Вивчення впливу неповних сімей на особистість підлітків як об’єкт соціальної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вивчення впливу неповних сімей на особистість підлітків як об'єкт соціальної роботи

кандидат педагогічних наук, доцент, кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам'янець-Подільський, Україна;

Олена Данилюк,

кандидат економічних наук, доцент, кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам'янець-Подільський, Україна;

Наталія Гевчук,

кандидат педагогічних наук, старший викладач, кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам'янець-Подільський, Україна

Анотація

У науковій статті досліджено вплив неповної сім'ї на особистість підлітків та обґрунтовано основні напрями роботи фахівця соціальної сфери з неповними сім'ями. Проведено теоретичний аналіз дефініції "неповна сім'я"; виокремлено основні проблеми неповної сім'ї: проблеми родинного дискомфорту дитини, розвиток комплексів різного характеру, відсутність внутрішньої гармонії, що врешті-решт призводять до психологічних зрушень, та їх вплив на формування особистості підлітка, який проживає у неповній родині. сім'я підліток соціальний

Емпіричне дослідження, проведене на базі закладів середньої освіти м. Кам'янця-Подільського Хмельницької області з використанням таких методик як опитувальник особистісної адаптованості школярів А. Фурмана, "Шкала явної тривожності CMAS, дослідження самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн, дозволило з'ясувати основні труднощі, які гальмують процес соціалізації дітей підліткового віку, що проживають у неповних сім'ях. В результаті застосування методики-опитувальника, складеної на основі методики А. Прихожан, визначено рівень тривожності дітей, які виховуються у неповних сім'ях, порівняно з дітьми, які виховуються у повних сім'ях. За результатами дослідження самооцінки за методикою Дембо - Рубінштейна з'ясовано рівень самооцінки підлітків, які виховуються у неповних сім'ях.

Резюмуючи результати дослідження, визначено основні проблеми неповних сімей, зокрема, адаптація до нового статусу в соціумі, проблема виховання дітей за відсутності когось із батьків, матеріальні умови життя неповних сімей, можливість розвитку в батьків і дітей девіантностей типу: "нерозвиненість батьківських почуттів", "емоційне відторгнення", комплексу неповноцінності в дітей чи батьків та їх впливу на особистість підлітків. Встановлено, що напрямами соціальної роботи з неповними сім'ями мають бути: формування позитивного мислення, профілактика помилок у родинному вихованні, просвітницька діяльність з прав сім'ї та дітей, корекція стосунків сім'ї та її членів з мікросередовищем, допомога в навчанні та працевлаштуванні дітей і батьків з неповної сім'ї.

Ключові слова: неповні сім'ї; підлітки; соціальна робота з неповними сім'ями.

STUDY OF THE INFLUENCE OF DYSFUNCTIONAL FAMILIES ON THE PERSONALITY OF ADOLESCENTS AS AN OBJECT OF SOCIAL WORK

Liudmyla Melnyk, the Department of Social Pedagogy and Social Work, Faculty of the Correctional and Social Pedagogy and Psychology, Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, PhD in Education, Associate Professor of the Department of Social Pedagogy and Social Work, Kamianets-Podilskyi, Ukraine;

Olena Danyliuk, the Department of Social Pedagogy and Social Work, Faculty of the Correctional and Social Pedagogy and Psychology, Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, PhD in Education, Associate Professor of the Department of Social Pedagogy and Social Work, Kamianets-Podilskyi, Ukraine;

Nataliia Hevchuk, the Department of Social Pedagogy and Social Work, Faculty of the Correctional and Social Pedagogy and Psychology, Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, PhD in Education, Senior Lecturer of the Department of Social Pedagogy and Social Work, Kamianets-Podilskyi, Ukraine;

Abstract. This article examines the influence of a single-parent family on the teenager's personality and on the basis of the study substantiates the main areas of a social worker with single-parent families. A theoretical analysis of the definition "incomplete family"; The main problems of a single-parent family are highlighted: problems offamily discomfort of a child, development of complexes of different nature, lack of inner harmony, which eventually leads to psychological changes, and their impact on the formation ofpersonality of a teenager living in a single-parent family.

An empirical study was conducted on the basis of secondary schools in the Kamyanets-Podilsky, Khmelnytsky region, using such methods as the questionnaire of personal adaptability of schoolchildren A. W. Furman, CMAS Explicit Anxiety Scale (adapted by A. M. Prikhozhan), a study of self-esteem by the method of Dembo - Rubinstein modified by A. M. Prikhozhan, revealed the main difficulties that inhibit the socialization of adolescents living in incomplete families. As a result of the application of the questionnaire, compiled on the basis of the method of A. M. Parishioners, the level of anxiety of children raised in single-parent families compared to children raised in full-fledged families was determined. The level of self-esteem of adolescents raised in single-parent families was determined according to the results of the Dembo-Rubinstein self-assessment study.

Summarizing results of the study, conclusions were made on the main problems of single-parent families, in particular, adaptation to the new status in society, the problem of raising children in the absence of one parent, material living conditions of single-parent families, the possibility ofparents and children, "emotional rejection", a complex of inferiority in children or parents and their impact on the personality of adolescents. It is determined that the areas of social work with single-parent families should be: formation of positive thinking, prevention of mistakes in family upbringing, educational activities on family and children's rights, correction of relations offamily and its members with the microenvironment, assistance in training and employment children and parents from single-parent families.

Key words: dysfunctional families; teenagers; social work with dysfunctional families.

Вступ

Актуальність дослідження напрямів роботи фахівця соціальної сфери з неповними сім'ями зумовлена високим показником питомої ваги неповних сімей серед усіх сімей з дітьми неповнолітнього віку в Україні. Основним джерелом зростання неповних сімей в нашій країні залишається велика кількість розлучень. Так, у 2020 році на 167 974 офіційно зареєстрованих шлюбів припало 119 253 розлучень. Урядовий уповноважений з питань тендерної політики Катерина Левченко в інтерв'ю Укрінформу зазначила, що в Україні з 7 млн 600 тисяч дітей три мільйони проживають у неповних сім'ях, переважно з мамою та бабусею (Про "жіночу" і "нежіночу" працю, гідність і нацбезпеку, 2021).

Проблеми неповних сімей порушують інтереси суспільства загалом та безпосередньо батьків і дітей. Виховання дітей у неповній сім'ї має низку специфічних труднощів економічного, соціального та психолого -педагогічного характеру. Зростання кількості неповних сімей впливає і на зміни суспільних норм у сфері шлюбно-сімейних відносин.

Практика соціальної роботи з сім'єю є найбільш широким полем докладання зусиль фахівців, оскільки універсальність сімейного способу життя перетворює кожну проблему індивіда в проблему сім'ї (минулу, теперішню чи майбутню). Соціальна робота з сім'єю є системою взаємодії соціальних органів держави і суспільства та сім'ї, спрямована на поліпшення матеріально-побутових умов життєдіяльності сім'ї, розширення її можливостей у здійсненні прав і свобод, визначених міжнародними та державними документами, забезпечення повноцінного фізичного, морального й духовного розвитку усіх її членів, залучення до трудового, суспільно-творчого процесу (Звєрєва, Безпалько, Харченко, 2004, цитоване у Марчук, 2014).

Аналіз досліджень і публікацій

Дотичними до теми нашого дослідження є праці таких науковців: Г. Бевз (проблема дитячо-батьківських стосунків знаходиться у центрі уваги, яка підкреслює, що розвиток особистості зумовлений ставленням до неї з боку батьків), І. Звєрєвої, Г. Лактіонової, (проблема соціально-педагогічної роботи з неповними сім'ями), І. Трубавіної (особливості соціальної роботи з дітьми з неповних сімей) та ін. Зокрема, особливості сімейного виховання в різних типах сімейних середовищ досліджували Т. Афанасьєва, С. Мінухін, Г. Фішман та ін.

М. Докторович (2007) вивчаючи формування соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сім'ї дійшла висновку, що процес соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сім'ї має певні особливості та потребує впливу фахівця з соціальної роботи. О. Максимович (2004) у своїх працях досліджує особливості змін в структурі сім'ї за сучасних умов, а також розкриває суть поняття розлученої сім'ї як педагогічного явища, здійснює аналіз взаємин та спілкування, виховні можливості у даному середовищі. Н. Куб'як (2016) досліджуючи дистантні сім'ї, зазначає, що сімейне неблагополуччя та занедбаність дітей часто зумовлюються тривалим роздільним проживанням членів сім'ї з різних причин і особливо через трудову міграцію батьків.

Поряд з цим, проблеми соціальної роботи з неповною сім'єю є в полі зору таких науковців: Ю. Альошина, К. Аронс, Е. Бене, В. Дружинін, А. Захаров, Л. Обухова, В. Сатир, К. Хорні й інші. Проте, глибшого аналізу потребують вивченні впливу неповної сім'ї на особливості особистості підлітка та розкриття змісту і напрямів соціальної роботи з неповною сім'єю.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному вивченні впливу неповної сім'ї на особливості особистості підлітків, у визначені напрямів роботи фахівця з соціальної роботи з неповними сім'ями.

Завданням було здійснити теоретичний аналіз проблеми неповних сімей у науковій літературі, дослідити вплив неповної сім'ї на особливості особистості підлітка та обґрунтувати основні напрями роботи фахівця з соціальної роботи з неповними сім'ями.

Методологія дослідження

У процесі нашого дослідження застосовувалися загальнотеоретичні методи: аналіз та узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження. Було використано емпіричні методи: бесіда, спостереження, тестування.

Для дослідження також було застосовано наступні методики: опитувальник особистісної адаптованості школярів А. Фурмана (2000), "Шкала явної тривожності CMAS (адаптація А. Прихожан (2002), для аналізу рівня самооцінки було обрано методику Дембо - Рубінштейн у модифікації А. Прихожан (1988). Обраний методичний інструментарій становили психодіагностичні методики, що відповідали критеріям валідності, невеликого обсягу стимульного матеріалу, незначної затрати часу та можливістю вільного використання в наукових дослідженнях.

Експериментальну вибірку нашого дослідження в 2019 -2020 рр. склали учні підліткового віку закладів середньої освіти міста Кам'янця-Подільського, Хмельницької області. В дослідженні взяли участь 80 дітей підліткового віку, з них 40 - з повних сімей та 40 - які виховуються у неповних сім'ях.

Наша робота містить результати досліджень, під час проведення яких, були враховані етичні аспекти, зокрема, перед початком експерименту в присутності учнів та їх батьків, педагогів закладу проведено бесіди, під час яких усі учасники були проінформовані та дали згоду на участь у дослідженні. Також був забезпечений захист персональних даних учасників дослідження.

Основна частина

Однією з головних структурних одиниць суспільства, яка закладає основи особистості людини, є сім'я. Сім'я - це осередок суспільства, що є великою цінністю, яку створила людина. Адже саме в сім'ї здійснюється перша соціалізація особистості та закладаються основи людських відносин. Дитина, народжуючись і виховуючись у сім'ї, набуває такий досвід спілкування, який вона збереже протягом усього свого подальшого життя.

Особливістю сучасності є збільшення кількості неповних сімей (частіше материнських), джерелом яких є, як правило, розлучення і позашлюбні народження.

У законодавстві України дефініція "неповна сім'я" визначається як сім'я, що складається з матері або батька і дитини (Закон України "Про охорону дитинства", 2001).

Т. Зубкова (2004) вважає, що неповна сім'я - мала соціальна група, спільно мешкаючих одного з батьків і його дітей (дитини), що утворилася в результаті розлучення, смерті чоловіка або жінки, народження або всиновлення дитини поза шлюбом, у якій відповідальність за виховання й соціалізацію дітей несе, як правило, один з батьків (Зубкова, 2004).

О. Максимович та В. Постовий (2004) у своїх дослідженнях під неповною сім'єю розуміють сім'ю, яка характеризується специфічною формою інституювання, порушенням внутрішньої структури і деформацією подружніх і батьківських стосунків, а також категорії сімей, в яких дитина до 16 років проживає з одним із батьків, що несе за неї повну відповідальність. Нерідко в таких сім'ях декілька дітей (Максимович, Постовий, 2004).

Життя в неповній сім'ї - це, зазвичай, джерело численних психолого- педагогічних, медико-соціальних, соціально-правових та матеріально-побутових проблем, серед яких вчені виділяють порушення процесу соціалізації дитини, формування психологічної статі дитини, уявлень про культуру спілкування між статями і ознайомлення дитини із соціальними ролями чоловіка (жінки), батька (матері), права дитини на виховання і розвиток у сім'ї, можливості моральної регламентації поведінки членів сім'ї у різних сферах життєдіяльності, формування почуття безпеки в сім'ї, потреби у визначенні однолітками, емоційної стабільності у сім'ї; а також невпевненість батьків у своєму соціальному статусі, почуття образи батьків за свою дитину та малозабезпеченість (Ковальчук, Максимович, 1995, цитоване у Лакуста, 2011).

Особливо гостро ці проблеми можуть проявлятися в період вступу дитини в підлітковий вік, який характеризується якісним зрушенням у розвитку, глибокими фізіологічними, психологічними та моральними перетвореннями, зміною соціальної ситуації розвитку та взаємин з оточуючими.

Неповнота сім'ї передбачає, що сім'я зіштовхується зі специфічними труднощами, які впливають на процес виховання і, отже, на формування особистості. Ці проблеми негативно впливають на членів сім'ї і перешкоджають їх адекватному функціонуванню в суспільстві.

І. Кон (2003) підкреслює, що неповна сім'я створює труднощі різного характеру у адекватній соціалізації дітей в сім'ї, але водночас висловлює думку, що відсутність одного з батьків не виключає можливості нормального розвитку дитини.

Переважна більшість соціальних і психологічних характеристик підлітків, які виховуються в неповній сім'ї, засвідчує про негативний характер наслідків, що впливають на особистість дитини. Так, всі без винятку фахівці, що працюють з наслідками розпаду сім'ї, відзначають високий рівень тривожності, властивий підліткам (Юрченко, 2008).

Проведене нами емпіричне дослідження дозволило визначити особливості впливу неповної сім'ї на особистісні показники у підлітків. Так, нами було досліджено рівень особистісної адаптованості підлітків за допомогою опитувальника особистісної адаптованості А. Фурмана (2000), рівень тривожності за методикою "Шкала явної тривожності CMAS (адаптація А. Прихожан (2002) та рівень самооцінки за методикою Дембо - Рубінштейн у модифікації А. Прихожан (1988).

Детальний аналіз експериментального матеріалу за опитувальником особистісної адаптованості школярів А.В. Фурмана, дав змогу діагностувати рівень особистісної адаптованості у повних сім'ях та неповних сім'ях. Отримані показники представлено у таблиці 1.

Таблиця 1: Результати рівня особистісної адаптованості у повних сім'ях та неповних сім'ях