Пріоритетні напрямки розвитку освітньої сфери України як важливого фактору зміцнення національної безпеки

Радомський Ігор

Сьогодні вітчизняна освіта, маючи численні незаперечні здобутки й досягнення, потребує суттєвого оновлення відповідно до потреб суспільного розвитку та забезпечення національної безпеки. Необхідність модернізації освіти зумовлюється як специфічними для України чинниками, так і загальноєвропейськими та світовими тенденціями розвитку соціально - економічної сфери.

Як зазначається в Аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень «Безпекові виміри освітньої політики: світовий досвід та українські реалії»: «військова сила вже не є достатньою умовою для гарантування безпеки держави. Національна безпека нині тісно пов`язана з людським капіталом, а сила чи слабкість людського капіталу країни визначається станом системи освіти» [1].

Метою нашого дослідження є окреслення пріоритетних напрямків розвитку освітньої сфери України як важливого фактору зміцнення національної безпеки на сучасному етапі розвитку суспільства.

Серед пріоритетів національних інтересів України та забезпечення національної безпеки, визначених у Стратегії національної безпеки України, затвердженої 14 вересня 2020 року, є «суспільний розвиток, насамперед розвиток людського капіталу; захист прав, свобод і законних інтересів громадян України; європейська і євроатлантична інтеграція» [5].

Реалізація зазначених пріоритетів забезпечуватиметься за визначеними напрямами, серед яких «розвиток людського капіталу України, зокрема через модернізацію освіти та науки, охорони здоров'я, культури, соціального захисту» [5]. Надважлива складова цього процесу - розвиток вітчизняної системи освіти, що визначається недопущенням її руйнування, збереженням її досягнень та оновлення, необхідне для розвитку людського капіталу, поступу в економічній, соціальній, політичній, культурній сферах.

У Стратегії національної безпеки України міститься також низка конкретизованих положень, дотичних до галузі освіти. Зокрема, визначено такі загрози національній безпеці, як «деструктивна пропаганда як ззовні, так і всередині України, використовуючи суспільні розбіжності, розпалює ворожнечу, провокує конфлікти, підриває суспільну єдність. Відсутність цілісної інформаційної політики держави, слабкість системи стратегічних комунікацій ускладнюють нейтралізацію цієї загрози; дедалі загрозливішою стає демографічна ситуація. Скорочення народжуваності, високий рівень смертності, зокрема дитячої, проблеми репродуктивного здоров'я населення, системні проблеми у сфері охорони здоров'я, еміграція, насамперед фахівців і молоді, підривають національну стійкість, людський, економічний і воєнний потенціал, загрожують майбутньому України.

Погіршення соціально-економічного становища може спричинити посилення еміграції, що призведе до посилення "відтоку" з України досвідчених кваліфікованих спеціалістів та молодих талановитих кадрів» [5].

Серед основних напрямів діяльності держави для забезпечення її національних інтересів і безпеки виділяються такі, що для своєї реалізації вимагають відповідних кроків в освітній галузі:

Людський капітал - запорука майбутнього України. Для його розвитку необхідно:

Актуальність стану освіти та в безпосередньому безпековому вимірі додатково зростає в умовах іноземної агресії: освіта виступає одним із ключових факторів забезпечення здатності та готовності громадян до служби у лавах Збройних Сил України та належного стану оборонно-промислового потенціалу.

У контексті зазначених основних напрямів державної політики національної безпеки актуальним є питання визначення критеріїв національної безпеки в освітній сфері, які повинні забезпечувати можливість перевірки й оцінювання відповідності результатів діяльності освітньої системи потребам національної безпеки. Попри наявність усвідомлення взаємозв'язку стану системи освіти із безпековою сферою, його конкретизація на рівні кількісних і якісних показників сьогодні залишається недостатньо розробленою.

Серед факторів, що визначають актуальні для національної безпеки проблемні питання в освітній сфері, з яких випливають критерії національної безпеки в освітній сфері, можна виокремити наступні:

На думку науковців Національної академії педагогічних наук України найбільш значущими у безпековому вимірі освітніми напрямами, що мають визначати конкретні заходи освітньої політики є:

Узагальнюючи результати дослідження наукових джерел нами пропонується виокремити наступні пріоритетні напрямки розвитку освітньої сфери України як важливого фактору зміцнення національної безпеки на сучасному етапі розвитку суспільства:

У сфері освіти дітей раннього та дошкільного віку - її доступність та якість виступають стійким пріоритетом освітньої політики держави.

У сфері повної загальної середньої освіти існує потреба розв'язання цілого ряду проблем, серед яких:

У сфері виховання активних і відповідальних громадян-патріотів основні зусилля повинні бути зосереджені на формуванні національно -культурної ідентичності, виховання активних і відповідальних громадян-патріотів, що сприятиме розвитку громадянського суспільства, гуртуванню української нації, підвищенню обороноздатності держави.

У сфері професійної (професійно-технічної) освіти надзвичайно важливим є формування єдиної системи професійної (професійно-технічної) освіти, розвиток її взаємодії та об'єднання зусиль з фаховою передвищою освітою; забезпечення відповідності освітнього змісту та якості потребам ринку праці; підвищення репутації та привабливості в суспільстві з огляду на створення умов для безперервного професійного розвитку особистості; забезпечення ефективного управління на національному, регіональному та інституційному рівнях за участі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань роботодавців.

У сфері вищої освіти необхідно передбачити об'єктивний моніторинг стану і якості вітчизняної вищої освіти на основі створення і застосування комплексу механізмів оцінювання її якості (акредитаційних, рейтингових, класифікаційних та інших), якими ефективно послуговуються передові країни світу; оптимізацію мережі закладів вищої освіти, що має бути здійснена на основі спеціальної державної цільової програми з метою їх укрупнення і консолідації, створення ресурсної основи для реалізації університетської автономії, досягнення конкурентоспроможного університетського лідерства; забезпечення подальшої інтеграції в Європейський простір вищої освіти та Європейський дослідницький простір.

Для національної безпеки України значення освітньої реформи в частині освіти дорослих визначається потребою невідкладного формування і послідовної реалізації відповідної державної політики. Необхідним є створення соціально-економічних умов для діяльності громадських формувань, центрів освіти дорослих, університетів третього віку, визнання результатів неформальної та інформальної освіти і присвоєння відповідних кваліфікацій тощо. Важливо прискорити прийняття Закону України «Про освіту дорослих».

У сфері наукового і методичного супроводу освіти провідна й законодавчо визначена роль у цьому напрямі й надалі має зберігатися за Національною академією педагогічних наук України за участі Національної та інших галузевих академій наук, наукових установ, закладів вищої освіти, фахових об'єднань освітян.

Реалізація визначених пріоритетних напрямків розвитку освітньої сфери України сприятиме підвищенню якості людського капіталу, розвитку економіки, зниженню рівня безробіття і соціальної напруги, задоволенню особистих потреб громадян, і тому відіграватиме значну роль у забезпеченні національної безпеки держави.

Размещено на Allbest.ru