Проблеми людського розвитку Запорізької області та спрямованість регіональної стратегії на їх вирішення

Основні параметри людського розвитку Запорізької області: стан здоров’я і тривалість життя, загальна і професійна освіта, добробут населення. Стратегія регіонального розвитку на період до 2027 року з позицій забезпечення розвитку людського потенціалу.

Рубрика Социология и обществознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.06.2022
Размер файла 40,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОБЛЕМИ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА СПРЯМОВАНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ НА ЇХ ВИРІШЕННЯ

Антонюк В.П., д.е.н., професор,

Інститут економіки промисловості НАН України

Анотація. В статті досліджено основні параметри людського розвитку Запорізької області: стан здоров'я і тривалість життя, загальна і професійна освіта, добробут населення. Здійснено аналіз змісту і завдань Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року з позицій забезпечення розвитку людського потенціалу. Визначено, що в цілому Стратегія спрямована на забезпечення людського розвитку регіону. Виявлено певні упущення серед завдань розвитку сфери здоров 'я, освіти та добробуту.

Ключові слова: людський розвиток, людський потенціал, здоров 'я населення, освіта, рівень життя, стратегія регіонального розвитку

Antonyuk V.P., Doctor of Economics, Professor Institute of Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine

HUMAN DEVELOPMENT PROBLEMS OF ZAPORIZHZHIA REGION AND THE FOCUS OF THE REGIONAL STRATEGY ON RESOLVING

Abstract. Formulation of the problem. Human development is the basis for ensuring sustainable socio-economic development of regions. The strategy of regional development of the region should become the basis for the development of human potential of the Zaporozhye region.

The purpose of the article is to analyze the main problems of human development of Zaporizhia region and the possibilities of their solution based on the implementation of the Strategy of regional development of Zaporizhia region for the period up to 2027. The object of this study is the human development of the Zaporozhye region.

This is ofparticular importance for Zaporizhzhya region, which requires modernization of the industrial complex on aninnovative basis. The basic parameters of human development of Zaporizhzhya region are investigated in the article: State of health and life expectancy, general and vocational education, population welfare. A number of unsolved problems, related to higher morbidity and mortality compared with the average indicators of Ukraine, lower quality of education, lower wages and a higher proportion of the population with medium showers total incomes below the actual living wage, have been identified. The content and tasks analysis of the Zaporizhzhia region regional Development strategy for the period up to 2027 from the stand point of human development are analyzed. Its determined that the strategy is aimed at ensuring the human development of the region, but certain omissions among the tasks of development of health, education and welfare are noted.

Keywords: Human development, human potential, population health, education, living standards, regional development strategy.

регіональний розвиток потенціал запорізька область

Постановка і актуальність проблеми. Ще в 90-і роки ХХ століття світовою спільнотою була сформована концепція людського розвитку, яка охоплює найважливіші проблеми та виражає найважливіші цілі розвитку сучасного суспільства як на глобальному, так і на національному рівнях. Вони стосуються таких проблем, як економічне зростання, зайнятість, розподіл матеріальних і духовних благ, соціальний захист, надання соціальних послуг, рівноправність. В концепції людського розвитку ставиться завдання вирішення цих проблем з позицій інтересів людини, розширення її індивідуальних можливостей вибору в усіх сферах суспільної діяльності та є вирішальною складовою суспільного прогресу.

Людина є носієм людського потенціалу, що входить до складу національного багатства і є найважливішим стратегічним ресурсом кожної держави та її регіонів. Людський розвиток являє собою безперервний процес нарощування можливостей людини, підвищення її потенціалу та розширення можливостей його реалізації в усіх сферах життєдіяльності. Основними умовами цього є: можливість прожити довге та здорове життя, мати доступ до необхідних для такого життя ресурсів, передусім освіти та можливості отримати достатній доход для забезпечення гідного рівня та якості життя. Людський розвиток формує зміст сучасних підходів до проблем забезпечення сталого розвитку країн, а сама концепція людського розвитку стала реальною основою довгострокової стратегії соціально-економічного розвитку більшості країн, в тому числі і України та її регіонів.

Запорізький регіон - один з найбільш економічно розвинених регіонів України, що має потужну промисловість, розвинене сільське господарство та виступає центром технологічного розвитку. В той же час він має проблеми у сфері людського розвитку, які пов'язані зі зменшенням чисельності населення, зменшенням кількості навчальних закладів та молоді,що навчається, погіршенням здоров'я населення, які стають перешкодою для модернізації економіки області на інноваційній основі та подальшого прогресивного соціально-економічного розвитку регіону. Стратегія регіонального розвитку області має стати основою для розвитку людського потенціалу Запорізького краю.

Аналіз публікацій за проблемою. Проблеми людського розвитку (ЛР) в Україні науковці розпочали досліджувати ще в 90-х роках ХХ століття. Найбільший внесок зроблено вченими Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, які впродовж усього періоду здійснювали регулярні дослідження цієї проблеми та публікували статті та монографії[1, 2, 3]. Серед останніх публікацій слід назвати статті: О. Макарової [4], присвячену аналізу ризиків для людського розвитку в України; І. Кравця, Ю. Здоров [5], де аналізуються чинники впливу на ЛР, в основному в сфері освіти та здоров'я населення; Л. Радченко [6], де людський розвиток розглядається на макроекономічному рівні з позицій можливостей його регулювання. Слід відзначити, що більшість досліджень присвячена аналізу ЛР України в цілому, а не окремим регіонам. Проблемам регіонального рівня ЛР присвячено мало публікацій. Видається Статистичний збірник «Регіональний людський розвиток», що формується Державною службою статистики [7], однак в ньому дається лише узагальнена оцінка, а не науковий аналіз проблем.

Мета статті - аналіз основних проблем людського розвитку Запорізької області та можливостей їх вирішення на основі реалізації Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року.

Об'єктом даного дослідження є людський розвиток Запорізької області.

Виклад основного матеріалу. В Україні актуальність забезпечення людського розвитку зростає, що обумовлено стратегією побудови країни з демократичною системою устрою, громадянським суспільством і соціально орієнтованою ринковою економікою, в якій людина є найвищою цінністю, а держава на всіх рівнях (особливо на регіональному та місцевому) створює необхідні умови для людського розвитку, як ключової і кінцевої мети. Відповідно до такої мети все більшого значення набувають інвестиції в людину, які складаються з витрат на освіту і професійне навчання, охорону здоров'я, підтримку трудової та соціальної активності людей, інші соціальні потреби, які за своєю суттю є соціальними інвестиціями.

Не дивлячись на те, що Україна має проблеми у сфері людського розвитку, в системі міжнародних оцінок вона займає досить високі місця. Україна посіла 88 позицію із 189 країн, представлених в Доповіді ПРООН про стан ЛР за 2019 рік. Це відносить Україну до групи країн з високим людським розвитком зі значенням Індексу людського розвитку (ІЛР) 0,750[8]. У той же час рівень людського розвитку в регіонах України суттєво відрізняється. Для вимірювання регіональних відмінностей рівня людського розвитку Держкомстатом разом із Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України в 2001 р. була розроблена та затверджена докладна Методика оцінки ЛР регіонів на основі інтегральних індексів регіонального людського розвитку (ІРЛР), починаючи з 1999 року. У 2012 році її було суттєво оновлено, згідно чого вимірювання стало здійснюватися відповідно до основних аспектів людського розвитку: відтворення населення; соціальне становище; комфортне життя; добробут; гідна праця; освіта.

Слід відзначити, що Запорізька область являє собою розвинений промисловий регіон, частка валового регіонального продукту в загальному обсязі країни складала в 2018 р. 4,1%. Як відзначалося у звіті Запорізької ОДА, основою стабільного розвитку та зростання економіки області є її потужний промисловий комплекс, який забезпечує: майже 8% загальнодержавного обсягу реалізованої промислової продукції (194,9 млрд грн за підсумками 2019 року - 4 місце серед регіонів України), в тому числі майже 12% загальнодержавного обсягу реалізації машинобудівної галузі (2 місце серед регіонів), 31% загального обсягу виробництва електроенергії в Україні, 39,5% - сталі, 21,7% - чавуну. Регіон також має розвинене сільське господарство, яке було в минулому році досить успішним - індекс сільськогосподарської продукції за 2019 рік склав 123,2% (1 місце серед регіонів)[9].

У той же час область має значні проблеми в економічному розвитку, які пов'язані зі зменшенням обсягів промислового виробництва та низькім рівнем інноваційної діяльності. За підсумками 2019 року індекс промислової продукції склав 95,4% (по Україні - 98,2%). Негативна динаміка обумовлена скороченням виробництва майже у всіх галузях промисловості регіону [9].

В регіоні має місце інертність у зміні структури промислової діяльності на користь високотехнологічної продукції, висока ступінь зносу основних фондів у традиційних галузях (більше 70%). Відбувається стагнація інноваційної діяльності. Упродовж 20132018 років у Запорізькій області спостерігається щорічне зниження інноваційної активності промислових підприємств. Якщо у 2013 році 28,8% від загальної кількості промислових підприємств області були інноваційно активними, то у 2018 році - лише 36 підприємств із 238 середніх і великих (15,1%), тобто кожне шосте-сьоме підприємство. Низькою є частка інноваційної продукції в обсягах реалізованої продукції промисловості області (у 2018 р. - 2,1%). Цей показник хоч і вищий ніж в середньому по Україні (0,8%), однак значно поступається розвиненим країнам. До того ж незначною залишається частка принципово нової інноваційної продукції - менше 1/3 від всього її обсягу [10, с.66]. Ці дані свідчать про необхідність найскорішої технологічної і структурної модернізації економіки регіону, що можна зробити лише на основі якісного розвитку людського потенціалу, нагромадження і ефективного використання людського капіталу регіону.

Запорізька область має проблеми у різних сферах людського розвитку, про що свідчать дані ІРЛР (табл. 1), які розраховані фахівцями Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України та оприлюднені Державною службою статистики. В таблиці наведено значення часткових індексів і рангів за окремими блоками ЛРта інтегрального індексу ЛР регіону. Вони свідчать, що у 2016 - 2017 рр. відносна оцінка людського розвитку регіону погіршилась і його ранг знизився з 5-ї до 10-ї позиції серед областей України. Це відбулося за рахунок погіршення позицій майже за всіма блоками, за якими оцінювався ІРЛР.

Найнижчі оцінки мають показники блоку комфортного життя (22-ге, тобто останнє місце серед регіонів України, де оцінювався ЛР) та соціальне середовище (14 місце, однак за цим блоком ранг підвищився). Регіон декілька років утримував першість за блоком добробут, однак за 2 останніх роки оцінювання втратив свої позиції. Погіршились оцінки за блоком освіти і особливо у 2017 р. за показниками гідної праці.

За даними Державної служби статистики станом на 01.01.2019 в Запорізькій області проживало 1 705,8 тис. осіб, більшість з них - в містах, тому регіон характеризується високим рівнем урбанізації - 77,3%. Чисельність населення області за період 2001-2018 років зменшилася на 225,4 тис. осіб, або на 11,6%, при цьому останні 5 років темпи скорочення чисельності населення області коливаються у межах 0,5-0,9% щорічно [14]. Ці дані свідчать про проблеми з відтворенням людського потенціалу регіону. Розглянемо проблеми людського розвитку Запорізької обл. за його основними параметрами: тривалості життя, освіти, рівня життя.

Таблиця 1

Динаміка інтегрального регіонального індексу людського розвитку Запорізької області за 2013 - 2017 рр. [7, с. 44, 51, 58, 65, 72]

2013

2014

2015

2016

2017

Блок 1 «Відтворення населення»

СЗК* ранг

0,6786

16

0,7128

7

0,6823

13

0,6910

11

0,6831

12

Блок 2 «Соціальне середовище»

СЗК* ранг

0,3989

17

0,4373

15

0,4176

15

0,4163

14

0,4656

14

Блок 3 «Комфортне життя»

СЗК* ранг

0,5338

17

0,5298

21

0,5217

22

0,5508

20

0,5478

22

Блок 4 «Добробут»

СЗК* ранг

0,8777

1

0,8714

1

0,8741

1

0,7491 5

0,7987 3

Блок 5«Гідна праця»

СЗК* ранг

0,5870

8

0,5618

8

0,6040 5

0,5958 5

0,4795

12

Блок 6 «Освіта»

СЗК* ранг

0,8413 3

0,8612 3

0,8549 6

0,8469 6

0,8438 5

ІРЛР

СЗК* ранг

3,9174 5

3,9743 5

3,9546 5

3,8499 10

3,8184 10

СКЗ* - стандартизовані калібровані значення по відповідному блоку

Стан здоров'я і тривалість життя. В Запорізькій області населення має меншу тривалість життя, ніж в середньому по Україні (табл.2).

Таблиця 2

Порівняння очікуваної тривалості життя населення України та Запорізької області у 2017 році, років[11]

Групи населення

Україна

Запорізька область

Відхилення

+, -

Середня очікувана тривалість

життя при народженні

Всі

71,98

71,49

-0,49

Чоловіки

67,02

66,06

-0,96

Жінки

76,78

76,72

-0,06

Середня очікувана тривалість

життя при досягненні 15 років

Всі

57,75

57,21

-0,54

Чоловіки

52,82

51,81

-1,01

Жінки

62,49

62,4

-0,09

Згідно статистичних даних, очікувана тривалість життя при народженні населення регіону майже на півроку менша порівняно з середньою по Україні, а в чоловіків майже на рік (0,96 р.), у жінок цей розрив незначний (0,06 р.). Він збільшується при досягненні 15-річного віку, що свідчить про гірші умови.

Про гірший стан здоров'я свідчать і вищі показники смертності в Запорізькій області життя і праці населення даної області, які обумовлюють значну поширеність захворювань та поганий стан здоров'я. Самооцінка стану здоров'я населення Запорізькій області гірша за середню оцінку по Україні. У 2019 році оцінки були такими (у % до населення обстежених домогосподарств) [12]: по відношенню до України як в цілому, так і за більшістю причин (табл. 3).

Таблиця 3

Порівняння коефіцієнтів смертності України та Запорізької області за причинами у 2017 році, на 100000 осіб постійного населення[11]

Причини смертності

Україна

Запорізька область

Відхилення

+, - / %

Усього померлих з усіх причин

1453,9

1604,0

+150,1 / 10,3

В тому числі з причин:

- інфекційних і паразитарних хвороб, з них туберкульоз

22,1

9,3

23,6

11,3

+1,5 / 6,8 +2 / 21,5

- новоутворень, з них злоякісні

200,8

198,8

255,4

252,2

+54,6 / 27,2

+53,4 / 26,9

- хвороб нервової системи

11,7

19,6

+7,9 / 67,5

- хвороб системи кровообігу

982,0

1032,6

+50,6 / 5,2

- хвороб органів травлення

55,2

51,2

-4 /-7,2

- хвороб органів дихання

31,2

35,4

+4,2 /13,5

- зовнішніх причин захворювань

80,1

89,3

+9,2 /11,5

Загальна смертність у розрахунку на 100 тис. населення в Запорізькій обл. на 10% перевищує середнє значення по Україні, а за такими причинами як захворюваність на туберкульоз - на 21%, злоякісні новоутворення - 27%. Перевищення коефіцієнту смертності спостерігається за більшістю хвороб, лише за деякими причинами в регіоні спостерігається менша смертність - хвороби органів травлення, ендокринної системи, розлади психіки та деякі інші. Така ситуація обумовлена низкою причин: більшою поширеністю небезпечних умов праці, оскільки в регіоні сконцентровані підприємства важкої промисловості; більшим екологічним навантаженням та гіршим станом навколишнього середовища у регіоні; недостатнім рівнем забезпечення регіону закладами охорони здоров'я та укомплектованості їх кадрами.

Середня та професійна освіта. Освіта є найважливішою базовою сферою діяльності будь якої країни та регіону, оскільки саме вона формує людський потенціал країни, закладає фундамент соціального й технологічного прогресу. Вагомість освіти підтверджує той факт, що вона входить до переліку Цілей сталого розвитку. В Україні визначено Ціль 4 - Якісна освіта, містить завдання забезпечити доступність якісної шкільної і професійної освіти, підвищити якість вищої освіти та забезпечити її тісний зв'язок з наукою, збільшити поширеність серед населення знань і навичок, необхідних для гідної роботи та підприємницької діяльності. В умовах переходу до економіки знань та інтенсивних технологічних змін, широкої інформатизації суспільства ставиться завдання забезпечити безперервне навчання населення.

Населення Запорізької обл. має досить високий освітній рівень, за часткою населення з вищою та професійно-технічною освітою він перевищує середні показники по Україні. У 2017 р. розподіл населення у віці 6 і більше років за освітніми рівнями був таким [15]:

повна вища: Україна - 22,7; Запорізька обл. - 28,4;

базова і неповна вища: Україна - 19,4;

Запорізька обл. - 21,7;

професійно-технічна: Україна - 19,4;

Запорізька обл. - 21,8;

загальна середня повна і базова: Україна - 26,2; Запорізька обл. - 17,8;

початкова освіта та без освіти: Україна - 10,3; Запорізька обл. - 10,3.

Однак при цьому в регіоні існують проблеми в забезпеченні якісної освіти, які проявляються у негативних тенденціях розвитку освіти, що позначається на можливостях формування людського потенціалу.

Запорізька область має розвинену систему загальної середньої освіти, здатної забезпечити формування людського потенціалу регіону. В області навчається 4,2% учнів усіх закладів загальної середньої освіти України. В той же час мають місце і проблеми розвитку даної сфери. В таблиці 4 наведено динаміку загальноосвітніх шкіл, їх кількість відносно 2010 р. зменшилася на 13%. Не дивлячись на зменшення чисельності населення, кількість учнів за 2010-2018 роки зросла на 5,9%, що є позитивною тенденцією і свідчить про збільшення частки дітей і молоді в структурі населення, а також більшої їх залученості до освітнього процесу. Це обумовило збільшення чисельності учнів на 10 тис. населення.

Таблиця 4 Динаміка параметрів загальноосвітніх навчальних закладів в Запорізькій області (на початок навчального. року)[13]

Показники

2010/11

2014/15

2015/16

2016/17

2017/18

2018/19

%

Середня чисельність населення, тис. осіб[14]

1806,5

1770,1

1759,1

1745,8

1730,5

1713,7

94,9

Кількість загальноосвітніх навчальних закладів, одиниць

639

609

600

582

567

557

87,2

Кількість учнів загальноосвітніх навчальних закладів, тис. осіб

159,1

159,7

159,5

161,3

163,3

168,5

105,9

Кількість учнів ЗОНЗ на 10 тис. осіб населення

883

904

909

927

948

983

111,3

Тому особливо важливе значення має якість шкільної зультати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Наведені в таблиці 5 дані свідчать про наявність проблем з якістю освіти молоді регіону.

Таблиця 5

Результати зовнішнього незалежного оцінювання учнів Запорізької області у 2016-2019 роках*

Навчальний предмет, кількість осіб, що складали ЗНО, якісний рівень

2016

2017

2018

2019

2019 Україна, для порівняння

Українська мова і література, Взяли участь у тестуванні, осіб

- не подолали поріг 100 бал, %

- отримали 160-200 балів

11290

8,3 25,0

10054

6,5

25,1

13954

13,3

21,4

14648

14,5

20,1

15,5

24,2

Історія України,

Взяли участь у тестуванні, осіб

- не подолали поріг 100 бал, %

- отримали 160-200 балів

8009

12,3

14,0

7723

12,7

14,1

7093

13,6

13,1

10035

13,7

11,9

16,2

15,0

Математика,

взяли участь у тестуванні, осіб

- не подолали поріг 100 бал, %

- отримали 160-200 балів

5451

16,3

14,6

4479 17,0 20,1

4564

18,9

19,8

6430

17,0

18,0

18,1

20,9

Фізика,

взяли участь у тестуванні, осіб

- не подолали поріг 100 бал, %

- отримали 160-200 балів

1306

20,6

10,6

998

26,4

11,7

996

21,2

11,7

954

16,4

16,0

15,0

18,2

Хімія,

взяли участь у тестуванні, осіб

- не подолали поріг 100 бал, %

- отримали 160-200 балів

1127

14,8

22,1

938

23,8

22,0

860 12,1 25,0

664

15,2

23,0

13,6

29,5

Біологія,

взяли участь у тестуванні, осіб

- не подолали поріг 100 бал, %

- отримали 160-200 балів

864

14,8

22,1

3805

11,6

17,2

3624

6,2

19,2

3639

6,4

18,1

8,9

21,6

Географія,

взяли участь у тестуванні, осіб

- не подолали поріг 100 бал,%

- отримали 160-200 балів

2075

4,8

17,6

2679

7,2

20,5

3131

9,8

16,5

3078

7,6

20,2

10,4

23,1

Англійська мова, взяли участь у тестуванні, осіб

- не подолали поріг 100 бал,%

- отримали 160-200 балів

3419

18,9

24,2

3287

17,3

27,3

3748

14,4

27,5

4137

15,3

25,1

12,7

31,0

* розраховано і складено за даними Статистичні дані основної сесії ЗНО за 2016, 2017,2018, 2019 роки. Регіональні дані. Український центр оцінювання якості освіти https://zno. testportal. com. ua/stat

Аналіз даних таблиці дає змогу зробити такі узагальнення:

1) значна частка випускників шкіл (1520% і більше), які проходили тестування ЗНО, не подолали визначений мінімальний поріг у 100 балів, тобто через низьку якість знань не пройшли оцінювання. Найбільше таких серед тестувальників з природничих предметів (фізики, хімії), математики та англійської мови;

2) високий рівень оцінювання (160-200 балів) з більшості предметів отримали менше 20% учнів, що проходили ЗНО. Найменше - з історії України (12%), фізики (16%), математики і біології (18%). Позитивно, що з англійської мови частка таких зростає і перевищила 25%;

3) зменшується частка тих осіб, які складають ЗНО з таких важливих дисциплін як фізика, хімія. Позитивно, що чисельність тестувань з математики зростає, однак якість знань не є високою. Ці навчальні предмети входять до блоку так званої STEAM-освіти, яка охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering), мистецтво (Art) та математику (Mathematics). STEAM-освіта формує фахівців з технічних напрямів, попит на яких зростає набагато швидше, ніж на інші спеціальності, і тому такий тип освіти виходить на перший план. Результати ЗНО свідчать, що у випускників шкіл Запорізької обл. знижується орієнтація на отримання технічних або інженерних спеціальностей, які дуже важливі для забезпечення інноваційного розвитку регіону;

4) порівняння результатів ЗНО регіону з середніми значеннями по Україні свідчить, що частка тестів з високими оцінками в Україні є більшою, ніж в Запорізькій області з усіх предметів. Можна зробити висновок, що регіон поступається за якістю шкільної освіти багатьом іншим регіонам України.

Професійно-технічна освіта (ПТО) є невід'ємною складовою загальної системи освіти України і являє собою комплекс навчальних та організаційно-управлінських закладів четвертого освітнього рівня, які забезпечують надання громадянам послуг з навчання, формування умінь і навичок певної професії, розвиток їхньої компетентності та професіоналізму. Основною функцією професійної освіти є підготовка кваліфікованих кадрів для потреб економіки, не менш важливу роль вона відіграє в соціальному та культурному розвитку молодого покоління. За даними Міносвіти, на сучасному етапі заклади професійної освіти мають різне спрямування і формують сотні професій для різних галузей економіки. В цілому по Україні третина закладів ПТО (дещо більше 33%) готують фахівців для промисловості, 29,5 - для сільського господарства, близько 17% - для будівництва, понад 7% - для сфери послуг, дещо менше 6% - для торгівлі та громадського харчування, 5,5% - для транспортної галузі, близько 1,3% - для ЖКГ і менше 1% - для сфери зв'язку [16].

У Запорізькій області функціонує 38 ПТНЗ з них 4 вищих професійних училища, 6 училищ аграрного профілю, а більшість училищ є багатофункціональними закладами (табл. 6).

Таблиця 6

Динаміка параметрів діяльності професійно-технічних та вищих навчальних закладів. Запорізької області (на , початок навчального року)*

Показники

2010/11

2014/15

2015/16

2016/17

2017/18

2018/19

%

Кількість професійно-технічних навчальних закладів, од.

46

47

46

44

40

38

82,6

Кількість учнів, слухачів ПТНЗ, тис.осіб

19,0

16,0

15,2

14,1

13,6

13,4

70,2

Кількість учнів/слух. ПТНЗ на 10 тис. осіб населення

106

90

87

81

79

78

73,4

Кількість ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації

16

14

14

13

13

13

81,3

Кількість студентів у ВНЗ І-ІІ р. а., тис. осіб

10,9

8,7

8,3

7,7

7,4

7,0

64,2

Кількість студентів ВНЗ І-ІІ р. а. на 10 тис. осіб населення

60

49

47

44

43

40

66,7

Кількість ВНЗ Ш-rV рівнів акредитації

11

10

10

11

11

11

100

Кількість студентів у 1ВІЗІІІ-І Х'р.а.тис.ос.

92,3

66,9

63,1

62,1

60,1

62,3

67,5

Кількість студентів ВНЗ ІІІ-rV р. а. на 10 тис. осіб населення

510

377

357

354

345

362

71,0

*складено автором за джерелами [17, 18, 19]

За 2010-2018 рр. відбулося зменшення чисельності професійно-технічних училищ на 8 одиниць (17%) та на 30% зменшення кількості учнів системи ПТО. Процес згортання сфери ПТО продовжився у 2019 році. Така тенденція не відповідає потребам ринку праці регіону, оскільки на сучасному етапі має місце нестача кадрів робітничих професій внаслідок як скорочення обсягу їх підготовка, так і трудової міграції населення.

У сфері вищої освіти відбуваються аналогічні процеси зменшення кількості навчальних закладів та студентів. Особливо це стосується ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, число студентів яких зменшилося майже на 35%. Кількість ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації хоч і залишилося незмінним, однак число студентів зменшилося на 1/3. У розрахунку на 10 тис. осіб населення кількість студентів ВНЗ зменшилася з 570 осіб до 402 осіб, і цей показник є меншим, ніж в середньому по Україні.

Отже, можна зробити висновок, що за параметрами освіти умови людського розвитку та відтворення людського потенціалу регіону погіршуються, що створює ризики у формуванні людського капіталу та забезпеченні економіки області висококваліфікованими кадрами.

Ще один найважливіший параметр людського розвитку - це рівень життя, який створює необхідні матеріальні умови для доступності до різноманітних життєвих благ і задоволення потреб населення. Рівень життя значною мірою залежить від можливостей зайнятості та отримання гідної заробітної плати. В невеликій статті немає можливостей детально оцінювати рівень життя, однак навіть аналіз деяких показників свідчить, що в Запорізькій області населення має нижчий рівень добробуту ніж по Україні в цілому. Так, рівень номінальної заробітної плати (ЗПн) упродовж останнього десятиліття є нижчим від середнього її значення по Україні (табл. 7). Темп зростання реальної ЗПр в окремі роки хоч і перевищував середній по- Україні, однак не забезпечив подолання відриву у рівнях заробітної плати.

Таблиця 7

Динаміка номінальної і реальної заробітної плати штатних працівників в Україні та Запорізькій обл. [19, 20]

Роки

Номінальна заробітна плата, грн.

Темп зростання реальної заробітної плати.,%

Україна

Запорізька обл..

Україна

Запорізька обл..

2010

2250

2187

110,2

110,2

2011

2648

2607

108,7

110,0

2012

3041

2927

114,4

112,0

2013

3282

3142

108,2

108,1

2014

3480

3432

93,5

96,6

2015

4195

4200

79,8

80,8

2016

5183

5080

109,0

107,7

2017

7104

6863

119,1

116,8

2018

8865

8725

112,5

114,8

2019

10497

10480

109,8

111,8

Загальний рівень добробуту можна оцінити за розміром сукупних витрат домогосподарств. У 2019 році на одне домогосподарство у Запорізькій обл. вони складали 9311 грн. в середньому на місяць, а в розрахунку на одного члена домогосподарства - 4609 грн., що трохи перевищувало середні значення по Україні - відповідно 9670 грн. та 4582 грн. Не дивлячись на це, частка населення із середньодушовими еквівалентними загальними доходами на місяць нижче фактичного прожиткового мінімуму (тобто частка бідного населення) в Запорізькій обл. зросла (2018 р. - 25,6%, 2019 р. - 32,8%), хоч в Україні цей показник знизився (2018 р. - 27,6%, 2019 р. - 23,1% ) [21, с. 198, 327]. Наведені дані свідчать про наявність проблем у сфері добробуту населення регіону, майже третина якого має середньодушові доходи, які дозволяють задовольнити лише найнеобхідніші потреби, вартість яких складає основу прожиткового мінімуму.

Проведений аналіз свідчить про те, що в Запорізькій області погіршуються умови для людського розвитку і нагромадження людського капіталу. Це розуміють регіональні органи влади, що відзначено в аналітичній частині Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року: «У сучасних умовах саме накопичений у регіоні людський капітал може стати драйвером розбудови економіки на інноваційних засадах. Натомість низька якість життя, нерозвиненість суспільних інститутів обумовлять загострення таких проблем як зниження рівня людського розвитку і, відповідно, подальшого послаблення конкурентоспроможності регіону, погіршення вікової структури населення внаслідок зростання кількості населення похилого віку і скорочення молодшого, погіршення співвідношення між працездатним і непрацездатним населенням, зростання трудової міграції, погіршення здоров'я громадян та зниження якості освіти, що призведе до нестачі кваліфікованого людського капіталу у всіх сферах економічної системи регіону» [22, с. 105].

Стратегія регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року (далі Стратегія), що була затверджена рішенням обласної ради 12.12.2019 № 134, спрямована на вирішення проблем людського, соціального та економічного розвитку регіону. В рамках Стратегії було визначено чотири стратегічні цілі: стратегічна ціль 1 - Розвиток людського капіталу та підвищення якості життя населення; стратегічна ціль 2 конкурентоспроможна економіка регіону (яка розвивається на засадах смарт-спеціалізації) у національному та глобальному просторі; стратегічна ціль 3 гармонійний просторовий розвиток; стратегічна ціль 4 - екологічна безпека та збереження природних ресурсів. Кожна з наведених цілей має значення для забезпечення людського розвитку регіону, і жодна з них не може бути досягнута без якісного людського потенціалу. Найбільшу роль в людському розвитку відіграє перша ціль, яка має три оперативні цілі (табл. 8).

Таблиця 8

Стратегічна ціль щодо розвитку людського капіталу та підвищення якості життя населення Запорізької області [22]

Стратегічна ціль 1.

РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

Оперативна ціль 1.1

Збереження та розвиток людського потенціалу

Оперативна ціль 1.2 Створення умов для зростання добробуту, комфортно-го та безпечного проживан-ня мешканців

Оперативна ціль 1.3

Забезпечення розвитку регіону, бізнесу, громади, особи

1.1.1. Покращання стану здоров'я населення, у т.ч. шляхом підвищення досту-пності та ефективності медичного обслуговування з урахуванням потреб усіх груп населення

1.1.2. Забезпечення надання якісних освітніх послуг та рівного доступу до них упродовж всього життя. Розвиток інклюзивної освіти

1.1.3. Розвиток компетенцій та вмінь в контексті вимог ринку праці з урахуванням потреб усіх груп населення

1.1.4. Розвиток молодіжної

політики, фізичної культури та спорту як активація людського резерву регіону

1.2.1. Забезпечення соціального захисту населення та гендерної рівності

1.2.2. Створення умов для включення людей з інвалідністю в активне життя (у т.ч. підвищення доступності публічних та інфраструк-турних об'єктів)

1.2.3. Розбудова комуналь-ної

інфраструктури та бла

гоустрій, оновлення житлового фонду (у т.ч. забезпечення населення якісною питною водою)

1.2.4. Покращання системи

надання адміністративних

послуг (зокрема з використанням сучасних інформаційних технологій)

1.2.5. Зміцнення громадсь-кої безпеки та забезпечення цивільного захисту населен-ня

1.3.1. Активізація діалогу між представниками бізне-су, органів влади, громад-ськості та їх залучення до процесів управління лока-льним та регіональним розвитком

1.3.2. Посилення інститу- ційної спроможності організацій громадянського суспільства

Зміст завдань свідчить, що Стратегія спрямована на створення умов для людського розвитку в регіоні. В той же час далеко не всі актуальні проблеми знайшли вирішення в даному документі. Це стосується, наприклад: у сфері здоров'я - розвитку профілактичної медицини, популяризації та поширення здорового способу життя, усунення небезпечних умов праці; у сфері освіти - забезпечення повної укомплектованості шкіл високопрофесійними педагогічними кадрами, широке запровадження в систему ПТО дуальної освіти, підтримка та розвиток STEM-освіти, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій з метою поширення smart-просвіти; у сфері добробуту - створення високотехнологічних робочих місць з високою заробітною платою, детінізація економіки, підвищення рівня оплати праці та соціальних гарантій, розвиток регіонального ринку праці та зайнятості.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Людський розвиток є основою забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країн, регіонів. На сучасному етапі концепція людського розвитку стала основою довгострокової стратегії соціально-економічного розвитку більшості країн, в тому числі й України. В статті досліджено основні аспекти людського розвитку Запорізької області, виявлено низку невирішених проблем. Здійснено аналіз змісту і завдань Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року з позицій забезпечення розвитку людського потенціалу. Визначено, що в цілому Стратегія спрямована на забезпечення людського розвитку Запорізького регіону, однак мають місце певні упущення в сфері здоров'я, освіти та добробуту. Тому важливо забезпечити подальше дослідження проблем та шляхів їх вирішення стосовно якості загальної й професійної освіти та її відповідності потребам регіонального ринку праці, проблем розвитку профілактичної медицини та підвищення рівня і якості життя.

Список літератури:

1. Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз (колективна монографія) / За ред. Е. М. Лібанової. - К.: Ін- т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2007. - 367 с.

2. Людський розвиток в Україні. Модернізація соціальної політики: регіональний аспект (колективна монографія) / за ред. Е.М. Лібанової; Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. - К., 2015. - 356 с.

3. Людський розвиток в Україні: інституційне підґрунтя соціальної відповідальності: кол. моногр. / за ред. Е.М. Лібанової; відпов. за випуск О.В. Макарова, О.М. Хмелевська; Ін -т демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. - Київ, 2017. - 368 с.

4. Макарова О. В. Методологічні підходи до ідентифікації та оцінювання ризиків людського розвитку. Демографія та соціальна економіка, 2018, № 2 (33), с. 103-116

5. Кравець І. М., Здоров Ю. В. Основні чинники людського розвитку в Україні. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. Випуск 3 (20), 2019, с. 431-436

6. Радченко Л. П. Людський розвиток в контексті макроекономічного регулювання держави. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Економіка», 2016, вип. 16, с. 72-78

7. Регіональний людський розвиток. Статистичний збірник. URL:

http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/09/zb_rlr2017_pdf.pdf

8. Україна посередині рейтингу в Доповіді ПРООН про стан людського розвитку за 2019 рік. URL:

https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/presscenter/pressreleases/2019/ ukraine-ranks-mid-table-in-undps-2019-human- development-report.html

9. Про підсумки соціально-економічного розвитку Запорізької області на 12.02.2020.URL:

https://www.zoda.gov.ua/news/48947/pro-pidsumki-sotsialno-ekonomichnogo-rozvitku-zaporizkoji-oblasti-na-12.02.2020.html

10. Наукова та інноваційна діяльність України, 2018. Державна служба статистики України. Київ, 2015, 108с.

11. Таблиці народжуваності, смертності та середньої очікуваної тривалості життя. Статистична інформація. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

12. Самооцінка населенням стану здоров'я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги у 2019 році (за даними вибіркового опитування домогосподарств у жовтні 2019 року). Статистичний збірник. Державна служба статистики України.URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

13. Загальноосвітні та професійно-технічні навчальні заклади України у 2017 році. Статистичний збірник. Державна служба статистики України. Київ, 2018, 134 с.

14. Чисельність населення у регіонах України. Статистична інформація. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

15. Діти, жінки та сім'я в Україні. Статистичний збірник. Державна служба статистики України. Київ, 2018, 320 с.

16. Професійна освіта. [Online]. Available: https://mon.gov.ua/ua/tag/profesiyno-tekhnichna-osvita

17. Загальноосвітні та професійно-технічні навчальні заклади України у 2017 році. Статистичний збірник. Державна служба статистики України. Київ, 2018, 134 с.

18. Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України. Державна служба статистики України.URL: .http://www.ukrstat.gov.ua/

19. Демографічна та соціальна статистика. Головне управління статистики Запорізької області. URL: http://www.zp.ukrstat.gov.ua/index.php/statystychna-informatsiia#1.3.

20. Демографічна та соціальна статистика / Ринок праці / Оплата праці та соціально-трудові відносини. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

21. Витрати і ресурси домогосподарств Україну у 2019 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України). Стат. збірник. Державна служба статистики України. Київ, 2020, 450 с.

22. Стратегія регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року. URL: https://www.zoda.gov.ua/article/1669/strategiya-regionalnogo-rozvitku.html

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Шляхи розвитку людського капіталу задля суспільного відтворення. Сучасний стан і динаміка розвитку людського капіталу. Приклади програм соціального захисту. Аналіз перехідних етапів розвитку молодого покоління. Забезпечення якісної освіти впродовж життя.

    курсовая работа [115,6 K], добавлен 15.09.2014

  • Класифікація зайнятості на ринку праці Полтавського регіону. Три основні проблеми, існування яких потребує змін стратегії сучасної держави загального добробуту. Короткий зміст Конвенції 102. Основні параметри здійснення соціальної політики в суспільстві.

    контрольная работа [134,1 K], добавлен 24.12.2010

  • Сучасні світові демографічні проблеми. Вплив людського суспільства на навколишнє середовище. Оцінка якості життя. Активізація міграційних процесів. Філософи давнини при тривалість життя та сучасті дослідження цого питання. Динаміка чисельності населення.

    реферат [706,5 K], добавлен 29.09.2009

  • Роль комплексу соціальної інфраструктури у розвитку і розміщенні продуктивних сил Сумської області. Сучасний рівень розвитку та галузеві особливості інфраструктури. Територіальна структура та регіональні відмінності забезпеченості населення області.

    курсовая работа [3,8 M], добавлен 18.05.2014

  • Теоретичні і методичні основи вивчення природного руху населення. Чинники народжуваності та смертності. Особливості народжуваності в регіоні. Смертність і тривалість життя населення Волинської області. Демографічні проблеми регіону та шляхи їх вирішення.

    дипломная работа [111,7 K], добавлен 09.09.2012

  • Концепція інформаційного суспільства. Інформаційний етап еволюції як закономірність розвитку цивілізаційних систем. Передумови розвитку інформаційного суспільства в Україні. Міжнародний досвід. Національна стратегія розвитку інформаційного суспільства.

    курсовая работа [35,9 K], добавлен 15.09.2007

  • Документальне, інфраструктурне, кадрове, інформаційне забезпечення академічної мобільності студентів, основні проблеми та тенденції розвитку. Досвід запровадження в Україні міжнародного співробітництва в розвитку мобільності в системі вищої освіти.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 03.12.2013

  • Основні економічні, історико-культурні чинники демографічного розвитку Китаю, статевовікова структура населення, рівень освіти. Сучасні тенденції демографічного розвитку. Демографічна політика держави, її роль у вирішенні демографічної проблеми в КНР.

    курсовая работа [276,1 K], добавлен 18.12.2011

  • Дослідження історії розвитку соціального проектування. Розбудова незалежної української держави. Формування соціального проектування в ХХ-ХХІ століть. Реформування всіх сфер життєдіяльності суспільства, підвищення стандартів та рівня добробуту населення.

    статья [639,5 K], добавлен 19.09.2017

  • Основні аспекти стратегії розвитку сільських територій. Аналіз причин виникнення проблеми соціального розвитку села, шляхи та способи її розв'язання. Подолання проблем є безробіття, бідності, поглиблення демографічної кризи, занепаду та відмирання сіл.

    реферат [24,2 K], добавлен 19.05.2014

  • Наслідки прискореного розвитку наркобізнесу та наркотизації населення практично всіх країн. Сучасний стан проблеми, що визначається такими тенденціями. Збільшення надходження до країни наркотичних речовин іноземного виробництва, у т.ч. й "важких".

    презентация [1,3 M], добавлен 22.11.2016

  • Виокремлення дітей з вадами розвитку в соціальну групу, яка має свої соціокультурні особливості й потребує особливих умов організації життєдіяльності. Причини відхилень у здоров'ї дітей та медико-педагогічний аспект реабілітації і корекції їх розвитку.

    курсовая работа [64,1 K], добавлен 26.02.2011

  • Комплексне дослідження по складанню гендерного портрета Кіровоградської області. Аналіз даних статистики. Надання практичних пропозицій по урахуванню гендерної складової в розробці програм, планів, проектів соціально-економічного розвитку області.

    отчет по практике [739,0 K], добавлен 27.05.2013

  • Суспільство як система і життєдіяльність людини. Структура і функції суспільства. Поняття суспільного розвитку. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв'язок. Історичні типи суспільства. Глобальні проблеми суспільного розвитку людства.

    курсовая работа [32,0 K], добавлен 04.04.2007

  • Предмет етносоціології та її актуальні проблеми. Соціально-етнічні особливості розвитку України. Теорія політичної нації, її основоположники. Етнічна структура сучасного суспільства і міжнаціональні відносини в Україні. Спільне життя націй і народностей.

    контрольная работа [32,3 K], добавлен 25.04.2009

  • Зміни чисельності населення України. Відтворення сільського населення. Демографічне навантаження сільського населення працездатного віку. Динаміка дитячої смертності у сільській місцевості. Демовідтворні тенденції на селі. Старіння сільського населення.

    курсовая работа [121,4 K], добавлен 17.12.2014

  • Молодь - енергійна та продуктивна частина суспільства, визначення її ролі. Формування життєздатного молодого покоління як складова стратегії розвитку України. Молодіжні проблеми, створення умов та гарантій для всебічного та гармонійного розвитку молоді.

    реферат [11,9 K], добавлен 01.12.2011

  • Зв'язок прискорення соціальних і технологічних змін та адаптації зовнішнього й внутрішнього середовища людини. Пояснення історичного розвитку, економічного прогресу, трансформацій у всіх надбудовних інститутах суспільства, розвитку соціальних відносин.

    реферат [27,9 K], добавлен 16.06.2010

  • Система пріоритетів соціального захисту, процес соціалізації сучасної економіки. Принципово новий підхід, покладений в основу концепції людського розвитку. Система соціального захисту в Україні. Сучасна модель соціальної держави: зарубіжний приклад.

    научная работа [39,4 K], добавлен 11.03.2013

  • Проблеми соціології освіти, історія розвитку. Прагнення практичної корисності, що поєднувалося в моралізмі з ідеями в галузі філософії моралі. Ключові тези у концепції освіти Дюркгейма. Специфічні цільові області в процесі навчання згідно функціоналістам.

    доклад [20,5 K], добавлен 10.04.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.