Оцінка диференціації освітніх суспільних благ в умовах формування соціального капіталу і сталого розвитку економіки України

Размещено на http://allbest.ru

10

Львівський національний університет імені Івана Франка

Оцінка диференціації освітніх суспільних благ в умовах формування соціального капіталу і сталого розвитку економіки України

Кічурчак Маріанна Василівна,

доктор економічних наук,

професор кафедри економіки України

Анотація

Запропоновано науково-методичні підходи до оцінювання просторової диференціації надання освітніх суспільних благ через визначення показників регіональної варіації середньої кількості осіб на один навчальний заклад, інтегрального коефіцієнта неоднорідності охоплення контингенту таких закладів, його субкоефіцієнтів. Сформовано рекомендації з поліпшення продукування цих благ в економіці України для нагромадження соціального капіталу та реалізації засад сталості.

Ключові слова: суспільні блага, сфера освіти, соціальний капітал, сталий розвиток, просторова диференціація.

Аннотация

Оценка дифференциации образовательных общественных благ в условиях формирования социального капитала и устойчивого развития экономики Украины

Кичурчак Марианна Васильевна, доктор экономических наук, профессор кафедры экономики Украины, Львовский национальный университет имени Ивана Франко

Предложены научно-методические подходы к оцениванию пространственной дифференциации предоставления образовательных общественных благ через определение показателей региональной вариации среднего количества человек на одно учебное заведение, интегрального коэффициента неоднородности охвата контингента таких заведений, его субкоэффициентов. Сформированы рекомендации по усовершенствованию продуцирования этих благ в экономике Украины для накопления социального капитала и реализации принципов устойчивости.

Ключевые слова: общественные блага, сфера образования, социальный капитал, устойчивое развитие, пространственная дифференциация.

Abstract

Estimation of educational public goods differentiation due to social capital formation and sustainable development of Ukraines economy

Marianna Kychurchak, Doctor in Economics, Professor of Department of Economy of Ukraine, Ivan Franko National University of Lviv

The main tasks are: to determine the peculiarities of educational public goods provision at the regional level on the basis of spatial variation analysis of average individuals number per educational institution; to evaluate such goods production asymmetry by way of calculating the integral coefficient of heterogeneity scope contingent of different educational institutions in Ukraine and Poland. The authors used such scientific methods as analysis and synthesis, comparison, economic-statistical modelling.

The author has found out that demographic situation and urbanization, a hybrid war with the Russian Federation, the state of the educational services market are the main reasons for the mixed dynamics in terms of average number of individuals per educational institution in Ukraine.

The scientific-methodological approaches to the evaluation of spatial differentiation in educational public goods provisioning are defined basing on the estimation of regional variation indexes of average individuals number per educational institution, integral coefficient of heterogeneity scope contingent of different educational institutions and its subindexes for Ukraine and Poland. It is grounded that the weakening of differentiation in the educational public goods provisioning in Ukraine implies the increasing of the educational reform realization measures effectiveness, monitoring of changes in the educational services market taking into account the demographic processes, state of the national economy and decentralization of the management in education sphere.

Key words: public goods, educational sphere, social capital, sustainable development, spatial differentiation.

Вступ

Постановка проблеми. Важливим складником реалізації моделі сталого розвитку є виробництво суспільних благ сфери освіти (СБСО), яке з огляду на синергетичність орієнтує на зміцнення інноваційного потенціалу, зниження ресурсовитратності та забезпечення екологічності національної економіки.

Освітні суспільні блага беруть активну участь і в формуванні соціального капіталу (СК), сприяючи розбудові системи соціальних зв'язків, зміні соціальної свідомості та поліпшенню соціальної взаємодії для розв'язання спільних соціально-економічних і екологічних проблем на мікро-, мезо- і макрорівнях.

У зв'язку з цим потрібно оцінити особливості просторової диференціації СБСО в системі формування СК та реалізації засад сталого розвитку економіки України.

Л. Семів і А. Штундер визначили сутність механізму регіональної політики та методи її реалізації з урахуванням його впливу на функціювання регіонального ринку освітніх послуг вищої освіти України в умовах глобалізації [5].

З. Галушка виокремила об'єктивні умови нагромадження СК як суспільного блага та виявила особливості цих процесів в економіці України [8]. Науковці під керівництвом В. Новікова та З. Сіройча структурували стан, проблеми і пріоритети розвитку системи освіти на підставі функціювання інституційного механізму реалізації соціального потенціалу децентралізації [9, с. 108-149].

За допомогою економетричного аналізу П. Ордіне і Дж. Роуз [10] з'ясували, [10], що поліпшення надання освітніх послуг університетів пов'язане з особливостями соціально-економічного розвитку регіонів та системою фінансування освітніх інституцій.

Наявні численні наукові розвідки, у яких сформовано теоретико-прикладний і методологічний інструментарій дослідження впливу освіти на соціально-економічну ситуацію, сталий розвиток і поліпшення СК, мають неабияку наукову цінність.

Проте доречно оцінити характер змін у продукуванні СБСО на регіональному рівні в контексті формування СК і реалізації принципів сталого розвитку економіки України.

Мета і завдання дослідження. Мета - оцінити просторову диференціацію надання СБСО в Україні з огляду на потребу нагромадження СК і реалізацію засад сталого розвитку. Для цього важливо розв'язати такі основні завдання: визначити особливості надання СБСО на регіональному рівні на підставі аналізу просторової варіативності середньої кількості осіб на один НЗ; оцінити асиметричність виробництва цих благ через побудову інтегрального коефіцієнта нерівномірності охоплення контингенту різних НЗ в Україні та Польщі.

Це дасть змогу сформувати рекомендації щодо послаблення диференціації надання СБСО в економіці України для нагромадження СК і реалізації принципів сталого розвитку.

Виклад основного матеріалу

У нашому дослідженні акцентуємо на змінах, які відбулися в наданні СБСО 2000-2017 рр. на підставі оцінювання середніх показників кількості осіб на один НЗ відповідного виду за регіонами України. Згідно з даними табл. 1, середня кількість осіб у НЗ демонструвала суперечливі тенденції, бо за одними їхніми видами спостерігали позитивну динаміку (дошкільні НЗ), за іншими - спадну (загальноосвітні НЗ, ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації), ще за іншими - хвилеподібну (ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації). За період 2000-2017 рр. середня кількість учнів на 1 дошкільний НЗ збільшилися на 25,5 осіб, або в 1,42 раза; на 1 загальноосвітній НЗ зменшилася на 76,8 осіб, або 23,9 %; на 1 ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації скоротилася на 253,1 особу, або 31,7 %. Щодо ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації, то до 2008 р. фіксували збільшення середньої кількості студентів на 1 такий ВНЗ, упродовж 2009-2017 рр. - динаміка була зворотною. 2017 р. середня кількість студентів на 1 ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації відповідала рівню 2000 р. за умови, що сама кількість ВНЗ за цей період зросла. соціальний капітал навчальний регіональний

Такі тенденції в системі надання СБСО зумовлені такими причинами, як-от: демографічна ситуація і процеси урбанізації, анексія АР Крим і тимчасова окупація окремих територій Донецької і Луганської областей; трансформація ставлення суспільства до здобуття освіти, що позначилося на ухваленні рішень про характер участі в здобутті знань і підвищенні кваліфікації; зміни на ринку праці у зв'язку з мінливістю попиту і пропозиції праці й розвитком гнучких форм зайнятості. З позиції забезпечення сталого розвитку та нагромадження СК такі суперечливі тенденції в продукуванні СБСО свідчать про існування проблем у цій сфері через дезорієнтованість формування соціальних зв'язків і ціннісних орієнтацій суспільства в економіці України.

Таблиця 1

Показники варіації середньої кількості осіб у НЗ за їхніми видами, за регіонами України впродовж 2000-2017 рр.

Джерело: обчислено на підставі [11].

Динаміка мінливості індивідуальних значень ознаки для середньої кількості осіб на 1 НЗ за видами і регіонами України вказує на неоднозначності в системі продукування СБСО.

Характер зміни величини дисперсії впродовж 2000-2017 рр. виявив, що вона збільшувалася для дошкільних НЗ, стрибкоподібно зростала для ВНЗ Ш-IV рівнів акредитації.

Це є своєрідним індикатором посилення розсіювання середньої кількості осіб у таких НЗ у регіональному розрізі. Для загальноосвітніх НЗ і ВНЗ І--ІІ рівнів акредитації значення дисперсії середньої кількості осіб на 1 НЗ поступово зменшувалося, що свідчить про посилення однорідності та типовості охоплення навчанням учнів і студентів відповідних НЗ у регіонах України.

Основними причинами розбіжностей у значенні дисперсії за кожним видом НЗ з позиції просторовості стали недостатній рівень координованості дій між різними рівнями регіональних органів влади у сфері надання СБСО, фрагментарність реалізації заходів освітньої політики і нехтування освітнім складником економічного поступу.

Основними чинниками стали зміни на ринку освітніх послуг, демопроцеси в регіонах і виклики геополітики, що зумовлює потребу перегляду заходів освітньої політики в Україні задля досягнення цілей сталого розвитку і поліпшення СК.

де К. - інтегральний коефіцієнт нерівномірності охоплення контингенту за j-м видом НЗ, 0<К<1;

К - інтегральний коефіцієнт нерівномірності охоплення контингенту НЗ за всіма НЗ, 0<К<1; L.. - середня кількість осіб на 1 НЗ j-ого виду в /-ому регіоні; L_mxj - найбільша кількість осіб на 1 НЗ j-ого виду серед усіх регіонів; / - номер регіону (і=1,27); j - вид НЗ (/=1,4).

Якщо значення коефіцієнту і кожного субкоефіцієнту дорівнює 0, то йдеться про рівномірність охоплення контингенту НЗ за кожним видом НЗ і загалом; якщо ж - 1, то навпаки.

Згідно з даними табл. 2, в Україні за регіонами відбулося наростання нерівномірності охоплення контингенту для дошкільних і загальноосвітніх НЗ. Якщо до 2012-2013 рр. (крім окремих років) значення за відповідними субкоефіцієнтами поступово зменшували в бік посилення рівномірності, то впродовж 2014-2017 рр. вони почали зростати, що зумовлене порушенням територіальної цілісності України через гібридну війну з Російською Федерацією.

Для ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації динаміка субкоефіцієнту вказувала на зменшення регіональних асиметрій за середньою кількістю учнів на 1 НЗ, що спричинено диференціацією просторових змін у кількості цих закладів за аналізований період.

Для ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації величина субкоефіцієнту нерівномірності охоплення контингенту впродовж 2000-2017 рр. практично залишалася без змін, досягнувши свого максимуму 2004 р., що вказує на незначні регіональні відмінності щодо середньої кількості студентів на 1 такий НЗ.

Таблиця 2

Динаміка інтегрального коефіцієнта нерівномірності охоплення контингенту НЗ та його субкоефіцієнтів в Україні впродовж 2000-2017 рр.

Джерело: обчислено на підставі [11].

Тенденції зміни інтегрального коефіцієнту нерівномірності охоплення контингенту НЗ виявили його флуктуаційність, упродовж 2000-2017 рр. на регіональному рівні асиметричність середньої кількості осіб на 1 НЗ посилили.

Основними причинами цього є різний рівень урбанізованості адміністративно-територіальних одиниць, особливості їхнього географічного розміщення, посилення просторової конкуренції (особливо між ВНЗ), стан економіки регіону і фінансування НЗ. Для сталого розвитку і формування СК в економіці України така ситуація створює умови для наростання ризиків погіршення соціальної взаємодії під час вирішення спільних економічних, соціальних і екологічних питань через порушення цілісності освітнього простору.

Для порівняння характеру однорідності охоплення контингенту на 1 НЗ визначили динаміку інтегрального коефіцієнта нерівномірності охоплення та його субкоефіцієнтів для СБСО Польщі за її регіонами впродовж 2009-2017 рр. (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка інтегрального коефіцієнта неоднорідності охоплення контингенту НЗ і його субкоефіцієнтів у Польщі впродовж 2009-2017 рр.

Джерело: обчислено на підставі [12].

Система навчання у Польщі має деякі відмінності, але за головними індикаторами достатньо близька до української.

Порівняно з Україною значення субкоефіцієнтів для дошкільних і загальноосвітніх НЗ, професійно-технічних училищ і шкіл для осіб із середньою вищою освітою нижчі, а для ВНЗ - перебувають в аналогічному діапазоні.

Щодо інтегрального індексу коефіцієнту нерівномірності охоплення контингенту НЗ, то в Польщі до 2016 р. він був майже у 2 рази нижчий, ніж в Україні, 2017 р. - його значення зросло в 1,5 раза.

Це свідчить, що на рівні регіонів у Польщі приділяють велику увагу освітній діяльності, що опосередковано впливає на процеси нагромадження СК і заходи з реалізації засад сталого розвитку.

З огляду на ситуацію в Польщі Україна навіть в умовах демографічної кризи має можливості, щоб розширити споживання СБСО через розбудову ще розгалуженішої мережі НЗ (особливо довишівських).

Висновки

Отже, для оцінювання диференціації СБСО з позиції формування СК і сталого розвитку ми запропонували такі науково-методологічні підходи: обчислення показників регіональної варіації середньої кількості осіб у різних НЗ, що дало змогу відстежити зміни, які відбуваються в цій сфері, і виявити особливості просторового розвитку освітньої діяльності; визначення інтегрального коефіцієнта неоднорідності охоплення контингенту НЗ та його субкоефіцієнтів (за кожним НЗ) задля оцінювання рівня регіональної асиметричності охоплення СБСО порівняльного аналізу, що сприяло виокремленню основних закономірностей формування освітнього простору в Україні та Польщі.

Послаблення диференціації надання СБСО в Україні пов'язане із: підвищенням результативності заходів із проведення освітніх реформ, передбачаючи формування розгалуженішої мережі НЗ (особливо до- вишівської підготовки); моніторингом ринку освітніх послуг у зв'язку із наявними демопроцесами, станом національної економіки та децентралізацією управління сфери освіти. Через відповідні передавальні механізми це сприятиме розбудові ефективних соціальних зв'язків, підвищенню соціальної активності та модифікації системи соціальних установок, що зміцнить суспільне сприйняття головних принципів сталого розвитку, екологізації, соціалізації та нагромадження СК в економіці України.

Література

1. Грішнова О. А. Освіта як чинник людського розвитку і економічного зростання України. Демографія і соціальна економіка. 2004. № 1-2. С. 93-101.

2. Яненкова І. Г. Роль освіти і науки для економічного росту і розвитку суспільства. Економіка та держава. 2015. № 7. С. 6-9.

3. Букринський Б. В., Горячук В. Ф. Соціальний капітал: сутність, джерела та структура, оцінка. Економіка України. 2013. № 1 (614). С. 67-81.

4. Ніколаєв Є., Длугопольський О. Реформа вищої освіти України: реалізація профільного закону в 20142016 рр. (Shadow Report). Київ, 2016. 24 с.

5. Семів Л.К., Шендер А.Р. Модель механізму реалізації регіональної політики розвитку ринку освітніх послуг у сфері вищої освіти в умовах глобалізації. Регіональна економіка. 2013. № 2. С. 25-33.

6. Стефанишин О. Людський потенціал економіки України: монографія. Львів: видав. центр ЛНУ ім. І. Франка. 315 с.

7. Дем'янчук О. І. Соціальний капітал як елемент сталого економічного розвитку суспільства. Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. 2007. № 12. С. 25-28.

8. Галушка З. Соціальний капітал як суспільне благо: проблеми формування у процесі ринкової трансформації економіки. Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер.: Економічні науки. 2017. Вип. 27 (1). С. 7-10.

9. Соціальна інфраструктура на шляхах реформування місцевого самоврядування: кол. монографія / наук. ред. В. М. Новікова, З. Сіройча. Київ-Варшава, 2018. 418 с.

10. Ordine P., Rose G. 2008. The supply of education quality in a spatial model with asymmetric moving costs. Research in Economics. Vol. 62 (4). P. 197-214.

11. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 21.02.2019).

12. Statistics Poland. URL: http://stat.gov.pl/en/topics/statistical-yearbooks/ statistical-yearbooks/statistical- yearbook-of-the-regions-poland-2018,4,13.html. (Дата звернення: 28.02.2019).