Вплив літніх дитячих таборів на соціалізацію дитини у суспільстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Українська (мова і література) (Мова і література (англійська))»

Вплив літніх дитячіх таборів на соціалізацію дитини у суспільстві

Гозбенко О.О. студентка 4 курсу спеціальності

Анотація

У статті виявлено загальну користь літніх дитячих таборів та їх вплив на соціалізацію дитини у суспільстві. Розглянуто основні аспекти, які мають вплив на пристосування дитини до спілкування у суспільстві і як саме літні табори допомагають дитині пристосуватися до життя та розкрити у собі новий потенціал. Доведено, що літні дитячі табори відіграють важливу роль у соціалізації дітей та підлітків.

Ключові слова: соціалізація, літні табори, виховання, психічний розвиток дитини.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Найбільший вплив на формування дитячої особистості мають саме батьки, але також важлива роль у розвитку зростаючої особистості відводиться процесу пристосування до соціального середовища та контактуванню із однолітками. Більшу частину своїх дитячих літ людина проводить у школі, але існують і позашкільні установи, які також мають вплив на формування пристосованості до соціального середовища. До таких позашкільних установ відносять літні дитячі табори, у яких більша частина часу відводиться на спілкування та взаємодію з однолітками.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми, на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття. Аналіз останніх досліджень з теми [4,5] та ситуацію, яка склалася у дитячому та підлітковому середовищі, можна побачити, що в останні роки відбувається значний зріст асоціальних форм поведінки у дітей та підлітків. Джерелом цієї дитячої агресії є невпорядкована соціально-психологічна атмосфера суспільства, що пов'язано з цілим рядом факторів, серед яких: руйнування сімейних та моральних установ, зростання серед неповнолітніх наркоманії та алкоголізму, послаблення виховної функції школи, неорганізована діяльність школярів у часи дозвілля та канікул, відсутність належної уваги суспільства до організації вільного часу дітей та підлітків. Діти шкільного віку (від 7 до 16), відпочинок та виховання яких організують літні дитячі оздоровчі табори, є у зоні найбільшого ризику, через свою чутливість до різних соціальних впливів серед яких і пов'язані із оздоровчою діяльністю та формуванням здорового способу життя. Залежно від того, які соціальні чинники впливають на школяра і в якому середовищі розвивається дитина, відбувається формування тих чи інших основ її фізичного, психічного та морального здоров'я.

Формулювання мети статті (постановка завдання). Метою статті було проаналізувати вплив дитячих таборів на соціалізацію дитини та їх роль у розвитку особистості, тому що контроль над усіма вищезазначеними проблемами не можна встановити тільки за допомогою базової освіти, тому що вільний час діти проводять поза школою, а літні канікули становлять значну частину річного обсягу вільного часу школярів, але далеко не всі батьки можуть надати своїй дитині повноцінний, добре організований відпочинок. Дозвілля є найважливішим інститутом соціалізації та адаптації для всіх дітей та підлітків. У часи дозвілля діти засвоюють навички спілкування, реалізуються творчо, розвиваються та самовдосконалюються, отримують позитивний соціальний досвід [5].

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Організація вільного часу дитини належним чином є основною метою для формування цивілізованого суспільства. Для здійснення такого формування існують позашкільні установи, до яких і відносять літні дитячі табори.

Поняття «соціалізація» не може існувати в межах однієї галузі знань, тому що включає в себе цілий ряд наук, таких як педагогіка, філософія, психологія, тому вивчення соціалізації тільки з позиції педагогіки не є можливим. При цьому процес інтеграції індивіда у суспільство розглядається як засвоєння складових культури та соціальних норм, на основі яких формуються соціально-значущі якості особистості. Те, якою мірою індивід стає складовою соціальної організації, сприяє діяльності, залежить, з одного боку - від здатності соціальної організації впливати на особистість, а з іншого - від готовності особистості піддаватись впливу інших людей. Про опосередкований вплив на емоційно-вольову сферу людини умов колективної діяльності свідчать результати таких гуманітарних наук, як соціологія та психологія. Поведінка та діяльність в умовах колективу сприяє виробленню навичок, що, закріплюючись, стають соціально цінними рисами характеру -- доброзичливість, гуманність, відповідальність, активність, колективізм тощо [2].

У будь-якому цивілізованому суспільстві існує багато галузей соціальних відносин, які можна класифікувати за ознакою задоволення основних потреб - економіка, політика, духовної галузі і т. д. У цих галузях можна виділити об'єкти, з якими взаємодіють підлітки. Серед них основними є: дитина-родина, дитина-школа, дитина-середовище, дитина-держава, дитина-світ. Літні дитячі табори стикаються з родиною, школою, а державою забезпечується залучення дитини у соціальні відносини, чим і визначається особливість її впливу на соціалізацію особистості.

Соціалізація в умовах літнього дитячого табору налічує дві фази: соціальну адаптацію та інтеріоризацію, з яких перша означає пристосованість до умов, до рольових функцій, соціальних норм, які складаються на різних рівнях життєдіяльності табірного суспільства, а друга характерізує процес перекладу соціальних норм та цінностей до внутрішнього світу дитини. При цьому характер перекладу соціальних норм, цінностей та інших компонентів зовнішнього середовища до внутрішнього «Я» обумовлено структурою конкретної особистості, сформованої попереднім досвідом, оскільки вона не розчиняється в соціальному середовищі табору, а відноситься до неї як самостійна одиниця [2].

Соціалізація виступає як складний, суперечливий процес засвоєння різноманітних інтересів, які утворюють важливий елемент соціального змісту. Кожна особистість володіє системою інтересів, які в її житті та соціальному розвитку виконують дві важливі громадські функції: по-перше, інтереси являють собою внутрішні соціальні стимули, які спонукають до певних дій та вчинків; по-друге, з'єднують її із суспільством, колективом одноліток, з педагогами і т. д.

Базові визначення поняття «соціалізація» дозволяють зробити висновок про те, що соціалізація дитини в оздоровчому освітньому таборі - це діалектичний процес придбання досвіду соціальних відносин та засвоєння нових соціальних ролей, які існують у сферах діяльності, спілкування та самопізнання шляхом засвоєння, присвоєння, збагачення та передачі дитиною досвіду соціальної взаємодії дітей та дорослих [3]. При цьому у процесі соціалізації у дітей формується готовність особистості піддаватися впливу інших людей.

У наш час проблема соціалізації стає неабияк гостро. Дуже великий пласт дітей звик до віртуального спілкування більше, ніж до реального, хоча й останні дослідження вказують на те, що діти надають перевагу реальному спілкуванню над віртуальним. Віртуальне спілкування не потребує від людини того емоційного діапазону, тієї відповідальності, яка лежить на ній під час реального спілкування. Тож дітям, які звикли до віртуального спілкування, буду важко пристосуватися до звичайного, особливо у так звані часи «відірваності від усього світу», тобто часи пандемії, коли можливість дитини на реальне спілкування ще більше обмежується [1].

Дитячі табори мають вплив на психічний та фізичний розвиток дитини у позашкільний час. Підчас перебування у літньому таборі діти навчаються соціалізуватись у житті, взаємодіючи один з одним. Тож, перебування у літньому таборі може допомогти задати вірний напрям у прискоренні розвитку дитини, але також це може бути непоганим відпочинком від рутини повсякденного життя. соціалізація спілкування літній табір

Уся життєдіяльність дітей у літньому таборі сповнена різноманітними соціальними зв'язками, сприятливою атмосферою для самопізнання та самовиховання, що обумовлено наступними особливостями таборів:

1. Сукупність умов для перебування у літньому таборі дуже різниться із повсякденним дитячим життям. Тривале цілодобове перебування та спільне проживання із однолітками зумовлює пізнання способів сумісного життя та закріплення нових моделей поведінки, яким не багато де можна навчитися.

2. Вільне, неформальне спілкування педагог-дитина зумовлює створенню між ними так званої «зони довіри», яка є не завжди можливою в умовах шкільного спілкування учнів із учителями.

3. Життєдіяльність дітей насичена різнобарвними, швидко змінюючими один одного протягом усього дня видами дій (комунікативні, спортивні, трудові, пізнавальні, естетичні, освітні і т.д.). Це дає дітям можливість відтворити свої фізичні та душевні сили, займатися цікавою справою, допомогає розвинути нові навички (поза рамок шкільної програми), відкрити інший потенціал своєї особистості. Насиченість кожного дня усієї зміни разноплановою, цікавою діяльністю роблять табір дуже привабливим для дітей та підлітків, які в силу особливостей свого віку хочуть «спробувати все та всюди встигнути».

4. Взаємодія дітей носить різний за формою та змістом характер (індивідуальне спілкування, групова та колективна взаємодія, масові форми діяльності).

5. Кожна дитина має право вибору, що дозволяє їй по-різному та творчо проявляти себе у студійній, клубній, секціонній діяльності, у справах загону та табору загалом, а також у системі самоврядування. Діти діють самостійно, педагоги лише допомагають організовувати та проводити заходи [5].

6. Розширення кола спілкування та знайомство з новими друзями можна вважати одним із основних показників ефективності соціально-педагогічної роботи табору. Це має велике значення також для післятаборного етапу. Після зміни педагоги табору продовжують контактувати з дітьми та надають їм необхідну допомогу та підтримку (особисті зустрічі, збір минулих товарищів по табору, листування і т.д.). Але й самі діти продовжують тримати зв'язок один з одним після закінчення зміни, підтримуючи створені відносини.

Також, важливо зазначити, що в розвиток системи літнього відпочинку закладено два основні пріоритети - виховання та оздоровлення та незалежно від типу таборів та програми, основна їх мета - навчити дитину новим вмінням та навичкам [4].

Діти долучаються до здорового та безпечного способу життя і закріплюють нові корисні звички. У таборах формуються звички здорового образу життя та здійснюється практичне втілення цих нових корисних звичок. Діти знаходяться у тісному зв'язку із природою, що сприяє підвищенню їх рівня здоров'я та рівня екологічної освіченості.

Все це дає підстави виділити три основні складові процесу соціалізації дитини у таборі: діяльність, спілкування та самопізнання.

Аналіз практичної діяльності оздоровчих таборів дає підстави для виділення основних умов, яких необхідно дотримуватися та від яких залежить ефективність соціалізації дитини у позашкільних установах:

1. Індивідуально-психологічні умови. Незвичні для повсякденного життя умови дають дитині можливість засвоїти нові моделі поведінки, усвідомити себе з іншого боку. Також відсутність постійного контролю батьків сприяє руйнуванню стереотипів, укладених ними до розуму дитини. Ще вплив мають домінування колективного характеру життєдіяльності та можливість зміни соціальних ролей.

2. Соціально-психологічні умови. Тісні часові рамки мають також свій позитивний вплив: за короткий проміжок часу (21 день зміни табору) дитяче товариство проходить повний цикл розвитку і по закінченню стадії стає єдиним цільним колективом, цінним та значущим для його учасників, що призводить до швидкого розгортання міжособистісного пізнання та розвитку взаєморозуміння.

3. Організаційно-педагогічні умови. Різноманітні форми, види та способи здійснення діяльності створюють умови для можливості проявити себе з різних боків та відкрити нові обрії. Задача педагога не тільки зацікавити, а й допомогти досягти бажаного результату та захопити можливістю самоврядування [5].

Висновок

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі. Проаналізувавши умови перебування у літньому дитячому таборі та можливості, які він надає, можна впевнено казати про важливість впливу позашкільних установ на соціалізацію дитини. Взаємодія дитини з педагогом та однолітками, можливість засвоєння нових навичок і видів діяльності - все це є непоганою основою для соціалізації дитини у суспільстві.

Список використаних джерел

1. Екстрене дистанційне навчання в Україні: Монографія / За ред. В.М. Кухаренка, В.В. Бондаренка - Харків:. Вид-во КП «Міська друкарня», 2020. - 409 с.

2. Педагогіка: Підручник для духовних і світських закладів освіти / М. О. Супрун. - К.: КДА, 2018. -- 400 с.

3. Соловйов В.Ф. Педагогіка та психологія: навчально-методичний посібник/ В.Ф.Соловйов. - Львів: Вид-во "Галич-Пресс", 2018 р.- 192 с.

4. Сучасні підходи до розвитку творчих здібностей особистості в діяльності закладів позашкільної освіти : методичний посібник / за заг. ред. Л. М. Михайлової. Харків : Друкарня Мадрид, 2019. 100 с. ISBN 978-617-7845-15-6.

5. Флегонтова Н. М. Педагогічна організація культурного дозвілля школярів: навч.-метод. посіб. Київ: Освіта України, 2018. 224 c.

Размещено на Allbest.ru