сельскихженщин. Изученофакторы, влияющие на качествожизнивзрослыхженщин. На качествожизниженщинпервого и второгозрелоговозрастанаиболеевлияетматериальноеобеспечение (43,6% и 36,3% соответственно), на качествожизниженщинпенсионноговозрастанаиболеевлияетсостояниездоровья (38,7%).

Ключевые слова: взрослыеженщины, занятияфизическойкультурой, двигательнаяактивность, качествожизни.

MarianaRipak. Motoractivityandthequalityoflifeofadultwomen. Thearticleshowsthelevelofmotoractivityofadultwomen: highlevelofmotoractivityischaracteristicfor 25.2% ofwomenlivinginruralareas. However, themotoractivityofwomenlivinginthevillagehas a mainlydomesticcharacterandonly a smallnumberofwomen (9.5%) indicatedthattheyhave a speciallyorganizedmotoractivityintheirfreetime. Meanwhile, amongurbanwomen, thepercentageofthosewhoindicated a highlevelofmotoractivityismuchlowerthanthatofruralwomen (9.7%). Atthesametime, speciallyorganizedmotoractivityinfreetimeischaracteristicfor 25.8% ofurbanwomen.

Itshouldalsobenotethat a significantnumberofwomeninurbanandruralareasindicated a lowlevelofmotoractivity (28.3% and 24.7% respectively). Inaddition, the 14.0% ofadultwomenhesitatetochoosetheanswers.

Ithasbeendeterminedwhichformsofmotoractivityarecharacteristicofadultwomen: forthemostpart, domesticmotoractivityischaracteristicofwomen, 10.0% ofurbanwomenand 71.1% ofwomenlivinginruralareasaremovingonfoot, constantlyengagedindomesticwork 69.6 % ofurbanwomenand 89.3% ofwomeninruralareas. Atthesametime, only 1.6% ofurbanwomenperformmorninghygienegymnasticsandnowomeninthecountryside, 11.9% ofwomenlivinginurbanareasand 9.5% ofwomenlivinginvillagesare self-employed.

Thefactorsinfluencingthequalityoflifeofadultwomenarerevealed. Womenofthefirstmatureagebelievethatmaterialsecurity (43.6%), badhabits (35.6%) andnutrition (27.6%) affectthequalityoftheirlives.

Thequalityoflifeofwomenofthesecondmatureageismostinfluencedbythefollowingfactors: materialsecurity (36.3%), motoractivity (31.0%) andbadhabits (29.1%). Retirementwomenindicatethattheirhealthismostaffectedbythequalityoftheirlives (38.7%).

Thefollowingratingsareoccupiedbyfactorssuchasmaterialsecurity (32.8%) andmotoractivity (30.5%).

Keywords: adultwoman, studiesofphysicalculture, physicalactivity, qualityoflife.

Постановка проблеми

У сучасному світі висока якість життя населення вважається ознакою благополуччя держави, а досвід провідних країн свідчить, що в стратегії розвитку держави доцільно орієнтуватися на концепцію якості життя людини. В Україні, в умовах активізації процесів старіння й депопуляції населення, людський ресурс стає ресурсом найдефіцитнішим, а це своєю чергою збільшує значущість проблеми якості життя [1, 4, 14, 15].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інтерес до проблеми якості життя зростає, проте в науковому середовищі ще не сформувався єдиний підхід до змісту самого поняття «якість життя», немає загальновизнаної методології і методики його вимірювання. Дослідження зв'язку між фізичною культурою і якістю життя вузько спрямовані. Так, основним об'єктом вивчення залишається здоров'я людини. Недостатньо задіяними у нашій країні є механізми формування якості життя шляхом використання спеціально організованої рухової активності, що має високу ефективність для збереження, зміцнення та відновлення здоров'я людини [3, 6, 15].

Рухова активність є важливим компонентом здорового способу життя та профілактики неінфекційних захворювань. Фахівці наголошують, що фізичні вправи необхідно використовувати не тільки при лікуванні різних хронічних захворювань, а також для поліпшення психічного здоров'я, зокрема подолання депресій, зниження тривожності тощо [9, 10, 11, 12, 13].

Позитивний вплив фізичних вправ на різні складові здоров'я на сьогодні добре обґрунтований у численних наукових працях. Натомість малодослідженим є зв'язок між руховою активністю та якістю життя людини. У той же час вказується, що низький рівень рухової активності є однією з причин розвитку серцево-судинних захворювань, гіпертонії, діабету другого типу, раку молочної залози, депресії тощо [2, 7, 8].

Актуальність дослідження зумовлена й тим, що на сьогодні недостатньо вивчено зв'язок рухової активності із якістю життя жінок різного віку. Чисельними науковими працями доведено ефективність занять фізичною культурою для підтримки та зміцнення здоров'я, профілактики захворювань, підвищення розумової працездатності. При цьому дослідження проводилися переважно на чоловічому контингенті і недостатньо публікацій стосовно якості життя жінок.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до теми НДР кафедри теорії і методики фізичної культури Львівського державного університету фізичної культури на 2017-2020 рр. «Теоретико-методичні аспекти оптимізації рухової активності різних груп населення» (протокол № 4 від 17.11.2016).

Завдання дослідження:

1. З'ясувати, як оцінюють власну рухову активність дорослі жінки.

2. Визначити, які форми рухової активності властиві для дорослих жінок.

3. Визначити, які чинники впливають на якість життя дорослих жінок.

Для вирішення поставлених у дослідженні завдань були застосовані такі методи:

аналіз літературних джерел з проблеми, що досліджується;

соціологічні методи;

методи математико-статистичної обробки даних.

Організація дослідження. Дослідження проводилося шляхом опитування жінок. Питання у розробленій нами анкеті були об'єднані у блоки за тематичним і проблемним принципом на основі «дерева» і «гілок» інтерпретації основних понять. Всього було опитано 1864 жінки.

Результати дослідження

життя якість жінка активність

Жінки, які проживають у сільській місцевості оцінили власну рухову активність як високу та середню (25,2% і 36,1% відповідно) (рис. 1).

Рис. 1 - Оцінка власної рухової активності впродовж доби дорослими жінками

Проте, рухова активність жінок, які проживають у селі, має переважно побутовий характер і лише незначна кількість жінок (9,5%) вказали, що їм властива спеціально організована рухова активність у вільний час. Натомість серед міських жінок відсоток тих, хто вказав на високий рівень рухової активності, значно менший, порівняно з жінками, які проживають у селі (9,7%). У той же час, спеціально організована рухова активність у вільний час є властивою для 25,8% міських жінок.

Варто також зазначити, що значна кількість жінок міської і сільської місцевості вказали на низький рівень рухової активності (28,3% і 24,7% відповідно). Крім того, вагаються у виборі відповіді 14,0% дорослих жінок. Вище наведені дані свідчать про недооцінку жінками важливості рухової активності для їхнього здоров'я.

Жінки, які проживають у сільській місцевості, вказали також на залежність рівня їхньої рухової активності від пори року. Найнижчий рівень рухової активності спостерігається у них у зимовий період, що пов'язано із відсутністю робіт на земельних ділянках, городах тощо.

У проведеному дослідженні було з'ясовано, які форми рухової активності є більш властивими для жінок (табл. 1).

Таблиця 1 - Форми рухової активності, які постійно властиві для дорослих жінок

Так, 10,0% міських жінок і 71,1% жінок, які проживають у сільській місцевості пересуваються у справах пішки, постійно займаються побутовою фізичною працею 69,6% міських жінок і 89,3% жінок сільської місцевості. Разом з тим, виконують ранкову гігієнічну гімнастику лише 1,6% міських жінок і жодна жінка сільської місцевості, самостійно займаються фізичними вправами 11,9% жінок, які проживають у містах і 9,5% жінок, які проживають у селах.

Аналіз табличної інформації дає підстави стверджувати, що дорослі жінки є недостатньо активними і для них властива здебільшого звична рухова активність.

У своєму дослідженні ми з'ясували, які чинники, на думку дорослих жінок, впливають на якість їхнього життя (табл. 2).

Таблиця 2 - Чинники, які впливають на якість життя дорослих жінок

Як свідчить таблична інформація, відповіді жінок різного віку відрізняються. Так, жінки першого зрілого віку вважають, що найбільше на якість їхнього життя впливає матеріальне забезпечення (43,6%), шкідливі звички (35,6%) і харчування (27,6%). Кожна четверта жінка вказала на вплив рухової активності на якість життя.

На якість життя жінок другого зрілого віку найбільше впливають такі чинники: матеріальне забезпечення (36,3%), рухова активність (31,0%) і шкідливі звички (29,1%).

Жінки пенсійного вказують, що стан здоров'я найбільше впливає на якість їхнього життя (38,7%). Наступні рейтингові місця займають такі чинники, як матеріальне забезпечення (32,8%) і рухова активність (30,5%).

Варто зазначити, що значна кількість респондентів усіх вікових груп вказали, що на якість їхнього життя впливають шкідливі звички, харчування та рухова активність, тобто спосіб їхнього життя. У дослідженні, проведеному раніше [5], вказувалося, що серед чинників, які негативно впливають на спосіб життя дорослих жінок, були: наявність шкідливих звичок (66,3%), нераціональне харчування (53,5%), наявність різних захворювань (42,0%), недостатній рівень рухової активності (40,7%). При цьому, значна кількість жінок вказали на наявність шкідливих звичок, які вони набули ще у студентському віці. На наявність шкідливих звичок у дівчат вже у студентському віці вказують й інші науковці. Проте, молоді люди не вважають, що ці шкідливі звички негативно впливають на якість їхнього життя [16].

Результати анкетування дозволяють стверджувати, що дорослі жінки не пов'язують високий рівень якості життя із руховою активністю. На думку жінок зрілого віку, здебільшого на якість життя впливає матеріальне забезпечення (тобто, наявність коштів дозволяє якісно харчуватися, відпочивати, одягатися тощо, а отже, і якість життя краща). Жінки пенсійного віку наголошують, що стан здоров'я є найважливішим чинником, що впливає на якість життя. Проте, і в цій віковій групі достатня кількість дорослих жінок (32,8%) вважають, що матеріальне забезпечення є важливим чинником якості життя.

Висновки

Жінки, які проживають у сільській місцевості оцінили власну рухову активність як високу (25,2%) та середню (36,1%). Серед міських жінок відсоток тих, хто вказав на високий рівень рухової активності, значно менший, порівняно з жінками, які проживають у селі (9,7%). Значна кількість жінок міської і сільської місцевості вказали на низький рівень рухової активності (28,3% і 24,7% відповідно).

Для дорослих жінок властива здебільшого звична рухова активність: 10,0% міських жінок і 71,1% жінок, які проживають у сільській місцевості пересуваються у справах пішки, постійно займаються побутовою фізичною працею 69,6% міських жінок і 89,3% жінок сільської місцевості. Виконують ранкову гігієнічну гімнастику лише 1,6% міських жінок і жодна жінка сільської місцевості, самостійно займаються фізичними вправами 11,9% жінок, які проживають у містах і 9,5% жінок, які проживають у селах.

На якість життя жінок першого і другого зрілого віку найбільше впливає матеріальне забезпечення (43,6% і 36,3% відповідно). Жінки пенсійного віку вказують, що на якість їхнього життя найбільше впливає стан здоров'я (38,7%).

Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження будуть спрямовані на залучення дорослих жінок до здорового способу життя, що сприятиме покращенню їх якості життя.

Література

1. Гукалова І. В. Якість життя населення України: теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження : автореф. дис. ... д-ра геогр. наук : спец. 11.00.02 «Економічна і соціальна географія» / І. В. Гукалова; НАН України. К., 2008. - 20 с.

2. Павлова Ю. О. Вплив способу проведення вільного часу на якість життя людини / Павлова Ю. О., Виноградський Б. А., Шеремета С. Р. // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - Чернігів, 2015. - Вип. 129, т. 3. - С. 245-249.

3. Павлова Ю. О. Вплив фізичної активності на формування якості життя осіб літнього віку / Ю. О. Павлова // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків : ХДаФк, 2016. - № 1(51). - С. 53-56. - doi:10.15391/snsv.2016-1.009.

4. Приступа Є. Н. Концепція вільного часу людини як важлива категорія рекреації [Електронний ресурс] // Спортивна наука України. - 2008. - № 5. - С. 9-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/e-journals/SNu/2008-5/08pynf.pdf.

5. Ріпак М. Спосіб життя і стан здоров'я дорослих жінок / М. Ріпак // Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): наук. часопис національного пед. у-ту ім. М. П. Драгоманова. - К., 2017. - Серія 15, вип. 10 (92) 17. - С. 107-111.

6. Фізична рекреація : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту / Приступа Є. Н., Жданова О. М., Линець М. М. [та ін.] ; за наук. ред. Євгена Приступи. - Дрогобич : Коло, 2010. - 448 с.

7. Bouchard C. Physicalactivity, fitness, andhealth / C. Bouchard, R. J. Shephard, T. Stephens. - Champing, IL: HumanKinetics, 1994. - P.25-41.

8. Connors J. Don'tcountyourselfout: stayingfitafter 35 / J. Connors, N. Gordon. - NewYork: Hyperion, 1992. - 246 p.

9. Lawlor D. A. Theeffectivenessofexerciseasaninterventioninthemanagementofdepression: systematicreviewand meta-regressionanalysisofrandomizedcontrolledtrials / D. A. Lawlor, S. W. Hopker // BMJ. - 2001. - V. 322, No 7289. - P. 763-767.

10. Long B. C. Effectsofexercisetrainingonanxiety: a meta-analysis / B. C. Long, R. Vanstavel // J. Appl. SportPsychol. - 1995. - V. 7, No 7. - P. 167-189.

11. Long-termresultsofperipheralarterialdiseaserehabilitation / J. R. Menard, H. E. Smith, D. Riebe [etal.] // J. Vasc. Surg. - 2004. - V. 39. - P. 1186-1192.

12. Physicalactivityand health-related qualityoflifeinlivertransplantrecipients / P. Painter, J. Krasnoff, S. M. Paul, N. L. Ascher // LiverTranspl. - 2001. - V. 7. - P. 213-219.

13. Physicalactivityandpublichealth: A recommendationfromtheCentersforDiseaseControlandPreventionandtheAmericanCollegeofSportsMedicine / R. R. Pate, M. Pratt, S. N. Blair [etal.] // JournaloftheAmericanMedicalAssociation. - 1995. -V. 273, No 5. - P. 402-407.

14. PhysicalFunctionandQualityofLifeinOlderAdults: SexDifferences / R. H. Wood, R. E. Gardner, K. A. Ferachi [etal.] // SouthernMedicalJournal. - 2005. - V. 98. - P. 504-512.

15. Prystupa E. EvaluationofHealthinContextofLifeQualityStudying / EvgenPrystupa, IuliiaPavlova // AdvancesinRehabilitation. - 2015. - V. 29, № 2. - P. 33-38.

16. Semenova N. Lifestyleofstudentsstudyinginthespecialty «Nursing» / N. Semenova, R. Sirenko, M. Ripak, L. Chekhovska // PhysicalEducation, SportsandHealthinModernSociety : CollectedResearchPapersofLesyaUkrainkaEasternEuropeanNationalUniversity. - Lutsk, 2017. - № 2 (38). - P. 131-134.

Размещено на Allbest.ru